Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Право

Огляд місця події (реферат)

ПЛАН

1. Поняття огляду місця події.

2. Підготовка до огляду місця події.

3. Дії слідчого при проведенні огляду місця події.

4. Фіксація результатів огляду місця події.

Література


 

1. Поняття огляду місця події.

Серед слідчих дій, передбачених кримінально-проце­суальним законом, важливе місце належить оглядові місця події та інших матеріальних об'єктів, які є дже­релом інформації про злочин та його учасників. Як за­значено в ст. 190 КПК УРСР, слідчий провадить огляд «з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи».

Залежно від безпосереднього об'єкта вказана дія може за КПК УРСР (статті 190—192) передбачити огляд: людей, місцевості, приміщення, предметів, доку­ментів, місця події, тварин, трупа. Огляд людей нази­вається освідуванням (ст. 193 КПК УРСР).

Найскладнішим є огляд місця події. Це місцевість чи приміщення, де виявлено подію з ознаками злочину, наприклад, місце, де знайдено труп з ознаками насильницької смерті або виявлено зламану касу, звідки вик­радено гроші тощо. Місце події здебільшого є одночас­но і місцем вчинення злочину. Проте ці місця можуть бути різними, наприклад, коли людину вбито в одному, а труп перенесено в інше місце, де його і знайдено. В таких випадках по одній справі може бути два чи біль­ше місць події і всі вони, в міру виявлення, підляга­ють слідчому огляду. Наприклад, у справі про вбивство жінки, труп якої було розчленовано і розкидано части­нами, провадилися огляди кожного місця, де знаходи­ли частину трупа, а також і місця вбивства, тільки-но таке встановили.

Щодо зазначених вище інших видів огляду, то вони можуть бути залежно від обставин як самостійними слід­чими діями, так і складовими частинами огляду місця події.

Отже, огляд місця події — це слідча дія, яка поля­гає в тому, що слідчий, проводячи розслідування, згідно з вказівками закону, безпосередньо сприймає, досліджує, фіксує і оцінює об'єкти на місцевості або в приміщенні, де виявлено ознаки злочину, з метою знаходження там слідів, речових доказів, з'ясування обстановки і всіх об­ставин, які мають значення для справи.

Огляд місця події провадиться в справах про такі небезпечні злочини, як убивство, зґвалтування, розбій, крадіжки, порушення правил безпеки руху та експлуа­тації автомототранспорту тощо. Від якісного його проведення у значній мірі залежить успіх розсліду­вання.

Основні завдання, які стоять перед слідчим, коли він провадить огляд місця події, випливають із завдань роз­слідування злочину в цілому. Перш за все, це його роз­криття, тобто встановлення факту вчинення і особи вин­ного. Для цього необхідно з'ясувати: на що було пося­гання; в чому полягало діяння злочинця і коли та де воно вчинене; чим характеризують форми вини, мета та мотиви злочину, хто його вчинив. Крім того, треба вста­новити характер та розміри заподіяної шкоди, а також причини та умови, які сприяли злочинові.

Коло цих питань у кожному випадку може дещо змі­нюватись, залежно від виду злочину і обставин справи. Наприклад, у справі про крадіжку товарів із крамниці із зламом вікна можуть виникнути питання про те, з якого боку (ззовні чи зсередини) розбито шибку ким способом це зроблено; чи залишились на ній сліди паль­ців; чи справді вчинено крадіжку товарів або мало міс­це її інсценування; скільки було злочинців; які їхні прикмети; чи не залишились, зокрема, сліди їх ніг або інші сліди; що вони робили в крамниці; чи користувалися там освітленням і яким саме; як пакували і виносили крадені товари; чи були в них транспортні засоби і які саме тощо.

Огляд місця події найчастіше є початковою слідчою дією, яка провадиться після порушення кримінальної справи. В невідкладних випадках огляд місця події мо­же бути проведений до порушення кримінальної справи (ч. II ст. 190 КПК УРСР).

Оглядають місце події у присутності не менше двох понятих. Слідчий може запросити для участі в огляді спеціалістів, не заінтересованих у результатах справи (ст. 191 КПК УРСР). В огляді, який провадить слідчий, може брати участь прокурор, який згідно з ст. 227 КПК УРСР вправі провадити його і особисто.

При наявності трупа місце події оглядають з участю судовомедичного експерта, а коли його неможливо вик­ликати, запрошується найближчий лікар (ст. 192 КПК УРСР).

На розсуд слідчого для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, обвинувачений та інші учасники процесу, а також підозрюваний і свідки. Огляд примі­щення провадиться в присутності особи, що займає його, або представника відповідної установи, організації чи підприємства.

2. Підготовка до огляду місця події.

Для успішного проведення такої складної і разом з тим важливої слідчої дії, якою є огляд місця події, пот­рібні певні передумови і підготовча робота.

Слідчий повинен мати ґрунтовні знання і досвід з сво­го фаху і завжди бути психологічно готовим негайно ви­їхати для огляду місця тієї чи іншої події, коли в цьому виникне потреба. При цьому найкраще, щоб огляд про­вадив саме той слідчий, який буде вести і все дальше розслідування в цій справі.

Для успішного проведення оглядів місця події слід­чий повинен у міру потреби в межах своєї слідчої діль­ниці роз'яснювати, що громадяни і місцеві організації мають право негайно інформувати прокуратуру або мі­ліцію про виявлені злочини і вживати заходів для забез­печення збереження в незмінному вигляді обстановки на місці події до прибуття представника цих органів. По­терпілим необхідно надати медичну допомогу, якщо вони цього потребують. Важливо, щоб слідчий мав завжди в повному порядку і цілковитій готовності набір науково-технічних засобів (слідчий портфель), який йому завжди потрібний для проведення огляду.

У процесі огляду слідчому буває необхідна допомога різних спеціалістів, вибір яких визначається особливо­стями конкретного випадку. Це може бути судовий медик, інженер, кваліфікований працівник пожежної охорони, криміналіст, товарознавець тощо. Ці спеціалісти беруть участь у проведенні огляду, допомагають слідчому своїми спеціальними знаннями і навиками у виявленні, закріп­ленні та вилученні доказів, звертають його увагу на об­ставини, пов'язані з виявленням та закріпленням доказів, а також дають пояснення з приводу спеціальних питань, які виникають при проведенні слідчої дії (ст. 128 КПК УРСР). Тому слідчий повинен підтримувати зв'язок з цими спеціалістами, щоб у разі потреби мати змогу швидко запросити їх до участі в огляді. Він підтримує також постійний контакт з працівниками міліції, які відповідно до закону повинні подавати йому допомогу в проведенні огляду.

Крім зазначеної вище загально-організційної роботи, слідчий провадить підготовчі заходи до кожного конкрет­ного огляду як перед від'їздом на місце події, так і на місці, перед його оглядом.

Одержавши відомості про подію, яка потребує виїзду на місце для проведення огляду, слідчий уточнює в заявника всі необхідні дані, а потім при можливості подає на місце події необхідні розпорядження телефоном чи оперативним шляхом. Це можуть бути вказівки про заходи для охорони місця події, для забезпечення при­сутності до його прибуття свідків чи інших осіб, які дадуть необхідну інформацію, тощо. Далі слідчий пові­домляє про подію прокурора, зв'язується, якщо цього ще не було зроблено, з потрібними йому працівниками міліції для координації роботи та запрошує в разі потре­би на місце події інших осіб, зокрема спеціалістів у пев­них галузях. Після цього, з'ясувавши питання щодо транспорту для свого виїзду, він бере з собою слідчий портфель і виїжджає на місце огляду.

Прибувши на місце події, слідчий негайно вживає заходів для надання необхідної медичної допомоги по­терпілим, якщо такі є. Коли потерпілий перебуває в тяж­кому, загрозливому для його життя, стані, для успішнос­ті розслідування доцільно одержати від нього відомості про подію. Робити це можна тільки з дозволу лікаря, щоб не створити бесідою додаткової небезпеки для жит­тя потерпілого. Іноді місце події знаходиться на проїжд­жій частині дороги. В такому випадку потрібно дати вказівку про організацію об'їзду транспорту і встанов­лення відповідних попереджувальних знаків.

Далі слідчий попередньо ознайомлюється з місцем, де вчинено чи виявлено злочин, або найважливішими його вузлами для того, щоб ясніше орієнтуватися в характері події, визначити територію і послідовність огляду. Визна­чаючи межі території, що підлягає огляду, слідчий не повинен обмежувати її лише ділянкою, де безпосередньо виявлено злочин. Зазначені межі треба розширити, бо цінні для розслідування дані, як, наприклад, залишені злочинцем ті чи інші предмети, часом можуть бути знайде­ні не тільки на цій ділянці, а й на підступах до неї.

Послідовність проведення огляду слідчий звичайно визначає залежно від конкретних обставин. У криміна­лістичній літературі рекомендуються два прийоми послі­довності огляду: від периферії місця події до його цент­ру або навпаки, від центру до периферії. При цьому під центром умовно розуміється основний предмет на най­важливішому (вузловому) місці: потерпіла аварію авто­машина в справі про автотранспортну подію, зламаний сейф при викраденні грошей, труп у справі про вбивство тощо.

Коли в справі про вбивство слідчий і супроводжуючі його особи оглядають спочатку труп, потім кімнату, де він лежить, далі — інші приміщення цієї квартири, по­тім подвір'я, де розташований будинок з квартирою, і на­решті, квартал з садибою та прилеглі до нього вулиці — це приклад огляду від центру до периферії. Протилежною буде послідовність огляду від периферії до центру.

Але бувають випадки, коли центр чи периферію місця події визначити неможливо. Тому слідчому доводиться обирати лінійну чи вузлову послідовність огляду. При лінійній послідовності він оглядає місце події по прямих від краю до краю, нічого не пропускаючи. Вузловий ог­ляд, який доцільно застосовувати, коли його об'єктом є приміщення чи невелика ділянка, полягає в послідовно­му обслідуванні одного вузла за іншим, наприклад, вхо­ду до квартири, де була крадіжка, прихожої, основного приміщення, зламаних замків тощо.

Коли огляд провадиться в окремій кімнаті, слідчий теж установлює послідовність її огляду, наприклад, спо­чатку в кільцевому порядку вздовж стін, а потім все­редині.

Під час попереднього ознайомлення з місцем огляду слідчий намічає основні риси майбутнього плану огляду місця події, який він складає після консультації (якщо в цьому є потреба) з присутніми спеціалістами, праців­никами міліції, прокурором. Цей план повинен забезпе­чити: а) легальність огляду всього, що є на місці; б) пра­вильну послідовність, з тим щоб переходити від одного предмета до іншого лише після повного огляду першого;

в) фіксацію особливої уваги на так званих негативних обставинах і предметах, щодо яких є передбачення, що вони принесені на місце події злочинцем, або на них за­лишились сліди знарядь і засобів, які в нього були.

Під час огляду слідчий вживає необхідних заходів для охорони місця події, до збереження слідів на ньому тощо. Він видаляє з місця сторонніх осіб, а потім з'ясо­вує, чи є очевидці події, хто першим прибув на місце, чи не змінено його обстановку і якщо зміни сталися, то які саме. З'ясовуючи зазначені обставини, слідчий робить собі замітки про те, кого потрібно буде потім допитати як свідків.

Крім того, слідчий запрошує понятих (якщо він не привіз їх з собою), з'ясовує, чи не потрібна присутність при огляді ще когось з спеціалістів, крім тих, які вже є.

На закінчення підготовчих дій слідчий збирає всіх осіб, які братимуть разом з ним участь в огляді, і корот­ко їх інструктує, інформуючи про подію, про завдання огляду та роль при цьому кожного з них. Він також роз'яснює, що їм не можна відлучатися без його дозволу, треба бути уважними, ні до чого не торкатися без його вказівок і про все, що заслуговує на увагу, сповіщати його. Всі присутні попереджаються про те, що на місці події не можна кидати будь-які предмети, зокрема недо­курки, оскільки вони помилково можуть бути прийняті за предмети, залишені злочинцем.

Після цього слідчий приступає до проведення огляду.

3. Дії слідчого при проведенні огляду місця події.

Безпосередньо огляд місця події здійснюється статич­ним та динамічним методами. Особливість першого по­лягає в тому, що під час огляду за цим методом ні слід­чий, ні інші особи не торкаються, як правило, предметів! слідів, не зрушують їх з місця. Предмети на місці огляду перебувають у стані статики, а слідчий і супроводжуючі його особи тільки уважно розглядають усі предмети, слі­ди, їх ознаки, стан, взаєморозташування. Підчас такого огляду слідчий вивчає «механізм» події, тобто за роз­ташуванням різних предметів та слідів складає собі уяву про те, що і як відбувалося на місці огляду при вчи­ненні злочину.

Проводячи огляд, слідчий звертає увагу на всі деталі обстановки і сліди, особливо на предмети, які були об'єктом злочинного посягання, на знаряддя злочину, слі­ди злочинця та транспорту, яким він користувався, на ре­чі, які індивідуалізують особу злочинця тощо. Необхідно особливо уважно вивчати так звані негативні обставини, тобто відсутність того, що при звичайному ході події повинне було б бути (наприклад, відсутність крові біля трупа з колото-різаними ранами). До «негативних» об­ставин належить також наявність ознак, які у цьому ви­падку не відповідають уяві про злочинну подію. Напри­клад, зламані вікна чи двері там, де з очевидністю в приміщення можна проникнути без цього і без будь-яких зусиль.

Як показує слідча практика, злочинці нерідко вдаються до різних хитрощів, щоб збити слідство з пра­вильного шляху. Так, вони часом навмисно залишають на місці події чужі речі, які нібито випадково забуті їх власниками, роблять фальшиві сліди. Відомі також ви­падки застосування злочинцями різних симуляцій та інсценувань, наприклад, інсценування вчинення крадіж­ки товарів з магазину сторонніми особами, щоб в такий спосіб замаскувати вчинену розтрату тощо.

В процесі статичного огляду чи зразу ж після нього слідчий фіксує все, що виявив: робить чорнові записи для протоколу, здійснює фото- і кінозйомку, вимірювання та креслення чи ескізи. При цьому місце події орієнтується по сторонах світу за допомогою компасу.

Всі виявлені під час статичного огляду сліди по­значаються умовними знаками. Якщо огляд провадиться при несприятливих погодних умовах (дощ, сніг), ці сліди потрібно прикрити, щоб зберегти їх від псування. При цьому не можна застосовувати предмети, які мають за­пах, оскільки це перешкодить використанню (при необ­хідності) службово-розшукної собаки, або зробить не­можливим взяття проб повітря для консервації запаху злочинця.

Після закінчення статичного огляду місця події, або певної його частини, та фіксації зазначеним способом всього виявленого, слідчий застосовує метод динамічного огляду. При цьому слідчий та інші особи, які беруть участь в огляді, всебічно оглядають окремі предмети, при потребі зрушуючи їх з місця, беручи в руки. При цьому потрібно користуватись гумовими рукавичками, щоб не залишити на предметах своїх слідів. Перед цим потрібно зафіксувати положення предметів, зробивши позначки (наприклад, крейдою). Робиться це для того, щоб при необхідності можна було б відтворити обстанов­ку на місці події. Якщо якийсь предмет—речовий доказ має бути вилучений з місця події для приєднання його до справи, потрібно спочатку визначити його місцезна­ходження щодо двох постійних точок. Наприклад, в кім­наті знаряддя злому фіксується щодо найближчого кутка цієї кімнати і дверей чи вікна.

Під час огляду місця події проводяться вимірювання для складання плану огляду. Точність його залежить від обставин справи. Іноді відстані вимірюються кроками (на­приклад, відстань між деревами на місці події, коли самі вони до неї не мають відношення, але їх потрібно на­нести на план для загальної характеристики цього місця). В інших випадках вимірювання робляться з точністю до міліметра '(наприклад, коли треба зафіксувати відстань від пістолета до руки трупа при підозрінні на само­губство).

Під час огляду слідчий використовує науково-технічні засоби, що є у слідчому портфелі. Крім того, залежно від характеру об'єктів, які підлягають огляду, можуть бути використані комплекти науково-технічних засобів, які є в спеціалістів. Так, при огляді трупа на місці події може бути використаний судовомедичний чемодан, з яким виїжджає на огляд судовий медик. Якщо в огляді бере участь прокурор-криміналіст, використовується комплект його науково-технічних засобів, зокрема, пошу­кові прилади, силіконова паста «К», розчин перхлорвініла, електронно-оптичний перетворювач тощо.

Одержані під час огляду дані можуть бути викори­стані для проведення паралельно з ним оперативно-розшукних заходів. Не відкладаючи справи до закін­чення огляду, слідчий може доручити працівникам мі­ліції організувати переслідування злочинця по «гаря­чих слідах», провести «прочісування» навколишньої місцевості, коли є дані про те, що недалеко від місця події переховується злочинець або знаходяться вкраде­ні речі. Цим працівникам можна доручити спостере­ження за місцями можливої появи злочинця (вокзали, пристані, аеропорти тощо).

Оперативним працівникам міліції в разі потреби доручається ще до закінчення огляду терміново пові­домити сусідні підрозділи органів внутрішніх справ про прикмети злочинця, вкрадених речей, транспортних засобів, які використовувались під час вчинення зло­чину тощо.

Огляд місця події закінчується узагальненням і оцінкою всіх виявлених даних з метою з'ясування, чи вирішено всі завдання огляду. До цього доцільно залу­чити понятих, спеціалістів, працівників міліції, проку­рора, представників громадськості, які допомагали слідчому під час проведення огляду. Якщо буде вста­новлено, що якесь із завдань огляду не вирішене, необ­хідно для контролю ще раз оглянути певні вузли місця події чи окремі об'єкти. Контрольний огляд дає змогу усунути всі упущення, які пізніше буде неможливо ви­правити.

В практиці розслідування зустрічаються випадки про­ведення повторного огляду місця події. Коли, наприклад, перший огляд був проведений у несприятливих умовах, слідчий може знову оглянути місце події в ці­лому або його окремі вузли, щоб виявити дані, які мог­ли бути не виявленими раніше. На повторний огляд поширюються всі правила початкового.

4. Фіксація результатів огляду місця події.

Основним способом фіксації результатів огляду місця події є складання протоколу. Слідчий складає його, як правило, після закінчення огляду. Під час ог­ляду він робить чорнові замітки для майбутнього про­токолу. Складається протокол на місці події, а не в ка­бінеті слідчого, бо в процесі написання його нерідко виникають сумніви щодо тих чи інших обставин, які можуть бути з певністю розв'язані лише на місці.

Відповідно до ст. 195 КПК УРСР протокол огляду складається з додержанням правил ст. 85 КПК, УРСР, яка визначає загальні положення про протоколи слід­чих дій. До протоколу додаються певні матеріали, які пояснюють його зміст; в їх числі можуть бути фото­знімки, матеріали звукозапису, кінозйомок (ст. 85' КПК УРСР), плани, схеми, зліпки тощо (ст. 85 КПК УРСР).

Протокол огляду місця події має велике значення, оскільки він є джерелом доказів. Тому до нього пред'являються високі вимоги. Зокрема, він має бути написаний грамотно, детально, точно, ясно і доступно. Складається протокол з трьох частин; вступної, описо­вої та заключної.

У вступній частині викладається, де, коли, хто, о котрій годині, в присутності кого і на яких підставах провадив огляд місця події. Тим самим ця частина містить дані, які перш за все надають протоколу зна­чення процесуального документа. У вступній частині слід також зазначити обставини, за яких проведено огляд: умови освітлення, погода, температура повітря тощо.

В описовій частині послідовно зазначають усе, що було виявлено під час огляду. Тут описують межі і за­гальну характеристику оглянутого місця, входи чи ви­ходи, дані про шлях злочинця, точне розташування предметів з зазначенням їх найважливіших ознак, негативні обставини тощо.

Для точності викладу не потрібно застосовувати такі вирази, як «поблизу», «віддалік», «навпроти», «по­руч». Слід уникати слів «праворуч» та «ліворуч» або додатково зазначати, з якого боку дивляться при цьому на предмет; значення мало відомих для не спеціалістів назв предметів, наприклад, в галузі техніки, слід ко­ротко розшифровувати. При цьому доцільно користу­ватися спеціальними довідниками для слідчого.

Для чіткості викладу можна рекомендувати ділити описову частину протоколу на підрозділи з відповідни­ми заголовками.

У протоколі описується, а не пояснюється все, що виявив слідчий. В нього не потрібно записувати свої власні міркування і припущення відносно будь-яких обставин на місці події, оскільки вони можуть бути по­милковими, а це, в свою чергу, може привести до не­правильних висновків як самого слідчого, так і інших осіб, які будуть знайомитись з протоколом.

У заключній частині протоколу зазначається: які предмети було вилучено, як вони упаковані та куди направлені, які виготовлені зліпки, які види і в яких умовах проведено фото- чи кінозйомки тощо. Якщо на місці події знайдено труп, то в протоколі також зазна­чається, куди направлено його та речі, які зроблено зауваження присутнім при огляді особами з приводу дій слідчого, якщо такі зауваження мали місце, та яке рішення прийняв щодо них слідчий.

Протокол пишеться слідчим від руки або друкуєть­ся на друкарській машинці. Його підписує слідчий і всі особи, які брали участь у огляді, і поняті. Виготов­лені при огляді копії і моделі слідів, а також плани, креслення додаються до протоколу, про що в ньому роситься відповідний запис.

Допоміжними способами фіксації результатів огля­ду місця події є фото- і кінозйомка, а також виготов­лення планів і схем (рис. 35, 36). Фотознімки місця події (орієнтовні, оглядові, вузлові і детальні) допов­нюють протокол і дають змогу точно показати розта­шування місця події відносно навколишньої місцевості, зафіксувати вигляд цього місця і окремих його деталей.

Фотозйомка провадиться у присутності понятих, а в протоколі огляду зазначаються всі точки, з яких її проведено. Виготовлені після огляду фотознімки повин­ні мати пояснювальний текст, дату проведення зйомки, підпис слідчого і, при можливості, понятих.

Рис. 35. Схематичний план місця події.

Відповідно до ст. 85 КПК УРСР при проведенні огляду та інших слідчих дій слідчий може застосувати кінозйомку. Цей вид фіксації ходу і результатів огля­ду доцільно застосовувати у випадках, коли різні яви­ща і обстановка на місці події швидко змінюються ((наприклад, при пожежах, вибухах, катастрофах), а також коли іншими способами неможливо зафіксу­вати все виявлене під час огляду.

План

місця події у справі про вбивство В.П.Карпенкаівул.Вокзальна. 16 кв.7). Складений ........... 19. .р,

Масштаб 1:50

Умовні позначення:

1-вішилка 9-телевізор

2-буфет 10-стіл

3-кух.стіл 11,12,16-крісла 4,5-сті.іьи.і 13-диван

6-газова плита 1'1-книжкоеа шафи

7-раковина 15-письмовий стіл

8-шафи

17.18-ліжка 19-труп Карпенко

План склив слідчий (Підпис)

Поняті: /Підписи/

Рис. 36. Масштабний план квартири.

Слідчий повинен повідомити учасників огляду про те, що він буде застосовувати кінозйомку. В протоколі огляду зазначається про те, що була проведена кіно­зйомка і що учасникам цієї слідчої дії про це повідом­лено. Крім того, протокол повинен містити дані про ка­меру і об'єктив, якими зроблено кінозйомку, частоту (швидкість) кадрів на секунду, використану плівку і скільки метрів знято на місці події. Точки установки кінокамери потрібно вказати на плані або схемі. Після зйомки та проявлення кінострічки слідчий демон­струє її всім учасникам огляду, про що складається окремий протокол.

Додатками до протоколу огляду можуть бути плани або схеми місця події, креслення окремих предметів на ньому (агрегатів, механізмів) тощо.

Плани та схеми можуть бути загальними, що охоп­люють значну частину місцевості (наприклад, всю ве­лику квартиру, частину населеного пункту), і окреми­ми, що охоплюють лише безпосередньо місце події або його найважливішу частину (наприклад, кімнату, де вчинено злочин). Для загальних планів слідчий по можливості використовує готові карти населеного пунк­ту або плани комунальних квартир, вносячи туди по­трібні доповнення.

При слідчих оглядах приміщень виготовляються мас­штабні плани, а на відкритій місцевості—переважно схеми, на яких лише основні відстані можуть зазначати­ся в масштабі. Схеми місця події виготовляються з за­стосуванням спеціальних прийомів топографічної зйомки.

План приміщення може бути площинним або роз­горнутим. На останньому зображують не тільки підло­гу кімнати з розташованими на ній речами, айв розгорнутому вигляді також стіни кімнати з усіма пред­метами і слідами, що на них є, а також стелю, коли на ній є якісь ознаки, які підлягають фіксації (наприк­лад, проломи). При потребі на стіни проектують предме­ти обстановки, які стоять біля них.

Різні види меблів в приміщенні та окремі види об'єктів на відкритій місцевості зображують на планах та схемах певними умовними знаками, прийнятими у всесоюзному масштабі, кінозйомку, на планах чи схемах позначаються точки, з яких ці зйомки було зроблено.

Плани і схеми підписуються слідчим, проте, якщо в огляді брали участь потерпілий, підозрюваний або обвинувачений, доцільно, щоб план чи схему підписали також і вони.

Література

Колмаков В. П. Следственньїй осмотр. М., «Юридическая литература», 1969.

Макстов Й. X. Осмотр места происшествия. Л., Изд-во ЛГУ, 1965.

Осмотр места происшествия. Под. ред. А. В. Васильєва. М., Госюриздат, 1960.

Попов В. Й. Осмотр места происшествия. М., Госюриздат, 1959.

Шаламов М. П. Осмотр места происшествия. М., ВЮЗИ, 1966.





Реферат на тему: Огляд місця події (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.