Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Право

Міжнародне співробітництво щодо протидії злочинам у сфері інформаційних технологій (реферат)

Інтеграція України до Європейського співтовариства передбачає входження нашої держави до інформаційного суспільства, яке характеризується широким використанням переваг нових інформаційних технологій у всіх сферах виробництва, науки, культури і т. ін. Подолавши кризовий період щодо інформатизації 90-х років, останнім часом особливо помітними стали темпи розвитку зовсім нових галузей, які отримали назву "електронний бізнес”. Вони базуються, у першу чергу, на використанні локальних та глобальних комп'ютерних мереж, зокрема, мережі Інтернет. Темпи розвитку української складової "Світової павутини” сьогодні випереджають як європейські, так і загальносвітові. Кількість користувачів Інтернет в Україні за різними підрахунками складає від 1,5 до 3 млн осіб.

Виступаючи з доповіддю "Стан і перспективи розвитку Інтернет в Україні”, начальник Управління інфраструктури інформатизації та розвитку Інтернет Олександр Нестеренко навів такі статистичні дані. Регіональний розподіл аудиторії українського сегменту мережі Інтернет має, зокрема, такий вигляд: Київ – 66,06 %, Одеса – 8,49 %, Дніпропетровськ – 7,04 %, Донецьк – 4,53 % [1].

60 % населення користуються Інтернетом з робочих місць, 40 – з дому та інших місць. Серед користувачів – Інтернет 61 % чоловіків та 39 % жінок. У віковій градації 43 % користувачів Інтернет – віком 25 – 39 років, 32 % – віком 14 – 24 роки, 25 % – старші 40 років; 75 % користувачів Інтернет – працююче населення, 15 % – студенти; 30 – 40 % користувачів Інтернет – корпоративні клієнти, 20 % – працівники державних установ, 18 % – представники малих та середніх підприємств, 22 – 30 % – інші категорії; 79 % користувачів – люди із закінченою вищою освітою.

Що стосується веб-сайтів, то 82 % з них українського сегменту мережі Інтернет є російськомовними, 14 % – україномовними, 4 % – двомовними.

Для прискорення економічного розвитку України і створення інформаційного суспільства Державний комітет зв'язку та інформатизації України розробив довгострокову державну програму "Електронна Україна”, мета якої – розвиток Інтернет-індустрії та створення на її базі "електронної держави”.

"Електронна держава” передбачає широке використання сучасних засобів зв'язку, в першу чергу, Інтернет, на всіх рівнях державного управління – від уряду до місцевих адміністрацій; перехід усіх державних структур на електронний документообіг; об'єднання локальних державних мереж в єдину мережу; доступ державних службовців до Інтернет; а також уможливлення інтерактивної участі громадян України через Інтернет у державних процесах, таких, наприклад, як вибори.

Водночас аналіз світових тенденцій розвитку індустрії високих технологій свідчить про те, що пропорційно розвитку інформаційних ресурсів зростає й кількість правопорушень з використанням засобів комп'ютерної техніки. Сьогодні з'явилися нові загрози національній безпеці України – комп'ютерна злочинність та комп'ютерний тероризм [2]. На жаль, це закономірна плата за прогрес. Цим шляхом пройшли всі країни, в яких розбудовується інформаційне суспільство, зокрема, США та країни Західної Європи.

Сьогодні так звана "комп'ютерна”, або "кіберзлочинність” є однією з найбільш серйозних проблем багатьох держав, щорічні збитки від якої становлять мільярди доларів США. На Першому стратегічному конгресі з проблем кіберзлочинності "E-Crime congress 2002”, який проходив у грудні минулого року в Лондоні, зазначалося, що високотехнологічна злочинність зростає високими темпами, Інтернет дозволяє організованим злочинним групам швидко отримувати прибуток з відносно невеликим ризиком бути пійманими. Знаходячись у мережі можна порушувати закон на відстані, швидко і незалежно від громадянства та місця перебування. Злочинцям легко приховувати докази і здобуте злочинним шляхом. Вони стали значною загрозою для критичної інфраструктури багатьох держав, адже й енергетичні системи, і фінансові установи, і транспорт, і медицина залежать від надійної роботи комп'ютерної техніки [3].

У Будапешті 23 листопада 2001 року Україна разом із 30-ма іншими державами підписала Європейську конвенцію "Про кіберзлочинність”. Представники цих країн, усвідомлюючи глибокі зміни, спричинені переходом на цифрові технології та глобалізацією комп'ютерних мереж, що триває, стурбовані ризиком того, що комп'ютерні мережі та електронна інформація можуть використовуватися для вчинення злочинів, що докази, пов'язані з такими правопорушеннями, можуть зберігатися і передаватися мережами, вважаючи, що ефективна боротьба проти кіберзлочинності вимагає більшого, швидкого та ефективного, функціонального міжнародного співробітництва у розслідуванні подібних злочинів, погодилися щодо вжиття конкретних заходів у кожній країні, а саме: уніфікувати кримінальне законодавство з питань комп'ютерних правопорушень та передбачити відповідальність за:

– незаконний доступ (доступ до інформації без відповідної санкції або з порушенням правил доступу);

– нелегальне перехоплення інформації (перехоплення технічними засобами комп'ютерної інформації або перехоплення комп'ютерних випромінювань);

– втручання у дані (знищення, зміна або приховування інформації);

– втручання у систему (перешкоджання функціонуванню комп'ютерної системи);

– зловживання пристроями (виготовлення та розповсюдження пристроїв для вчинення комп'ютерних злочинів);

– підробку, пов'язану з комп'ютерами (дії для створення недійсних даних);

– шахрайство, пов'язане з комп'ютерами (дії, що призводять до втрати майна іншої особи внаслідок втручання в комп'ютерні системи);

– комп'ютерне шахрайство (втручання в роботу інформаційної системи з метою отримання економічного зиску);

– розповсюдження дитячої порнографії;

– правопорушення, пов'язані з авторським правом.

Слід зазначити, що Конвенцією передбачена також необхідність прийняття низки процедурних питань щодо виявлення та документування комп'ютерних злочинів. Адже протидія комп'ютерній злочинності потребує принципово нових напрацювань щодо методів досудового розслідування. Зокрема, ст. 16 Конвенції – Термінове збереження комп'ютерних даних, які зберігаються, передбачає, що кожна сторона вживає такі законодавчі та інші заходи, які можуть виявитися необхідними для надання можливості своїм компетентним органам видавати накази або іншим подібним шляхом, спричиняти термінове збереження комп'ютерних даних, включаючи дані про рух інформації, які зберігалися за допомогою комп'ютерної системи, зокрема у разі, коли існують підстави вважати, що такі комп'ютерні дані особливо вразливі до втрати чи модифікації.

Аналіз протиправної діяльності за Конвенцією дозволяє дійти висновку, що організована злочинність постійно активізує свою присутність у кіберпросторі, все складнішими стають схеми фінансових махінацій, налагоджуються нові види злочинної діяльності. Останнім часом вражаючими темпами зростає бізнес, пов'язаний і з розповсюдженням дитячої порнографії. Наприклад, поліції Німеччини нещодавно вдалося припинити діяльність міжнародної злочинної організації, яка заробляла гроші на нелегальній мережі, якою користувалися близько 27 тис. користувачів зі 166 країн світу [4].

У таких випадках без відповідної кооперації правоохоронних органів з різних країн важко (а інколи й неможливо) досягти успіху. Наприклад, у травні 2003 року відбулася операція, до проведення якої були задіяні правоохоронні органи 6 країн світу.

7 травня 2003 року було проведено обшуки у більше ніж 20-ти адміністраторів комп'ютерних систем, які знаходяться у п'яти країнах та поєднані між собою через глобальну мережу Інтернет. Власники цієї складної мережі організували розповсюдження зображень дитячої порнографії по всьому світу.

У спільній операції були задіяні співробітники правоохоронних органів США, Канади, Німеччини, Норвегії, Великобританії, а також працівники Європолу. Арешти координували співробітники Національного центру по боротьбі зі злочинами у сфері високих технологій – NHTCU (Великобританія).

Раніше співробітники ФБР заарештували одну особу у штаті Колорадо, який запрошував у чати дітей для зустрічі з сексуальною метою. Офіцери NHTCU були відряджені до США, і після судової експертизи комп'ютера підозрюваного виявили семеро осіб, які щорічно зустрічались на віддаленій фермі в США під кодовою назвою "Пікнік Теда Бара”. Всі вони були власниками, старшими адміністраторами чи адміністраторами дошок оголошень (адміністратори систем контролювали дошки оголошень і забезпечували у складний технічний спосіб захист учасників ОЗУ від правоохоронних органів).

Заступник Керівника NHTCU Майкл Детц з цього приводу зазначив: "Операція виявила складну ієрархічну структуру Інтернет – об'єднань, що використовуються для поширення дитячої порнографії з системою захисту від ідентифікації їх користувачів... Спочатку учасники діяли анонімно через Інтернет, але, врешті-решт, почали зустрічатися в реальному світі. Така таємність була недоречна, адже не існує ніякого потайного місця в Інтернет. Сьогодні ми виділили понад 60 осіб – членів таємного братерства. Наші результати ілюструють чудовий приклад того, як правоохоронні органи, працюючи в партнерстві, незважаючи на географічні кордони та різницю в юрисдикції, можуть ідентифікувати і віддавати під суд відповідальних за сексуальне насильство над дітьми”*.

Проблема поширення порнографічних зображень мережею Інтернет стосується також й України. У 2002 році в м. Одесі було припинено діяльність злочинного міжнародного угруповання, основною метою якого було поновлення дитячих порносайтів. "Моделей” – дівчат від 10 до 14 років – для роботи в "студії” привозили з сусідньої Молдови. Фотографії розміщувалися на зарубіжних серверах та приносили значні доходи зловмисникам [5]. Апогеєм поширення цифрової порнографії став скандально відомий сайт, розміщений на території США, на якому була розміщена галерея змонтованих фотографій українських політиків та державних діячів у неподобних позах [6]. Тому проблема міжнародної взаємодії правоохоронних органів у кіберпросторі має для України велике значення.

На сьогодні найбільший досвід протидії злочинності у сфері високих технологій мають правоохоронні органи США. Водночас, працівники відповідних структур в Україні гостро потребують спеціальної підготовки.

У зв'язку з цим 9 – 13 червня 2003 року Міжвідомчим НДЦ з проблем боротьби з організованою злочинністю спільно зі співробітниками ФБР за сприяння посольства США на базі Національної академії внутрішніх справ України був проведений Міжнародний міжвідомчий навчальний семінар з питань розслідування злочинів, що вчинюються у сфері використання комп'ютерних технологій.

У роботі семінару взяли участь співробітники Міжвідомчого НДЦ, ДДСБЕЗ МВС, ГСУ МВС, НЦБ Інтерполу, НАВСУ, Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, СБУ, органів прокуратури, суддів (всього – понад 50 осіб).

Під час роботи семінару розглядалися питання розслідування комп'ютерних злочинів, практично опрацьовувалися методи пошуку правопорушників у кіберпросторі, обговорювалися питання законодавства та міжнародної взаємодії у протидії кіберзлочинності.

На круглому столі, що відбувся у рамках семінару, обговорювалися питання обміну інформацією, що міститься на електронних носіях і може бути доказом у кримінальних справах.

Для координації діяльності в терористичних та інших кримінальних справах з використанням електронних засобів доказування країни Великої вісімки (G8) створили цілодобову-контактну мережу. Це необхідно, тому що країни не тільки встановлюють контакти щодо обміну знаннями, але й усвідомили доцільність таких своєрідних цілодобових контактів (наприклад, через телефон чи пейджер). Різниця в часовому поясі часто означає, що терористична діяльність та інші злочини із застосуванням комп'ютерних мереж та електронні засоби доказування матимуть місце поза межами встановленого робочого часу в країні, що звертається з запитом, або якій цей запит надсилається.

Після подій 11 вересня стало очевидним, що країни намагаються забезпечити безпеку своїх державних службовців у підтримці контактів з державними службовцями в інших країнах у разі крайньої необхідності з метою встановлення джерел терористичних зв'язків, розслідування загроз і перешкоджання майбутнім атакам. Адже терористи можуть обійти національні кордони за допомогою новітніх технологій та планувати напад в одному з куточків світу, фізично здійснити його на відстані за тисячі кілометрів.

Разом з тим, приєднані до мережі комп'ютери – це не тільки інструменти, доступні терористам і всім іншим злочинцям для організації й підтримання "життєдіяльності” ОЗУ на міжнародному рівні. Комп'ютери часто виявляються метою для атак кібертерористів. У розслідуваннях із застосуванням комп'ютерних мереж важливо, щоб технічно грамотні слідчі діяли якнайшвидше для збереження даних та встановлення місцезнаходження підозрілих осіб. Часто можливим стає зупинити конкретну злочинну діяльність, запобігти вчиненню злочину на стадії замаху за лічені секунди навіть за умови, що джерела: суб'єкти – об'єкти надсилання та отримання інформації про злочин знаходяться в різних країнах світу за допомогою використання мережі контактних пунктів.

Таким чином, щоб збільшити й поповнити (але не змінювати) традиційні методи отримання допомоги у справах із використанням комунікаційних мереж та інших подібних технологій, у 1997 р. створений країнами "великої вісімки” новий механізм швидких контактів між країнами. На сьогодні 20 країн приєдналися до цілодобової мережі з метою контакту у справах із залученням електронних доказів. Такі контакти доступні у будь-який час доби, 7 днів на тиждень для отримання інформації та/або запитів про співробітництво (умовна назва мережі – "24/7”). Ця мережа була успішно використана у ряді країн.

Наприклад, швейцарські правоохоронні органи повідомили, що невідома особа влаштувала підпал компанії цієї країни та вимагала гроші, погрожуючи вбивством службовців компанії та їх сімей. Оскільки шантажист висунув свої вимоги, використовуючи Hotmail (засіб доступу до електронної пошти, що знаходиться в Каліфорнії), швейцарські правоохоронці потребували допомоги співробітників ФБР США. Використовуючи перехоплення даних в Інтернет, вони надали швейцарській стороні важливу інформацію щодо ідентифікаційних номерів шантажиста. Маючи таку інформацію, швейцарські та французькі правоохоронні органи заарештували підозрюваних раніше, ніж вони реалізували свої погрози.

Мережа допомогла також заарештувати вбивцю у Великобританії через збереження та виявлення записів в Інтернет у Сполучених Штатах Америки. Мережа була використана у численних випадках попередження атак, включаючи напади на банки в Сполучених Штатах, Німеччині та Мексиці. З іншого боку, в ході розслідування, що триває, стосовно терористичних нападів 11 вересня, відсутність подібного контакту в окремо взятій країні зашкодила попередженню терористичного акту, яке становить пряму загрозу для національної та громадської безпеки. Для користування мережею "24/7” не обов'язково створювати цілодобово працюючий центр; скоріше за все цього можна досягти на базі вже існуючого центру.

З огляду на перелічене, вважаємо, що для законодавчого забезпечення процесу пошуку і фіксування фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій, а також – отримання інформації, пов'язаної з безпекою громадян, суспільства і держави, актуальним на сьогодні залишається прийняття Верховною Радою таких законів України: "Про моніторинг телекомунікацій”, "Про діяльність у сфері інформатизації”, гостре обговорення яких відбувається не тільки у Парламенті але й у засобах масової інформації та особливо – в Інтернет. У зв'язку з цим слід нагадати, що моніторинг телекомунікацій здійснюється у всіх розвинених країнах світу та врегульований, зокрема, Резолюцією Ради Європейського Союзу "Про законне перехоплення телекомунікацій” розвернуто (96/C 329/01) від 17 січня 1995 року.


Список використаних джерел

1. http://www.stc.gov.ua

2. Закон України "Про основи національної безпеки України” від 19 червня 2003 року № 964-IV.

3. Гуцалюк М. Перший міжнародний стратегічний конгрес "E-CRIME 2002”// Крок. – 2002. – № 24. – С. 7.

4. http://crime-research.org

5. В Украине впервые рассматривается дело о детской порнографии // Сегодня. – 2002. – № 100. – 13 мая. – С. 5.

6. По факту распространения в Интернете смонтированных порнофотографий ряда должностных лиц Украины возбуждено уголовное дело // http://http://www.liga.net/



* За матеріалами, наданими NHTCU 08.05.2003 електронною поштою.





Реферат на тему: Міжнародне співробітництво щодо протидії злочинам у сфері інформаційних технологій (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.