Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Право

Місцеві суди (реферат)

План

Вступ.

1.Місцеві суди в судовій системі України

2.Правовий статус апеляційних судів.

3.Верховний Суд України – найвищий судовий орган.

Висновки.

Література


 

Судова система України – це сукупність усіх існуючих та функціонуючих судів в Україні, які мають повноваження здійснювати судову владу.

Судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі.

Конституційний суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, головною задачею якого є гарантування верховенства Конституції як Основного закону держави на всій території України.

Систему судів загальної юрисдикції складають:

місцеві суди;

апеляційні суди, Апеляційний суд України;

спеціалізовані суди;

Верховний Суд України.

Судова система України характеризується:

єдиними принципами організації та діяльності судів;

єдиним статусом суддів;

обов`язковими для усіх судів правилами судочинства, визначеними законом;

однаковим застосуванням законів судами загальної юрисдикції;

єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів;

фінансуванням судів виключно з державного бюджету України.

1. Місцеві суди в судовій системі України.

Місцевий суд є основною ланкою в системі судів загальної юрисдикції. Це випливає насамперед з того, що суди саме цього рівня розглядають усі кримінальні, цивільні, господарські та адміністративні справи, за винятком тих, які віднесено законодавством до компетенції інших судів.

Засади організації та діяльності місцевих судів закріплено в Конституції, Законах України "Про судоустрій України”, "Про статус суддів” і деяких інших нормативних актах.

Суд цього рівня утворюють у районі, місті та районах міста. В назві місцевого суду використовують назву населеного пункту, в якому він знаходиться. До місцевих загальних судів належать і військові суди гарнізонів.

Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а місцевими адміністративними судами - окружні суди, які утворюють у округах відповідно до Указу Президента України.

До складу місцевого суду входять: судді місцевого суду, голова та заступник голови суду. В місцевому суді, в якому кількість суддів перевищує п'ятнадцять, може бути призначено більше одного заступника голови суду.

За своїми повноваженнями місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності. Зокрема, місцеві загальні суди розглядають кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні правопорушення; місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності; місцеві адміністративні суди розглядають адміністративні справи, пов'язані з правовідносинами в сфері державного управління та місцевого самоврядування (справи адміністративної юрисдикції), крім справ адміністративної юрисдикції у сфері військового управління, розгляд яких здійснюють військові суди.

Порядок призначення (обрання) суддів до місцевого суду визначено Конституцією України (статті 126 і 128) та Законом України "Про статус суддів” (ст. 9).

Голову місцевого суду та його заступника призначає на посаду строком на п'ять років із числа суддів і звільняє з посади Президент України за поданням Голови Верховного Суду України (а щодо спеціалізованих судів — голови відповідного вищого спеціалізованого суду) на підставі рекомендації Ради суддів України (щодо спеціалізованих судів — рекомендації відповідної ради суддів).

Обов'язки голови місцевого суду досить широкі. Він, зокрема, здійснює організаційне керівництво діяльністю суду; визначає обсяг обов'язків заступника (заступників) голови суду; на підставі акта про призначення на посаду судді чи обрання суддею безстроково або припинення повноважень судді видає відповідний наказ; приймає на роботу й звільняє працівників апарату суду, присвоює їм ранги державного службовця в установленому законом порядку, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення; здійснює заходи щодо забезпечення формування складу народних засідателів; організовує ведення судової статистики; проводить роботу щодо підвищення кваліфікації працівників апарату суду; представляє суд у відносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та організаціями; здійснює інші передбачені законом повноваження,

Голова місцевого суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази й розпорядження.

Як суддя голова суду здійснює правосуддя у судових справах.

Належна організація роботи місцевого суду має велике значення для забезпечення виконання покладених на нього функцій. Завдання організувати роботу суду покладено на голову суду.

Голова суду розподіляє обов'язки між суддями. Для забезпечення ефективної роботи місцевих судів щодо здійснення правосуддя діє апарат суду, структуру й штатну чисельність яких затверджує Міністерство юстиції в установленому порядку за поданням голови суду.

Голова суду добирає, приймає на роботу й звільняє з посади
працівників, яких не обирають: консультантів, секретарів суду та судового засідання, завідувача канцелярії, діловода, архіваріуса тощо. Він здійснює загальне керівництво роботою канцелярії суду, своєчасно вживає заходів щодо усунення недоліків і упущень у її роботі.

Завідувач канцелярії організовує роботу канцелярії, керує роботою секретарів, діловода, архіваріуса. На завідувача канцелярії покладають: розподіл роботи між працівниками канцелярії суду й контроль за виконанням ними своїх обов'язків; розподіл кореспонденції, що надійшла до суду; контроль за веденням документів первинного обліку, нарядів, обліку й реєстрації звернень громадян і юридичних осіб; організацію обліку й зберігання судових
справ, речових доказів; контроль за своєчасним відправленням справ зі скаргами, поданнями, протестами до вищої ланки суду; забезпечення збереження та правильного заповнення трудових книжок працівників суду, особових справ і карток обліку тощо.

На секретарів суду покладають ведення діловодства з судових справ, зокрема: реєстрацію, облік і зберігання справ (кримінальних, цивільних, про адміністративні правопорушення та інших); ведення картотек, журналів, нарядів; оформлення документів щодо повернення вироків до виконання, рішень, ухвал, постанов суду і контроль за одержанням повідомлень про виконання; підготовку й передачу до архіву закінчених провадженням справ, картотек, журналів, нарядів та ін.

Крім того, секретар судового засідання виконує необхідну роботу під час прийому суддею громадян; викликає учасників процесу й свідків; перевіряє явку осіб, викликаних у судове засідання, й зазначає час перебування їх у суді; веде протоколи судових засідань, оформляє справи після їх розгляду; веде журнал судових засідань; виписує виконавчі листи у справах, щодо яких судом допущено негайне виконання рішень, тощо.

Консультант суду веде облік законодавства й узагальнення судової практики; інформує працівників суду про чинне законодавство та судову практику судів вищої інстанції; обліковує окремі ухвали й контролює їхнє виконання.

На архіваріуса суду покладають: ведення архіву; видачу копій судових документів у справах, що є в архіві; облік і зберігання архівних справ та ін.

2. Правовий статус апеляційних судів.

Апеляційні суди — це суди другої ланки єдиної судової системи судів загальної юрисдикції. Вони є судами вищого рівня для місцевих судів і нижчими стосовно Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів.

У системі судів загальної юрисдикції в Україні діють загальні та спеціалізовані апеляційні суди, а саме: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, військові апеляційні суди регіонів і апеляційний суд Військово-Морських Сил України, а також Апеляційний суд України. За потреби замість апеляційного суду області можуть утворюватися апеляційні загальні суди, територіальну юрисдикцію яких поширено на кілька районів області. Апеляційними спеціалізованими судами є апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до Указу Президента України.

В апеляційних судах утворюються судові палати. В складі загального апеляційного суду утворюється судова палата в цивільних справах і судова палата в кримінальних справах. У складі спеціалізованого апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за встановленою спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції.

Апеляційний суд України має діяти в складі трьох палат: судової палати у цивільних справах, судової палати у кримінальних справах та військової судової палати.

Суди другої ланки мають однакову компетенцію та рівні права щодо розгляду кримінальних, цивільних, господарських і адміністративних справ. Вони діють як суди апеляційної інстанції щодо рішень місцевих судів і як суди першої інстанції в адміністративних, кримінальних та цивільних справах, які віднесено до їхньої підсудності законом. Апеляційні господарські суди справ у першій інстанції не розглядають. Апеляційні суди вивчають і узагальнюють судову практику. До складу апеляційних судів входять судді, які як правило, обрані Верховною Радою України безстроково чи, в окремих випадках, призначені Президентом України в межах п`ятирічного строку. Кількість суддів у кожному апеляційному суді визначає Президент України..

Голова апеляційного суду має першого заступника та заступників голови суду.

Голову апеляційного суду та його заступників зі складу суддів строком на п'ять років призначає і звільняє Президент України за поданням Голови Верховного Суду України (а спеціалізованих судів – голови вищого спеціалізованого суду).

3. Верховний Суд України – найвищий судовий орган.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про судоустрій України” Верховний Суд України:

розглядає у касаційному порядку рішення загальних судів у справах, віднесених до його підсудності процесуальним законом; переглядає у порядку повторної касації усі інші справи, розглянуті судами загальної юрисдикції в касаційному порядку, розглядає усі інші справи, пов`язані з виключними обставинами;

дає судам роз`яснення з питань застосування законодавства на основі узагальнення судової практики та аналізу судової статистики;

дає висновки щодо наявності чи відсутності в діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; надає за зверненням Верховної Ради письмове подання про можливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;

звертається до Конституційного Суду України у випадках виникнення у судів загальної юрисдикції сумнівів щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів;

веде та аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику;

у межах своїх повноважень вирішує питання, що випливають з міжнародних договорів України; представляє суди загальної юрисдикції у відносинах з судами інших держав;

здійснює інші повноваження, передбачені законом.

У складі Верховного Суду України діють:

Судова палата у цивільних справах;

Судова палата у кримінальних справах;

Судова палата у господарських справах;

Судова палата у адміністративних справах;

Військова судова колегія.

Кількісний склад судових палат і Військової Судової колегії визначає Пленум Верховного Суду України з числа суддів Верховного Суду України.

Судові палати в межах своїх повноважень здійснюють судочинство, готують проекти постанов Пленуму Верховного Суду України, вивчають і узагальнюють судову практику, аналізують судову статистику та виконують інші повноваження.

У Верховному Суді України діють: Президія Верховного Суду України, Пленум Верховного Суду України, Науково – консультативна рада.

Верховний Суд України очолює Голова Верховного Суду України. Голову Верховного Суду обирає на посаду та звільняє з неї
Пленум Верховного Суду України шляхом таємного голосування.
Обраним на посаду Голови Верховного Суду України вважають
кандидата, за якого подано більшість голосів від загального складу
Пленуму. Обрання Голови Верховного Суду України затверджують, на підставі протоколу таємного голосування постановою Пленуму. Голова Верховного Суду України не може бути обраний на цю посаду більш ніж на два строки підряд.

До компетенції Голови Верховного Суду України належить
вирішення таких питань:

- організація діяльності Верховного Суду України;

- розподіл обов'язків між заступниками Голови Верховного Суду України;

- організація роботи Президії та скликання Пленуму Верховного Суду України, внесення питань на їх розгляд і головування на
їх засіданнях;

Голова Верховного Суду України:

- може головувати в судових засіданнях колегій суддів Верховного Суду України під час розгляду будь-якої справи;

- погоджує відповідно до Закону "Про судоустрій України” подання щодо утворення та ліквідації судів загальної юрисдикції;

- вносить подання про призначення та обрання, а також
звільнення з посади суддів судів загальної юрисдикції та вносить
подання про призначення суддів на адміністративні посади у випадках і порядку, передбачених Законом "Про судоустрій”; вносить подання до відповідної кваліфікаційної комісії про надання висновку щодо можливості обрання або призначення суддів на посади;

- на підставі актів про обрання суддею Верховного Суду України або припинення повноважень суддів видає відповідний наказ;

- вносить на розгляд Пленуму Верховного Суду України пропозиції щодо кількості суддів у складі Президії Верховного Суду України й у складі судових палат Верховного Суду України; вносить пропозиції Президії Верховного Суду України щодо персонального складу судових палат;

- вносить подання до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про проведення кваліфікаційної атестації суддів відповідних судів;

- вносить Президенту України подання про затвердження переліку штатних посад військових суддів і відповідних цим посадам військових звань, а також про присвоєння відповідно до закону військових звань військовим суддям;

- організовує фінансування та здійснює керівництво організаційним забезпеченням діяльності Верховного Суду України, затверджує штатний розпис і кошторис витрат на утримання Верховного Суду України;

- затверджує положення про структурні підрозділи Верховного Суду України:

- керує організацією роботи судових палат; здійснює керівництво роботою апарату Верховного Суду України, приймає на роботу та звільняє працівників апарату, присвоює їм ранги державного службовця в установленому законом порядку, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення відповідно до законодавства:

- інформує Пленум і Президію Верховного Суду України про діяльність Верховного Сулу України;

- представляє Верховний Суд України та систему судів загальної юрисдикції у зносинах з іншими органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, а також з судовими органами інших держав міжнародними організаціями;

- здійснює інші передбачені законом повноваження.

Голова Верховного Суду України має Першого заступника та
заступників, яких згідно зі ст. 52 Закону України "Про судоустрій України”
наділено такими повноваженнями:

- можуть головувати в судових засіданнях палат і колегій
суддів Верховного Суду України, бути доповідачами в конкретних судових справах;

- організовують роботу відповідних судових палат;

- у межах своїх повноважень видають накази й розпорядження;

- здійснюють відповідно до розподілу обов'язків керівництво
роботою структурних підрозділів апарату Верховного Суду України;

- виконують інші обов'язки, визначені розпорядженням Голови Верховного Суду України.

Перший заступник Голови Верховного Суду України за відсутності Голови Верховного Суду України здійснює його повноваження, а за відсутності Першого заступника - заступник Голови Верховного Суду України, який має більший суддівський стаж.

Суддя Верховного Суду України є посадовою особою судової влади й носієм судової влади в Україні. Його наділено повноваженнями здійснювати правосуддя й виконувати свої обов'язки на професійній основі в порядку, встановленому процесуальним законом. Під час здійснення правосуддя суддя є незалежним від законодавчої та виконавчої влади й підкоряється лише закону, нікому не підзвітний, недоторканний і незмінюваний. З метою забезпечення своєчасного та якісного розгляду справ суддя здійснює необхідні процесуальні та організаційні заходи, спрямовані на забезпечення розгляду справ відповідно до вимог закону. Крім того, він бере участь у розгляді питань, які вносять на засідання відповідної судової палати та Пленуму Верховного Суду України; аналізує судову практику, вносить у встановленому порядку пропозиції щодо поліпшення й удосконалення законодавства; бере участь у підготовці проектів постанов Пленуму.

Матеріали суддя доповідає на засіданнях Президії Верховного Суду
України. За результатами проведених аналізів і обговоренням зазначених питань приймають постанови Президії, які доводять до відома всіх суддів України. Суддя здійснює також інші передбачені законом повноваження.

Суддею Верховного Суду України може бути громадянин України, який володіє державною мовою, досяг на день обрання 35
років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не
менш як десять років, у тому числі не менш як п'ять років на посаді
судді, проживає на території України не менш як десять років. Суддю Верховного Суду України обирає на посаду Верховна Рада України безстроково.

Суддя не може належати до політичних партій і профспілок, брати
участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади й виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

Суддю Верховного Суду України звільняє з посади Верховна
Рада України, за наявності підстав, передбачених ст. 15 Закону "Про
статус суддів”: досягнення суддею шістдесяти п'яти років; неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я; подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням; порушення суддею присяги та інших підстав, зазначених у законі.

Суддя Верховного Суду України має помічника, який допомагає судді виконувати його повноваження, забезпечує організацію розгляду справ, підбирає нормативно-правові акти, стосовно розгляду справ, організовує звернення до виконання рішень у справах, у яких суддя був доповідачем, тощо.

Висновки.

Судова система України – це сукупність усіх існуючих та функціонуючих судів в Україні, які мають повноваження здійснювати судову владу.

Судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України.

Місцевий суд є основною ланкою в системі судів загальної юрисдикції. Суди саме цього рівня розглядають усі кримінальні, цивільні, господарські та адміністративні справи, за винятком тих, які віднесено законодавством до компетенції інших судів. Засади організації та діяльності місцевих судів закріплено в Конституції, Законах України "Про судоустрій України”, "Про статус суддів” і деяких інших нормативних актах. Суд цього рівня утворюють у районі, місті та районах міста.

До складу місцевого суду входять: судді місцевого суду, голова та заступник голови суду. В місцевому суді, в якому кількість суддів перевищує п'ятнадцять, може бути призначено більше одного заступника голови суду.

За своїми повноваженнями місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності.

Порядок призначення (обрання) суддів до місцевого суду визначено Конституцією України (статті 126 і 128) та Законом України "Про статус суддів” (ст. 9).

Л І Т Е Р А Т У Р А

1.Конституція України.

2.Кримінально-процесуальний кодекс України.

3.Цивільно-процесуальний кодекс України.

4.Господарсько-процесуальний кодекс України.

5.Закон України "Про судоустрій України” від 07.02.2002 р.

6.Закон України "Про статус суддів” від 15.12.1992 р.

7.Закон України "Про третейські суди” від 11.05.2004 р.

8.Закон України "Про правові засади цивільного захисту” від 24.06.04р.

9.Військові суди – органи правосуддя у Збройних Силах України / За заг.ред. В.В.Денисенка. – К.: Реферат, 2002.

10.Маляренко В. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України. К., Юрінком Інтер.- 2004.-с. 69 – 146.

11.Оніщук М. Судово-правова реформа: чи буде дано відповіді на виклики часу. – Право України. - № 5. – 2003.

12.Організація судових та правоохоронних органів. Навч. посібник для студентів юрид. спеціальностей вищих навч. закладів освіти/ І.Є Марочкін, В.В.Афанасьєв, В.С.Бабкова та ін., За ред. І.Є Марочкіна, Н.В.Сібільової, О.М.Толочка. – Харків: Право, 2000.

13.Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Навч. посіб./ В.С. Ковальський, В.Т.Білоус, С.Е.Демський та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2002.

14.Стефанюк В. Судова система України та судова реформа. – К.: Юрінком Інтер, 2003.

15.Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи: Матеріали наук.-практ. конф., 18-19 квітня 2002 р., м.Харків/ Редкол.: Сташис В.В. ( голов. ред.) та ін. – К.; Х.: Юрінком Інтер, 2002. – 288 с.

16.Притика Д. Вищі спеціалізовані суди як конституційна гарантія демократизації судової влади. – Право України. – 1999. - № 12.

17.Притика Д. Арбітражні суди в України: історія, сьогодення, перспективи розвитку. – Право України. – 2001. - № 2.





Реферат на тему: Місцеві суди (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.