Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Право

Механізм фінансового контролю в Збройних силах України (реферат)

На боєздатність Збройних сил України, їхній фінансово-економічний стан прямо впливає правильний, налагоджений механізм фінансового контролю, особисто це помітно в сучасних умовах реформування Української армії з переходом її на професійну основу комплектуваня.

Завдання даної статті полягає у дослідженні реалізації механізму фінансового контролю у Збройних силах України з метою науково-методологічного обґрунтування основних положень щодо усунення недоліків в організації військового фінансового контролю та шляхи його удосконалення в сучасних умовах.

В умовах ринкової економіки в Україні особливого значення набувають питання посилення ролі механізму фінансового контролю за ефективним використанням фінансових ресурсів. Не обійшло це і Збройні сили України, які опинилися у скрутній економічній ситуації, що вимагає особливого контролю за бухгалтерським обліком. Насамперед, усклад-нено було ведення матеріального обліку, як складової бухгалтерського обліку, відповідно до нових для Збройних сил України керівних документів, що видаються Державним Казна-чейством. На той час перед Міністерством оборони України постало два питання: по-перше, це адаптація законодавчої бази щодо обліку товарно-матеріальних цінностей; по-друге, правильне визначення залишкової вартості військового майна, з урахуванням зносу, строків експлуатації та умов зберігання. За допомогою фінансових і контрольно-ревізійних органів стало можливим доведення до командирів усіх рівнів значення ведення обліку не тільки у кількісному, але й у вартісному виразі.

У ринкових умовах механізм фінансового контролю необхідно спрямувати на прискорен-ня економічного та соціального розвитку, що сприятиме припиненню безгосподарності, розкраданню і зловживанням з боку посадових осіб, підвищити ефективність контрольно-ревізійної роботи, у тому числі своєчасності виконання зобов'язань перед бюджетом. Механізм фінансового контролю потрібно розглядати як складне, багатоаспектне поняття.

Чітке визначення поняття та основних складових механізму фінансового контролю на законодавчому рівні, розкриття його сутності сприятиме належному здійсненню контроль-них дій, дозволить зробити цілісною систему фінансового контролю, зведе до мінімуму зловживання в Українській армії.

Законом України „Про державну контрольно-ревізійну службу в У країні” [5] визначено загальне поняття державного фінансового контролю, що є складовою всього механізму фінансового контролю. Насамперед йдеться про механізм державного фінансового контро-лю, як поєднання його структурної побудови, сукупності об'єктів і суб'єктів контролю та взаємодія між ними під час здійснення покладених на нього функцій. Залежно від визначе-них законодавчо статусу та компетенції органів державного фінансового контролю, їхньої належності до гілок державної влади система державного фінансового контролю складаєть-ся із зовнішнього, внутрішнього, відомчого та і спеціалізованого державного фінансового контролю. Відомчий та спеціалізований фінансовий контроль є різновидом внутрішнього державного фінансового контролю. Система суб'єктів військового фінансового контролю визначає ієрархію, місце і роль у системі державного фінансового контролю, відповідно до їхнього статусу, функцій та повноважень, їхню підзвітність і підконтрольність, а також взаємодію між цими органами.

Потрібно підкреслити, що ринкова економіка прямо впливає не тільки на фінансовий стан держави, але і на здійснення фінансового контролю. З року в рік збільшується обсяг завдань, цілей, які стоять перед країною, тому постійно трансформується сам механізм проведення фінансового контролю, у тому числі і у збройних силах.

Не можна зрозуміти механізм фінансового контролю без проведення попереднього аналізу самого поняття „фінансовий контроль”. У підходах до визначення фінансового контролю немає і ніколи не існувало єдиного погляду. Наприклад, М.Т. Білуха розглядає фінансовий контроль як функцію, вважаючи, що суть контролю в демократичному суспіль-стві в умовах ринкової економіки полягає в регулюванні процесу розширеного відтворення суспільно необхідного продукту відповідно до конституційних норм [1]. Л.К. Воронова досліджує фінансовий контроль як вид діяльності державних органів і організацій з забезпе-чення законності, фінансової дисципліни і доцільності при мобілізації, розподілі і викорис-танні грошових коштів і пов'язаних із цим матеріальних цінностей. Е.О. Вознесенський, виділяючи об'єкт і мету контролю, вважає, що фінансовий контроль – це діяльність держав-них і громадських органів, що полягає у перевірці обґрунтованості процесів формування і використання централізованих і децентралізованих грошових фондів з метою дотримання планових пропорцій у розширеному відтворенні [3].

Об'єктивність реалізації механізму фінансового контролю в збройних силах не означає автоматичної його дії, а навпаки здійснюється у процесі життєдіяльності військ із допомогою фінансово-економічних відносин щодо розподілу кінцевої військової продукції. Фінансовий контроль за забезпеченням військ проводиться за участю командування, контрольно-ревізійних органів, фінансово-економічної служби, органів матеріально-технічного постачання та інших. При цьому фінансово-економічні відносини виникають не стихійно, стосовно військового фінансового контролю, а планомірно [6].

Організація фінансово-економічних відносин під час проведення військового фінансо-вого контролю передбачає наявність спеціального його механізму, який використовується як інструмент активного впливу на різні сторони фінансово-господарської діяльності військ.

Доцільно зауважити, що механізм військового фінансового контролю є складовою загальної фінансової системи не тільки збройних сил, але і держави.

На нашу думку, механізм фінансового контролю збройних сил – це сукупність фінансо-вих, контрольно-ревізійних органів, спеціально розроблених видів, форм, методів, засобів і прийомів, показників, стимулів і санкцій, а також законодавчо-правового регулювання і процес контрольно-ревізійної роботи за фінансовим забезпеченням військ. Структурно механізм фінансового контролю збройних сил відображається на рис.1.

фінансові та контрольно-ревізійні органи

нормативно-правове регулювання контрольно-ревізійною роботою

важелі впливу на якість контрольно-ревізійної роботи

види, форми, методи, засоби і прийоми фінансового контролю

МЕХАНІЗМ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ

процес фінансового контролю

показники фінансового контролю


 

Рис. 1. Структура механізму фінансового контролю у збройних силах

 

Фінансові та контрольно-ревізійні органи держави та Міністерства оборони України організовують і проводять фінансовий контроль у Збройних силах України.

Державний фінансовий контроль у сфері виконавчої влади збройними силами здій-снюють такі служби:

– податкова служба (спочатку при уряді, потім – при Міністерстві фінансів України, у даний час – як Державну податкову адміністрацію, що має статус центрального органу виконавчої влади). У 1990 р. прийнято Закон України „Про державну податкову службу в Україні” та 1996 р. видано Указ Президента України „Про утворення Державної податкової адміністрації”;

– державна контрольно-ревізійна служба (як Головне контрольно-ревізійне управління, у даний час – орган, що має статус центрального органу виконавчої влади). Закон України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” прийнято в 1993 р.;

– державне казначейство (як мережа органів виконавчої влади, підпорядкована Міністер-ству фінансів України).

Крім того, створено спеціальний орган парламентського контролю у сфері законодавчої влади – Рахункова палата, покликана від імені Верховної Ради України в конституційному порядку здійснювати контроль за використанням коштів Державного бюджету України, у тому числі і оборонного бюджету [2].

Підкреслимо, що у Збройних силах України контрольні функції покладені на Департа-менти фінансів і Контрольно-ревізійні служби Міністерства оборони України і підпорядко-вані їм структури.

Зазначені структури призначені для виконання функцій з фінансового контролю за утриманням збройних сил. Через фінансові та контрольно-ревізійні органи вони здійснюють свої права, обов'язки, є розпорядниками коштів за кошторисом Міністерства оборони Украї-ни стосовно фінансового контролю. На них покладена відповідальність за повне і своєчасне забезпечення військ коштами, доцільним, економічним їхнім використанням.

На Департамент фінансів Міністерства оборони України (фінансово-економічні управління оперативних командувань, видів збройних сил) покладається проведення попереднього та поточного фінансового контролю, а з питань пенсійного забезпечення і наступного контролю.

Департамент контрольно-ревізійної служби України (територіальні контрольно-ревізійні управління, Контрольно-ревізійне управління Генерального штабу Збройних сил України, Контрольно-ревізійна служба командування сил підтримки Збройних сил України) здійс-нюють послідуючий (наступний) фінансовий контроль. Крім того, контрольно-ревізійне управління Генерального штабу Збройних сил, у першу чергу, проводить фінансовий контроль за реформуванням Української армії. Зауважимо, через недостатню кількість контрольно-ревізійних кадрів в окремих випадках для проведення документальних ревізій залучаються працівники фінансово-економічних служб, у тому числі довольчих органів.

Питання контрольно-ревізійної роботи в Збройних силах України зазначеними Департа-ментами узгоджуються, що позитивно впливає на весь механізм фінансового контролю.

Як бачимо, реалізується механізм військового фінансового контролю через зазначені державні органи та фінансову і контрольно-ревізійну службу Міністерства оборони України відповідно до виконавчих функцій, що поділяється на забезпечуючі фінансові та контрольно-ревізійні органи, фінансові та контролюючі органи матеріально-технічного постачання та інших військових формувань.

Нормативне правове регулювання контрольно-ревізійною роботою забезпечує реаліза-цію механізму фінансового контролю збройних сил, спрямовуючи на якісне та ефективне використання оборонних коштів. А в цілому законодавча база з питань фінансового контро-лю удосконалює контрольно-ревізійну роботу Української армії. Нагадуємо, що фінансовий контроль у Збройних силах України здійснюється тільки на підставі законодавчих норматив-но-правових актів, які регламентують його.

Підкреслимо, що ті керівні документи, що видаються на рівні Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів України та інших державних органів розповсюджуються на всі міністерства і відомства, у тому числі і військове.

Наприклад, Закон України від 26.01.1993 р. № 2939-ХІІ „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” регламентує всю державну контрольно-ревізійну роботу, у тому числі і в збройних силах [5]. Зауважимо, що вимоги зазначеного закону однакові для усіх міністерств і відомств України.

Хоча слід зауважити, окремі закони, укази, постанови, видані Президентом, Верховною Радою, Кабінетом Міністрів України, цілеспрямовано регламентують питання контролю тільки стосовно державних контролюючих структур. А саме, Закон України від 11.07.1996 р. № 315/96 „Про Рахункову палату” [7], а Указ Президента України від 28.11.2000 р. № 1265/2000 затверджує Положення про Головне контрольно-ревізійне Управління України [8], що розповсюджується тільки на нього. А ті керівні документи, що видаються Міністерст-вом оборони України, застосовуються тільки у збройних силах.

Зокрема: накази міністра оборони України від 15.01.1996 р. № 10 „Про введення в дію Положення про фінансовий контроль у Збройних Силах України”, від 15.09.2004 р. № 409 „Про затвердження Інструкції про порядок проведення ревізій і перевірок та реалізації їх матеріалів органами контрольно-ревізійної служби Збройних Сил України”, від 28.04.2006 р. № 234 „Про затвердження Положення про контрольно-ревізійний департамент Міністерства оборони України та тимчасового положення про територіальні контрольно-ревізійні управління” та інші регламентують тільки питання військового фінансового контролю.

Важелі впливу на якість контрольно-ревізійної роботи

Фінансові стимули – це важелі, за допомогою яких можна впливати на якість військового фінансового контролю з метою підвищення, досягнення позитивних результатів у фінансо-вому забезпеченні військ.

Такі фінансові стимули повинні зацікавлювати контрольно-ревізійні кадри. На нашу думку, не завадило б розглянути і застосувати, разом з існуючими видами заохочення, такий матеріальний стимул інспектора-ревізора, як виплата певної суми у відсотках від виявленої суми фінансових порушень і незаконних використаних матеріальних засобів.

Безумовно, це більш сприяло б покращанню умов роботи інспектора-ревізора і підвищен-ню рівня його соціального захисту. Погодьтесь, інспектор-ревізор завжди перебуває у відряд-женні, мешкає без родини, тому і витрати зростають, враховуючи сьогоднішні ціни, добових не вистачає, а зазначена виплата була б грошовою допомогою і компенсувала б частково його витрати. До речі, за рахунок виявлених і відшкодованих сум за результатами фінансо-вого контролю збройних сил можна утримувати весь особовий склад контроль-но-ревізійної служби.

Фінансово-контрольні санкції – це конкретні напрями здійснення і впливу на якість контрольно-ревізійної роботи у збройних силах.

Фінансові санкції покликані посилити організацію фінансового контролю, а також і матеріальну відповідальність суб'єктів господарювання за виконання зобов'язань щодо утримання Збройних сил України.

Фінансові санкції застосовуються до тих посадових осіб, які порушують фінансову і господарську дисципліну. Інспектор-ревізор зобов'язаний бути ініціатором до притягнення винних осіб до відповідальності (адміністративної, матеріальної, кримінальної) залежно від складності порушень і розміру виявлених збитків. Цінність документальної ревізії полягає в тому, щоб виявлені фінансові порушення були повністю відшкодовані в процесі її проведення, і тоді не будуть вноситися пропозиції на додатковий час для їхнього виконання і надання інформація про їхнє виконання.

Особової уваги заслуговує застосування санкції до інспектора-ревізора за неякісне проведення документальної ревізії, а інколи участь його в крадіжках коштів разом з іншими посадовими особами. У зазначених випадках інспектор-ревізор несе відповідальність згідно з законодавством залежно від відхилень від норм і правил його поведінки.

Види, форми та методи військового фінансового контролю. Велика роль у регулюван-ні фінансово-економічних відносин належить видам, формам, методам, засобам і прийомам фінансового контролю збройних сил. З їхньою допомогою організовується контроль за правильним фінансовим забезпеченням боєздатності Збройних сил України, виявляються внутрішні резерви у військовій ланці, викриваються і попереджуються фінансові порушення, у тому числі з матеріальними цінностями. Результати фінансового контролю є інформацій-ною базою для прийняття управлінських рішень за фінансово-економічною діяльністю Міністерства оборони України.

Визначають такі види фінансового контролю: попередній, поточний і послідуючий. Кожному із цих видів фінансового контролю властиві свої форми. Наприклад, попередньому – попередня перевірка роздавальних відомостей на видачу грошового забезпечення військо-вослужбовцям і заробітної плати працівникам, послідуючому – документальна ревізія, аудит фінансово-господарської діяльності військ.

З уведенням у Збройних силах України з 1 січня 2001 року бухгалтерського обліку виникла загальна необхідність внесення змін у Інструкцію по проведенню ревізії фінансово-господарської діяльності військ. У зв'язку з цим постає питання покращання стану фінансо-во-господарської діяльності та недопущення безгосподарності, марнотратства та здійснення контролю на усіх стадіях господарського процесу. Одним із шляхів досягнення цього є введення в Збройних силах України нової форми наступного фінансового контролю – аудиту фінансово-господарської діяльності.

Що ж таке аудит, і які суттєві відмінності його від ревізії як форми наступного фінансо-вого контролю?

Аудит як і ревізія досліджують один предмет – фінансово-господарську діяльність військ, використовуючи при цьому спільні методичні прийоми і способи фінансово-господарського контролю. Вони виявляють негативні явища у господарюванні з метою їхнього усунення та неприпустимості в майбутньому, тобто активно впливають на виявлення причин безгоспо-дарності, порушення законодавства і нормативних актів, які є нормами господарського права, сприяють відшкодуванню заподіяних збитків винними особами. Крім того, вони використовують однакові джерела інформації – законодавство і нормативні акти з питань фінансового контролю, первинну облікову документацію, регістри бухгалтерського обліку, баланс і звітність суб'єктів господарської діяльності. Разом з тим між аудитом і фінансово-господарською ревізією є суттєва відмінність.

Аудит є незалежною формою фінансового контролю – керівник військового формування може вибрати добровільно і сформулювати питання, які потрібно перевірити з метою отри-мання наукового обґрунтованих висновків для подальшого удосконалення своєї фінансово-господарської діяльності, бухгалтерського обліку, внутрішньогосподарського контролю. Одночасно керівник, маючи довіру до аудитора, впевнений, що податки нараховані правиль-но, своєчасно і в повній сумі сплачені до бюджету, тому в разі конфліктних ситуацій із державною податковою адміністрацією він має надійний захист від суб'єктивізму останніх.

Фінансовий, фактичний, розрахунково-аналітичний, інформаційний методи контрольно-ревізійної роботи та інші застосовуються при використанні певних форм фінансового контролю.

Велике значення у реалізації механізму військового фінансового контролю належить методології контрольно-ревізійної роботи, під якою розуміється науково-методичне дослід-ження з застосуванням способів і прийомів пізнання фінансового забезпечення військ щодо його доцільності та ефективності. Метод являє собою сукупність певних способів і прийо-мів. Він так відрізняється від прийому, як ціле відрізняється від частини. Прийом, це момент методу [2]. На рис. 2 показано тлумачення методології фінансового контролю.

система способів і прийомів контрольно-ревізійної роботи, сукупність правил та дій

система прийомів і дій контрольно-ревізійних органів

сукупність дій і заходів, що проводять контрольні органи

метод

спосіб

прийом

МЕТОДОЛОГІЯ

фінансового контролю


 

Рис. 2. Тлумачення методології фінансового контролю

Як бачимо, спосіб є системою прийомів, дій, що здійснюють контрольно-ревізійні органи. Прийом, у свою чергу, виступає системою, або сукупністю окремих дій і заходів, що мають цілеспрямований характер.

У цілому методологія – головний шлях пізнання, а методи, способи та прийоми визначають цим шляхом.

Процес фінансового контролю – це комплекс заходів, що проводяться контрольно-ревізійними та фінансовими органами Міністерства оборони України, спрямованих на підтримання боєздатності військ і забезпечення ефективного використання оборонних коштів, попередження зловживань, марнотратства, розкрадання державної власності.

Процес фінансового контролю – це встановлений Урядом України порядок і напрями контрольно-ревізійної роботи контролюючими органами при узгодженні їхніх зусиль, методів, засобів, прийомів і дій з метою забезпечення максимальної ефективності викорис-тання оборонних коштів під час виконання поставлених завдань збройними силами під час реформування з переходом на професійну основу комплектування.

Зауважимо, що здійснення фінансового контролю – це повний циклічний процес, який умовно можна поділити на такі етапи (рис.3).

процес фінансового контролю

контролюючі органи

контрольований об'єкт

організаційно-підготовчий етап

контрольно-ревізійний

(основний) етап

завершальний етап


 

Рис. 3. Процес здійснення фінансового контролю та його етапи

Як бачимо, процес фінансового контролю – це система послідовних, поступових змін етапів контрольно-ревізійної роботи, що відбуваються згідно з чинним законодавством.

У зміст процесу фінансового контролю можна віднести початковий, основний і завершальний етапи контрольно-ревізійної роботи. На початковому етапі визначається, що повинно бути зроблено. Основний етап спрямований безпосередньо для проведення контрольно-ревізійної роботи, і завершальний – підведення підсумків, тобто що зроблено у результаті контрольно-ревізійної роботи.

Організаційно-підготовчий етап включає в себе: вибір контрольованого об'єкта і збір інформації про об'єкт; уточнення завдань та обґрунтування мети фінансового контролю.

Контрольно-ревізійний етап (основний) розпочинається з вивчення контрольованого об'єкта до виїзду і на місці, а також корегувння програм, які регламентують питання фінансо-вого контролю і вивчення керівних документів, специфічних для контрольованого об'єкта, а потім йде обстеження, перевірка, інвентаризація документів.

Завершальний етап передбачає узагальнення і оформлення контрольно-ревізійних матеріалів. Крім того, обов'язково оприлюднюються результати контролю і розробляються заходи щодо усунення виявлених недоліків і погашення збитків. Особливе значення має контроль за виконанням пропозицій, винесених в актах ревізій. Якість виконання пропозицій перевіряється, як правило, з виїздом на місце з письмовим оформленням результатів перевірки.

Зрозуміло, що під етапами фінансового контролю розуміють весь процес із початку до кінця з застосуванням певних форм, методів, способів і прийомів контрольно-ревізійної роботи.

Підкреслимо, при проведенні фінансового контролю не завжди наявні всі його склдові. Наприклад, не завжди потрібно проводити інвентаризацію матеріальних цінностей, не завжди оприлюднюються результати фінансового контролю, а лише доводяться до окремих посадових осіб.

Показники для фінансового контролю. Одним із критеріїв для контрольно-ревізійної роботи є обсяг фінансування контрольованих військ. Зрозуміло, якщо більшим буде фінансу-вання, то відповідно і збільшуватиметься обсяг контрольно-ревізійної роботи за викорис-танням оборонних коштів. Особливої уваги вимагає фінансовий контроль за дотриманням норм і тарифів, а також рівень використання асигнувань і відрахувань на фонд оплати праці, утриманням з грошового забезпечення і заробітної плати у відповідні фонди.

Підкреслимо, що складовою механізму військового фінансового контролю є контроль за фінансовими нормативами, лімітами й резервами, які застосовуються для регулювання військових фінансів.

Аналогічний підхід до визначення механізму фінансового контролю досліджують також у наукових працях такі учені, як БілухаМ.Т.[1], Бутинець Ф.Ф. [2], Вознесенський Е.О. [3], Воробйов В.В. [4] та інші.

На їхню думку, механізм фінансового контролю – це, по суті, теоретико-методологичні організаційні й правові положення та заходи, які визначають контрольно-ревізійну службу, у тому числі і збройних силах, практичне застосування і використання видів форм, методів, засобів і прийомів контрольно-ревізійної роботи для досягнення завдань і цілей, які стоять перед військами.

Підкреслимо, що механізм фінансового контролю у Збройних силах України зводиться до таких основних функцій – контролю за своєчасним і повним фінансовим забезпеченням військ й фінансового регулювання фінансово-економічних і соціальних процесів, які відбуваються в армії.

Враховуючи зарубіжний і власний досвід фінансового контролю збройних сил, цей процес виконує функцію регулювання так само, як регулювання здійснює функцію фінансового контролю.

Одночасно механізм фінансового контролю у збройних силах має й інші аспекти свого проведення. Для того, щоб проконтролювати застосування і використання відповідних державних програм, необхідно все це законодавчо визначити і створити централізовані і децентралізовані фонди Міністерства оборони України.

Механізм фінансового контролю в цілому – це принципова схема практичного використання контрольної функції фінансів збройних сил, його вплив на відповідні військово-економічні відносини. За допомогою реалізації механізму фінансового контролю здійснюється перерозподіл у збройних силах фінансових ресурсів.

Потрібно враховувати, що механізм фінансового контролю за ринкових умов потребує чіткої взаємодії всіх його складових. Зауважимо, серед них не має таких, якими можна було б знехтувати чи проводити фінансовий контроль без взаємозв'язку з іншими складовими.

Фінансовий контроль у Збройних силах України як складова їхнього фінансового забезпечення повинна базуватися у першу чергу на достовірній обліковій звітності, статистичній інформації стосовно фінансово-господарської діяльності військ і сприяти його покращанню.

Таким чином, механізм фінансового контролю в Міністерстві оборони України включає систему органів, які здійснюють його, а також сукупність таких заходів: суворе розмежу-вання сфери контрольної діяльності органів управління зі здійснення фінансового контролю; чітку регламентацію прав, обов'язків і відповідальності посадових осіб, які проводять контроль; визначення основних напрямів діяльності щодо виконання завдань фінансового контролю; розробку конкретних видів, форм, методів, способів і прийомів фінансового контролю, а також цілеспрямоване керівництво контрольно-ревізійною роботою.


 

Література:

1. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту: Підручник. – К.: ПП „Влад і Влада”, 1996. – 320 с.

2. Бутинець Ф.Ф., Виговська Н.Г., Малюга Н.М., Петренко Н.І. Контроль і ревізія. – Житомир:ПП „Рута”, 2002. – 541с.

3. Вознесенский Э.А. Финансовый контроль в СССР. – М.: Юрид. лит., 1973. – С. 68.

4. Воробьев В.В., Кузык Б.Н. Военная финансово-экономическая служба России. История и современность. – М.: ИНЭС, 2003. – 672 с.

5. Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні: Закон України від 26.01.1993 р. № 2939-XII // Вісник Верховної Ради України. – 1993. – № 13. – 110 с.

6. Финансы Вооруженных Сил СССР: Учебник. – М.: Военное издательство, 1986. – 399 с.

7. Про Рахункову палату: Закон України від 11.07.1996 р. №315/96-ВР. – К.: Голос України, 1996. – 29.10.

8. Про затвердження Положення про Головне контрольно-ревізійне управління України: Указ Президента України від 28.11.2000 р. № 1265/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 48.





Реферат на тему: Механізм фінансового контролю в Збройних силах України (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.