Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Право

Кримінологічна та психологічна характеристика організованих злочинних форм об’єднань у новому Кримінальному кодексі України (реферат)

Верховна Рада України 5квітня 2001року прийняла новий Кримінальний кодекс України. Устатті 28цього Кодексу чітко визначено типологію групових злочинності івперше дано поняття організованих злочинних об'єднань, організованої групи та злочинної організації.

Наведемо текст ст. 28КК України. Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією:

"1. Злочин визнається таким, що вчинений групою осіб, якщо уньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою.

2. Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.

3. Злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо вйого готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три ібільше), які попередньо зорганізувалися устійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом зрозподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

4. Злочин визнається вчиненим злочинною організацією, якщо він скоєний стійким ієрархічним об'єднанням декількох осіб (три ібільше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності зметою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так іінших злочинних груп.”

Поряд зцим, законодавець врахував постійне розширення організованою злочинністю сфер свого впливу івідреагував на це доповненнями карного закону новими складами злочинів або введенням до існуючих раніше ознак організованої групи та злочинної організації за обставини, що обтяжують відповідальність за їх вчинення. Особливо це стосується сфер економіки іфінансів, інтересів державних органів іорганів самоврядування.

У новому Кримінальному кодексі ознака вчинення злочину групою без попередньої змови передбачена у5складах злочинів (у статтях 121, 152, 296, 317), групою за попередньою змовою ускладах (у статтях 110,115, 127, 143, 144, 146, 149, 157, 160, 171, 185—192, 199—201, 206—209, 212, 216, 233, 234, 248, 258, 262, 278, 289, 292, 300, 301, 305—313, 318, 352, 355, 358, 359, 361, 362, 368, 374, 408, 410).

Ознаку вчинення злочину організованою групою передбачено у30статтях: 147, 149, 185—191, 199, 206, 224, 228, 234, 262, 278, 280, 289, 292, 302, 303, 311, 313, 345, 355, 359. Крім того, уст. 181. Посягання на здоров'я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів, ст.257. Бандитизм, ст.258. Терористичний акт, ст. 260. Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань передбачається відповідальність за організацію або керівництво групою, а устаттях 293. Групове порушення громадського порядку і294. Масові заворушення— відповідальність за організацію групових дій та масових заворушень.

На наш погляд, законодавець помірковано підійшов до типології злочинних груп за ступенем узгодженості (домовленості) та організованості.

Більшість соціальних психологів визначають злочинну групу як неформальне об'єднання людей зметою задоволення своєкорисливих особистих потреб та інтересів на основі злочинної діяльності. Будь-яка злочинна група характеризується насамперед асоціальною, антигромадською спрямованістю своєї діяльності, що виявляється івособливостях групових думок, оцінок іпереживань, успецифіці психологічного спілкування членів групи один зодним і, що особливо важливо, усуспільно шкідливій поведінці. Для таких груп характерним єзневажливе та іноді цинічне ставлення до суспільних цінностей, байдуже або негативне відношення до вимог соціальних іморальних норм.

Таким чином, будь-яка злочинна група зпозиції соціальної психології ємалою неформальною групою зантисоціальною спрямованістю, учасники якої об'єдналися зметою вчинення злочину (злочинів). Саме злочинна діяльність єяк основою об'єднання учасників, так івидовою ознакою.

За ступенем узгодженості спільних дій та організованості (мається на увазі, що йдеться про групу, то вона, зточки зору загальної соціології, вже єорганізованою) на нижчому рівні знаходяться так звані ситуативні злочинні групи.

Ситуативна злочинна група— це група осіб, що включає двох ібільше осіб, які об'єднались зметою вчинення злочину. Така група утворюється на основі існуючої малої неформальної групи іоб'єднанням людей зметою вчинення злочинної діяльності під впливом емоцій або певних сприятливих обставин. Уситуативній групі відсутня чітка психологічна іфункціональна структура. Усвою чергу, ситуативні злочинні групи за ступенем узгодженості (домовленості) розподіляються на групи без попередньої змови іна групи за попередньою змовою.

У ситуативній групі без попередньої змови ролі учасників заздалегідь не розподіляються, всі учасники цієї групи виступають виконавцями. Злочин такою групою вчиняється практично без будь-якої попередньої підготовки. Кожен зучасників групи проявляє ту чи іншу активність залежно від свого антисоціального характеру іставлення до злочинних дій. Така група єконгломератом, учасники якого реалізують індивідуальну антисоціальну спрямованість за сприятливих умов.

Основними ознаками ситуативної групи без попередньої змови, на наш погляд, є: 1)наявність спільної мети вчинення злочину; 2)згода всіх осіб, які об'єдналися, взяти участь увчиненні злочину; 3)відсутність чіткої психологічної іфункціональної структури групи; 4)відсутність розподілу ролей до початку злочину; 5)відсутність будь-якої особливої підготовки до початку злочину.

Ситуативна група за попередньою змовою характеризується тим, що співучасники такої групи, на відміну від попередньої групи, заздалегідь узгоджують дії кожного співучасника. Утакій групі можливий завчасний розподіл ролей інеобхідна підготовка до безпосереднього вчинення злочину. Так, основними ознаками ситуативної групи за попередньою змовою є: 1)наявність спільної мети вчинення злочину; 2)згода всіх осіб, які об'єдналися, взяти участь увчиненні злочину; 3)наявність функціональної структури; 4)наявність розподілу ролей до початку злочинну; 5)наявність певних підготовчих дій.

Ситуативні злочинні групи охоплюються п. п. 1, 2ст. 28КК України, згідно зякими упершому випадку йдеться про просту форму співучасті— співвиконавство, а вдругому— про складну форму співучасті.

Організовані злочинні групи. Поняття організованої злочинної групи визначається уп. 3ст. 28КК України, згідно зяким злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо вйого готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три ібільше), які попередньо зорганізувалися устійке об єднання для вчинення цього та інших (іншого) злочинів, об'єднаних планом зрозподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи, про це вже зазначалося вище.

Визначення поняття організованої групи має важливе значення для практичних працівників правоохоронних органів. Виконуючий обов'язки Генерального прокурора О.М.Литвак зцього приводу писав, що відсутність аутентичного тлумачення поняття злочинної організованої групи здвома співучасниками призвели до того, що створені для боротьби зорганізованою злочинністю спеціальні підрозділи органів МВС іСБУ, не мають відповідних матеріалів стосовно мафії, щоб виправдати своє існування ці підрозділи почали порушувати кримінальні справи івести розслідування злочинів, що не мали відношення до організованої злочинності, на чому неодноразово акцентував увагу усвоїх виступах на засіданнях Координаційного комітету по боротьбі зкорупцією та організованою злочинністю Президент України Л.Д.Кучма.

Як виходить звимог закону, головними ознаками організованої злочинної групи єнаявність не менш трьох її співучасників, попередня зорганізованість устійке об'єднання для вчинення злочинів інаявність плану злочинних діянь зрозподілом функцій її учасників, спрямованих на його виконання.

На думку багатьох фахівців, групу слід вважати стійкою за умови, що вона єстабільною ізгуртованою, аособи, які до неї входять, мають єдині наміри стосовно вчинення злочинів. Про стабільність ізгуртованість групи свідчать такі ознаки, як сталість складу групи, організованих структур, стабільність форм іметодів злочинної діяльності, неодноразовість вчинення злочинів або планування їх систематичного вчинення умайбутньому.

Слід додати, що існування організованої злочинної групи неможливе без ієрархічної структури ірозподілу ролей. Саме структуризація, солідаризація учасників іїх сталість єознаками зорганізованості.

Поряд зосновними ознаками вОЗГ можуть бути виявлені ідодаткові ознаки: створення узлочинних цілях формальних організацій; встановлення норм іправил поведінки членів як усфері злочинної діяльності, так іпоза нею; створення спеціального грошового фонду, яким розпоряджається організатор злочинної групи іт. п.

Кваліфікація злочинів за ознаками їх вчинення організованою групою. Учинному кримінальному законодавстві факт учинення злочину організованою групою, або злочинною організацією береться до уваги при конструюванні багатьох статей, де дана ознака виступає за обтяжуючу обставину.

У цілому практика кваліфікації злочинів, вчинених організованою групою або злочинною організацією, відбиває тип небезпечної злочинної діяльності співучасників. Вона враховує ту обставину, що співучасники заздалегідь об'єднують свої зусилля зметою здіснення злочинної діяльності, обумовлюють розподіл ролей між собою, обмірковують план скоєння злочинних дій, ретельно до цього готуються іпередбачають шляхи уникнення від відповідальності за свої дії. При цьому співучасники заздалегідь передбачають виконання підготовчих дій, що полегшують учинення діяння іприховування уподальшому слідів злочину.

Саме ці показники охоплюються такими більш об'єктивними ознаками за заздалегідь обумовленим розподілом ролей іплануванням. Тому при розслідуванні цих видів злочинів, окрім встановлення наявності ознак групового злочину, необхідно встановити стійкість та об'єднання до групи, що завчасно відбулося для вчинення одного або декількох злочинів, зафіксованого увідомій єдності злочинного наміру.

На нашу думку, спроби практичних працівників розширити ознаки організованої групи чи злочинної організації за рахунок інших додаткових чинників, не передбачених карним законом, єнеконкретними. Викликають сумніви спроби стосовно розширення показників зрозкриття злочинів ОЗГ за рахунок змови. Не слід забувати, що угода (змова)— це загальна умова наявності співучасті. Вчинення злочину без угоди успівучасті єпрактично неможливим. Інша справа, що намір вчинити злочин може реалізуватися умінімальному ступені домовленості. Крім того, таку практику можна розцінювати як спробу необгрунтованого підвищення репресивності карного закону.

Організовану злочинну групу та її відмінність від звичайної групи можна розглядати за трьома показниками.

По-перше, неодмінною ознакою організованої групи, попередньо зорганізованою устійке об'єднання, згідно зкримінальним законодавством єпопередня змова щодо здійснення злочинної діяльності. При цьому всі співучасники об'єднуються на підставі єдиного узгодженого плану подальших дій зрозподілом функцій іролей для кожного зі співучасників, спрямованих для досягнення його виконання. Кожен зучасників усвідомлює, чим він буде займатися, яку роль виконувати іякою єкінцева мета діяльності створеної групи.

По-друге, організована група характеризується особливостями психологічного ставлення співучасників до окреслених злочинних дій. Кожний учасник усвідомлює, що він входить до стійкої групи, бере на себе обов'язки щодо виконання всіх взаємно погоджених дій та здійснює врешті-решт разом зіншими співучасниками єдиний злочин або декілька злочинів при розподілі ролей згідно зобумовленим планом.

По-третє, для організованої групи характерні особливості виконання злочину кожним окремим учасником. Група характеризується згуртованістю, співорганізованістю всіх співучасників, спрямованих на досягнення поставлених цілей, узгодженістю їх зусиль. Сама по собі домовленість співучасників, узгодження плану ірозподіл ролей та функціональних обов'язків ще не буде складати організовану злочинну групу укримінальному відношенні, поки її учасники не візьмуться до активної реалізації хоча б підготовчих дій. Вказані показники носять перемінний характер. Сам закон уможливлює тлумачення ознаки стійкості групи ширше, іукожному конкретному випадку набір перерахованих показників може варіюватися.

Характерною особливістю організованих злочинних груп єте, що окремі її члени можуть брати лише часткову участь усамих злочинних актах, безпосередньо спрямованих на об'єкт посягання. Наприклад, узлочинах проти власності окремі учасники можуть виконувати допоміжні функції. Їх діяльність урамках організованої злочинної групи може полягати увиконанні певних важливих для діяльності групи функцій, що фактично здійснюються поза тимчасових меж початку ізавершення безпосереднього посягання іншими конкретними виконавцями групи, які виконують дії, охоплюванні ознаками об'єктивної сторони складу злочину.

Слідчим органам важливо лише встановити, що фактичний розподіл функцій між всіма учасниками групи був обумовлений угодою, заздалегідь розробленим планом спільної діяльності.

Перед фахівцями саме стоїть завдання стосовно знаходження формалізованого критерія тлумачення показника стійкості групи. Цей критерій має бути чітким інедвозначним, щоб дозволяти відмежування організованої групи від звичайної, а зіншого боку, встановити розмежування між організованою злочинною групою ізлочинною організацією.

Деякі фахівці вважають, що за формалізований критерій показника стійкості ОЗГ слід використовувати таку ознаку, як система вчинення злочинних посягань. На нашу думку, систематичність не може зводитися до повторення (неодноразовості) злочинів. Стійкість припускає більшу кількість посягань— 3—4 ібільше, що віддзеркалює спрямованість учасників ОЗГ та зростання рівня небезпеки цих угруповань. Вона фіксує визначену лінію поводження учасників злочину, їх небезпечні схильності. Організовані злочинні угруповання, на нашу думку, можуть створюватися заради, скажімо, здійснення однієї широкомасштабної іскладної афери, для вчинення якої необхідне довгострокове існування злочинного об'єднання, вчинення багатьох підготовчих ідопоміжних заходів (створення легальної структури, отримання неправомірним шляхом квот, ліцензій, налагодження корумпованих зв'язків іт.ін.). Безумовно, систематичність вчинення злочинів групою так чи інакше свідчить про її стійкість, але все ж таки головним чинником цього критерія завжди була ібуде тривалість її діяльності.

Наведемо приклад зБюлетеня Верховного Суду Російської Федерації (1997 №8, с. 6). Судова колегія зкримінальних справ Верховного Суду РФ обгрунтовано визнала вдіях винних склад злочину— викрадення людини, вчинене організованою групою. Колегія зазначила, що доводи скарг щодо недоведеності провиниД. іК. узлочині, відсутності ознаки вчинення злочину "організованою групою” не обгрунтовані, оскільки характер іузгодженість дій, чіткий розподіл ролей, використання автомашини під час викрадення іуподальших діях, тривалість насильницького утриманняБ. учужій квартирі, корисливий мотив злочину спростовують їх. УБюлетені (1997, №3, с.3) прямо зазначається, що організована група при тероризмі може бути створена ідля вчинення одного, але потребуючого ретельного підготування терористичного акту.

Стосовно систематичності варто зазначити, що її треба розглядати на підставі сукупної діяльності учасників злочину. При цьому не має значення, чи однотипні, чи однорядні або різнорідні посягання скоює група. Систематичність свідчить про організований характер самої групи. Іякщо встановлено факт вчинення групою трьох злочинів або більш, це вже свідчить про її організований характер, хоча така група може іне стати злочинним співтовариством. Зіншого боку, участь утрьох ібільш злочинах убудь-якій ролі (вербувальника виконавців, розроблювача планів, реалізатор викраденого іт. п.) переводить такого суб'єкта до розряду члена стійкої (організованої) групи осіб.

У той самий час один епізод або тільки повторення таких дій буде означати, що суб'єкт єтільки організатором, підбурювачем або посібником звичайного або ж тільки повторюваного злочину при наявності показника неодноразовості.

Наведені показники організованої групи впливають на підвищення суспільної небезпеки ісвідчать про вчинення злочинів подібною групою лише врамках конкретних посягань зурахуванням обстановки, місця, часу, засобу, властивостей об'єкта злочину та інших обставин, безпосередньо пов'язаних зі злочинним фактом. Ці чинники ускладнюють розмежування участі кожного окремого учасника ОЗГ. Упрактичній діяльності завжди необхідно враховувати, що співучасть увигляді пособництва можлива йтоді, коли злочин виконується організованою групою.

Структура злочинних угруповань. Обізнаність зі структурою організованих злочинних об'єднань єоднією зумов успішної боротьби зорганізованою злочинністю усфері економіки.

Структура (лат. structura)— побудова, розміщення, порядок— єсукупністю стійких зв'язків об'єкту, що забезпечують його цілісність ітотожність самому собі, тобто збереження основних властивостей при різних зовнішніх івнутрішніх змінах.

Успішній боротьбі зорганізованими угрупованнями усфері економіки сприятиме обізнаність зі структурою злочинних груп.

В діяльності організованих злочинних груп фахівці розрізняють дві структури: психологічну іфункціональну. Під психологічною структурою злочинної групи розуміємо сформовані стосунки між її членами та оточуючим середовищем. Міжособистісні стосунки усередині групи складаються як по вертикалі, так іпо горизонталі.

З іншого боку, для функціонування злочинної групи, для постійного розширення сфери злочинної діяльності необхідно мати сприятливі стосунки усередовищі, що її оточує. Навряд чи організаторам ілідерам злочинних груп вдалося б розвивати злочинну діяльність іздійснювати свої плани без прикриття власних дій, наявності злочинно-ділових взаємин зрізноманітного роду органами влади іуправління, утому числі зправоохоронними. Новоявлені ділки могли б довго існувати, якби не мали потужної мережі прикриття, заснованої на корупції іхабарах.

Функціональна структура злочинних груп заснована на рольовій диференціації злочинних дій співучасників групи. Ворганізованому злочинному угрупованні існує чіткий розподіл ролей: одні члени приймають участь уготуванні злочинів (ведуть розвідку, відшукують сприятливі об'єкти злочину, розробляють засоби його вчинення), інші безпосередньо здійснюють злочинні дії, арешта— забезпечують прикриття, збереження, транспортування, збут). Кожен добре знає свої функціональні обов'язки, атому група діє злагоджено та організовано.

Проведені дослідження діяльності керівного ядра злочинних об'єднань усфері економіки дає можливість визначити такі функції: 1)управлінсько-стратегічну; 2)асоціально-"виробничу”; 3)фінансового забезпечення; 4) захисту іприкриття; 5) конспірації іконтррозвідки; 6)нормативно-цінісну; 7) дисциплінарного впливу.

1. Управлінсько-стратегічна функція забезпечує визначення злочинних цілей івибір методів їх досягнення; планування основних напрямів злочинної діяльності; створення стійкої злочинної групи чи організації; прогнозування злочинної діяльності іспонукання її членів до виконання конкретних злочинів.

2. Асоціальна "виробнича” функція містить усобі чіткий перелік обов'язків як між членами злочинного угруповання, так іміж окремими злочинними блоками, що входить до ОЗГ. Зазначена функція забезпечує реалізацію злочинної програми (забезпечення сировиною, її переробка, здійснення транспортування, забезпечення збуту іт. п.).

3. Функція фінансового забезпечення. Грошовий фонд злочинного об'єднання узлочинному світі називають "общаком”. Гроші зцього фонду використовуються зметою надання допомоги членам злочинних угруповань та їх сімей, підкупу посадових осіб правоохоронних органів іорганів місцевої влади, для утримання охорони; наймання вбивць іт. п. Сила сучасного злодія— саме в"общаку”, устраховій касі, куди зобов'язані вносити свій внесок всі. "Общак” "гріє зону”, допомагає сім'ям засуджених. При потребі "общак” не поскупиться, щоб скомпрометувати слідчого іпідкупити суддю, найме адвоката або вбивць. Зберігається "общак” унадійних руках.

4. Функція захисту іприкриття єбільш характерною для злочинних організацій (ЗО). Для цього вїх структурі створюються спеціальні блоки захисту ігруп прикриття, офіційно вони мають назву "служба безпеки”. До складу цих блоків втягуються працівники контролюючих іправоохоронних органів, які за хабарі допомагають злочинним організаціям. Діяльність блоків захисту полягає утому, щоб при притягненні членів ЗО до кримінальної відповідальності або виникненні загрози організації, вжити заходів щодо порятунку, сприяти упом'якшенні відповідальності або перешкоджати увиявленні злочинної діяльності ЗО.

Слід зазначити, що блоки захисту іприкриття, як правило, створюються зчисла переродженців— колишніх працівників правоохоронних органів.

5. Функція конспірації іконтррозвідки забезпечує тривалий термін здійснення злочинної діяльності. Найчастіше члени ЗО не знають дійсного організатора, керівника. Досягається це шляхом вибору відповідних схем передачі злочинної інформації йособливостей спілкування. Нові члени або кандидати вчлени старанно перевіряються іприймаються на основі особистого поручительства "авторитетів”. Для прикриття йотримання необхідної інформації організатори прагнуть впровадити вапарат органів МВС, СБУ, прокуратури своїх людей або мати при собі колишніх впливових працівників цих органів. Більш того, деяких працівників залучають до безпосередньої участі узлочинних операціях. Одна зконцепцій злодійського світу говорить: "Бери на кожну важливу справу працівника правоохоронних органів, тому що уних "сміття зхати не виносять”.

6. Нормативно-ціннісна функція злочинного угруповання призначена для навчання її членів методам злочинних дій, правилам конспірації уразі провалу йарешту, установлення відповідних міжособистісних стосунків, правил поводження упобуті, громадських місцях, за місцем роботи або служби. За допомогою цієї функції формуються антигромадські погляди, переконання ітрадиції.

Таким чином, вважаємо, що до основних ознак організованої злочинної групи відносяться такі:

1) організована злочинна група— це об'єднання зметою вчинення злочину (злочинів) або здійснення злочинної діяльності;

2) ОЗГ— мала формальна група, тобто нечисельна за складом спільність, але не менше трьох осіб, відносини вякій не регулюються офіційними нормами, апідтримується її учасниками безпосередній особистий контакт;

3) спрямованість ОЗГ єантисуспільною;

4) об'єднання людей узлочинну спільність відбувається на засадах добровільності зметою здійснення злочинної діяльності;

5) ОЗГ єстійким об'єднанням, учасники якого попередньо зорганізовуються, обмірковують план злочинних дій умайбутньому;

6) наявність розробленого плану злочинних дій узагальних рисах ісхвалений учасниками групи;

7) розподіл ролей інаявність організатора-лідера стосовно реалізації злочинного задуму;

8) наявність психологічної іфункціональної структури;

9) встановлення норм іправил поведінки членів ОЗГ як усфері злочинної діяльності, так іза її межами;

10) розподіл доходів залежно від значимості злочинної ролі кожного учасника;

11) створення сприятливих умов для здійснення злочинної діяльності та її прикриття як за допомогою власних сил, так історонніх осіб;

12) розподіл "прибутків” залежно від значимості злочинної ролі кожного учасника.

Злочинна організація. Даний вид злочинного об'єднання передбачено п. 4ст. 28КК України. Законом визначається таке поняття злочинної організації: "Злочинною організацією визначається стійке ієрархічне об'єднання, члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності зметою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так йінших злочинних груп. Вчиненим злочинною організацією вважається також тяжкий або особливо тяжкий злочин, вчинений її членом (членами) вінтересах злочинної організації”.

Злочинній організації, безумовно, притаманні всі ознаки, як ідля організованих злочинних груп. Утой же час злочинна організація характеризується переважно більш складною ієрархічною структурою, більшим ступенем стійкості ізгуртованості, суворою, навіть жорстокою, дисципліною ізахищеністю.

Організація (фр. оrganisation)— повідомляю рівний вид устрою:

1. Внутрішня упорядкованість, погодженість взаємодій більш чи менш диференційованих та автономних частин цілого, обумовлена його будовою; 2. Сукупність процесів або дій, що ведуть до створення та удосконалення взаємозв'язків між частинами цілого; 3. Об'єднання громадян, які спільно реалізують якусь програму або ціль та діють на основі визначених процедур іправил.

Ієрархія— принцип структурної організації складних багаторівневих систем, що полягає вупорядкуванні взаємодії між рівнями упорядку від вищого до нижчого. Кожен здвох, або більше рівнів виступає як керуючий відносно всіх нижчих та як керований, підлеглий по відношенню до вищого рівня.

В ієрархічно побудованій структурі єяк структурна, так іфункціональна диференціація, тобто кожен рівень спеціалізується на виконанні певного кола функцій, причому на більш високих рівнях ієрархії здійснюються переважно функції погодження, інтеграції.

У реальних системах ієрархічна структура ніколи не буває абсолютно жорсткою; ієрархія сполучається збільшою, або меншою автономією нижчих рівнів по відношенню до вищих.

Важливою ознакою злочинної організації, крім зазначеної ієрархічної структури, єчітко визначена законом злочинна діяльність: 1)безпосереднє вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації; 2)керівництво чи координація злочинної діяльності інших осіб; 3)забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так йінших злочинних груп.

Організація— це насамперед ретельно продуманий устрій, внутрішня дисципліна антисоціальної групи. Організації єстабільними, мобільними, ієрархічними, глибоко законспірованими та керованими організатором-лідером або головною ланкою; вони постійно намагаються розширити масштаби своєї злочинної діяльності.

Вчені-правознавці наводять такі ознаки злочинних організацій:

1. Наявність високого рівня саморегуляції та ієрархічної структури, яка включає трьохланковий, анерідко ібільш високий рівень управління. Ці угруповання мають пірамідальну структуру, на вершині якої знаходиться головний лідер, біля якого— невелика група осіб, яким він особливо довіряє та які приймають найбільш відповідальні рішення.

2. Наявність єдиних для всіх норм поведінки йвідповідальності системи санкцій ізаохочень, відпрацьованої системи конспірації та захисту.

3. Тривалий за часом, стійкий, спланований ізаконспірований характер злочинної діяльності корисливої спрямованості, наявність загальних цілей зорієнтацією на отримання максимально високих доходів при мінімально можливому ризику, використання убільшості випадків технічних засобів.

4. Існування системи планомірної нейтралізації за можливістю всіх форм соціального контролю звикористанням "розвідки” та "контррозвідки”, вивідування планів органів, що здійснюють боротьбу зі злочинністю, цілеспрямованої розробки заходів протидії (підкуп, впровадження до правоохоронних та контролюючих органів "своїх” людей).

5. Наявність значних грошових фондів, що інвестуються урізні сфери злочинної діяльності.

6. Постійний вплив на органи державної влади іуправління, політичні структури, судові установи іправоохоронні органи, атакож на засоби масової інформації.

Основними формами імеханізмами такого впливу є:

підкуп (постійне матеріальне утримання посадових осіб за надання ними "послуг”, що пов'язані звиконанням службових обов'язків);

дача хабара (одноразова грошова або інша матеріальна допомога за виконання або невиконання чиновником покладених на нього обов'язків);

включення посадових осіб, ачастіше його родичів до керівної ланки комерційної структури;

здійснення так званої спонсорської допомоги органам державної влади іуправління, правоохоронним іконтролюючим органам; надання державним установам безвідсоткових кредитів на виплату заробітної плати та на інші потреби;

сприяння посадовим особам упросуванні на більш високу посаду, присвоєння чергових та позачергових воїнських або спеціальних звань за допомогою корумпованих зв'язків вищих органів;

шантаж (примушування державного службовця або посадової особи до виконання дій, вигідних для злочинного угруповання, під загрозою здійснення стосовно нього або його родичів насильницьких акцій; доведення до керівництва або широкого кола суспільства контролюючих матеріалів, утому числі йтаких, що одержано внаслідок спеціально створених ситуацій).

7. Політизація (прагнення до захоплення головних позицій вешелонах влади зметою здійснення безпосереднього тиску на прийняття не тільки управлінських рішень, але йна законодавчий процес (ідейні "натхненники” розглядають шлях до влади як шлях до самоохорони).

8. Перехід до легальних підприємницьких ікомерційних сфер, злиття із загальнокримінальною злочинністю івигідний контроль над нею.

9. Активне використання терористичних та інших форм політичного екстремізму. Увеликих структурних організаціях існують власні бойові підрозділи та групи, спроможні скоювати екстремістські прояви;

10. Розширення сфер кримінально караної діяльності, кооперація організованих злочинних формувань урізних галузях, постачання на "чорний” ринок товарів іпослуг. Одержання доходів від занять проституцією, наркобізнесу, порнографії іт. ін.

11. Активне розповсюдження лідерами організованих злочинних угруповань антисуспільної ідеології, утому числі увиправно-трудових установах. Організація іздійснення моральної іматеріальної підтримки членів злочинних організацій, які опинилися уВТУ, атакож їх сімей.

12. Набуття дедалі масового міжрегіонального іміжнародного характеру.

Таким чином, організована злочинність єцілою системою зв'язків, що призводить до концентрації, монополізації окремих видів злочинної діяльності, особливо усфері економіки.

Організовану злочинність необхідно розглядати як складну систему зрізнохарактерними зв'язками між групами, що здійснюють злочинну діяльність увигляді промислу, асвою безпеку намагаються забезпечити через підкуп ікорумпованість.

Більш суттєвим для розуміння злочинної організації єта обставина, що вона завжди будується за вертикальною (ієрархічною) ознакою, де чітко виділяються підсистеми, що керують та єкерованими. Необхідність існування керуючої системи викликана координацією різнопланової діяльності горизонтальних структур. Саме ієрархічність побудови організації забезпечує досягнення єдиної поставленої мети, надає її стійкість та ефективність.

Форми організації злочинних об'єднань обумовлено двома основними факторами: потребами кількісного іякісного складу групи для здійснення злочинного наміру інеобхідністю забезпечення умов негласного існування та діяльності злочинної групи. Саме тому організовані злочинні групи ізлочинні організації мають усвоєму складі різні ланки: розвідку, виконавців-бойовиків, ланки щодо захисту злочинної діяльності, приховування слідів скоєних злочинних діянь, протидії викриття та допомоги постраждалим. Створення та існування злочинних груп або організацій обумовлюється цілою системою злочинної діяльності увигляді промислу, що здійснюється протягом довготривалого часу.

Суспільна небезпека групової злочинної діяльності зростає за рахунок таких психологічних чинників:

1. Учасники ОЗГ надають один одному психологічну підтримку, тому кожен зних почуває себе впевніше, що, усвою чергу, сприяє швидкому прийняттю рішення про вчинення більш тяжких злочинів.

2. Учасники групи спроможні користуватися такими засобами вчинення злочинів, що не єдоступними для злочинця-одинака.

3. Угрупі швидше та інтенсивніше відбувається процес передачі злочинного досвіду, якщо ним володіє хоча б один учасник.

4. Узлочинній групі зростають можливості щодо приховування злочину та його слідів, атакож захисту учасників від правоохоронних органів, надання допомоги заарештованим та членам їх сімей.

Соціально-психологічними закономірностями формування і розвитку злочинних груп є:

1. Добровільність об'єднання.

2. Наявність динаміки ступеня організованості (від ситуативних груп— до злочинних організацій).

3. Удосконалення функціональної іпсихологічної структури групи.

4. Поступове розширення сфери злочинної діяльності учасі іпросторі.

5. Наявність тенденції до поступової заміни емоційних стосунків суто діловими, функціональними, що базуються на спільній злочинній діяльності.

6. Постійна взаємодія двох сил, що протиборствують,— інтегруючої та дезінтегруючої.





Реферат на тему: Кримінологічна та психологічна характеристика організованих злочинних форм об’єднань у новому Кримінальному кодексі України (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.