Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Право

Криміналістика. Розслідування підпалів та інших злочинів, пов'язаних з виникненням пожеж (реферат)

План

1. Криміналістична характеристика підпалів та інших злочинів, пов'язаних з виникненням пожеж

2. Початковий етап розслідування

3. Наступний етап розслідування

4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій

5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні пожеж

Література

1. Криміналістична характеристика підпалів та інших злочинів, пов'язаних з виникненням пожеж

Підпали та інші злочини, пов'язані з виникненням по­жеж, спричиняють збитки господарству, майну, життю та здоров'ю громадян. Основним завданням при розслідуван­ні цих злочинів є дослідження всіх обставин, пов'язаних з пожежею, встановленням причин, виявленням винних у її виникненні. Кримінальне законодавство України передба­чає відповідальність за умисне знищення або пошкоджен­ня майна (ст. 194 КК), знищення або пошкодження лісових масивів (ст. 245 КК), терористичний акт (ст. 258 КК), пору­шення правил поводження в вибуховими, легкозаймисти­ми та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами (ст. 267 КК), незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин (ст. 269 КК), пору­шення встановлених законодавством вимог пожежної без­пеки (ст. 270 КК), порушення правил безпеки на вибухоне­безпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст. 273 КК), порушення правил ядерної або радіаційної безпеки (ст. 274 КК) та ін.

Криміналістична характеристика цього виду злочинів включає:

а) способи вчинення злочину;

б) способи приховання;

в) сукупність найбільш типових слідів;

г) дані про особу злочинця;

ґ) дані про особу потерпілого.

Можна виділити підпали: а) від легкозаймистих речо­вин; б) з використанням спеціальних пристроїв; в) при створенні умов, що сприяють самозайманню; г) при пору­шенні правил пожежної безпеки.

Порушення встановлених законодавством вимог поже­жної безпеки трапляються у разі: а) експлуатації опалю­вальних, освітлювальних, інших приладів; б) використан­ня приладів, установок, устаткування, не обладнаного про­типожежним захистом; в) ведення робіт з відкритим вог­нем; г) порушення правил зберігання, перевезення, виго­товлення різних легкозаймистих речовин та матеріалів.

До основних способів приховування підпалів віднося­ться знищення слідів злочину, знарядь і засобів підпалу, інсценування обстановки, що вказує на випадкове виник­нення пожежі. Способи приховування пожежі внаслідок порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки такі: маскування слідів (знищення приладу, вне­сення змін в обстановку, фальсифікація документів, що підтверджують справність обладнання та наявність про­типожежного захисту тощо), іноді інсценування підпалу.

Залежно від того, де мали місце підпал чи пожежа внаслідок порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (виробництво, сільськогосподарські об'єк­ти, установи та ін.), з'ясовуються обстановка, місце, час, шляхи проникнення і відходу, способи вчинення підпалу, особи, які мають доступ до об'єктів. Такі дані дозволяють висунути версії про подію, її причини, осіб, які вчинили злочин, інсценування пожежі з метою приховання іншого злочину (вбивства, розкрадання, диверсії).

Найбільш типовими слідами, пов'язаними з вчиненням названих злочинів, є сліди дії полум'я (попіл, залишки матеріалів, що не згоріли, сліди плавлення і пальних речо­вин), а також дії окремих осіб (сліди взуття, рук, знарядь злому, транспортних засобів тощо).

Злочини слід шукати серед осіб, інтереси яких пов'я­зані зі знищенням даного об'єкта чи майна. Відомості про особу потерпілого можуть орієнтувати слідчі органи від­носно характеру події, її мотивів, особи злочинця, причин та умов, що сприяли вчиненню злочину.

У разі порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки коло осіб, які притягаються до відпо­відальності, обмежене суб'єктами, які мають відношення до діяльності та дій, що спричинили подібні порушення.

Основними джерелами відомостей про обставини зло­чину і особу злочинця можуть бути первісні слідчі та оперативно-розшукові дії: огляд місця події, допит свідків, призначення і проведення окремих видів експертиз.

Обставини, що підлягають з'ясуванню у справах про пожежі, визначаються залежно від характеру події. Так, у справах про підпали необхідно з'ясувати:

1) спосіб вчинення і використані засоби;

2) об'єкти;

3) винну особу;

4) співучасників;

5) мотиви і мету;

6) чи не було вчинено якого-небудь іншого злочину;

7) наслідки;

8) матеріальну шкоду;

9) причини та умови, що сприяли вчиненню цього злочину.

У справах про порушення встановлених законодавст­вом вимог пожежної безпеки обставинами, що підлягають з'ясуванню, є такі:

1) які вимоги пожежної безпеки порушені (не дотрима­ні), в яких діях це виявилось;

2) причини порушення;

3) причинний зв'язок між діями і виникненням пожежі;

4) винна особа;

5) наслідки (заподіяння значних матеріальних збитків, шкоди здоров'ю людей тощо);

6) причини та умови, що сприяли виникненню пожежі.

2. Початковий етап розслідування

Підставою для порушення кримінальної справи є ма­теріали, які свідчать про те, що пожежа сталася внаслідок підпалу або порушення встановлених законодавством ви­мог пожежної безпеки, а також заяви громадян. Розсліду­вання злочинів, пов'язаних з підпалом, іншими злочинами, пов'язаними з виникненням пожеж, наслідком яких були людські жертви або значні матеріальні збитки, проводить­ся слідчими органами. Розслідування пожеж, не пов'яза­них із вказаними наслідками, покладено на державний по­жежний нагляд МВС, який є органом дізнання, порушує справи цієї категорії та проводить їх розслідування.

Типові слідчі ситуації на початковому етапі розсліду­вання підпалів і порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки:

а) є дані про подію злочину та спосіб його вчинення, особа злочинця невідома;

б) є дані про подію злочину, проте спосіб його вчинення і особа злочинця невідомі.

Залежно від ситуації слідчий обирає оптимальні слідчі дії, оперативно-розшукові заходи, а в окремих випадках — тактичні операції, спрямовані на затримання злочинця, виявлення речових доказів, встановлення документів, що відносяться до забезпечення пожежної безпеки, з'ясуван­ня причин та умов, що сприяли виникненню пожежі. Пер­вісні слідчі дії при розслідуванні пожеж:

а) огляд місця події;

б) призначення пожежно-технічної, судово-медичної, криміналістичної експертиз;

в) обшуки у підозрюваних осіб;

г) освідування;

ґ) допити свідків.

Огляд місця події у справах про пожежі повинен про­водитися негайно. Для цього запрошуються фахівці — інженер-електрик, інженер-будівельник (якщо є дані про те, що поширенню пожежі сприяли конструктивні дефек­ти будівництва), інженер-хімік (якщо є припущення про можливе самозаймання речовини) та інші спеціалісти — відповідно до специфіки об'єкта, що оглядається.

Під час огляду місця події особлива увага приділяєть­ся вивченню обстановки і слідів, що дає змогу з'ясувати:

1) вогнище пожежі;

2) обставини, що сприяли поширенню вогню;

3) час виникнення пожежі;

4) її причини;

5) засоби підпалу;

6) винних;

7) стан протипожежних засобів та заходів;

8) характер і розміри заподіяних збитків.

При огляді трупа необхідно зафіксувати позу, визна­чити ступінь обгоряння, наявність кіптяви в дихальних шляхах, слідів боротьби та ін. Огляду місця події має передувати опитування очеви­дців, потерпілих. При опитуванні слідчий з'ясовує: коли, за яких обставин виникла пожежа; хто перший побачив вогонь, дим; якого кольору вони були, як розповсюджува­лось полум'я; хто із сторонніх осіб був на місці пожежі; хто і як гасив пожежу, чи не було в процесі горіння вибухів тощо.

При огляді місця події слідчий передусім встановлює вогнище пожежі: за характером і напрямком розповсю­дження вогню (показання свідків) або руйнувань, ступе­нем обгоряння і задимленості предметів. Температурний режим при горінні залежить від характеру, кількості та розташування пальних матеріалів, доступу та напрямку руху повітря, інших умов, інтенсивності горіння тих чи ін­ших матеріалів.

Час виникнення пожежі визначають за характером руйнувань, ступенем обгоряння окремих предметів.

Причини пожежі встановлюють за слідами та речови­ми доказами, якими є: предмети, облиті пальною рідиною, обвуглені сірники, залишки свічок, бікфордових шнурів, пляшки з-під пальних сумішей, різні пристосування, що сприяють підпалу або швидкому поширенню вогню, а іноді й частини одягу, документи підпалювача.

Важливо вивчити стан опалювальної та освітлюваль­ної систем, виявити ознаки порушення протипожежних правил у процесі експлуатації опалювальних приладів, які могли бути джерелом пожежі.

Якщо внаслідок пожежі є жертви, необхідно встановити:

1) в якому місці виявлено труп;

2) поза трупа в момент виявлення (поза «боксера» свідчить про прижиттєвий характер ушкоджень);

3) ушкодження на трупі (від високої температури, вог­нестрільної рани; ушкодження, заподіяні внаслідок обвалу будівлі тощо);

4) стан одягу та знайдених біля трупа предметів;

5) наявність слідів пальної рідини на одязі і поблизу трупа (можливе свідчення самоспалення). Ці дані відобра­жаються в протоколі огляду місця події.

У процесі огляду дуже важлива координація дій слід­чого і оперативно-розшукових працівників.

Дані, отримані внаслідок огляду, нерідко являють со­бою вихідну інформацію для організації оперативно-роз­шукових заходів, пов'язаних з переслідуванням злочинця по «гарячих слідах», встановленням свідків, організацією системи загороджувальних заходів. При огляді місця події використовуються всі сучасні методи фіксації обстановки — фотозйомка (орієнтуюча, оглядова, вузлова, детальна відео-зйомка (особливо за необхідності фіксації обстановки, яку важко докладно описати в протоколі огляду: протяжність території, значні руйнування тощо). До протоколу огляду слід додати схематичний план місця події.

Допит свідків і потерпілих у справах про пожежі про­водиться, як правило, після огляду місця події. Обсяг і харак­тер питань, що з'ясовуються у свідків та потерпілих, обу­мовлені слідчими версіями, спрямованими на встановлення причин пожежі. Однак до моменту допиту вони не завжди бувають чітко сформульовані. У всіх випадках виявлення пожежі у свідків і потерпілих доцільно з'ясувати обставини:

а) що відносяться до моменту виникнення пожежі та передували їй (стан протипожежних пристроїв, дотриман­ня правил експлуатації освітлювальних і опалювальних приладів, їх технічний стан, місце й час виникнення поже­жі, колір полум'я, диму, його запах, поширення вогню, особи, які перебували поблизу, вибігали з будинку та ін.);

б) що є підставою для встановлення причини пожежі (стан опалювальної системи, виявлення пристосувань для підпалу, наявність декількох вогнищ пожежі, дані про не­дбале поводження з опалювальними приладами, встанов­лення попередніх випадків загоряння внаслідок недбалого поводження з недопалками, сірниками тощо);

в) гцо вказують на особу, винну в підпалі або пору­шенні протипожежних правил (хто погрожував підпалом, кого бачили біля пожежі перед подією чи втікаючим з міс­ця події, хто порушив протипожежні правила, хто остан­нім виходив з приміщення та ін.).

Залежно від характеру слідчої версії про причину по­жежі і винну особу можуть з'ясовуватися й інші питання. Зокрема, при перевірці версії про підпал: чи не було по­гроз відносно підпалу, з ким перебуває у неприязних сто­сунках потерпілий, хто конкретно підозрюється, як пово­див себе підозрюваний до пожежі та після неї, кого бачили поблизу місця пожежі тощо. За наявності даних про те, що причиною пожежі є порушення протипожежних правил, слідчий з'ясовує у допитуваних: чи не було порушення правил з боку підозрюваних осіб, який стан обладнання (опалювального, освітлювального), режим зберігання са­мозаймистих і легкозаймистих речовин, стан протипоже­жної охорони на об'єктах та ін.

Призначення експертиз. Найчастіше у справах про по­жежі призначається пожежно-технічна експертиза. За допомогою пожежно-технічної експертизи з'ясовуються:

1) джерело виникнення вогню і шляхи його поширення;

2) технічні причини пожежі;

3) несправність протипожежної техніки і причини її виникнення;

4) чи можливе загоряння певної речовини з тих чи інших причин (від іскри, недопалка);

5) чи можливе самозаймання певної речовини залежно від конкретних умов;

6) чи не було короткого замикання;

7) чи правильно змонтовані та експлуатувались опа­лювальні та освітлювальні прилади;

8) чи можливе спалахування певного матеріалу від вказаного джерела з відомої відстані;

9) які пожежонебезпечні властивості має та чи інша речовина;

10) чи всі заходи пожежної безпеки були дотримані при виконанні певних робіт;

11) причини, що сприяли виникненню і поширенню по­жежі, та заходи щодо їх запобігання.

Якщо на місці події знайдено труп, призначається су­дово-медична експертиза, яка вирішує наступні питання:

1) причина смерті;

2) час настання смерті;

3) характер і походження ушкоджень на трупі;

4) чи викликані ушкодження обвалом частин будівлі, що горіла;

5) прижиттєве чи посмертно спричинені вогнем ушко­дження та ін.

Для з'ясування складу предметів, які згоріли, і вияв­лених речовин, їх властивостей та інших питань, що ма­ють значення для розслідування, призначається судово-хімічна експертиза. На її розв'язання залежно від обста­вин, що з'ясовуються, можуть бути поставлені наступні запитання:

1) чи не містять попіл, зола та обвуглені залишки до­мішок пального;

2) чи немає на предметах, вилучених з місця пожежі, слідів пальних речовин;

3) що являла собою речовина спаленого предмета за даними дослідження золи чи обвуглених залишків;

4) що являє собою вміст вогнища пожежі;

5) чи могло виникнути самозаймання речовини, що знаходилася на місці пожежі, та при яких умовах;

6) чи схожа речовина, виявлена на місці пожежі (паль­ні матеріали), на речовину, вилучену під час обшуку у підозрюваного.

У слідчій практиці мають місце випадки, коли резуль­тати судово-хімічної експертизи щодо складу досліджува­ної золи спростовують заяви матеріально відповідальних осіб про майно, що згоріло, його характер і сприяють ви­криттю розкрадань державного або колективного майна.

Так, дослідження золи, надісланої на судово-хімічну експер­тизу по справі про підпал промтоварного магазину, спрос­тувало заяву завідувача магазином про те, що згоріло близь­ко 300 м натурального шовку в рулонах. Дані судово-хімічно­го дослідження вказували на те, що зола за своїм характе­ром і походженням є продуктом згоряння бавовняної ткани­ни і гумового взуття.

При розслідуванні підпалів і порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки широко викорис­товуються також висновки дактилоскопічної, трасологічної, судово-балістичної, почеркознавчої експертиз.

Криміналістична експертиза, що призначається у спра­вах про пожежі, вирішує такі питання:

1) встановлення особи за слідами пальців рук і босих ніг;

2) ідентифікації взуття за слідами, зброї — за стріля­ними кулями і гільзами, особи — за почерком (записки, за­лишені на місці події); відновлення змісту документів, що згоріли, тощо.

Обшук повинен бути проведений своєчасно і ретельно. Під час обшуку слідчий може виявити знаряддя і засоби підпалу, взуття, в якому підпалювач був на місці події, ру­шник, ганчірки, одяг зі слідами пальних речовин, залишки-тканин або частини предметів, знайдених на місці підпалу.

Також можуть бути знайдені пляшки з пальними рідина­ми; листи з погрозами підпалу або такі, які свідчать про неприязні стосунки, та інші матеріали. Обшуку в при­міщенні передує особистий обшук підозрюваного: кишень одягу, взуття, де можуть бути сліди пальних речовин, кіп­тява, сажа або сліди дії вогню. На виявлене під час обшуку майно підозрюваного в підпалі накладається арешт з ме­тою забезпечення відшкодування матеріальних збитків.

Відповідно до ст. 193 КПК підозрюваний може бути підданий освідуванню з метою виявлення на ньому слідів обпалення або пальних речовин.

3. Наступний етап розслідування

Розслідування пожеж, встановлення винних у них конкретних осіб завжди пов'язані з певними труднощами. Це пояснюється, з одного боку, різноманітністю об'єктів і чинників, що сприяють виникненню пожеж, а з іншого — тим, що швидке поширення вогню, яке супроводжується високою температурою, а іноді вибухами та іншими яви­щами, не тільки істотно змінює обстановку на місці поже­жі, а й знищує предмети і сліди, що вказують на її причи­ни. З'ясування обставин виникнення пожежі та її причин вимагає від слідчого різнобічних знань та професійної майстерності, тісної взаємодії з фахівцями, організованос­ті та спостережливості, вміння швидко орієнтуватися не тільки в обстановці на місці події, а й у ситуаціях, що ви­никають у процесі її розслідування.

Типові слідчі ситуації на наступному етапі розсліду­вання:

1. Пожежа виникла внаслідок підпалу чи порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки пев­ною особою.

Залежно від повноти зібраних на початковому етапі розслідування фактичних даних про обставини виникнен­ня пожежі, її наслідків та наявності конкретної особи (підозрюваного) їй пред'являється постанова про притяг­нення як обвинуваченого у вчиненні даного злочину та проводиться допит. З метою перевірки отриманих пока­зань висуваються обґрунтовані слідством версії і намічається детальний план їх дослідження. До основних слідчих дій належать виїмка і огляд документів, на які посилаєть­ся обвинувачений, перевірка його показань на місці або алібі, якщо воно було заявлене, допит свідків, проведення очних ставок та ін.

2. З'ясовані обстановка і механізм розвитку пожежі після її виявлення, викликані нею шкідливі наслідки, але не встановлені обставини виникнення пожежі, її вогнище, безпосередня причина, а також причетні до неї особи.

У такій ситуації основне завдання подальшого роз­слідування — детальний аналіз зібраних фактичних да­них про обставини події, помилок і недоліків, допущених при проведенні початкових слідчих дій, визначення на­прямів і методів з'ясування причин виникнення пожежі, можливих порушень вимог пожежної безпеки та виявлен­ня осіб, які могли своїми діями чи необережністю у пово­дженні з вогнем викликати пожежу.

Враховуючи індивідуальні особливості пожежі, що роз­слідується, зібрані на початковому етапі фактичні дані про неї, слідчий повинен побудувати всі версії, що об'єктивно випливають із встановлених обставин події про можливе вогнище та безпосередню причину пожежі, поведінку уча­сників і службових осіб, відповідальних за дотримання ви­мог пожежної безпеки на даному об'єкті, та інші обставини, які раніше не були детально досліджені. Розробляється детальний план перевірки кожної з по­будованих версій, який з урахуванням завдань, обумовле­них конкретною ситуацією, в подальшому уточнюється і доповнюється.

Типові версії про причини пожеж:

1) недотримання вимог пожежної безпеки;

2) підпал (мотиви його можуть бути конкретизовані — через помсту, з метою приховання іншого злочину тощо);

3) самозаймання речовин чи матеріалів внаслідок не­правильного їх зберігання;

4) стихійні явища (удар блискавки та ін.). Підстави для побудови першої версії — встановлені на

початковому етапі розслідування дані, що вказують на: а) по­рушення вимог розміщення обладнання і опалювальної (освітлювальної) системи чи експлуатації електро-опалювальних та інших небезпечних у пожежному відношенні приладів; б) порушення вимог зберігання вогненебезпеч­них речовин чи матеріалів; в) випадки порушення вимог пожежної безпеки, що мали місце раніше.

Підстави для побудови другої версії: а) декілька вог­нищ пожежі; б) умови, що сприяли поширенню вогню;

в) паливні й легкозаймисті речовини в неналежних місцях;

г) умови, що перешкоджають швидкій ліквідації вогню; ґ) виникнення вогню в місцях зберігання матеріальних цін­ностей, документів; д) знайдення трупа зі слідами насиль­ницької смерті.

Підстави для побудови третьої версії: а) неналежне зберігання самозаймистих речовин; б) проведення ремонт­них, електро, газозварювальних робіт у безпосередній близькості від паливних матеріалів і речовин; в) порушен­ня технологічного і температурного режимів при перероб­ленні чи зберіганні вибухонебезпечних і легкозаймистих речовин та ін.

Підстави для побудови четвертої версії: явища, по­в'язані з діями сил природи (гроза, буря, що викликала ко­ротке замикання дротів).

У розглянутій ситуації значну складність являє побу­дова версій щодо осіб, які причетні до виникнення пожежі. У зв'язку з цим повинні бути виявлені всі особи, які пере­бували до пожежі на даному об'єкті, з'ясовані місце і час їх перебування, всі види робіт, які вони виконували, тощо. Показання кожної з цих осіб повинні бути не лише зафік­совані, а й перевірені.

4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій

Допит підозрюваного. Залежно від даних, отриманих в результаті проведення початкових слідчих дій, і обста­вин, пов'язаних із затриманням підозрюваного, його допит має певну специфіку. Якщо підозрюваного затримано на місці події, то під час його допиту слід з'ясувати: чому він там опинився, що робив, яку мету переслідував, яке відно­шення має до об'єкта пожежі, в яких стосунках перебуває з особами, які мешкають чи працюють на цьому об'єкті, чи не погрожував він кому-небудь підпалом, чи не є його дії актом помсти тощо. Він також повинен пояснити свою по­ведінку (чому був на місці події, чому тікав та ін.), похо­дження плям пальної рідини на одязі, слідів обпалення на тілі, інші обставини, пов'язані з його затриманням.

У процесі допиту докладно з'ясовуються дії підо­зрюваного, події, що передували пожежі (де був, з ким, ко­ли пішов, хто і коли його бачив) та супроводжували її (у зв'язку з чим перебував у тому чи іншому місці, які ін­струменти і предмети мав при собі, де вони знаходяться, тощо).

Якщо підозрюваний допитується через деякий час піс­ля події злочину, необхідно використовувати раніше вияв­лені докази з метою отримання правдивих свідчень та пе­ревірки його показань.

Допит обвинуваченого передбачає з'ясування широ­кого кола обставин. При підготовці до нього необхідні: а) ана­ліз зібраних на початковому етапі розслідування доказів і визначення кола питань; б) вивчення даних про особу об­винуваченого; в) обрання прийомів допиту, визначення до­казів, які можуть бути використані для викриття обвину­ваченого у випадку заперечення ним вини.

У процесі допиту з'ясовуються: мета та мотиви підпа­лу; причини недотримання встановлених законодавством вимог пожежної безпеки; спосіб вчинення злочину; сто­сунки з особами, яким заподіяно шкоду через підпал; час вчинення підпалу; приготування до нього; чи були співуча­сники; чи мали місце погрози з боку обвинувачене; які обставини сприяли виникненню пожежі. Відомості, які по­відомляє обвинувачений, слідчий співставляє з іншими до­казами по справі. Під час допиту обвинуваченому оголо­шуються фрагменти з висновків пожежно-технічної, судо­во-хімічної, інших видів експертиз, пропонується поясни­ти конкретні факти, встановлені експертизою.

Виїмка проводиться відповідно до статей 178, 180, 181, 183, 184, 187і, 188 КПК Підготовка до цієї слідчої дії поля­гає у визначенні документів, що мають значення у справі: у справах про порушення протипожежних правил — копії приписів державного пожежного нагляду, креслення за­водських корпусів, схеми газо опалювальної та електроси­стем та ін.; у справах про підпали — акти ревізій із зафік­сованими фактами нестачі товарів, копії прибутково-вида­ткових документів, а також документів, що відбивають час і хід вантажно-розвантажувальних робіт тощо. Предметом виїмки можуть також бути контрольно-вимірювальні при­лади, відомча переписка (накази, розпорядження, інструк­ції, акти та ін.).

Відтворення обстановки і обставин події, як правило, пов'язано із встановленням можливості бачити чи чути те, що відбувалося. Рідше проведення такої дії спрямоване на перевірку можливості самозаймання певних речовин у тих або інших умовах, за винятком випадків, коли названі до­сліди проводяться в лабораторних умовах у зв'язку з при­значенням експертизи. Проведення дослідних дій для вста­новлення можливості самозаймання, загоряння при певно­му впливі або розташуванні предметів пов'язане з трудно­щами. Важко також оцінити результати такого відтворен­ня, визначити його доказове значення. Наприклад, відхи­лення температурного режиму за певних умов, характер хімічних процесів, що відбуваються в матеріалах і речови­нах, які стикаються, багато в чому впливають на результа­ти відтворення тих чи інших обставин, а отже, й на мож­ливість оцінки походження конкретних явищ. Це необхід­но враховувати при підготовці слідчого експерименту.

Наприклад, при розслідуванні пожежі шляхом відтворення обстановки і обставин події виникла необхідність з'ясу­вати, чи може загорітися шовк, що знаходиться на відстані 2 м від тріснутої лампи розжарювання. Проведення дослідів показало, що нитка розжарювання при падінні в разі руйну­вання скляного балона електролампи за вказаних умов заго­ряння не викликає, оскільки вона стикається з шовком вже в обвугленому і охолодженому стані. Отримані в результаті проведеного за участю фахівців експерименти дані були ви­користані слідчим для спростування версії обвинуваченого про можливість загоряння шовку за описаних умов.

Перевірка показань на місці проводиться з метою співставлення пояснень свідків, обвинувачених з фактичними обставинами і обстановкою пожежі. Це дозволяє з'ясувати-низку обставин, пов'язаних з виникненням пожежі, зокрема, місце вогнища пожежі, її поширення, колір полум'я І диму, поведінку окремих осіб тощо, а також намітити нові версії, виявити речові докази, що мають значення для по­дальшого розслідування.

5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні пожеж

Попереджувальна діяльність при розслідуванні по­жеж здійснюється на підставі даних про причини та умо­ви, що сприяють їх виникненню. Вони встановлюються ор­ганами державного пожежного нагляду, а також у процесі розслідування злочинів, пов'язаних з підпалом чи пору­шенням вимог пожежної безпеки.

Причинами, що сприяють виникненню пожеж, є такі: недотримання адміністрацією вказівок державного поже­жного нагляду, не усунення виявлених внаслідок перевір­ки недоліків і несправностей, необережне поводження з вогнем, порушення правил зберігання паливно-мастиль­них матеріалів, легкозаймистих та вибухонебезпечних ре­човин. Органи державного пожежного нагляду на підставі узагальнення і аналізу вказаних причин і умов, а також практики органів розслідування і даних експертних до­сліджень здійснюють профілактичну діяльність як безпо­середньо, так і через виконкоми Рад народних депутатів, а також адміністрацію установ та підприємств, добровільні пожежні дружини та ін.

Основною формою профілактичних дій слідчих органів є подання про причини та умови, що сприяють виникнен­ню пожеж, до відповідних державних органів та інших ор­ганізацій за матеріалами розслідування конкретних кри­мінальних справ. Такі подання згідно зі ст. 23і КПК повин­ні містити конкретні висновки:

а) про причини і умови, що сприяли виникненню пожежі;

б) про осіб, винних у порушенні вимог пожежної безпе­ки, чи таких, що вчинили підпал;

в) щодо заходів, які необхідно вжити для усунення цих причин і умов.

Мотивоване подання слідчого з конкретної справи про пожежу, складене на підставі всебічного аналізу встанов­лених під час розслідування обставин її виникнення, при­чин і умов, що їй сприяли, є основним процесуальним до­кументом профілактичного характеру, а також одним з найефективніших засобів запобігання злочинам, пов'яза­ним з порушенням встановлених законодавством вимог пожежної безпеки.


Література

Криміналістика: Підручник для студентів юрид. спец, вищих закладів освіти. — Кол. авторів: Глібко В. М., Дудніков А. Л., Журавель В. А. та ін. / За ред. В. Ю. Шепітька. — К: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. — 684 с.





Реферат на тему: Криміналістика. Розслідування підпалів та інших злочинів, пов'язаних з виникненням пожеж (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.