Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Право

Криміналістика. Розслідування грабежів і розбоїв (реферат)

План

1. Криміналістична характеристика грабежів і розбоїв

2. Початковий етап розслідування

3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій

Література


 

1. Криміналістична характеристика грабежів і розбоїв

Грабежі та розбої є тяжкими злочинами, покарання за які передбачені статтями 186, 187 КК. При їх вчиненні зло­чинці прагнуть заволодіти матеріальними цінностями та (або) спричинити шкоду здоров'ю потерпілого. Тому кри­міналістична характеристика цих злочинів охоплюється їх основними схожими особливостями. Законодавець розме­жував грабежі та розбої, виходячи з міри небезпеки наси­льства, застосованого при їх вчиненні.

Особам, які вчиняють грабежі й розбої, притаманні ци­нізм, зухвалий і нахабний характер злочинних дій. Такі злочини звичайно вчиняються в присутності очевидців у парках, на вокзалах, у громадському транспорті, кафе та інших громадських місцях. При цьому злочинці розрахо­вують, що очевидці не перешкоджатимуть злочинові, боя­чись наразитися на напад. Вчиняючи грабіж чи розбійни­цький напад, злочинці враховують певні обставини (місце події, риси, властиві особі потерпілого, характер майна, яким передбачається заволодіти) і визначають спосіб, час, знаряддя і засоби, які можуть бути використані під час нападу.

В останні роки характерною особливістю розбійниць­кого нападу є те, що такі злочинні акції, як правило, здійс­нюються групою, що робить звичайні способи їх вчинення більш витонченими, досконалими і результативними для злочинців. При цьому нерідко використовуються різнома­нітні види сучасної вогнепальної зброї, найновіші технічні пристосування, інструменти та інші засоби ураження. Так, приймаючи рішення про напад на інкасатора чи касира, злочинці визначають спосіб вчинення злочину: вивчають шлях пересування інкасаторів чи касирів з грошовими ко­штами, старанно аналізують наявність охорони, визнача­ють найбільш зручні ділянки, де можна вчинити напад, передбачають шляхи відступу чи від'їзду, планують спо­соби схову й реалізації викрадених матеріальних ціннос­тей. Якщо напади вчиняються на власників жилих при­міщень, у яких є матеріальні цінності, то способи їх вчи­нення частіше за все пов'язані зі сферою діяльності влас­ників майна (бізнес, торгівля тощо), видом і особливостями предмета посягання, його споживчою вартістю, характер­ними рисами і кримінальними навичками злочинців.

Отже, способи вчинення грабежів і розбоїв є різнома­нітними і злочинці обирають у кожному конкретному ви­падку той чи інший спосіб залежно від конкретних обста­вин. На відміну від деяких інших злочинів, грабежі та роз­бої мають одномоментний характер, тому успіх розсліду­вання в основному залежить від того, чи зумів слідчий по­вною мірою використати інформацію, яку він одержав на першій стадії розслідування, від його вміння працювати з матеріальними джерелами, доказами. Тому істотного зна­чення в структурі криміналістичної характеристики набу­ває встановлення таких обставин:

а) час і місце вчинення грабежу чи розбійницького на­паду, наявність очевидців, у чому виразилося насильство, які знаряддя були використані;

б) хто став жертвою нападу, його стан здоров'я і тяж­кість тілесних ушкоджень;

в) які матеріальні цінності викрадено, їхні індивідуаль­ні особливості та споживча вартість;

г) хто вчинив грабіж або розбійницький напад, їхні зо­внішні ознаки та інші прикмети, роль кожного у вчиненні злочину;

ґ) які обставини сприяли вчиненню злочину.

2. Початковий етап розслідування

Вихідними даними для порушення кримінальної спра­ви про грабіж або розбій є такі джерела:

а) заява потерпілого;

б) повідомлення службових осіб про вчинення злочину;

в) заява очевидців про розбійницький напад;

г) затримання з речовим доказом у момент вчинення злочину;

ґ) інші джерела.

Для порушення кримінальної справи про грабіж або розбій необхідна наявність у первісних матеріалам даних про характер та обставини події. Зміст початкового етапу розслідування грабежів або розбоїв у кожному конкретно­му випадку визначається слідчою ситуацією, яка так чи інакше пов'язана з обставинами, що характеризують зло­чин, тобто з часом, що минув з моменту грабежу чи роз­бою, споживчою вартістю викрадених предметів, поведін­кою потерпілого, свідків і злочинців.

Після отримання інформації про вчинений злочин слід­чий оцінює її практичну значущість, правдивість. З ураху­ванням зібраних і задокументованих відомостей слідчий визначає їх вірогідність, достатність для початку роз­слідування і вирішує, чи забезпечать вони судову перспе­ктиву кримінальної справи. Якщо наявних відомостей не­достатньо або вони викликають сумнів, то згідно зі ст. 97 КПК проводиться попередня перевірка. Така перевірка передбачає встановлення додаткових обставин або їх віро­гідності шляхом отримання пояснень від потерпілого, очевидців, уточнення окремих елементів на місці злочину. Ра­зом з тим, необхідно в процесі перевірки звертати увагу на конкретні ознаки, притаманні даному виду злочину. До них можна віднести:

а) наявність ознак старанної підготовки, зухвальства, проявленого нападаючими;

б) ретельне спостереження за жертвою, про що свід­чать сліди, залишені на місці спостереження;

в) характер спрямованості діянь: напад на людину, квартиру, дачу, вчинений з метою заволодіння грошима, цінним майном, документами або утаєння більш тяжкого злочину;

г) спосіб зникнення з місця події;

ґ) способи приховання і реалізації злочинно придбано­го майна і цінностей;

д) дані про осіб, які раніше вчинили подібні злочини, їхні зв'язки.

Встановлення названих ознак здійснюється як на ста­дії дослідчої перевірки, так і на початковому етапі роз­слідування. Виявлення вказаних ознак проводиться поета­пно, оскільки вони тісно пов'язані між собою.

Отже, грабіж чи розбійницький напад характеризу­ється певною слідчою ситуацією, а також особливостями, що дозволяє сформулювати типові основні напрями роз­слідування, тобто визначити комплекс, слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. Прийнявши рішення про по­рушення кримінальної справи за ознаками ст. 186 або ст. 187 КК, слідчий дає ретельну процесуально-криміна­лістичну оцінку наявної початкової інформації. Наявність необхідних відомостей про злочин, осіб, які вчинили напад, міс­це їх знаходження, товарну цінність і значущість викраденого, місця приховання і збування забезпечує не тільки слідчу і судову перспективу, а й дозволяє визначити ком­плекс слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.

У справах про грабежі чи розбійницькі напади слідчий вже на початковому етапі розслідування, як правило, має певну інформацію про обставини виявленого злочину, а часто й про осіб, які його вчинили. Ця інформація над­ходить слідчому з заяви потерпілих та інших джерел. Оцінюючи цю інформацію і результати первинної перевір­ки, слідчий має можливість вже на початковому етапі роз­почати перевірку висунутих версій і планування розслі­дування.

Планування розслідування грабежів та розбійницьких нападів здійснюється з урахуванням даних, одержаних у результаті проведення перевірочних заходів. Особливістю планування є врахування слідчої ситуації, що склалася на початковому етапі розслідування. Існують дві головні слід­чі ситуації: перша з них, коли особа, яка вчинила злочин, відома, друга — коли злочинець невідомий. Як правило, на початковому етапі розслідування в справах про грабіж чи розбійницький напад можна висунути такі типові версії:

1) мав місце грабіж чи розбійницький напад;

2) злочин вчинено підозрюваною чи іншою особою;

3) злочину не було, повідомлення неправдиве.

У випадках, коли злочинець відомий, перед слідчим стоїть завдання перевірити його причетність до вчинення злочину. У цьому разі необхідно ретельно перевірити вер­сію щодо можливого повідомлення потерпілим неправди­вої інформації та інсценування грабежу чи розбійницького нападу. Крім того, у плані необхідно передбачити заходи, спрямовані на перевірку алібі підозрюваного. Коли ж зло­чинця затримано на місці злочину, передусім слід пере­дбачити такі заходи, як допит потерпілого, огляд місця по­дії, огляд одягу підозрюваного, допит очевидців та інших осіб. Перевірка версій і планування розслідування грабежів чи розбоїв, коли злочинець не відомий потерпілому, має свої особливості. У цих випадках необхідно перевірити версії про осіб, які могли вчинити грабіж чи розбійницький напад. У даній ситуації слідчий повинен якомога ефектив­ніше використати можливості оперативно-розшукових ор­ганів. Причому перевірка версій має здійснюватися за до­помогою передбачених у плані конкретних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. При цьому необхідно чіт­ко оцінити наявні докази та іншу інформацію, а саме:

а) проаналізувати показання потерпілих, свідків та ін­ших осіб;

б) перевірити за картотекою наявність нерозкритих грабежів чи розбоїв у даному районі чи населеному пункті, виявити можливих «гастролерів»;

в) за даними криміналістичного обліку перевірити від­битки слідів рук, куль, гільз, зброї, автотранспорту, якщо вони використовувалися у вчиненні злочину.

Цей комплекс заходів, спрямованих на встановлення осіб, які вчинили напад, може бути розширеним з ураху­ванням слідчої ситуації та конкретних обставин.

При плануванні затримання злочинців з речовими до­казами, якщо про це відомо слідчому, слід передбачити:

а) розміщення оперативних працівників, які беруть участь у затриманні, з урахуванням усіх можливих обста­вин опору з боку злочинців;

б) питання щодо часу і моменту операції;

в) можливі способи фіксації злочинних дій;

г) способи належного процесуального затримання.

При збиранні процесуальне і криміналістичне значу­щих даних важливу роль у розслідуванні відіграє огляд місця затримання. Тут можна виявити сліди злочину, зокрема вогнепальну і холодну зброю, майно, яким заволоділи злочинці і яке викинули в момент затримання, різні документи тощо.

Роблячи огляд автотранспортних засобів, що викорис­товувалися, необхідно обстежити салон, багажник та інші місця, де можна сховати викрадені цінності, а також зна­ряддя вчинення злочину та інші речові докази.

Ретельному оглядові підлягає одяг затриманих. При особистому обшуку можна знайти не лише документи, зброю і цінності, а й інші документи, що свідчать про співучасників, спосіб вчинення злочину та ін. Важливо від­разу після затримання провести обшук за місцем прожи­вання і роботи затриманих, де також можна виявити різні докази їх злочинної діяльності. При цьому слід зазначити, що ці дії має проводити слідчий, який розслідує злочин.

Після затримання слід проаналізувати його результа­ти і дати процесуально-криміналістичну оцінку наявній інформації. Така оцінка повинна здійснюватися не тільки з точки зору кримінально-процесуальної значущості, а й з метою виявлення в отриманій інформації ознак, які б підт­верджували факти, викладені у заяві потерпілого чи ін­ших осіб. Це необхідно і для встановлення факту події, що відбулася; якщо злочин вчинено групою осіб — для вста­новлення її чисельності, структури й розподілу ролей.

Після детального аналізу й оцінки результатів затри­мання та обшуку слідчий з урахуванням слідчої ситуації повинен скласти план допиту підозрюваного. У ньому слід передбачити запитання, що стосуються й тих обставин, які були встановлені на початковій стадії розслідування.

Складання плану допиту підозрюваного вимагає від слідчого особливої підготовки, бо на цій стадії розслідуван­ня він ще не має всієї необхідної для викриття злочинців інформації. При цьому слідчий повинен визначити можли­вість використання доказів під час допиту. При допиті підозрюваного перш за все необхідно одержати відомості про обставини підготовки до вчинення злочину. Вони набу­вають особливого значення у тих випадках, коли розбійни­цький напад вчинено групою осіб з використанням зброї, складних технічних засобів, автомобільного транспорту, інших знарядь злочину. Важливо виявити, якими мате­ріальними цінностями заволоділи злочинці, де і в кого вони знаходяться та які їхні характерні ознаки.

3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій

До слідчих дій у справах про грабежі та розбійницькі напади належать: допит потерпілих і свідків, огляд місця події, обслідування потерпілих, пред'явлення для впізнання та призначення судових експертиз. Послідовність прове­дення названих слідчих дій визначається в кожному окре­мому випадку слідчими ситуаціями. Зокрема, це залежить від того, з якого джерела слідчий отримав інформацію про здійснення нападу, чи затримано злочинця або він зник з місця події, яке викрадено майно (приватне, державне чи колективне), його товарна значущість, спосіб транспорту­вання викраденого.

У випадках, коли з моменту злочину і до моменту по­дання заяви минув незначний проміжок часу, слід негайно оглянути місце події. Якщо ж з моменту нападу вже минув деякий час, доцільніше передусім допитати потерпілого і свідків, після чого оглянути місце події.

Допит потерпілого має свої особливості. Потерпілі, як правило, володіють особистим, державним або колекти­вним майном. Це працівники ощадних кас, відділів банків, водії таксі, інкасатори, сторожі підприємств, приватні осо­би, які мають певне майно або цінності. З метою заволодіння матеріальними цінностями або цінними документами злочинці застосовують психічне або фізичне насильстві). Причому ці дії супроводжуються погрозами застосування зброї або інших знарядь злочину. Крім того, необхідно вра­ховувати, що ці злочини тривають в основному короткий проміжок часу. Все це відбивається на психічному стані потерпілого, тому слідчий, оцінюючи і деталізуючи інфор­мацію, мусить проявити особливу делікатність у стосун­ках з допитуваним.

Разом з тим, перед допитом доцільно поговорити з по­терпілим, щоб з'ясувати певні обставини і скласти план допиту. Під час допиту слід з'ясувати: час і місце події, що відбулася; з якої причини потерпілий перебував у вказа­ному місці; звідки він прибув; хто знає про наявність у нього матеріальних цінностей чи грошових коштів; з ким він вів розмову щодо своїх цінностей; де і коли (о котрій го­дині) було вчинено напад; скільки було злочинців; у чому виявилося насильство; які знаряддя злочину використали злочинці, якими матеріальними цінностями заволоділи, яким шляхом зникли з місця події; як поводився ^потер­пілий у момент нападу. При допиті слідчий має звернути особливу увагу на інформацію про індивідуальні ознаки зовнішності злочинця. Тут важливо враховувати не тільки психічний стан потерпілого, а й час доби, освітлення, міс­це, де відбувся напад. Ця вимога обумовлена тим, що по­терпілі часто через переляк і неправильне сприйняття по­дії повідомляють слідчому неточні дані про одяг, його ко­лір і фасон, про знаряддя злочину, кількість злочинців та ін.

Під час допиту потерпілих слід звернути увагу на ін­дивідуальні особливості матеріальних цінностей, якими заволоділи злочинці. При цьому слідчий має уточнити, хто може підтвердити, що у потерпілого була така кількість виробів з дорогоцінних металів, грошових коштів, цінних паперів чи інших матеріальних цінностей. Якщо у потер­пілого є фотознімки, технічні чи інші документи, їх необ­хідно долучити до матеріалів кримінальної справи з метою можливого використання під час виконання оперативно-розшукових заходів та слідчих дій.

Допит свідків також має свої особливості. Як прави­ло, свідками по таких справах є сторонні особи. Тому слід пам'ятати, що вони можуть бути знайомі з нападниками. З урахуванням цього слідчий має продумати перелік запи­тань, які треба з'ясувати під час допиту, і тактику самого допиту.

Важливого значення для збирання доказів у справах про грабежі чи розбої набуває огляд місця події. При ог­ляді можна виявити місця, з яких злочинці спостерігали за потерпілим, або відслідковували шлях його пересування. При цьому необхідно приділити особливу увагу пошуку й належному оформленню та фіксації слідів ніг, недопалків, сірників, пачок від цигарок, слідів транспортних засобів, мікрочастинок та ін. Причому за допомогою слідів ніг, транспортних засобів та інших слідів можна встановити шляхи пересування злочинців до місця злочину, їх кіль­кість, а також шляхи пересування за потерпілим. Тим са­мим можна у певній частині підтвердити факти, викладені в заяві потерпілого. Якщо злочин вчинено у приміщенні, слідчий має використати під час огляду технічні засоби, що є в слідчій валізі, освітлювальні прилади, доклавши максимум зусиль, щоб відшукати сліди рук, ніг, мікрочас­тинок, слідів знарядь злому замків, слідів крові, куль, гільз тощо. Під час огляду, оцінивши наявну інформацію з показань потерпілих і свідків, слідчий може змоделювати подію, що відбулася, і тим самим визначити завдання опе­ративним працівникам по розшуку і затриманню злочин­ців по «гарячих слідах».

Під час огляду слід звернути особливу увагу на ті міс­ця, де могли б перебувати сторонні особи — очевидці зло­чину (жилі приміщення, будівельні майданчики та ін.).

Якщо злочинці використали автомашини або інші технічні засоби, то під час. огляду треба встановити місця їх стоянки, виявити і зафіксувати сліди (протектора, інстру­ментів, супутні сліди — мастила, пального тощо).

Результати огляду місця події фіксуються за допо­могою науково-технічних засобів і заносяться в протокол. До протоколу огляду можуть додаватися схеми й інші до­кументи.

Іноді під час розслідування справ про грабежі чи роз­бої виникає необхідність у пред'явленні для впізнання осіб, які вчинили напад. У цьому випадку слід організува­ти впізнання відповідно до рекомендацій, вироблених кри­міналістичною наукою та кримінально-процесуальним за­конодавством.

З метою уточнення показань обвинуваченого і вияв­лення їх відповідності іншим обставинам по справах, які вивчаються, доцільно здійснювати перевірку показань на місці. Особа, яка вчинила напад, може вказати шляхи пересування, місця спостереження за потерпілим.

Викриття інсценування досягається шляхом проведення певних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. Зокрема, інформацію про інсценування можна отримати під час огляду місця події. Це наявність численних слідів, значних зруйнувань, які є зайвими з огляду на подію, ін­ших негативних обставин. Інсценування можна виявити за допомогою судово-медичного обстеження з метою визна­чення характеру і механізму утворення тілесних ушко­джень заявника, шляхом допиту, а також ретельного ана­лізу, співставлення й оцінки існуючих даних по конкретній справі.

Крім судово-медичної експертизи, залежно від слідчої ситуації та необхідності встановити конкретні обставини і з'ясувати окремі питання по справах цієї категорії можуть бути призначені трасологічна, хімічна, біологічна та інші види експертиз.


Література

Криміналістика: Підручник для студентів юрид. спец, вищих закладів освіти. — Кол. авторів: Глібко В. М., Дудніков А. Л., Журавель В. А. та ін. / За ред. В. Ю. Шепітька. — К: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. — 684 с.





Реферат на тему: Криміналістика. Розслідування грабежів і розбоїв (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.