Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Право

Координація боротьби з організованою злочинністю і корупцією в Україні та за кордоном (реферат)

Організована злочинність ікорупція убагатьох країнах світу має під собою політичне, економічне, соціальне та історичне підґрунтя.

На початку 90-х років вУкраїні, як івінших колишніх союзних республіках, внаслідок складних соціально-економічних процесів організована злочинність та корупція почала проникати увсі сфери суспільного життя країни, перетворилася на один зключових інструментів боротьби за владу, створила загрозу національній безпеці молодої держави.

Проблема ефективної протидії організованому криміналітету вимагала радикальних дій. Різко зросла кількість розбійних нападів, терористичних актів, вбивств, втому числі на замовлення, вчинених щодо представників органів державної влади, активістів громадських об'єднань, журналістів. Між організованими злочинними угрупованнями відбувався кривавий перерозподіл сфер впливу. Окремі зних прибрали під свій контроль ринки збуту наркотиків, торгівлю викраденим за кордоном автотранспортом, атакож зброєю, жінками... Кримінальний фактор постав одним здестабілізуючих факторів суспільно-економічного життя України. Люди втратили віру успроможність влади навести порядок.

За таких обставин боротьба зорганізованою злочинністю та корупцією набула надзвичайної значимості. Зметою посилення боротьби знайбільш небезпечними формами злочинної діяльності, зважаючи на надзвичайно складну криміногенну обстановку всуспільстві, атакож зметою координації зусиль правоохоронних йінших державних органів урішучому посиленні боротьби зі злочинністю та забезпеченні реального захисту конституційних прав, свобод ізаконних інтересів громадян Указом Президента України від 26листопада 1993р. №561/93на виконання Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби зорганізованою злочинністю” було створено Координаційний комітет по боротьбі зкорупцією іорганізованою злочинністю, який очолив Президент України.

З листопада 1994року відповідно до Указу Президента від 1листопада 1994р. №654/94Координаційний комітет очолює Голова.

Основними завданнями Координаційного комітету згідно зУказом Президента України "Про заходи щодо дальшого вдосконалення діяльності Координаційного комітету по боротьбі зкорупцією іорганізованою злочинністю” від 31грудня 1999р. №1659/99 є:

забезпечення реалізації єдиної державної політики усфері боротьби зкорупцією іорганізованою злочинністю;

координація та сприяння діяльності всіх державних органів, що беруть участь уборотьбі зорганізованою злочинністю;

розробка стратегії та рекомендацій щодо тактики боротьби зорганізованою злочинністю;

комплексна оцінка криміногенної обстановки вдержаві, виявлення тенденцій її ускладнення, визначення на цій основі стратегії та пріоритетних напрямів боротьби зорганізованими формами злочинності, розробка заходів щодо запобігання та їх нейтралізація, зміцнення законності іправопорядку;

розробка заходів щодо запобігання встановленню корумпованих зв'язків кримінальних елементів здержавними службовцями та іншими посадовими особами, втягненню їх упротиправну діяльність;

організація співробітництва зпитань боротьби зорганізованою злочинністю звідповідними органами іноземних держав та міжнародними організаціями;

інформування населення про заходи, що вживаються стосовно боротьби зкорупцією та організованою злочинністю.

Під безпосереднім керівництвом Президента України проводяться розширені засідання Координаційного комітету, на яких заслуховуються доповіді міністрів, керівників інших центральних органів державної виконавчої влади щодо стану боротьби зі злочинністю іприймаються стратегічні рішення знайболючіших проблем розбудови правової держави.

Звіти та виступи на засіданнях Координаційного комітету, актуальні проблеми діяльності практичних працівників, зарубіжний досвід висвітлюються на сторінках газети Координаційного комітету "КРОК”, що виходить зсерпня 1998року, а звересня 2000року розміщується на веб-сторінці вІнтернеті, що уможливлює оперативне інформування правоохоронних органів ігромадськості всіх регіонів України йзарубіжжя про основні напрями протидії організованій злочинності та корупції.

З серпня 2000року видається науково-практичний журнал "Боротьба зорганізованою злочинністю ікорупцією (теорія іпрактика)", вякому уміщено статті провідних вітчизняних науковців, присвячених передовому досвіду та методам боротьби іпрофілактики зазначених явищ. Журнал також має Інтернет-видання.

Указом Президента України від 1грудня 1994р. №714/94відповідно до ст. 21Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби зорганізованою злочинністю” зметою наукового забезпечення боротьби зорганізованою злочинністю ікорупцією при Координаційному комітеті по боротьбі зкорупцією іорганізованою злочинністю при Президентові України для наукового забезпечення його діяльності створено Міжвідомчий науково-дослідний центр.

Основні завдання Центру визначено вищезазначеним Указом Президента України івони полягають:

в узагальненні державних потреб унауковому забезпеченні боротьби зорганізованою злочинністю ікорупцією, координації вмежах країни відповідних наукових досліджень, визначенні їх практичної спрямованості, організації обміну досвідом зазначеної роботи;

у проведенні власними силами, атакож із залученням провідних вчених, фахівців правоохоронних органів та інших організацій наукових досліджень зпроблем боротьби зорганізованою злочинністю ікорупцією, розробці аналітичних документів, прогнозів, проектів нормативних актів, пропозицій та практичних рекомендацій стосовно стратегії ітактики державних та недержавних органів уцьому напряму;

у вивченні та опрацюванні зарубіжного досвіду боротьби зорганізованою злочинністю ікорупцією відповідно до умов України.

Внаслідок скоординованої діяльності всіх гілок влади, правоохоронних органів вдалося отримати позитивні результати уборотьбі зкриміналітетом. Про це свідчать не тільки статистичні дані, але йсуспільна думка пересічного громадянина. Проте існують ще не вирішені проблеми, недоліки та прорахунки. Однією знайгостріших проблем єефективність боротьби зкорупцією. Хоча вцьому напряму зроблено чимало (стратегія ітактика боротьби зцим явищем увсіх її формах та на всіх рівнях влади чітко викладена узатвердженій Указом Президента України від 24квітня 1998р. Концепції боротьби зкорупцією на 1998— 2005роки): "Ми не покінчимо зкорупцією, якщо боротьба знею буде зосереджуватись лише всилових структурах та залі суду...”.1

Діяльність правоохоронців по боротьбі зорганізованою злочинністю та корупцією убагатьох країнах світу також координують спеціально створені органи.

Країни Співдружності Незалежних Держав створили Бюро по координації боротьби зорганізованою злочинністю та іншими небезпечними видами злочинів на території Співдружності Незалежних Держав.

Згідно зФедеральним законом Російської Федерації про боротьбу зорганізованою злочинністю спеціальними органами по боротьбі зорганізованою злочинністю єспеціалізовані підрозділи по боротьбі зорганізованою злочинністю Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Федеральної служби безпеки Російської Федерації.

Координація діяльності правоохоронних органів по боротьбі зорганізованою злочинністю здійснюється органами прокуратури.

Організація взаємодії усфері оперативно-розшукової діяльності здійснюється спеціалізованими підрозділами по боротьбі зорганізованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації.

Більшість документів, які прийнято на регіональному рівні Російської Федерації, пов'язано зі створенням координаційних рад, затвердженням відповідних програм.

Радою Міжрегіональної асоціації "Сибірська згода” створено Координаційну раду по боротьбі зі злочинністю.

В областях Російської Федерації створено обласні штаби зкоординації боротьби зтероризмом.

У Республіці Карелія Постановою Голови Уряду від 4жовтня 1999р. до штату Адміністрації Голови Уряду Республіки Карелія введено посаду помічника Голови Уряду Республіки Карелія зпитань координації боротьби зі злочинністю та корупцією.

Виходячи зі змісту Закону Російської Федерації "Про безпеку”, основним органом, який координує діяльність усіх державних органів по боротьбі зорганізованою злочинністю, на федеральному рівні єМіжвідомча комісія Ради безпеки Російської Федерації по громадській безпеці, боротьбі зі злочинністю та корупцією.

Відповідно до Положення про Міжвідомчу комісію, затвердженого Указом Президента Російської Федерації 24квітня 1995р. на неї покладено такі функції:

підготовки пропозицій та рекомендацій Раді безпеки Російської Федерації зопрацювання та реалізації основних напрямів політики вгалузі забезпечення безпеки особи, суспільства ідержави від злочинних та інших протиправних посягань;

аналізу стану злочинності та інших криміногенних явищ, внутрішніх ізовнішніх загроз життєво важливим інтересам суспільства, його матеріальним та духовним цінностям зметою вироблення політичних, організаційних та інших заходів забезпечення безпеки Російської Федерації іпокращання координації діяльності федеральних органів державної влади уцій галузі;

оцінки ефективності функціонування системи забезпечення безпеки особи, суспільства ідержави від злочинних та інших протиправних посягань;

прогнозування стану злочинності та забезпечення суспільної безпеки вРосійській Федерації;

підготовки матеріалів для Ради безпеки Російської Федерації зпитань забезпечення суспільної безпеки та стану боротьби зі злочинністю, контролю ікоординації виконання федеральних програм щодо посилення боротьби зі злочинністю;

підготовки пропозицій для Ради безпеки Російської Федерації щодо підтримання громадського порядку вкраїні, попередження надзвичайних ситуацій та удосконалення діяльності правоохоронних органів Російської Федерації;

участі врозробці проектів нормативних правових актів, спрямованих на боротьбу зі злочинністю ікорупцією, забезпечення громадської безпеки;

участі увстановленому порядку врозробці федеральних програм, спрямованих на протидію злочинності та забезпечення суспільної безпеки, оцінки їх ефективності;

заслуховування за дорученням Президента Російської Федерації щорічних звітів керівників правоохоронних органів Російської Федерації про стан боротьби зі злочинністю та забезпечення громадської безпеки знаступною підготовкою докладів для Президента Російської Федерації;

подання до правоохоронних органів Російської Федерації листів, скарг та заяв про факти корупції та діяльності організованих злочинних груп, що надходять від громадян іпосадових осіб, та здійснення контролю за якістю розгляду таких сигналів та ефективністю застосованих заходів.

У Республіці Білорусь за Законом "Про заходи боротьби зорганізованою злочинністю та корупцією” державними органами, що ведуть боротьбу зорганізованою злочинністю та корупцією, єоргани внутрішніх справ, державної безпеки іпрокуратури, а— також органи Комітету державного контролю, державні податкові органи, що діють умежах своєї компетенції.

В органах внутрішніх справ, державної безпеки іпрокуратури визначаються особи, до функціональних обов'язків яких входить здійснення взаємодії уборотьбі зорганізованою злочинністю. Координацію діяльності спеціальних підрозділів покладено на Прокуратуру Республіки Білорусь.

Державним координуючим органом по боротьбі зорганізованою злочинністю та корупцією єМіжвідомча комісія по боротьбі зі злочинністю інаркоманією при Раді безпеки Республіки Білорусь.

У Республіці Казахстан Указом Президента створено Державну комісію Республіки Казахстан по боротьбі зкорупцією.

Зазначена Комісія підпорядкована і єпідзвітною Президентові Республіки. Вона здійснює перевірки зметою виявлення корупційних правопорушень, аналізує стан боротьби зцим соціальним лихом, розробляє заходи щодо посилення протидії корупції, заслуховує звіти керівників державних органів про виконання антикорупційного законодавства іт.ін.

Постановою Уряду Киргизької Республіки від 29червня 1996р. при фінансовій підтримці міжнародних організацій, зацікавлених узміцненні правопорядку, уМВС створено Управління по боротьбі зорганізованою злочинністю ібандитизмом. Виявляючи та ліквідуючи кримінальні угруповання, УБОЗБ одночасно повинно координувати уцьому напряму дії інших служб МВС.

В Естонській Республіці для боротьби зорганізованою злочинністю Урядом Республіки створено декілька комісій, що спираються на координоване співробітництво різних відомств. До сьогодні більше 5-ти років діють Кримінально-превентивна рада іКоординуюча комісія зохорони громадського порядку.

Координуючу комісію зохорони громадського порядку створено згідно зрозпорядженням Уряду 10грудня 1993року. До комісії входять канцлери різних міністерств, генеральні директори адміністративних департаментів Міністерства внутрішніх справ, генеральні директори Митного іПодаткового департаментів, заступник Генерального прокурора іначальник Кайтселіїту. Роботою комісії керує міністр внутрішніх справ. Узасіданнях комісії за запрошених беруть участь представники органів місцевого самоврядування.

Метою створення Координуючої комісії було покращання іприскорення вирішення тих проблем охорони громадського порядку, що залишаються вкомпетенції різних відомств та урядових установ.

Результатом роботи Координуючої комісії можна вважати покращений ісистематичний обмін інформацією між відомствами, що беруть вній участь. Результативним моментом єтакож обговорення важливих тем на засіданнях, що проводяться на рівні керівництва різних відомств.

Кримінально-превентивну раду створено згідно зРозпорядженням Уряду 10вересня 1993року. На сьогодні до складу Ради входить близько 30представників правоохоронних органів, суду, адвокатури, соціального забезпечення та інших державних органів, атакож громадськості.

Рада координує кримінально-превентивну діяльність удержаві, розробляє пропозиції для Уряду Республіки, консультує впитаннях, що стосуються забезпечення правопорядку, іщонайменше раз на рік звітує про свою роботу та подає огляд щодо стану злочинності вдержаві.

Змістом роботи Кримінально-превентивної ради єкомплексна боротьба проти організованої злочинності, аголовною метою її діяльності— покращання попередження злочинів через соціальні програми, такі, як розкриття злочинів, посилення покарання іпідвищення ефективності поліцейської роботи вцілому.

Слід відмітити цілеспрямовану роботу Ради та її зусилля злокалізації соціальних кризових осередків, що підживлюють злочинність.

Уряд Латвійської Республіки розробив програму щодо запобігання корупції, створив Раду зцих питань, атакож вніс відповідні зміни до податкового законодавства.

У Словацькій Республіці наглядовим органом за підрозділами по боротьбі зкорупцією іорганізованою злочинністю єНайвищий контрольний комітет при Уряді Словацької Республіки.

Міністерство внутрішніх справ та Міністерство фінансів Словацької Республіки започаткували практику негайного інформування Найвищого контрольного комітету стосовно підозрілих банківських операцій.

З метою контролю за діяльністю правоохоронних органів при Митній службі та Поліцейському корпусі Словацької Республіки створено спеціальні інспекції— підрозділи по боротьбі зкорупцією та іншими порушеннями чинного законодавства серед митників та працівників поліції.

Контролюючі функції здійснюють Найвищий контрольний орган при Уряді Словацької Республіки, керівники міжурядових комісій та Міністерство юстиції.

В Румунії створено Національний центр звивчення організованої злочинності та корупції.

Основне завдання Центру— узагальнення іобробка даних, отриманих від усіх державних міністерств.

Керівними органами Національного центру єКомітет директорів та Консультативна рада.

Комітет директорів очолює генеральний директор— держсекретар, начальник Контрольного корпусу при Прем'єр-міністрі Румунії. Стосовно Консультативної ради варто підкреслити, що на її засідання, уразі необхідності, запрошуються представники міністерств та органів громадської адміністрації, атакож позаурядових організацій.

Програмою Центру передбачено ведення боротьби зкорупцією врумунському суспільстві за двома основними напрямами: перший— корупція усфері адміністративного керівництва, економіки, фінансів, банківської системи; другий— корумповані органи, які наділені правами контролю, затвердження і"санкціонування” порушень закону, атакож порушення усудовій системі.

За словами Генерального директора, центр не єпаралельним чи основним, а єдопоміжним механізмом, що сприятиме Департаменту по боротьбі зкорупцією на урядовому рівні. Залучення до його діяльності цивільного та військового потенціалу призведе до утворення елітного центру теоретиків та практиків.

Над проектом утворення Центру, який вважається одним зпріоритетів удіяльності Уряду Румунії, працював міжвідомчий колектив під прямим керівництвом начальника Департаменту контролю при Прем'єр-міністрі.

У Республіці Польща на підставі розпорядження щодо централізації секторів зборотьби зорганізованою злочинністю та наркотиками створено нову структуру.

Нова структура чисельністю 1200штатних одиниць підпорядкована безпосередньо Головному коменданту Поліції Республіки Польща та здійснює боротьбу знайсерйознішими злочинами удержаві. На цю структуру покладено завдання "розробки” найвідоміших злочинців, найбільш небезпечних угруповань організованої злочинності та груп, пов'язаних знезаконним обігом наркотиків. Вона також проводить спеціальні операції, серед яких— реалізація програми охорони свідка, розробка та здійснення прикриття при введенні поліцейського до злочинної групи зметою одержання інформації зі злочинного середовища.

Підставами для створення нової централізованої структури вважаються:

вихід організованої злочинності та злочинності, пов'язаної знаркотиками, за межі одного воєводства, а також на міжнародний рівень;

необхідність існування центральної мобільної структури, яка здатна проводити блискавичні операції на терені кількох воєводств, всієї країни, навіть за кордоном спільно зіншими поліціями (наприклад, проведення контрольованої пересилки зброї або наркотиків);

необхідність функціонування структури, не залежної від усякого роду локальних умов (наприклад, від органів влади територіального самоврядування або воєводства).

Першим кроком до створення нової структури стало виділення штату відділів по боротьбі зорганізованою злочинністю інаркотиками зкомпетенції воєводських комендантів поліції та підпорядкування їх Головному коменданту Поліції Республіки Польща.

В Угорській Республіці для боротьби зхабарництвом у1995р. було створено Координаційний комітет зекономічного захисту.

У цьому ж році Указом Уряду №1040/1995створено Національну Раду зпопередження злочинності.

Керівника Національної ради призначає прем'єр-міністр Республіки Угорщина.

Члени Національної ради збираються чотири рази на рік. Між цими квартальними зустрічами ділову діяльність установи здійснює секретаріат, що складається зп'яти службовців, призначених Міністерством внутрішніх справ.

Членами Національної ради єспеціально призначені представники міністерств, провідних національних органів (Національна поліція; Прикордонна поліція, Митні органи та ін.); Верховного Суду; Генеральної прокуратури; громадських організацій.

Основними обов'язками Національної ради єоб'єднання інтересів; підготовка рішень; складання рекомендацій зпроведення конкретних заходів щодо попередження злочинності; співробітництво зкомпетентними органами; координація діяльності усфері попередження злочинності.

З березня 2001року вУгорщині розпочав свою роботу Координаційний центр по боротьбі зорганізованою злочинністю, створений згідно зприйнятим Державними Зборами Угорщини Законом "Про Координаційний центр по боротьбі зорганізованою злочинністю”.

Необхідність створення цього органу викликана великою кількістю угорських спецслужб (5) інаявністю паралелізму вїх роботі.

Згідно зчинним законодавством Центр визначається як самостійне центральне координаційне відомство.

Основними завданнями Центру єнакопичення та аналіз інформації зпроблем організованої злочинності; надання на основі аналізу пропозицій, необхідних для прийняття стратегічних рішень; інформаційне забезпечення взаємодіючих органів врамках визначеного Законом кола завдань; контроль за відсутністю паралелізму вроботі зацікавлених спецорганів; надання допомоги спецслужбам увиявленні та припиненні діяльності організованих злочинних угруповань.

До органів, які мають взаємодіяти зЦентром, віднесено Головне державне управління поліції; Службу захисту правоохоронних органів МВС Угорщини; Державне прикордонне командування; Державну митно-фінансову службу; Кримінальну дирекцію Податкового відомства Угорщини; Відомство національної безпеки; Інформаційне бюро; Спеціальну Службу національної безпеки; Відомство військової безпеки; Відомство військової розвідки.

Зазначені органи зобов'язані при отриманні інформації зпитань, визначених даним Законом, передавати її до Центру. Якщо інформація стосується інтересів держави або єособливо важливою, орган, що її отримав, обумовлюватиме обмеження упередачі цих відомостей іншим взаємодіючим структурам.

Центр підпорядковано Уряду Угорщини, що здійснює керівництво його роботою через міністра внутрішніх справ. Увирішенні професійних питань міністру сприяє Рада керівників, яка складається зперших осіб взаємодіючих органів. Головою Ради єміністр внутрішніх справ.

Очолює Центр Генеральний директор, який призначається прем'єр-міністром за поданням міністрів внутрішніх справ, оборони, фінансів та міністра-куратора цивільних спецслужб.

У Республіці Хорватія фактично відсутня спеціалізована правова установа чи служба, яка б займалася комплексно проблемою корупції. Це означає, що поза увагою залишаються соціальні причини, аголовне— громадська думка стосовно цього лиха. Ось чому Хорватська спілка роботодавців та інші об'єднання бізнесменів вимагають створення незалежного надвідомчого правового інституту— Комітету боротьби зкорупцією та порушеннями етики державної служби.

В Японії у80-ті роки почали створюватися спеціальні поліцейські формування по боротьбі зорганізованою злочинністю (борьокудан). У1978році на параді начальників штабів поліцейських підрозділів усіх префектур було засновано постійно діючу комісію по боротьбі зорганізованою злочинністю, очолювану заступником начальника Головного поліцейського управління.

У Головному поліцейському управлінні удругому слідчому відділенні Кримінального департаменту було створено сектор по боротьбі зорганізованою злочинністю. У1979році вГоловному поліцейському управлінні івусіх префектурних підрозділах поліції сформовано консультативні відділи по роботі згромадянами, які постраждали від посягань збоку борьокудан. УГоловному поліцейському управлінні та штабах префектурних підрозділів поліції (а також ворганах поліції великих міст) було засновано інформаційні центри щодо збору та оперативного обміну інформацією про великі злочинні організації (зараз по всій країні). Крім того, у1987р. уГоловному поліцейському управлінні заснований Центр збору інформації про діяльність борьокудан за кордоном.

Певний досвід боротьби зкорупцією та організованою злочинністю накопичено уСША. Тут організована злочинність уперше стала предметом обговорення на "високому рівні” ще у1929році, коли її вивченням займалася так звана "Комісія Цікершема”. Зтого часу ця проблема неодноразово знаходилася уцентрі уваги комісій, комітетів та підкомітетів, що створювалися згідно зрішенням Конгресу чи Президента, які врезультаті довгого та ретельного вивчення різних аспектів боротьби зорганізованою злочинністю розробили рекомендації, що було покладено воснову федеральних законів.

Згідно зПрограмою боротьби зорганізованою злочинністю Федеральним урядом було створено об'єднання – "Ударні сили”, що діє під загальним керівництвом Міністерства юстиції США та втісному контакті зправоохоронними органами штатів. Їх головним завданням євиявлення груп організованої злочинності, атакож пошук доказів злочинної діяльності учасників незаконного підприємництва.

З метою виконання поставлених завдань кожна ударна група має усвоєму складі державних обвинувачів іоперативних співробітників ФБР, Адміністрації по застосуванню законів про наркотики (АПЗН), Бюро внутрішніх доходів, Служби еміграції інатуралізації, представників Берегової охорони та Митної служби США.

Таким чином, кожний підрозділ володіє можливостями тих служб, співробітники яких входять до його складу. Ефективність діяльності зазначених федеральних формувань базується на об'єднанні зусиль найбільш досвідчених співробітників правозастосовчих органів.

Правовий режим діяльності ударних груп визначається кримінально-процесуальним законодавством іспеціальними інструкціями Міністерства юстиції США.

Прогресу урозслідуванні справ іпереслідуванні організованої злочинності сприяло здійснення Програми оперативних відділів уМіністерстві юстиції. Вїї рамках учервні 1970р. було створено Національну раду зпланування боротьби зорганізованою злочинністю ікоординації дій уцій галузі; розроблено систему оцінок та контролю роботи оперативних відділів; визначено мету та завдання упорядку пріоритетності для орієнтації діяльності.

З метою розбити та паралізувати організовані злочинні синдикати було створено Президентську комісію звивчення організованої злочинності.

Діяльність спеціальних підрозділів по боротьбі зорганізованою злочинністю координується виконавчою владою.

У Республіці Корея (Південна) засновано спеціальну комісію з15осіб, яка знаходиться упрямому підпорядкуванні Президента, що діє відповідно до Закону Республіки Корея "Про боротьбу зкорупцією” іконтролює всі питання, пов'язані зходом виконання Програми боротьби зкорупцією. Комісія складається звидатних політичних діячів, юристів, професорів відомих університетів та лідерів народних рухів; Головою Комісії призначено колишнього міністра освіти. Уряд до цієї групи залучив лише одну посадову особу, міністра координації урядової політики, який виступає координатором дій Уряду іКомісії. До компетенції останньої входить: відстеження та викриття проявів корупційної діяльності вурядових структурах; звернення до відповідних органів за питань проведення розслідування фактів корупції, видання рекомендацій уряду іт.ін. Технічний персонал складається з30державних службовців та представників громадськості.

Водночас, за вказівкою Президента Республіки Корея, новостворена комісія найближчим часом має здійснити грунтовні дослідження через опитування громадськості щодо рівня корумпованості окремих державних агенцій. На основі досліджень буде складено іоприлюднено так звані "індекси” корумпованості міністерств та відомств Республіки Корея, визначено пріоритетні напрями діяльності Комісії.

Сприймаючи проблему корупції як одну зголовних загроз національній безпеці країни, Уряд Республіки Корея ужовтні 1999р. прийняв комплексну стратегію боротьби зкорупційними проявами увсіх сферах внутрішнього життя держави, одним зосновних пунктів якої єзапочаткування ірозвиток антикорупційної інфраструктури всистемі державної влади іуправління на основі нового законодавства по боротьбі зкорупцією та організація під головуванням Президента так званого Антикорупційного комітету як координуючого загальнонаціонального органу уцій сфері.

Республіка Корея стала другою після США країною, яка заснувала інститут незалежного прокурора. Врамках Антикорупційного комітету при Президентові країни визначено два прокурори, які розслідуватимуть найгучніші справи по відношенню до членів уряду, відомих політичних діячів та бізнесменів. На відміну від статусу незалежного прокурора вСША, законодавством Республіки Корея встановлено деякі обмеження його повноважень. Вже сьогодні закликають відомі громадські організації, депутати парламенту, політичні об'єднання до підвищення статусу та розширення повноважень незалежного прокурора, збільшення наданого йому законом максимального терміну розслідування справ зодного до шести місяців.

В Італії до Генеральної Ради по боротьбі зорганізованою злочинністю, створеної при Міністерстві внутрішніх справ та очолюваної міністром внутрішніх справ, входять голова поліції, головнокомандувачі карабінерів іфінансової поліції, директор Слідчого управління по боротьбі змафією та директори служб безпеки. До завдань цього колегіального органу відносяться розробка стратегії боротьби зі злочинністю та визначення завдань для кожного поліцейського формування, раціоналізація ресурсів та засобів, що існують для боротьби зорганізованою злочинністю, атакож перевірка досягнутих результатів.

У Франції у1993році створена Центральна служба по боротьбі зкорупцією, на яку покладено такі важливі функції, як координація діяльності, централізація інформації, необхідної для попередження та виявлення фактів активної та пасивної корупції, зловживання службовим становищем як збоку державних службовців, так іприватних осіб, хабарництва, дій зкорисливою метою, атакож надання допомоги судовим властям уразі їх звернень зприводу подібних фактів.

При надходженні інформації, що свідчить про факти правопорушень, Центральна служба направляє матеріали Прокурору Республіки для проведення розслідування.

У Прокуратурі Бельгії створено Бригаду зкоординації боротьби зорганізованою злочинністю.

У Республіці Індія головною ікоординуючою ланкою упитаннях протидії корупції єЦентральне бюро розслідувань (СВІ), де функціонує спеціальне антикорупційне управління. Відповідні підрозділи функціонують також івполіцейських органах Індії.

Крім того, проблемами, пов'язаними зкорупцією займається Центральна наглядова комісія (СVС), що має всистемі державних органів Індії статус самостійної організації. Останнім часом Комісія зпитань законодавства Міністерства юстиції Індії зметою більш ефективного використання СVС уборотьбі зкорупцією, запропонувала Уряду законодавчо закріпити її незалежний статус, передбачивши активізацію її діяльності унапряму виявлення фактів корупційної діяльності посадових осіб на всіх рівнях адміністративного управління. Виконуючи доручення Верховного Суду Індії, законодавча Комісія розробила методику призначення відповідальних працівників СVС, окреслила їх повноваження, умови служби та звільнення зпосад.

Відповідні представники Центральної наглядової комісії існують як вструктурі державних органів влади, утому числі умісцевих урядах, так івполіцейських органах. Вони здійснюють нагляд за роботою державних чиновників зметою запобігання можливим зловживанням службовим становищем корупційного характеру.

На державному рівні боротьбу зкорупцією вІсламській Республіці Пакистан очолює Федеральне агентство розслідувань (FIA), на рівні провінцій— Антикорупційна організація. Ці організації відповідають за протидію корупції серед вищих державних чиновників, утой час як Спеціальні Суди, очолювані старшими членами трибуналу, були створені зметою притягнення до судової відповідальності посадових осіб, звинувачених ухабарництві та корупції. У1997році згідно із законодавчим актом Парламенту було створено ще одну владну структуру Головного Спеціального уповноваженого "Ехтесаб” (в перекладі змови урду— звітність) зметою викорінення корупції увищих ешелонах державної бюрократії іполітичних діячів. Зцією ж метою було створено спеціальний підрозділ "Ехтесаб” для проведення розслідувань іпідготовки справ для передачі на розгляд Спеціальних Судів, очолюваних Суддями Вищих Судів.

Для боротьби зкорупцією було також створено Бюро підзвітності, що розслідує найбільш гучні справи.

Країни Південно-Східної Азії (АСЕАН) домовилися відносно створення Центру АСЕАН зпитань боротьби зтранснаціональною злочинністю (АСТС) та організували для опрацювання цього питання спеціальну робочу групу.

Основними завданнями Центру буде сприяння реалізації регіональних програм боротьби зі злочинністю, виконання координуючих функцій зуніфікації законодавства іюридичної системи країн регіону. Центр також буде займатися дослідницькою роботою усфері транснаціональної злочинності та на основі її результатів виробляти рекомендації для правоохоронних органів країн АСЕАН. Зорганізацією Центру планується більше уваги приділяти боротьбі зторгівлею жінками ідітьми.

З огляду на зростаючу загрозу злочинних діянь усфері банківсько-фінансової діяльності Канади, впорядку законодавчої ініціативи Міністерством фінансів та Генеральною прокуратурою до Палати Общин Парламенту подано законопроект "Про боротьбу з"відмиванням” злочинних коштів”, що передбачає комплекс державно-правових заходів щодо протидії зазначеному виду організованої злочинної діяльності.

Основним робочим органом відповідно до законопроекту, який організовуватиме діяльність, визначено Центр аналізу доповідей зпитань фінансових операцій (ЦАД), на який покладаються функції стосовно збору, оцінки та реалізації інформації для правоохоронних та контролюючих органів зметою виявлення, попередження, профілактики та припинення (у тому числі через порушення кримінальних справ) злочинів, що мають усобі ознаки "відмивання” грошей.

В Оттаві було проведено Національний форум зпроблем організованої злочинності, на якому були присутніми представники федеральних служб, поліції, адвокати, провінційні законодавчі діячі, представники університетів та ділових кіл. Учасники Форуму дали рекомендацію Уряду Канади щодо створення національних та регіональних координаційних комітетів, які здійснюватимуть боротьбу зорганізованою злочинністю.

Проаналізований досвід координації діяльності по боротьбі зі злочинністю увищезазначених країнах свідчить, що успіх протидії злочинності залежить від системного ікомплексного підходу до її організації, вмілого, добре продуманого зосередження сил ізасобів та їх спрямування на викриття іприпинення найбільш економічно небезпечних протиправних посягань, зокрема, "відмивання” грошових коштів, здобутих злочинним шляхом. Певна частка цього досвіду єприйнятною ідля правоохоронців України.



1 З виступу Президента України Л.Д. Кучми у Верховній Раді України 22 лютого 2000 року.





Реферат на тему: Координація боротьби з організованою злочинністю і корупцією в Україні та за кордоном (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.