Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Право

До характеристики протиправних дій, що вчиняються щодо працівників податкових органів (реферат)

Відомо, що рівень впливу на соціально-економічні процеси, що відбуваються в суспільстві, багато в чому залежать від того, наскільки правляча система володіє знан­нями про їх сутність і природу. Ось чому необхідно детально вивчати всі обставини, що зумовлюють зміни характеру правопорушень, відпрацьовувати нові прийоми та методи боротьби з ними. Це стосується також і боротьби з правопорушеннями, що вчиня­ються проти працівників податкових органів. Ураховуючи зазначені обставини, дуже важливо знати характеристику окремих видів правопорушень, що скоюються щодо праців­ників органів державної податкової служби (ДПС) України, яка може включати характеристику особистості правопорушників, способів скоєння правопорушень, причин і умов, що їм сприяють, тощо. Проте аналізу вказаних питань у юридичній літературі та податковій практиці, на нашу думку, поки що приділяється недостатня увага.

У зв'язку з цим у статті здійснена спроба розглянути окремі елементи характеристики протиправних дій, під якими ми розуміємо сукупність вчинених щодо податківців право­порушень, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом та Кодексом України про адміні­стра­тивні правопорушення. Такими елементами характеристики протиправних дій, що досліджуються у статті, є наступні: динаміка, рівень і темпи зміни протиправних дій, їх структура за видами, розповсюдженість на території країни. Ураху­вання цих та інших елементів характеристики протиправних дій при плануванні і здій­сненні заходів щодо забезпечення безпеки працівників податкових органів сприятиме під­ви­­щенню рівня їх захищеності, створенню більш безпечних умов праці, що від­повідатиме вимогам п.2 Концепції реформування наукової та науково-технічної діяль­ності в системі правоохоронних органів, затвердженої розпорядженням Кабіне­ту Міні­стрів України від 16 листопада 2002 року № 649-р., де одним з основних завдань визначено розроблення новітніх технологій і засобів захисту працівників цих органів.

У юридичній літературі, разом з кримінально-правовою, кримінально-проце­суаль­ною, організаційно-правовою та іншими характеристиками протиправної пове­дінки особи, широко використовуються такі поняття, як „криміналістична”, „кримі­нологічна”, „оперативно-тактична”, „оперативно-розшукова” характеристики злочи­нів. Розглянемо їх докладніше.

Сутність і зміст криміналістичної характеристики злочинів розглядали у своїх працях Р.Белкін, І.Возгрин, І.Герасимов, В.Танасевич та ін.[1]. Вона включає „відомості про ті особли­вості підготовки, скоєння та укриття злочинів, з урахуванням яких можна більш успішно, повно і швидко розкривати злочини”[2]. Сукупність таких даних сприяє розкриттю злочинів і має важливе криміналістичне значення. Криміналістичній харак­теристиці приділяється особлива увага при розробці сучасних техніки, тактики і методики розкриття злочинів[3].

Під поняттям „кримінологічна характеристика”, перш за все, розуміють виявлення закономірностей злочинів, їх окремих видів і конкретного діяння, природи антисуспільної поведінки, вивчення особистості винного та ін. Це досить детально описано в криміно­логічній літературі[4].

У літературі, у матеріалах наукових досліджень використовується поняття "кримі­нолого-криміналістична характеристика” окремих видів злочинів, про яке вперше сказав К.Горяінов. На його думку, кримінолого-криміналістична характе­ристика – це „сукупність взаємопов'язаних загальних і особливих ознак кримі­наль­но караних діянь, які проявляються у способах, механізмах, обстановці їх скоєння (місце, час та ін.), причин­но-наслідкових зв'язках з навколишнім середовищем, а також в особистих рисах злочин­ців та потерпілих”[5]. Така думка зацікавлює тим, що дозволяє сконцентрувати увагу слідчих і оперативних працівників податкової міліції на пріоритетних напрямах діяльності з попередження та розкриття злочинів у сфері оподаткування.

У процесі боротьби зі злочинністю інтереси вдосконалення оперативно-розшукової діяльності привели теорію ОРД до розробки поняття „оперативно-тактична характеристика злочинів”[6]. Використовуючи кримі­но­логічну і криміналістичну інформацію, вона надає останній оперативно-роз­шу­ковий аспект, що передбачає використання результатів такого аналізу опера­тивними підрозділами податкової міліції під час виконання поставлених перед ними завдань.

У науковий обіг введено й активно використовується поняття „оперативно-розшу­кова характеристика злочинів”[7]. Д.Гребельський зазначав, що це – „сукупність ряду інформаційних ознак, упорядкованих та взаємопов'язаних між собою, взятих з різнома­нітних інформаційних джерел (які входять, перш за все, в криміналістичну, кримінологічну, психологічну, соціологічну, економічну та інші характеристики злочинів)”[7].

На нашу думку, принципових відмінностей між „оперативно-тактичною” і „оператив­но-розшуковою” характеристикою злочинів немає. Не знаходимо їх і в більшості робіт інших авторів[8]. Ці два поняття – „оперативно-тактична” та „оперативно-розшукова” характеристики, як ми вважаємо, мають одну й ту ж мету та зміст. Хоча висловлюються й інші думки. Так, автори монографії „Боротьба з тероризмом” вважають, „що поняття „оперативно-тактична характеристика” більш прийнятне для військово-прикладних наук, ніж для теорії ОРД”[9]. З цією думкою навряд чи можна погодитись. Сучасні дослід­ження обґрунтовують не тільки наявність злочинної тактики як обов'язкового елемента професійності, необхідного для злочинної діяльності і досягнення її мети, а й наполегливо рекомендують вивчати тактику злочинців, усі її найслабші боки з метою більш ефективної та якісної боротьби та протистояння їм[10]. Цього обов'язково вимагає зростання професійності сучасних злочинців, діяльність яких характеризують наступні тактичні аспекти: по-перше, професійний злочинець, використовуючи певні навички, які він удосконалює з кожним скоєним злочином, досягаючи високого рівня виконання злочинних операцій, заздалегідь ретельно прораховує кожний крок своїх дій, урахо­вуючи появу всіх можливих перешкод на своєму шляху та одразу плануючи їх подолання; по-друге, злочинець-професіонал проробляє тактику своєї поведінки зі слідчим, робить все, аби якомога більше ускладнити, заплутати процес розслідування[11]. До цього варто додати, що тактичні елементи при скоєнні злочинів, на нашу думку, притаманні не тільки професійній, а тим більше організованій злочинності, а й звичайній (вульгарній) кримінальній злочинності (планування дій, вжиття заходів щодо подолання перешкод, протидії розкриттю та розслідуванню злочину та ін.), що також потребує вивчення і детального аналізу та врахування у практиці діяльності податкових органів.

Отже, відмічаючи визначену в теорії ОРД узагальненість цілей і змісту оперативно-тактичної та оперативно-розшукової характеристик, усе ж варто підкреслити – остання більш ширша, оскільки охоплює як тактичну, так і організаційну сторони. Перша ж в основному стосується тактичного аспекту злочинної діяльності.

Приступаючи до характеристики злочинів та інших правопорушень, які вчиняються проти працівників державної податкової служби, зазначимо, що ми вважаємо за доцільне використовувати при їх аналізі багаточисельні джерела інформації, не тільки ті, які допов­нюють, а й ті, що контролюють одне одного.

Проведене дослідження та аналіз звітних даних ДПА України про протиправні дії, що вчинюються проти працівників податкової служби, дають підстави говорити про наступне.

Перш за все, при аналізі динаміки протиправних дій виявляються періодичні коливання при відсутності яскраво вираженої тенденції їх вчинення стосовно працівників подат­кових органів. Про це свідчать відомості, наведені в таблицях 1,2. Проте, якщо зверну­тись до характеристики стану злочинності у країні, то, за даними Держкомстату України, тут чітко прослідковується тенденція до їх зменшення (за винятком 2000 р., коли було заре­єстровано на 1,6 % злочинів більше, ніж у попередньому, 1999 р.). Усього ж із 1997 р. до 2001 р. кількість зареєстрованих у державі злочинів зменшилась на 12,7 %*.

_______________________________________________

* Для розрахунку використані дані статистичних щорічників Держкомстату України за 1997 – 2001 рр.

Наведені показники абсолютної і відносної зміни рівня (темпу) протиправних дій не дають якісного пояснення тенденції їх скоєння. І насправді, у 1998р. їх було скоєно на 56 або на 37,6% більше, ніж у 1997 р. У 1999 р., порівняно з попереднім роком, проти­правних дій було менше (– 64, або – 31,2%), у 2000 р. знову зростання (+ 39, або + 27,7%), а у 2001 р. – зменшення (– 22, або – 12,2%). Якщо порівняти 2001 рік з 1997 роком, то тут наяв­не деяке зростання кількості протиправних дій (на 9, або + 6,0%), відхилення у бік збільшення різної величини спостерігається в інші роки, за винятком 1999 р. (–8, або – 5,4 %).

Таблиця 1

Динаміка протиправних дій щодо працівників ДПС України за 1997–2001рр.

Таблиця 2

Показники темпів рівня протиправних дій щодо працівників ДПС України

Вважаючи за необхідне все ж виявити загальну тенденцію змін вчинення протиправних дій щодо податківців, скористаємось методом „рухомої середньої”, для чого здійснимо згладжування динамічного ряду за допомогою дворічної рухомої середньої (табл.3).

Таблиця 3

Динаміка протиправних дій щодо працівників ДПС України за 1997–2001 рр.

Застосування вказаного методу дозволило отримати більш плавну криву, яка показує, що найбільший згладжений рівень протиправних дій був у 1998році (177,0), потім він поступово зменшувався (1999р. – 173,0, 2000р. – 160,5), але у 2001 р. знову намітилась тенденція до його зростання (169,0), хоча фактично у 2001році було скоєно протиправних дій на 11, або 6,5%, менше від показника, отриманого за допомогою рухомої середньої і на 22, або 12,2%, менше, ніж фактично у попередньому році.

Одержані за допомогою рухомої середньої результати, незважаючи на фактичне зменшення кількості протиправних дій, вчинених щодо податківців, дають підстави орієнтувати податкові органи на вжиття додаткових, посилених заходів, спрямованих на забезпечення безпечних умов праці працівників та їх захист.

Також звертає на себе увагу занадто велика частка злочинів у за­гальній кількості протиправних дій (злочинів і адміністративних порушень), яка за період, що аналізується – 1997–2001 рр. – в середньому становила 96,0%. На адмінправопорушення припадає лише 4% – 33 із 833 (діаграма 1, табл.4), коли в цілому в державі, навпаки, кількість виявлених адміністративних правопорушень, наприклад, у 2001р., перевищувала кількість зареєстрованих у цьому році злочинів у 12,4 раза[12]. Це ще раз підтверджує підвищений рівень професійного ризику працівників податкових органів.

Діаграма1.Співвідношення злочинів і адміністративних правопорушень, вчинених щодо працівників ДПС України за 1997–2001 рр.

Таблиця 4

Відомості про співвідношення злочинів і адміністративних правопорушень, вчинених щодо працівників ДПС України за 1997–2001 рр.

Далі розглянемо структуру протиправних дій, вчинених щодо податківців у 1997–2001рр., за їх видами (табл. 5).


 

Таблиця 5

Структура протиправних дій щодо працівників ДПС України за 1997–2001 рр. (за видами)

Не вдаючись до більш детального аналізу, що зумовлено обмеженими параметрами статті, все ж зазначимо, що динаміка ні одного з видів протиправних дій, за якими їх згруповано, не має чітко вираженої тенденції, як і динаміка загальної кількості проти­правних дій, про що зазначалося.

Щодо структури правопорушень, то з наведених даних видно наступне. Найбільш чисельну групу у 1997–2001 рр. становили протиправні дії корисливої спрямованості – проти власності органів ДПС та її працівників (523, або 62,8%, за п'ять років). Наступну за чисельністю групу (134, або 16,1 %) складали дії проти громадського порядку та моральності. За ними йдуть ті, що спрямовані проти життя та здоров'я громадян (56, або 6,7%), і є найбільш суспільно небезпечними. Оскільки в Україні життя та здоров'я кожного громадянина країни гарантовано Конституцією та визнано нею найвищою соціальною цінністю (ст.3)[13], ця група злочинів заслуговує на особливу увагу з метою розробки та впровадження в практику заходів з мінімізації професійних ризиків і забезпечення особистої безпеки працівників податкової служби. Значно менша питома вага протиправних дій проти авторитету органів державної влади – 1,9%, або 16, випадків. Доволі значний прошарок належить такому виду протиправних дій, які звітність ДПА України відносить до категорії "інші”. Ця категорія, поряд з вищеназваними, також потребує уваги та розробки і вжиття своєчасних заходів з попередження їх прояву.

Значний інтерес для характеристики протиправних дій щодо податківців становить вивчення географії таких правопорушень. Вона визначає їх територіальну розповсюдженість, структуру, частоту прояву, дає уявлення про поширеність правопорушень на тери­торії, де розташовуються платники податків, яких обслуговують податкові органи за відповідними рівнями управління – стратегічним, оперативним, тактичним.

Для дослідження цього аспекту проблеми скористаємося схемою поділу України на економічні регіони і віднесення областей до шести макрорегіонів, запропоновану групою вчених НАН України – М.Долішнім, М.Паламарчук, О.Паламарчук: Центральний (Вінницька, Житомирська, Київська, Черкаська, Чернігівська, м.Київ), Донецький (Донецька, Луганська), Західний (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська,Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька), Придніпровський (Дніпропетров­ська, Запорізька, Кіровоградська), Причорноморський (Миколаївська, Одеська, Херсон­ська, АР Крим, м.Севастополь) і Харківський (Полтавська, Сумська, Харківська).

З погляду методології, для вивчення географії протиправних дій, ми вважаємо такий підхід цілком виправданим у зв'язку з тим, що в основу поділу країни на економічні зони, як відомо, покладено територіальний поділ праці, а його рівень залежить від рівня суспільного поділу праці в країні і може бути непрямим показником рівня розвитку її продуктивних сил, від якого, зокрема, залежить податкоспроможність регіонів. Остання ж є однією з найбільш інтегративних соціально-економічних характеристик регіону, яка відбиває фінансово-економічні можливості регіону щодо напрацювання таких обсягів фінансових ресурсів і створення такого фонду нагромадження, які б дозволили: по-перше, забезпечувати власні потреби регіону щодо розширеного відтворення всіх складових його багатств та аспектів життєдіяльності населення; по-друге, що особливо важливо, забезпечувати дохідну частину бюджету та позабюджетних фондів для задоволення потреб держави[14]. Ці процеси регулюються податковим законодавством держави, контроль за дотриманням якого, відповідно до Закону „Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 р. №509-XII, здійснюють податкові органи. Крім цього, запропонований методологічний підхід у вивченні характеристики протиправних дій, на наш погляд, має перспективу у зв'язку з модернізацією податкової служби, яка відбува­ється в рамках адміністративної реформи в країні і передбачає консолідацію податкових органів та перехід від організації податкових адміністрацій за існуючим адміністративно-територіальним принципом до макрорегіонально-міжрегіональних податкових округів (6–10 на країну), а також міжрайонних інспекцій (120–150)[15]. У зв'язку з цим, на нашу думку, при формуванні податкових округів доцільно врахувати використану вище схему поділу країни на макрорегіони очевидною є необ­хідність подальшої розробки та впровад­ження в теорію і практику діяльності органів ДПС України сучасних методик систематич­ного спостереження і аналізу всіх факторів, що впливають на роботу податкової служби, діяльність підрозділів на оперативному рівні управління якої внаслідок реформування матиме міжрегіональний характер. Безсумнівно, до таких факторів належить і протидія податківцям з боку платників податків – правопорушників.

Далі розглянемо дані про протиправні дії, вчинені щодо податківців по регіонах України. Для розрахунків скористаємося відомостями за останні два роки, що аналізу­ються (табл. 6).

Наведені відомості дозволяють виділити регіони, де умови праці податківців, порів­няно з середніми по державі, більш небезпечні. Про це свідчить показник „скоєно проти­правних дій на 1000фактично працюючих”. У 2000 р. по Україні він дорівнював 3,2, а у Харків­ському, Західному і Придніпрянському регіонах, відповідно, 5,3, 4,7 і 3,4. У 2001 році серед регіонів з підвищеною небезпечністю умов праці податківців залишились Придні­провський (3,7) і Харківський (2,9) регіони, де кількість вчинених дій перевищила середньодержавний показник, який дорівнював 2,8. Але найбільше в цьому році було вчинено протиправних дій у розрахунку на 1000 фактично працюючих у Донецькому макрорегіоні – 4,1. Це є підставою для більш детального вивчення їх характеристики на внутрішньорегіональному рівні. Наявна статистика ДПА України дозволяє зробити це в динаміці та сукупності зареєстрованих протиправних дій за п'ять років (табл. 7).

Таблиця 6

Динаміка протиправних дій у розрахунку на 1000 фактично працюючих працівників ДПС України за 2000–2001 рр.

Таблиця 7

Порівняльні дані про протиправні дії, скоєні щодо працівників ДПС Донецького макрорегіону у 1997 – 2001 р. *

Узагальнюючи наведені в таблиці №7 дані, можна зробити такий висновок. Порівняно із середнім показником „скоєно протиправних дій на 1000 фактично працю­ючих” по системі ДПС України за п'ять років у цілому, в регіоні він нижчий (на 1,4 % протиправних дій). Але статистика свідчить про більшу небезпечність умов праці подат­ківців Луганської області, хоча за абсолютними показниками тут скоєно проти­правних дій у 2,4 раза менше, ніж на Донеччині. На 1000 фактично працюючих тут більше скою­ється проти­правних дій, порівняно із середніми даними по регіону, – на 0,6; з даними по Донецькій області – на 0,9 протиправних дії. Між тим, на перший погляд, здавалося б зовнішні чинники, що об'єднали Донецьку і Луганську області в єдиний соціально-економічний регіон (значна територіальна концентрація соціально-економічного потенціалу, густота населення, структурні особливості галузей господарювання, висока розвиненість в економічному відношенні і в той же час недостатня мобільність економіки тощо), повинні були однаково впливати на процес протидії платників податків органам ДПС, які в Донецькій і Луганській областях виконують однакові завдання, використо­вують при цьому одні і ті ж, окреслені чинним законодавством, сили, засоби, форми і методи роботи. Тому ми вважаємо, варто припустити, що причини більш небезпечної праці податківців Луганської області у 1997–2001 рр. зумовлюють внутрішні чинники – ті, що знаходяться в середині системи податкових органів області: недоліки в управлінні, доборі, розстановці, вихованні, професійній підготовці кадрів, недостатнє матеріально-технічне і соціально-побутове забезпечення тощо. Саме на них і необхідно звернути увагу ДПА в Луганській області при розробці заходів щодо забезпечення безпеки своїх працівників.

Таким чином, наголошуючи на теоретичній та практичній значимості характеристики правопорушень, які вчиняються щодо працівників податкових органів, варто зазначити наступне. Її вивчення на макрорегіональному, внутрішньорегіональному та нижчих рівнях надасть об'єктивні і всебічні відомості про обставини скоєння означеної категорії протиправних дій, умови, що їм сприяють, дозволить правильно організовувати захист податківців, своєчасно і цілеспрямовано вживати заходів з попередження протиправних дій щодо працівників органів державної податкової служби України, забезпечення їх безпеки.


 

Література:

1. Белкин Р.С. Курс советской криминалистики. – М., 1979.– Т. 3. – С.183–193; Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. Общие и частные теории. От теории к практике. – М., 1988; Возгрин И.А. Криминалистическая методика расследования преступлений. – М., 1983; Герасимов И.Ф. Крими­налистическая характеристика в методике расследования. Методика расследования преступлений (общие положения): Материалы научно-практической конференции. – М., 1976; Танасевич В.Г., Образцов В.А. О криминалистической характеристике преступлений // Вопросы борьбы с преступностью. – Вып.25. – М., 1976 та ін.

2.Криминалистика: Учебник / Под.ред. Пантелеева И.Ф., Селиванова Н.А. – М., 1988. – С.454.

3.БахинВ.П., КарповН.С. Преступная деятельность как объект криминали­сти­ческого изучения: Лекция. – К., 1999. – 21 с.; БахинВ.П., КарповН.С. Некоторые аспекты изучения практики борьбы с преступностью (данные исследований за 1980–2002 гг.). – К.: НАВДУ, "Основа”, 2002. – 456 с.; Лисиченко В.К., Когутич І.І. Негативні обставини та їх значення в розслідуванні злочинів: Монографія. – К.: ДІЯ, 2002. – 182 с. та ін.

4. АванесовГ.А., Герцензон А.А. Введение в советскую криминологию. – М., 1965; Аванесов Г.А. Криминологическое прогнозирование и планирование борьбы с пре­ступностью. – М., 1972; Блувштейн Ю.Д. Методы моделирования в изучении пре­ступника и преступного поведения. – М., 1974; Вицин С.Е. Системный подход и пре­ступность. – М., 1980; Яковлев А.М. Социология экономической преступности. – М., 1986; Забрянский Г.И. Методика криминологической классифи­кации регионов // Вестник Московского университета. Серия II. Право. – 1989. – № 5. – С.52­–58; Кри­минологи­ческие исследования в мире. – М.: НИИ проблем укрепления законности и правопоряд­ка, 1995. – 195 с.; Антонян Ю.М. Терроризм: криминологическое и уго­ловно-правовое исследование. – М.: "Щит-М”, 1998. – 306 с.; Батиргареєва В.С. Кримі­нологічна харак­теристика та попередження розбоїв, поєднаних з проникненням у житло: Автореферат дис...к.ю.н. – Харків: НЮА України ім.Ярослава Мудрого, 2002. – 20 с. та ін.

5.Горяинов К.К. Общая характеристика преступлений. (Криминолого-криминали­стические исследования). – Вып.I. – М., 1980. – С.9.

6.Лукашов В.А. Правовые и организационно-тактические проблемы советского уго­ловного розыска: Дисс…д.ю.н. – М., 1972; Гребельский Д.В. О соотношении кри­ми­налистических и оперативно-тактических характеристик // Криминалисти­ческие харак­теристики преступлений: Сборник научных трудов. – М., 1984; Утевский А.Б. Органи­зация и тактика оперативно-розыскной деятельности органов внутренних дел на транспор­те и научно-практические меры повышения ее эффективности: Дисс...д.ю.н. – М., 1985; Дамов Ю.В. Правовые и организационно-тактические вопросы раскрытия аппаратами уголовного розыска умышленных убийств: Дисс...к.ю.н. – М., 1987; Алпатов В.В. Организация и тактика предупреждения и раскрытия краж государственного и обществен­ного имущества: Дисс...к.ю.н. – М., 1987 та ін.

7.Гребельский Д.В. О соотношении криминалистических и оперативно-розыскных характеристик // Криминалистические характеристики преступлений: Сборник научных трудов. – М., 1984. – С.73.

8.Утевский А.Б. Организация и тактика оперативно-розыскной деятельности органов внутренних дел на транспорте и научно-практические меры повышения ее эффективности: Дисс…д.ю.н. – М., 1985. – С.83–96; Дамов Ю.В. Правовые и организационно-тактические вопросы раскрытия аппаратами уголовного розыска умышленных убийств: Дисс…к.ю.н. – М., 1987. – С.17 та ін.

9.Ліпкан В.А., Никифорчук Д.Й, Руденко М.М. Боротьба з тероризмом. –К.: Знання України, 2002. – С. 136.

10.Сакало В.О.Тактика злочинної діяльності: Автореферат дис...к.ю.н. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2002. – 16 с.

11.Сакало В.О. Тактика злочинної діяльності: Автореферат дис...к.ю.н. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2002. – С.2.

12.Статистичний щорічник України за 2001 рік. – К.: Держкомстат України, "Техніка”, 2002. – С. 514.

13.Авер'янов В.Б. та ін. Коментар до Конституції України. – К.: АТ "Книга”, 1998. – 412 с.

14. Тарангул Л.Л. Теоретичні основи ругіональної податкової політики // Науковий вісник Академії ДПС України. – 2002. – № 3(17). – С.36.

15.Стратегічний план розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року, п. 4.3.2. затверджений наказом ДПА України від 7 квітня 2003 року № 160. – К.: ДПА України, 2003. – 8 с.





Реферат на тему: До характеристики протиправних дій, що вчиняються щодо працівників податкових органів (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.