Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Право

Барометр світової корупції Трансперенсі Інтернешнл 2003: огляд результатів крос-національного опитування (реферат)

Порівняльні дослідження різних аспектів корупції здійснюються під егідою великих фінансових інститутів (Світовий банк, Європейський банк реконструкції і розвитку, Світовий економічний форум), навчальних закладів та центрів при них (Колумбійський університет, Університет ООН), консалтингових компаній (Прайсвотерхаузкуперс, Служба інформації журналу "Економіст”, Світовий центр досліджень ринків, Інститут управління розвитком, Служба консультацій з політичних та економічних ризиків та ін.), Організація Об'єднаних Націй, фондів ("Дім свободи”, "Спадщина”) та неурядових організацій (Трансперенсі Інтернешнл, Центр за суспільну чесність). Дослідження суб'єктивних оцінок корупції різняться методологією – розумінням явища, принципами формування вибірки (експерти, підприємці, представники державних органів, населення) і збором інформації (опитування, фокус-групи, якісна характеристика), шкалами запитань, побудовою узагальнених показників і т. ін. Так, відома своїми антикорупційними ініціативами міжнародна неурядова організація Трансперенсі Інтернешнл (ТІ) впроваджує три дослідницькі проекти, спрямовані на визначення Індексу сприйняття корупції (від 1996 р.; ретроспективний аналіз даних здійснено також за 1980–1985 рр. та 1988–1992 рр.); Індексу хабародавців (1999 та 2002 рр.); громадської думки населення щодо корупції (2003 р.) [1].

Метою публікації є ознайомлення українських науковців і практиків з методологією та основними результатами проекту під назвою "Барометр світової корупції” (Global Corruption Barometer), який здійснила ТІ спільно з компанією Гелап Інтернешнл, що було спрямовано на вивчення ставлення жителів різних країн світу до корупції та пріоритетів протидії цьому явищу (опитано 40 837 осіб з 47 країн світу). Вибірка респондентів налічувала 19 448 чоловіків (47,6 %) та 21 390 жінок (52,4 %). Найвищий відсоток респондентів виявився серед вікової категорії від 30 до 50 років – 42,9 %. Мали будь-яку освіту 71,3 % опитаних. 41,9 % мали невеликий прибуток, 66,4 % респондентів мешкало у містах. Майже половина респондентів (47,4 %) на час проведення опитування мали роботу. Польовий етап дослідження в усіх країнах (крім Палестинської автономії) здійснено у червні 2002 р. Аналіз даних глобального барометру корупції здійснений Френсісом Смітом (F.Smith) і професором Росом Хомелем (R.Homel) з австралійського Центру етики, законодавства, правосуддя і управління при університеті Гриффіта [2; 3]. Відповідні запитання були складовими загального опитувальника компанії Гелап Інтернешнл, яка здійснювала свій проект під назвою "Голос народу”. Загалом було поставлено такі запитання:

1. "Наскільки впливовою є, на Вашу думку, дія корупції в різних сферах життя у країні?” Респондент міг обрати одну з альтернатив: "не значима”, "частково значима”, "доволі значима”, оцінивши, якою мірою корупція стосується особистого і родинного життя, ділового середовища, політичного життя, культури і цінностей суспільства.

2. "Чи очікуєте Ви зміни у рівні корупції у найближчі три роки в країні?” Респондент міг обрати один з 5 варіантів відповідей за інтенсивністю зміни рівня корупції ("значно збільшиться”, "дещо збільшиться”, "залишиться на такому ж рівні”, "дещо зменшиться”, "значно зменшиться”) та "не знаю”.

3. "Якщо б Ви мали чарівну паличку та змогли б виключити корупцію в одній з наступних інституцій, яким би був перший Ваш вибір?” Надалі респонденту пропонувалося обрати одну зі сфер державного управління чи ділової активності: ліцензування підприємництва, судова система, митні органи, система освіти, політичні партії, сфера комунальних послуг, медична система, служба імміграції, поліція, приватний сектор, податкові органи, інше.

Розглянемо докладніше особливості громадської думки, виходячи з соціально-демографічних ознак та місця мешкання респондента. Загальний розподіл відповідей респондентів на запитання щодо серйозності дії корупції в різних сферах життя країни наведено в таблиці 1.


 

Таблиця 1

Думка респондентів щодо дії корупції в різних сферах життя, %

Варіанти

відповідей

Особисте і родинне життя

Ділове

середовище

Політичне життя

Культура та цінності

суспільства

Не значима

35,1

17,1

15,5

20,1

Частково значима

31,1

34,2

29,3

36,2

Доволі значима

33,8

48,6

55,1

43,7

Як бачимо з таблиці, найбільшу занепокоєність дією корупції респонденти виявляють у політичному житті (55,1 %) та діловому середовищі (48,6 %), культурі та цінностях суспільства.

У переважній кількості випадків соціологи зафіксували доволі слабкі, однак статистично значимі відмінності відповідей на це запитання залежно від статі, віку, освіти, доходу, зайнятості респондента, місця його мешкання та країни (відсутнім виявився лише зв'язок між статтю респондента й оцінкою дії корупції у діловому середовищі та між зайнятістю респондента й оцінкою дії корупції в особистому та родинному житті).

Проведений аналіз засвідчив, що особи старших вікових груп менше виявляють занепокоєність щодо дії корупції у різних сферах життя країни. Більша різниця у поглядах респондентів щодо дії корупції залежить від доходу. Чим меншим є доход респондента, тим більше він схиляється до оцінки дії корупції в їх особистому та родинному житті як значимої. Тим часом, респонденти з високим рівнем доходу менше відчувають ефект корупції у своєму житті. Чим вищим є рівень освіти респондента, тим менше він оцінює значимість дії корупції у приватному й родинному житті, діловому середовищі, політичному житті, культурі та цінностях суспільства.

Доволі значимого впливу корупція завдає особистому і родинному життю, зокрема: громадян Аргентини (64,4 %), Болівії (63,6 %), Боснії та Герцеговини (69,7 %), Болгарії (76,5 %), Колумбії (64,0 %), Коста-Ріки (64,6 %), Південної Африки (57,4 %), Туреччини (66,4 %). У свою чергу, респонденти з країн Західної Європи майже не відчувають вплив корупції на своєму особистому й родинному житті. Найбільш вільною від корупції виявилася приватна сфера життя мешканців Фінляндії (85,6 % респондентів відзначили, що корупція не значимо впливає на їх особисте і родинне життя), Німеччини (76,0 %), Австрії (65,8 %), Люксембургу (71,0 %), Малайзії (67,0 %), Португалії (62,8 %), Великобританії (60,4 %), Данії (73,4 %).

Україна не брала участі в опитуванні "Голос народу”, однак, зважаючи на окремі спільні риси історичного розвитку та схожість загальних проблем соціально-економічного життя на пострадянському просторі, звернемо особливу увагу на оцінки корупції росіянами*. Серед респондентів цієї країни 50,1 % не відчувають впливу корупції на своєму особистому та родинному житті. Даний показник є значно більшим, ніж за вибіркою в цілому (35,1 %) і є співставним з такими країнами, як Хорватія (45,0 %), Гонконг (45,1 %), Ірландія (44,9 %), Італія (56,2 %), Японія (59,5 %), Пакистан (52,9 %).

Найсуттєвіше корупція впливає на ділове середовище Аргентини (87,9 %), Болгарії (81,8 %), Камеруну (70,8 %), Колумбії (70,0 %), Коста-Ріки (69,7 %), Хорватії (69,5 %), Гватемали (75,5 %), Гонконгу (81,8 %), Індії (70,8 %), Ірландії (70,0 %), Македонії (87,9 %), Південної Африки (68,1 %), Туреччини (77,8 %). Найменше значення дії корупції у бізнесі відмічається респондентами Пакистану (55,9 %), Португалії (53,9 %), США (53,8 %). Порівняно з середньовибірковими оцінками, низький рівень корупції у діловому середовищі присутній у Домініканській Республіці (31,0 % респондентів вважають її вплив не значимими), Фінляндії (31,3 %), Індонезії (37,1 %), Люксембургу (31,0 %), Малайзії (31,3 %).

Соціологи зафіксували також цікаву особливість громадської думки Фінляндії, Малайзії, Норвегії, Швеції та Великобританії: у цих країнах більше 30 % респондентів зазначили часткову значимість ефекту корупції у діловому середовищі.

Беручи до уваги оцінки росіян, слід констатувати, що лише 14,7 % опитаних наголосили на впливі корупції на ділове середовище країни як на незначимому. Цей показник є меншим, ніж за вибіркою в цілому (17,1 %) і співставний з відсотком респондентів, що обрали аналогічну альтернативу у Данії (15,2 %), Кореї (15,2 %), Швейцарії (13,6 %), Великобританії (12,8 %).

У багатьох економічно розвинених країнах занепокоєність респондентів корупцією у діловому середовищі є вища за російські оцінки, зокрема: у Гонконгу лише 1,7 % респондентів відмітили вплив корупції на економіку як незначний (решта – 98,3 % – виявили різний ступінь стурбованість з приводу даної проблеми), Ірландії – 4,8 %, Італії – 8,1 %, Японії – 8,5 %, Польщі – 4,1 %, Туреччині – 7,8 %. Разом з тим, мешканці ще однієї пострадянської країни – Грузії – більшою мірою, ніж за вибіркою в цілому, впевнені у незначному впливі корупції на економіку. За таку оцінку висловилося 20,9 % респондентів.

Найбільший вплив корупції у політиці відчувається населенням Аргентини (93,0 %), Болівії (85,0 %), Боснії і Герцеговини (81,4 %), Камеруну (71,2 %), Грузії (75,3 %), Індонезії (79,0 %), Ізраїлю (71,9 %), Македонії (70,3 %), Іспанії (74,4 %), Туреччини (77,4 %), а найменша значимість дії корупції в політиці відмічається респондентами Гонконгу (29,4 %), Індії (34,7 %), Люксембургу (26,5 %), Норвегії (22,9 %), Пакистану (53,7 %), США (59,8 %). Як і в оцінках корупції у особистому та родинному житті, низький вплив корупції на політику відмічається у скандинавських країнах – Фінляндії (23,7 %), Норвегії (22,9 %), Швеції (20,1 %).

Виявилося, що у сусідній Росії корупція впливає на цю сферу життя більшою мірою, ніж за вибіркою в цілому. Якщо в Росії 6,8 % респондентів відмітили незначний вплив корупції на політичне життя, то за вибіркою загалом такої думки додержуються 15,5 %. Близькі до росіян погляди висловлюють мешканці Грузії (5,4 %), Гватемали (5,0 %), Ірландії (6,7 %), Кореї (6,6 %), Іспанії (6,9 %).

На думку респондентів, сфера культури та цінностей суспільства найбільшою мірою уражена корупцією в Аргентині (85,1 %), Болівії (78,7 %), Боснії та Герцеговині (82,3 %), Колумбії (71,1 %), Коста-Ріці (75,5 %), Грузії (67,2 %), Гватемалі (66,0 %), Палестинській автономії (65,0 %), Панамі (69,3 %), Туреччині (76,1 %). У свою чергу, населення Болгарії (55,3 %), Фінляндії (53,8 %) та Пакистану (54,7 %) вважає сферу культури безпечною стосовно корупції.

Узагальнена думка населення різних країн світу щодо впливу корупції на культуру і цінності суспільства дещо відрізняється від думки лише російських респондентів. Так, 20,1 % опитаних по вибірці оцінили вплив корупції на культуру як незначний. Такої ж думки дотримується 16,5 % росіян.

Існують певні закономірності та характерні особливості громадської думки у країнах, де було проведено опитування. Так, у Болгарії відмічається доволі значний вплив корупції на особисте і родинне життя (76,5 %), однак ефект від корупції у культурі суспільства та його цінностях не є значним (55,3 %).

Для населення мешканців Пакистану дія корупції є невідчутною у політичному житті (53,7 %), діловому середовищі (55,9 %), культурі та цінностях суспільства (54,7 %). Респонденти Фінляндії та США відмітили низький вплив корупції у двох сферах, відповідно, для Фінляндії – у персональному і родинному житті (85,6 %) й культурі (53,8 %) та для США – у політичному житті (59,8 %) та діловому середовищі (53,8 %).

Згідно з даними опитування респонденти Туреччини, Боснії та Герцеговини виявляють занепокоєність з приводу корупції у всіх чотирьох сферах, мешканці Аргентини – у політичній, економічній та культурній сфері, Болівії – у політичному житті й культурі та цінностях суспільства.

Можна дійти висновку, що респонденти з розвинених країн Заходу меншою мірою відзначають вплив корупції на різні сфери життя у своїй країні. Тим часом, дане питання є характерним для суспільств з перехідною економікою та для країн з порівняно невеликим економічним розвитком.

Якщо йдеться про майбутнє, то переважна кількість опитаних вважає, що рівень корупції скоріше зросте, ніж зменшиться (табл. 2). Загалом, 42,1 % дотримуються думки про зростання корупції в їх країні (варіанти відповідей "значно збільшиться” і "дещо збільшиться” об'єднані), тим часом сподіваються на її зменшення 20 %. Менше третини респондентів (27,1 %) схиляється до думки про незмінність рівня корупції у наступні три роки (варіанти відповідей "значно зменшиться” і "дещо зменшиться” об'єднані). 10,8 відсотка опитаних не змогли визначитися з відповіддю.

Таблиця 2

Очікувані зміни у рівні корупції у наступні три роки, %

Значно збільшиться

20,1

Дещо збільшиться

22,0

Залишиться на такому ж рівні

27,1

Дещо зменшиться

15,4

Значно зменшиться

4,6

Не знаю

10,8

Існує статистичний зв'язок між статтю, віком, доходом, освітою респондента, наявністю або відсутністю роботи, типом населення й оцінкою на майбутнє динаміки корупції. Так, чоловіки переважно наголошують на незмінному рівні корупції у наступні три роки, ніж жінки. Останні здебільшого вважають, що рівень корупції суттєво зростатиме. Респонденти з низьким доходом дещо песимістичніше налаштовані на зміни у рівні корупції на краще, ніж особи з високим доходом. Відповідно, серед першої категорії поширена думка про значне збільшення корупції (23,9 %), у той час як серед заможних людей аналогічної точки зору дотримується 16,1 %. Особи, що не здобули певної освіти, частіше вагаються з відповіддю про зміну рівня корупції у наступні три роки.

З огляду на показники статистичних зв'язків, можна дійти висновку, що найбільша диференціація думок відбувається за ознакою країни мешкання-респондента. Соціологи фіксують особливості громадської думки Індії, де кожний другий респондент (55,8 %) очікує значного зростання корупції у наступні три роки, що є найбільшим показником по вибірці. Високий сумарний показник очікуваного рівня корупції (при аналізі варіанти відповідей "значно збільшиться” і "дещо збільшиться” об'єднані) присутній у Камеруні (54,5 %), Грузії (55,2 %), Гонконгу (49,6 %), Індії (74,5 %), Ізраїлі (59,4 %), Нідерландах (58,9 %), Норвегії (50,2 %), Південно Африканській Республіці (50,8 %), Туреччині (56,6 %).

Найбільш позитивні очікування щодо зменшення рівня корупції (варіанти відповідей "дещо знизиться” і "значно знизиться” об'єднано) характерні для таких країн, як Колумбія (60,3 %), Хорватія (43,8 %), Індонезія (54,7 %), Ірландія (42,2 %). Отже, колумбійці та індонезійці проявляють найбільший оптимізм стосовно падіння рівня корупції.

Найвища кількість респондентів, що не змогли остаточно визначитися з відповіддю на це запитання, зафіксована в Австрії (19,4 %), Болгарії (26,1 %), Фінляндії (27,9 %), Грузії (22,8 %), Гватемалі (21,8 %), Малайзії (26,7 %).

Серед респондентів Австрії (37,5 %), Данії (43,0 %), Японії (52,9 %), Кореї (42,5 %), Люксембургу (38,3 %), Канади (37,7 %), Пакистану (37,9 %) більшою є частка тих, хто впевнений у незмінності рівня корупції у найближчому майбутньому в їх країнах. Майже третина росіян (29,2 %) дотримуються думки про те, що у найближчі три роки рівень корупції залишиться на незмінному рівні. Така "сталість” корупції простежується у Болівії (30,6 %), Фінляндії (29,7 %), Італії (28,7 %), Мексиці (30,4 %), Норвегії (29,2 %), Перу (28,4 %). В Росії сподіваються на зниження корупції в країні значно менше осіб, ніж за вибіркою в цілому.

Аналітики, що працюють на Трансперансі Інтернешнл, здійснили кореляційний аналіз показників Барометру світової корупції та Індексу сприйняття корупції (IСК) за 2002 р. [3]. Вкрай щільний зв'язок існує між оцінкою впливу корупції на політичне життя та економічне становище (коефіцієнт кореляції Пірсона r = 0,56). Далі, за рівнем зв'язку, значимою є взаємодія між впливом корупції на політику і на культуру та цінності суспільства (r = 0,53). Чим більш значимим є для респондента ефект корупції у певній сфері, тим більш песимістичними виявляються його погляди щодо зменшення її рівня у найближчі три роки [3, с. 32]. Запитання щодо впливу корупції на певні сфери життя суспільства та очікувані зміни у рівні корупції мають статистично значимий зв'язок з ІСК за 2002 р. Чим меншим є значення останнього, тим вищим є ранг за шкалою сприйняття корупції країни. Кореляційний аналіз свідчить, що оцінки дії корупції населенням збігаються з оцінками підприємців та аналітиків: чим менше ІСК, тим сильніше відчуває населення певної країни вплив корупції. Водночас, за даними Хомеля і Сміта, ця кореляція не є сильною (r між ІСК та запитаннями щодо ефекту корупції в різних сферах становить від -0,28 до -0,36), що свідчить про частковий збіг оцінок корупції [3, c. 32]. Характерно, що дуже тісний зв'язок простежується між ІСК і значимістю впливу корупції на особисте життя респондента (r= -0,36). ІСК також пов'язаний з думкою населення про майбутній стан корупції у наступні три роки, однак він проявляється слабше (в кореляційному аналізі альтернатива "важко відповісти” була видалена) – r= 0,03.

Респондентам пропонувалося обрати інституцію, в якій, за допомогою "чарівної палички”, було б доцільно усунути корупцію в першу чергу. Майже третина респондентів (29,7 %) бажала б зменшити корупцію у політичних партіях, 13,7 % – у судах, 11,5 % – у поліції, 7,5 % – у системі освіти, 7 % – у сфері ліцензування бізнесу, 8,4 % – у сфері медичних послуг, 5,2 % – у податкових органах, 4,2 % – у митних органах, 4,1 % – у комунальній системі (телефонна служба та ін.), 3,3 % – у паспортно-імміграційній службі, 3,1 % – у приватному секторі.

Попри наявність статистично значимої взаємодії між вибором респондентом інституції та віком, статтю, доходом, освітою, зайнятістю, населеним пунктом, ці зв'язки є слабкими, а, отже, не існує суттєвих відмінностей громадської думки за наведеними ознаками. Найбільшу диференціацію відповідей виявляють респонденти залежно від країни проживання. Зокрема, близько половини респондентів Аргентини (58,2 %) і Японії (51,9 %) віддали свій голос за викорінення корупції у політичних партіях. Порівняно великий відсоток респондентів Камеруну (31,0 %), Індонезії (32,8 %), Перу (35,0 %) воліли б викорінити корупцію у судах. Населення Гонконгу (35,4 %), Малайзії (32,0 %), Мексики (36,5 %), Нігерії (32,1 %), Палестинської автономії (23,8 %), Південно-Африканської Республіки (23,8 %) здебільшого наголошує на усуненні корупції у поліції. Голова ТІ Пітер Айген (P.Eigen), підсумовуючи результати досліджень, зазначив, що інститут політичних партій потребує реформування на шляху попередження корупції.

Порівнюючи середньо-вибіркові відповіді респондентів, які побажали зменшити корупцію за допомогою "чарівної палички”, з думкою російських респондентів, зазначимо, що мешканці нашого північного сусіда воліли б усунути корупцію у сфері комунальних послуг (8,3 % висловилися за це, проти – 4,1 % за вибіркою в цілому), в закладах охорони здоров'я (відповідно, 15,3 %, проти – 8,4 %), міліції (за – 17,9 %, проти – 11,5 %). Фактично були названі ті сфери суспільного життя, які мали б задовольняти потреби платника податків, а не створювати додаткові труднощі для його існування. Відсоток бажаючих зменшити корупцію у політичних партіях є великим – 24,5 % і співставним з думкою про це питання респондентів Румунії (24,3 %), Малайзії (24,6 %), Південної Кореї (27,9 %), Гватемали (27,0 %), Боснії і Герцеговини (24,2 %).

Подібні опитування широких верств громадськості фіксують загальні оцінки щодо корупції у державі. Звісно, що поінформованість населення про посадові злочини і зловживання владою не може зрівнятися з обізнаністю ділової еліти та експертів. Подальший напрям дослідження вбачається у пошуку економічних, політичних та культурних детермінант, що впливають на оцінку корупції у масштабах світової спільноти.

Список використаних джерел

1. Бова А.А. Transparency International: індекс сприйняття корупції // Політичний менеджмент. – 2004. – № 1.

2. Transparency International releases first TI Global Corruption Barometer survey, developed with Gallup International's. Press Realise. – Berlin, 2003. – 3 July.

3. Smith F., Homel R. The Transparency International Global Corruption Barometer. A 2002 pilot survey of international attitudes, expectations and priorities on corruption a new survey instrument developed with Gallup International's "Voice of the people” survey. – Berlin, 2003.



* Примітка. Існують лише певні підстави для аналогій – загальні оцінки корупції в Україні та Росії є дуже схожими як за даними опитувань населення ("Барометр нових демократій” Центру вивчення громадської політики Університету Стретчклейд), експертів ("Перехідні суспільства” Фонду "Дім свободи”), підприємців ("Звіт про конкуренцію усвіті” Світового економічного форуму), а також інтегральних рейтингів (Індекс сприйняття корупції Трансперенсі Інтернешнл, показник контролю корупції Світового банку). Звісно, що не виключені й розходження у визначенні різних проявів та видів корупції у цих країнах, а також складових ефективності антикорупційної політики держави (побутова, ділова й політична корупція, захоплення держави, вплив і незаконне втягнення посадових осіб у господарську діяльність, етика поведінки чиновників та норми корпоративної етики і т. ін.).





Реферат на тему: Барометр світової корупції Трансперенсі Інтернешнл 2003: огляд результатів крос-національного опитування (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.