Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Право

Адміністративно-правові заходи боротьби з пияцтвом та алкоголізмом (реферат)

В сучасних умовах, коли в Україні відбуваються корінні соціаль­но-економічні зміни все більш нетерпимим стає пияцтво. Воно за­вдає шкоду здоров'ю людей, нерідко призводить до руйнування сім'ї, згубно позначається на вихованні дітей. Під впливом алкого­лю люди втрачають почуття відповідальності перед суспільством і Державою, вчиняють дрібне хуліганство та інші правопорушення. Пияцтво завдає шкоди виробництву, призводить до прогулів та інших порушень трудової дисципліни, аварій і загибелі людей.

З метою подолання пияцтва і алкоголізму, викоренення само­гоноваріння 20 травня 1985 р. Президія Верховної Ради УРСР прийняла Указ "Про заходи по посиленню боротьби проти пияцтва і алкоголізму, викорененню самогоноваріння", яким була встановлена відповідальність за розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і появу в громадських місцях у п'яному вигляді; за розпиванням спиртних напоїв на виробництві; за втягнення неповнолітніх у п'янство; за порушення правил торгівлі спиртними напоями, за виготовлення, зберігання і придбання міцних спиртних напоїв домашнього вироблення; за керування транспортними засобами у стані сп'яніння.

Так, ст. 1 названого Указу передбачає за розпивання спиртну напоїв на вулицях, на стадіонах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту та в інших громадських місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж спиртна напоїв на розлив дозволений місцевими Радами, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність громадську мораль, накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження або штрафу.

Ті ж дії , вчинені повторно на протязі року після застосування заходів адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу. Ця норма закріплена також в ст. 178 КпАП України і пере­дбачає по суті два правопорушення: розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і появу в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль. Тому адмініст­ративна відповідальність може наступати за кожне здійснене з на­званих дій окремо або за два одночасно.

Розпивання спиртних напоїв слід розглядати не тільки як їх вживання (повністю або частково), а і як дії, пов'язані з безпосере­дньою підготовкою до цього, зокрема відкупорювання пляшки зі спиртним, розлив його в склянки. Відповідальність згідно зі ст. 178 КпАП України наступає за розпивання будь-яких спиртних напоїв.

Разом з тим слід відзначити, що в ст. 178 КпАП України не дає­ться вичерпний перелік громадських місць. Крім зазначених, до них відносяться також під'їзди та двори будинків, магазини, їдальні, театри, клуби, пляжі, місця масового відпочинку.

Поява у п'яному вигляді у громадських місцях утворює склад адміністративного проступку незалежно від того, у якому місці і що саме вживав винний (вино, пиво чи водку), проте обов'язковою умовою відповідальності є знаходження винного у такому стані, яке ображає людську гідність, громадську мораль. Якщо ця ознака від­сутня, то особа, яка знаходиться у громадському місці у п'яному вигляді, адміністративної відповідальності не підлягає.

Об'єктом цього правопорушення є відношення у сфері громадського порядку, тобто соціальна діяльність по забезпеченню спо­кою громадян, їх особистої та громадської безпеки, громадської моралі.

Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає у розпи­нанні спиртних напоїв на вулицях, стадіонах, в скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту та в інших громадських місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж спиртних напоїв на розлив дозволена органами місцевих Рад. Слід розглядати і як розпиття спиртних напоїв, вживання медич­них, парфумерних і хімічних препаратів у громадських місцях з ме­тою досягнення ефекту алкогольного або наркотичного сп'яніння.

Суб'єктом даного правопорушення є осудна особа, яка досягла на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнад­цятирічного віку.

Суб'єктивна сторона цього правопорушення виражається умис­ним вчиненням протиправних дій. Вона характеризується тим, що особа, яка розпивала спиртні напої у громадських місцях, усвідом­лювала протиправний характер своєї дії, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Необхідно кваліфікувати як розпивання спиртних напоїв у громад­ських місцях і такі випадки, коли особа, ще не встигла випити спир­тних напій, однак у матеріалах справи достеменно встановлено, що умис був направлений на це.

Доказом цього може бути поведінка особи напередодні здійс­нення правопорушення (підготовка до розпиття, активна участь у розподілі спиртного напою і т. ін.).

Протокол за ці правопорушення складають уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (дільничні інспектори, працівники медичних витверезників та ін.) (ст. 255 КпАП України). Справа про правопорушення розглядається за місцем його вчи­нення або за місцем проживання порушника протягом доби на­чальником або заступником начальника відділу (управління) внут­рішніх справ (ст. 222 КпАП України) начальником або заступником начальника органів внутрішніх справ на транспорті, іншими керів­никами органів внутрішніх справ, а також начальники відділів мІлі-Ц11. які знаходяться в системі органів внутрішніх справ (наприклад, Державна автомобільна інспекція).

Згідно зі ст.ст. 218 і 219 КпАП України у разі значної віддаленості населених пунктів від районного центру справи за розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і за появу в громадських місцях у п'яному вигляді можуть розглядати з дозволу вищестоячої адміністративні комісії при виконавчих комітетах селищних рад. За названі вище правопорушення застосовується попередження або штраф. Разом з тим необхідно звернути увагу на те, що в pазі здійснення правопорушення особою, яка двічі протягом року притягалася до адміністративного стягнення за розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і появу в громадських місцях у п'яному вигляді, то у цьому випадку посадові особи органів внутрішніх справ мають право накласти штраф або протягом доби направити справу до суду з забезпеченням явки правопорушника для застосу­вання до нього більш суворого стягнення.

Статті 3 і 4 названого Указу та ст. 179 КпАП України передба­чено відповідальність за розпивання спиртних напоїв на виробниц­тві. Розпивання спиртних напоїв на виробництві (на робочих міс­цях, у приміщеннях на території підприємств, установ, організацій) або перебування на роботі у нетверезому стані тягне за собою на­кладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Участь майстрів, начальників дільниць, змін, цехів та інших ке­рівників у розпиванні з підлеглими їм працівниками спиртних на­поїв на виробництві або невжиття ними заходів до відсторонення від роботи осіб, які перебувають у нетверезому стані, або прихову­вання ними випадків розпивання спиртних напоїв чи появи на ро­боті у нетверезому стані підлеглих їм працівників, піддаються ад­міністративному стягненню у вигляді штрафу.

Встановлення адміністративної відповідальності за розпивання спиртних напоїв на виробництві спрямовано на посилення бороть­би з порушеннями трудової дисципліни, які пагубно відображають­ся на якості виробничої продукції, приводять до нещасних випадків, аварій на підприємствах і в будівництві.

Для правильної кваліфікації правопорушення важливе значення має місце його здійснення. Під виробництвом розуміють, по-перше, будь-яке робоче місце: службовий кабінет, біля станка, буді­вний майданчик, інше робоче місце, навіть якщо виконується робо­та у зв'язку з "відрядженням" в інший район міста або ділянку, куди згідно письмового розпорядження направляється працівник чи бригада. По-друге, це поняття включає як основні і допоміжні при­міщення, так і всю територію підприємства, установи, організації, де розпивалися спиртні напої або з'явилася особа у п'яному вигля­ді. Перебування на роботі у п'яному вигляді означає з'явлення п'яної особи на робоче місце, у приміщення або на територію під­приємства, установи, організації незалежно від того, де вона вжи­вала спиртні напої. У випадку розлиття спиртних напоїв або перебування на роботі в стані сп'яніння не має значення, які спиртні напої вживав правопорушник. Адміністративна відповідальність у вигляді штрафу за такі дії наступає при здійсненні їх як у робочий час так і поза роботою. Особи, що не є працівниками даного під­приємства або установи, але розпивали спиртні напої на його тери­торії або з'явилися на ній у п'яному вигляді, несуть відповідаль­ність за пияцтво у громадському місці.

Об'єктом правопорушення є нормальне функціонування під­приємств, установ і організацій, випуск якісної продукції та товарів, моральний і психологічний клімат у колективі та діяльність по усу­ненню виробничого травматизму.

Об'єктивна сторона нього правопорушення полягає у дії по роз­пиванню спиртних напоїв на робочих місцях, у приміщеннях і на території підприємств, установ, організацій або перебування на роботі у нетверезому стані, в участі майстрів, начальників дільниць, змін, цехів та інших керівників у розпиванні з підлеглими їм пра­цівниками спиртних напоїв на виробництві.

Об'єктивна сторона даного правопорушення може виражатися також і в бездіяльності, зокрема у не вживанні заходів до відсторо­нення від роботи осіб, що перебувають у нетверезому стані, або у прихованні випадків розпивання спиртних напоїв чи появи на робо­ті у нетверезому стані підлеглих їм працівників. Для притягнення до відповідальності за це правопорушення не має значення, здійс­нене воно у робочий час чи ні, але важливо те, що відбувалося на робочому місці.

Для цього складу правопорушення характерним є наявність спеціального суб'єкту. Ним є осудна особа, яка досягла шістнадця­тирічного віку, постійно чи тимчасово працює на даному підприєм­стві, установі чи організації, включаючи "відряджених" на них для виконання певної роботи, або до того ж є і керівником виробницт­ві який відповідає за трудову дисципліну на виробництві шляхом здійснення контролю за організацією праці та використанням робочого часу. Склад проступку керівників (майстрів, начальників, учасників, цехів та інших керівників) може бути у випадку участі розпиванні спиртних напоїв на виробництві з підлеглими їм пра­никами, коли не вжили заходів до відсторонення від роботи тих, перебувають у стані сп'яніння, або приховали випадки розпи­ття спиртних напоїв чи появи на роботі у нетверезому стані підлеглих їм працівників. Відповідальність наступає при здійсненні якого з указаних дій (бездіяльності), але необхідною умовою є відношення підлеглості між керівником і учасником пияцтва на виробництві.

Перебування особи на роботі у нетверезому стані слід вважати будь-яку ступінь алкогольного сп'яніння, що визначається як наочно, так і медичним посвідченням, якщо останнє є обов'язковим згі­дно закону або ж його здійснення вимагає порушник.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується умис­лом. Суб'єкти усвідомлюють протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачають її шкідливі наслідки і бажають їх або свідомо допускають настання цих наслідків.

Протокол про вчинення правопорушення складається адмініст­рацією, працівниками, які здійснюють охорону підприємств, уста­нов, організацій, а також посадовими особами органів внутрішніх справ (ст. 255 КпАП України).

Посадові особи органів внутрішніх справ у разі складання про­токолу про вище назване правопорушення згідно з діючим законо­давством можуть направити протокол на розгляд адміністратив­них комісій, створених при районних, міських, районних в містах, селищних, сільських Рад або комісій по боротьбі з пияцтвом вико­навчих комітетів районних, городських, районних у містах Рад.

Стаття 7 зазначеного Указу та ст. 180 КпАП України передба­чають відповідальність за втягнення неповнолітніх у пияцтво. Ба­тьки або інші особи, винні у доведенні неповнолітнього до стану сп'яніння піддаються адміністративному стягненню у вигляді штрафу. Ця норма встановлена з метою відмежування неповноліт­ніх від згубного впливу дорослих по вживанню спиртних напоїв, які можуть привести до захворювання алкоголізмом. Доведення до стану сп'яніння означає спонукання особистим прикладом чи психі­чний або фізичний примус неповнолітнього, тобто особи, яка не досягла 18-ти річного віку, до вживання спиртних напоїв, в резуль­таті чого неповнолітній знаходиться у стані сп'яніння. Для адмініс­тративної відповідальності не має значення ступінь сп'яніння. При наявності будь-якого (легкого чи значного) ступеня сп'яніння на правопорушників накладається штраф. Склад правопорушення буде навіть при одноразовому здійсненні вищеназваних дій.

Об'єктом названого правопорушення є громадський порядок, а також здоров'я та нормальний розвиток неповнолітніх.

Об'єктивна сторона полягає в тому, що дія батьків або осіб що їх заміняють, доводить неповнолітнього до стану сп'яніння.

Суб'єктами правопорушення є батьки, особи, які їх заміняють, будь-яка доросла людина, що довела неповнолітнього до стану сп'яніння (за винятком посадових осіб, викладачів та вихователів учбових закладів, начальників цехів, бригад, змін та інших, які згід­но з діючим законодавством та посадовими інструкціями відпові­дають за організацію або безпосередньо організують роботу, навчання або виховання неповнолітніх).

Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом, тобто винна особа усвідомлює, що доводить неповнолітнього до стану сп'яніння і бажає цього або байдуже відноситься до того, що непов­нолітній буде п'яний.

Протокол про правопорушення, передбачене ст. 180 КпАП України, складається уповноваженими на те посадовими особами органів внутрішніх справ (ст. 255 КпАП України), а справи у відно­шенні других осіб (крім батьків або осіб, що їх заміняють) розгля­дають адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних, міських, районних в містах, селищних, сільських Рад (ст.ст. 218, 219 КпАП України).

Законодавством передбачена відповідальність за виготовлення, зберігання і придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення. Так, згідно зі ст. 14 Указу та ст. 176 КпАП України виготовлення або зберігання без мети збуту самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення, виготов­лення або зберігання без мети збуту апаратів для їх вироблення тягнуть за собою накладення штрафу. Ст. 177 КпАП України вста­новлена відповідальність для осіб, що придбають самогон та інші спиртні напої домашнього вироблення у виді накладення штрафу.

Виготовлення самогону сприяє розповсюдженню пияцтва, що загрожує громадському порядку, приводить до вчинення дисциплі­нарних і адміністративних проступків. На самогоноваріння при цьому витрачається багато харчових продуктів, що викликає серйозну громадську небезпеку і завдає значної шкоди економіці країни.

До самогону та інших спиртних напоїв домашнього виготовлення відносяться спиртні напої, які зроблені шляхом виділення перегоном або іншим способом алкогольної маси від продуктів бродіння цукру, картоплі, зерна, буряка, винограду, цукерок та інших продуктів.

До апаратів по виготовленню самогону та інших міцних спиртних напоїв відносяться саморобні апарати, а також різноманітні предмети і пристосування, які мають на меті відокремлення алко­гольної маси.

Згідно зі ст. 176 КпАП України відповідальність наступає в разі здійснення будь-якої дії - виготовлення або зберігання, без мети збуту самогону чи інших спиртних напоїв домашнього вироблення виготовлення або зберігання без мети збуту апаратів для їх вироб­лення. Виготовлення спиртних напоїв полягає у приготуванні алко­гольної маси та її відділення шляхом перегону або іншим шляхом від продуктів бродіння. Під зберіганням самогону або апаратів для його виготовлення слід розуміти дії, направлені на їх зберігання, утримування у будь-якому місці, виконані як особою, що його виго­товила, так і іншими особами, що прийняли ці предмети від вико­навця. Зберігання самогону та інших міцних спиртних напоїв, які придбані для особистого вживання тягне за собою адміністративну відповідальність. Слід відмітити, що закінченим правопорушенням буде навіть приготування самогонної маси для виготовлення само­гону або інших міцних напоїв.

Небезпечність такого правопорушення, як придбання самогону чи Інших міцних спиртних напоїв полягає в тому, що воно створює умови для збуту самогону та інших спиртних напоїв домашнього вироблення, а також заважає вести боротьбу з поширенням пияцт­ва та алкоголізму.

Придбання спиртних напоїв домашнього вироблення слід ро­зуміти не тільки як купівлю, але і інші способи їх одержання, зо­крема методом обміну на товари і матеріальні цінності натомість грошової винагороди за виконану роботу або зроблену послугу, або покриття боргу і т. ін.

Предметами даних правопорушень є самогон, чача, туто­ва горілка, брага, цукор, зерно, буряк, картопля, виноград і інші продукти, а також апарати для виготовлення спиртних напоїв. До міцних спиртних напоїв не відносяться вино, пиво, квас і інші напої, вироблені у домашніх умовах шляхом натурального бродіння.

Об'єктом названих вище правопорушень є громадський поря­док, зокрема, діяльність держави, яка спрямована на формування здорового способу життя людей, монополії держави на виготовлен­ня, торгівлю спиртними напоями.

Об'єктивна сторона проступку, зв'язаного з виготовленням са­могону, апарату для одержання міцних спиртних напоїв домашньо­го виготовлення, полягає не тільки у створенні спеціального виро­бу але й у пристосуванні будь-якого апарату для виготовлення са­могону шляхом відділення алкогольної маси від продуктів бродін­ня Зберігання самогону чи інших міцних напоїв полягає у тому, що виготовлювач самогону тримає міцні спиртні напої у себе вдома або укриває в іншому приміщенні (погребі, коморі тощо).

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 177 КпАП України, полягає у здійсненні дій по придбанню різними спо­собами і за будь-які еквіваленти міцних спиртних напоїв домаш­нього вироблення без мети збуту.

Суб'єктом є осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку. Суб'єктивна сторона правопорушень виражається умислом. Особа притягається до адміністративної відповідальності за придбання, виготовлення, зберігання без мети збуту самогону та інших міцних спиртних напоїв, а також за виготовлення і зберігання апаратів для їх вироблення у тому випадку, коли вона усвідомлювала протипра­вний характер своєї дії, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Протокол про придбання, виготовлення, зберігання самогону і апаратів складає уповноважена посадова особа органів внутрішніх справ (ст. 255 КпАП України).

Справи про указані вище правопорушення розглядаються та за їх здійснення штраф накладається начальниками, заступниками начальників відділів (управлінь) внутрішніх справ. Вони можуть розглядатися також начальниками або їх заступниками органів внутрішніх справ на транспорті, інших органів внутрішніх справ, а також начальниками відділів міліції, що входять в систему органів внутрішніх справ (ст. 222 КпАП України). Крім того, у випадках значної віддаленності населених пунктів від районного центру такі справи, як виняток, розглядаються також виконавчими комітетами селищних, сільських Рад або адміністративними комісіями, утворе­ними при названих вище виконавчих комітетах (ст.ст. 218, 219 КпАП України).

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника посадова особа органів внутрішніх справ, яка розглядає справу може прийняти рішення про звільнення від адміністративної відповідальності і передати матеріали на розгляд товариського суду громадській організації або трудовому колективу для застосу вання заходів громадського впливу (ст. 21 КпАП України). При цьому зазначена посадова особа виносить постанову про закриття справи (ст. 284 КпАП України).

Самогон та Інші міцні спиртні напої домашнього вироблення, апарати для їх виготовлення вилучаються працівниками органів внутрішніх справ, про що окремо складається протокол або ж роби­ться запис у протоколі про адміністративне правопорушення чи у протоколі про огляд речей. Одночасно приймається рішення про . знищення вилучених міцних напоїв домашнього виробництва та апаратів для їх виготовлення.

Законодавством, зокрема ст. 12 Указу та ст. 156 КпАП України, встановлена також адміністративна відповідальність за дії, які сприяють пияцтву. Так, за порушення правил торгівлі спиртними напо­ями на працівників підприємств і організацій торгівлі або громадського харчування накладається штраф.

Об'єктом даного правопорушення є правильна діяльність під­приємств торгівлі та громадського харчування, незалежно від фор­ми власності, а також Інтереси громадян. Крім того, порушення вищеназваних правил перешкоджають здійсненню боротьби з пия­цтвом та алкоголізмом.

Об'єктивна сторона - це порушення працівником торговельно­го підприємства чи підприємства громадського харчування устано­влених державою правил торгівлі водкою та іншими напоями. Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом. Суб'єктом є працівники підприємств торгівлі і громадського харчування (включаючи і ті підприємства, де продаж спиртних на­поїв не передбачено), які згідно посади зобов'язані виконувати установлені правила торгівлі спиртними напоями.

Протокол складає уповноважена на те посадова особа органів внутрішніх справ (п. 1 ст. 255 КпАП України) і направляє на розгляд адміністративним комісіям при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах, селищних, сільських Рад або у комісію по боротьбі з пияцтвом при виконавчих комітетах районних, місь­ких, районних у містах Рад (ст. ст. 218, 219, 220 КпАП України).

Органам внутрішніх справ належить велика роль у боротьбі з пияцтвом та алкоголізмом. їх завданням є не тільки забезпечення застосування встановленим законодавством заходів адміністрати­вного впливу на осіб, які вчинили ці правопорушення, а також разом з установами охорони здоров'я виявляти осіб, які зловживають спир­тними напоями, вести індивідуальну виховну роботу з метою виправлення таких осіб, проводити у взаємодії з державними та громад­ськими організаціями заходів, спрямованих на боротьбу з названи­ми вище правопорушеннями. Всі ці завдання відносяться до їх служб та підрозділів міліції. Але слід звернути увагу на те, що знач­на частина цих завдань покладається на медичні витверезники які, утворюються при органах внутрішніх справ.

Медичні витверезники - це спеціальні заклади, що, як правило, фінансуються за рахунок місцевого бюджету. Відкривають і скасовуються ці заклади за рішенням Кабінету Міністрів України або виконавчого комітету відповідної місцевої Ради. їх організація і діяль­ність врегульовані Положенням про них, яке затверджується наказом МВС України, інструкціями по медичному обслуговуванні що знаходяться у медвитверезнику, та іншими відомчими Норматив­ними актами.

Ці заклади організовуються у великих містах для надання медичної допомоги особам, які знаходяться у стані сильного сп'яніння (середньої та тяжкої ступені), що загрожує їх безпеці та стану гро­мадського порядку. На них покладається завдання своєчасного ви­лучення на вулицях, в парках, на транспорті і в інших громадських місцях осіб, які перебувають у стані сильного сп'яніння та прове­дення комплексних профілактичних заходів.

Приміщення для медичних витверезників надають виконавчі комітети місцевих Рад. Штат працівників медвитверезників визна­чається згідно з типовим складом органів внутрішніх справ зале­жить від можливостей їх наповнення. Його роботою керує началь­ник, який здійснює контроль за виконанням обов'язків своїх підлег­лих, забезпечує додержання ними законності, підтримує зв'язок з державними органами та громадськими організаціями, розглядає скарги, заяви громадян, несе особисту відповідальність за організацію роботи медвитверезника, дисципліну, службову підготовку особового складу. Він також аналізує роботу медвитверезника, розробляє профілактичні заходи, вносить пропозиції до державних органів, керівників підприємств, установ, організацій, комісій при виконавчих комітетах місцевих Рад про усунення причин, які при­зводять до пияцтва.

Профілактикою пияцтва в медвитверезнику як загальною, так і індивідуальною займаються начальник профілактичного кабінету, інспектор обліку та деякі інші особи. Вони проводять цю роботу у різних формах: використовуються радіо, телебачення, преса, засоби наочної агітації, виявляються особи і застосовуються до них конк­ретні заходи, організуються дні профілактики на підприємствах, в організаціях, учбових закладах тощо.

Певна роль у роботі медвитверезника відводиться черговому Інспектору, який підпорядковується начальнику та його заступнику. Він керує роботою чергового наряду і екіпажів спецмедслужби, встановлює особистість доставлених, забезпечує їм своєчасний ме­дичний огляд, здійснює контроль за поведінкою та станом їх здо­ров'я, негайно доповідає начальнику про надзвичайні події, достав­ку іноземців, веде та зберігає службові документи і т. ін.

Організаційно-методичне керівництво цих закладів здійснюють управління (відділи) охорони громадського порядку органів внут­рішніх справ, апарати по керівництву медвитверезниками. Основ­ними завданнями апаратів є удосконалення їх діяльності, впрова­дження кращого досвіду і ефективних форм роботи, здійснення за­гального керівництва роботою екіпажів спеціальної медичної служ­би у містах.

Для доставки в медичний витверезник осіб, які перебувають у стані сильного сп'яніння, створюються екіпажі спеціальної медич­ної служби, а також притягаються позаштатні працівники міліції та народні дружинники. Доставлені підлягають медичному огляду, про що складається акт, який є документом суворої звітності, кот­рий підписує черговий медвитверезника, медичний працівник та особа, яка їх доставила. В акті вказується, хто і звідки доставив п'яного, його стан здоров'я, наявність документів, речей та ціннос­тей. Якщо у доставленого є тілесні пошкодження або він находиться у несвідомому стані, то йому надається перша медична допомога, а потім він відправляється у відповідний медичний заклад. Після установлення особистості доставленого, проводиться реєстрація у спеціальному журналі. При відсутності документів дані про нього установлюються через адресне бюро або іншим способом. Якщо особистість не встановлена, але є підозра, що ним вчинено злочин, то його після медвитверезника направляють до відповідного орга­ну внутрішніх справ. Згідно спеціальної інструкції доставлені підля­гають санітарній обробці, їм надається медична допомога. Потім ці особи розміщуються в палатах медвитверезника. Якщо вони не підкорюються працівникам медвитверезника, буйствують, то до них застосовується зв'язування, про що складаються акт і робиться

запис у реєстраційному журналі. Зв'язування допускається на строк не більше двох годин під контролем медичного працівника. Утри­мання залежить від стану витрезвляючого, але не повинно переви­щувати 24 годин. Потім до особи застосовується адміністративне затримання до трьох годин для профілактичної та виховної роботи. При звільненні з медвитверезника оформлюється протокол про адміністративне правопорушення направляється в органи за підвідомчостю за місцем проживання. Якщо правопорушення підпадає під дію законодавства по охороні громадського порядку, то прото­кол направляється в органи внутрішніх справ за місцем проживання порушника. Виписку за заключенням лікаря проводе черговий, який повертає вилучені документи, речі, цінності. За надані особі послу­ги (санітарну обробку, постільну білизну і т. ін.) береться плата. При відсутності у порушника коштів йому пропонують добровільно заплатити встановлену суму у десятиденний строк, у разі неуплати ці кошти вилучаються в примусовому порядку на основі виконавчо­го припису нотаріальних органів.


 

ЛІТЕРАТУРА

1. Конституція України.

2. Закон України "Про міліцію'7/Відомості Верховної Ради УРСР. 1991. №4. Ст.20.

3. Закон України "Про державну службу” //Відомості Верховної Ради України. 1993. №52. Ст.490.

4. Закон України "Про боротьбу з корупцією” //Відомості Верхо­вної Ради України. 1995. №34. Ст.266.

5. Закон України "Про дорожній рух" // Відомості Верховної Ради України. 1993. №31. Ст.338.

6. Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Затв. розпорядженням Президента України від 7 жовтня 1992 р. // Голос України. 1992. 20 жовтня.

7. Положення про проходження служби рядовим та начальни­цьким складом ОВС: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. №114.

8. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Офі­ційний текст X., 2000.

9. Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. К., 1993. Підручники, навчальні посібники, монографії.

10. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. За­гальна частина: Підручник. К., 1995.

11. Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посіб­ник/За ред. А.Т.Комзюка. X.. 1998.





Реферат на тему: Адміністративно-правові заходи боротьби з пияцтвом та алкоголізмом (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.