Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Підприємництво

Стратегічні пріоритети державної політики розвитку підприємництва в Україні. Сучасний розвиток підприємництва в Україні (реферат)

Серед найважливіших стратегічних пріоритетів сталого розвитку України на короткостроковий та довгостроковий період можна виділити формування сприятливого підприємницького й інвестиційного середовища. За останні роки вдалося досягти певних позитивних зрушень у цій сфері. Зокрема, досягнуто кількісного зростання малого та середнього підприємництва до рівня європейських країн.

Разом з тим, інтеграційний вибір України обумовлює нові задачі в сфері державної політики підтримки підприємництва, де ключовим завданням є перехід до якісного зростання, підвищення конкурентоспроможності на основі інноваційної моделі розвитку, збільшення продуктивності праці на малих та середніх підприємствах, підвищення їх внеску в розвиток національної економіки, забезпечення продуктивної зайнятості шляхом створення нових економічно доцільних робочих місць.

Державні пріоритети щодо розвитку підприємництва базуються на:

- положеннях Концепції вдосконалення державного регулювання господарської діяльності, схваленої Указом Президента України 03.09.2007 № 816;

- впровадженні принципів Європейської хартії для малих підприємств;

- аналізі стану реалізації Законів України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”, „Про загальні засади контролю (нагляду) у сфері господарської діяльності”, „Про державну підтримку малого підприємництва”, „Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні” та інших актів законодавства щодо підтримки бізнесу;

- позиції громадських об'єднань підприємців, науковців, міжнародних експертів, зверненнях суб'єктів господарювання з найболючіших проблем ведення підприємницької діяльності.

Створення умов для розвитку конкурентноздатного підприємництва як найпотужнішого ресурсу економіки та соціальної сфери залишається одним з головних завдань у діяльності як центральних, так і місцевих органів виконавчої влади.

Стратегічними пріоритетами у сфері розвитку підприємництва є:

у сфері вдосконалення системи державного управління:

- збалансування повноважень Верховної Ради, Президента та Уряду України щодо здійснення ними державної політики як необхідної передумови належного здійснення влади всіма органами і посадовими особами;

- забезпечення гарантій недоторканності приватної власності; розроблення та прийняття нової сучасної редакції Закону України «Про власність»;

- завершення реформування судової системи з метою покращення захисту від порушень чинного законодавства з боку як держави, так і суб'єктів підприємництва; запровадження інституту мирових суддів, а також інституту незалежної кримінологічної (антикорупційної) експертизи актів виконавчої і судової влади, прокуратури і місцевого самоврядування;

- встановлення суворого контролю за виконанням антикорупційних програм і рішень в усіх ланках державного апарату, створення надійного організаційно-правового, фінансового забезпечення діяльності правоохоронних органів і судів, проведення ревізії нормативно-правових актів міністерств, відомств, органів місцевої влади на предмет їх відповідності Конституції України та антикорупційним законам України;

- забезпечення максимальної прозорості та дієвості процесу боротьби з рейдерськими атаками, внесення змін до чинного законодавства з метою унеможливлення отримання рейдерами „законного підґрунтя” для організації атак на суб'єктів господарювання;

- реформування законодавства України про місцеве самоврядування з метою чіткого визначення повноважень органів місцевого самоврядування, механізмів здійснення цих повноважень та відповідальності посадових осіб органів місцевого самоврядування;

- впровадження механізмів відповідальності посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування за наслідки їхніх рішень та дій в економічній сфері, невиправдане втручання в діяльність бізнесу та приватних осіб;

- встановлення стандартів на надання державних послуг (вартість державних послуг не повинна перевищувати витрат, пов'язаних з наданням таких послуг) шляхом прийняття відповідних законодавчих актів;

- приведення статусу Держкомпідприємництва у відповідність із завданнями та функціями, які такий орган має реалізовувати для забезпечення розвитку ринкових відносин та недопущення прийняття органами виконавчої влади економічно необґрунтованих рішень, що призводять до надмірного впливу на суб'єкти господарювання;

- подолання кризових явищ в економіці та мінімізації впливу фінансової кризи на малий та середній бізнес шляхом прийняття Верховною Радою України проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мінімізації негативних наслідків фінансової кризи для суб'єктів господарської діяльності»;

- забезпечення систематизації законодавства з питань під­­приємництва з метою підвищення ефективності правового регулювання підприємницьких відносин, що виникають між суб'єк­тами підприємницької діяльності, між ними та державою, між суб'єктом підприємницької діяльності та іншими суб'єктами майнових відносин.

у сфері партнерства держави і підприємництва:

- нормативно-правове врегулювання механізму контролю з боку всеукраїнських об'єднань роботодавців і підприємців, об'єднань підприємців та громадських об'єднань над розробкою, прийняттям та виконанням рішень органів державної влади усіх рівнів, обов'язкового систематичного залучення цих об'єднань органами законодавчої та виконавчої влади до вироблення рішень, які знаходяться в рамках їхньої компетенції; прийняття Закону України «Про державно-приватне партнерство»;

- запровадження державного контролю за неухильним дотриманням вимог законодавства щодо забезпечення інформаційної відкритості органів державної влади та органів місцевого самоврядування; забезпечення доступності інформації про поточне виконання бюджетів усіх рівнів та проведення публічного діалогу при складанні бюджету на наступні періоди;

- розширення саморегулювання бізнесу; делегування окремих повноважень органів державної влади саморегулюючим організаціям у підприємницькому секторі;

- створення нормативно-правової бази для реалізації механізму цивілізованого лобіювання бізнесом власних інтересів, в т.ч. прийняття Закону України «Про лобізм» та «Про саморегулівні організації підприємців»;

- формування позитивного іміджу малого та середнього підприємництва серед населення України;

у сфері регуляторної політики:

- здійснення ефективного контролю держави за безумовним дотриманням посадовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування вимог національного законодавства про регуляторну політику (задля недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності);

- забезпечення відповідальності посадових осіб органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за порушення вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”; внесення відповідних змін та доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення та до Закону України "Про державну службу”; узгодження спеціальних законів України із Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”;

- підтримка єдиного правового поля та забезпечення прозорих умов у сферах дозвільної системи та ліцензування;

- збереження діючої системи державної реєстрації суб'єктів господарювання, а саме: ведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації;

 

у податковій сфері:

- створення в Україні стабільної податкової системи, що забезпечувала б достатній обсяг надходжень платежів до бюджетів усіх рівнів, ефективне функціонування економіки країни, справедливий підхід до оподаткування всіх категорій платників податків, створення умов для подальшої інтеграції України у світове співтовариство;

- спрощення процедур адміністрування і сплати податків та зборів; розробка простих та зрозумілих податкових норм для суб'єктів господарювання; скорочення витрат платників на нарахування і сплату податків та держави - на їх адміністрування;

- зближення податкового та бухгалтерського обліку;

- поетапне зниження податкового навантаження на суб'єктів малого і середнього підприємництва;

- адаптація податкового законодавства України до законодавства ЄС;

- підвищення регулюючого потенціалу системи оподаткування на основі інноваційно-інвестиційних преференцій; запровадження податкових стимулів до нагромадження та інвестування коштів в інноваційний сектор юридичними особами;

- автоматизація процесів оподаткування з використанням сучасних технологій; запровадження інформаційно-аналітичної системи державної податкової служби в національному масштабі;

у сфері забезпечення конкуренції:

- створення якомога повного і внутрішньо узгодженого законодавчого забезпечення підприємництва, пристосованого до вимог Світової організації торгівлі та законодавства Європейського Союзу;

- забезпечення рівних умов діяльності на ринку для всіх представників вітчизняного бізнесу та іноземних компаній, надання рівних можливостей доступу до заохочувальних інструментів державної економічної політики, які відповідатимуть міжнародним економіко-правовим нормам і стандартам, запровадження прямої відповідальності за цільовий характер використання коштів, отриманих згідно цих інструментів;

- системне здійснення активної конкурентної політики, спрямованої на формування конкурентного середовища, сприятливого для розвитку, протидію зловживанням монопольним становищем, атакам на ринок у вигляді цінового, соціального, екологічного та інших видів демпінгу, використанню інших форм недобросовісної конкуренції;

- надання політико-правової підтримки українським підприємствам на зовнішніх ринках, сприяння формуванню позитивного іміджу українських компаній за кордоном, просуванню експорту, пошуку торгових партнерів, заохочення розвитку прикордонних економічних відносин.

- забезпечення захисту внутрішнього ринку від припливу недоброякісної, небезпечної імпортної продукції, використання цінового демпінгу тощо, поєднання поступового зниження рівня тарифного захисту з використанням протягом визначеного обмеженого часу захисних засобів для перспективних, соціально значущих, важливих для національної безпеки галузей;

у сфері активізації інноваційної діяльності малих і середніх підприємств:

- формування належного правового середовища для розвитку інноваційної та науково-технічної діяльності, підвищення мотивації підприємця до високопродуктивної і високоякісної діяльності через вдосконалення системи економічного стимулювання шляхом внесення змін до податкового, митного законодавства, прийняття Закону про корпорації;

- сприяння розвитку високорозвиненого фондового ринку, венчурного підприємництва, загалом інвестиційно-фінансового сектора економіки; забезпечення державної підтримки інноваційного підприємництва через створення венчурних фондів;

- удосконалення системи захисту прав інтелектуальної власності через узгодження вітчизняної нормативно-правової бази у сфері інноваційної діяльності з міжнародними стандартами;

- сприяння розвитку малих та середніх вітчизняних інноваційних підприємств, що забезпечить поширення інноваційного підприємництва, розгортання в його середовищі економічної конкуренції;

- формування інноваційної культури суспільства: підтримка наукових видавництв, наукових та науково-популярних видань, розширення освітніх програм, підвищення рівня навчального і наукового процесу;

Тактичними пріоритетами у сфері розвитку підприємництва є:

у сфері регуляторної політики:

- завершення регламентування процесу регуляторної діяльності на рівні законодавчої влади шляхом прискорення процесу підготовки та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроектів щодо внесення змін до Регламенту Верховної Ради України та Закону України „Про комітети Верховної Ради України”;

- вирішення на загальнодержавному рівні питання фінансування заходів з реалізації державної регуляторної політики через зобов'язання центральних та місцевих органів виконавчої влади враховувати витрати на здійснення заходів щодо реалізації державної регуляторної політики при формуванні бюджетних пропозицій центральних органів виконавчої влади; надання рекомендацій органам місцевого самоврядування збільшити фінансування відповідних заходів з місцевих бюджетів у рамках регіональних програм розвитку малого підприємництва;

у сфері державної реєстрації:

- запровадження електронної реєстрації на базі найсучасніших інформаційних технологій, розширення можливості безперешкодного отримання актуальної інформації як про національних суб'єктів господарювання, так і про іноземні компанії більшості країн Європи, завдяки приєднанню України до Європейського бізнес-реєстру;

у сфері ліцензування:

- скорочення видів діяльності, що ліцензуються;

- запровадження нових принципів ліцензування, які унеможливлять необґрунтоване введення нових та виведення існуючих видів діяльності з під сфери дії Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»;

- поступова децентралізація системи ліцензування;

у сфері дозвільної системи:

- поширення застосування європейських принципів започаткування господарської діяльності шляхом застосування «декларативного принципу» та видачі документів дозвільного характеру за принципом організаційної єдності;

- визначення вичерпного переліку документів дозвільного характеру, передбачених законами, що унеможливить зобов'язання суб'єктів господарювання отримувати дозволи, запроваджені підзаконними актами;

- удосконалення та оптимізація функцій адміністратора з підвищенням його статусу;

- законодавче закріплення:

- визначення поняття "дозвільна процедура" та уточненого визначення поняття "документ дозвільного характеру";

- єдиних підстав для відмови у видачі документів дозвільного характеру, їх анулювання, призупинення, переоформлення;

- порядку функціонування регіональних дозвільних центрів;

- посилення відповідальності посадових осіб дозвільних органів та адміністраторів;

- запровадження ризик-менеджменту у сфері видачі документів дозвільного характеру;

- запровадження принципу "мовчазної згоди", згідно якого суб'єкт господарювання починає діяльність на підставі зареєстрованої заяви на отримання дозвільного документа у випадку відсутності будь-якої реакції на подані документи з боку дозвільного органу у визначений законом термін;

- забезпечення функціонування загальнодержавного Реєстру документів дозвільного характеру, поєднання його бази даних з базами даних ЄДР та ЄЛР;

- запровадження єдиного уніфікованого механізму визначення зразка документу дозвільного характеру, вартості його видачі та обліку;

- розроблення нормативно-правового акту, яким би: упорядковувались види документів, що видаються суб'єктам господарювання для провадження відповідних видів господарської діяльності і які виступають як елемент державного регулювання відносин у сферах економіки (ліцензія, дозвіл, погодження, висновок тощо), визначались єдині вимоги щодо їх видачі, що в свою чергу унормовувались би відповідним спеціальним законодавчим актом;

у сфері державного нагляду (контролю):

- встановлення кримінальної та адміністративної відповідальності за нанесення шкоди в результаті неправомірних дій органів контролю;

- відновлення попередньої редакції Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (щодо поширення його дії на органи державної податкової служби);

- внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з метою уточнення сфери дії Закону, усунення неузгодженостей, визначення серед органів державної влади спеціально уповноваженого органу з питань здійснення державної політики при проведенні державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

у податковій сфері:

- прийняття Податкового кодексу України;

- збереження спрощеної системи оподаткування шляхом прийняття відповідного закону;

у сфері активізації інвестиційної та інноваційної діяльності малих і середніх підприємств:

- полегшення доступу малих та середніх підприємств до фінансових ресурсів;

- розширення застосування програми часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитами суб'єктів малого та середнього бізнесу на реалізацію інвестиційних проектів;

- створення фондів кредитних порук для суб'єктів малого та середнього бізнесу;

- забезпечення компенсації лізингових платежів суб'єктів малого та середнього бізнесу;

- розроблення та схвалення Кабінетом Міністрів України проекту Концепції розвитку національної інноваційної системи;

- сприяння малим підприємствам у просуванні наукоємної продукції і технологій в інші регіони та на зовнішні ринки;

- забезпечення фінансування інноваційного процесу, збільшення частки фінансування витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи;

- розроблення та реалізація системи заходів з активізації інвестиційної діяльності комерційних банків, їх зацікавлення у довгостроковому кредитуванні, а також застосування поряд з кредитами нетрадиційних способів фінансування інноваційних проектів – франчайзингу, лізингу, факторингу та форфейтингу, що створить необхідні умови для переміщення доходів з низькотехнологічних сегментів економіки у високотехнологічні та сприятиме переходу до моделі інноваційного розвитку;

- розробка і впровадження урядової програми, яка забезпечить додаткове фінансування з державного бюджету витрат авторів на патентування науково-технічних розробок;

- розроблення системи експертизи імпортованих технологій за чіткими критеріями; запровадження санкцій для підприємств, які використовують імпортні технології, що погіршують стан довкілля, особливо, якщо є вітчизняні аналоги з нижчим рівнем небезпеки для навколишнього середовища;

у сфері розвитку інфраструктури підтримки підприємництва:

- вдосконалення нормативно-правової бази, що регулює створення та функціонування об'єктів інфраструктури підтримки малого підприємництва, у відповідності до норм і стандартів Європейського Союзу; розроблення та затвердження Типового положення про порядок створення та функціонування бізнес-інкубаторів;

- забезпечення розвитку інноваційної інфраструктури шляхом створення при університетах бізнес-інкубаторів, наукових та технологічних парків, а також регіональних інноваційних центрів;

- запровадження системи державної акредитації сервісних установ інфраструктури, що надаватимуть сертифіковані навчально-консультативні послуги малому та середньому бізнесу;

- збільшення обсягів фінансування заходів щодо розвитку мережі інфраструктури в рамках реалізації Національної та регіональних програм підтримки малого підприємництва;

- впровадження міжнародного досвіду оцінки ефективності й результативності функціонуючих бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів тощо;

- посилення кооперації малих, середніх і великих підприємств;

- поглиблення міжрегіонального та міжнародного співробітництва;

- підвищення досконалості малих підприємств шляхом досягнення світових стандартів, навчання персоналу з питань запровадження систем управління якістю, бенчмаркінгу, охорони праці і навколишнього середовища, захисту інтелектуальної власності відповідно до норм і стандартів ЄС.

Список використаної літератури:

1. Про стан та перспективи розвитку підприємництва в Україні: Національна доповідь / К.О. Ващенко, З.С. Варналій, В.Є. Воротін, В.М. Геєць, Е.М., Кужель О. В., Лібанова та ін. – К., Держкомпідприємництво, 2008. – 226 с.





Реферат на тему: Стратегічні пріоритети державної політики розвитку підприємництва в Україні. Сучасний розвиток підприємництва в Україні (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.