Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Підприємництво

Державний і регіональний рівень програмування розвитку підприємництва в Україні (реферат)

Зміст

1. Національна програма сприяння розвитку малого підприємництва

2. Регіональні програми розвитку підприємництва та ефективність їх виконання

 
1. Національна програма сприяння розвитку малого підприємництва в Україні

Одним з найважливіших кроків нашої держави на шляху підтримки розвитку малого бізнесу стало прийняття Верховною Радою України Закону України від 19.10.2000 №2063-ІІІ «Про державну підтримку малого підприємництва», яким вперше на законодавчому рівні визначено правові засади державної підтримки суб'єктів малого підприємництва з метою створення умов для розширення впровадження ринкових реформ в Україні.

Для реалізації ідеологічних засад і визначення конкретних дій щодо розвитку малого підприємництва на підставі положень Закону «Про державну підтримку малого підприємництва» Верховною Радою України прийнято Закон України від 21.12.2000 №2157-ІІІ "Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні”.

Програма є комплексом взаємопов'язаних та хронологічно узгоджених заходів, спрямованих на реалізацію державної політики щодо вирішення проблем розвитку малого підприємництва.

Метою Національної програми та заходів щодо її реалізації є створення належних умов для реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність, а також підвищення добробуту громадян України шляхом залучення широких верств населення до такої діяльності.

Основними напрямами реалізації Програми є :

- удосконалення нормативно-правової бази у сфері підприємницької діяльності;

- подальше провадження державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності з метою створення сприятливого підприємницького середовища;

- активізація фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки малого підприємництва;

- сприяння створенню інфраструктури розвитку малого підприємництва;

- впровадження регіональної політики сприяння розвитку малого підприємництва.

Національній програмі відводиться роль консолідуючого механізму реалізації політики щодо розвитку підприємництва, в якому можуть брати участь як державні та місцеві органи виконавчої влади, так і громадські об'єднання підприємців та суб'єкти інфраструктури, такі як бізнес-центри, бізнес-інкубатори, консалтингові, лізингові центри та інші фірми. Координацію діяльності, пов'язаної з виконанням заходів Національної програми, здійснює Держкомпідприємництво, який щоквартально звітує Кабінету Міністрів України про стан її виконання.

Заходи щодо реалізації Національної програми щорічно затверджуються Кабінетом Міністрів України; а обсяги їх бюджетного фінансування затверджуються Верховною Радою України в Законі України про Державний бюджет України на черговий рік.

Ефективна програма не може бути сформована однією із заінтересованих сторін, якими є влада та підприємці або їх об'єднання, через природу наявних обмежень, тому фаза складання ефективної програми передбачає спільну роботу цих сторін.

У підготовці проекту заходів Національної програми беруть участь заінтересовані міністерства та інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, наукові установи, громадські об'єднання підприємців.

Відповідно фаза виконання програми передбачає належну мотивацію виконавців та об'єктивний незалежний моніторинг результатів, що знов таки обумовлює співпрацю заінтересованих сторін.

Відбір проектів по реалізації заходів Програми здійснюється на конкурсних засадах. Таким чином, в конкурсі на виконання таких проектів можуть брати участь як державні, так і недержавні організації.

Держкомпідприємництвом приділяється значна увага забезпеченню прозорості процесів складання, виконання, використання коштів та моніторингу ефективності виконання заходів Національної програми. Уся інформація з цього приводу викладається на офіційному сайті Держкомпідприємництва. Результати виконання програми постійно обговорюються на парламентських слуханнях, засіданнях Колегії та Громадської колегії Держкомпідприємництва, „круглих столах” за участі підприємницької громадськості, інших громадських заходах.

В цілому виконання вже протягом 8 років заходів Національної програми сприяло подальшому розвитку підприємництва в Україні, зокрема, вдосконаленню нормативно-правової бази, впровадженню регуляторної політики, забезпеченню інформування громадськості та підвищенню освітнього рівня підприємців з питань ведення власної справи та зменшенню безробіття в регіонах.

Саме Національною програмою визначаються основні заходи щодо державної підтримки малого підприємництва, які призвели до прийняття низки нормативно-правових актів, направлених на покращення підприємницького середовища, зумовили розвиток інфраструктури підтримки підприємництва, міжнародного співробітництва у сфері підтримки малого бізнесу, запровадження освітньої програми для підприємців та широких верств населення, впровадження низки соціально спрямованих програм щодо розвитку підприємництва в малих містах, сільській місцевості, залучення до підприємницької діяльності слабо захищених верств населення.

Тобто, загальним результатом виконання програми є саме той розвиток малого підприємництва, який ми маємо на сьогодні в України і який описаний у цій доповіді.

Крім того, необхідно зазначити, що на підставі заходів Національної програми розробляються регіональні програми підтримки підприємництва, які дають значний поштовх для розвитку цього сектору економіки в регіонах.

В той же час, виконання заходів будь-якої програми в значній мірі залежить від того, наскільки вони будуть забезпечені фінансово. А основна проблема реалізації Національної програми – хронічне недофінансування. Не враховуючи 2003 рік, коли фінансування було на рівні 80%, в усі інші роки, з 2001 по теперішній час, фінансування заходів Програми складало від 0 до
18 % від загальної потреби, що звичайно вплинуло на якість її результатів. У 2007-2008 роках – це 1,8-2 млн. грн., що складає лише 1% від необхідної суми. У 2009 році в умовах фінансової кризи, коли при належній підтримці з боку держави саме розвиток малого підприємництва може забезпечити робочими місцями мільйони вивільнених працівників і при незначних фінансових вливаннях створити умови для поповнення бюджетів усіх рівнів, Законом України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” на фінансування заходів Національної програми взагалі передбачено лише 400 тис. грн. (Додаток Б).

Тому на жаль, державна фінансова підтримка малого підприємництва на сьогодні залишається більше декларативною, ніж реальною. Адже в усіх програмах Уряду, Указах Президента, законодавчих актах, програмах політичних партій мале підприємництво визначається пріоритетом розвитку української економіки. Але в реальності усе виглядає інакше.

Звичайно, Програма щорічно передбачає низку заходів, які потребують виконання певної роботи, але можуть виконуватися за рахунок власних джерел виконавців в межах своїх повноважень. Це, наприклад, стосується розроблення проектів законодавчих та нормативно-правових актів, провадження регуляторної політики. Крім того, частина заходів Національної програми відповідно до визначених у ній пріоритетів в рамках реалізації регіональної політики щодо розвитку малого підприємництва реалізується місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевих бюджетів.

В той же час, більша частина заходів Програми має загальнодержавне значення і потребує залучення коштів саме державного бюджету. В зв'язку з цим, з року в рік не вдається в повній мірі реалізувати ряд заходів щодо фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки суб'єктів малого підприємництва, розвитку інфраструктури. Коштів, як правило, вистачає лише на організацію найбільш важливих загальнодержавних заходів щодо розвитку підприємництва, розроблення методичних посібників та проведення семінарів з питань започаткування та ведення власної справи.

В той же час, з метою досягнення позитивного ефекту у розвитку сприятливого підприємницького середовища поряд з роботою по забезпеченню фінансування заходів Національної програми Держкомпідприємництвом приділяється постійна увага вдосконаленню самих положень Програми та заходів щодо її реалізації.

Враховуючи, що Закон України «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні» був розроблений та прийнятий ще у 2000 році і ідеологія, закладена у ньому, потребує внесення відповідних коригувань; розуміючи, що деякі його положення вже застаріли і ситуація щодо розвитку підприємництва за цей час змінилася; сьогодні прийнято рішення про наповнення заходів Програми новим змістом.

Тобто, крім заходів, що реалізуються традиційно, Держкомпідприємництвом зосереджено свою увагу на таких основних напрямах, як:

- полегшення доступу малих та середніх підприємств до фінансових ресурсів;

- приєднання України до Європейської хартії для малих підприємств;

- участь в Робочій групі з питань розвитку малого і середнього бізнесу та підприємництва Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР);

- підвищення конкурентоспроможності продукції українського товаровиробника, забезпечення інноваційного розвитку малого бізнесу та підтримка його експортного потенціалу.

Зокрема, основними проблемами доступу підприємців до фінансово-кредитних ресурсів є високі відсоткові ставки і низька вірогідність отримання кредитів без наявності ліквідної застави або тривалого досвіду підприємницької діяльності. Для їх вирішення, по-перше, доцільно розширювати надання часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитами на реалізацію інвестиційних проектів та запроваджувати відповідні програми щодо компенсації лізингових платежів та інших форм фінансової підтримки підприємництва, а по-друге, створити фонди для надання гарантій та порук.

В рамках розширення міжнародного співробітництва приєднання України до Європейської хартії для малих підприємств передбачає реалізацію низки заходів актуальних для розвитку малого і середнього бізнесу України за наступними напрямками: професійна підготовка кадрів, забезпечення дешевого та швидкого входження в бізнес, удосконалення законодавства, оптимізація системи оподаткування та доступу до фінансових ресурсів, посилення технологічного потенціалу та забезпечення ефективного представлення інтересів малих підприємств України в ЄС.

Що стосується забезпечення участі в Робочій групі з питань розвитку малого і середнього бізнесу та підприємництва ОЕСР у статусі спостерігача, якого Україна набула першою з країн СНД, то тут слід зазначити, що ОЕСР є єдиним форумом, який протягом більш ніж 40 років надає можливість урядам 30 країн вирішувати питання, досліджувати можливості та переваги, пов'язані з економічними, соціальними та управлінськими аспектами глобалізації. Робота в рамках ОЕСР може стати потужним інструментом покращення політики розвитку підприємництва в Україні на основі застосування міжнародно визнаних інструментів, рішень та рекомендацій, а також використовувати найбільш надійні джерела статистичних, економічних та соціальних даних з питань розвитку підприємництва.

Зі вступом України до СОТ питання підвищення конкурентоспроможності є одним з головних для розвитку нашої економіки, а особливо для виживання і розвитку малого та середнього бізнесу. В цьому плані актуальними є превентивні заходи державної політики, зокрема:

- підтримка інноваційного підприємництва (в рамках державних програм переваги слід надавати тим бізнес-планам, що передбачають впровадження інноваційних енергозберігаючих та екобезпечних технологій, виробництво імпортозамінної та високотехнологічної продукції);

- розвиток інноваційної інфраструктури підтримки підприємництва (створення мережі бізнес-інкубаторів, технопарків, індустріально-промислових парків, широке залучення науково-технічного потенціалу регіонів);

- підвищення досконалості малих підприємств шляхом досягнення світових стандартів, навчання персоналу з питань запровадження систем управління якістю, бенчмаркінгу, охорони праці і навколишнього середовища, захисту інтелектуальної власності відповідно до норм і стандартів ЄС;

- посилення кооперації малих і великих підприємств;

- сприяння малим підприємствам у просуванні наукоємної продукції і технологій в інші регіони та зовнішні ринки поглиблення міжрегіонального та міжнародного співробітництва.

2. Регіональні програми розвитку підприємництва та ефективність їх виконання

Використання в повній мірі потенційних можливостей розвитку малого бізнесу перетворює його на дієвий механізм розв'язання економічних і соціальних проблем як окремих регіонів, так і країни в цілому.

В історичному аспекті застосування програмно-цільового методу реалізації державної підтримки малого підприємництва на місцевому рівні розпочалося у 1998 році з прийняттям Указу Президента України „Про державну підтримку малого підприємництва”. Тоді відповідні програми носили здебільшого формальний характер, їх заходи були переважно декларативними, оскільки практично не мали фінансового забезпечення.

Системна робота в напрямку удосконалення програм підтримки малого підприємництва розпочалася у 2000 році з прийняттям Закону України „Про державну підтримку малого підприємництва”, який визначив основні засади і ключові напрямки державної підтримки на центральному і місцевому рівнях.

Основними напрямками регіональних програм підтримки малого підприємництва є подальше вдосконалення нормативного регулювання на місцевому рівні через встановлення стимулюючих розмірів місцевих податків і зборів, орендних ставок на користування державним майном, диференційованих за видами діяльності, реалізація заходів з регуляторної політики, створення та забезпечення функціонування реєстраційних та єдиних дозвільних центрів, фінансово-кредитна підтримка суб'єктів малого бізнесу, підвищення освітнього рівня підприємців з питань ведення бізнесу, формування відповідної мережі об'єктів інфраструктури.

Новий етап в історії впровадження регіональних програм пов'язаний із затвердженням постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2006 №1001 Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року, що стало поштовхом для розробки стратегій соціально-економічного розвитку окремих регіонів України.

На цей час в усіх регіонах України впроваджуються регіональні та місцеві програми підтримки малого підприємництва. Відповідно до методичних рекомендацій Держкомпідприємництва, в основу яких покладено закони України „Про державне прогнозування та розроблення програм економічного та соціального розвитку України” та „Про державні цільові програми”, регіональні програми розробляються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями, як правило, на 2 роки і затверджуються органами місцевого самоврядування. Аналогічні програми реалізуються на рівні районів і міст. Фінансування регіональних і місцевих програм розвитку малого підприємництва здійснюється з місцевих бюджетів.

Головною метою програм підтримки малого підприємництва є формування сприятливого бізнес-середовища в регіонах, створення нових робочих місць, подолання диспропорцій в економічному розвитку територій, збільшення експортної спроможності малих підприємств, спрощення доступу малого підприємництва до сучасних інноваційних технологій тощо.

Регіональні програми останнього періоду суттєво відрізняються від попередніх програм, і в першу чергу чіткою орієнтацією їх заходів на локальний ринок. Необхідно також відмітити посилення останнім часом уваги місцевої влади до практики використання прогресивних форм підтримки і розвитку малого бізнесу, спрямованих на підвищення його конкурентоспроможності. Зокрема, через підтримку інноваційних бізнес-проектів, сприяння впровадженню на малих підприємствах систем управління якістю, бенчмаркінгу, кооперації малого та великого бізнесу (кластерізації, субконтрактації), франчайзингу тощо.

Ефективність впровадження заходів регіональних програм розвитку малого підприємництва в найбільшій мірі залежить від їх фінансового забезпечення. В свою чергу, зростання обсягів виділених коштів з обласних (місцевих) бюджетів на підтримку малого підприємництва позитивно впливає на збільшення надходжень від діяльності суб'єктів малого підприємництва до бюджетів усіх рівнів.

Аналізуючи стан фінансування регіональних програм, необхідно зазначити, що відповідно до Бюджетного кодексу України регіональні та місцеві програми підтримки малого підприємництва не відносяться до переліку видатків місцевих бюджетів, які не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, а відносяться до „інших програм”. Отже, обсяги цих видатків знаходяться у прямій залежності від політичної волі місцевих органів виконавчої влади та органів самоврядування, а також усвідомлення ними соціально-економічної місії малого бізнесу, його місця і ролі в процесах розвитку територій та країни в цілому.

Результатом посилення інтересу місцевої влади до питань підприємництва стало значне покращення фінансового забезпечення регіональних програм підтримки малого підприємництва.

Зокрема, останнім часом намітилась стійка тенденція щодо збільшення кількості регіонів, що фінансують регіональні програми з місцевих бюджетів.

Якщо з прийняттям Закону України „Про державну підтримку малого підприємництва” у 2000 році таких регіонів було всього 13, то у 2007 році вперше така практика поширилась на всі регіони України (рис. 4.2).

Рис. 4.2. Динаміка зростання кількості регіонів, що фінансують регіональні програми з місцевих бюджетів

Певна позитивна тенденція спостерігається і в плані збільшенням обсягів фінансування регіональних програм. Так, загальна сума видатків обласних бюджетів, витрачених на виконання заходів регіональних програм за час їх реалізації, значно зросла: з 1,89 млн.грн. у 2000 році до 75,74 млн. грн. (передбачено) – у 2008 році (рис. 4.3).

Рис. 4.3. Обсяги фінансування регіональних програм з місцевих бюджетів

Разом з тим, має місце значна нерівномірність в обсягах бюджетного фінансування програм підтримки малого підприємництва в різних регіонах. Обсяги фінансування регіональних програм з місцевих бюджетів по відношенню до кількості малих підприємств мають значні диспропорції в регіональному розрізі, і за даними 2007 року ці коливання становили: від
589 грн. в м. Києві і 142 грн. в Хмельницькій області до 3 грн. в Київській області.

В Указі Президента "Про державну підтримку малого підприємництва” від 12.05.98 органам державної влади та місцевого самоврядування було рекомендовано виділяти для підтримки малого підприємництва кошти у розмірі не менш як 0,5 відсотка річних доходів відповідних бюджетів. Після прийняття Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва” від 19 жовтня 2000 року така норма втратила чинність.

Отже, з метою подолання значних регіональних диспропорцій у фінансуванні заходів з підтримки малого підприємництва необхідно законодавчо закріпити рекомендовані норми фінансового забезпечення регіональних програм розвитку малого підприємництва з місцевих бюджетів шляхом внесення відповідних змін до Закону України „Про державну підтримку малого підприємництва”.

Одним з ключових напрямків регіональних програм є надання фінансово-кредитної допомоги суб'єктам малого підприємництва шляхом відшкодування відсоткових ставок за банківськими кредитами для реалізації інвестиційних проектів відповідно до спільного наказу Міністерства економіки та Держкомпідприємництва «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку часткового відшкодування з місцевих бюджетів відсоткових ставок за кредитами залученими суб'єктами малого і середнього підприємництва для реалізації інвестиційних проектів».

Нині така практика набула поширення в більшості регіонів України (АР Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Рівненська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Чернівецька, Чернігівська області та м. Київ).

Аналізуючи структуру фактичного фінансування заходів регіональних програм у 2007 році (рис. 4.4), можна зробити висновок, що на часткове відшкодування відсоткових ставок за кредитами, що надаються суб'єктам малого та середнього бізнесу для реалізації інвестиційних проектів за рахунок бюджетних асигнувань, використано найбільше коштів – 72,50%. На інші заходи (проведення семінарів, конференцій, форумів, виставок; надання інформаційно-методичної допомоги; здійснення навчальних заходів) виділено – 14,74% від загальної кількості фактично витрачених коштів. Частка коштів, спрямованих на пільгове кредитування інвестиційних проектів суб'єктів малого підприємництва та фінансування на поворотній основі, склала - 7,56%.

Рис. 4.4. Структура фактичного фінансування регіональних програм у 2007 році

За підсумками 2007 року найгірша ситуація склалася із спрямуванням коштів на створення об'єктів інфраструктури підтримки малого підприємництва, поповнення їх статутного та оборотного капіталів – 5,20%.

Із 27 регіонів більше половини (15) не спрямували у 2007 році на ці заходи кошти з обласного бюджету. Це в свою чергу негативно впливає на ефективність діяльності об'єктів інфраструктури та доступність їх послуг (вартісну, територіальну) для широкого кола підприємців, особливо для підприємців-початківців.

На цей час відбувається процес формування проектів регіональних та місцевих програм на 2009-2010 роки. У зв'язку з цим та з метою надання методично-консультативної допомоги місцевим органам виконавчої влади Держкомпідприємництвом розроблено та надіслано в регіони методичні рекомендації.

Відмінною особливістю зазначених методичних рекомендацій є формування програмних заходів з урахуванням державних пріоритетів на сучасному етапі, серед яких зміцнення конкурентоспроможності малого підприємництва в умовах вступу України до СОТ та використання підприємницького потенціалу регіонів у підготовчих заходах, пов'язаних з проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

Крім того, з метою надання практичної допомоги місцевим органам виконавчої влади при підготовці регіональних програм до зазначених рекомендацій включено матрицю програмних заходів, розроблену на базі напрацьованого прогресивного досвіду в регіонах України та досвіду інших країн за широким спектром напрямків підтримки малого підприємництва на місцевому рівні.

Практика показує, що підприємницький клімат в регіонах України у великий мірі залежить від активної позиції керівництва регіону в цих питаннях. Отже, в цьому плані ефективним інструментом стимулювання місцевої ініціативи щодо запровадження сучасних форм підтримки малого підприємництва і підвищення фінансування цього сектору економіки стало запровадження рейтингової оцінки регіонів за станом розвитку малого підприємництва та його підтримки на місцевому рівні. З цією метою Держкомпідприємництвом було розроблено відповідну методику.

В основу проведення комплексної порівняльної оцінки регіонів покладено більше 50-ти показників і критеріїв оцінки, які сформовано в три групи: І група – статистичні показники діяльності суб'єктів малого підприємництва, ІІ група – критерії оцінки ефективності діяльності місцевих органів влади та самоврядування щодо стимулювання сфери малого бізнесу, ІІІ група – показники стану розвитку інфраструктури підтримки малого підприємництва та громадської підтримки. Експертним шляхом визначено ступінь впливу кожної групи показників на загальний результат в рейтингу (відповідно, 60%, 30%, 10%).

За результатами Рейтингу-2007 (Додаток В) лідерами в Україні за станом розвитку малого підприємництва є місто Київ, Запорізька, Одеська, Харківська, Миколаївська, Дніпропетровська та Херсонська області. Рейтинг в динаміці змін, починаючи з 2000 року, представлено в Додатку Г.

Даний рейтинг дозволяє виявити слабкі місця в реалізації державної політики підтримки малого підприємництва на місцевому рівні, а також визначити резерв для його подальшого розвитку. Порівняльний рейтинг є складовою інтегральної оцінки при здійсненні комплексного аналізу стану розвитку сфери малого підприємництва.

З реалізацією основного принципу державної регіональної політики – децентралізації мають посилитись повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів самоврядування, в тому числі в сфері підтримки та розвитку малого бізнесу, що позитивним чином відобразиться на підприємницькому та інвестиційному кліматі в регіонах України.

 

Список використаної літератури:

1. Про стан та перспективи розвитку підприємництва в Україні: Національна доповідь / К.О. Ващенко, З.С. Варналій, В.Є. Воротін, В.М. Геєць, Е.М., Кужель О. В., Лібанова та ін. – К., Держкомпідприємництво, 2008. – 226 с.





Реферат на тему: Державний і регіональний рівень програмування розвитку підприємництва в Україні (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.