Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Підприємництво

Механізми підтримки підприємництва. Сучасний розвиток підприємництва в Україні (реферат)

Зміст

1. Інфраструктура розвитку підприємництва в Україні

2. Фінансово-кредитна підтримка розвитку підприємництва

 
1. Інфраструктура розвитку підприємництва в Україні

Дієвим інструментом сприяння ефективному розвитку малого та середнього підприємництва є інфраструктура його підтримки - своєрідна опорно-руховою система, завдяки якій формується конкретне організаційно-економічне середовище для сприяння підприємницькій діяльності та швидкій адаптації суб'єктів малого підприємництва до ринкових умов.

Найголовніша функція такої інфраструктури - створення умов для ефективного здійснення підприємницької діяльності суб'єктів господарювання, подолання труднощів та вирішення проблем, пов'язаних з відсутністю знань, досвіду з питань ведення бізнесу, доступу до кредитів та необхідної інформації, сприяння створенню нових робочих місць, подолання диспропорцій в економічному розвитку регіонів, збільшення експортної спроможності малих підприємств, зростання виробництва та його структурна перебудова, спрощення доступу малого підприємництва до сучасних інноваційних технологій.

Фактично формування інфраструктури малого підприємництва розпочалося із схваленням у 1996 році Кабінетом Міністрів України Концепції державної політики розвитку малого підприємництва та затвердженням Програми розвитку малого підприємництва в Україні на 1997-1998 роки (постанова Кабінету Міністрів України від 29.01.1997 №86), а також прийняттям регіональних програм підтримки малого підприємництва на 1997-1998 роки, які передбачали конкретні заходи та механізми формування інфраструктури підтримки малого підприємництва на загальнодержавному, регіональному й місцевому рівнях, розробку законодавчих і нормативних актів з питань регулювання підприємницької діяльності.

У 2000 році відповідно до ст.10 Закону України від "Про державну підтримку малого підприємництва” передбачалось подальше формування інфраструктури підтримки і розвитку малого підприємництва шляхом створення та забезпечення діяльності, перш за все, мережі бізнес-центрів та бізнес-інкубаторів. Крім того, Законом України „Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні” одним з ключових напрямків державної підтримки передбачено формування інфраструктури розвитку малого підприємництва.

На сучасному етапі державна політика щодо розвитку окремих елементів інфраструктури підтримки малого підприємництва спрямована на:

- створення економіко-правових умов для формування інфраструктури інноваційного розвитку малого підприємництва та удосконалення законодавства в інноваційній сфері відповідно до норм і стандартів ЄС;

- розробку додаткових стимулів для розвитку суб'єктів малого та середнього підприємництва з інноваційним спрямуванням діяльності;

- удосконалення й спрощення процедур експертизи і реєстрації інноваційних структур та їх проектів;

- забезпечення контролю за якістю та асортиментом послуг, що надаються окремими інноваційними структурами згідно з потребами підприємців, максимальне їх наближення до суб'єктів малого підприємництва;

- оптимізацію співвідношення розвитку малого підприємництва та інноваційної інфраструктури його підтримки;

- розробку та затвердження регіональних інноваційних стратегій та програм розвитку регіональних технопарків;

- створення венчурних та інноваційних фондів;

- впровадження досягнень науково-технічного прогресу;

- розвиток інфраструктури підтримки малого інноваційного бізнесу.

Реалізація державної політики розвитку інфраструктури інноваційного малого підприємництва через заходи державних і регіональних програм дає змогу сконцентрувати ресурси для підтримки найважливіших сфер функціонування малого підприємництва, що відповідають державним і регіональним інтересам.

В рамках реалізації заходів Національної та регіональних програм розвитку малого підприємництва постійно розширюється і удосконалюється мережа об'єктів інфраструктури з надання різноманітних консультативно-інформаційних, фінансових, ресурсних, маркетингових та кадрових послуг, що відповідають сучасним потребам підприємців.

На розвиток інноваційної інфраструктури підтримки малого підприємництва також спрямована Державна цільова економічна програма „Створення в Україні інноваційної інфраструктури на 2009-2013 роки”.

Інфраструктура підтримки малого підприємництва, яка класифікована за способом заснування (державна, недержавна, громадська), за статусом (всеукраїнська, регіональна, місцева), за формою (організаційно-технічна, інформаційно-аналітична, фінансово-кредитна), за видами діяльності (інформаційні центри, консалтингові структури, інвестиційні та інноваційні компанії, освітні заклади), приведена в Додатках Д – Ж.

Станом на 01.07.2008 на території України діяло 467 бізнес-центрів, 70 бізнес-інкубаторів, 41 технологічний парк, 2974 інформаційно-консультативні установи, 1657 громадських об'єднань суб'єктів підприємництва.

Основні тенденції та динаміку змін у формуванні основних об'єктів інфраструктури підтримки малого підприємництва в Україні з 1999 по І півріччя 2008 року відображено у Додатках З-І.

Нинішній етап формування мережі об'єктів інфраструктури демонструє їх кількісне зростання в регіонах України, перш за все, за рахунок створення бізнес-інкубаторів, бізнес-центрів, особливо інноваційних, небанківських фінансово-кредитних установ та лізингових центрів, центрів трансферу технологій тощо.

Бізнес-центри країни „вирощують підприємців нової формації” та надають суб'єктам підприємництва і особам, що бажають займатися власним бізнесом, інформаційні, консалтингові, маркетингові, тренінгові та інші види послуг. Набір послуг в різних бізнес-центрах різний, а їх спектр залежить від потреб потенційних споживачів послуг кожного регіону.

Серед послуг, які використовують суб'єкти господарювання через бізнес-центри, найбільшим попитом користуються такі як: підготовка бізнес-планів, експертна оцінка нерухомості, тренінги, проведення курсів з навчання користуванню програмними продуктами ведення бухгалтерського обліку, підготовка спеціалістів з ведення бізнесу в різних сферах тощо.

На початковому етапі у 1999 році лідером за кількістю створених бізнес-центрів значилась Дніпропетровська область (15 одиниць), а починаючи з 2002 року за їх кількісним складом лідером зі створення бізнес-центрів є м. Київ. Станом на 01.01.2009 року у столиці нараховується 163 бізнес-центри, тоді як у 1999 році було лише 9. В порівнянні з 1999 роком кількість бізнес-центрів зросла на 351 установу і складає 465 одиниць.

Потенційними носіями передових технологій підтримки малого бізнесу та інновацій є бізнес – інкубатори (БІ), що надають такі послуги, як оренда приміщень за нижчими цінами, ніж ринкові; надання в оренду офісного обладнання; бухгалтерські, консалтингові, інформаційні, секретарські, комунікаційні послуги тощо.

З 69 наявних в Україні бізнес-інкубаторів 24 значаться як інноваційні. Кількість бізнес-інкубаторів в окремих регіонах країни коливається від 1 до 11 одиниць. Однак, ефективно працюючими можна відзначити лише такі бізнес-інкубатори, як Інкубатор-Центр „Львівська політехніка”, БІ у м. Біла Церква, муніципальний БІ м. Славутич, приватний БІ м. Хмельницького, Харківський віртуальний БІ, Київський БІ, Волинський обласний БІ, студентський БІ Київського національного економічного університету.

Інноваційний пульс економіки зумовлює формування мережі таких спеціалізованих установ як технологічні парки. Тенденція щодо кількісного зростання зареєстрованих технопарків країни є помітною (з 9 до 40 одиниці), але недостатньою, оскільки лише 16 з них фактично діючі. Найбільша кількість технопарків зареєстрована в столиці - 7. В обласних центрах (Донецьку, Дніпропетровську, Львові, Харкові, Херсоні) діють по 1-2 технопарки.

Це технопарки, що діють відповідно до Закону України "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків”, яким визначені правові та економічні засади запровадження та функціонування спеціального режиму інноваційної діяльності ( "Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка" (мКиїв), "Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона" (м.Київ), "Інститут монокристалів" (мХарків), "Вуглемаш" (м.Донецьк), "Інститут технічної теплофізики" (мКиїв), "Київська політехніка" (м.Київ), "Інтелектуальні інформаційні технології" (м. Київ), "Укрінфотех" (м.Київ), "Агротехнопарк" (м.Київ), "Еко-Україна" (м. Донецьк), "Наукові і навчальні прилади" (м.Суми), "Текстиль" (мХерсон), "Ресурси Донбасу" (м. Донецьк), "Український мікробіологічний центр синтезу та новітніх технологій" (УМБІЦЕНТ) (м.Одеса), "Яворів" (Львівська область), "Машинобудівні технології" (м. Дніпропетровськ)).

Особливості етапу інтеграційного розвитку держави обумовлюють підвищення ефективності діяльності таких установ, які зарекомендували себе як реальний провідник інноваційних ідей від науково-технічного відкриття до виробництва продукції, просування конкурентоспроможної продукції на міжнародний ринок.

Останнім часом в Україні дещо збільшилась кількість інноваційних фондів і компаній (всього 732 одиниці). Таке зростання зумовлено, перш за все, приведенням законодавства у сфері інноваційного розвитку до норм і стандартів ЄС.

Однак, майже 67% всіх інноваційних фондів і компаній країни функціонує у місті Києві та Вінницькій області. В більшості областей створено лише по 1 або 2 таких заклади.

Серед активно діючих інноваційних фондів варто виділити заснований Вінницькою обласною радою місцевий інноваційний фонд, який в середньому фінансує 3-5 інноваційних проектів малих підприємств щорічно.

Успішне ведення бізнесу, особливо на його початковому етапі, неможливе без вчасного та повного отримання суб'єктами підприємницької діяльності інформаційно-консультативної допомоги. Підвищенню поінформованості підприємців регіонів України з різних аспектів їх діяльності сприяє мережа інформаційно-консультативних установ. Їх кількість на сьогодні становить 3233 установи.

Послуги цих установ найрізноманітніші: від підготовки бізнес-планів, проведення виставок, захисту та представлення інтересів членів асоціацій, проведення семінарів та тренінгів із загальних та спеціальних питань, сприяння розвитку фермерського руху, консультаційних та юридичних послуг, захисту прав підприємців та роботодавців, координації господарської діяльності, пошуку ділових партнерів, розвитку конструктивного партнерства з органами влади до навчань з питань розробки регуляторних актів.

У підтримці малого бізнесу зросла роль громадських організацій підприємців (1714). Багато організацій та об'єднань підприємців налагодили партнерські контакти з регіональними і місцевими органами виконавчої влади; ними проводяться спільні заходи, семінари, «круглі столи» та зустрічі з питань подальшого розвитку підприємництва в нових умовах роботи економіки. Спільно з громадськими об'єднаннями підприємців в Україні організовані і діють громадські приймальні, працюють телефони довіри та «гарячі лінії».

В регіонах України створені та функціонують понад 100 агенцій регіонального розвитку. Найбільш ефективними в своїй діяльності є: Агенція регіонального розвитку та європейської інтеграції (м. Львів), Агенція регіонального розвитку Прикарпаття (м. Самбір).

Однією із ефективних інноваційних структур, яка здатна стійко генерувати новинки технологій, ноу-хау, відкриття є інноваційні промислові кластери.

Різні моделі промислових кластерів функціонують в АР Крим, Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Рівненській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій, Чернівецькій областях та м. Севастополі.

В той же час, незважаючи на свою досить широку різноманітність та значні кількісні показники, існуюча в Україні мережа інфраструктури через законодавчу неврегульованість питань щодо визначення, класифікації та порядку створення об'єктів інфраструктури, відсутність державної фінансової підтримки та відповідної матеріально-технічної бази перетворюється на мережу звичайних комерційних структур, що надають послуги на платній основі, або ж довготерміново перебуває в ранній стадії становлення. Надзвичайно мала підтримка з боку держави не дозволяє їй ефективно працювати, належним чином розв'язувати державні, регіональні, соціальні та інші проблеми малого підприємництва, а тим більше, використовувати інформаційно-комунікативні технології, що суттєво впливає на результативність роботи.

Аналіз реалізації регіональних програм підтримки підприємництва засвідчує, що лише 5,2% коштів місцевих бюджетів спрямовується на розвиток інфраструктури. Як наслідок, в більшості регіонів або ще не сформовано базової мережі фінансово-кредитної та навчально-консультативної інфраструктури підтримки бізнесу, або формується вона спонтанно без координуючої ролі місцевої влади, що знижує ефективність її функціонування для забезпечення потреб розвитку місцевого малого бізнесу.

Наслідком відсутності ефективної інституційної системи підтримки малого підприємництва на місцевому рівні, в т.ч. інноваційного підприємництва, є той факт, що у 2007 році лише 0,2% всіх підтриманих на місцевому рівні бізнес-проектів носили інноваційний характер.

До виявлених проблем у розвитку інфраструктури слід віднести також існуючі диспропорції у формуванні окремих її елементів в більшості регіонів, зокрема:

- чверть всіх об'єктів інфраструктури функціонує у столиці, а найменша їх кількість - у таких регіонах як Чернігівська, Чернівецька, Рівненська, Тернопільська області;

- третина всіх бізнес-центрів (158 установ) зосереджена в столиці.

Слід враховувати, що зі вступом України до СОТ та впровадженням принципів Європейської Хартії для малих підприємств висуваються нові вимоги до формування об'єктів інфраструктури.

Відсутність врегульованої системи взаємодії між діючими суб'єктами інноваційної інфраструктури, недостатня інноваційна активність наукових установ, низький рівень сприйняття інноваційності виробничими підприємствами і слабке забезпечення мережі інфраструктури кадровими ресурсами – характерні недоліки та перешкоди, що заважають підвищенню конкурентоспроможності вітчизняного підприємництва.

Таким чином, першочерговими завданнями держави в напрямку формування інфраструктури підтримки підприємництва є:

- вдосконалення нормативно-правової бази, що регулює створення та функціонування об'єктів інфраструктури підтримки малого підприємництва, у відповідності до норм і стандартів Європейського Союзу;

- запровадження системи державної акредитації сервісних установ інфраструктури, що надаватимуть сертифіковані навчально-консультативні послуги малому бізнесу;

- збільшення обсягів фінансування заходів щодо розвитку мережі інфраструктури в рамках реалізації Національної та регіональних програм підтримки малого підприємництва;

- впровадження міжнародного досвіду оцінки ефективності й результативності функціонуючих бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів тощо;

- розробка та затвердження «Типового положення про порядок створення та функціонування бізнес – інкубаторів»;

- всебічне сприяння ресурсному забезпеченню бізнес-інкубаторів зі сторони державних і місцевих органів виконавчої влади.

2. Фінансово-кредитна підтримка розвитку підприємництва

Одним з основних рушійних факторів розвитку підприємницької діяльності є її фінансове забезпечення.

За даними регіонів фінансово-кредитну підтримку малого підприємництва в Україні здійснюють 184 банки, філійна мережа яких складається з 1314 діючих філій; 277 фондів підтримки підприємництва; 2526 небанківських фінансово-кредитних установ, в т. ч. 1884 кредитних спілок.

На сьогодні українські банки, що впроваджують програми кредитування Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Німецько-Українського фонду (НУФ), є одним з найпотужніших джерел кредитування малого бізнесу. Зокрема, в Програмі мікрокредитування ЄБРР беруть участь банки «Аваль», «Приватбанк», «Форум», «Надра» та «Кредитпромбанк», а у Програмі НУФ - «Приватбанк», «Форум», «Надра», «ПроКредитБанк», «Кредитпромбанк».

Запроваджуючи все нові схеми кредитування малого і середнього бізнесу, намагаються не відставати від цього процесу і інші вітчизняні банки за рахунок власних коштів.

Широкого розповсюдження нині набув також механізм кредитування малого бізнесу через кредитні спілки. Це неприбуткові громадські організації, що діють на кооперативних засадах з метою соціального захисту своїх членів шляхом здійснення взаємокредитування за рахунок їх акумульованих заощаджень.

Кредитна спілка створюється і діє, в першу чергу, для забезпечення можливості членам спілки отримати кредит на прийнятних для них умовах. Відсотки, отримані спілкою за кредитами, складають її дохід, який надалі направляється на формування фондів та нарахування відсотків на вклади членів спілки.

Процентні ставки у таких спілках вищі, ніж відсотки за використання банківських кредитів, проте цей механізм дозволяє отримати кредити досить малого розміру, що складно у випадку кредитування в комерційних банках. В порівнянні з 2000 роком кількість кредитних спілок станом на 1 липня 2008 року зросла на 1309 одиниць і перевищила 1600 установ. Найбільша кількість таких зареєстрованих фінансово-кредитних установ діє у м. Києві (582), Луганській (162), Донецькій (153), Волинській (55), Черкаській (68) областях, а найменша - в м. Севастополі (20). Жодної кредитної спілки не створено в Полтавській області.

В то й же час, якщо говорити про кредитні спілки, що внесені до Державного реєстру фінансових установ, який ведеться Держфінпослуг, то таких спілок станом на 01.07.2008 нараховується лише 805.

Альтернативою мікрокредитування на сьогодні є лізинг, в тому числі фінансовий лізинг. Тобто, якщо підприємцю необхідно отримати кредит для закупівлі транспортних засобів, обладнання та устаткування тощо, він має можливість використати механізм лізингу. Тут необхідно зауважити, що лізингові платежі іноді вищі, ніж відсотки за використання банківського кредиту, разом з тим, цей механізм дає можливість отримати необхідний предмет без наявності застави.

Кількість закладів, що забезпечують суб'єктів підприємництва матеріально-технічними ресурсами на основі лізингу (лізингових центрів), з 1999 по 2008 рік зросла в 10 разів і становить 683 одиниці. В регіональному розрізі вона коливається від одиниці (Закарпатська, Черкаська, Чернігівська обл.) до 305 одиниць (м. Київ).

Серед спеціалізованих установ інфраструктури в цій сфері слід виділити фонди підтримки підприємництва. Із загальної кількості 268 одиниць 114 – регіональні та 32 – створені за участю Українського фонду підтримки підприємництва (УФПП).

Згідно зі ст.13 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» основною державною установою щодо впровадження заходів фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва на загальнодержавному рівні визначено Український фонд підтримки підприємництва, а на місцевому – регіональні фонди підтримки підприємництва (РФПП). Мережа регіональних фондів підтримки підприємництва була в основному сформована УФПП в період 2000-2003 років.

Проте виділення коштів державного та місцевих бюджетів для розбудови його фінансово-кредитної інфраструктури відбувається в украй обмежених обсягах та нерегулярно.

Аналіз даних (Додаток К) щодо реального фінансового забезпечення УФПП впродовж восьми років свідчить про те, що ці питання залишилися без відповідної уваги з боку держави. Так, загальна сума проектного запиту щодо фінансування запланованих заходів розвитку малого підприємництва за період з 2001 по 2008 роки склала майже 900 млн. грн., а бюджетне їх наповнення за цей період - менше ніж 65 млн. грн. або 7,4% від проектної суми. Незначне пожвавлення в цих питаннях відбулося лише у 2003 та 2005 роках при відставанні від обсягів запиту в 4-8 разів. В інші роки фінансування заходів сприяння розвитку малого підприємництва, що здійснює на державному рівні УФПП, відбувалося у неприпустимо малих обсягах або, в останні два роки, зовсім відсутнє.

Беручи до уваги, що за своїм статусом УФПП є неприбутковою державною установою та не утримується за рахунок бюджету, основними джерелами формування його ресурсів для здійснення статутної діяльності визначені кошти, що повертаються в обсягах фінансової підтримки суб'єктів малого підприємництва за попередні періоди, та відсотки за користування фінансовою допомогою.

Питома вага обсягу фінансової підтримки суб'єктів малого та середнього підприємництва на безповоротній та поворотній основі за період з 2001 по 2008 роки склала відповідно 42,6% та 42,9 від загального обсягу бюджетного фінансування за цей період.

У 2003 році левова частка (47,25% від загального обсягу бюджетного фінансування заходів Національної програми або 18,9 млн. грн.) була спрямована на підтримку малих та середніх підприємств на безповоротній основі, 20,25% або 8,1 млн. грн. - на поворотній основі, 17,25% або 6,9 млн. грн. - на розбудову мережі регіональних фондів підтримки підприємництва; решта коштів (15,25%) була спрямована на організацію та впровадження освітянських програм в середовищі малого підприємництва, висвітлення його проблем у засобах масової інформації та організаційне забезпечення виконання заходів Уряду.

У 2005 році УФПП за підтримки Держкомпідприємництва спрямував кошти держбюджету у двох напрямках: перший – подальше впровадження освітянських програм для представників малого підприємництва (9,6 % або 1,8 млн.грн.), другий – фінансова підтримка розвитку малих підприємств на поворотній та частково оплатній основі (90,4% або 17,0 млн.грн.). За три роки користування фінансовою підтримкою малі підприємства, які її отримали, виробили продукції та надали послуг на загальну суму 20 190 тис. грн. (на 01.07.2008), перерахували до бюджетів і фондів усіх рівнів 2 438 тис. грн., створили додатково 160 робочих місць, підвищили заробітну плату в середньому на 12%.

Проблеми з фінансуванням позначаються і на діяльності регіональних фондів підтримки підприємництва. За період з 2003 по 2007 рік загальний обсяг коштів на фінансування регіональних програм розвитку малого підприємництва з місцевих бюджетів, що надійшли до РФПП, склав 41121 тис. грн. (Додаток Л). Але це фінансування відбувалося нерівномірно по регіонах. Послідовна політика підтримки малого підприємництва з включенням РФПП до її впровадження на місцях здійснюється в АР Крим, Волинській, Івано-Франківській, Запорізькій, Хмельницькій та Черкаській областях.

За 2003-2007 роки РФПП була надана фінансова допомога 1871 суб'єкту малого та середнього підприємництва на загальну суму 38 791 тис. грн.

На вирішення проблеми високих відсоткових ставок за користування кредитами була направлена започаткована Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» нова бюджетна програма «Часткове відшкодування відсоткових ставок за кредитами суб'єктів малого та середнього бізнесу для реалізації інвестиційних проектів» з обсягом фінансування 27 млн. грн. Кабінетом Міністрів України затверджено постанову від 20.04.2007 № 634 «Про затвердження Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у Державному бюджеті для часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитами, що надаються суб'єктам малого та середнього бізнесу для реалізації інвестиційних проектів», якою передбачено відшкодування підприємцям суми сплачених відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5 облікової ставки Національного банку, що діяла на дату нарахування відсотків.

За результатами 2007 року Держкомпідприємництвом та його територіальними представництвами було використано 23777 тис.грн або 88% від передбаченої державним бюджетом на 2007 рік суми. В цілому протягом року в регіонах проведено 135 засідань конкурсних комісій. З 519 претендентів, чиї документи відповідали встановленим вимогам, перемогли у конкурсі та отримали відшкодування відсоткових ставок 429 суб'єктів підприємницької діяльності, з них: 146 - фізичні особи-підприємці, 63 - малі підприємства, 220 - середні підприємства.

Найбільш успішними в реалізації програми часткового відшкодування за показником використання коштів виявилися такі регіони як: Луганська (4059 тис. грн.), Львівська (3126 тис. грн.), Донецька (2130 тис. грн.), Хмельницька (1697 тис. грн.), Кіровоградська області (1570 тис. грн.). В той же час, аутсайдерами є такі регіони як Автономна Республіка Крим, м. Київ, Одеська, Київська, Рівненська, Миколаївська області та м. Севастополь.

За кількістю суб'єктів малого та середнього бізнесу, що отримали відшкодування, лідирували Сумська (49 одиниць), Луганська (41), Львівська (33), Кіровоградська (32), Івано-Франківська області (29).

За галузевою ознакою найбільша кількість суб'єктів малого та середнього бізнесу реалізували свої інвестиційні проекти у галузі промисловості (32%), діяльності транспорту та зв'язку (17%), оптової торгівлі і посередництва в оптовій торгівлі (15%), роздрібної торгівлі, ремонту побутових виробів та предметів особистого вжитку (11%).

У порівнянні з відповідним періодом минулого року середньооблікова чисельність працівників у суб'єктів підприємницької діяльності, що отримали часткове відшкодування, збільшилася на 12%, обсяг реалізованої продукції – на 43%, а загальна сума сплачених податків (зборів, обов'язкових платежів) - на 49%.

З 429 суб'єктів малого та середнього бізнесу, що отримали відшкодування, 298 протягом року створили додаткові робочі місця, з них: 93 - фізичні особи-підприємці, 52 - малі підприємства, 153 - середні підприємства.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» на відшкодування відсоткових ставок за кредитами суб'єктів малого та середнього бізнесу для реалізації інвестиційних проектів передбачено 32 млн. грн. Кабінетом Міністрів України затверджено постанову від 09.04.2008 № 335 «Про порядок використання у 2008 році коштів, передбачених у державному бюджеті для часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитами, що надаються суб'єктам малого та середнього бізнесу для реалізації інвестиційних проектів», якою передбачено відшкодування підприємцям суми сплачених відсотків за користування кредитом у розмірі 1,2 облікової ставки Національного банку.

В цілому за оперативною інформацією регіонів станом на 01.01.2009 за даною бюджетною програмою Держкомпідприємництвом та його територіальними представництвами отримано 29 369 тис. грн., що складає 91,8% від передбаченої державним бюджетом на 2008 рік суми у 32000 тис. грн. Недофінансування програми за рахунок коштів державного бюджету становить 2631 тис. грн.

Фактично використано на часткове відшкодування 29 359 тис. грн., що становить 99 % від отриманої або 91,8% від передбаченої на 2008 рік суми.

Протягом 2008 року в регіонах проведено 95 засідань конкурсних комісій. З 406 претендентів перемогли у конкурсі та отримали відшкодування 317 суб'єктів підприємницької діяльності, з них: 90 - фізичних осіб-підприємців, 37 - малих підприємств, 190 - середніх підприємств.

Найбільш успішними в реалізації програми часткового відшкодування за кількістю суб'єктів малого та середнього бізнесу, що отримали відшкодування, лідирують Луганська (34), Сумська (32), Черкаська (29), Донецька, Львівська та Хмельницька (по 25 суб'єктів), Кіровоградська області (20).

Найменшою кількістю суб'єктів малого та середнього бізнесу, що отримали відшкодування, відзначилися м. Київ (0), Миколаївська та Одеська (по 1), Київська (2), Херсонська (3), Дніпропетровська, Рівненська та Харківська області (по 4).

За показником використання коштів, як і в минулому році, найбільш успішними виявилися такі регіони як: Луганська (5000 тис. грн.), Львівська (3678 тис. грн.), Донецька (3500 тис. грн.), Хмельницька (2926 тис. грн.), Кіровоградська області (1900 тис. грн.). В той же час, аутсайдером є такий регіон як м. Київ, який протягом 2008 року не провів жодного засідання конкурсної комісії та не відшкодував жодної гривні.

Тут потрібно зауважити, що якщо у 2007 році неповне використання коштів регіонами у порівнянні із запланованим обсягом було свідченням недостатньої обізнаності підприємців про існування програми часткового відшкодування і недостатньої роботи деяких територіальних представництв з пошуку претендентів на отримання такого відшкодування, то у 2008 році ситуація повністю змінилася. Договори на отримання часткового відшкодування були укладені на усю суму 32000 тис. грн. В той, же час, недофінансування за рахунок державного бюджету не дало можливості виконати усі зобов'язання Держкомпідприємництва перед суб'єктами підприємницької діяльності.

Середня сума кредиту, що підлягала відшкодуванню у 2008 році, у розрахунку на одного суб'єкта малого та середнього бізнесу становила
883 770 грн. (у 2007 році - 685 726 грн.). Фактично отримана сума відшкодування за 2008 рік у розрахунку на одного суб'єкта малого та середнього бізнесу складала 92 479 грн. (у 2007 році - 55 424 грн.), в т. ч для фізичних осіб вона дорівнювала 14 546 грн., для малих підприємств – 26 398 грн., для середніх підприємств – 142 262 грн., що свідчить про зростання вартості бізнесу у порівнянні з минулим роком.

За галузевою ознакою найбільша кількість суб'єктів малого та середнього бізнесу, що отримали відшкодування, реалізовувала свої інвестиційні проекти у галузі промисловості (30,1%), торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку (23,7%), діяльності транспорту та зв'язку (18%), будівництва (13,2%), сільського господарства, мисливства та лісового господарства (5,4%).

У порівнянні з відповідним періодом минулого року середньооблікова чисельність працівників у суб'єктів підприємницької діяльності, що отримали часткове відшкодування, збільшилася на 3%, обсяг реалізованої продукції - на 35,9%, а загальна сума сплачених податків (зборів, обов'язкових платежів) - на 44%.

З 317 суб'єктів малого та середнього бізнесу, що отримали відшкодування, 170 протягом року створили додаткові робочі місця, з них: 42 - фізичні особи-підприємці, 20 - малі підприємства, 108 - середні підприємства.

Загальна кількість новостворених робочих місць становила 1803 одиниці, з них: 136 – у фізичних осіб-підприємців, 94 - на малих підприємствах, 1573 – на середніх підприємствах.

Найбільша кількість робочих місць у 2008 році створена у галузі промисловості (840), торгівлі; ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку (277), будівництва (265), діяльності транспорту та зв'язку (259).

Суб'єкти малого та середнього бізнесу, що отримали відшкодування, за 2008 рік сплатили до бюджету податків (зборів, обов'язкових платежів) на
50 329 тис. грн. більше, ніж у відповідному періоді минулого року, що значно перевищує вкладену бюджетом суму в реалізацію цієї бюджетної програми (32000 тис. грн.).

Таким чином, можна констатувати, що дана програма має стійкий позитивний як фінансовий, так і соціальний ефект, що в умовах фінансової та економічної кризи може стати запорукою вирішення багатьох проблем як у сфері наповнення бюджету, так і у сфері підтримки працюючого населення та створення нових робочих місць. Крім того, зважаючи на значний відток інвестицій з економіки України програма є тим джерелом, яке дозволяє підприємцям вкладати кошти у свій розвиток, тим самим підтримуючи розвиток економіки в цілому.

Як вже зазначалось, подібні програми реалізуються і на місцевому рівні в рамках впровадження регіональних програм підтримки малого підприємництва.

Відповідно до наказу Мінекономіки та Держкомпідприємництва від 06.03.2006 №82/20 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку часткового відшкодування з місцевих бюджетів відсоткових ставок за кредитами, залученими суб'єктами малого і середнього підприємництва для реалізації інвестиційних проектів» в регіонах діють відповідні регіональні програми часткового відшкодування, що фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів.

За інформацією регіонів на реалізацію цих програм у місцевих бюджетах 2007 року було передбачено 49 863 тис. грн., з них майже 47 млн. – за рахунок коштів обласних бюджетів, бюджетів АР Крим, міст Київ та Севастополь.

В той же час, з передбачених у місцевих бюджетах коштів протягом 2007 року було використано 32 878 тис. грн. (тобто 66 %). Зокрема, з обласних бюджетів, бюджетів АР Крим, міст Київ та Севастополь використано майже 32,5 млн. грн. (тобто 69% від передбаченої суми).

Всього за рахунок місцевих бюджетів у 2007 році відшкодування отримало 334 суб'єкти малого та середнього бізнесу, з них 221 суб'єкт малого підприємництва.

Якщо, розглянути структуру використання цих коштів, то можна побачити, що найбільшу його частку отримали підприємці міста Києва (більше 30 млн. грн.) і Автономної Республіки Крим (1,2 млн. грн.).

На реалізацію цієї програми у місцевих бюджетах 2008 року передбачено 61 435,8 тис. грн.

Аналогічні програми підтримки фермерських господарств впроваджуються Мінагрополітики. Видатками державного бюджету на 2007 рік було передбачено 63 млн. грн. для надання фінансової підтримки фермерським господарствам, в тому числі 38 млн. грн. – за бюджетною програмою «Фінансова підтримка фермерських господарств» та 25 млн. грн. – за бюджетною програмою «Надання кредитів фермерським господарствам». У грудні 2007 року із спеціального фонду держбюджету додатково надійшло 1,25 млн. грн. Всього надійшло 64,25 млн. грн., з яких на зазначені цілі використано 64,13 млн. грн.

У 2007 році фінансовою підтримкою скористались 1996 фермерських господарств, у тому числі на безповоротній основі – 1130 господарств на суму 37876,3 тис. грн. та на поворотній – 866 господарств на суму 26251,0 тис. грн.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» на підтримку фермерських господарств передбачено 120 млн. гривень.

Як зазначалось в попередніх розділах, фінансово-кредитна підтримка інноваційної діяльності вітчизняного підприємництва проводиться також Державним агентством інвестицій та інновацій.

Узагальнюючи практику державної фінансово-кредитної підтримки малого та середнього бізнесу, необхідно підкреслити, що проблема високих відсоткових ставок певним чином вирішується, в тому числі запровадженням програм часткового відшкодування, однак проблемі відсутності у підприємців застави на сьогодні ще приділена недостатня увага.

Одним із шляхів розв'язання даної проблеми є створення фондів для надання гарантій та порук. Запровадження цього механізму дозволить отримувати банківські кредити тим категоріям підприємців, що сьогодні взагалі не мають такої можливості, зокрема, підприємцям – початківцям та новоствореним інноваційним підприємствам. При тому, що отримати кредит в банку на сьогодні, навіть в умовах фінансової кризи, є досить реальним, це дасть змогу створити повний цикл: отримання гарантії – отримання кредиту – відшкодування відсотків.

Список використаної літератури:

1. Про стан та перспективи розвитку підприємництва в Україні: Національна доповідь / К.О. Ващенко, З.С. Варналій, В.Є. Воротін, В.М. Геєць, Е.М., Кужель О. В., Лібанова та ін. – К., Держкомпідприємництво, 2008. – 226 с.





Реферат на тему: Механізми підтримки підприємництва. Сучасний розвиток підприємництва в Україні (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.