Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Педагогіка

Значення та завдання міжпредметних зв'язків на уроках світової літератури (реферат)

1. Визначення та мета міжпредметних зв'язків на уроках

Вивчення літератури в школі передбачає широкі міжпредметні зв'язки. Це сприяє не тільки вдосконаленню знань і вмінь учнів, але і підводить їх до більш глибокого розуміння закономірностей розвитку мистецтва.

У стандартах освіти відзначено, що міжпредметні зв'язки розвивають емоційну культуру особистості, соціально значуще ставлення до світу і мистецтва, спеціальні художні здібності, творчу уяву, образне мислення, естетичні почуття, виховують емоційну та інтелектуальну чуйність при сприйнятті художнього твору, формують естетичний смак.

Ні на одному уроці літератури неможливо обійтися без міжпредметних зв'язків (театр, живопис, музика, рідна чи іноземна мова, кіномистецтво, історія, географія, археологія і т. д.).

Міжпредметні зв'язки на уроках - це міжпредметні асоціації, на основі яких відбувається узагальнення знань, забезпечується їх засвоєння, досягається розкриття взаємозв'язків між знаннями, отриманими під час вивчення різних предметів.

Формування умінь навчальної і розумової діяльності вимагає цілеспрямованої спільної роботи вчителів різних предметів, оскільки численні види діяльності (вміння аналізувати, порівнювати, виділяти головне, працювати зі словником, текстом, уміння конспектувати, складати план, реферат та т. д.) не є прерогативою одного предмета, а належить до міжпредметних умінь[1].

За часом здійснення розрізняють зв'язки:

1. Попередні, коли в процесі використовують матеріал, вже відомий учням з попередніх уроків.

2. Супутні, коли під час розгляду першого питання використовують матеріал з паралельного предмета, який вивчається в той самий період.

3. Перспективні, коли для пояснення положення або факту необхідні знання, які учні ще придбають в майбутньому[2].

Для успішного здійснення міжпредметних зв'язків вчитель має чітко усвідомлювати, з якою метою встановлюється певний зв'язок і в якій формі це буде зроблено.

Міжпредметні зв'язки здійснюються з метою:

1. Глибокого розуміння навчального матеріалу. Міжпредметний матеріал бажано використовувати у вигляді ілюстрацій певного літературного явища або факту, обґрунтування висновків, створення проблемних ситуацій.

2. Систематизації та узагальнення знань. Тут дані з різних дисциплін використовуються як база для повторення, виділення загальних і різних ознак, для складання різного роду таблиць, схем і т.п.

3. Формування світоглядних висновків. Це здійснюється на широкій межпредметній основі за допомогою аналізу великої кількості фактів, виділення в них істотного, головного, широкого узагальнення.

4. Формування в учнів уміння використовувати знання даного предмета під час вивчення інших предметів і в процесі практичної діяльності.

5. Розвитку в учнів інтересу до вивчення предмета. Цьому сприяє систематична постановка проблемних питань.

6. Вихованні узагальнених умінь і навичок, тобто таких, які використовуються під час вивчення не одного, а кількох навчальних предметів.

Міжпредметні зв'язки повинні органічно випливати із змісту навчального матеріалу, не руйнувати його структуру, логіку викладу і підкорятися досягненню певних навчально-виховних цілей.

Реалізація міжпредметних зв'язків допомагає зробити різноманітними методи і організаційні форми навчання з метою активації мислення учнів.

Важливими умовами здійснення міжпредметних зв'язків є творчий діалог вчителя та учнів, самостійна пошукова робота останніх під час підготовки до уроку (підготовка повідомлень про картину, історії написання музичних творів і т.п.).

На думку В. Г. Маранцмана, «включение смежных искусств в изучение литературного произведения помогает нам управлять потоком ассоциаций, стимулировать возникновение определенных представлений в сознании читателя. При этом у ученика не складывается ощущение того, что представление ему навязано. Оно возникло само собой. И эта свобода его появления придает возникшему образу личностный характер. Таким образом, смежные искусства могут усилить сопереживание, субъективную сторону разбора»[3]. Вони привертають увагу, створюють розрядку, пробуджують інтерес.

Від вчителя потрібна мобілізація всіх його душевних сил, творчих здібностей, щоб зацікавити учнів, щоб вони з бажанням йшли на урок.

2. Типи завдань на міжпредметному рівні

Для того, щоб вибудувати систему міжпредметної роботи по вертикалі, необхідно перш за все враховувати специфіку кожного гуманітарного предмету (наприклад, історія, література), так як кожен предмет, а також учень і вчитель виконують у цій системі певну функцію. А все разом забезпечує взаємозв'язок досліджуваних в еволюційному ланцюзі явищ:

історія розкриває просторово-часові та причинно-наслідкові зв'язки світового процесу - учень вивчає частину еволюційного розвитку суспільства;

література дозволяє встановити діалог в історико-культурному просторі - учень навчається висловлювати своє світосприйняття в слові, стає учасником розвитку загальнолюдської культури.

І завдання (а також теми уроків, семінарів, контрольних робіт) на міжпредметному рівні потрібно складати, виходячи із зазначених предметних особливостей.

Типи міжпредметних завдань:

I. Порівняти епізод з художнього тексту з тим, як він представлений в історичному документі, літописі, хроніці.

II. Співставити епізод, образ, деталь у художньому творі, історичному пам'ятнику і живописному втіленні.

Подібне завдання дослідницького плану розвиває навички аналізу інформації на міжпредметному рівні, тому що об'єднує знання історії та літератури, мистецтва і літератури та ін. Частіше за все таке завдання пропонується учням після того, як вони познайомилися з текстом. Але можна зробити навпаки.

III. Зрозуміти закономірності історико-літературного процесу, причинно-наслідкові зв'язки подій і явищ, що відбуваються в історії.

Розуміння історичної епохи також вимагає залучення різних джерел, що відображають погляди людей, їхні позиції та оцінки подій, що відбулися. Для цього необхідно володіти навичкою інтерпретації історичних джерел, вміти співвідносити історичні події з їх зображенням у творах літератури. Розуміння історичних подій досягається за рахунок того, що вчитель організовує роботу на уроці з різним текстовим матеріалом[4]. При цьому особлива увага приділяється тому, як подається інформація, в результаті чого учні самостійно виявляють проблеми і пропонують варіанти їх рішень.

Ще одним методичним прийомом є тематичне об'єднання кількох уроків, що дає можливість уявити будь-яку проблему певного історичного періоду в кількох творах літератури, історичних документах і пам'ятках культури. Подібні навчальні заняття займають три-чотири години, їх можуть вести одночасно вчителі двох або трьох предметів. Але якщо всі вчителі вільно володіють матеріалом, то проводять уроки кожен самостійно, домовившись з колегами про ключові або складові моменти. Проведення таких уроків дозволяє учням зрозуміти зміст і значення джерел, глибоко і всебічно вивчити явища культурно-історичних процесів і готує учнів 5-8-х класів до семінарських занять у старшій школі. Подібна практика цікава тим, що вчитель без всяких курсів перепідготовки постійно вдосконалює свою професійну майстерність. Учні у свою чергу бачать, що мовник знає історію, розуміється в мистецтві (а історик володіє знаннями з літератури і мистецтва). У цьому випадку нічого не потрібно пропагувати: вчитель - живий приклад грамотного читача, якого він хоче виховати в своїх учнях[5].

Головна відмінність подібних уроків від звичайних в тому, що всі завдання носять виключно міжпредметний характер. Учні працюють у групах, що розвиває навички ведення дискусії. Проведення подібних уроків дозволяє учням зрозуміти зміст і значення джерел, глибоко і всебічно вивчити явища культурно-історичних процесів і готує учнів до міжпредметних семінарських занять у старшій школі.

Слід зауважити, які навички та вміння повинні проявляти учні на такому уроці:

· Чітко викладати суть проблеми і завдання, зазначеного на картці.

· Логічно представляти інформацію, тобто: давати коротку історичну довідку зі свого питання, коротко переказувати епізод, в якому відображена реальність, використовуючи цитати з розглянутого епізоду, робити узагальнення (або висновок) з проблеми.

· Правильно відбирати відомості, деталі, образи, тобто вміти виділяти основне.

· Викладати матеріал, дотримуючись наукового стилю.

· Грамотно використовувати термінологію (історичну і літературознавчу).

Крім того, важливим етапом підготовки до роботи на міжпредметному семінарі є міжпредметні контрольні роботи та тематичне об'єднання кількох уроків. і носять навчальний характер, так як, виконуючи їх, учень навчається конспектувати, систематизувати матеріал і складати текст, дотримуючись наукового стилю викладу.

3. Значення міжпредметних зв'язків на уроках світової літератури

В основу курсу світової літератури покладено особистісно зорієнтовану модель навчання, умовою ефективного застосування якої є використання таких методичних підходів, які передбачають позицію учня як активного співтворця уроку, самого процесу вивчення літератури. Така позиція формується завдяки системному використанню міжлітературних зв'язків і міжпредметної інтеграції, створенню системи проектної діяльності (дослідницької, творчої тощо) й умов для самопізнання особистості учня в процесі вивчення світової літератури[6].

Розуміння учнями змісту та форми того чи іншого художнього твору, який вивчається на уроках зарубіжної літератури, безпосередньо залежить від рівня їхніх знань основ теорії літератури.

Використання міжпредметних зв'язків на уроках зарубіжної літератури ефективно сприяє формуванню загальноосвітньої компетентності учнів.

Під час вивчення зарубіжної літератури зв'язки з іншими предметами треба, на мою думку, не показувати, а використовувати, бо так звані міжпредметні зв'язки належать до технології діяльності. Показувати (тобто робити доступним для сприйняття) треба художній світ твору, і сам твір (завдяки і його літературознавчим дослідженням) підказує учителеві, матеріали яких інших предметів треба долучати до того, щоб створити те інформативно-комунікативне поле, яке необхідне для налагодження індивідуального контакту учнів саме з цим твором. Теж саме стосується і оглядового вивчення загальних історико-літературних тем. Критерієм звернення до матеріалів з інших предметів тут може бути тільки одне — справжня необхідність їх присутності у відповідному ракурсі і обсязі при висвітленні питань розвитку самої літератури. Тобто при реалізації прийому міжпредметних зв'язків не повинна відбутися підміна основного предмету розмови.

Чому ж важливо використовувати міжпредметні зв'язки на уроках? Закінчивши школу, учні повинні уміти самостійно розбиратися в будь-якій прочитаній ними книзі, оцінити твір, а головне - передати досвід читання своїм дітям. Навчання школяра працювати на міжпредметному рівні є одним з ефективних способів прищепити йому інтерес до читання. Але головне навіть не в цьому. Уміння працювати на міжпредметному рівні розвиває багато корисних загальнонавчальних умінь і навичок. І якщо залучити до міжпредметної системи роботи учня вже з 5-го класу, то в старшій школі він не буде мучитися над доповідями-рефератами, не буде витрачати багато часу на підготовку домашніх завдань і при цьому не тільки не втратить здатність грамотно працювати з текстовою інформацією , але і не зможе відмовитися від бажання читати. Вчителі ж повинні підтримувати його інтерес постійно, пропонуючи найрізноманітніші завдання, що виводять його думки за межі тексту[7].

Висновок

Отже, міжпредметні зв'язки тлумачаться як «дидактичний засіб, який передбачає комплексний підхід до формування й засвоєння змісту освіти, що дає можливість здійснювати зв'язки між предметами для поглибленого, всебічного розгляду найважливіших понять, явищ; міжпредметні зв'язки є результатом узагальнюючих дій».

Міжпредметні зв'язки відображають комплексний підхід до виховання й навчання, який дає можливість виділити як головні елементи змісту освіти, так і взаємозв'язки між навчальними предметами. На будь-якому етапі навчання міжпредметні зв'язки виконують виховну, розвиваючу й детермінуючу функцію, оскільки підвищують продуктивність перебігу психічних процесів.

На закінчення хочеться відзначити, що введення в навчальний процес як міжпредметних уроків, так і міжпредметних завдань або контрольних робіт дозволяє здійснити діалог культур, що сприяє збереженню традицій і наступності поколінь. Крім того, учень і вчитель при такій діяльності перебувають у постійній взаємодії і виступають як особистості: вивчення матеріалу через спільні методи і прийоми організації урочного і позаурочного простору в системі робить їх співучасниками загального історико-культурного процесу.

Таким чином, використання міжпредметних зв'язків на уроках світової літератури дозволяє:

· підвищити мотивацію учнів до вивчення предмету;

· краще засвоїти матеріал, підвищити якість знань;

· активізувати пізнавальну діяльність учнів на уроках;

· полегшити розуміння учнями явищ і процесів, що вивчаються;

· аналізувати, зіставляти факти з різних областей знань;

· здійснювати цілісне наукове сприйняття навколишнього світу;

· якнайповніше реалізувати освітні можливості кожного учня.


Список літератури

1. Балагурова М. И. Интегрированные уроки как способ формирования целостного восприятия мира // Фестиваль педагогических идей «Открытый урок». 2003/2004 учебный год. Сайт ИД «Первое сентября».

2. Гречушкіна Г. Статус міжпредметних зв'язків у системі сучасної освіти. / Г. Гречушкіна // Зарубіжна література (Шкільний світ). - 2009. - N 21/24. - С. 16-17.

3. Зверев И. Д., Максимова В.Н. Межпредметные связи в современной школе. М., 1981.

4. Маранцман В. Г. Интерпретация художественного произведения как технология общения с искусством // Литература в школе. – 1998. – № 8.

5. Междисциплинарный подход к исследованию научного творчества / Отв. ред. акад. В.В. Давыдов. М.: Наука, 1990.

6. Михайлова О. С. Интеграция как методическое явление // Фестиваль педагогических идей «Открытый урок». 2004/2005 учебный год. Сайт ИД «Первое сентября».

7. Свирина Н. М. Культурный контекст на уроках литературы: Кн. для учителя. СПб.: Фирма «Глагол», 1999.


 


[1] Гречушкіна Г. Статус міжпредметних зв'язків у системі сучасної освіти. / Г. Гречушкіна // Зарубіжна література (Шкільний світ). - 2009. - N 21/24. - С. 16-17.

[2] Лошкарева Н. А. Межпредметные связи как средство совершенствования учебно-воспитательного процесса. – М.: МГПН, 1981. – 102 с. - C. 19

[3] Маранцман В. Г. Интерпретация художественного произведения как технология общения с искусством // Литература в школе. – 1998. – № 8.

[4] Балагурова М. И. Интегрированные уроки как способ формирования целостного восприятия мира // Фестиваль педагогических идей «Открытый урок». 2003/2004 учебный год. Сайт ИД «Первое сентября».

[5] Михайлова О. С. Интеграция как методическое явление // Фестиваль педагогических идей «Открытый урок». 2004/2005 учебный год. Сайт ИД «Первое сентября».

[6] Гречушкіна Г. Статус міжпредметних зв'язків у системі сучасної освіти. / Г. Гречушкіна // Зарубіжна література (Шкільний світ). - 2009. - N 21/24. - С. 16-17.

[7] Свирина Н. М. Культурный контекст на уроках литературы: Кн. для учителя. СПб.: Фирма «Глагол», 1999.





Реферат на тему: Значення та завдання міжпредметних зв'язків на уроках світової літератури (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.