Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Педагогіка

Викладання курсу естетики в педагогічному вузі УРСР з світогляду комунізму (реферат)

Місце і роль курсу марксистсько-ленінської естетики, специфіка його викладання у педагогічному вузі визначаються не тільки безпосередньою метою навчання і виховання студентів, а й, головним чином, необхідністю підготовки кадрів, які здатні були б здійснити програмну вимогу КПРС — «...створення всіх умов для найповнішого виявлення особистих здібностей кожної людини..., естетичне виховання всіх трудящих, формування в народі високих художніх смаків і культурних навиків». Адже саме вчитель є головною особою у вихованні майбутніх поколінь, формуванні нової людини, яка гармонійно поєднувала б у собі духовне багатство, моральну чистоту і фізичну досконалість.

Активно сприяти формуванню у майбутніх вчителів комуністичного світогляду, класового, партійного підходу до явищ дійсності і мистецтва, непримиренності до буржуазної ідеології, виробленню наукових естетичних поглядів і досконалих художніх смаків; озброїти їх знанням теоретичних основ марксистсько-ленінської естетики, ленінських принципів політики КПРС в галузі художньої культури; закласти методологічний фундамент для викладання вузівських курсів, спецкурсів і факультативів з теорії та історії мистецтва; допомагати розвиткові художніх здібностей і творчих стимулів, забезпеченню високого ідейно-естетичного рівня художньої самодіяльності; активно і цілеспрямовано готувати всіх студентів (незалежно від фаху — як «фізиків», так і «ліриків») до майбутньої практичної роботи з естетичного виховання в школі — такі конкретні завдання курсу естетики в педагогічному вузі.

Велика увага, яка приділяється естетичному вихованню у найважливіших партійних документах — Програмі КПРС, матеріалах XXIV та XXV з'їздів партії, постановах і рішеннях ЦК КПРС і Радянського уряду з питань роботи загальноосвітньої середньої школи, — свідчить про те, що естетичне виховання учнівської молоді має першочергове значення для комуністичного будівництва. Програма КПРС наголошує: «Від культурного зростання населення у величезній мірі залежать піднесення продуктивних сил, прогрес техніки й організація виробництва, підвищення громадської активності трудящих, розвиток демократичних основ самоврядування, комуністична перебудова побуту». Із підвищенням культури народу партія пов'язує дальший прогрес в усіх сферах життя суспільства — у виробництві, громадському і політичному житті, побуті.

Цю думку розвинуто в Звітній доповіді ЦК КПРС XXIV з'їздові партії: «Велику справу — будівництво комунізму неможливо рухати вперед без всебічного розвитку самої людини. Без високого рівня культури, освіти, суспільної свідомості, внутрішньої зрілості людей комунізм неможливий, як неможливий він і без відповідної матеріально-технічної бази». Немає потреби доводити, що естетичне виховання є одним з найважливіших компонентів формування всебічно розвинутої людини.

Питання про естетичне виховання молоді має ще один аспект першорядного значення — необхідність дальшого посилення наступальної боротьби проти буржуазної ідеології. Відомо, що література і мистецтво широко використовуються нашими ідеологічними ворогами з метою відповідної «обробки» молоді, прищеплення їй приватновласницької психології та моралі, людиноненависницьких поглядів і уявлень, реакційного антинаукового світорозуміння, антикомунізму, расизму. В сучасних умовах зміст і спрямованість естетичного виховання нашої молоді величезною мірою визначаються завданнями рішучого, гострого викриття буржуазного мистецтва і естетики, глибоко аргументованої критики зв'язків сучасної буржуазної реакційної культури з класовими інтересами імперіалістичної буржуазії, непримиренної боротьби проти будь-яких спроб підмінити ленінські принципи партійності мистецтва антинауковими теорійками «інтеграції» соціалістичної і буржуазної духовної культури, мирного співіснування протилежних ідеологій тощо.

Таким чином, естетичне виховання народу має важливе значення як для успішного розв'язання завдань комуністичного будівництва, такі для посилення наступальної боротьби проти буржуазної ідеології. В зв'язку з цим надзвичайно важливого значення набуває питання дальшого вдосконалення і розвитку системи естетичного виховання народу, перш за все молоді, підростаючого покоління, — системи, основною ланкою якої є загальноосвітня школа. Основоположну роль загальноосвітньої школи у справі естетичного виховання підкреслено у багатьох партійних і державних документах останнього часу. Саме в загальноосвітній школі протягом десяти років формування особистості закладаються основи художніх смаків, естетичного ідеалу, естетичного світосприймання.

В зв'язку з завершенням переходу до загальної обов'язкової середньої освіти загальноосвітня школа може забезпечити естетичне виховання всієї молоді (чого не в змозі зробити будь-яка форма позашкільної роботи, або навіть усі вони разом). Десятирічний всеобуч повинен сполучатися з всеобучем естетичним на базі загальноосвітньої середньої школи.

В нашій педагогічній пресі, на сторінках спеціальних і літературно-критичних журналів, періодичних видань для молоді вже не раз йшлося про недоліки естетичного виховання. Стало своєрідною традицією нарікати на те, що певна частина молоді (і учні, і ті, що недавно закінчили школу) не може відрізнити справжнє мистецтво від низькопробної бездарі; що зали кінотеатрів переповнені, коли демонструється якийсь бойовик на зразок «Анжеліки» чи «Королеви Шантеклеру», тимчасом як справжні твори кіномистецтва іноді не можуть завоювати масового глядача; що музичні смаки учнівської молоді невибагливі; що старшокласники погано знають образотворче мистецтво. Конкретні дослідження показують, що в багатьох школах працюють і гуртки художньої самодіяльності, і творчі клуби, влаштовуються зустрічі з письменниками, художниками, композиторами.

Такі суперечності у вихованні естетичних смаків, естетичних поглядів, естетичних переконань значною мірою залежать від того, що в школі ще не склалася стала, послідовна система естетичного виховання в процесі вивчення основ наук та позакласної й позашкільної роботи. Надзвичайно повільно в практику роботи школи входять факультативні заняття з естетики. Пропозиції ввести спеціальні уроки з естетики в школах чи курс естетичного виховання (як це має місце в системі професійно-технічного навчання), на жаль, поки що залишаються предметом обговорення в найрізноманітніших дискусіях з проблем виховання.

Цілком очевидно, що процес естетичного виховання в школі залежить в першу чергу від учителя. Спеціалістів з естетики поки що не готує жоден педагогічний вуз країни, а в деяких вузах навіть не читаються курси естетики і не приділяється належної уваги естетичному вихованню студентів.

Вчителів, які хотіли б і, головне, могли б займатися естетикою, в наших школах ще надзвичайно мало. Серед керівників шкільних факультативів часто зустрічаються актори, музиканти, художники, які не мають спеціальної педагогічної підготовки. Отже, на сьогоднішній день шкільні факультативи з естетики аж ніяк не можуть вирішувати проблему естетичного виховання.

Не кращі справи і з естетичним вихованням у процесі вивчення спеціальних «художніх» дисциплін, зокрема музики та співів, малювання. Не можна не погодитись з відомим радянським композитором і педагогом Д. Д. Кабалевським, який підкреслює: «Головним завданням масового музичного виховання в загальноосвітній школі є не стільки навчання музики як таке, скільки вплив через музику на весь духовний світ учнів, передусім на моральність їх». Цю ж думку висловлено і в «Пояснювальній записці» до нової програми з музики та співів, у якій визначено роль уроків музики у формуванні естетичних смаків і почуттів учнів: «В галузі музичного виховання перед загальноосвітньою школою поставлені завдання великого виховного значення: виховання естетичних і моральних почуттів учнів, їхнього музичного смаку, любові до музики, активно-творчого ставлення до неї». І далі в цьому документі цілком справедливо підкреслюється, що «єдність і взаємозв'язок музичного виховання, розвитку і навчання учнів має вирішальне значення для естетичного формування особистості дитини». Те ж саме повністю стосується і уроків малювання.

Але ефективність уроків музики і малювання в значній кількості шкіл ще надзвичайно низька. Як показують конкретні дослідження, проведені нами в школах Запоріжжя і області, на цих уроках учні часто не одержують навіть необхідних знань про мистецтво, специфіку художнього образу, не навчаються по-партійному оцінювати художні твори.

Старшокласники висловлюють вірні судження про типові недоліки шкільної художньої освіти: брак кваліфікованих кадрів учителів музики і малювання, відсутність «художніх» предметів у навчальних планах старших класів, недостатня кількість наочних посібників, технічних засобів та ін.

Проведені нами дослідження показали також, що навіть на уроках літератури, яка посідає чільне місце серед видів мистецтва, передбачених шкільними навчальними планами, учні одержують здебільшого лише інформацію про життя і творчість письменника, про сюжет і композицію твору. Літературу як мистецтво, як естетичну цінність у шкільному курсі, як правило, не розглядають. Тому учні ставляться до літератури лише як до навчального предмету, а не як до виду мистецтва. Аналіз шкільних програм, оцінки літератури учнями, їхнього ставлення до неї свідчать про те, що учні не засвоюють під час вивчення цього курсу естетичних категорій, що розкриваються в літературних творах, і не привчаються ними оперувати, часто-густо не вміють застосовувати класових, партійних оцінок, аналізуючи літературні твори.

Складні і відповідальні завдання естетичного виховання в загальноосвітній школі, які випливають з рішень XXIV та XXV з'їздів КПРС, висувають на порядок денний ряд важливих проблем, розв'язання яких вимагає здійснення системи заходів у загальнодержавних масштабах. Природно, це стосується передусім Міністерства освіти СРСР — «генерального штабу» всього шкільного життя у країні. У грудні 1970 року колегія Міністерства прийняла постанову «Про заходи до покращення естетичного виховання школярів». Відповідно до цієї постанови у 1980 році всі загальноосвітні школи мають бути забезпечені викладачами музики і образотворчого мистецтва з вищою і середньою освітою. Передбачається розробка єдиної системи естетичного виховання, яка охоплювала б класну і позашкільну роботу, впровадження у трьох старших класах нового предмету «Світова художня культура», а також велика кількість інших важливих заходів.

Серед них — перетворення існуючого сьогодні у педагогічних інститутах (точніше — в окремих педагогічних інститутах, оскільки в багатьох педінститутах, в тому числі — і нашої республіки, курс естетики взагалі не викладається) факультативного курсу естетики на курс теорії і практики естетичного виховання, обов'язковий для студентів і учнів усіх факультетів і відділень педагогічних інститутів та училищ.

Подібна перебудова естетичної підготовки усіх без винятку майбутніх учителів має принципове значення. Адже здійснення «естетичного всеобучу» вимагає зусиль всіх учителів, елементи естетики повинні стати органічною складовою частиною викладання всіх наукових дисциплін, не тільки літератури, музики і малювання. Така постановка питання повністю відповідає вимогам Комуністичної партії, завданням дальшого розвитку радянської школи, педагогічним принципам, обгрунтованим такими видатними радянськими педагогами, як Н. К. Крупська і А. В. Луначарський, П. П. Блонський і А. С. Макаренко.

Естетична підготовка майбутнього вчителя передусім вимагає озброєння його систематичними знаннями теоретичних основ марксистсько-ленінської естетики. Досягти цієї мети неможливо без читання обов'язкового курсу «Основи марксистсько-ленінської естетики».

У світлі сказаного багаторічний досвід викладання основ марксистсько-ленінської естетики у Запорізькому педагогічному інституті становить певний інтерес.

З 1961 року на випускних — четвертих або п'ятих — курсах всіх факультетів Запорізького педагогічного інституту, крім факультету дошкільної педагогіки, читається курс лекцій з естетики відповідно до існуючої тридцятидвогодинної програми. Якщо в інших педінститутах цей курс викладається як факультативний (відповідно до навчального плану), то в нашому інституті за рішенням ректорату і громадських організацій його перетворено на обов'язковий. Крім лекційного курсу, 10 годин відведено практичним заняттям, на яких обговорюються реферати, підготовлені студентами. Естетику введено в розклад занять, всі студенти складають залік. На факультеті дошкільної педагогіки та психології за новим навчальним планом на І курсі читається тридцятигодинний курс основ марксистсько-ленінської естетики, проводяться семінарські заняття, студенти складають екзамен.

Студентам-випускникам запропонували заповнити анкету, мета якої — виявити своє ставлення до курсу естетики, а також думки і пропозиції щодо покращення його викладання. Анкетуванням було охоплено 234 студенти факультетів філологічного та іноземних мов. Крім того, в академічних групах різних факультетів (в тому числі фізико-математичному, фізичного виховання та ін.) проводилися бесіди, диспути, інтерв'ю.

На питання «Чи вважаєте Ви корисним для майбутнього вчителя введення обов'язкового курсу естетики?» всі 234 студенти відповіли ствердно. Цікаво відзначити, що при цьому більшість опитуваних, не обмежуючись підкресленням позитивної відповіді, намагалися підсилити цю відповідь: «Потрібно обов'язково», «Безперечно», «Так! Так! Так!». 83,8% студентів при цьому дали таке мотивування: курс естетики розширює кругозір, сприяє формуванню естетичного смаку і підвищує загальну культуру майбутнього вчителя. «Цей курс допомагає нам розуміти прекрасне і навчати цього дітей», «Майбутній вчитель повинен не тільки знати свій предмет, а й бути всебічно розвиненим», «Вважаю, що це найефективніша форма інтелектуального розвитку студента», «Курс дає знання, без яких неможливо сформувати естетичний смак учителя» — такі найповніші висловлювання студентів.

Характерно, що студенти розглядають викладання естетики в педагогічному вузі як одну з необхідних передумов здійснення висунутого Комуністичною партією завдання — формувати високі й досконалі художні смаки в народу, перш за все — у підростаючого покоління. Вони підкреслюють, що естетична озброєність вчителя вимагає докорінного поліпшення і що курс естетики є однією з важливих ділянок у цій справі.

58,8% анкетованих у своїх відповідях мотивували позитивне ставлення до курсу естетики його важливим значенням у підготовці майбутнього вчителя як бійця ідеологічного фронту: «Знання естетики допомагає нам в ідеологічній боротьбі», «Естетика сприяє формуванню наукового світогляду», «Це допомагає розбиратися у складних явищах сучасної ідеології та культури, духовного життя суспільства, в першу чергу — за кордоном».

При цьому переважна більшість опитуваних (88,9%) вважає за необхідне передбачити у курсі, крім лекцій, проведення з найскладніших тем семінарських занять. «Не знаю» — так відповіли на запитання про необхідність семінарських занять 4,2% студентів, «Ні» —6,8%.

Величезний інтерес викликають думки студентів з приводу тем, які треба додатково висвітлювати в курсі. З числа тем, запропонованих в анкетах, одержали: «Естетика поведінки» — 93,1 %, «Естетика педагогічної праці»— 54,7%, «Критика основних напрямків сучасної буржуазної естетики та мистецтва» — 71,8%. Студенти пропонують передбачити також лекції про зовнішній вигляд вчителя, про інтер'єр шкільного приміщення, про сучасне кіномистецтво і театр, сучасну літературу, особливо поезію, сучасну музику тощо.

Ці відповіді, а також практичний досвід викладання естетики свідчать передусім про те, що в педагогічних інститутах курс естетики повинен бути обов'язковим. В програмі цього курсу слід враховувати профіль вузу. Доцільно в програмах для педвузів передбачити теми, пов'язані з естетикою педагогічної праці, у програмах для технічних вузів — з естетикою промислового виробництва, дизайном. Нині і в технічному, і в сільськогосподарському, і в педагогічному вузах викладання проводиться за єдиною тридцятидвогодинною програмою. Специфіка педагогічного вузу врахована лише в експериментальній програмі, складеній у 1972 році Московським обласним педагогічним інститутом. Ця програма, на наш погляд, має певні недоліки як за тематикою, змістом, так і за розподілом часу. Навряд чи треба, наприклад, доводити, що викласти першу тему курсу «Предмет марксистсько-ленінської естетики. Роль естетичної освіти і виховання в період будівництва комуністичного суспільства» за одну годину практично неможливо. Адже, крім визначення естетики як науки, викладачеві пропонується у цій одногодинній темі дати студентам уявлення про естетичне в природі, праці, громадській діяльності, в поведінці людей, в мистецтві, про взаємовідношення естетики і філософії, етики, психології, педагогіки, художньої критики, теорії та історії мистецтва, про суть естетичного виховання, про значення теорії відображення як методологічної основи марксистсько-ленінської естетики і естетичного виховання, про класовий, партійний характер їх тощо.

Це зауваження стосується майже усіх інших тем. Адже, доповнюючи існуючу тридцятидвогодинну програму курсу «Основи марксистсько-ленінської естетики» великим розділом «Естетичне виховання», укладачі передбачають збільшення лекційного часу тільки на дві години (34 години лекцій і 6 годин семінарських занять)!

Аналіз програм, практичний досвід викладання естетики, урахування специфіки педагогічного вузу приводять до висновку: необхідно збільшити курс естетики у педвузах принаймні до 72 годин, так, як це зроблено в деяких університетах і художніх вузах. До речі, цю думку повністю поділяють студенти, які відповіли на запитання запропонованої нами анкети. 88,2% опитуваних висловилися за впровадження у педагогічних вузах 72-годинного курсу (не погодилося з такою пропозицією — 0,8%, «Не знаю» відповіли 11%)- При обговоренні цього питання студенти зазначили, що естетика потрібна майбутнім вихователям аж ніяк не менше, ніж співакові, інструменталістові, майстру пензля або випускникові університету.

Таким чином, вироблення стабільної програми курсу естетики з урахуванням специфіки педагогічного вузу і використання набутого досвіду є невідкладним завданням.

Ніяк не краща справа і з підручниками з курсу марксистсько-ленінської естетики. Жоден з виданих за останні роки підручників не враховує специфіки педвузу, в багатьох з них відсутні спеціальні розділи, в яких розглядалися б питання про роль мистецтва в комуністичному вихованні, про його вплив на формування світогляду підростаючого покоління, про зв'язок естетики з іншими суспільними науками. На жаль, в окремих підручниках, поряд з глибоким теоретичним аналізом окремих проблем, трапляються неточні визначення предмету естетики, майже не розглядається її класовий характер (наприклад, у підручнику Ю. Борєва «Эстетика». М., 1969). В більшості підручників не знаходить належного місця критика сучасної буржуазної естетики та мистецтва.

З кожним роком зростає потреба в підручникові, який, по-перше, враховував би специфіку педагогічного інституту, по-друге, був би пов'язаний з курсами філософії, педагогіки, літератури, психології, спеціальних методик. По-третє, і програма, і підручник мусять бути спрямовані передусім на висвітлення проблем сучасного ідейно-художнього процесу. Адже і школа, і певною мірою вуз в жодній навчальній дисципліні не дають молоді більш-менш ґрунтовних знань про складні явища культурно-мистецького життя нашого часу. Навіть на спеціальних факультетах — філологічному, музично-педагогічному, інших — проблеми сучасності передбачені програмами з спеціальних дисциплін і викладаються лише у мікроскопічних дозах. Досить сказати, що за існуючими навчальними програмами навіть у курсі української радянської літератури на філологічному факультеті педінституту стислому оглядові сучасної літератури відведено 8 годин. Не кращі справи і з російською зарубіжною літературами. Знайомство з іншими видами мистецтва взагалі навчальними планами не передбачено. Внаслідок цього майбутні вчителі не підготовлені до відповідної роботи з учнями, які часто одержують інформацію в галузі сучасного мистецтва з сумнівних джерел.

У творчому засвоєнні курсу марксистсько-ленінської естетики важливу роль відіграє написання і обговорення студентських рефератів. Всі студенти Запорізького педінституту, які слухають курс естетики, готують такі реферати. Теми рефератів, які під керівництвом викладача обираються студентами, мають різний характер: теоретико-естетичні («Ленінський принцип партійності мистецтва і сучасність», «Ленінський етап у розвитку марксистської естетики», «Зміст і форма в мистецтві», «Суспільні функції мистецтва»), присвячені певним жанрам мистецтва, ролі їх в комуністичному вихованні учнівської молоді або пов'язані з профілем факультету («Естетика і математика», «Естетичне виховання на уроках української мови» та ін.). У тематиці рефератів значне місце відведено критиці сучасної буржуазної естетики та мистецтва. Протягом останніх років над такими темами працюють, зокрема, студенти факультету іноземних мов, які мають широкі можливості використовувати для підготовки рефератів матеріали англійською та французькою мовами, в тому числі — для критичного аналізу. Реферати обговорюються на практичних заняттях з естетики, після чого студентові рекомендується використати цей матеріал для лекцій, бесід чи для дальшої наукової розробки теми, для виготовлення на основі реферату доповіді для наукових студентських гуртків або конференцій. Щороку студенти беруть участь в інститутських та обласних конкурсах наукових студентських робіт, а також у всесоюзних конкурсах на кращу студентську наукову роботу з суспільних наук. Реферати широко використовуються студентами для читання лекцій в учнівських та інших молодіжних аудиторіях, у проведенні громадсько-політичної практики.

Робота над виготовленням рефератів викликає величезний інтерес і схвалення з боку студентів. З числа анкетованих 99% вважають цю роботу корисною. Переважна більшість опитуваних студентів (95,7%) вважають, що робота над рефератами з естетики допомогла їм ознайомитися з раніше невідомими книгами, періодичними виданнями та іншими джерелами.

Студенти пропонують збирати реферати в кабінеті естетичного виховання для того, щоб усі могли ознайомитися з тими працями, які не обговорювалися або зацікавили слухачів і потребують повторного ознайомлення.

Кращі реферати обговорюються також на факультеті естетики університету громадських професій. Щороку факультет випускає 60—100 студентів, які одержують посвідчення лекторів з питань естетики та естетичного виховання.

Досвід педагогічних інститутів нашої республіки свідчить про те, що викладати естетику найдоцільніше на передостанньому (III або IV) курсі — після вивчення філософії і перед проходженням педагогічної практики і вивченням спецкурсів з теорії та історії мистецтва, які здебільшого викладаються на випускних курсах. Особливе значення має знайомство студентів з основами естетики і естетичного виховання для педагогічної практики у загальноосвітній школі. Тому, на нашу думку, залік або екзамен з естетики доцільно приймати після закінчення практики, поставивши обов'язковою умовою його складання певну роботу з естетичного виховання в школі, використання творів мистецтва на залікових уроках, організацію бесід з актуальних питань мистецтва, диспутів, вечорів, керівництво художньою самодіяльністю в класі тощо.

Значно сприяє підвищенню ефективності викладання марксистсько-ленінської естетики систематичне використання наочних приладів і технічних засобів навчання. Наприклад, у Запорізькому педагогічному інституті обладнано спеціальні аудиторії, в яких встановлено автоматичні діапроектори «Протон», вузькоплівкові кіноапарати, кінопроектори для діафільмів, програвачі, магнітофони, телевізори. В аудиторії змонтовано систему для двостороннього зв'язку між викладачем і студентами.

Наочність обов'язкова для викладання естетики і тому, що прищеплює студентам навички роботи з діафільмами, діапозитивами, вміння використовувати твори мистецтва в процесі викладання в школі. Значно допоміг би вчителеві, особливо сільської школи, підбір кольорових діафільмів, діапозитивів, літератури, грампластинок, репродукцій з певних тем. Але поки що таких систематичних добірок придбати неможливо. Частина діапозитивів виготовляється самими студентами, але вони недосить виразні і незручні для демонстрації на автоматичному проекторі.

Як підкреслювали студенти в анкетах, ставлення аудиторії до курсу естетики значною мірою залежить від якості викладання, від загального культурного рівня, ерудиції, педагогічної майстерності лектора, його обізнаності з питаннями сучасного мистецтва. Немає сумніву, що викладачів естетики для вузів слід ретельно готувати. Тим часом підготовці кадрів з естетики у нашій республіці приділяється ще мало уваги. Ніяк не можна вважати нормальним той факт, що до аспірантури з естетики в республіці (така аспірантура існує при кафедрі етики і естетики Київського університету) приймають щороку лише кількох чоловік.

На наш погляд, поряд з розширенням набору до аспірантури слід поновити практику підготовки кадрів з етики та естетики через Інститут підвищення кваліфікації викладачів суспільних наук при Київському університеті.

Кращій естетико-художній підготовці майбутніх педагогів значно сприяло б систематичне запрошення провідних вчених, письменників, майстрів мистецтва для читання спецкурсів, окремих тем з курсу естетики, а також для проведення спецсемінарів.

У Запорізькому педагогічному інституті вже багато років для випускників читаються спецкурси з історії українського та російського образотворчого мистецтва, проводяться спецсемінари з актуальних проблем теорії та історії літератури, з питань політики Комуністичної партії в галузі естетичного виховання. Значний інтерес у студентів викликають спецкурси «Зв'язок живопису з курсом літератури в середній школі», «Театральне мистецтво в школі».

Поліпшенню підготовки майбутніх вчителів сприяє кабінет естетичного виховання, створений в інституті кілька років тому. Він функціонує при ректораті, але кафедра філософії надає його працівникам систематичну методологічну і методичну допомогу, координує його роботу з викладанням курсу естетики. В кабінеті зосереджена періодична література з естетики і окремих видів мистецтва, значна кількість діапозитивів, діафільмів з історії російського, українського, радянського та зарубіжного мистецтва, кращі студентські реферати, наукові праці викладачів інституту з естетики. Тут регулярно влаштовуються виставки, присвячені знаменним датам у мистецькому житті країни, а також виставляються картини, гравюри, фотографії, виготовлені студентами, відбуваються засідання літературної студії та літературних гуртків.

Кабінет естетичного виховання керує організацією студентської художньої самодіяльності. Слід зазначити, що протягом останніх років зросло число учасників самодіяльності, розширюється і цілеспрямованіше добирається репертуар, вдосконалюється виконавська майстерність. Великою популярністю користується в місті і області інститутський народний хор, ансамбль бандуристок, танцювальний колектив, студентський театр мініатюр, ансамбль узбецького танцю «Бахор» (в інстін туті на двох факультетах навчаються студенти з Узбецької РСР), духовий оркестр. Активна участь студентів у колективах і гуртках художньої самодіяльності органічно пов'язана з їхньою підготовкою до майбутнього керівництва відповідними гуртками в середній школі.

Цікавою формою естетичного виховання майбутніх вчителів є традиційні фестивалі мистецтв. Наприклад, наприкінці 1972 року в інституті відбувся фестиваль дружби, присвячений 50-річчю утворення СРСР. У фестивалі взяли участь студенти педагогічних інститутів країни, зокрема України, Азербайджану, Естонії, Узбекистану, також студенти-туристи з Бельгії. Нещодавно делегація студентів інституту брала участь у фестивалі Наманганського, педагогічного інституту Узбецької РСР. Подібні фестивалі допомагають органічно поєднувати естетичне та інтернаціональне виховання.

Значне місце в естетичній підготовці майбутнього педагога посідають різноманітні форми культурно-масової роботи, які також координуються з викладанням естетики. Зокрема, стало традиційним масове відвідування циклу лекцій «В світі прекрасного», які протягом останніх років систематично читаються в центральному лекторії товариства «Знання» працівниками музеїв Москви та Ленінграда.

В групах організовуються культпоходи на нові спектаклі театру ім. Щорса, на кінофільми — з наступним обговоренням їх під керівництвом викладача естетики. В інститутському кінолекторії виступали останнім часом відомі актори театру і кіно (Маргарита Володіна, Юрій Яковлев, інші), демонструються фільми за їх участю, що дає можливість організувати жваву дискусію про роль кіно у вихованні нової людини, про необхідність більш вимогливих, партійних оцінок зарубіжної кінопродукції. Під час перебування в місті Запоріжжі пересувної виставки Третьяковської галереї для студентів педагогічного та фізико-математичного факультетів в музеї були проведені заняття на тему: «Ідейно-естетичні можливості живопису та його жанри». У цьому занятті взяли участь екскурсоводи музею.

В 1972 році початківці-літератори, співаки, художники, самодіяльні актори і танцюристи з числа студентів Запорізького педагогічного інституту були учасниками скликаної обкомом КП України обласної наради творчої молоді, під час якої, зокрема, відвідали виставку молодих художників і взяли участь в обговоренні її експозиції. Взагалі в естетичному вихованні майбутніх учителів велику роль відіграють тісні творчі зв'язки з мистецькою молоддю, участь в обговоренні театральних прем'єр, персональних і тематичних виставок образотворчого, мистецтва, написання рецензій на спектаклі, концерти, нові кінофільми — для інститутської багатотиражки «Педагог», а також для обласної молодіжної газети «Комсомолець Запоріжжя».

На засіданні гуртка «Мистецтво і ти», яким вже багато, років керує викладач естетики, з інтересом обговорюються доповіді студентів, в тому числі — на теми, пов'язані з критикою сучасної буржуазної естетики і мистецтва. Жваво обговорювалася пересувна виставка малюнків дітей і молоді з фінського міста Лахті, одержана комсомольськими організаціями Запоріжжя шляхом культурного обміну. Крім членів гуртка в цьому обговоренні взяли участь студенти факультету дошкільної педагогіки.

Таким чином, викладання естетики підкріплюється різноманітними заходами культурно-масового характеру. З іншого боку, художня самодіяльність, гурткова робота та різні форми позааудиторної діяльності в галузі естетичного виховання одержують в курсі естетики той теоретичний грунт, завдяки якому вся ця багатогранна діяльність стає цілеспрямованою, служить підготовці майбутнього вчителя до самостійної естетико-виховної роботи в школі, прищепленню йому навичок і вміння застосовувати набуті знання на практиці з метою формування всебічно розвинутої людини.

Використана література:

Естетичне виховання у вищих навчальних закладах / Авт. кол.: І.А.Зязюн та ін.; Редкол.: В.Ф.Передерій (відп. ред.), В.О.Кудін … І.А.Зязюн та ін. – К.: Вища шк., 1976. – 207 с.





Реферат на тему: Викладання курсу естетики в педагогічному вузі УРСР з світогляду комунізму (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.