Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Педагогіка

Учбова і громадська діяльність як вирішальний фактор виховання (реферат)

У складному переплетінні різних аспектів виховання (освіта, переконання, навики) практична діяльність має бути вирішальним джерелом формування переконань і поглиблення ідейно-політичних та моральних якостей. Коли ж узяти плани виховної роботи у вищій школі, то побачимо, що у цих ґрунтовно складених документах переважають заходи, які проводять кафедри, викладачі, громадські організації для студентів. Проте у планах набагато менше місця займають справи, які мають виконувати самі студенти. Лекції, бесіди, відвідування гуртожитків прикріпленими до них викладачами і подібні форми планувати слід. Але всі ці виховні заходи, як би майстерно вони не проводились, все ж таки залишають студентів у ролі об'єкта виховання. Через ці заходи в основному студентам даються лише знання, ставляться перед ними проблеми, в якійсь мірі ми їх переконуємо, але не даємо виходу студентській активності. Деякі зі згаданих методів навіть негативно впливають на студентів. Анкетне опитування біля восьмисот студентів у 34 групах показало, що в 33 групах усі студенти висловили від'ємне ставлення до роботи свого куратора. Зрозуміло, студенти говорили не про особу куратора, а про стиль його роботи. А стиль цей аж ніяк не відповідав особливостям студентського колективу, який шукає виходу для своєї активності та самодіяльності. Хтось увів це позначення «куратор» (curator — попечитель, опікун), яке ще більш підкреслює наставницьку роль прикріпленого до групи викладача.

Але у одній групі майже всі студенти позитивно висловились про свого куратора. Довелось вивчити роботу доцента Ю., що працював у цій групі. Виявилось, що він не виконував наставницьких функцій, а виконання обов'язків, що покладав на нього деканат (вести облік відвідування та успішності, давати відомості про групу і т. п.), зовсім ігнорував і вважався в деканаті найгіршим куратором. А чим же він таж захопив студентів? Доцент Ю. був на факультеті кращим керівником студентських наукових робіт. Через свій спецкурс і науковий гурток він виховав у студентів повагу до себе. За студентів нічого не виконував, студенти самі проводили збори, обговорювали учбові та громадські справи, а викладача запрошували до себе на збори. Він охоче приходив, але як товариш своєю присутністю не стримував ініціативи групи, його ж виступи і поради сприймалися з інтересом.

Недооцінюється у вузах виховання через учбову діяльність студентів. А це ж важливий метод виховання і самовиховання. Якщо ж і звертають увагу на учбовий процес як на виховуючий фактор, то тільки на його зміст. А деякі викладачі й не думають, що сама учбова діяльність, тобто учбова праця також виховує.

Аналіз учбового процесу з погляду його впливу на виховання показує, що чим вищою буде інтелектуальна активність студентів (на лекціях і на інших формах занять) і чим більш творчим буває сприймання і систематичною самостійна робота, тим зрілішими бувають їх науково-методологічні міркування і стійкіші ідейні погляди, моральні якості. А поведінка у колективі та стосунки з іншими студентами визначаються принциповістю. І навпаки, у студентів, які пасивні в навчанні та не працюють систематично, відсутні чіткість переконань і мотивованість міркувань у галузі науки і моралі.

Ми провели окреме спостереження на III курсі біологічного факультету. Було поставлене завдання з'ясувати, чи є якась залежність між учбовою діяльністю студентів і формуванням у них світогляду і зрілості ідейних і моральних переконань. На курсі було 46 студентів. Дослід тривав один семестр. Цей строк був потрібний, щоб вивчити діяльність студентів на заняттях тих дисциплін, що були у розкладі, і визначити рівень розвитку якостей, які нас цікавили. До спостережень були залучені викладачі. Разом з ними на кожного студента була складена характеристика його діяльності, а на заліках і екзаменах за нашою інструкцією з'ясувались виховні наслідки. Спостереженням було охоплено три предмети: філософія, психологія і фізіологія рослин. При підсумку ми мали на увазі, що та вихованість, яка нас цікавила, частково була зумовлена діяльністю студентів у попередніх семестрах, а також впливом інших факторів — поза аудиторного роботою, впливом громадської діяльності та ін. Але у наших спостереженнях, хоч і обмежених одним семестром, вивчався відрізок того стилю діяльності студентів, що був для них типовий. Тому й конкретні висновки наших спостережень будуть об'єктивно правомірними.

Спостереження показало, що в цьому випадку формування важливих ідейних і моральних якостей залежало від інтелектуальної активності та практичної діяльності студента в учбовому процесі. Усвідомлені закономірності та логіка науки піднімають студента вище окремих фактів і подробиць; він іде до наукового узагальнення і самостійної оцінки. А це і є конкретний шлях формування світогляду та ідейно-політичних і моральних переконань. Разом з цим осмислена активна діяльність перетворює навчальний процес у потребу, виникає потяг до вивчення, виховується захопленість наукою або, як кажуть, одержимість. Такий студент не може не працювати. Він не потребує дріб'язкової опіки, сам відчуває свій обов'язок і відповідальність.

Винятково високий виховний вплив на студента має його наукова діяльність. У цій сфері праці, коли тільки студент активно включився у творчий пошук, формується і світогляд, й ідейно-політичні та моральні якості.

Тепер про поза аудиторну діяльність. Ця сфера діяльності студентів більш зрозуміла як фактор виховання. Особливо такі її види, як виробнича і суспільно корисна праця, громадська діяльність через колектив і в колективі.

Проте виховний ефект праці студентів виникає не автоматично. Додамо тут, що досвід організації виробничої та суспільно корисної праці дає досить переконливі докази того, що праця виховує студентів тільки тоді, коли вона організовується і планується самими студентами. Досвід бригад, що працюють на цілинних землях і на будовах в інших місцях, це доводить. Ми аналізували роботу студентських бригад на будівництві, на збиральних роботах у фермерських господарствах і прийшли до висновку, що коли трудове завдання сприймається студентами як важлива потреба суспільства, то вони не тільки добре працюють, а й стають умілими організаторами праці та її обліку. І немає тут нічого дивного. Вузи готують зі студентів майбутніх керівників і організаторів виробництва. Ця обставина відома студентам, і вони бувають раді, коли виникає така нагода, щоб випробувати свої організаторські здібності хоч би на громадських засадах.

Є ще одна важлива особливість праці. Не всякий труд нам потрібний, а труд раціонально організований, труд рентабельний і економічно вигідний. Майбутній фахівець має ще у вузі осмислити наукові основи організації праці. І буде виправданим, коли і суспільно корисна праця студентів плануватиметься на принципах, і студенти будуть набувати певних умінь і звичок раціональної праці. Навіть у таких видах праці, як виготовлення приладу, лабораторного пристрою, наочного посібника для кафедри варто привчати студентів виконувати все на основі точних економічних розрахунків.

Ми спостерігали досвід методичного кабінету біологічного факультету. Студенти часто з відходів виробництва виготовляли цінні прилади і унаочнення з біології. В кабінеті виготовлялись не тільки прилади для школи, а й добре оздоблений роздатковий матеріал, чучела, гербарії, препарати. Зроблені руками студентів при малій затраті матеріалу і часу посібники ці приносили студентам естетичну насолоду і моральне задоволення. Ці ж студенти ставали хорошими організаторами біологічних кабінетів в школах після закінчення навчання.

Про громадську діяльність. Ми добре звикли до різноманітної діяльності студентів у колективі. В минулому студенти відзначались революційним ентузіазмом і брали активну участь у суспільному житті народу. Сучасні студенти не знизили свого ідейно-політичного пориву. В нових умовах і при розв'язанні інших завдань, ніж це було тридцять-сорок років тому, наші студенти, спираючись на широкі знання, беруть активну участь у суспільно-політичному житті країни. Ми, наприклад, мали змогу порівняти кількісно участь студентів у громадській роботі в своєму колективі та серед населення. Зрівняли дані тридцять років назад і сучасні. Це порівняння показує, що кількість активних учасників громадського життя не зменшилась. Вона (кількісно) залишається майже незмінною.

Молодому педагогу відомо, що кількісна характеристика участі студентів у громадській роботі ще недостатня для з'ясування її педагогічної ефективності. Проте незаперечним є те, що практично кожен із студентів здатний брати участь у громадській роботі. Не буде утопією, коли ми намагатимемося всіх студентів залучити до певної громадської роботи.

Правильність цієї тези підтверджує і педагогічний досвід. Хоч громадська робота корисна для інших, ми повинні розглядати її насамперед як метод виховання студентів. Таке твердження, можливо, незвичайне. Який це метод, скажуть, коли не всі студенти мають змогу виконувати постійні доручення. Таке твердження не говорить проти педагогічної суті громадської роботи. Якщо простежити за впливом громадського доручення на студента, то можна переконатися, що через громадську роботу студент набуває таких якостей, яких не можна виховати іншими методами. Наші узагальнені матеріали свідчать, що через громадську роботу студент виробляє в собі такі якості, як переконання колективіста, його ідейний кругозір поступово виходить за межі особистого і доходить до масштабу колективу, а далі всього суспільства. Це головний ідейний здобуток. Крім того, студент як громадський діяч набуває важливих навиків роботи з людьми, виробляє організаторські навики. Активна громадська робота, що контролюється колективом, сприяє вихованню характеру студента, його вольових якостей, студент навчається розуміти і правильно сприймати критику недоліків. І, нарешті, громадська діяльність, проникнута почуттям відповідальності за інших, за колектив, формує емоції студента. Таким чином, громадська робота студента, правильно поставлена в колективі, може забезпечити виконання важливої програми ідейно-політичного і морального виховання, що є частиною загальної програми підготовки фахівця у вищій школі.

Важливим дорученням колективу є читання лекцій і проведення бесід серед населення. Ця форма громадської роботи все більше поширюється, користь її подвійна. Населенню надається допомога, і студенти ростуть ідейно, краще усвідомлюють суспільні проблеми. Особливо важливо, що студенти набувають першого досвіду політико-виховної роботи серед населення.

Ми не згідні з думкою, що бюрократизм і свавільство властиві деяким людям органічно. Ні, це не так. Починається формування цих рис із невдалого першого досвіду. Для майбутнього фахівця таким досвідом (позитивним чи невдалим) буває виконання перших громадських доручень у студентському колективі. Ось чому помилкою буде спрощено дивитись на виконання громадських доручень студентів як на гру. Це не гра, а природна діяльність колективу дорослих людей, в якому формуються важливі задатки

Використана література:

І.І. Кобиляцький Методи навчально-виховної роботи у вищій школі (Для аспірантів і молодих викладачів вузів) / Видавництво Львівського університету, 1970, 200с.





Реферат на тему: Учбова і громадська діяльність як вирішальний фактор виховання (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.