Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Педагогіка

У формуванні студента немає ізольованих якостей. Повна відповідальність студента за свої дії (реферат)

Людина неподільна у всьому, що її прикрашає як особу, і в тому, що завдає їй і людям неприємності. Буває, що ми з бажання підкреслити у людині позитивне намагаємось суттєві недоліки у її діях і помилкові міркування оголосити випадковими. Принцип опори на позитивне правильний. Педагогічно він себе виправдовує не тільки в школі, а й у вузі й на виробництві. Проте для того, щоб визначити науково-обгрунтований підхід до проблеми всебічного формування фахівця і щоб мати змогу спрямовувати розвиток особи студента, ми повинні враховувати всі аспекти розвитку. У загальній програмі виховання є головні, ведучі якості, як, наприклад, ідейно-політичні переконання, і такі риси, що зумовлюються основними якостями, від них залежить ставлення до праці, до людини. Водночас ми бачимо і зворотній вплив. Виховання, наприклад, любовного ставлення до праці підносить людину ідейно і морально. Аналізуючи процес набуття моральних переконань, почуттів і формування морального досвіду, ми бачимо, що відбувається не тільки прямий, а і опосередкований взаємовплив окремих якостей особи. Ось чому педагогічно правильний підхід до оцінки особи студента буде тільки тоді, коли ми виходитимемо з передумови, що в людині немає ізольованих якостей, як і немає випадкових поглядів і дій.

Студент взагалі хороший, кажуть інколи, встигає, дисциплінований, відвідує заняття і різні заходи. А його пасивність у колективі та байдужість до суспільного життя пояснюють його стриманим характером. Оце і є поверховий підхід до оцінки студента. Можливо, що для особистої справи і досить цих відомостей. Але для тих, хто виховує студентів, подібна характеристика, як броня, приховує дійсний стан внутрішнього світу студента. І особливо небезпечно буде те, що ми не бачимо правильного підходу до студента і діятимемо з огляду на обстрактну особу студента.

Можна знайти багато прикладів, коли розвиток якихось сторін ідеології студента відбувається приховано. Зовнішнє благополуччя присипляє викладача, а декларативні відповіді милують слух, і він із задоволенням ставить на екзамені відмінно. Поставивши оцінку, ми ніби відмахуємось від проблеми формування студента.

Зробимо висновок. Передусім молодому викладачеві потрібно мати на увазі, що ізольованих рис в ідеології та моралі особи немає. Будь-який відтінок душі студента має своє ідейне походження. Педагогіка цього питання така: потрібно не тільки знати, але й глибоко розуміти студента, бачити джерело появи небажаних симптомів і уміти здійснювати направлений вплив на студента.

І ще один висновок. Немає в учбовому процесі, з науковій роботі, в житті колективу, у впливах суспільства і сім'ї таких факторів, котрі при певних умовах не могли б справити на студента вирішального впливу. В кожному конкретному випадку співвідношення факторів, що діють на студента, може бути різним. Ведучий вплив має учбовий і виховний процес, що відбувається на факультеті та у вузі. Мистецтво педагога і громадських організацій в тому й полягає, щоб бачити домінуючі фактори впливу на конкретного студента і знайти відповідні засоби внесення потрібних змін у цей вплив.

Взагалі ця проблема психологічно і педагогічно досить складна. Вона чекає своєї розробки і ґрунтовних досліджень.

Учбовий процес у вищій школі єдиний. Ця єдність зберігається і у виховній роботі. Не можна уявити виховний процес у вузі як уособлену діяльність викладачів і студентів. Педагогічно студенти і викладачі зв'язані безпосередньо, що відбувається на очах у всіх, і опосередковано, що буває й непомітно для самих студентів чи викладачів. Навіть у такій сфері діяльності, як студентський колектив, що організаційно автономний, вплив професорсько-викладацького складу, особливо через громадські організації, продовжує діяти. Звичайно, це не означає, що педагогічно зв'язані між собою вихователі та вихованці позбавлені самостійності. Навпаки, принцип активності й самостійності діє не тільки в учбовій, але й у виховній роботі. Практично ж буває так, що у виховній сфері можливостей для доцільної самодіяльності більше, ніж в учбовій. Кожен студент має необмежену можливість розкрити себе як особу в житті колективу, удосконалювати свої здібності, задовольнити бажання й наміри.

Про керівну роль педагогічного складу у формуванні студентів ми повинні говорити прямо і без застережень. Знижки на те, що у вузі навчаються дорослі люди, які не потребують опіки, наявної в дитячих установах чи в школі, бути не може. Ми тільки маємо на увазі, що керівна роль професорів і викладачів у вищій школі аж ніяк не зводиться до дріб'язкової опіки. Керівна роль реалізується у складному комплексі прямих і опосередкованих впливів на студентів як окремими вченими, так і всім колективом кафедр. Вже при глибокому розкритті наукової проблеми в лекції, у вияві свого ставлення до фактів і подій педагог здійснює опосередкований вплив на студентів. Розроблена кафедрою, тематика лекцій, з якою студенти виступатимуть перед населенням, теж буде виховним впливом на студентів. З досвіду відомих вчених-педагогів ми знаємо, що навіть у здавалось би зовні незначних діях педагог справляє на студента виховний вплив.

І тепер виникає питання, якою ж повинна бути міра відповідальності студента за свої дії: адже студенти у загальному виховному процесі перебувають під керівництвом вихователів. І, можливо, з підкорених можна зняти відповідальність і покласти її на ведучих? Формальна логіка тут нічого не пояснює. Ведучі та підкорені — поняття педагогічні. Говорячи про це, ми тільки підкреслюємо педагогічну суть виховного процесу, в якому ті, що навчають і виховують, спрямовують формування особи студента, а ті, що навчаються і дістають виховання, знаходяться під безпосереднім впливом перших. Коли ж ми будемо оцінювати дії та вчинки студента, то виходитимемо з передумови, що студент дозріла людина, має права і обов'язки громадянина нашого суспільства, а тому і юридично, і морально несе повну відповідальність за свої дії. Кафедри і окремих викладачів ми можемо звинувачувати за невдале виконання своїх функцій вихователя, але ця вимога не може послабити відповідальності студента.

Проте нас цікавить не тільки юридична відповідальність. До юрисдикції ми апелюємо тільки у складних питаннях, а це буває дуже рідко. У щоденній виховній діяльності ми маємо справу з педагогічною суттю відповідальності студента, що набуває виключно важливого практичного значення.

Маючи на увазі громадянську зрілість студента і його повну відповідальність, ми відповідно визначаємо наші вимоги до нього. Ми маємо всі підстави чекати відповідального ставлення до наших вимог і завдань. Спостереження за психологією студентів показують, що наша орієнтація на зрілість студентів імпонує їм, викликає зворотне почуття довіри і поваги. Коли ж ми ставимось до студента як до школяра, не розраховуємо на відповідальну дію дорослого, то цим самим принижуємо юнацьку гідність, мимоволі перетворюємо студента лише в пасивний об'єкт виховання. Самі студенти у відповідях на питання анкети пишуть, що їх стримує школярський підхід, не дає виходу ініціативі та самостійності. Нам довелось розв'язувати конфлікт, що виник на ґрунті недооцінки відповідальності студентів. Представники курсу прийшли в деканат і попросили дозволу провести збори без присутності викладачів. Декан задумався і дозволу не дав. Але студенти наполягали: «Ми хочемо поговорити на зборах відверто. Обговоримо назрілі питання». Ми охоче задовольнили це природне прохання студентів. А виникло воно тому, що на цьому факультеті занадто багато обов'язків покладалось на кураторів, а основним методом їх діяльності був догляд (бути на всіх студентських заходах).

Ще один педагогічний аспект цієї проблеми. Не важко помітити, що наша установка на відповідальність студентів і довіру до них викликає у студентів відчуття своїх сил, упевненість в успіху. А тоді менше місця стає для байдужості. Буває ж так, що ми, зіткнувшись із фактами байдужості, поспішаємо звинуватити студентів, шукаємо джерел впливу на них, але не помічаємо, що студент зневірився у своїх силах під впливом викладача, що навіяв йому безрадісну перспективу.

Розрахунок на зворотні дії студента потрібен в усіх видах діяльності — учбовій, науковій та виховній. І це буде наш висновок, порада молодому викладачеві, — у всіх діях з студентами навчитися спиратись на зворотні дії студентів.

Використана література:

1. І.І. Кобиляцький Методи навчально-виховної роботи у вищій школі (Для аспірантів і молодих викладачів вузів) / Видавництво Львівського університету, 1970, 200с.

2. Основы дидактики, «Просвещение», М., 1967, стор. 5.





Реферат на тему: У формуванні студента немає ізольованих якостей. Повна відповідальність студента за свої дії (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.