Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Педагогіка

Трудовий семестр і його вплив на естетичне виховання студентів УРСР з комуністичної ідеології (реферат)

Естетичне виховання молоді в радянські часи неможливо уявити собі без її участі у суспільно-корисній праці. Це виходить з того, що сама сутність і природа естетичної діяльності людини не тільки мають своєю основою працю і органічно пов'язані з нею, але саме в процесі суспільної практики, в творчій праці виявляються найбільш повно.

У цьому зв'язку безсумнівний науковий інтерес викликає дослідження естетичного виховання у процесі патріотичного трудового руху студентської молоді під час третього семестру.

За радянські роки вийшло багато цікавих книг з проблем естетичного розвитку особи у процесі праці. Та жодна з них безпосередньо не торкається питання естетичного виховання молоді. Що ж до ролі трудового семестру в естетичному вихованні студентської молоді, то ця проблема навіть не згадується. Тим часом її розробка набуває надзвичайної актуальності.

У діяльності студентських будівельних загонів є особливості, що привертають до них увагу не тільки самих студентів, а й педагогів, економістів, соціологів, психологів. Самостійність у розв'язанні складних виробничих завдань, своєрідність студентського самоуправління, відчутність конкретних результатів своєї праці, розвиток творчого ентузіазму і шукання прекрасного не тільки безпосередньо в самому виробничому процесі, а й у різнобічній, надзвичайно динамічній громадсько-політичній діяльності серед населення на місцях дислокації загонів — все це дозволяє говорити про досвід організації праці, побуту та відпочинку студентів під час трудового семестру як про цікавий, а головне, — корисний соціально-економічний експеримент, що характеризується не тільки високою виробничою ефективністю, а й високою громадянськістю.

Не випадково у Звітній доповіді ЦК КПРС XXIV з'їздові партії зазначено, що «ударні комсомольські будови... студентські будівельні загони... літні табори праці і відпочинку — все це конкретні і дуже потрібні діла комсомолу, вожака радянської молоді».

З'ясування взаємозв'язку праці і естетичних почуттів не можна вважати якоюсь абстраговано-теоретичною проблемою. Навпаки, це одне з найважливіших, актуальних і політично значущих питань. Говорячи про те, що виховання юнаків і дівчат у дусі поваги і любові до праці завжди було і лишається найважливішою турботою Комуністичної партії, тов. Л. І. Брежнєв підкреслив: «Це велике державне питання. В його правильній постановці і розв'язанні заінтересовані всі: трудові колективи, громадські організації, школа і сім'я. Воно зачіпає долю мільйонів людей, більше того — майбутнє нашої країни»

Уже сьогодні змінюється характер праці, трудова діяльність перестає бути тільки засобом до життя і перетворюється на справжню творчість, стає джерелом радості. На наших очах поняття «творчість» і «натхнення» виходять за межі вузькоестетичного. Змінюється і обсяг поняття «художник»; все частіше цим поняттям оперують не тільки при визначенні професії або ступеня майстерності, а й при характеристиці самого ставлення людини до праці, до світу, що оточує нас.

Комунізм прагне до краси людських відносин. І вже сьогодні це прагнення стає живою потребою особи, перетворюється на норму людської поведінки. Відбувається те злиття етики та естетики, коли для оцінки досконалості морального обличчя людини, моральних взаємовідносин найбільш точними і повними є критерії та оцінки естетичні — красиве, прекрасне, величне. Говорячи словами М. Горького, етика майбутнього — це естетика.

Героїка комуністичного будівництва дає змогу найбільш повно виявитися естетичним потенціям праці, які в свою чергу обумовлюють її зростаючу роль у виникненні естетичного ставлення і його художнього вираження.

Естетична цінність праці визначається понад усім її творчим характером, майстерністю, свободою діяльності. Краса, що виникла в творчості, виступає як одна з найважливіших духовних стимулів. Міра краси праці залежить від суспільних і технічних умов праці і від суспільної значущості її результатів.

У цьому зв'язку красномовними є результати роботи студентських будівельних загонів Української РСР з моменту їх організації до наших днів. Аналіз процесу їхньої праці, організації побуту і відпочинку, громадської активності дає підставу говорити про великий естетичний потенціал патріотичного трудового студентського руху наших днів.

Нині важко уявити студентське життя без третього семестру. Він вагомо й зримо увійшов у нашу дійсність. З ним пов'язані тисячі будов країни і багато інших добрих справ.

Третій семестр ще називають трудовим. І це чітко визначає його сутність. Праця лежить не тільки в основі його, а й являє собою його вищий сенс. Адже навчити юнаків та дівчат не тільки виконувати конкретні і необхідні суспільству завдання, а й прищепити їм любов до праці та повагу до людей праці, вміння працювати грамотно, красиво, творчо — ось завдання третього семестру.

Не випадково студентські будівельні загони стали для всіх учасників — а їх щорічно по країні сотні тисяч — доброю школою життя, великого організаційного і виробничого досвіду, громадянського змужніння і становлення.

Будівельні загони Української РСР, як органічна частина всесоюзного студентського будівельного загону, пройшли великий і уславлений шлях від кількох десятків чоловік до багатотисячного, добре організованого, оперативно керованого мобільного колективу, що спроможний розв'язувати складні народногосподарські завдання. Про це переконливо свідчить аналіз показників роботи загонів у 1962—1975 роках.

Аналіз показує систематичне чисельне зростання студентських загонів, що свідчить про їх велику притягальну силу для студентської молоді, її бажання приносити користь своєму народові вже сьогодні, тобто ще до закінчення вищої освіти. В 1975 р. чисельність студентських загонів зросла порівняно з 1962 р. майже в 75 разів, а за останні 5 років — у 1,5 раза.

Разом з тим значно збільшились обсяг і складність робіт, що їх виконують студенти під час третього семестру. За десять років обсяг виробничої програми загонів зріс незмірно: він збільшився з 1,8 млн. крб. в 1962 р. до 249,3 млн. крб. у 1975 р. Розрахунки показують високі темпи зростання обсягу робіт, виконуваних студентами України. Так, тільки за роки дев'ятої п'ятирічки він зріс порівняно з 1970 р. на 125,2 млн. крб.

Про високу репутацію праці студентів свідчить і те, що в 1975 p., наприклад, студентський будівельний загін УРСР працював на об'єктах 56 союзних і республіканських міністерств і відомств. Великі студентські будівельні загони України працювали на 58 ударних комсомольських будовах, у тому числі на таких будовах союзного значення, як Чорнобильська атомна електростанція, Трипільська, Вуглегорська, Запорізька ГРЕС, канали «Дніпро — Донбас» і Північно-Кримський, БАМ.

Якщо за роки восьмої п'ятирічки студентськими будівельними загонами України освоєно 365,1 млн. крб. капіталовкладень, то за роки дев'ятої п'ятирічки загонами УРСР в різних районах нашої країни освоєно 1,4 млрд. крб. Якщо в 1962 р. загони України дислокувались лише в Кустанайській області Казахстану, то в 1975 р. географія їх розміщення розширилась.

Крім згаданих районів, студентські загони УРСР працювали в 1972 р. в Амурській, Оренбурзькій, Смоленській областях РРФСР, Тургайській обл. Казахської РСР, а в роки восьмої п'ятирічки — в Якутській АРСР, на відбудові м. Ташкента, будівництві Красноярської ГЕС і Волзького автозаводу в м. Тольятті.

Студентськими будівельними загонами України у 1975 р. введено в експлуатацію 877 об'єктів, у тому числі виробничих — 525, культурно-побутового призначення — 87; збудовано 260 житлових будинків загальною житловою площею 26,5 тис. м2. Середній виробіток одного бійця загону України за весь третій семестр становить 3340 крб.

Студентам довіряють (а вони всюди виправдовують це довір'я) пускові об'єкти, які вимагають як високої трудової організованості та дисципліни, так і високої кваліфікації.

Естетика справжнього трудового ентузіазму студентів під час трудового семестру обумовлюється поряд з іншим і гордістю за те, що зроблено твоїми руками. Якщо загін починає з «нуля» і закінчує опоряджувальними роботами — будова стає його рідним домом, вираженням його власного «я».

Про те, що дає такий сплав музи і фізичної праці, говорять самі студенти — бійці будівельного загону «Акорд-72» Київської консерваторії, який працював на) будовах Тюменської області. Ця оцінка, на наш погляд, дуже показова, тому заслуговує на те, щоб привести її досить повно. Один із студентів, Олег Долгий, майбутній диригент-хормейстер, сказав: «Там одержуємо добрячу наснагу і заряд. Фізична праця ніби збурює від млявості. Відразу помічаєш зміну: скучили за піснею, інструментом. Кортить виступити перед аудиторією. А потім якось приємно, що, від'їжджаючи, залишаєш за собою світлі споруди. Тільки згадаєш: а тут же було напівболото. Та ще подолати таку відстань. Я сам з Буковини, то мені цікавий, та й не тільки мені, отакий контраст...».

Ці думки являють інтерес з багатьох сторін. По-перше, роль фізичної праці в активізації творчих імпульсів. Далі, чудове й безпосереднє відчуття необхідності твоєї праці для людей, для суспільства. І, зрештою, естетика розширення світогляду, пізнання почуттів у процесі знайомства з природою і людьми різних куточків нашої країни.

В цьому зв'язку здається цілком правомірним оцінювати широку географію дії студентських будівельних загонів з точки зору її ролі у вихованні духовних, естетичних почуттів студентів — бійців загонів; вони побувають у багатьох визначних місцях, ознайомляться з їх історією, культурою, а це для них — найголовніше. І не дивно, що саме такі ж думки висловлюють і командири і бійці будівельних загонів.

Наскільки актуальні в цьому відношенні слова А. С. Макаренка, який писав: «Фізичний розвиток у праці має велике значення, він являє собою важливий і абсолютно необхідний елемент фізичної культури. Але головна користь праці складається в психічному, духовному розвитку людини»! (розрядка автора).

В аналізі безпосередньої виробничої діяльності студентських загонів України привертає увагу робота загонів небудівельних напрямків — сільськогосподарських, реставраційних, а також загону провідників. їхня діяльність свідчить, що студенти під час трудового семестру не обмежуються тільки будівництвом, сфера їхньої виробничої діяльності значно ширша.

Сільськогосподарські загони стали надійними помічниками колгоспам і радгоспам у догляді за посівами, у збиранні врожаю. В 1975 р. чисельність таких загонів становила 33,5 тис. чоловік або 34,6% від чисельності всього загону студентів України. Бійці цих загонів плідно працювали у Київській, Харківській, Донецькій, Дніпропетровській та інших областях УРСР, а також в інших республіках. За літні місяці 1975 р. сільськогосподарськими загонами було виконано досить великий обсяг робіт, що обчислюється 36,4 млн. крб.

Велику роботу виконав загін студентів-провідників чисельністю близько 2400 чоловік, який обслуговував 72 напрями 6 залізниць УРСР. Донецький, Кримський, Львівський, Одеський та інші загони успішно справилися з виробничими завданнями, провели велику суспільно-політичну і виховну роботу.

Безсумнівний інтерес з точки зору органічної єдності процесу праці і естетики творчості являє собою робота студентських загонів реставраторів; адже тут від студентів вимагається не тільки сумлінна праця — цього замало, — тут повинно бути величезне бажання працювати, до того ж помножене на майстерність ювеліра. 137 студентів Київського художнього та Київського інженерно-будівельного інститутів та Івано-Франківського педінституту працювали в шести областях УРСР на реставрації об'єктів великої культурної і історичної цінності. Вони реставрували замок «Паланок» в місті Мукачево Закарпатської області, Генуезьку фортецю в Судаку Кримської області, Воронцовський замок і Музей західного і східного мистецтва в Одесі, Білгородський кремль в Одеській області, етнографічний музей в селі Пирогово під Києвом, Братський корпус бурси в Києві та інші історичні пам'ятки.

Студентський реставраційний загін за 35 літніх днів освоїв виробничу програму будівельно-монтажних робіт на 54,6 тис. крб. Вже перший досвід роботи цих загонів показує велику корисність їх, бо сьогодні потреба в реставраційних роботах задовольняється лише незначною мірою.

Аналізуючи виробничі показники роботи студентських загонів України, високу ефективність і широту сфери їхньої діяльності, необхідно підкреслити, що важливою умовою успішної праці студентів під час трудового семестру є створення в загонах особливої естетичної атмосфери як в плані матеріальному, так і в духовному — створення того, що А. С. Макаренко називав стилем колективу.

У колективі створюються найсприятливіші умови для виявлення обдаровання людини. «Тільки в колективі індивід дістає засоби, що дають йому можливість всебічно розвивати свої задатки...».

Створенню особливої естетичної атмосфери в студентських загонах великою мірою сприяють принципи організації праці і життя, закріплені в Статуті загонів. Статут вимагає від кожного члена загону комуністичного ставлення до праці, товариської взаємодопомоги і принципіальності у відносинах з товаришами, суворого додержання комсомольської і виробничої дисципліни, зміцнення інтернаціональної дружби. Передбачено загальну участь у труді і розподіл відповідно до праці, колегіальність у розв'язанні питань життя загону, систематичну звітність штабу перед загальними зборами загону, відповідальність і звітність командира і комісара загону перед штабом і загальними зборами бійців загону.

Умовами створення особливої естетичної атмосфери під час трудового семестру, таким чином, виступають: а) характер праці, безпосередня участь у виробництві матеріальних цінностей; б) міцний колектив студентів-бійців, який живе за принципом «один за всіх і всі за одного»; в) норма поведінки — Статут студентського будівельного загону.

Організація праці, побуту і відпочинку в загоні дає змогу повніше розкритися кращим якостям радянської молоді, сприяє активній участі кожного у виробничій діяльності й суспільному житті, є перевіркою змужніння колективу. Не випадково рівень виробничої і громадської активності студентів під час третього семестру буває вищим, ніж у стінах інституту. Тут, очевидно, вирішальне значення належить реалізації принципу самоуправління, коли загальна думка є законом для кожного, і зрослій відповідальності студентів-бійців один перед одним, перед інститутом, перед суспільством в цілому.

Саме ця особлива естетична атмосфера, або, за словами А. С. Макаренка, стиль колективу студентських загонів, дає змогу студентам не тільки трудитися з ентузіазмом, знаходячи різноманітні стимулюючі форми соціалістичного змагання і відзначення переможців, а й проявляти, коли це необхідно, прекрасні почуття високої громадянськості і навіть героїзму.

Коли 10 липня 1972 року в радгоспі «Баглійський» почалася злива і бурхливі потоки води зірвали літні загони і разом з худобою понесли їх в озеро, бійці загону «Бригантина» Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту на чолі з командиром Олександром Бережним всі як один кинулися на боротьбу зі стихією. До глибокої ночі, по пояс у воді, часто нехтуючи небезпекою, яка їм загрожувала, студенти рятували худобу.

Наступного ж дня вони відремонтували літні скотарські табори. Мужність студентів допомогла врятувати радгосп від великих матеріальних збитків. В листі до інституту керівники радгоспу від імені всіх жителів села висловили подяку студентам за їх благородний вчинок.

До обласної лікарні привезли людину, яка дістала найтяжчі опіки. Негайно потрібна була шкіра для пересадки. її дали бійці студентського загону ім. Миколи Романюка Вінницького медичного інституту Ігор Козачок та Анатолій Тиходюк. Життя потерпілого було врятовано.

Бійці студентських загонів «Гірник» та «Горизонт» Донецького політехнічного інституту, «Шукач-5» Макіївського будівельного технікуму допомагали гасити палаючий ліс у Краснолиманському районі Донецької області і виявили при цьому високу організованість і мужність. Студенти загону «Корвет-72» Миколаївського суднобудівного інституту під керівництвом командира Юрія Кузнецова запобігли пожежі солом'яної скирти, що стояла поблизу виробничих приміщень радгоспу ім. Н. К. Крупської Доманівського району Миколаївської області. Бійці загону «Энергетик» Вінницького політехнічного технікуму вночі схопилися по тривозі і врятували від вогню будинок колгоспника Ф. Помина в селі Черемошне Погребищенського району Вінницької області.

Наведені факти, перелік яких можна було б продовжити, свідчать про естетичну сповненість почуттів, усвідомлення високого обов'язку, справжню громадянську мужність студентів під час трудового семестру.

Говорячи про особливу естетичну атмосферу і стиль колективу студентських будівельних загонів, доречно нагадати слова А. С. Макаренка про те, що важко уявити собі колектив, у якому хотілось би жити, некрасивим з зовнішнього боку, про те, що не можна нехтувати естетичними сторонами життя.

За положенням табір студентського загону повинен мати такий вигляд: оформлений в'їзд, огорожа, щогла з підйомним прапором, місце для лінійки, приміщення для лікаря, приміщення для зберігання робочого одягу, червоний куток, побутові приміщення, упорядковані відповідно до санітарних норм, місце для стоянки автомашин, для куріння, для вмивання, щит з протипожежним інвентарем, дошки для об'яв, газет, бойових листків тощо. Всі приміщення в таборі повинні мати таблички з написами. При вході в табір повинна бути табличка з найменуванням загону і вузу, чий загін тут розміщено.

До речі, про назви. Їм можна було б присвятити цілий розділ і назвати його «Естетика імен студентських будівельних загонів». Тут і серйозність поставленої мети, і іскристий студентський гумор, і горіння, і заклик, — така їх безліч і така різноманітність: «Атлант», «Прометей», «Квант», «Акорд», «Романтик», «Відважний», «Еврика», «Комета», «Факел», «Шукач» та багато інших. До деякої міри в назвах загонів відчувається майбутня професія, місто, де вчаться студенти, потяг до пошуку і подвигу.

Слід сказати, що студенти виявляють велику вигадку, ініціативу, вміння у влаштуванні свого дому — табору, не забуваючи і про естетику місця його розташування. Так, загін «Алмаз-72» Одеського інженерно-будівельного інституту, працюючи в селі Ульянівка Миколаївського району, розмістився на березі озера. Палатки розкинули в гаю. Червоне полотнище загонового прапору майоріло над зеленими кронами дерев. Перед палатками на галявині влаштували місце для лінійки. Табір мав свій спортивний комплекс, який обладнали самі студенти, яскраво оформлений червоний куток і добре укомплектовану бібліотеку. У палатках було електроосвітлення і радіо. Все це сприяло успішному виконанню виробничої програми і ефективній політико-виховній роботі.

Ми не випадково детально говоримо про оформлення студентських таборів. Від естетики побуту і відпочинку великою мірою залежить і естетика самого процесу праці і її ефективність.

Сьогодні можна з упевненістю сказати, що трудовий семестр не тимчасова кампанія, а найважливіша ланка в органічній єдності навчання, виховання і продуктивної праці. Саме зміцнення цього взаємозв'язку є тим методом, за допомогою якого може бути розв'язана проблема всебічного розвитку особи. К. Д. Ушинський з цього приводу писав: «Якщо педагогіка хоче виховувати людину в усіх відношеннях, то вона повинна попереду пізнати її також в усіх відношеннях».

Третій семестр створює для цього найбільш сприятливі умови, оскільки, крім безпосередньої виробничої діяльності, студентські загони подають шефську допомогу сільським школам, проводять піонерську роботу серед дітей, беруть на виховання підлітків, які перебувають на обліку в дитячих кімнатах міліції, допомагають інвалідам Вітчизняної війни та старим людям, створюють навчально-консультаційні пункти для вступників у вузи і технікуми, проводять надзвичайно різноманітну і конче потрібну ідейно-політичну та культурно-масову роботу серед населення.

Не можна без хвилювання читати листи — відгуки місцевих партійних і радянських органів, господарських організацій, окремих громадян про виробничу і громадсько-політичну діяльність студентських загонів. Цих відгуків сотні. І в усіх — гаряча подяка студентам за їхні добрі діла, запрошення приїжджати знову.

«Довгі роки, — говориться в листі керівників Комсомольського району Кустанайської області Казахстану про роботу студентського загону Київського університету, — будуть стояти в районі споруджені їхніми руками будинки, школи, лікарні, виробничі об'єкти. А в наших серцях будуть довго жити спогади про вечори, що були проведені разом з ними, про почуті розповіді, переглянуті концерти. Тепло своїх сердець, веселість і завзяття, знання та вміння студенти віддавали нам».

Серед чудових традицій студентського трудового руху важливе місце посідає шефство над сільською школою, що проходить під девізом «Нашій зміні — постійну турботу». Ось яку допомогу сільській школі подали студенти Української РСР, які працювали в Тюменській області влітку 1975 року:

Що зроблено

Кількість

Поточний ремонт шкіл

139

Побудовано спортмайданчиків та інших споруд

261

Обладнано спецкабінетів

119

Обладнано фотолабораторій

45

Виготовлено наочних посібників

560

Передано шкільним бібліотекам книг (томів)

23122

Подібні дані, котрі не потребують особливих коментарів, можна навести і по багатьох інших студентських загонах України, які працювали в різних куточках нашої країни. Доречно зауважити, що таке шефство здійснюється понад велику виробничу програму, яка, до речі, включає також і будівництво шкіл.

Привертає увагу те, що традиції допомоги школі з боку студентів переймають старшокласники. Цей рух ще тільки починається, але його перспективність безсумнівна, бо перехід до загальної середньої освіти вимагає трудомістких робіт, пов'язаних з розвитком матеріальної бази шкіл, вдосконаленням процесу навчання і виховання тощо.

Робота учнів безпосередньо в своїй школі протягом так званої п'ятої чверті розвиває у них бережливе ставлення до шкільного майна, сприяє зміцненню матеріальної бази шкіл, є прекрасним зразком колективної праці.

Ініціатором організації загонів старшокласників на Україні став комсомол Донецької області. Рух шкільних ремонтно-будівельних загонів одержав назву «Донецьк шкілбуд». Переймаючи досвід студентів, бійці шкільних загонів беруть шефство над дошкільними установами; вони ремонтують ігрові майданчики, дитячі іграшки, меблі, провадять озеленення дворів. Влітку 1975 р. в Українській РСР працювало 5926 учнівських виробничих бригад та 529 шкільних лісництв.

Широку популярність у населення набули навчально-консультаційні пункти для вступників у вузи і технікуми— «Абітурієнт». Такі пункти працювали всюди, де діяли студентські загони.

Львівським обласним студентським будівельним загоном, наприклад, влітку 1974 року їх було створено 43. Тут давали консультації 133 кращі студенти, а заняття відвідало 989 чол. У загоні «Машинобудівник» Вінницького філіалу Київського політехнічного інституту, який працював у селі Серединка Бершадського району, в консультаційному пункті навчалось 28 випускників місцевої школи. З них в інститути і технікуми поступило 19 чоловік. Все це свідчить про безумовну корисність цієї форми шефської роботи студентів.

Чудовою традицією стало надання студентами будівельних загонів шефської допомоги колгоспникам. З цією метою провадяться суботники і недільники; студенти збирають овочі й фрукти, працюють на прополці, транспортуванні, скирдуванні сіна й соломи. Тільки один будівельний загін «Металург-72» Ждановського металургійного інституту протягом одного недільника допоміг колгоспу ім. Кірова Володарського району зібрати 16 тонн овочів і фруктів.

Бійці загону «Аеліта» Вінницького педінституту у вільний від роботи час збудували дім для пенсіонера, інваліда Вітчизняної війни Мельника М. І. в селі Каніщев Муровано-Куриловецького району.

Тільки щире «спасибі» є платнею за різноманітні послуги в пунктах, які створюються студентами на місцях роботи загонів — у фотоательє, майстернях по ремонту меблів, радіо- і телеапаратури, в ательє мод, у пунктах подання медичної допомоги населенню тощо.

Медперсоналом студентських загонів України протягом трудового семестру 1975 року на дому і в стаціонарі було обслуговано 78658 чол. дорослих, підлітків і дітей. За цей же час було обстежено 349 промислових підприємств, 229 дитячих закладів, 579 джерел водопостачання, 397 торговельних підприємств. 718 бійців загонів стали безоплатними донорами.

В. І. Ленін, наголошуючи на необхідності підтримувати паростки комуністичної праці, говорив: «Спочатку доведи свою здатність на безплатну роботу в інтересах суспільства..., здатність підвищувати продуктивність праці..., а потім простягай руку за почесним званням «комуни» Студентські загони, як бачимо, створюють для цього найсприятливіші умови.

В системі шефської допомоги сільській школі і місцевому населенню важливе місце посідає робота студентів з піонерами в таборах «Супутник», які створюються повсюди, де працюють студентські загони, при школах, клубах, жилих будинках. У цих стаціонарних та напівстаціонарних таборах в період трудового студентського літа щорічно відпочивають тисячі дітей.

Робота в піонерських таборах «Супутник» — чудова педагогічна практика. Вона завжди знадобиться в житті, яка б спеціальність не була отримана після закінчення інституту чи технікуму.

Не можна не згадати і про роботу, яку провадять студенти з підлітками, що перебувають на обліку в дитячих кімнатах міліції. Це дуже ефективна форма виховання, тому що ці «важкі» діти, потрапивши до студентського колективу, прилучаються до суспільно корисної праці, намагаються бути схожими на старших товаришів. Тут втілюється відомий принцип А. С. Макаренка — повага до особи підлітка при високій вимогливості до нього. У випадках порушень застосовуються ті ж міри покарання, як і для всіх членів загону.

Добре сім'я, посіяне студентами під час трудового літа, нерідко приносить щедрі сходи: «важкі» підлітки виявляють інтерес до отримання спеціальності та освіти, прагнуть розкрити свої найкращі якості.

В загальній системі естетичного виховання студентів під час третього семестру велике значення набуває чітка організація всієї ідейно-виховної роботи з ними. Тому важливою проблемою є розроблення єдиної науково обгрунтованої методики цієї роботи, бо короткочасне навчання керівників загонів, підведення підсумків і обміну досвідом — все це не заповнює її відсутності.

Основними принципами ідейно-виховної роботи і, отже, виховання естетичних почуттів студентів під час трудового семестру, можуть бути, нам здається, такі: а) комуністична ідейність; б) розвиток ініціативи і самодіяльності студентів; в) розвиток індивідуальних творчих здібностей студентів; г) усвідомлення високої відповідальності за доручену справу; д) спадкоємність; е) дієвість.

Ці принципи, котрі, звичайно, можуть бути доповнені або конкретизовані, не є чимось новим, бо вони витікають із загальних принципів виховної роботи радянської вищої школи. Але додержання їх, на наш погляд, допоможе міцніше пов'язати органічну єдність: навчання — виховання — продуктивна праця.

У вихованні комуністичної переконаності студентів під час трудового семестру застосовуються найрізноманітніші форми: лекції, екскурсії по місцях революційної, бойової та трудової слави радянського народу, участь у кампанії «Юність викриває імперіалізм», участь в «Тижні миру», заходи, пов'язані з Міжнародним роком книги, вечори інтернаціональної дружби і багато іншого.

Чудовим проявом естетичної атмосфери третього семестру є інтернаціональний характер трудового руху студентів.

Глибокий слід залишила зустріч студентських загонів трьох братніх республік — Російської, Української і Білоруської, яка відбулася в липні 1972 року у місті Добруші Гомельської області і була присвячена 50-річчю утворення СРСР. Цей зліт студентських загонів сприяв зміцненню почуттів братерської дружби між студентами різних національностей, вихованню в них ідейної переконаності і відданості інтересам соціалістичної Батьківщини, справі будівництва комунізму.

Інтернаціоналізм став основою студентського трудового руху. Сьогодні не можна уявити собі загону, в якому б не жили єдиною сім'єю і не працювали пліч-о-пліч діти різних народів нашої Вітчизни, а також студенти-іноземці.

Кращі традиції трудового студентського руху перейшли кордони нашої країни. Починаючи з 1966 року провадиться обмін студентськими будівельними загонами між вузами України і ряду соціалістичних країн. В 1972 році в студентських загонах працювало близько 1 тис. іноземних студентів, що навчаються в вузах республіки, і тих, які приїхали в складі обмінних загонів.

Спільна робота радянських та іноземних студентів у загонах, вечори, бесіди, вогники-диспути, в яких бере участь і місцеве населення, — все це наочно і переконливо демонструє інтернаціональні почуття радянської молоді та молоді інших країн.

Загін студентів Одеського політехнічного інституту «Польща-72» добре працював на спорудженні заводу малолітражних машин у місті Бельсько-Бяла, а студенти Краківської гірничо-металургійної академії трудилися в той самий час на будовах нашої країни. За свідченням самих студентів, такий обмін збагатив їх, крім обміну досвідом дав можливість ознайомитися з історією, літературою, мистецтвом братніх країн.

В загоні «Еврика-72» Одеського інституту народного господарства, який працював на будівництві в колгоспі «Авангард» Балтського району, трудились росіяни і українці, дагестанець і гагауз, студенти з братнього В'єтнаму. В праці і пісні гартувалась дружба студентів. Друзям було дуже приємно дізнатися, що боєць загону студент з В'єтнаму Тай Бай зайняв у студентському клубі Одеси перше місце за виконання пісні «Русское поле».

Естетична атмосфера праці тісно пов'язана з естетичністю відпочинку, і це якнайбезпосередніше виявляється в діяльності будівельних загонів. Прагнення студентів до такого естетично-сповненого відпочинку після робочого дня, їхні пошуки найрізноманітніших форм культурно-масової роботи безпосередньо в загонах і серед населення—одна з закономірностей трудового семестру. Тут і вечори відпочинку, і концерти художньої самодіяльності, і лекції, і екскурсії, і утворення молодіжних кафе за типом «Марічка» при загоні «Ватра» (Український поліграфічний інститут — місто Львів), і спортивні змагання студентів з місцевою молоддю, і вшанування передовиків праці, і ритуали посвячення в цілинники, і поздоровлення з днем народження, коли (як це було в загоні «Ровесник» з Донеччини, що працював у Казахстані) іменинника носили «на троні» по кругу пошани і влаштовували концерт за заявками «винуватця» свята і його друзів, — і ще багато інших дотепних витівок, позначених воістину невичерпною студентською вигадкою, гумором, оригінальністю. Тут слід підкреслити саме естетичну сторону такого відпочинку (і нагадати, що Статут студентських загонів передбачає за гру у карти і вживання спиртних напоїв покарання негайним виключенням із складу загону).

Прагнучи урізноманітнювати форми студентської художньої самодіяльності, слід добиватися додержання певних принципів її організації. Художнім радам і радам клубів вузів необхідно приділити найсерйознішу увагу репертуару концертів та вечорів, що їх організують студенти під час третього семестру. Особливе значення тут повинен мати високий ідейно-політичний рівень репертуару, наявність у ньому творів героїко-революційного, громадянського звучання і сповнених почуттям соціалістичного інтернаціоналізму. Важливі у підготовці репертуару таких концертів і вечорів багатожанровість, використання місцевого матеріалу і фольклору, творів самодіяльних авторів, рівень режисури, якість виконання самодіяльних артистів. Додержання цих принципів дасть змогу, на наш погляд, забезпечити необхідний естетичний зміст відпочинку студентів під час трудового семестру.

В організації естетично змістовного відпочинку в загонах могли б допомогти радіо- і телевізійні передачі, присвячені студентському трудовому руху, однак таких передач надзвичайно мало і висвітлюють вони здебільшого тільки виробничу діяльність загонів.

Давно назріла необхідність розробки єдиної науково обгрунтованої методики культосвітньої роботи в специфічних умовах трудового семестру. І хоча студентському трудовому рухові вже понад десять років, дана проблема знаходиться поки що на стадії споглядальності та вивчення.

Третій семестр як масовий студентський рух являє собою справжній тріумф суспільно корисної праці студентської молоді, органічно вплетений у цілісний процес навчання і виховання. Йому властиві проблеми, пов'язані як із зрослими можливостями, так і зростаючими потребами колективів студентських загонів; розв'язання цих проблем, і серед них проблеми відтворення естетичної атмосфери в праці, відпочинку і громадському житті як відображення процесу пізнання дійсності, становить важливу ланку в комуністичному вихованні студентської молоді; бо якщо студентський загін і розпадається після його розформування, — він лишається як спільність інтересів, як прагнення до прекрасного, як глибина переконань і знань, почерпнутих із книг і підкріплених працею в ім'я майбутнього.

Використана література:

Естетичне виховання у вищих навчальних закладах / Авт. кол.: І.А.Зязюн та ін.; Редкол.: В.Ф.Передерій (відп. ред.), В.О.Кудін … І.А.Зязюн та ін. – К.: Вища шк., 1976. – 207 с.





Реферат на тему: Трудовий семестр і його вплив на естетичне виховання студентів УРСР з комуністичної ідеології (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.