Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Педагогіка

Семінарські заняття (реферат)

Семінари із суспільних наук є досить ефективною формою навчання і виховання студентів. Крім безпосередніх завдань, — поглиблення знань з теорії, засвоєння літературних джерел, добре проведені семінари дають змогу досягти важливого виховного ефекту. Досвід переконливо доводить, що семінари розвивають у студентів такі якості, як уміння робити теоретичний аналіз складних питань суспільно-політичного розвитку, співставляти різні погляди, давати критичну оцінку їм. Точніше, на семінарі у студента зміцнюються власні переконання і формуються уміння аналізу фактів життя і літературних джерел. Виробляються й більш вузькі уміння і навики, як, наприклад, здатність аргументувати свої думки, навики вільної орієнтації при суперечках, уміння вислухати інших і правильно оцінити думку своїх опонентів. Удосконалюється також мова студента.

У практиці вищої школи були відомі різноманітні форми семінарських занять. Найпростіша форма — просемінари, або бесіда зі студентами, і семінари, на яких студенти виступають з доповідями і повідомленнями. В досвіді сучасної вищої школи ці назви семінарів майже не вживаються, але фактично заняття просемінарського типу мають місце. На молодших курсах, особливо на першому, студенти ще достатньо не підготовлені до ґрунтовних самостійних виступів. На старших курсах глибока підготовка до семінару з елементами дослідження стає звичайною для більшості студентів. Вибір форми семінару залежить ще й від особливостей матеріалу і основної мети заняття.

Нам довелось аналізувати велику кількість семінарів різного стилю у викладачів високої кваліфікації та в початкуючих педагогів. Правильно, що на характер проведення семінару впливає науково-педагогічний підхід викладача до проблем семінару. А такий підхід обумовлюється багатьма факторами — науковою кваліфікацією, набутим педагогічним досвідом, навіть характером викладача та іншими його якостями. На методику семінарів впливає стиль занять, які проводяться, досвід кафедри. З цих міркувань ми не повинні дорікати керівникові семінару тільки на тій підставі, що його семінар організаційно і методично не схожий на семінари інших викладачів. І організаційні форми, і окремі методи та прийоми, застосовані на семінарі, можна правильно зрозуміти тільки на підставі визначення його учбових і виховних наслідків. У педагогіці вся творча робота по удосконаленню методів навчання і виховання спрямована на те, щоб досягти найбільш високих наслідків у підготовці та формуванні фахівця.

Молодому викладачеві, що отримав тематику семінарів і літературу до них, доводиться багато працювати, щоб семінар був педагогічно досконалим. З досвіду ми бачимо, що ідеї семінару глибше усвідомлюються студентами, а обговорення проблем проходить логічно і цілеспрямовано лише тоді, коли семінар дидактично чітко окреслений і має логічне завершення. Часто семінари планують так, що увага студентів розпорошується на окремі ізольовані питання, а загальна ідея семінару залишається нерозкритою. У кращому випадку вона тільки декларується. Ми не проти проведення семінару у формі питання-відповіді, і на такому семінарі поглиблюються знання і набуваються певні уміння й навики, аби це тільки не було формальним опитуванням та докором студентам за непідготовленість. Але семінари набагато ефективніші, коли вони плануються за проблемами і на занятті обговорюється проблема, а не окремі питання.

На кафедрах суспільних наук часто йде мова про те, якими методами користуватись на семінарі. Посилаються і на те, що вдалим семінаром є той, на якому були суперечки, обговорення. Можна погодитись з тим, що наявність на семінарі суперечок свідчить про творчу активність студентів, але з певним застереженням. Нам доводилось бути свідком гарячих суперечок на семінарі, але предметом таких суперечок були другорядні деталі. Суперечка закінчується, а тема семінару залишається нерозкритою. Отже, в таких випадках доцільним буде втручання керівника, щоб зосередити увагу групи на основних питаннях семінару.

Молоді викладачі запитують, що потрібно для того, щоб у групі було обговорення і виникали природні суперечки. Все потрібно — і чітка постановка мети семінару, і мобілізуюча редакція питань, і підготовленість групи до занять. Є ще й передумови методичного характеру: не поспішати з оцінками і не давати готових узагальнень, не лякатися незвичних формулювань, не докоряти студентам за невдалий виступ, сприяти тому, щоб група могла самостійно зробити висновок.

Керівникові семінару, особливо молодому, потрібно оволодівати різноманітною методикою проведення семінару, але не бути тільки рабом її. В одному випадку це може бути розгорнута бесіда. Наприклад, на фізичному факультеті викладач П. семінар з діамату успішно провів у формі бесіди. Бесіда вийшла захоплюючою тому, що тема семінару (йшла мова про пізнаванність світу) була тісно зв'язана з фізичними явищами. Це сталось тому, що викладач сам закінчив фізичний факультет, добре розумів усі аспекти проблеми, і бесіда була кваліфікованою і викликала живий інтерес у студентів.

Виправдовують себе ґрунтовні, завчасно підготовлені виступи студентів на семінарі. Найбільш цікавими бувають такі реферати тоді, коли вони присвячені проблемним питанням. Зовсім не цікаво слухати реферат з викладом звичайного матеріалу, відомого з підручника.

Є й такі варіанти, коли викладач на семінарі самоусувається і передає студентові керівництво семінаром. І лише в кінці заняття робить підсумок і аналізує діяльність керівника-студента.

Цікаво проходять виїзні семінари, які проводяться на виробництві. Наприклад, з політичної економії семінар проходить на матеріалі конкретної економіки заводу чи фермерського господарства. Інколи запрошують на семінар представника виробництва — економіста, інженера, агронома чи інших фахівців.

Жвавими бувають семінари, до яких студенти готуються не тільки за літературними джерелами, але й збирають матеріал на виробництві чи в державних установах, досліджують конкретні факти життя.

Важливим питанням методики проведення семінару є складання конспектів і правильне користування ними. Самі студенти у відповідях на питання нашої анкети одностайно стверджують, що виступ на семінарі за конспектом їм нічого не дає: це механічний виступ. На хороших семінарах студенти не відтворюють дослівно свої конспекти, а користуються стислими записами, або найчастіше лише планами для виступу. Досвідчені викладачі, як правило, заохочують вільну розмову, а в доповідях — розгорнутий, а пізніше схематичний план. І це цілком правильно. Нехай перші виступи будуть невдалі за логікою і кострубаті за формою, але в них буде формуватись уміння висловлювати свою думку і здатність творчо обговорювати проблему семінару. Шкідливою є звичка говорити за текстом, вона надовго затримує формування умінь фахівця — творчо і самостійно оперувати знаннями.

І, нарешті, про оцінки виступів на семінарі. Вони корисні, але при умові, що оцінювання не зводиться до школярського обліку та до формальних висновків — хто на якому місці за оцінками. Оцінюється свідома активність, глибина міркувань, самостійність думки, впевнені знання.

Використана література:

І.І. Кобиляцький Методи навчально-виховної роботи у вищій школі (Для аспірантів і молодих викладачів вузів) / Видавництво Львівського університету, 1970, 200с.





Реферат на тему: Семінарські заняття (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.