Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Педагогіка

Розлучення очима дитини (реферат)

Зміст

1. Якщо у дитини з'явився вітчим

2. Розлучення очима дитини

1. Якщо у дитини з'явився вітчим

На жаль, не всі родини можуть похвалитися своїм довгим і щасливим спільним проживанням. Іноді сім'ї розпадаються, і мама залишається з дитиною одна. Рано чи пізно мама зустріне нового чоловіка, але як же дитина? Як допомогти їй звикнути до вітчима і навчити їх жити в мирі та злагоді?

Ставлення вітчима до дитини - це дуже важливий момент для побудови подальших стосунків у сім'ї. Якщо дитині можна допомогти звикнути до нової дорослої людини в сім'ї, то доросла людина повинна сама вміти себе вести з дитиною. Тому якщо ваш новий обранець негативно ставиться до вашої дитини, то варто гарненько обміркувати можливість створення нової сім'ї. Чи довго зможе протриматися така сім'я і що ви отримаєте від цього шлюбу?

А що ж дитина? Не чекайте великої радості з його боку. Зумійте зрозуміти і ревнощі дитини - це нормальне явище. Дитина може поводитися вельми недружелюбно і навіть агресивно. Причин такої поведінки може бути безліч: сильна прихильність до свого рідного батька і небажання проміняти його на вітчима, особиста неприязнь до нової людини і багато іншого. Щоб звикнути і прийняти в своє коло довіри нову людину, дитині потрібен час і відповідна допомога з вашого боку і з боку вітчима.

Постарайтеся не змінювати звичний спосіб життя дитини, його режим. Приділяйте дитині більше часу, ніж раніше, щоб він позбувся страху втратити вас. Але найголовніше - все це потрібно робити разом з вітчимом. Нехай у вашому будинку частіше бувають невеликі сімейні свята, приємні сюрпризи і подарунки, спільні прогулянки та поїздки. І, звичайно ж, ні в якому разі не здумайте влаштувати собі з чоловіком медовий місяць без дитини.

Не потрібно змушувати дитину називати вітчима татом. Прийде час і дитина сама назве його так, якщо вважатиме за потрібне. Оптимальний варіант - називати вітчима просто по імені. Не "дядько", не Іван Іванович, а просто по імені, як друга. Як саме звертатися до вітчима - «ви» або «ти» - залежить від бажання самого вітчима і дитини. Вони самі повинні знайти в цьому відношенні прийнятний варіант.

Поясніть дитині, що ви щасливі з новим чоловіком і що тепер у вашій родині оселиться щастя, мир і злагода. Дитина повинна відчути, що нове щасливе життя починається не тільки у вас, але й у неї. Дуже важливо, щоб дитина постійно відчувала свою центральну роль, свою важливість для вас обох.

Дуже важливо також виробити правильну поведінку щодо подальшого виховання дитини. Не повинно бути ніяких розбіжностей і суперечок, подвійних думок. Ви з чоловіком повинні бути єдині у вихованні дитини. Ніколи не обговорюйте питання виховання і не сперечайтеся з цього приводу при дитині. Він не повинен бачити ваших конфліктів.

Звільніть себе від почуття провини і зрозумійте в першу чергу самі, що повноцінна сім'я краще, ніж мама-одинак. І дитина повинна зрозуміти це разом з вами. Утрьох вам буде краще, надійніше, ви будете з упевненістю дивитися на своє майбутнє. Саме з таким позитивним настроєм і потрібно допомагати дитині звикати до нової людини в сім'ї.

2. Розлучення очима дитини

Розлучення батьків - справжня трагедія для дитини. Ще б пак, адже звична картина світу докорінно змінюється: виявляється, тато і мама більше не люблять один одного, а значить, і його теж. Нерідко малюк починає вважати саме себе винуватим в розлученні, не заслуговує любові. На цьому важкому психологічному тлі загострюються хронічні хвороби, відроджуються старі кошмари на кшталт страху темряви, привидів, чудовиськ під ліжком. З'являється агресія по відношенню до оточуючих - бабусь і дідусів, братів і сестер, друзів і однокласників, але насамперед - злість на батьків за те, що не зберегли сім'ю.

Часто в конфлікт, крім батьків, втягуються і бабусі з дідусями. Ось і виходить, що дитині зі своїми проблемами практично немає до кого звернутися. Отримана душевна травма може стати причиною багатьох психологічних проблем, тим самим ускладнюючи подальше життя вашого нащадка, в тому числі і сімейне. Особливо болісно переживають розлучення батьків діти віком від 3 до 14 років.

Що ж робити, щоб не зіпсувати життя улюбленому чаду? Вихід один: приділяйте дітям увагу, щоб уникнути подальших проблем.

Всіма можливими способами показуйте, що нічого трагічного не сталося. Заради загального спокою необхідно постаратися зберегти звичний життєвий уклад. Нехай син або дочка, як і раніше, відвідує після школи спортивну секцію, а по вихідних ви з дітьми виїжджаєте на дачу. Краще самим розповістити про розлучення вчителям або вихователям вашого малюка. Так їм буде простіше зрозуміти зміни у психіці дитини. Тільки попросіть не надто загострювати увагу на проблемі і не жаліти її через це. Навчання має тривати у звичайному режимі.

Не треба намагатися «перетягнути» сина чи дочку на свій бік. Розповіді про власні почуття й емоції в такій ситуації, обговорення причин розлучення - не для дітей, до того ж такі розмови часто дуже далекі від об'єктивності. Дозвольте дитині мати власну думку про вашого колишнього чоловіка (до речі, цілком можливо, що вона і так буде збігатися з вашою). Не потрібно дозволяти собі погано відгукуватися при дитині про батька або матір. І тим більше не слід нав'язувати малюкові роль шпигуна за «другою половиною».

Дозвольте колишньому чоловікові регулярно бачитися з дитиною. Малюк повинен знати, що у нього як і раніше є обоє батьків, навіть якщо вони більше не живуть разом. Нехай чадо відчуває себе захищеним. Поясніть дітям, що вони не винні у вашому розставанні. Просто вийшло так, що мама з татом будуть жити окремо, але це зовсім не значить, що вони більше не люблять своїх діток.





Реферат на тему: Розлучення очима дитини (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.