Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Педагогіка

Роль громадських організацій в естетичному вихованні студентів в радянські часи з комуністичного погляду (реферат)

Естетичне виховання, як один із чинників підготовки студентської молоді до активної участі у комуністичному будівництві має бути різностороннім і здійснюватися в усіх сферах життя вузу: навчанні, підготовці студентів до громадсько-політичної діяльності, студентському побуті. Це завдання усіх підрозділів вузу, що провадять навчально-виховний процес, а також усіх вузівських громадських організацій.

Донедавна естетичне виховання мало дещо однобічний характер, здійснювали його переважно засобами мистецтва, а найчастіше воно зводилося до художньої самодіяльності. На цей прикрий факт звернули увагу дослідники проблем естетичного виховання. Наприклад, В. А. Бажова зауважує, що «до цих пір у практиці естетичного виховання найбільш повно було представлено мистецтво, особливо література, тоді як природа, предмети виробництва, праця, краса людини, суспільних подій використовувалися як фактор естетичного виховання далеко не достатньо».

Про однобічність естетичного виховання студентів свідчать і плани естетичного виховання в багатьох вузах, і програми клубів естетичного виховання молоді. В програмі естетичного клубу «Веселка» (Львівського університету), наприклад, 42 заняття присвячено мистецтву, його суті, соціальній функції і ролі в естетичному вихованні молоді, проблемам сприйняття мистецтва і лише одна тема стосується найважливішого завдання естетичного виховання — формування естетичного ставлення людини до дійсності.

Недоліки є і у викладанні естетики: остання вузівська програма з цієї дисципліни передбачає 6 годин на тему «Естетичне пізнання дійсності і естетична діяльність людини». Для ознайомлення студентів з естетичною діяльністю людини відведено не більше 2 годин, і цілком очевидно, що цього недостатньо для розкриття ролі естетичного ставлення людини до природи, праці, естетичного начала в суспільних відносинах, поведінці, для прищеплення студентам норм комуністичної поведінки в усіх сферах життя, серед яких не другорядне місце посідають такі, як сім'я, побут.

Аналіз звітів ряду вузів республіки свідчили, що естетичне виховання в них підмінюється художнім. Лише в кількох вузах плани естетичного виховання передбачали формування комуністичного естетичного ставлення до всіх проявів соціального, до всіх феноменів та процесів особистого життя. До деякої міри взірцем міг бути перспективний план ідейно-виховної роботи Львівського університету, за яким було передбачено формування у студентів естетичного ставлення до праці, комуністичних норм, поведінки у сімейно-шлюбній сфері, побуті. План диференційований за роками і становить струнку систему, що має забезпечити формування особистості радянського інтелігента.

Оскільки в навчальних програмах вузів не приділялася достатня увага формуванню комуністичного естетичного ставлення студента до дійсності, то центр ваги у розв'язанні цього завдання мав бути перенесений у систему виховних заходів, що їх провадять громадські організації вузів.

Партійна, комсомольська і профспілкова організації в радянські часи проводили цілу систему заходів ідейно-політичного і культурного виховання студентів. Партійна організація вузу, як зазначив тов. Л. І. Брежнєв, є політичним авангардом колективу вищого навчального закладу, поза полем зору якого не повинне залишатись жодне принципіальне питання роботи і дозвілля студентів: «адже тут ідеться про одну з найскладніших і найвідповідальніших справ— про формування душ і характерів, про загартування сердець і розуму будівників майбутнього!».

Ознайомлення зі звітами 70 вузів республіки показує, що всі партійні організації передбачають у своїх річних і перспективних планах заходи з естетичного виховання студентів.

Партійні організації цих вузів нагромадили значний досвід з керівництва виховним процесом в цілому і естетичним вихованням студентства: питання естетичного виховання регулярно обговорюються на партійних конференціях, зборах, засіданнях партійних комітетів і бюро; заслуховуються звіти громадських організацій з цих питань, розробляються конкретні заходи, практичні рекомендації щодо поліпшення естетичного виховання студентської молоді. У більшості вузів партійні організації спрямовують виховання студентів на практично-життєві цілі, на підготовку їх до активної соціальної практики, що в цілому відповідає вимогам нашої партії до системи виховання у вищій школі. Винятком в ідейно-виховних планах деяких вузів є естетичне виховання, яке здебільшого має загальний, абстрактний характер.

Програмою комуністичної партії визначено, що складовим елементом формування свідомості будівника комунізму є трудове виховання. Важливим моментом трудового виховання є вироблення комуністичного естетичного ставлення до праці, розкриття краси трудової діяльності людини. Цей аспект формування свідомості будівника комунізму має деяку особливість в умовах вузу.

У промові на Всесоюзному зльоті студентів Л. І. Брежнєв зазначив, що вищий навчальний заклад всіма формами, методами навчально-виховної роботи покликаний сформувати висококваліфікованого спеціаліста, якому була б притаманна постійна потреба розширювати, поглиблювати, підвищувати знання, набуті в вузі. Таке творче ставлення до своїх обов'язків радянського спеціаліста будь-якого профілю, котре є проявом громадської активності випускника вузу, багато в чому визначається характером і змістом естетичного виховання студента в процесі навчання.

Результати досліджень свідчать про те, що далеко не всі студенти свій труд вважають творчим. Позитивну відповідь дали 7,22% студентів (опитано 1197 чоловік), негативну — 46,39%- 5,22% опитаних заявили, що не думали над оцінкою своєї праці, решта, тобто 40,4%, не змогли дати відповіді. Оволодіння теоретичними знаннями далеко не всі студенти вважають творчим процесом.

Отже, необхідно удосконалювати навчальний процес з метою розвитку творчої активності студентів. Один з найдійовіших шляхів для цього — виховання у студентів естетичного ставлення до своєї праці.

Прищеплення почуття краси процесу набуття знань вимагає дуже складної виховної роботи, вироблення у студентів професійно-трудових навичок у сфері трудової діяльності, які мають сприяти інтенсифікації емоціональних потенцій. Прищеплюючи студентам навики розумової праці, раціонального використання робочого часу, праці над книгою, конспектування лекцій, ми створюємо передумови для виявлення не тільки раціональних, а й емоційних позитивних оцінок їхньої праці. І чим більше цих передумов, тим більше задоволення одержує студент від процесу навчання, тим більш творчо він працює. Початкові емоційні оцінки переростають в естетичні. Не викликає сумніву думка О. І. Альохіна, що, «поєднуючись з емоцією естетичної насолоди, естетичні оцінки утворюють особливий оціночний комплекс — естетичне ставлення, в якому частина оцінок спрямована на предмет, що сприймається, а частина — на стан людини, яка сприймає». Отже, виховання естетичного ставлення студентів до праці, до їхньої майбутньої професії — одна з основних умов і необхідний фактор в профорієнтації мільйонів випускників вузів, майбутніх спеціалістів.

Естетичне виховання студентів у вузі має передбачити всю суму проблем формування комуністичного естетичного ставлення до праці. Слід підкреслити, що практика громадських організацій багатьох вузів свідчить про наявність належного ставлення до цієї важливої справи. Використовуються всі виховні заходи, що зумовлюють ефективну синтетичність трудового і естетичного виховання. Підтвердженням цього є становлення в багатьох вузах певних традицій, проведення цілого ряду різноманітних заходів. Так, у плані ідейно-виховної роботи Львівського університету наголошується на необхідності формування у студентів естетичного ставлення до майбутньої професії, до умов майбутньої праці. Для педагогічних спеціальностей передбачено ознайомлення з проблемою місця естетичного ставлення до праці у профорієнтації учнів, у розв'язанні питання про «престижність» професії, ознайомлення з естетичним оформленням шкільних приміщень, заходами з естетичного виховання учнів. Це передбачає і педагогічна практика.

Естетизації праці, що має велике значення для належної профорієнтації молоді, багато допомагає безпосередній зв'язок з виробництвом, ознайомлення з умовами праці на ньому. Тому екскурсії на підприємства суміжного, а тим паче однакового профілю, за умови доброї організації їх, дійово впливають на молодь. Екскурсію, як правило, проводить передовик виробництва, що любить свій фах, вміє переконливо розкрити красу праці, фактори, що обумовлюють почуття естетичної насолоди працею. Інформуючи екскурсантів про досягнення, він звертає їхню увагу і на труднощі, що мають місце на виробництві. І в багатьох студентів виникає бажання вже зараз знайти шляхи розв'язання цих складних проблем, відчути красу творчого пошуку. А для цього передусім потрібні знання. Ось і дано додатковий поштовх для переконання: «Не втрачаючи й хвилини, здобувати знання! Вже зараз трудитися творчо!»

З метою розв'язати проблему профорієнтації у Дніпропетровському гірничому інституті усний журнал «Кругозор» провадить цікаві зустрічі, диспути. Особливо цікавим був диспут на тему: «Студент, диплом, інтелігентність». А кіностудія «Юність», членами якої є 30 юнаків і дівчат, створює фільми про романтику праці гірників, про красу праці студента, завтрашнього спеціаліста, за що і одержала звання народної, стала лауреатом ряду всесоюзних, республіканських конкурсів, дипломантом міжнародних конкурсів у Будапешті, Софії.

У школі молодого лектора Полтавського інженерно-будівельного інституту теми студентських доповідей «Технічна естетика і інженер», «Естетика міст майбутнього» та інших пов'язуються з профілем вузу і активно впливають на естетичне ставлення студентів до майбутньої професії. Цьому також сприяють тематичні вечори, як, наприклад, вечір «Будувати — це життя!», підготовлений комітетом комсомолу, багатий на творчий обмін думками з першими дипломантами-архітекторами, кращими будівничими міста. В Запорізькому педагогічному інституті реферати, наукові роботи, дослідження студентів висвітлюють проблеми праці педагога, виявляють естетичні фактори, потенційні і ті, що вже активно використовуються в процесі становлення особистості радянського педагога.

Дуже важливою ділянкою формування комуністичного естетичного ставлення студентів до праці є організація і проведення третього студентського трудового семестру. За своєю суттю трудовий семестр є школою трудового виховання, громадсько-політичної активності, духовного, естетичного формування особистості студента.

Ефективними в естетичному вихованні студентів є й такі форми суспільної праці, як суботники, недільники по благоустрою, озелененню території інституту, університету, рідного міста. Але знову ж таки позитивний вплив їх на виховання залежить від рівня організації, відповідної цілеспрямованості і передусім осмислення емоціональної і в тому числі і естетичної оцінки мети праці, результату виконаної роботи.

По-різному проходять суботники і недільники в різних вузах. Відмінність між ними залежить не тільки від рівня організації, а й головним чином від ідеологічної підготовки студентів до цього акту вияву комуністичної свідомості.

Якщо суботникам передує ідейно-виховна робота, проведена партійною і комсомольською організаціями вузу, це сприяє не тільки здійсненню завдань, поставлених перед колективом, а й прояву естетичних переживань у студентів, почуття естетичної насолоди своєю працею.

Узагальнення досвіду вузів республіки дає змогу зробити висновок, що від рівня ідейної підготовки заходів, зв'язаних з суспільно корисною працею студентів, залежить успішність розв'язання одного з важливих завдань комуністичного виховання студентської молоді — формування у них комуністичного естетичного ставлення до праці.

Величезна роль громадських організацій вузу у створенні системи духовних, матеріальних та побутових умов формування здорових естетичних смаків і ідеалів студентства. Партійна організація, комсомол, профспілкова організація мають можливості цілеспрямованого формування середовища, в якому відбувається становлення особистості студентів, і значну роль в цьому відіграє естетизація матеріальних умов навчання і побуту молоді.

Студентство як частина усього суспільства включено в макросередовище, але студент має і своє специфічне мікросередовище, яке відіграє дуже помітну роль у формуванні його духовного світу, особливо естетичної культури. Соціологія вчить, що будь-який вид мікросередовища в структурному відношенні є динамічна єдність особистих, духовних елементів з предметно-речовим середовищем, що оточує людину, безперервно взаємодіє з нею. На людину діє, її виховує вся довколишня дійсність: люди, речі, явища. Далеко не інертним, хоч і мовчазним фактором у вихованні студентів, і перш за все в естетичному вихованні, є предметно-речове оточення: гуртожиток, навчальний корпус, де найпершу роль відіграє естетичне оздоблення.

У Ленінграді було проведено дослідження і проаналізовано, що задовольняє студентів у цьому середовищі, а що не задовольняє і чому. Об'єктом вивчення послужили студентські групи трьох ленінградських вузів: технологічного інституту холодильної промисловості, інженерно-економічного і інституту радянської торгівлі (всього 1197 чол.). Виявилося, що студенти ставлять високі вимоги до зовнішнього вигляду, естетичного оформлення навчального закладу—було висловлено незадоволення кольором стін, формою столів в аудиторіях (30,46% опитуваних), робочим одягом (7,34%).

Дані цих і інших досліджень свідчать, що уваги громадськості вузу вимагає і предметне середовище, що оточує молодь у побуті. Якщо на естетичність побуту студента в сім'ї вуз, громадськість можуть вплинути опосередковано, то студентський побут організовується вузом і тому громадські організації не можуть ухилитися від справи естетичного оформлення та обладнання гуртожитків, їдалень, кімнат відпочинку. Це має сприяти розвиткові доброго естетичного смаку, естетичних потреб у студентів, формуванню практичного вміння привносити красу в навколишнє оточення. Громадським організаціям вузу слід звернути увагу й на те, щоб студенти набували навиків естетичної оцінки об'єктів побутового середовища, в якому вони живуть, які рекламуються торговельними і проектними організаціями.

Аналіз матеріалів, що надійшли з вузів нашої республіки до Республіканської координаційної ради з естетичного виховання студентів, не свідчить про достатню увагу вузівських громадських організацій до питань естетичного оформлення матеріально-речового комплексу студентського побуту, не дає підстав говорити про належну виховну роботу в цьому напрямку. Лише в кількох вузах проведено рейди в гуртожитки, метою яких було вивчення естетичного оформлення студентських кімнат.

З матеріалів наукових конференцій та конкретних соціальних досліджень видно, що в ряді вузів нашої країни глибоко усвідомили роль матеріально-речового комплексу студентського мікросередовища в естетичному вихованні студентів, провадиться науково-теоретична робота, вивчаються предметні компоненти студентського мікросередовища, глибоко аналізується побут студентів, виробляються практичні рекомендації. До цієї роботи залучаються професорсько-викладацький колектив, громадські організації вузу і самі студенти. Окремі вузи роблять це вже систематично, планово, з участю і під безпосереднім керівництвом своїх громадських організацій, парткомів, комітетів комсомолу, профкомів, студентських деканатів, студентських рад (в гуртожитках), художніх рад, правлінь студентських клубів, факультетів громадських професій.

Але процес формування естетичних смаків і уподобань студента не можна розуміти як результат механічного і однобічного впливу на нього предметно-речового оточення. Соціальне мікросередовище студента — студентський колектив, в якому він живе і працює — є вирішальним фактором у формуванні рис його особистості, і перш за все в його естетичному вихованні. Щоб естетичні взаємовпливи студентів служили справі комуністичного естетичного виховання, треба відповідно виховувати цей колектив, нейтралізуючи шкідливі впливи, засуджуючи погані естетичні смаки і пропагуючи зразки естетичної культури, що можуть правити за взірець для наслідування. Тут є широке поле діяльності для усіх громадських організацій вузу, особливо для комсомолу, який повинен провадити постійну, повсякденну роботу по створенню необхідного естетичного «клімату» в студентських групах і гуртожитках.

Дозвілля студентів є і значним фактором естетичного виховання і само залежить від їх естетичної культури. Діалектична детермінованість цієї важливої сторони життя студентів вимагає дуже компетентного, продуманого і чітко організованого керівництва з боку громадських організацій вузу.

Факти свідчать, що у більшості студентів вільний час заповнений багатим змістом. Це — час активної і багатогранної суспільно корисної діяльності, безперервне вдосконалення своїх знань, це — час прилучення до багатства культури, туристських походів, спорту. Це — час, зайнятий улюбленою справою в різних галузях наукової, технічної, художньої творчості. Радянському студентові як інтелігентній людині органічно чуже міщанське уявлення про дозвілля як про безцільне проведення часу. Марнотратство вільного часу — не на користь, а на шкоду своєму здоров'ю й інтелекту — характерно для студентів тих вузів, де не розв'язана проблема дозвілля молоді, в котрих громадські організації недооцінюють дозвілля як важливий виховний фактор.

Дозвілля студентів повинно бути максимально естетизовано і служити стимулом активізації їхніх емоцій. Сучасному студентові необхідна велика емоційна розрядка, бо процес навчання вимагає від нього інтенсивного напруження інтелектуальних сил. Центром організації дозвілля має бути студентський клуб. Абсолютно правильною є думка про те, що студентський клуб — це «перш за все місце зустрічей і дискусій. Зустрічі з багатьма передовими представниками сучасної науки, літератури, мистецтва, потім — з численними ровесниками, гостями-іноземцями, студентами інших інститутів, потім — всі види спорту, самодіяльність тощо».

Це справді інтернаціональний клуб і одночасно університет культури. Клуб виконуватиме цю свою функцію, якщо всі форми його роботи поєднуватимуть глибину змісту з емоційною яскравістю і естетичною привабливістю його реалізації.

У багатьох вузах України студентські клуби успішно здійснюють естетичне виховання студентської молоді. Про це звітують Хмельницький технологічний інститут побутового обслуговування, Івано-Франківський інститут нафти і газу, Дніпропетровський індустріальний, Полтавський інженерно-будівельний, Краматорський індустріальний, Харківський авіаційний, Київський політехнічний, Черкаський педагогічний, Харківський, Ворошиловградський, Запорізький медичні інститути, Львівський, Харківський, Одеський університети та ін. Партійні організації вузів спрямовують клубну роботу на виконання основних завдань комуністичного виховання студентів. Політична пропаганда, інтернаціональне, патріотичне виховання, прищеплення норм комуністичної свідомості, трудове виховання — все це є неодмінним змістом роботи студентських клубів, але форми реалізації цього змісту мають бути естетизованими. Практика показує, що якщо клуб дублює форми, скажімо, політичного виховання, що провадиться в групі, студенти такі заходи клубу не відвідують. Студентські лекторії при клубах створені в Краматорському індустріальному інституті, Миколаївському педагогічному інституті, Львівському університеті і Львівському інституті прикладного і декоративного мистецтва. Ці лекторії мають своїм завданням виховати в студентів ідейну переконаність, підготувати їх до активного громадського політичного життя. Таку ж функцію мають виконати школи молодого лектора, які є в багатьох вузах нашої республіки, а особливо активно діють р. Харківському автомобільно-дорожньому, в Харківському медичному, у Львівському сільськогосподарському інститутах, у Львівському державному університеті. Слухачі цих шкіл поглиблюють свої знання, вчаться самостійно виступати з лекціями, а також викладати і захищати свої погляди. У деяких вузах школи молодого лектора становлять структурну одиницю клубної організації. Нам здається, що школа молодого лектора в складі студентського клубу може стати серйозним фактором естетизації змісту його роботи.

Велику роль в естетизації дозвілля і процесу ідейно-політичного виховання студентів відіграють студентські кіностудії, які організаційно тяжіють до студентського клубу. Такі кіностудії працюють при багатьох клубах. У Кіровоградському інституті сільськогосподарського машинобудування кіностудія створила кілька навчальних, хронікально-документальних, сатиричних, художніх самодіяльних фільмів, кіностудія Слов'янського педагогічного інституту — 4 фільми. Захоплено працюють студенти в кіностудіях Дніпропетровського медичного інституту, Мелітопольського педагогічного інституту, у кінофотоклубах Харківського авіаційного інституту, Київського педагогічного інституту іноземних мов. Кінокартини самодіяльних студентських кіностудій можуть стати могутнім засобом унаочнення всіх виховних заходів, що провадяться у вузі, і цим самим сприяти вихованню естетичних почуттів, формуванню високої естетичної культури студентів.

Значне місце в роботі студентських клубів посідають кінолекторії. Досвід роботи показує велику роль їх в естетизації виховного процесу. Так, в кінолекторіях Тернопільського педагогічного, Дніпропетровського медичного інститутів замість звичайних лекцій пропонується цікава кінобесіда, в ході якої дидактика поступається місцем наочному показу, роздумам вголос, слухачі стають активними учасниками цієї кінобесіди.

Останнім часом спостерігаємо цікавий напрямок у роботі студентських клубів — виникнення галузевих клубів, які працюють на базі загальновузівських, а іноді перетворюються на самостійні клуби і обростають рядом студій. Наприклад, в Одеській консерваторії, в Харківському університеті, Дніпропетровському гірничому інституті, Івано-Франківському інституті нафти і газу, Полтавському індустріально-будівельному інституті цікаву роботу ведуть дискусійні студентські клуби. Диспути — одна із найактивніших форм виховання молоді. Вони формують самостійність думки, розвивають ініціативу, збуджують інтерес до різних проблем.

Неоціненну роль може відіграти дискусійний клуб у художньому вихованні студентів. Літературні диспути, «суди» над героями тих чи інших творів мистецтва, обговорення спектаклів, художніх виставок, кінофільмів — все це сприяє розвитку художньої, естетичної культури студентів і разом з тим і їх ідейно-політичному, моральному гартуванню, бо змістом обговорюваних творів є певні філософські, моральні, політичні ідеї. Треба зазначити, що в нашій республіці є вже добрі приклади такої роботи дискусійних клубів. Багато хвилюючих зустрічей з прекрасним, гарячих суперечок відбулося в клубі «любителів прекрасного» Харківського медичного інституту, клубі «Шукачі», «Вечорниці» Тернопільського фінансово-економічного інституту. Достойна наслідування діяльність клубів інтернаціональної дружби багатьох вузів республіки. Наприклад, у Харківському медичному інституті, Львівському та Ужгородському університетах, Черкаському педінституті, Тернопільському фінансово- економічному інституті інтерклуби провадять багатосторонню виховну роботу серед студентів. Звичайно, основним завданням клубу інтернаціональної дружби є реалізація вимог нашої партії до ідейно-виховної роботи у вузі, які виклав тов. Л. І. Брежнєв у промові на Всесоюзному зльоті студентів: «Вірність марксизму-ленінізму, пролетарському інтернаціоналізму, — зазначив він, — це благородна традиція нашої партії, нашого комсомолу, яку вища школа покликана всемірно зміцнювати і збагачувати».

Інтерклуби вузів нашої республіки ведуть широку роз'яснювальну роботу з питань національної політики Комуністичної партії, розвитку національних за формою і соціалістичних за змістом культур народів Радянського Союзу, встановлюють дружні зв'язки з вузами і підприємствами соціалістичних країн, з студентськими організаціями ряду капіталістичних країн. Ряд вузівських інтерклубів дбає про те, щоб кожний захід був особливо цікавим, тобто мав яскраве естетичне забарвлення. Так, наприклад, інтерклуб Тернопільського фінансово-економічного інституту організував ряд тематичних вечорів — «Пісні протесту молоді капіталістичних країн світу», «200-річний ювілей Людвіга ван Бетховена», «Зарубіжна класична поезія», «Фредерік Шопен — геніальний польський композитор» тощо. Такі заходи не тільки збагачують студентську молодь інформацією про художню творчість інших народів — естетичне виховання в даному разі стає могутнім каталізатором ідейно-політичного, інтернаціонального гартування студентської молоді.

Активне дозвілля, що реалізується в спорті, туризмі, може відіграти велику роль в естетичному вихованні студентів. Це залежить насамперед від громадських організацій вузу, від їхнього ідейного впливу та вміння надати спортивній роботі правильної спрямованості.

В деяких вузах естетиці спорту приділяють належну увагу; клуби дбають не тільки про організацію спортивного життя вузу, а й про естетичний вплив спортивних заходів на студентів і тому надають великого значення естетичному оформленню спортивних змагань, кросів, спортивних ігор, що створює у учасників і глядачів почуття святковості, урочистості.

Незміримо велике значення для естетичного виховання студентів має туризм, бо спілкування з природою відіграє незаміниму роль у пробудженні елементарних естетичних почуттів людини, породжує ряд вироблених в ході еволюції живого організму стимулів до життя, на основі яких формуються високі духовні спонукальні мотиви до соціальної практики, творчості. Фізіологи довели, що спілкування людини з природою — необхідна умова повноцінного розвитку того психофізіологічного механізму, на фундаменті якого виростає найскладніша система, яка забезпечує універсальний безпосередній контакт людини з соціальним середовищем. Багатство форм, фарб, звуків природи — це не індиферентні подразники, не просто сигнали, — це важливий фактор, який збуджує людину, сприятливо діє на її духовний світ.

Під час туристичних походів спілкування з природою обумовлює формування в студентів естетичного ставлення до неї, а також закладає священні зерна любові до рідного краю, виховує почуття патріотизму, любові до Батьківщини.

В деяких вузах студентські клуби туристів ведуть велику виховну роботу серед студентів, що подорожують по нашій країні.

Треба зазначити, що усюди застрільниками, ініціаторами «галузевих» клубів у вузах є комсомольські організації. Від їхньої ініціативи залежить організація, масштаб, а головне — ідейно-виховний зміст роботи цих важливих осередків духовного, а особливо естетичного виховання студентів. Гадаємо, що є підстава для організації республіканського семінару з обміну досвідом роботи цих клубів і для вироблення найбільш ефективних форм роботи.

Естетичне виховання студентів засобами мистецтва стало традиційним в усіх вузах нашої країни. З матеріалів, що надійшли до координаційної ради з естетичного виховання студентів, видно, як багато роблять громадські організації для прилучення студентів до художніх скарбів літератури, музики, живопису, театру, кіномистецтва. Це — культпоходи в театри, картинні галереї, на кінофестивалі, вечори музики, поезії та інші заходи, які сприяють ідейному, художньому і естетичному вихованню студентів і становлять дуже важливий момент організації дозвілля студентів.

Велику допомогу вузам у цій важливій справі подають художні заклади, творчі колективи. Культпоходи студентів в театр, кіно, картинні галереї часто супроводжуються зустрічами з поетами, письменниками, драматургами, композиторами, з ведучими акторами театру і кіно, дискусіями, обговореннями тої чи іншої вистави, кінофільму. В останні роки виступи симфонічних оркестрів, оркестрів народних інструментів, виконавців творів серйозної класичної музики, де б вони не відбувались, у філармонії чи вузі, супроводжуються спеціальними бесідами, анотаціями, які підвищують інтерес у студентів до музики, допомагають їм збагнути зміст музичних образів. Таку пропаганду кращих зразків музичного мистецтва проводять Київська та Львівська консерваторії. На вечорах, концертах, які систематично влаштовуються в Тернопільському фінансово-економічному інституті, часто виступають з анотаціями виконуваних музичних творів викладачі і студенти Тернопільського музичного училища.

Участь студентів у художній самодіяльності набула незміримих масштабів. Наприклад, у Львівському університеті при студентському клубі працює 11 гуртків, у яких бере участь 350 чоловік. Тут і ансамбль пісні і танцю «Черемош», хорова капела, симфонічний оркестр, вокальний гурток, гурток художнього слова. Крім того, значна частина студентів бере участь в художній самодіяльності факультетів, а всього художня самодіяльність цього вузу налічує 1150 учасників. В Сумському педагогічному інституті в художній самодіяльності бере участь 70% студентів, у Слов'янському, Ніжинському педагогічних інститутах— 40% студентів. В Миколаївському педагогічному інституті гуртки художньої самодіяльності працюють на так званій «останній естетичній парі», яка проводиться на I, II, III курсах. Для цього використовується також позанавчальний час студентів. Художній самодіяльності велика увага приділяється і в технічних вузах. У Київському політехнічному інституті капела бандуристів нараховує 80 чоловік, симфонічний оркестр — 60, оркестр народних інструментів — 30, унісон скрипалів—15,— всього в інституті 36 колективів художньої самодіяльності, працює школа бальних танців.

Самодіяльні колективи ряду вузів добилися високого рівня культури виконання. Так, наприклад, вокально-інструментальний ансамбль Дніпродзержинського індустріального інституту «Терикон» у тиждень радянсько-чілійської дружби в складі делегації ЦК ВЛКСМ виїжджав у Чілі, де з успіхом виступав у 50 концертах. Великою популярністю користуються Народна хорова капела Харківського університету, Народна самодіяльна капела бандуристів, ансамбль цимбалістів Київського медичного інституту, ансамбль Львівського університету «Черемош», який неодноразово був відзначений за свої успіхи на республіканських оглядах художньої самодіяльності, а також на універсіаді.

Все ширше розвивається у вузах нашої республіки досить складний вид художньої самодіяльності — студентський театр естрадних мініатюр (СТЕМ). Ним може похвалитися Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування, Харківський медичний інститут, Тернопільський філіал Львівського політехнічного інституту та ін. З великим захопленням дивляться вистави театру ляльок Ровенського педагогічного інституту не тільки малюки, а й самі студенти, а також гості з інших вузів.

Ідейне спрямування художньої самодіяльності студентів є компетенцією партійної організації вузу. Через студентський клуб, художню раду вона домагається належної організації самодіяльної художньої творчості студентської молоді. В центрі її уваги є безкомпромісний вибір репертуару, критерієм якого є висока комуністична ідейність, художність, виконавська майстерність учасників самодіяльності.

Студентські самодіяльні художні колективи систематично виступають перед трудящими, беруть участь у конкурсах, оглядах, фестивалях художньої самодіяльності, декадах мистецтва. Художня самодіяльність студентів є могутнім фактором художньо-естетичного виховання молоді вузу і одночасно дійовим засобом підготовки її до майбутньої громадської діяльності.

Важливим осередком естетичного виховання стають університети громадських професій, університети культури. Студентам, як майбутнім керівникам колективів, організаторам громадсько-політичного життя на підприємствах та в установах народного господарства, потрібне вміння організувати культурно-масову роботу, керувати ідейно-політичним та естетичним вихованням. Розвиток університетів громадських професій, університетів культури, народних університетів — дійовий шлях розв'язання цього завдання у вузі.

У Слов'янському педагогічному інституті 100 студентів є слухачами університету громадських професій, у Мелітопольському педагогічному інституті відділення естетики нараховує 120 чоловік. Студенти Комунарського гірничо-металургійного інституту, Одеського сільськогосподарського інституту і багатьох інших вузів підвищують свій культурний рівень на факультетах естетичних знань. Університети культури Київського, Запорізького медичних інститутів, Луцького, Миколаївського, Сумського педагогічних інститутів, Кам'янець-Подільського сільськогосподарського інституту, Одеського вищого інженерно-морського училища мають постійний колектив кваліфікованих керівників, добру матеріальну базу; слухачі цих університетів культури одержують систематичні знання в галузі марксистсько-ленінської естетики, окремих видів мистецтва.

Зростаюча роль факультетів громадських професій, університетів культури в естетичному вихованні, у формуванні духовно багатої, всебічно розвиненої особи студента виявляється в різних напрямах. Спеціальні відділення або факультети марксистсько-ленінської естетики сприяють вихованню високорозвинених естетичних смаків студентів, виявляють і розвивають потребу в прекрасному, вчать розуміти красу, пробуджують і зміцнюють потяг до примноження прекрасного в житті. Вони будують навчальний процес на основі вивчення естетичних потреб і інтересів слухачів, аналізу рівня їхньої естетичної освіти.

Університети культури, факультети громадських професій ряду вузів спеціалізуються в галузі художнього виховання студентів. їхньою головною метою є прищеплення слухачам навиків в тому чи іншому виді художньої творчості. Для цього створюються різні художні студії, у яких студенти оволодівають музичним і вокальним мистецтвом, технікою живопису, скульптури, різними видами прикладного мистецтва, вже е багато студій літераторів, творців самодіяльних фільмів.

Ряд університетів громадських професій, університетів культури мають відділення або факультети, де готують лекторів і пропагандистів естетичних знань серед студентів, учнів, широких мас трудящих. Треба зазначити, що успіх їхньої роботи і дальші перспективи обумовлені зацікавленістю і активною участю творчих спілок, провідних майстрів літератури, музики, сцени, живопису в створенні армії ентузіастів — аматорів і пропагандистів радянського мистецтва.

Проте аналіз роботи деяких університетів громадських професій, університетів культури вузів показує ідейну однобічність і вузькість навчальних програм: вони враховують лише художнє виховання, а естетичне зводять до виховання лише засобами мистецтва. В деяких програмах відсутні або обмежені теми, спрямовані проти буржуазних естетичних концепцій, естетичних смаків і уподобань.

Недостатньо досконалою є методика занять в деяких університетах культури, громадських професій, особливо на відділеннях з естетики. Переважає словесний виклад, мало використовуються технічні засоби — кінофільми, діапозитиви, фонотеки, виставки.

Для дальшого удосконалення роботи університетів культури та громадських професій, факультетів естетичних знань необхідно, на наш погляд, сміливіше включати в навчально-виховний процес науково-дослідницькі елементи, залучаючи студентів-слухачів до вивчення естетичних запитів студентської молоді, умов формування її естетичних смаків та ідеалів.

Загальновідома роль громадських організацій вузу в утвердженні в студентських колективах традицій, які мають великий естетичний вплив на студентів. У вихованні молодого покоління особливо велика роль революційних традицій, звичаїв, ритуалів. Вони передають кожному новому поколінню в наочній формі, в певній символіці ідеї революційного перетворення світу, створення нового суспільства, активізують суспільні інтереси, потреби і прагнення.

Психологія вчить, що будь-яка дія, яка відрізняється великим емоційним навантаженням, підносить над буденністю, викликає почуття піднесеності, урочистості. Ритуал якраз характеризується урочистістю, особливою художністю, красивою символікою, оформленням. Він викликає у людей глибокі естетичні почуття, ідейно і естетично виховує їх. Соціалістичні традиції, звичаї, ритуали— один з дійових засобів утвердження комуністичної ідеології. Традиційними стали у нас Жовтневе свято, Перше травня, День Радянської Армії, День Радянської Конституції. Урочистість святкування, ідейно-художнє оформлення, яскравий ритуал внесення і винесення прапорів студентами, ордени і медалі на грудях ветеранів війни і праці справляють велике враження на студентську молодь. В багатьох вузах уже міцно ввійшли в життя такі традиції, як посвячення в студенти, останній дзвоник, у медичних інститутах — Клятва радянського лікаря. Громадські організації вузів приділяють велику увагу цьому дійовому засобу ідейного і естетичного виховання студентів, шукають нових, ще більш яскравих форм проведення цих урочистих заходів. В деяких вузах нашої республіки розроблені спеціальні сценарії проведення святкових вечорів, є спроби театралізації їх.

Роль громадських організацій вузу в естетичному вихованні студентів постійно зростає. Але не в кожному вузі ще відчувається чіткість в розмежуванні, розподілі конкретних функцій між організаціями, нерідко вони дублюють одна одну.

Для поліпшення естетичного виховання студентської молоді громадським організаціям вузів треба активно шукати нових засобів, форм, методів роботи. Нагромаджений досвід, найбільш цінні починання громадських організацій вузів у цій галузі необхідно систематично вивчати, узагальнювати, пропагувати, використовуючи періодичну пресу, науково-теоретичні, науково-практичні конференції, семінари, радіомовлення, телебачення. Злободенною є проблема створення науково обгрунтованої системи естетичного виховання, системи, яка може забезпечити ефективне виконання завдань нашої партії по вихованню людини нового суспільства.

Використана література:

Естетичне виховання у вищих навчальних закладах / Авт. кол.: І.А.Зязюн та ін.; Редкол.: В.Ф.Передерій (відп. ред.), В.О.Кудін … І.А.Зязюн та ін. – К.: Вища шк., 1976. – 207 с.





Реферат на тему: Роль громадських організацій в естетичному вихованні студентів в радянські часи з комуністичного погляду (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.