Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Педагогіка

Психологічно–мотиваційна та емоційно-вольова готовність дитини до школи (реферат)

Зміст

Вступ. 3

1. Психологічно – мотиваційна готовність дитини до школи. 4

2. Емоційно-вольова готовність до школи. 7

Висновки. 11

Список використаної літератури. 12


Вступ

Готовність дитини до шкільного навчання вчені насамперед розглядають з точки зору відповідності рівня розвитку дитини вимогам навчальної діяльності. Мета роботи – розглянути розвиток психічних функцій шестилітніх першокласників.

Що ж таке психологічна готовність до школи?

Під психологічною готовністю до навчання у школі розуміють такий рівень психічного розвитку дитини, який необхідний для засвоєння навчальної програми в умовах класно-урочної системи (з колективом однолітків і під керівництвом учителя). Л.С.Виготський встановив, що навчання впливає на розвиток дитини тільки тоді, коли орієнтується на "зону найближчого розвитку дитини", тобто "навчити дитину можна тільки того, до чого вона готова". Отже, рівень психологічної готовності дитини має бути таким, щоб програма навчання відповідала "зоні її найближчого розвитку". Якщо ж психічний розвиток дитини такий, що "зона її найближчого розвитку" нижче тієї, яка потрібна для засвоєння навчальної програми у школі, то можна говорити про неготовність дитини до навчання у школі, бо "зона її найближчого розвитку" не відповідає навчальній програмі, і дитина не зможе успішно навчатися. При визначенні готовності дитини до навчання необхідно враховувати також системний характер виявлення індивідуальних особливостей у діяльності, а також нерівномірність розвитку певних психічних процесі та якостей особистості.


1. Психологічно – мотиваційна готовність дитини до школи

Визначення психологічного розвитку дитини допоможе вчителеві, психологу, батькам:

• Організувати індивідуальні чи групові заняття і дітей, які сприятимуть розвитку тих психічних функцій, які недостатньо сформовані.

• Виявити "гіперкомпенсаційний фонд особистості", тобто "сильні сторони", щоб під час навчальної взаємодії з дитиною спиратися на них.

Психологічну готовність визначають за рівне розвитку наступних сфер: мотиваційної, емоційно вольової, інтелектуальної, мовленнєвої.

Одного разу довелося спостерігати, як шестирічна дівчинка успішно відповідала на всі запитання під на співбесіди, блискуче виконувала всі завдання, а коли запитали: "Чи хочеш ти навчатися у школі?", відверто відповіла: "Ні". Можливо, у гонці за "інтелектуала розвитком дитини " дорослі не надають особливого значення розвитку мотиваційної сфери особистості?

Яким мас бути рівень розвитку мотиваційної і щоб можна було констатувати готовність дитина і навчання у школі?

Відомий дослідник Л.І.Божович зазначала, найбільш значущим для успішності навчання у і є розвиток мотиваційної сфери дитини - це, по-перше, потреба дитини у новому соціальному статусі -школяра, по-друге, готовність прийняти і виконувати вимоги дорослих, мати певні обов'язки, бути відповідальним - отже, мати сформовану "внутрішню позицію школяра", і, по-третє, бажання змінити ігрову діяльність на навчальну, мати домінуючий пізнавальний мотив навчання.

Як визначити мотиваційну готовність дитини до навчання у школі?

Якщо це потрібно зробити за короткий час, то найкраще запропонувати дитині відповісти на запитання тестів. Пропонуємо методики, які найчастіше використовують для дослідження мотиваційної готовності дитини до навчання у школі.

Методика "Визначення домінування пізнавального чи ігрового мотиву дитини'' (За Н.Гуткіною). Проведення дослідження

Дитину запрошують до кімнати, де на столиках виставлені звичайні, не дуже привабливі іграшки, і пропонують їй протягом хвилини роздивитися їх. Потім експериментатор запрошує дитину до себе, щоб прочитати їй казку, яку вона раніше не чула. На найцікавішому місці читання припиняють, і експериментатор запитує, чого у даний момент дитині більше хочеться: погратися з іграшками, що виставлені на столиках, чи дослухати казку до кінця.

Висновки. Діти з вираженим пізнавальним інтересом звичайно хочуть дослухати казку, а зі слабкою пізнавальною потребою надають перевагу ігровій діяльності. Але їхня гра має, як правило, маніпулятивний характер: то за одне візьмуться, то за інше.

Методика "Уяви собі..." (За Н.Гуткіною).

Мета. Оцінити спрямованість дитини на процес навчання у школі, виявити рівень сформованості "соціальної позиції школяра".

Проведення дослідження

Запропонуйте дитині погратися у таку гру: "Я розповідатиму тобі різні історії, які починатимуться зі слів "уяви собі", а ти закінчуватимеш їх, уявляючи себе головним героєм".

Історія 1. Уяви собі, що тобі скажуть: "Ти ще дуже маленький, буде краще, якщо ти ще один рік походиш у дитячий садочок чи посидиш удома, а до школи прийдеш наступного року". Що ти скажеш?

Історія 3. Уяви собі, що 1 вересня всі діти з вашої групи пішли до школи, а ти залишився вдома і тобі не треба нікуди йти. Ні у дитячий садочок, ні до школи. Чим би ти займався? Що б ти робив у той час, коли діти вчаться у школі?

Історія 3. Уяви собі, що є дві школи. В одній школі діти щодня вчаться читати, писати, рахувати; а в другій - співати, малювати, грати у спортивні ігри. Яку б школу ти обрав?

Історія 4. Уяви собі, що можна обирати школу. В одній школі треба тихо сидіти на уроці, не розмовляти, необхідно виконувати завдання, які пропонує вчителька. У другій школі, навпаки, - повна свобода, — можна розмовляти на уроці, не виконувати завдань, або ж зібратися й піти додому і ніхто тебе за це не лаятиме. Яку б школу ти обрав ?

Історія 5. Уяви собі, що з'явилася можливість навчати тебе не у школі, а вдома. Тобто тобі не треба буде ходити до школи, а, навпаки, додому приходитиме вчителька і навчатиме тебе читання, письма, математики. Що б ти відповів на таке запрошення?

Історія 6. Уяви собі, що ти вже ходиш до школи, у тебе все добре виходить, і вчителька тебе хвалить. Одного разу вона пропонує тобі за гарне навчання шоколадку замість оцінки. Що ти вибереш — шоколадку чи оцінку?

Висновки. Показником сформованості "соціальної позиції школяра " будуть такі відповіді:

1. Відмова від пропозиції ще рік відвідувати дитячий садочок чи залишатися вдома.

2. Спрямованість на навчальну діяльність (вибір цієї діяльності), навіть якщо не обов'язково відвідувати школу.

3. Відмова від школи, в якій діти не вчаться, а тільки граються.

4. Надання переваги школі з певними правилами.

5. Орієнтація на навчання у групі, в класі.

6. Вибір оцінки як форми оцінювання навчальної діяльності.


2. Емоційно-вольова готовність до школи

Як визначити емоційно-вольову готовність до школи?

Більшість психологів, котрі досліджували психологічну готовність дитини до школи, зазначають, що найбільше проблем у шестилітніх дітей, бо у них слабкий розвиток довільності психічних процесів (уваги, пам'яті, мислення). Складність полягає в тому, що довільність психічних процесів розвивається під час навчальної діяльності у молодшому шкільному віці — це новоутворення цього віку; а з іншого боку, недостатня сформованість вольової сфери — одна з суттєвих причин неуспішності дітей у першому класі.

У своїх працях Д.Б.Ельконін наголошував на тому, що першочергове значення для успішного навчання дітей цього віку має сформованість необхідних якостей навчальної діяльності, назвавши наступні вміння:

♦ свідомо підпорядковувати свої дії правилу, яке узагальнено визначає спосіб дій;

♦ орієнтуватися на задану систему вимог;

♦ уважно слухати того, хто говорить і точно виконувати завдання, що пропонуються в усній формі;

♦ самостійно виконувати завдання за зразком, що сприймається зором.

Запропоновані завдання і вправи сприятимуть визначенню рівня розвитку та вдосконаленню довільної саморегуляції дитини.

Поспостерігайте за дитиною у процесі діяльності.

Конструювання. Починати краще з роботи за зразком. Це може бути малюнок будиночка, який дитині треба змайструвати із деталей. їх має бути більше, ніж потрібно для виготовлення будиночка, щоб дитина вчилася правильно вибирати потрібні деталі, зіставляючи їх за розміром, кольором, формою. Запропонуйте дитині уважно розглянути зразок, а потім побудувати такий само будиночок. Спостерігаючи за виконанням завдання, зверніть увагу на те, чи дитина:

♦ виконує завдання відповідно до зразка (може утримувати задану мету);

♦ дотримується послідовності збирання (має чітку програму дій — алгоритм);

♦ правильно обирає матеріал для виконання завдання, визначає умови діяльності;

♦ звіряє свою роботу зі зразком для корекції своїх дій (вміє звіряти результат своєї діяльності з еталоном);

♦ точно оцінює свою конструкцію зі зразком після закінчення роботи, чи може виправити помилку (чи володіє прийомами оцінювання та виправлення помилок).

Після закінчення проаналізуйте діяльність дитини, причини її помилок. Наступного разу саме на цьому етапі допоможіть дитині.

Варіант 2. Методика "Графічний диктант"

Мета. Виявлення вміння орієнтуватися на зразок і точно скопіювати його; сформованості довільної уваги; зорово-моторної координації та регуляції власних дій.

Обладнання: аркуш у клітинку, на якому на відстані 4 клітинки від краю по вертикалі поставлено З крапки одна під одною на відстані 7 клітинок одна від одної, олівець.

Інструкція. "Ось аркуш паперу в клітинку, на якому 3 крапки. Візьми олівець і приготуйся малювати лінію. Я казатиму, в який бік від крапки і на скільки клітинок провести лінію. Креоли тільки ті лінії, про які я говоритиму. Коли проведеш лінію, чекай, поки я не скажу, куди спрямувати наступну. Кожну нову лінію починай там, де закінчилася попередня, не відриваючи олівця від паперу".

Завдання 1. (Тренувальне). Постав олівець на верхню крапку. Малюй лінію: одна клітинка вниз. Не відривай олівець від паперу. Тепер одна клітинка праворуч. Одна клітинка вгору. Одна клітинка праворуч. Одна клітинка вниз. Одна клітинка праворуч. Одна клітинка вгору. Одна клітинка праворуч. Одна клітинка вниз. Далі продовжуй малювати такий самий візерунок.

Якщо дитина не зрозуміла завдання, їй підказують, виправляють допущені помилки. Але вже під час малювання наступних візерунків такий контроль знімається. Під час диктування слід робити достатні паузи, щоб дитина встигла закінчити попередню лінію. На самостійне продовження візерунка дається 1 хвилина.

Завдання 2. Тепер постав олівець на наступну крапку. Одна клітинка вгору. Одна клітинка праворуч. Одна клітинка вгору. Одна клітинка праворуч. Одна клітинка вниз. Одна клітинка праворуч. Одна клітинка вниз. Одна клітинка праворуч. Далі продовжуй малювати такий самий візерунок.

Завдання 3. Постав олівець на останню крапку. Три клітинки вгору. Одна клітинка праворуч. Дві клітинки вниз. Одна клітинка праворуч. Дві клітинки вгору. Одна клітинка праворуч. Три клітинки вниз. Одна клітинка праворуч. Дві клітинки вгору. Далі продовжуй малювати такий самий візерунок. Одна клітинка праворуч. Три клітинки вгору. Продовжуй малювати такий самий візерунок.

Інтерпретація результатів:

Тренувальний візерунок не оцінюється.

Низький рівень. Слухає неуважно, відволікається, припускається помилок у всіх серіях, не може продовжити візерунок самостійно, жоден із двох візерунків не відповідає тому, що було продиктовано.

Середній рівень. Слухає, але іноді відволікається, допущено 1—2 помилки під час диктування, може самостійно продовжити візерунок, але з помилками.

Достатній рівень. Уважно слухає, після тренувальної серії під час диктування не допущено помилок, самостійно продовжує візерунок, може допустити 1—2 помилки, які самостійно виявляє.

Високий рівень. Уважно слухає, не відволікається, чітко виконує всі завдання, не припускається помилок.

Варіант 3.

Мета. Визначити вміння дитини орієнтуватися у своїх діях на зразок, точно копіювати його; розвиток довільної уваги.

Обладнання: картка із зразком, чистий аркуш у клітинку, олівець.

Завдання. Дитина має роздивитися і скопіювати запропонований зразок геометричного візерунка на папері у клітинку (зразок розташований, на окремій картці).

Розповсюдженим для копіювання є певний зразок будиночка, тільки тоді дитина має малювати на білому (без клітинок) папері.

Інструкція. "Подивись уважно на зразок і намалюй такий самий на своєму аркуші. Якщо ти щось не так намалюєш, витирати гумкою не можна, а потрібно поряд чи зверху неправильного намалювати правильно".

Інтерпретація результатів:

Оцінюється відповідність дитячого малюнка зразка. Під час малювання дорослі спостерігають:

♦ чи часто дитина порівнює власний малюнок зі зразком; чи малює по пам'яті;

♦ чи малює в повітрі над малюнком-зразком, що повторюють його контури;

♦ чи відволікається під час роботи;

♦ чи ставить додаткові запитання, чи знаходить неточності у малюнку, чи виправляє їх.


Висновки

У процесі роботи не потрібно вносити будь-які корективи щодо виконання завдання, підказувати. Коли дитина повідомить про закінчення роботи; запропонуйте перевірити її. Якщо вона знайде помилки, дайте їй змогу їх виправити.

Л.С.Виготський підкреслював, що рівень розвитку психічних функцій — це лише передумова ефективного шкільного навчання, а його успішність залежить ще й від правильної організації навчального процесу з опору на ці передумови.

Отже, діагностика готовності дітей до школи! необхідна не стільки для формального висновку у парадигмі "готовність — неготовність", скільки для врахування індивідуальних особливостей під час? організації навчально-виховного процесу з дітьми шестилітнього віку.

Чи може зашкодити тестування?

На жаль, дедалі частіше у гонитві за "модним тестуванням" учителі та батьки не розуміють, на-| скільки це відповідально, бо:

♦ для тестування нерідко використовують недосконалі методики (з популярних видань, а не фахових);

♦ не всі володіють методиками тестування (тесту, які потрібно проводити індивідуально, намагаються, провести у групах, що категорично заборонено; пропонують тести, які не відповідають вікові дитини та ін.).

Отже, ми окреслили тільки два аспекти психологічної готовності дитини до школи – мотиваційний та емоційно-вольовий, які на думку багатьох психологів, є визначальними для успішного навчання у школі.


Список використаної літератури

1. Ілляшенко Т. Про готовність дітей до шкільного навчання // Початкова школа. - 2002. - № 3. - С.69-71

2. Большакова І. Проблеми психологічної готовності дитини до школи // Початкова школа. - 2005. - № 4. - C. 4-7.

3. Большакова І. Проблеми психологічної готовності дитини до школи // Початкова школа. - 2005. - № 5. - C. 9-12.

4. Буцкіна С.В. Формування мотиваційної готовності дітей 6-7 років до навчання в школі // Практична психологія та соціальна робота. - 2001. - № 5. - C. 16-19

5. Лаврентьєва Г. Готовність дитини до школи: складові успішного навчання// Дошкільне виховання. - 2000. - № 9. - C. 3-5

6. Проскура О. Як перевірити ступінь готовності вашої дитини до навчання у школі// Початкова школа. - 1998. - № 2. - C. 48-52

7. Чирцова Н. Забезпечити дитині психологічну готовність до школи // Початкова школа. - 2001. - № 2. - C. 8-9





Реферат на тему: Психологічно–мотиваційна та емоційно-вольова готовність дитини до школи (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.