Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Педагогіка

Проблема естетичного виховання в СРСР з комуністичної точки зору (реферат)

У рішеннях XXIV та XXV з'їздів КПРС була обґрунтована програма з формування діалектико-матеріалістичного світогляду і комуністичного виховання трудящих, мас, активних і свідомих будівників комуністичного суспільства.

У здійсненні цієї програми важливу роль відігравала вища школа, яка озброювала майбутніх спеціалістів знаннями, необхідними їм для практичної роботи в різних галузях народного господарства, формувала їхній комуністичний світогляд.

Розкриваючи характерні риси спеціаліста в розвиненому соціалістичному суспільстві, Генеральний секретар ЦК КПРС Л. І. Брежнєв у промові на Всесоюзному зльоті студентів особливо наголошував на винятковій ролі марксистсько-ленінської освіти у складному процесі формування радянського спеціаліста як патріота та інтернаціоналіста, сповненого почуття загальнонаціональної радянської гордості. «Радянський спеціаліст сьогодні, — говорив Л. І. Брежнєв, — це людина, яка добре оволоділа основами марксистсько-ленінського вчення, ясно бачить політичні цілі партії і країни, має широку наукову і практичну підготовку, досконало володіє своєю спеціальністю».

Важливе місце в процесі формування діалектико-матеріалістичного світогляду радянського студента, перетворення принципів комуністичної моралі на норми його повсякденної поведінки, на спонукальні етичні мотиви його практичної діяльності посідали естетична освіта та естетичне виховання.

Естетичне виховання, яке переслідувало мету розвитку творчих здібностей студента, збагачення його естетичних смаків, поглядів, його емоціонального світу, формування комуністичного естетичного ідеалу, мало пряме і безпосереднє відношення до різних видів діяльності майбутнього спеціаліста, а саме: до його практичної роботи в певній галузі народного господарства, науки і культури, громадсько-політичної активності, ставлення його до літератури і мистецтва, до художньої самодіяльності, до різних проявів творчості за законами краси, до його естетичних оцінок прекрасного в природі та в суспільному житті.

В силу цих та інших особливостей естетичного виховання воно відігравало надзвичайно велику роль у формуванні особистості студента, майбутнього спеціаліста соціалістичного суспільства, в розвитку його інтелектуальних, емоціонально-чуттєвих і фізичних сил.

Якщо в перші роки будівництва соціалізму проблеми естетичної освіти, естетичного виховання студентів не мали вирішального значення в системі його вузівської підготовки, то в умовах науково-технічної революції в соціалістичному суспільстві вони набули особливої ролі. Це пояснюється рядом об'єктивних і суб'єктивних факторів. Науково-технічна революція висувала нові, підвищені вимоги до праці людини — праця стала творчістю, зростало значення естетичного моменту в різних складових елементах її (знаряддя і засоби виробництва, умови і характер праці, наслідки трудової діяльності), діалектично поєднувалися утилітарне і естетичне начала в усьому, що створене людською працею.

Зрозуміло, що враховуючи соціально-економічні, суспільно-політичні і науково-технічні особливості того соціального середовища, в якому протікала практична діяльність студента, вища школа, зокрема на Україні, звертала все більшу увагу на його естетичну освіту і естетичне виховання.

Особливо варто зазначити, що, розглядаючи естетичне виховання як органічну складову частину формування діалектико-матеріалістичного світогляду, комуністичного виховання студентів, працівники вищої школи України прагнули до того, щоб у процесі такої освіти і виховання всіляко розвинулись творчі здібності і задатки студентів, їхні естетичні смаки, потреби і запити, рівень естетичної культури, рівень творчості за законами краси.

У процесі естетичного виховання у студента вироблялися життєва потреба у спілкуванні з прекрасним, яке він знаходив у природі, в соціалістичній дійсності, в творчій діяльності, в літературі й мистецтві. Але прекрасне, в свою чергу, впливало на емоціональний стан студента, на його психологічні реакції, на загальний тонус, сприяло піднесеному радісному і світлому сприйманню навколишнього середовища.

Набутий вузами України досвід естетичної освіти і виховання свідчив про те, що всебічно враховувалися не тільки сутність, цілі і завдання цього виховання, а й специфіка студентської аудиторії, соціально-психологічні особливості студентства як частини радянської молоді.

Разом з тим цей досвід показував, що не завжди бралося до уваги соціальне походження студента, рівень його загальної культурної підготовки, вікові особливості і професійні риси на різних курсах і в різних вузах. Не завжди дбалося про те, щоб естетичне виховання охоплювало повною мірою всі складові елементи навчально-виховного процесу, наукової, громадсько-політичної і художньої діяльності студентів, їхньої участі в суспільно корисній праці.

Нарешті, не в усіх вузах України естетична освіта і виховання майбутнього спеціаліста були спрямовані повною мірою на виховання у студента почуття краси і суспільно-естетичної цінності його майбутньої професії, не завжди пробуджували в ньому настійну необхідність у творчості за законами краси.

Досвід вузів України свідчить про те, що в системі естетичного виховання провідне місце посідав навчальний процес, йдеться про органічне поєднання освіти, навчання і виховання у процесі підготовки спеціаліста як важливий дидактичний принцип радянської педагогіки.

Великого значення у процесі формування комуністичного ідеалу і зростанні естетичної культури майбутнього спеціаліста надавалося лекціям і семінарам з суспільних наук. Це з особливою силою підкреслено у Постанові ЦК КПРС про ідейно-теоретичний рівень викладання суспільних наук у Московському вищому технічному училищі ім. Баумана і Саратовському університеті ім. М. Г. Чернишевського.

Досвід кафедр суспільних наук вузів України, зокрема у Київському, Львівському, Одеському, Харківському університетах, свідчив про зростання ролі викладання суспільних наук у естетичному вихованні студентства.

У лекціях і на семінарських заняттях викладачі глибоко розкривали значення законів і категорій діалектики, марксистсько-ленінської гносеології, ленінських ідей про діалектику пізнавального процесу для дослідження естетичного в об'єктивній дійсності, в творчо-перетворюючій діяльності людини; наводили ретельно дібрані факти, які підкреслювали, що діалектичний матеріалізм є фундаментальною основою естетичного пізнання і естетичної діяльності людини, а історичний матеріалізм, як соціологія марксизму, — надійним методологічним орієнтиром в оцінці суспільного значення мистецтва, суспільного покликання художника.

Неабияке значення в лекціях з історії КПРС, наукового комунізму, історичного матеріалізму та інших суспільних наук мали факти, які свідчили про успішне виконання планів розвитку народного господарства СРСР у дев'ятій п'ятирічці, висвітлення перспектив його піднесення за роки десятої п'ятирічки, накреслених XXV з'їздом КПРС.

Кафедри суспільних наук широко використовували у лекціях і на семінарах (в тому числі і з метою естетичної освіти і виховання) найкращі твори російського, українського і зарубіжного демократичного мистецтва, радянської художньої культури. Це сприяло активному включенню у сферу наукового пізнання естетичних почуттів, емоцій, свідомості студентів, поглиблювало їхні емоціонально-естетичні реакції на прекрасне.

На кафедрах суспільних наук у ряді вузів України, зокрема у Київському інженерно-будівельному, Київському політехнічному інститутах, Харківському інституті радіоелектроніки, Львівському поліграфічному інституті, набутий позитивний науково-методичний досвід по впровадженню технічних засобів у навчання. Це не тільки сприяло кращому засвоєнню програмного матеріалу, а й активізувало естетичні почуття і емоції в процесі навчання, підвищило питому вагу їх в інтелектуальній діяльності студента.

Зрозуміло, що серед суспільних наук в естетичній освіті і вихованні студентів найважливіше місце посідали лекції з курсу «Основи марксистсько-ленінської естетики». Узагальнюючи досвід викладання цих курсів у вузах України, варто підкреслити і зростання кадрів викладачів, їхнього науково-теоретичного, методичного рівня і професійної майстерності, і розмах науково-теоретичної і науково-методичної роботи в галузі естетики, і існування спеціальної кафедри етики і естетики на філософському факультеті Київського університету, і систематичні видання двічі на рік міжвузівського наукового збірника «Етика і естетика», і проведення науково-методичних конференцій, зокрема в Одесі у листопаді 1973 p., з актуальних проблем естетичного виховання студентської молоді.

Все це позначилося на науково-теоретичному і методичному рівні лекцій і семінарів з марксистсько-ленінської естетики, на піднесенні їхньої питомої ваги в естетичній освіті та вихованні майбутніх спеціалістів. Щоправда, у ряді технічних, будівельних, сільськогосподарських інститутів України курси з естетики читалися факультативно в обсязі 12—18 годин або ж зовсім не введені в розклад занять на факультетах.

З метою активізації уваги студентів до естетичних проблем майбутньої професії, до ролі естетичного начала в житті розвинутого соціалістичного суспільства в ряді університетів (Київському, Львівському, Харківському, Донецькому), педагогічних іститутів (Київському, Запорізькому), вузів мистецтв (Київській, Львівській консерваторіях) протягом останніх років читалися спецкурси з естетичних проблем радянської педагогіки, з критики філософсько-естетичних основ буржуазного мистецтва, з інтернаціоналізації як закономірності розвитку радянського мистецтва тощо.

До цих спецкурсів і спецсемінарів видано необхідні методичні розробки, надруковано робочі плани і списки рекомендованої літератури. Конкретно-соціологічні дослідження з проблем естетичного виховання студентів, проведені рядом кафедр суспільних наук, показали, що студенти виявляють великий інтерес до цих курсів, які допомагали їм правильно оцінити естетичне начало в їхній майбутній професії. Досвід викладання курсів і спецкурсів з естетики підказувава, що є необхідність підготовки і видати навчальні програми і плани, навчально-методичну літературу з цих курсів для вузів різних профілів.

Викладанням суспільних наук не обмежувалася роль навчального процесу в естетичній освіті і вихованні. За умов сучасної науково-технічної революції вища школа України, розв'язуючи складні відповідальні завдання підготовки майбутніх спеціалістів, надала особливого значення поєднанню навчального процесу з виховним, в тому числі з естетичним вихованням студентів. Тут виникли ряд проблем, які успішно розв'язуються в багатьох вузах України. Одна з них — це естетизація того предметного середовища у вузі, в якому протікає навчальний процес; ідеться про аудиторії, класи, лабораторії, приміщення громадсько-політичного призначення. У багатьох вузах створено перспективні плани естетизації цього середовища, в яких враховуються дані сучасної технічної естетики, соціальної психології, соціальної гігієни про естетичні вимоги до приміщень, у яких відбувається процес навчання, педагогічна практика студентів, громадська діяльність, спортивно-масова та інша робота.

Проте найважливішим, вирішальним для успішного естетичного виховання студентів є цілеспрямоване використання професорсько-викладацьким складом естетичних аспектів власне навчально-пізнавального процесу. До цих аспектів належала і організація навчального процесу, і чітке планування всіх форм навчальної роботи, і педагогічна майстерність викладача, і вміння педагога пробуджувати у студента підвищений інтерес до свого предмету, розвивати асоціативне мислення, активну творчу думку, наукову і художню фантазію, без яких не може бути «гри інтелектуальних сил», естетичних переживань, естетичних оцінок. Нарешті, дуже важливими в естетичній освіті і вихованні були естетичні аспекти змісту предметів, які вивчалися, підкреслення цих аспектів у кожній лекції, семінарському занятті, лабораторній роботі.

Досвід кращих вузів України показав, що спеціальні кафедри враховували ці та інші естетичні аспекти у процесі естетичного виховання студентів. Наприклад, у Дніпропетровському медичному інституті створено перспективні плани поєднання завдань спеціальної підготовки і етико-естетичного виховання майбутніх лікарів. У лекціях завідуючого кафедрою отолярингології, заслуженого діяча науки професора П. А. Луковського, завідуючого кафедрою органічної хімії професора А. М. Кашпура, завідуючого кафедрою дитячих хвороб професора О. Я. Перекладової глибоко і всебічно враховувалися різноманітні психологічні і педагогічні фактори, які пробуджували творчі сили студента, викликали емоціональне піднесення, почуття естетичного задоволення, що активно впливало на усвідомлення ним моральної цінності, естетичної краси його майбутньої професії.

В цьому інституті велику роль відігравали вузівська багатотиражка «Відмінник навчання», яка в статтях і добірках матеріалів («Знову у рідному вузі», «В пошуках прекрасного», «Антигіпократи», «Ще раз про «Ватру» та ін.) висвітлювали ряд актуальних естетичних проблем.

У Мелітопольському педагогічному інституті на біологічному факультеті, а також на Вченій раді інституту були заслухані змістовні доповіді викладачів фізики, хімії, біології та інших дисциплін про те, як вони використовують у процесі навчання різні форми і методи емоціонально-естетичного впливу на студентів з метою підвищення естетичної культури майбутнього педагога, формування у нього вміння знаходити і цінити прекрасне у природі, в тому, що створене нею протягом тривалої еволюції неорганічного і органічного світу. Враховуючи, що головне завдання естетичного виховання студентів полягало в тому, щоб розкрити і розвинути в них творчі здібності і задатки, творче ставлення до своєї майбутньої професії, вузи України надавали все більшого значення творчій науковій, науково-технічній діяльності студентів.

Коли студент вивчав літературу для майбутньої наукової праці, конспектуваав твори класиків марксизму-ленінізму, писав доповідь, реферат, наукове повідомлення, відкривав для себе цікаві і невідомі явища в історичному минулому і в сучасній історії нашого народу, то цей науковий пошук супроводжувався емоціонально-естетичним піднесенням, радістю відкрить, усвідомленням естетичної і етичної цінності творчої праці молодого науковця.

Адже науковий пошук студента — це не тільки гра його інтелектуальних сил, напружена розумова праця, а й емоціонально-естетичні переживання, тому що, як писав А. Ейнштейн, чисто логічне мислення «само по собі не може дати ніяких знань про світ фактів...».

Різні види і форми наукової творчості студентів сприяли зростанню їхньої естетичної культури, естетичної вихованості, розвитку здібностей до творчості за законами краси в усіх галузях діяльності, пробуджували постійну потребу в прекрасному як найважливішій естетичній цінності, потребу не тільки милуватися красою, а й творити її в соціалістичній дійсності.

Студентські конкурси наукових робіт з історії КПРС, світового молодіжного революційного руху, з проблем марксистсько-ленінської філософії, етики, естетики, атеїзму, наукового комунізму, політекономії наочно показали, що все більшу увагу студентів привертають теми, пов'язані з аналізом діяльності комуністичної партії в галузі комуністичного виховання молоді, виховання всебічно і гармонійно розвиненої людини — будівника нового суспільства.

Наукова і науково-технічна творчість студентів в політехнічних, будівельних, сільськогосподарських та інших інститутах, теоретичні дослідження, технічні проекти, робочі креслення і експериментальні машини і механізми, створені в Харківському інституті інженерів залізничного транспорту, Київському автомобільно-дорожньому та інших, свідчать не тільки про вміння органічно поєднати в дослідженнях, проектах і дослідних зразках машин і механізмів утилітарно-технічний, морально-естетичний, соціально-психологічний аспекти; ця наукова творчість молодих дослідників є доказом збагачення їх духовного світу, чуттєвого і інтелектуального розвитку, що, в свою чергу, не може не впливати на зростання їхньої естетичної культури, творчого ставлення до життя і праці.

Естетична освіта і виховання студентів відбувалася не тільки в процесі навчання, наукової творчості, а й у громадсько-політичній діяльності.

Комуністична партія, радянський народ зацікавлені в тому, щоб вища школа готувала майбутніх спеціалістів— патріотів соціалістичної Вітчизни, активних громадських діячів. На цьому наголошував тов. Л. І. Брежнєв на Всесоюзному зльоті студентів.

У багатьох вузах України таким цілям служили факультети громадських професій, школи комсомольського активу, школи молодого лектора, різні інші форми громадсько-політичної практики студентів, а також активна участь їх в ідейно-виховній роботі серед населення протягом навчального року і особливо під час третього, трудового, семестру. Агіткультбригади Київського, Львівського, Одеського та інших університетів, будівельних і політехнічних інститутів Києва, Харкова, Донецька, Дніпропетровська та інших міст України на комсомольсько-молодіжних будовах дев'ятої п'ятирічки в різних районах Радянського Союзу не тільки довели морально-політичну зрілість і художню майстерність студентів, а й зрослу естетичну культуру їх і підвищену вимогливість до своєї суспільно-політичної діяльності.

Цілком очевидно, що для піднесення ролі естетичного фактору в цій діяльності важливе значення мали заходи партійних і комсомольських організацій вузів по вшануванню пам'яті загиблих студентів і викладачів — героїв Вітчизняної війни; походи по місцях бойової і трудової слави батьків, ознайомлення з пам'ятниками і пам'ятними місцями Великої Вітчизняної війни, зустрічі з ветеранами війни, створення музеїв історії університетів і інститутів України, їх славні традиції у навчанні і вихованні студентів. В цьому досвід Київського університету, Української сільськогосподарської академії, Київського і Харківського політехнічних інститутів та багатьох інших вузів України заслуговував на ретельне вивчення, узагальнення і розповсюдження.

Нарешті, серед форм і методів естетичного виховання важливе місце посідали такі, які діють поза навчанням, у вільний час студентів. «...Вільний час, — вказував тов. Л. І. Брежнєв,— може вважатися справді суспільним багатством, коли він використовується в інтересах всебічного розвитку людини, її здібностей і тим самим — для ще більшого примноження матеріального і духовного потенціалу всього суспільства».

Використання вільного часу для всебічного і гармонійного розвитку особистості студента було надзвичайно важливим завданням ректоратів, партійних і громадських організацій вузів України.

Важливу роль в такому розвитку відігравали література і мистецтво. Різні форми і методи художньої освіти і виховання студентської молоді у вузах України спрямовані на те, щоб навчити її не тільки розумітися в різних видах і жанрах мистецтва, а й уміти з океану художніх явищ відбирати істинно цінне з ідейно-художнього боку, відрізняти його від ремісницьких, сумнівної вартості «художніх» творів.

З цією метою створено університети культури, факультети літератури і мистецтва, дискусійні клуби з естетичних проблем радянської художньої культури, організовано постійно діючі лекторії, проводилися бесіди «за круглим столом», у яких брали участь відомі діячі нашої культури, відбувалися творчі звіти професійних мистецьких колективів перед студентською молоддю. Для цих форм властиві були системність, послідовність, врахування соціальних, психологічних і вікових особливостей студентської аудиторії, специфіки різних вузів, професійних інтересів студентів тощо.

Тому поряд із спільними для всіх вузів України формами художньої освіти і виховання існували, наприклад, на гуманітарних факультетах і в педагогічних інститутах України свої особливі форми такої освіти і виховання. У педагогічних інститутах відповідно до спеціалізації майбутніх педагогів в університетах культури читалися різні спецкурси, наприклад, «Мистецтво і історія», «Історичний жанр у різних видах мистецтв і його пізнавально-естетична цінність», «Зображення і слово», «Слово і фарби», «Краса фізична і краса духовна».

Особливості вузів і професійної підготовки майбутніх спеціалістів все більше враховувалися в роботі університетів культури в медичних, технічних, сільськогосподарських та інших інститутах. Проте не варто абсолютизувати ці моменти в естетичному вихованні студентів. Йдеться про формування естетичної свідомості студента, про його естетичний ідеал. Тому в даному випадку в естетичній освіті і вихованні у вузах різних типів повинні переважати не спеціальні питання, а загальні ідейно-політичні завдання, в тому числі і завдання естетичного виховання майбутніх спеціалістів, висунуті в рішеннях XXIV та XXV з'їздів КПРС.

Виходячи з цих завдань, чимало вузів республіки підписали творчі договори з культурно-освітніми установами, творчими спілками і професійними художніми колективами.

Відвідування вистав та наступне обговорення їх, творчі звіти професійних художніх колективів безпосередньо в інститутах, «голубі вогники» та інші форми зустрічей студентів з діячами літератури і мистецтва, читацькі конференції і диспути, лекторії з історії образотворчого мистецтва безпосередньо в залах музеїв на основі цих творчих договорів набули певної цілеспрямованості, системності, в якій враховано психолого-педагогічні особливості дії цих форм естетичного виховання на студентів різних курсів у різних за профілем вузах.

Студентська молодь була не тільки соціально активною силою, яка чутливо реагувала на найкращі досягнення професійного мистецтва, а й сама була творцем цікавих мистецьких явищ у художньому житті країни.

«Соціалізм, — вказував тов. Л. І. Брежнєв у Звітній доповіді ЦК КПРС XXIV з'їздові партії, — не тільки відкрив трудящим масам широкий доступ до духовних цінностей, а й зробив їх безпосередніми творцями культури. Одне з яскравих свідчень цього — надзвичайний розмах художньої народної творчості».

Цю закономірність розвитку художньої творчості, її ролі в естетичному вихованні трудящих мас можна прослідкувати і на студентській художній самодіяльності.

Різними формами художньої самодіяльності в університетах і педагогічних вузах була охоплена майже половина всіх, хто навчається на денних факультетах цих вузів. Дещо менше — у політехнічних, економічних, будівельних, сільськогосподарських та інших інститутах.

Головне полягає, однак, не тільки в масовості художньої самодіяльності. Як показали фестивалі, огляди, конкурси художньої самодіяльності студентів, що відбувалися в зв'язку з підготовкою до святкування 50-річчя СРСР, небувало зріс рівень професійної майстерності студентських художніх колективів, ідейно-естетична зрілість їх. Ці колективи вміло поєднували у своїй творчості художні традиції і новаторство, інтернаціональне і національне, звертали особливу увагу на сучасну тему, на актуальні проблеми художньої культури нової історичної спільності людей — радянського народу. Їхні виступи в цих конкурсах і оглядах, а також творчі звіти перед колективами трудящих, в військових підрозділах свідчили про розвинені художньо-естетичні смаки виконавців, високий рівень естетичної свідомості студентів.

Важливою особливістю художньої самодіяльності студентів були також невтомний пошук нових, більш досконалих форм, які б відповідали зрослим естетичним потребам як виконавців, так і глядачів.

В систему естетичного виховання у вузах України органічно входили фізкультура і спорт.

Відповідні кафедри, розгортаючи масову спортивну роботу по складанню норм ГТО, разом з тим велику увагу приділяють секційним заняттям, і серед них — заняттям з тих видів спорту, які мають особливе значення як могутні фактори емоціонально-естетичного впливу на студентів (гімнастика, художня гімнастика, плавання, веслування, теніс).

Заслуговували на ретельне вивчення різні форми трудової діяльності студентів, у першу чергу праця під час третього, трудового, семестру на ударних будовах дев'ятої п'ятирічки. «Питання трудового виховання, — говорив тов. Л. І. Брежнєв у промові на XVII з'їзді ВЛКСМ, — правильного вибору місця в житті зв'язані з вирішенням великого кола завдань. І в цьому відношенні в нашій країні робиться винятково багато. Я маю на увазі і заходи державного порядку, особливо роль нашої школи, і ту колосальну роботу, яку проводить у цьому питанні наша радянська громадськість».

Вивчення досвіду роботи студентських будівельних загонів показало, що, працюючи на союзних і республіканських об'єктах, на ударних комсомольських будовах, вони виявляють високі зразки комуністичної праці, глибоке розуміння суспільно-естетичної цінності цієї праці, краси звершень людського розуму і рук.

Таким чином, естетичне виховання охоплювало різні сторони навчальної, наукової, творчої діяльності студентів, їхню працю і спорт, побут і відпочинок.

Можна говорити про певні успіхи вузів України у формуванні естетичного ідеалу і зростанні естетичної культури студентів. Проте зрослі вимоги Комуністичної партії, поставлені перед вищою школою на етапі комуністичного будівництва, висували нові, більш відповідальні завдання перед професорсько-викладацьким складом у галузі естетичного виховання студентської молоді.

«Професійна підготовка студентів нерозривно зв'язана з ідейно-політичним загартуванням. Вища освіта — це сплав всебічних професійних знань з глибокими марксистсько-ленінськими переконаннями. Наша молодь, студенти — велика політична сила. Тому партія вважає комуністичне виховання молоді, особливо студентської молоді, важливою загальнопартійною і загальнонародною справою», — підкреслював Перший секретар ЦК КП України тов. В. В. Щербицький.

У світі цієї настанови вузи України надалі зосереджували свою увагу на таких питаннях, пов'язаних з удосконаленням системи естетичного виховання:

1. На основі новітніх досягнень філософії, соціології і естетики, психології, фізіології і педагогіки, а також інших наук, на основі конкретно-соціологічних досліджень, вивчення естетичних інтересів і потреб студентства, виходячи з практичних потреб соціалістичного суспільства в спеціалістах, створення у всіх без винятку вузах чітку систему естетичного виховання студентів.

2. Організувався республіканський науково-методичний центр з проблем естетичного виховання студентської молоді при МВССО УРСР, якому поставлено за обов'язок узагальнення досвіду естетичного виховання у вузах України, розробку рекомендацій щодо конкретно-соціологічних досліджень у цій галузі, проведення науково-методичних конференцій з естетичної освіти і виховання.

3. Наближення міжвідомчого збірника «Етика і естетика» до теоретичних і практичних проблем естетичного виховання у вузах, систематичне висвітлення на його сторінках актуальні питання формування естетичного ідеалу майбутніх спеціалістів, кращий досвід вузівської практики естетичного виховання.

4. Вивчення питання і порушення його перед відповідними директивними органами про відкриття аспірантури по підготовці спеціалістів з теоретичних і прикладних галузей естетики в ряді університетів, педагогічних інститутів і інститутів культури і мистецтва, де є необхідні науково-педагогічні кадри і матеріальна база.

5. Введення в усіх вузах України обов'язкових курсів марксистсько-ленінської естетики, а також прикладних курсів відповідно до профілю вузу і професійної підготовки майбутніх спеціалістів. Ширше практикування спецкурсів і спецсемінарів, написання студентами курсових робіт, доповідей і рефератів з проблем марксистсько-ленінської естетики.

6. Піднесення роль кафедр суспільних наук, спеціальних кафедр в естетичній освіті і вихованні студентів, приділення цим питанням максимуму уваги в усій навчально-методичній, науковій та ідейно-виховній роботі цих кафедр.

7. З усіх форм естетичного виховання студентів у позанавчальний час надання поширення найбільш ефективним і дійовим формам.

8. Активізація діяльності республіканської науково-методичної ради з проблем естетичного виховання студентів, створення бюро ради для повсякденного керівництва цим процесом.

9. Систематичне проводення науково-методичних конференцій з загальних і окремих питань теорії і практики естетичного виховання на базі кращих вузів, де найбільш раціонально впроваджувалось в життя науково обгрунтована система естетичного виховання.

Виконання цих завдань сприяло піднесенню рівня естетичного виховання майбутніх спеціалістів — великої творчої сили в будівництві комуністичного суспільства в Україні.

Використана література:

Естетичне виховання у вищих навчальних закладах / Авт. кол.: І.А.Зязюн та ін.; Редкол.: В.Ф.Передерій (відп. ред.), В.О.Кудін … І.А.Зязюн та ін. – К.: Вища шк., 1976. – 207 с.





Реферат на тему: Проблема естетичного виховання в СРСР з комуністичної точки зору (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.