Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Педагогіка

Планування семінарських занять (реферат)

Виходячи з кількості часу, передбаченого на семінарські заняття в навчальних планах і програмах вищої школи, тематику семінарських занять і плани проведення їх розробляють відповідні кафедри. В цих планах визначаються теми занять, кількість годин на їх вивчення й обговорення, основні питання та література (основна і додаткова).

Наприклад, семінарські заняття з філософії в Київському політехнічному інституті проводяться так.

За навчальним планом на них відведено 44 години. Кафедра визначила для занять 11 тем (по 4 години на кожну тему).

В кінці плану семінарського заняття дається список обов'язкової і додаткової літератури для вивчення.

У списку зазначено не лише твори, а й сторінки, які треба опрацювати. Наприклад, для підготовки теми Філософія середньовіччя, необхідно опрацювати декілька підручників. Для підготовки до цього заняття студентам необхідно опрацювати 176 сторінок обов'язкової і 241 сторінку додаткової літератури, або всього понад 400 сторінок.

Якщо взяти за норму 3—4 хв. на читання однієї сторінки, то студенту для того, щоб прочитати цю літературу, потрібно витратити щонайменше 11 годин на читання обов'язкової і 15 годин—додаткової літератури, а разом до 26 годин часу.

Але, крім читання літератури, студенту треба обдумати окремі питання, законспектувати прочитане і написати реферат. Для цього потрібно не менше часу, ніж на читання літератури. Якщо взяти цей час разом в межах 50 годин, то виходить, що студенту потрібно близько двох тижнів, щоб після лекцій, працюючи по 3-4 години щоденно, готуватись до цього семінару.

Висновок з цього один — студенти фізично не зможуть опрацювати визначеної літератури, а отже, грунтовно підготуватись до семінарських занять.

Окремі викладачі і студенти з цього становища виходять так. Питання і літературу до них розподіляють між студентами групи. Наприклад, питання перше готують студенти Б., К. і П., друге — відповідно А., С. і Л. і т. д. Отже, вся робота з підготовки до семінарських занять розподіляється між студентами так, що кожен з них готує не всі, а лише одне питання. Результат такої підготовки цілком зрозумілий. Кожен студент засвоює відповідні знання не з усієї теми заняття, а лише з одного питання. Звичайно, користі від таких семінарських занять дуже мало. Їх потрібно організовувати і проводити так, щоб кожен студент опрацював усі питання, всю рекомендовану літературу і засвоїв передбачені програмою знання.

На І курсі педагогічних інститутів вивчається «Вступ до педагогіки». На його вивчення відведено 30 годин, з них 20 годин на лекції і 10 годин на семінарські заняття. При вивченні теми «Учитель, його призначення і функції в суспільстві» відразу ж після лекції на цю тему студенти йдуть у школи і ознайомлюються з роботою вчителів, класних керівників, вихователів, усього педагогічного колективу.

Після лекції і відвідування школи відбуваються семінарські заняття, де студенти виявляють знання не лише теоретичного матеріалу, а й підкріплюють свої думки прикладами з життя своєї школи (де вчився студент) чи школи, яку він відвідав.

Плани семінарських занять, розроблені і схвалені кафедрами, слід розмножити і дати якщо не кожному студенту, то принаймні один примірник на 2—3 студенти. В більшості вузів ці плани розмножують на принтері в кількості, що дає можливість забезпечити ними кожного студента. З кожної теми семінарських занять сформульовано питання (основні і додаткові) на кожне двогодинне заняття, вказано основну і додаткову літературу.

На основі цих планів і програми відповідного курсу кожен керівник семінарського заняття і студент планують свою роботу.

Керівник семінарського заняття планує свою роботу з кожної теми і заняття. В плані передбачається:

- дата, група, курс і факультет, де проводитиметься заняття;

- тема семінарського заняття, його мета і основні питання, що розглядатимуться на ньому; основна і додаткова література з теми; навчальні посібники до занять;

- зміст вступного слова в конспективній формі, якщо воно планується;

- прізвища студентів, яких слід заслухати на заняттях з того чи іншого питання, конспекти і реферати яких треба переглянути;

- зміст (коротко) заключного слова викладача з окремих питань чи заняття в цілому;

- додатковий матеріал до теми (приклади з життя, практичні завдання і вправи тощо);

- завдання студентам у дальшій роботі над темою і окремими питаннями (якщо вони будуть дані керівником семінарського заняття).

Для таких планів слід відвести загальний зошит, куди і записувати всі плани занять. Пізніше ці плани можна буде творчо використати в наступному потоці (чи навчальному році).

Використана література:

1. А.Д. Бондар Семінарські заняття у вищій школі / Видавниче об'єднання "Вища школа", Київ, 1974, 80 ст.

2. Грищенко М. М. Дидактичні поради молодому викладачеві. К, «Вища школа», 1973.





Реферат на тему: Планування семінарських занять (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.