Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Педагогіка

Планування лабораторних і практичних робіт (реферат)

Наукова організація навчального процесу включає цілий ряд організаційних і методичних заходів, спрямованих на досягнення високої якості підготовки спеціаліста з вищою освітою. Важливим фактором наукової організації навчального процесу є раціональне планування, яке включає розробку планів і програм, розстановку педагогічних кадрів, складання розкладу занять, планування навчально-виховної роботи викладачів і самостійної роботи студентів та ін.

При плануванні лабораторних і практичних робіт кафедрам необхідно виходити з кількості годин, які відведені на них в навчальних планах підготовки спеціалістів даного профілю.

Наприклад, при підготовці радіофізиків в університетах в навчальному плані передбачена така кількість годин на лекції, лабораторні і практичні роботи при вивченні окремих дисциплін: основи кібернетики — 34 години на лекції і 34 години на лабораторні роботи, основи електроніки відповідно — 36 годин на лекції і 36 годин на лабораторні роботи, електронна теорія — 84 години на лекції і 52 години на лабораторні роботи, статистична фізика — 68 годин на лекції і 34 години на практичні роботи.

При підготовці хіміків: колоїдна хімія — 54 години на лекції і 54 години на лабораторні роботи, фізичні методи дослідження хімічних сполук—66 годин на лекції і 34 години на практичні роботи і т. д. Кількість якраз цих годин і визначає обсяг, в якому проводяться лабораторні і практичні роботи при вивченні тої чи іншої дисципліни.

Плануючи лабораторні і практичні роботи, необхідно перш за все визначити той обсяг знань, умінь і навичок, яким повинні оволодіти студенти, виконуючи ті чи інші роботи. Розв'язати це завдання можна лише шляхом аналізу рівня розвитку конкретної науки, майбутньої практичної діяльності спеціалістів, вивчення запитів підприємств, для яких іде підготовка кадрів з вищою освітою.

Планування лабораторних і практичних робіт починається з навчальних планів і програм, в яких передбачено графік навчального процесу, що забезпечує наступність, систематичність і послідовність навчання, перелік навчальних дисциплін та їх розподіл в часі і формах занять, перелік питань змісту курсу, час, що відводиться на виконання цих видів занять, форми і строки звітності студентів і т. д.

Тепер при розробці навчальних планів і програм вищої школи широко користуються сітковими методами планування, які забезпечують науково і методично обгрунтований взаємозв'язок навчальних дисциплін, раціональний розподіл часу між ними, взаємне узгодження змісту, методичної побудови курсу і створюють сприятливі умови для найбільш раціонального завантаження студентів різними видами занять.

Одним із основних документів планування навчального процесу у вищій школі, в тому числі лабораторних і практичних робіт, є розклад занять, складений на семестр. Розклад складається централізовано деканатом і навчальною частиною вузу. Він регламентує увесь навчальний процес в цілому з урахуванням взаємозв'язку між навчальними дисциплінами, раціонального використання навчально-матеріальної бази, рівномірного навантаження студентів і викладачів протягом дня, тижня, семестра.

Складання розкладу — нелегка і не канцелярська справа, яку часто на факультетах доручають секретарю, або, в кращому випадку, методисту. Цей працівник, використовуючи досвід минулих років і навчальний план, складає розклад занять на тиждень. Так званий «типовий», або «стандартний тиждень», і служить розкладом на цілий семестр. Як справедливо зазначав проф. О. Г. Молібог, скласти розклад на тиждень легше всього. «Він зручний для викладачів з точки зору ритму занять, але це часто призводить до порушення логічної послідовності різних форм навчальної роботи, тому що не кожна тема однорідна з точки зору складності і насиченості практичними заняттями». Тому розклад занять повинен складатися на семестр по тижнях з тим, щоб забезпечити раціональну організацію навчального процесу з кожної дисципліни. Перед його складанням слід скласти графік потижневого проходження дисциплін з кожного курсу, в якому слід вказати назви дисциплін, що вивчаються на тому чи іншому курсі в даному семестрі, загальну кількість годин, що відводиться на вивчення кожної дисципліни, кількість годин на лекції, семінарські заняття, лабораторні і практичні роботи та їх розбивку за тижнями. При цьому, складаючи розклад проведення лабораторних і практичних робіт, слід мати на увазі такі вимоги:

— Якщо лекції плануються для цілих потоків (від трьох до восьми, а інколи і більше груп в залежності від величини аудиторій і наявності викладачів), то лабораторні і практичні заняття плануються для кожної навчальної групи окремо з виділенням одного чи двох викладачів (для більш ефективного проведення цих робіт).

— Не слід планувати проведення лабораторних і практичних робіт до лекції з даної теми, тому що вони не будуть досягати своєї мети.

— Планувати в один день не більше одної-двох лабораторних (практичних) робіт.

— Необхідно забезпечити рівномірний розподіл лабораторних і практичних робіт протягом семестру.

Таким чином, лабораторні і практичні заняття необхідно включати в розклад так, щоб кількість їх в годинах відповідала навчальному плану і програмі з даної дисципліни, щоб дотримувався принцип чергування між теоретичними заняттями і практичними роботами, щоб були раціонально використані навчальні лабораторії і їхня матеріальна база.

Дуже важливо планувати лабораторні і практичні роботи так, щоб проведення їх було органічно пов'язане з курсом лекцій. Відсутність раціонального планування і методично обґрунтованої постановки тої чи іншої роботи, а інколи і всього практикуму в цілому приводить до того, що навіть при наявності великої кількості робіт їх набір виявляється випадковим, тому що був результатом пристосування кафедри до наявного обладнання лабораторії, а не методичного аналізу необхідності робіт для певної спеціальності і певного курсу.

Планування лабораторних і практичних робіт особливо важливо для студента, який повинен одержати повну інформацію про об'єм і зміст своєї підготовки з даного предмету.

Кожна кафедра вузу планує навчальну і наукову діяльність у вигляді перспективного плану розвитку і вдосконалення лабораторної бази.

Збагачення навчально-матеріальної бази лабораторій проводиться як за рахунок придбання необхідного обладнання, так і шляхом виготовлення своїми силами окремих приладів і установок.

Перед початком навчального року кафедри складають перелік лабораторних і практичних робіт, які будуть виконувати студенти протягом семестру чи навчального року в тій чи іншій лабораторії. Цей перелік повинен включати в себе назву робіт, і їх номери, кількість годин, що відводиться на виконання робіт, кількість інструкцій та обладнання, які є в лабораторії. Крім цього складається графік виконання робіт студентськими групами.

Завдання кафедр, в лабораторіях яких проводяться лабораторні і практичні роботи, чітко спланувати організацію навчального процесу по курсах, приділивши особливу увагу організації і методиці проведення практичних занять з студентами.

Досвід роботи вузів говорить про те, що лабораторні і практичні заняття можуть плануватись або паралельно курсу лекцій, або як завершальний етап його вивчення. У першому варіанті планування частина лабораторних і практичних робіт виконується з деяким випередженням лекційного курсу, якщо роботи виконуються у вигляді практикуму, тобто студенти виконують індивідуально або бригадами одночасно всі роботи. Домогтися паралельного проведення лекцій і практичних занять виявляється можливим тільки при фронтальному методі їх проведення, а зменшення розриву між теорією і практикою можна досягнути лише постановкою робіт за так званими циклами.

Існує думка викладачів вузів, що оскільки просте закріплення знань на практичних заняттях з методичної точки зору не виправдує себе, то для досягнення мети їх проведення слід студентів ставити в умови, що вимагають від них напруженої мислительної діяльності, прояву ініціативи і творчості. Тому слід практикувати проведення комплексних робіт, що базуються на декількох розділах курсу. При цих умовах лабораторну чи практичну роботу можна підняти на той рівень, що й курсовий проект.

Специфіка організації і методика проведення лабораторних і практичних робіт повинна бути відображена в їх плануванні, в складанні розкладу занять і графіку їх виконання. Необхідно визначити місце тої чи іншої дисципліни і лабораторних чи практичних робіт по ній в навчальному процесі, визначити навантаження викладачів, що проводять ці роботи з урахуванням консультацій, чергування в лабораторії і проведення заліків.

Кафедри складають календарні плани проведення практичних занять з висвітленням методики підготовки до них як викладачів, так і студентів. Вимоги кафедри повинні бути доведені до студентів, які керуються ними при підготовці до занять.

Систематична робота всіх членів кафедри з удосконалення методики проведення лабораторних робіт підвищує їхню педагогічну кваліфікацію, сприяє поліпшенню навчального процесу в цілому.

Планування проведення цих робіт можливе не лише на основі урахування можливостей кафедри та аналізу навчальних планів, а й на основі урахування фактичного часу, що витрачається студентами на самостійну підготовку до занять.

Перевірка самостійної роботи студентів здійснюється викладачами кафедри, які, контролюючи готовність їх до лабораторних і практичних занять і проводячи консультації, визначають залежність між затратами поза аудиторного часу і готовністю студентів до виконання тої чи іншої роботи. Викладачі визначають бюджет часу, необхідний для поза аудиторних занять для підготовки і проведення лабораторних (практичних) робіт, і складають відповідні рекомендації з планування самостійної роботи студентів.

Як правило, самостійна робота студентів планується кожною кафедрою окремо. Неузгодженість у діяльності окремих кафедр приводить до перевантаження студентів завданнями, до нераціонального використання бюджету часу студентів. Лише в тих вузах, в яких керівництво самостійною роботою студентів проводиться планово, систематично й узгоджено, де визначена трудомісткість підготовки студентів до різних дисциплін (включаючи лекції, семінари і практичні заняття), можна говорити про науковий підхід до планування навчально-виховного процесу, в тому числі і самостійної роботи студентів.

Плануючи цю роботу, викладачі повинні не допускати формалізму у визначенні поза аудиторної роботи студентів. Крім визначення оптимального змісту завдань студентам, які повинні бути регламентовані в часі і виконуватися систематично протягом семестру, крім подання регулярної допомоги їм у вигляді консультацій з виконання цих завдань, викладачі повинні планувати звітність студентів за практичні роботи і вимагати її у визначені строки. Робота студентів в лабораторіях буде ефективною лише тоді, коли вона буде проводитись систематично, під керівництвом і контролем викладачів.

Планує підготовку і проведення практичних занять зі студентами і викладач. В індивідуальному плані він визначає кількість годин, що відводиться на проведення лабораторних чи практичних робіт на кожному курсі і факультеті, а в робочому плані записує тему кожної такої роботи, основні питання, що будуть вирішуватись при її проведенні, і кількість годин, що відводиться на цю роботу.

Крім цих офіційних планів, кожен викладач, якому доручено проводити лабораторні чи практичні роботи, складає план проведення кожної такої роботи. Це його робочий план, в якому він записує число, курс, факультет, назву роботи за програмою, її мету, обладнання; основні питання допуску студентів до занять, форми і методи перевірки готовності їх до роботи, занотовує керівництво роботами студентів, підведення підсумків і виставлення заліків. Якщо викладач буде проводити з студентами вступну бесіду, слід сформулювати основні питання цієї бесіди, якщо в процесі роботи потрібні будуть графіки, формули або розв'язування задач — їх також необхідно записати в цей план.

Особливої підготовки від викладача потребують практичні роботи з математики, фізики, хімії та інших точних наук, де передбачено розв'язування задач. Ідучи на таке заняття, викладач повинен розв'язати усі задачі, які студенти будуть розв'язувати під час практичної роботи, і рішення мати при собі, тому що бувають випадки, коли задачу, яку дають студентам і нерозв'язану попередньо викладачем, не можуть розв'язати ні студенти, ні викладач, і тоді останній потрапляє в незручне становище, з якого виходить з труднощами, а іноді і з втратою авторитету серед студентів.

До планування навчальної роботи слід залучати і студентів. Вони можуть складати план своєї роботи на тиждень. Наприклад, роботу з практичних і лабораторних занять вони можуть планувати (орієнтовно) так: Понеділок — вивчити методичні вказівки з певної лабораторної роботи — 15.00—16.00. Середа — проведення лабораторної роботи на тему (пишеться тема) — 12.00—13.35. П'ятниця — самостійна робота над вивченням матеріалів з певної теми практичної роботи і т. п.

Уміле оперативне і раціональне планування лабораторних і практичних робіт буде сприяти дальшому підвищенню якості підготовки спеціалістів з вищою освітою.

Використана література:

1. А.Д. Бондар, Л.А. Ранська Лабораторні і практичні роботи у вищій школі / Головне видавництво виробничого об'єднання "Вища школа", Київ, 1977, 80с.

2. Попов Н. И. и др. Новое в лабораторном практикуме.— «Вестник высшей школы», 1975, № 1, с. 82.

3. Евграфов Н. Н. Методика проведения лабораторных занятий и приема зачетов на кафедре физики Московского электротехнического института связи.— У зб.: Научно-методические статьи. Физика. М., «Высшая школа», 1973, с. 49.





Реферат на тему: Планування лабораторних і практичних робіт (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.