Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Педагогіка

Особливості обліку у вищій школі (реферат)

Інколи дуже спрощено розцінюють облік знань у вищій школі. Гадають, що учбовий процес — лекції, практикуми та інші заняття — це те, що формує студента, а перевірка й оцінка знань не є засобом навчання і виховання. Приблизно так, як бухгалтерія обліковує вихід готової продукції, але не має безпосереднього відношення до робітників, що її виробили. Молодому викладачеві часом здається, що перевірка і оцінка знань є не педагогічний, а технічний процес. Але це ті уявлення, що склалися мимоволі, увійшли у звичку. Є і свідомі намагання применшити значення обліку. Мовляв, студенти прийшли у вуз за своїм бажанням, свідомо обрали факультет, і не потребують школярських стимулів, таких, як оцінка тощо. Потрібно заохочувати у студентів розвиток почуття відповідальності й радості успіху в навчанні на глибокій інтелектуальній основі. Не можна сказати, що у цих аргументах немає рації. Ми також вважаємо, що головним стимулом у навчанні студентів має бути почуття свідомої відповідальності та глибокий інтерес до вищої освіти. Дістати наукові знання, певну професію і стати фахівцем, який так потрібний нашому суспільству, — це велике благо для молодої людини. Разом з цим важко довести, що перевірка і оцінка знань студентів, педагогічно правильно поставлені кафедрою, є школярством і виробляють у студентів лише меркантильні прагнення (дістати стипендію). Спостереження за обліком і оцінкою знань у досвідчених учених-педагогів дають підставу говорити про цей аспект зовсім в іншому плані. Анкетне опитування студентів і бесіди з тими, хто буває незадоволенні оцінкою і скаржиться на викладача, теж стверджують, що облік і оцінка не школярство. Студенти висувають такі міркування: в процесі бесіди зі студентом і в розгляді виконаної роботи, розв'язаної задачі, викладач входить у внутрішній світ студента, спрямовує його думки, вказує на помилки, вселяє впевненість, викликає довіру. Ця узагальнена теза, висловлена багатьма студентами, показує, що в процесі вивчення і обліку знань відбувається зближення викладача і студента. Викладач дістає можливість направленого впливу на студента, на його свідомість і почуття. Навіть у тих випадках, коли одна неприємна студентові оцінка вирішує долю стипендії чи переходу на старший курс, якщо відвести емоції, можна почути, що студент згодний з оцінкою. На його погляд, вона правильна, тільки важко буде без стипендії, і він просить призначити йому повторний екзамен.

Отже, при уважному ставленні до обліку і оцінки знань, вчений-педагог в процесі поточної роботи та й на екзаменаційних сесіях не тільки встановлює факт наявності знань, але й визначає рівень мислення студента, глибину розуміння наукових проблем, з'ясовує шлях, яким іде студент до знань, дає рекомендації студентові. Крім того, маючи відомості про навчання студентів і особливості їх пізнавальної діяльності, викладач має змогу вносити потрібні дидактичні та методичні корективи в лекції чи в інші форми навчання.

Таким чином, ми маємо підстави перевірку і оцінку знань студентів розглядати як метод навчання. А якщо взяти до уваги, що цей метод справляє глибокий виховний вплив на студентів, то перевірку і оцінку знань слід також рахувати одним із методів виховання через учбовий процес.

Найскладнішим питанням є встановлення предмета обліку. Незважаючи на те, що в нас є учбові програми та інші орієнтири, практично не так легко встановити єдиний підхід до оцінки знань. Навіть на одній кафедрі у кожного викладача є свій підхід і власна методика виявлення знань. Буває ж так, що індивідуальні риси викладача в питанні обліку і оцінки знань враховуються студентами, і на підставі уявлень про окремих викладачів студенти роблять висновок: тому викладачеві легко скласти екзамен, а іншому — важко. І це буває тоді, коли науково-педагогічна кваліфікація і практичний досвід в обох викладачів рівноцінні.

Ми окремо вивчали такі випадки. Спочатку здавалось, що викладач, якому студенти надавали перевагу, ліберал, а його колега — занадто суворий і вимогливий. Але при більш уважному вивченні стилю роботи цих викладачів протягом тривалого часу, з'ясовувалось, що у «ліберала» більш чіткі та логічно вмотивовані вимоги до студентів, він більше уваги звертає на розуміння студентом головних ідей чи розрахунків, майстерно ставить питання. Крім того, цей екзаменатор не схильний без потреби дорікати, а по-дружньому з'ясовує рівень підготовленості студента. Його колега, якого обминають студенти, за їх висловленням, «копається» у таких дрібницях, про які не кожен студент пам'ятає. За незнання подробиць студент дістає незадовільну оцінку.

Було зрозумілим, що перший викладач перевіряє глибину знань, розвиток мислення, власні думки студента, а другого цікавлять лише формальні знання.

Молодий викладач, напевно, знає, що підхід до оцінки знань залежить і від учбового предмета. Суспільні та фахові науки займають провідне місце у формуванні студента, і на цих заняттях не можна обійтися знаннями загального характеру. Тут має бути найбільш високий критерій оцінки знань. Предмети загальнонаукового і допоміжного циклів, хоч і мають велике значення у формуванні спеціаліста, потребують іншого підходу, зумовленого місцем цих наук на факультеті. «Загальнонауковий» цикл — це знання, що збагачують загальний кругозір студента у близькій до спеціальності сфері або стають фоном при вивченні фактів спеціального характеру.

Диференційований підхід до оцінки знань зумовлюється і дидактичними особливостями предмета. В одній науці переважають описові та оповідні матеріали (історія, література), в інших — логіко-аналітичні (математика і т. п.), в третіх науках головне місце займають практичні навики (іноземна мова, креслення і т. п.).

Безперечно, що у визначенні конкретного критерію оцінки знань ці особливості предметів потрібно враховувати.

Так що ж ми повинні враховувати, перевіряючи знання студента?

Передусім, викладач встановлює глибину розуміння знань, їх повноту. Відомо, що глибина виявляється не в багатослівності студента (такі відповіді часто бувають поверхові), а у правильності аргументації, в розкритті найбільш суттєвого і визначального, а також в умінні послатись на джерела. Досвідчений і уважний педагог легко встановлює ці якості, ніби бачить рівень, на якому відбувається розумовий процес студента. Наспіх добуті знання, так-сяк прослухані лекції та «проглинутий» підручник ніколи не дають глибоких знань.

Разом з цим екзаменатор і викладач на звичайних заняттях звертають увагу не тільки на глибину знань, але й на самостійність думки студента. Цій якості надають значення вже в школі. Тим більш важливо заохочувати у студентів уміння самостійно оцінювати наукові факти і події. Вже початкуючий викладач може відрізнити знання, здобуті завдяки старанності, але прийняті на віру, від знань, в яких помічається власна думка, своєрідність суджень, інколи «своє» рішення, оригінальний висновок, зріла оцінка. Наприклад, на семінарі з діалектичного матеріалізму студент вільно оперує філософськими категоріями стосовно до свого фаху, знаходить переконливі приклади, показуючи вільне володіння знаннями. В математиці та в технічних науках такий студент, хоч не робить «відкриття», але виявляє здатність самостійної оцінки, підрахунку, інколи пропонує свій, в інших випадках висловлює сумнів.

Ми все говоримо про знання, але, перевіряючи їх, маємо на увазі, що знання науки невіддільні від світогляду людини. Світоглядні переконання студент набуває, постійно їх поглиблює і оновлює головним чином через свідоме і творче опанування наукою. Тут саме знаходиться корінь єдності навчання і виховання студентів. Виникає питання: чи може бути світогляд предметом обліку? Дехто висловлює думку, що світогляд — це виховна якість, і вона не може бути учбовою категорією.

Так, виявити і врахувати світогляд дуже важко і його не можна виміряти математичними засобами. Іде мова про те, чи можна світогляд виявити в процесі перевірки знань. Адже студент може схитрувати і продекламувати світоглядні тиради, яких у душі не поділяє. Сумне роздвоєння знань і переконань буває, хоч на екзамені його виявити важко. Але досвід дає нам підставу говорити, що коли викладач і кафедра добре вивчили студентів у процесі занять, домоглися їх прихильності й довіри, то можна без помилки скласти уявлення про світогляд кожного студента. Крім того, на самому екзамені вдається з'ясувати зрілість переконань студента. Це буває можливим, коли викладач не обмежується вислуховуванням еластичних формулювань, а намагається почути від студента про його ставлення до фактів, вимагає мотивованих оцінок.

Отже, виявлення і урахування при загальній оцінці методологічних переконань, світогляду студента є однією з важливих вимог до обліку знань у вищій школі.

Наступну вимогу до обліку знань можна сформулювати як необхідність виявляти і оцінювати знання практики, життя. Відомо, що знання повноцінні тоді, коли вони є відбитком реальної практики і спрямовані на користь практики і життя. Ця життєва спрямованість знань своєрідно реалізується в кожній науці. Але це вже методика. Ми тільки повинні уникати утилітаризму і не підмінювати науку технікою. Навіть і тоді, коли студент готує, наприклад, дипломний проект і розроблює конкретну технічну або технологічну проблему, в його основі має бути сучасна теорія. Зв'язок із життям має бути передусім принциповий, спрямовуючий помисли студента на розв'язання теоретичних і практичних завдань науки і техніки своєї галузі виробництва. Наприклад, математика — наука, що має справу з абстракціями, окремі аспекти якої залишаються поки що суто теоретичними питаннями. Але жоден математик не може не сказати, що його наука має найважливіший вплив на практику, та й кожен вже про це знає. Процес математизації найрізноманітніших сфер діяльності людини це доводить.

Перевіряючи знання, викладач не може обминути і такої якості, як ступінь розвитку практичних умінь і навиків у студентів. У кожній науці, що вивчається на факультеті, є чітко окреслене коло теоретичних знань, якими повинен оволодіти майбутній фахівець, і відповідний комплекс умінь і навиків, що їх має набути студент. Ми вже говорили про те, які бувають навики. Природно, що й вони мають бути предметом оцінки. В деяких випадках уміння і навики враховуються на практикумах (коли оцінюються їх наслідки), в інших умовах, коли студент звітує за теоретичний курс, то певні уміння і навики оцінюються разом із теоретичними знаннями. Виявлення і оцінка, наприклад, інтелектуальних навиків і умінь у процесі теоретичної аргументації та виконання математичних операцій є необхідною вимогою для повного обліку знань.

І, нарешті, ще одна якість, яку ми враховуємо при оцінці знань у вищій школі. Це культура оформлення знань і досконалість умінь і навиків. Педагогічний сенс цієї вимоги полягає в тому, що якість знань (зміст) і форма їх вираження повинні бути нерозривні. Тільки грамотною мовою — усною і писемною — можливо точно передати знання, тільки у графічно бездоганному кресленні можна відбити науково-технічний зміст проекту. Разом з цим точне дотримання технічних і естетичних вимог при проведенні лабораторних робіт або при виготовленні посібників, а також вправність під час різних практик теж повинні бути предметом обліку і оцінки.

Проблеми загальної культури виробництва і виробничої естетики стали тепер програмовою вимогою у підготовці й атестації технічних кадрів. Ґрунтовну базу цих якостей дає вища школа. Культура учбового процесу, особливо в лабораторіях і майстернях, у постановці демонстрацій, у використанні унаочнень, — скрізь студентам прищеплюються естетичні смаки і звички. Проте естетика і культура мови не виробляються самопливом. Їх слід виховувати. Помиляються ті викладачі, що говорять: «Про мене, аби знання були, а мова чи охайність — це мене не стосується». Всі викладачі формують фахівця, вони відповідають і за знання, і за загальну культуру вихованців.

Використана література:

І.І. Кобиляцький Методи навчально-виховної роботи у вищій школі (Для аспірантів і молодих викладачів вузів) / Видавництво Львівського університету, 1970, 200с.





Реферат на тему: Особливості обліку у вищій школі (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.