Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Педагогіка

Організація лабораторних і практичних робіт (реферат)

Успіх проведення лабораторних і практичних робіт у вузі буде залежати не тільки від матеріального їх забезпечення, а й від їх організації і методики проведення. Останні два фактори є вирішальними в забезпеченні високої якості підготовки спеціалістів з вищою освітою.

В кожному вузі в процесі навчання студенти виконують велику кількість лабораторних і практичних робіт. Завдання викладачів полягає в тому, щоб кожна робота була підготовлена і проведена на високому організаційному, науковому і методичному рівні.

В організаційному плані постає питання про те, хто буде керувати лабораторними і практичними роботами. В кінці кожного навчального року кафедра вирішує питання про розподіл годин між викладачами на наступний навчальний рік. Бажано було б цей розподіл провести так, щоб у тій чи іншій групі студентів лабораторними і практичними роботами керував той викладач, який читає в ній лекції. Це забезпечить відповідну наступність між лекціями і лабораторними роботами, дає можливість поєднати лекції і лабораторні роботи з курсу в єдиний процес, забезпечить ефективне дотримання принципу зв'язку теорії з практикою.

Коли ж немає такої можливості, при якій один викладач читає лекції і керує лабораторними (практичними) роботами, то за ним слід закріпити хоч би одну групу. Проведення цих робіт в одній групі повинно бути еталоном для підготовки і проведення їх в інших групах його колегами. При цьому на викладача, який читає лекції, покладається обов'язок спрямовувати організацію і методику проведення лабораторних і практичних робіт з даного курсу. Лабораторні роботи із загальнонаукових і загальнотехнічних дисциплін на молодших курсах проводять звичайно в лабораторіях інституту. Лабораторні роботи із спеціальних дисциплін повинні навчити студента виконувати складні експерименти. При цьому студента необхідно познайомити з передовими методами наукових досліджень, які застосовуються в науково-дослідних інститутах і в промисловості.

Лабораторні роботи, які проводять кафедри вузів, у більшості випадків не носять самостійного наукового інтересу, вони є перевіркою вже відомих наукових положень. Крім цього, значна кількість лабораторних робіт виконується на простому обладнанні, яке часто не відповідає сучасному рівню розвитку науки і техніки, воно відрізняється від виробничого, а це знижує їхню цінність. Ці недоліки особливо відчуваються в проведенні лабораторних робіт із спеціальних дисциплін вищих технічних навчальних закладів.

У зв'язку з бурхливим розвитком науки і техніки, появою нових галузей знань у наш час дуже гостро стоїть питання забезпечення всіх лабораторій вузів, і особливо спеціальних кафедр, найновішим обладнанням, сучасними приладами і установками.

Як показує досвід, тепер спостерігається значний розрив між рівнем обладнання виробництв і вузівських лабораторій. Крім того, якщо оснащення виробництв швидко модернізується, то навчальні лабораторії часто користуються приладами, які давно застаріли і ніде в промисловості не застосовуються.

Виконані на виробництві лабораторні роботи можуть бути основою реальних курсових і дипломних проектів, які може використати завод. Такий метод проведення лабораторних робіт укріплює співдружність науки і виробництва, сприяє виконанню одного із важливих принципів навчання — зв'язку його з життям. Проведення таких лабораторних робіт потребує ретельної підготовки організаційного і методичного характеру. В Київському політехнічному інституті для цього лабораторні роботи проводять в окремі дні, методична розробка лабораторних робіт кафедрами враховує не тільки навчальну мету, а й специфіку виробництва. Для керівництва лабораторно-практичними роботами залучаються робітники підприємства, попередньо ознайомлені з методикою проведення цих занять.

Кафедра заздалегідь розв'язує також питання про те, які лабораторні і практичні роботи необхідно провести в обов'язковому порядку, а які бажано.

З розвитком науки і техніки систематично удосконалюються навчальні плани і програми вищої школи. А це приводить до перегляду тематики обов'язкових лабораторних і практичних робіт з кожної дисципліни. Крім того, одні і ті ж курси в різних вузах вивчають по-різному за обсягом, за часом, в залежності від спеціалізації студентів.

У зв'язку з цим лабораторні роботи із загальнонаукових і загальнотехнічних дисциплін повинні проводитись на основі фактичного наукового матеріалу, близького до профілю вуза, тобто мати професійну направленість. Так, наприклад, кафедри фізики медичних вузів оснащують лабораторії приладами й установками, які використовуються у практичній діяльності лікаря: мікровискозіметр, пристосований для вимірювання густоти крові (ВК-4), клінічний варіант лампового генератора для ультрависокочастотної терапії (УВЧ), апарат для електростимуляції м'язів «електросон» та ін. У «Фізичному практикумі для медичних інститутів» описано 53 лабораторні роботи, серед них і визначення модуля пружності кісток по згину; визначення калорійності харчових продуктів; визначення опору живої тканини людини постійному і змінному струмам і т. д.

Створюються спеціальні практикуми, які враховують специфіку вузу. Методичні поради до лабораторних робіт з курсу загальної хімії, видані колективом кафедри хімії Харківського інституту інженерів залізничного транспорту, включають перелік лабораторних робіт з урахуванням діючих програм, а також специфіки транспортного вузу. В цей практикум у зв'язку з останніми вимогами включені роботи: визначення твердості води комплексометричним методом, визначення нітратів і хроматів у охолодженій воді тепловозних двигунів, корозія металів і способи захисту їх та ін.

При вивченні механіки в медичних вузах значне місце відводиться лабораторній роботі з аналітичними терезами. В оптичній лабораторії студенти засвоюють будову і методику роботи з такими приладами, як рефрактор, поляриметр, спектроскоп, калориметр-нефелометр, фотоелектрокалориметр і т. д. За допомогою цих приладів вивчаються оптичні властивості лікарських речовин. Так показник заломлення світла визначається для касторового і евкаліптового масел, метіл-саліцілата. За показником заломлення світла визначається наявність глюкози в розчинах для ін'єкцій. Обертання площини поляризації визначається для цукру, розчину біоміцина, левоміцина, ментола та інших речовин. За значенням питомого обертання визначається концентрація і густина досліджуваних речовин.

Кафедрами фізики біологічних факультетів і сільськогосподарських інститутів в лабораторних практикумах необхідно розглядати фізичні властивості біологічних об'єктів, біологічні процеси, які відбуваються під дією різних фізичних факторів. У біології і сільському господарстві застосовуються сучасні фізичні методи — спектроскопія, електронна мікроскопія, рентгенографія, метод «лічених атомів», складні електронні прилади. Все це повинно бути враховано в лабораторному практикумі. Зважаючи на таку постановку питання, кожній кафедрі слід визначити тематику лабораторних і практичних робіт на тому чи іншому факультеті, навчальну і виховну цінність їх, чітко визначити, які уміння і навички повинні набувати студенти при виконанні тої чи іншої роботи.

Доцільно в кожній лабораторії мати характеристику всіх лабораторних і практичних робіт, складену за такою схемою:

1. Назва роботи. 2. Перелік приладів і матеріалів, що необхідно для її виконання. 3. Теоретичні питання, які необхідно вивчити студентам перед роботою. 4. Значення роботи. 5. Уміння і навички, які повинні набувати студенти при виконанні даної роботи. 6. Перелік навчальних посібників і літературних джерел.

У практиці роботи вузів існує декілька основних методів проведення лабораторних і практичних робіт — фронтальний метод, метод практикуму і метод проведення робіт циклами (тематичний практикум). Той чи інший метод проведення лабораторних чи практичних робіт використовується кафедрами в залежності від наявності навчально-матеріальної бази у вузі і тих завдань, які вирішує даний курс в усій системі підготовки спеціалістів даного профілю. Фронтальні роботи організовуються в тих випадках, коли вуз має достатньо обладнані лабораторії, необхідну кількість приладів, апаратури і установок для одночасного проведення однотипних робіт всіма студентами групи. Такий метод проведення робіт полегшує зв'язок теоретичних знань з практичними, а також підготовку до них студентів і викладачів.

Метод фронтальних занять вважається найбільш вигідним, але менше практично здійсненним, тому що потребує великої кількості приладів і лабораторій великої площі. До переваг фронтального методу проведення лабораторних (практичних) занять можна віднести такі: перед всією групою ставляться одні і ті ж завдання, які вони повинні розв'язати в процесі виконання роботи;

студентів легше підготувати до виконання такої роботи шляхом проведення консультацій, роз'яснюючи окремі її етапи;

можна стандартизувати контроль готовності студентів до лабораторної або практичної роботи і провести його в скорочений час;

під час виконання роботи при необхідності є можливість дати допомогу не окремому студенту, а цілій групі;

стандартизувати підведення підсумків роботи і оцінки її викладачем.

Досвід вузівської роботи показує, що при вивченні окремих дисциплін кращим методом проведення лабораторних (практичних) занять є фронтальний. Питання вибору метода проведення лабораторних і практичних робіт вирішує кафедра, виходячи з конкретних умов роботи лабораторії і профілю підготовки спеціалістів.

Безумовно, використання фронтального методу проведення лабораторних і практичних занять можливо не тільки при наявності у вузі необхідної кількості обладнання, а й умілої організації роботи студентів, викладачів і обслуговуючого персоналу. Але фронтальний метод, при всіх позитивних моментах його проведення, має і недоліки. Головний із них полягає в тому, що він не забезпечує достатньої самостійності роботи студентів. При цьому методі деяка частина студентів працює не зовсім активно, тому що є можливість механічного повторення тих операцій, які проводять їхні товариші. При правильному використанні цього методу обмежені можливості для творчого пошуку при розв'язанні тих чи інших завдань лабораторної (практичної) роботи.

Метод проведення лабораторних і практичних робіт у вигляді практикуму, коли студенти виконують різні роботи з усього курсу (або його розділу) з точки зору розвитку самостійного мислення студентів і підвищення інтересу до науки, що вивчається, є більш ефективним методом навчання. При такій постановці робіт студент з більшою відповідальністю підходить до виконання завдання, швидше набуває експериментальних умінь і навичок, ніж при виконанні робіт фронтальним методом. Внаслідок того, що метод проведення лабораторних і практичних робіт у вигляді практикуму потребує меншої кількості обладнання, ніж фронтальний, і через це простіше здійснюється, він став найбільш розповсюдженим у вузах країни. Основним недоліком даного методу проведення лабораторних і практичних занять є значне неузгодження в часі між виконанням практичних занять і вивченням відповідних теоретичних положень на лекціях.

Цей недолік примушує керівників лабораторних занять розробляти методику їх проведення, яка б забезпечувала цю узгодженість в часі між теоретичним курсом і практичними заняттями. Мова йде про проведення лабораторних і практичних робіт циклами, тобто таким методом, при якому на занятті в лабораторії студенти виконують хоч неоднакові завдання, але подібні з тематики.

Багато кафедр фізики, електротехніки та інших практикують виконання робіт невеликими циклами. Кожен такий цикл робіт виконується студентами паралельно або зразу ж після прослухання відповідного теоретичного матеріалу на лекціях і завершується підсумковим заняттям або співбесідою.

Завершуючи цикл робіт, викладач має можливість обговорити із студентами всієї групи різні методи вимірювання величин, порівняти їх, зробити висновки про застосування цих методів в практичній діяльності. При такій постановці практикуму роботи базуються на вже вивчених теоретичних основах і сприяють закріпленню їх. Відпадає необхідність користуватися інструкціями з розширеною теоретичною частиною.

Кількість циклів та їх тематика визначається кафедрами в залежності від можливостей лабораторії і специфіки вузу. Питання методичного характеру проведення лабораторних і практичних робіт обговорюється на навчально-методичних семінарах і засіданнях кафедр. Різновидністю даного методу організації лабораторних робіт є так званий «комплексно-колективний метод» їх проведення. Суть його полягає в тому, що всі роботи розбиті на цикли і виконуються одночасно всіма студентами. Наприклад, в Київському політехнічному інституті цей метод використовується так: всі лабораторні роботи з фізики об'єднані в такі цикли: з розділу механіки—пружні сили, механіка твердого тіла, коливання і хвилі. З розділу оптики — геометрична оптика — лінзи і дзеркала, показники заломлення; хвильова оптика — інтерференція і дифракція світла, поляризація світла і т. д.

На початку семестру студенти знайомляться з переліком усіх робіт і обирають одну із даного циклу. Враховуючи побажання студентів, викладачі закріплюють за ними вибрані теми і проводять теоретичну підготовку їх до роботи з даного циклу.

Перед виконанням робіт перевірку готовності студентів проводять самі викладачі або це робиться за допомогою машин.

Після виконання робіт кінцевий залік виставляється в результаті «групової співбесіди», де студенти разом з викладачем, розглядаючи одержані графіки залежності досліджуваної величини від різних параметрів, роблять висновки, порівнюють використані методи з точки зору їх простоти і зручності, швидкості виконання роботи, точності одержаних результатів. Таким чином студенти виконують не всі роботи, а окремі з них. З усіма останніми роботами студенти знайомляться в процесі «групової співбесіди», тобто вони вже виступають не як активні їх виконавці, а сторонні спостерігачі «одержаних графіків» і слухачі «використаних методів». І хоч автори цього методу вважають, що використання його «примушує студентів активно, уважно і з, цікавістю виконувати завдання, краще готуватися до них... і дає можливість одержати додаткові експериментальні навички», в дійсності це не так.

Якщо студент не підготував і не виконав тої чи іншої лабораторної роботи, а тільки чув про неї в процесі групової співбесіди, в нього в пам'яті залишається дуже мало. Але головне в тому, що він не одержить тих умінь і навичок для своєї практичної і наукової діяльності, які він набув би в процесі самостійного виконання лабораторної роботи. Тому ми за те, щоб кожний студент виконував кожну лабораторну чи практичну роботу, передбачену програмою курсу. А групові співбесіди з циклу робіт допоможуть студентам уточнити як теоретичні, так і практичні питання, підтвердять підсумок проведеної роботи.

Лабораторні і практичні роботи можуть виконуватись студентами індивідуально або колективно, тобто бригадою в дві-три особи. В більшості випадків практикується виконання робіт бригадою студентів (тут неабияку роль відіграє знову таки ж наявність обладнання в лабораторії). Займаючись виконанням одної і тої ж роботи, студенти допомагають один одному, їм легше і зручніше вести спостереження і знімати покази приладів в складних роботах, здійснити контроль набутих експериментальних умінь і навичок. Проте всі ці позитивні сторони виконання роботи бригадою студентів часто перекриваються негативними. І головний недолік в такому виконанні робіт — нерівнозначна участь студентів у виконанні поставлених завдань. Навіть коли робота виконується двома студентами, один з них виконує її більш активно і творчо, а другий — або тільки спостерігає, або бере пасивну участь. «Активний студент,— як справедливо відзначав О. В. Беклемішев,— читає методичні вказівки, пасивний — тільки слухає, активний — проводить складання установки або монтаж схеми, пасивний студент тільки спостерігає за цією роботою, перший веде спостереження і робить відліки вимірів, другий студент, в кращому випадку, ці відліки фіксує»

Завдання викладача — слідкувати за активною роботою кожного студента, а в окремих випадках це може бути досягнуто шляхом видачі студентам одної бригади різних індивідуальних завдань.

Як показує досвід, найбільш доцільно застосовувати індивідуальний метод виконання лабораторних і практичних робіт при фронтальній їх постановці.

Практика проведення лабораторних і практичних робіт у вузах говорить про те, що найбільшої ефективності вони досягають тоді, коли забезпечують розвиток самостійності студентів, їх творчих можливостей, почуття відповідальності за виконання завдань. Все це найбільш повно реалізується при індивідуальному методі виконання лабораторних і практичних робіт. Якщо лабораторія добре обладнана, то необхідно відмовлятися від виконання робіт бригадою. Винятком можуть бути лише ті роботи, які одному виконати неможливо. В лабораторії можуть бути поставлені однотипні роботи, роботи з вимірювання одних і тих же величин, але різними методами, а їх кількість повинна забезпечувати індивідуальну роботу кожного студента. При цьому студент скоріше набуває навички роботи з вимірною апаратурою, розрахунку окремих вузлів і кіл, опановує різні методи наукових досліджень.

При виконанні студентами індивідуальних завдань викладачеві необхідно з особливою увагою слідкувати за їх роботою, своєчасно показати при необхідності окремі прийоми і методи проведення експерименту.

При такій постановці роботи в лабораторії студенти виконують ті завдання, які їм пропонує викладач (абсолютного збігу може і не бути).

В комплексі організаційно-методичних заходів, які здійснюють вузи країни для підвищення якості підготовки майбутніх спеціалістів, значне місце посідає удосконалення методики викладання вузівських курсів, перш за все, удосконалення методики проведення лабораторних і практичних занять.

Викладачі вузів, приділяючи багато уваги покращанню ефективності проведення лабораторних і практичних занять, домагаються підвищення самостійності в роботі студентів на цих заняттях, вихованню в них творчого підходу до роботи, почуття відповідальності за виконане завдання.

Особливо важливим як в організаційному, так і в методичному відношенні є проведення вступного заняття до лабораторних і практичних робіт. Викладачеві необхідно ретельно продумати і спланувати зміст і методику його проведення.

Як правило, у вступному занятті перш за все розкривається перед студентами мета і зміст робіт, які вони будуть виконувати. У вступній лекції слід коротко розповісти про організацію лабораторних і практичних занять, форми і методи їх проведення, довести до відома кожного студента індивідуальні графіки виконання робіт.

Приступаючи до роботи в лабораторії, студенту слід знати, що будь-яке порушення розкладу занять і тим більше дисципліни, буде вважатись порушенням його службових обов'язків. Викладач, який вперше зустрічається із студентами на вступному занятті, знайомить їх з загальними правилами роботи в лабораторії, які вони зобов'язані неухильно виконувати.

В Харківському інституті інженерів залізничного транспорту розроблені такі вимоги до студентів:

1. Лабораторні роботи виконуються в часи, передбачені розкладом. Студенти, які не з'явилися на дану лабораторну роботу або не допущені до роботи через погану підготовку до неї, виконують роботу за додатковим розкладом за рахунок особистого часу.

2. Порядок виконання лабораторних (практичних) робіт визначається графіком, який вивішується на дошці об'яв в лабораторії.

3. Студент, який запізнився на початок занять, до роботи не допускається.

4. В лабораторії необхідно додержуватися тиші. Розмови, які пов'язані з виконанням роботи, дозволяються тільки впівголоса.

5. Студенти повинні дбайливо ставитися до матеріальних цінностей лабораторії. У випадку виходу з ладу лабораторних установок, вимірювальної апаратури і псування інструкцій до лабораторних робіт з вини студентів вони несуть матеріальну відповідальність.

6. Забороняється ходити по лабораторії під час занять. Виходити з лабораторії можна лише з дозволу викладача.

7. Робоче місце студента в лабораторії повинно бути в чистоті і порядку.

Виконання цих правил має велике значення для виховання в студентів відповідального ставлення до своїх обов'язків.

Під час вступного заняття викладач дає вказівки і поради, які належать до методики проведення роботи, аналізує навчальну і методичну літературу, доводить до відома студентів список рекомендованої літератури.

Під час вступного заняття студенти повинні одержати перелік питань, з яких треба готуватись до робіт, одержати вказівки про методи виконання робіт, способи обробки експериментальних даних, ознайомитись з вимогами до оформлення результатів вимірювань при складанні звітів по роботах.

На вступному занятті викладач разом з лаборантом проводить інструктаж з правил техніки безпеки при роботі в лабораторії. Студентам слід вивчити ці правила і здати залік перед початком лабораторних (практичних) робіт, а відповідна відмітка про здачу заліку робиться в лабораторному журналі.

Багато явищ і процесів, що вивчаються студентами в лабораторіях, розглядаються як з якісного, так і з кількісного боку. Завдання лабораторних і практичних занять полягає в тому, щоб привити студентам уміння і навички експериментатора, навчити користуватися точними вимірювальними приладами, проводити вимірювання величин з різним ступенем точності. Тому перед початком лабораторних і практичних робіт (наприклад, в лабораторіях фізики, хімії та ін.) повинно бути проведене вступне заняття, присвячене точності вимірювань і розрахунків. На цьому занятті студентів знайомлять з класифікацією вимірювань, їх похибками, правилами наближених обчислень. Знаннями, набутими на вступному занятті, студенти керуються як при виконанні робіт в лабораторії, так і при математичній обробці результатів проведеного експерименту.

Використана література:

А.Д. Бондар, Л.А. Ранська Лабораторні і практичні роботи у вищій школі / Головне видавництво виробничого об'єднання "Вища школа", Київ, 1977, 80с.

2. Резников А. Н. О совместной подготовке специалистов вузом и базовым предприятием.— У зб.: Проблемы высшей школы. Изд-во Воронежского университета, 1973.

3. Попов Н. И. и др. Новое в лабораторном практикуме.— «Вестник высшей школы», 1975, № 1, с. 82.





Реферат на тему: Організація лабораторних і практичних робіт (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.