Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Педагогіка

Організація і керівництво науковою роботою студентів в радянські часи (реферат)

Радянська вища школа завжди приділяла велику увагу залученню студентської молоді до наукової роботи. Незважаючи на Великі труднощі перших років радянської влади щодо навчально-матеріальної бази, на брак підручників, достатньої кількості професорсько-викладацького складу у вузах, працювали наукові гуртки, проводились наукові конференції і здійснювалося багато інших заходів щодо залучення студентської молоді до наукової роботи.

Багато колишніх фахівців та студентів перших буремних років стали видатними вченими, громадськими та державними діячами.

Кількість наукових гуртків і їх членів зростала з кожним роком.

У рапорті ЦК КП України, Раді Міністрів Української РСР делегати республіканського зльоту студентів Української РСР повідомляли: «...В наших рядах 17 тисяч відмінників навчання, 384 Ленінські стипендіати. Починаючи з першого курсу, кожен з нас готується стати висококваліфікованим фахівцем... Науковою творчістю займаються близько 80 тисяч студентів. У вузах України працює 4 тисячі наукових гуртків, 40 студентських проектних, конструкторських і технологічних бюро. В ювілейному для комсомолу 1968 році на замовлення підприємств і наукових установ виконано робіт на загальну суму два мільйони карбованців...». Якщо у 1950 році лише в двохстах вузах СРСР було створено добровільні студентські наукові товариства, то в 1970 році у вузах СРСР різними формами наукової творчості охоплено близько 800 тисяч студентів. Десь близько 150 тисяч викладачів вузів здійснює керівництво ними.

Важко переоцінити значення наукової творчості для виховання майбутнього спеціаліста. Адже наукова творчість — це цілий комплекс різних видів діяльності, умінь і навичок, що вдало поєднують у собі трудове, розумове і навіть естетичне виховання нашої молоді, створює умови для її всебічного розвитку. На потребу володіти цими навичками і вміннями вказувала і Постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 30 липня 1972 року «Про заходи по дальшому вдосконаленню вищої освіти в країні», де сказано, що вища школа покликана виховати у спеціалістів прагнення до постійного збагачення й оновлення набутих знань, що повинно стати непорушним правилом усього їхнього життя і діяльності, а успішно впоратися з цим завданням не можна, не оволодівши навичками і уміннями творчо працювати, по науковому аналізувати явища.

XVI з'їзд ВЛКСМ зобов'язав комсомольські організації вузів розвивати науково-дослідну роботу студентів, спрямовуючи її на розв'язання конкретних народногосподарських завдань, допомагаючи молоді оволодіти навичками дослідної роботи, технічної творчості.

З метою дальшого заохочення і стимулювання наукової творчості студентства в УРСР Президія Академії наук встановила п'ять стипендій і нагрудних значків для студентів, що досягнуть особливих успіхів у своїй науковій роботі.

У вищій школі УРСР в радянські часи створено всі умови, щоб молодь мала можливість з першого курсу включитися в наукові дослідження. Центром наукової роботи студентів у вузах є кафедри і наукові студентські гуртки. Наукова робота студентів не обмежувалась тільки участю в роботі гуртків і підготовкою рефератів. Дедалі ширше практикувалисяся й такі форми роботи, як відвідування науково-дослідних інститутів, зустрічі з провідними вченими, екскурсії в музеї, установи тощо.

У Зверненні до ЦК КПРС учасників Всесоюзного зльоту студентів зазначалося: «Під керівництвом професорів і викладачів ми беремо активну участь в науково-дослідній роботі. Розуміючи, що тут ще багато невикористаних резервів, ми і в дальшому будемо вдосконалювати свої знання, виробляти навички дослідника, широкий теоретичний кругозір. Докладемо всіх зусиль, щоб створити в кожному студентському колективі атмосферу натхненного творчого дерзання, допитливого пошуку, чудової романтики...

У практиці багатьох вузів УРСР наукова робота студентів найчастіше здійснювалася в таких напрямках:

- залучення студентів до опрацювання наукової тематики кафедр;

- участь студентів у заняттях наукових гуртків; підготовка доповідей і участь у факультетських та загальноінститутських і університетських наукових конференціях студентів;

- участь студентів у Всесоюзних та Республіканських конкурсах на кращу студентську роботу;

- підготовка наукових інформацій, анотацій про студентські роботи у газети, видання вісників; публікація наукових статей тощо.

Наукові гуртки та інші форми наукової роботи студентів користувалися великою повагою і популярністю серед допитливої студентської молоді. У них юнаки і дівчата діставали свій перший науковий гарт і здійснювали перші пошуки шляхів у науку.

Найпоширенішою формою залучення студентської молоді до наукової роботи були наукові гуртки при кафедрах вузу. Проблемну тематику наукового гуртка на рік визначала кафедра. Керівник гуртка уточнював і конкретизував тематику, склад гуртка, розподіляв завдання, теми для досліджень між його членами, разом із старостою календаризував план його роботи, домовлявся про діяльність гуртка тощо. Облік відвідування, оголошення про роботу гуртка, ведення протоколу, запрошення гостей — це турботи старости. Обирався він на першому ж засіданні. Староста визначав чергового для ведення протоколу засідання. Обрався й секретарь гуртка, який постійно займався цією справою. Керівник консультував доповідачів, ознайомлював з текстами доповідей, тез, виступав з підсумковими висновками після обговорення доповіді на гуртку. Він разом із старостою звітував про роботу гуртка на кафедрі, причому цей звіт включався до загального звіту роботи кафедри за рік, півріччя.

На засіданнях гуртка розв'язувалися питання про рекомендацію окремих доповідей учасників на вузівську наукову студентську конференцію, найкращих праць до відзначення по лінії Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти СРСР і УРСР та преміювання деканатами і ректором.

В окремих випадках керівник гуртка міг зробити подання раді факультету для рекомендації члена гуртка в аспірантуру, призначення йому іменної стипендії тощо.

До роботи в наукових гуртках студенти залучалися з першого курсу. Спочатку новачкам доручали організацію тематичних виставок літератури разом з лаборантами, реферування найцікавіших статей з періодичних видань, складання бібліографічних покажчиків з того чи іншого спеціального розділу, поступово ускладнюючи індивідуальні доручення аж до підготовки доповідей на засідання гуртка, до написання рефератів та ін.

У роботі гуртків більше уваги приділялося висвітленню актуальних питань, саме таких, які лежать на магістралі розвитку кожної науки, до актуальних проблем внутрішнього та міжнародного стану країни.

Академік В. М. Глушков, завідуючий кафедрою теоретичної кібернетики Київського державного університету, у своєму виступі «Назустріч XXIV з'їздові КПРС» розповів, що його кафедра розгорнула роботу за підвищення рівня наукової та ідейно-виховної роботи, завдяки чому колектив її домігся величезних успіхів. Насамперед підвищився рівень загальної успішності студентів, які спеціалізуються з цієї кафедри, забезпечуються єдність наукової, навчальної та ідейно-виховної роботи. З перших же днів навчання на факультеті студенти залучаються до наукової діяльності, беруть участь у наукових семінарах і гуртках, працюють у базових науково-дослідних інститутах, насамперед в інституті кібернетики АН УРСР. Участь у науковій роботі кафедри, розробка студентами конкретних проблем підвищує інтерес до навчання, робить їх дисциплінованими, прищеплює смак до пошуку.

Проте, в УРСР робота гуртків в основному була направлена на радянську пропаганду. Наприклад, на 1970/71 навчальний рік робота гуртка Київського державного університету була підпорядкована таким двом проблемам: 1) Ленінська теоретична спадщина про керівну роль КПРС в побудові соціалізму. 2) Критика буржуазної фальсифікації історії КПРС та КП України. На гуртку обговорювалися такі теми, як «50-річчя з дня виступу В. І. Леніна на III з'їзді комсомолу»; «Втілення в життя ленінських заповітів молоді в країнах соціалізму» (Болгарія); «В. І. Ленін і створення КП України»; «Рішення XXIV з'їзду КПРС в життя» та багато інших.

До Ленінського ювілею студентами було підготовлено 3368 робіт, у тому числі 2194 з історії КПРС та історії ВЛКСМ, 1015 робіт з філософії і наукового комунізму і 159 — з політичної економії. Конкурсна комісія рекомендувала до участі в республіканському конкурсі 307 робіт. З цієї кількості 158 робіт нагороджено дипломами Міністерства вищої і середньої освіти УРСР та ЦК комсомолу України.

На III Всесоюзному конкурсі студентських робіт з суспільних наук, проведеного в м. Ульяновську, було підбито підсумки великої роботи вузівських колективів країни в зв'язку з підготовкою та проведенням ювілею 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. Студенти Київського університету одержали 10 медалей (2 золоті, 3 срібні і 5 бронзових) за подані на конкурс роботи.

У квітні 1970 р. на всіх факультетах Київського університету були проведені студентські теоретичні конференції, присвячені 100-річчю з дня народження В. І. Леніна. Тематика конференцій була розроблена кафедрами суспільних наук.

Конференції відбувалися з таких тем:

І курс — «Вчитися, жити і працювати по-ленінськи»;

ІІ курс — «Ідеї ленінізму живуть і перемагають»;

ІІІ курс — «Ленінські принципи наукового керівництва господарським будівництвом і здійснення їх в СРСР»;

IV курс — «Наука, культура і комунізм»;

V курс — «Два світи — дві ідеології».

Наукові гуртки в радянські часи була найбільш поширена, але не єдина форма наукової роботи студентів. Іншим її видом були, наприклад, проблемні науково-дослідні групи, що функціонували при деяких кафедрах. Так, наприклад, при кафедрі історії української літератури КДУ діяла науково-дослідна група проблем методики викладання літератури в школі. Протягом 1969/70 навчального року вона працювала над проблемою «Вивчення нових тем у курсі української літератури в середній школі».

Тематика педагогічного гуртка Київського державного університету протягом всіх років його існування також, в основному, була радянсько-пропогандистська. Гурток вивчав ідеї В. І. Леніна з питань освіти, навчання і комуністичного виховання, педагогічну спадщину педагогів-марксистів — Н. К. Крупської та А. С. Макаренка, історію радянської школи і педагогічної науки в Українській РСР, окремі проблеми комуністичного виховання молодого покоління. Було проведено засідання наукового гуртка, присвячене 300-річчю з дня смерті слов'янського педагога Я.-А. Коменського та ін.

Чимало колишніх членів педагогічного гуртка в ті часи стали кандидатами педагогічних наук і працювали на кафедрах педагогіки педагогічних інститутів УРСР.

Використана література:

1. М.М. Грищенко Дидактичні поради молодому викладачеві / Видавництво "Вища школа", Київ, 1973р.с.68

2. Леніну студентство присягає. К., «Вища школа», 1969, с. 107.

3. Матеріали XXIV з'їзду КПРС. К., Держполітвидав України, 1971.

4. Матеріали XXIV з'їзду Комуністичної партії України. К., 1971.





Реферат на тему: Організація і керівництво науковою роботою студентів в радянські часи (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.