Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Педагогіка

Місце семінарських занять у навчальному процесі вищої школи (реферат)

Серед найрізноманітніших форм організації навчально-виховної роботи у вищій школі важливе місце займають семінарські заняття. Вони виникли ще в стародавні часи в римських і грецьких школах, проте пройшли довгий шлях розвитку й удосконалення. Основною і характерною ознакою семінарських занять є самостійна робота студентів над певним навчальним матеріалом, визначеним програмою підготовки спеціаліста високої кваліфікації, виступи з рефератами і повідомленнями, обговорення їх під керівництвом викладача.

Семінарські заняття тісно пов'язані з лекціями та іншими формами навчальної роботи у вищій школі і сприяють виробленню у студентів умінь і навичок самостійно здобувати знання з тих багатогранних джерел, якими на сьогодні так багате людство.

Якщо порівняти семінарські заняття з іншими формами навчально-виховної роботи, то вони, звичайно, мають багато переваг перед іншими формами. Одною з них є необхідність систематичної самостійної роботи студентів над навчальним матеріалом (самостійне вивчення підручникової й посібникової літератури, підготовка рефератів, доповідей і виступів тощо), що активізує педагогічний процес, робить його більш ефективним.

Семінарські заняття, як справедливо зауважують викладачі вищої школи, своїми педагогічними можливостями є дуже ефективною формою занять, бо вони дають змогу краще познайомитись із студентами, донести до них потрібні знання, а потім і перевірити, як ці знання вони засвоїли, як можуть користуватися ними в науковій? навчальній і громадській роботі. Викладач може враховувати теоретичну і практичну підготовку, життєвий досвід студента, його індивідуальні особливості і здібності і цим самим значно підвищити рівень підготовки як окремого студента, так і цілої групи, з якою проводяться семінарські заняття.

Виходячи з цього, можна сформулювати такі завдання семінарських занять у вищій школі:

1. Тісно поєднувати лекційну форму навчання з систематичною самостійною роботою студентів над посібниками, підручниками і першоджерелами, теоретичну їх підготовку з практичною.

2. Навчити студентів творчо працювати над підручниками і посібниками , готувати доповіді, реферати; повідомлення і виступи з окремих питань на заняттях перед студентами групи чи курсу.

3. Прищепити студентам уміння і навички розумової праці, використання теоретичних знань для розв'язання практичних завдань, для проведення виховної роботи серед населення.

4. Пробуджувати у студентів інтерес до науково-дослідної роботи в галузі певної науки і по можливості включати їх до досліджень, які веде кафедра, до наукової роботи студентських гуртків і товариств.

5. Систематично контролювати роботу студентів і перевіряти їх знання, уміння і навички з окремих тем і розділів програми.

Досвід роботи вищої школи показує, що уміле поєднання різних форм і методів навчання і виховання студентів значно підвищує якість вивчення того чи іншого предмета, якість знань, умінь і навичок студентів. Раціональне поєднання лекцій, самостійної роботи студентів і семінарських занять позитивно впливає на навчання і виховання студентської молоді при вивченні історії, філософії, політичної економії та інших суспільних наук. Не вивчення організоване так, що після кожної лекції йде самостійна робота студентів над першоджерелами, підручниками та іншою літературою, а потім — семінарське заняття, на якому докладно обговорюються основні питання теми чи підтеми.

Таке поєднання лекції, самостійної роботи і семінарського заняття підвищує увагу студентів під час лекції, привчає їх до систематичної розумової праці, серйозного і вдумливого ставлення до роботи над літературою.

Якщо студент буде неуважний на лекції, він не зможе засвоїти того матеріалу, який йому потрібно доповнити під час самостійної роботи і про який необхідно буде доповідати на семінарському занятті.

Семінарські заняття сприяють розвитку самостійності у навчальній роботі студентів, привчають їх до вдумливої роботи над літературними джерелами та архівними матеріалами, що в свою чергу веде до розширення і поглиблення знань з тієї чи іншої науки. Вони допомагають розширювати світогляд студентів, привчають їх до критичного і творчого мислення, до публічних виступів і полеміки з тих чи інших питань.

Нарешті, семінарські заняття допомагають студентам перевірити свої знання, виявити, чи правильно розуміють вони різні положення, факти, явища.

На запитання «Як оцінюєте ви семінарські заняття?» студенти IV курсу історичного факультету Київського політехнічного інституту:

«Семінарські заняття допомагають нам осмислити те, що вивчається на лекціях. На лекціях ми слухаємо викладача і записуємо те, про що він розповідає, без особливого обдумування суті (немає коли роздумувати, коли хочеш записати докладніше лекцію). А в процесі підготовки до семінарського заняття і під час його проведення є можливість вдуматись у фактичний матеріал, осмислити його, відстояти свою думку з приводу того чи іншого питання. Крім того, семінарські заняття — велика школа теоретичної і практичної підготовки не лише до екзамену, а й до життя» (студент Л).

На окремих факультетах, особливо на факультеті журналістики, такі семінари можна проводити у вигляді прес-конференцій, коли, крім коротких теоретичних виступів, застосовується опис, роз'яснення окремих фактів і подій, демонстрування кінофільмів і діафільмів та іншого ілюстративного матеріалу.

Отже, семінарські заняття мають широкий діапазон і з успіхом може поєднувати в собі різноманітні форми і методи навчання й виховання студентської молоді.

Семінар-диспут це один з типів семінарських занять, проте він має і свої особливості. Головною особливістю є те, що обговорення питань, які виносяться на заняття, проводяться у дискусійній формі. Виступаючі на заняттях студенти, можуть підходити з різних позицій до питання і висловлювати різні погляди, полемізувати, підтверджувати свої думки відповідними фактами.

Диспути з різних питань в останні роки широко застосовуються в старших класах загальноосвітніх шкіл у системі позакласної роботи, і тому студенти з ними вже ознайомлені. В умовах вищої школи диспути можна використати при вивченні суспільних наук у системі семінарських занять. Звичайно, для цього слід підібрати відповідну тему за програмою курсу і підготувати студентів.

Структурно цей тип семінару в основному такий, як і в інших типах. Основною його складовою частиною, звичайно, буде диспут. Напевне, виникне потреба в заключному слові викладача з кожного питання і в узагальнюючому виступі його з усієї теми.

Семінар-коментоване читання. Викладачі суспільних наук цей тип семінарського заняття використовують рідко, хоч його і не слід забувати. Такий семінар використовується при вивченні тих тем, що грунтуються на творах філософських мислителів. Готуючись до цих занять, студенти повинні уважно читати і осмислювати твори, в яких викладено теорію даних питань. Звичайно, на занятті немає потреби читати увесь твір чи окремі його розділи, а лише ті місця й уривки з творів, які становлять особливу цінність у розумінні певних питань або становлять певну трудність для засвоєння. Керівнику семінарського заняття перед цим необхідно визначити в творах ті місця (сторінки, абзаци чи цілі параграфи), які слід прокоментувати і вказати на них студентам. В процесі підготовки до занять студенти звертають більше уваги на ці уривки творів, вчаться аналізувати і коментувати їх.

Структурно це заняття не буде особливо відрізнятися від попередніх, за винятком того, що виступи чи доповіді студентів складатимуться з читання, аналізу і коментування окремих уривків творів, постанов чи інших матеріалів з теми.

Семінар-розв'язування завдань і вправ. В багатьох вищих навчальних закладах, з метою пов'язати теорію з практикою, дедалі частіше на семінарських заняттях практикується розв'язування вправ і завдань, взятих з життя. Внесення в систему семінарських занять розв'язування вправ і завдань і урізноманітнює роботу викладача і студентів, вносить елемент творчості і кмітливість. Розв'язування подібних завдань допомагає студентам краще зрозуміти життєву необхідність теоретичного матеріалу.

Викладачі педагогіки в педагогічних інститутах та університетах широко застосовують на семінарських заняттях розв'язування конкретних завдань, побудованих на життєвих ситуаціях. Так, при вивченні розділу «Теорія і методика виховання» можна розв'язати багато практичних завдань, взявши їх із відповідних збірників, а то й просто з життя.

Є. М. Рижило і Г. Г. Чернов, крім завдань, у збірнику дають і приклади правильного розв'язання їх різними людьми (студентами, вчителями, батьками), як, наприклад, у завданні 175 під назвою «Немає винних»: «Учитель зайшов до класу і помітив, що на підлозі порозкидані папірці. Він не з'ясував, хто це зробив, а просто наказав черговому прибрати. Той відмовився, сказавши: «Хтось понакидав, а я повинен прибирати?» Папірці підібрав сам учитель, після чого сказав, звернувшись до класу:

— Якщо у вас й іншого разу не буде кому прибрати папірці, скажете мені — я прийду».

У книзі як приклад правильного розв'язування цього завдання наводиться думка старости гуртка студентів Полтавського педагогічного інституту Люби Іванюк: «Краще було б, якби вчитель примусив винуватців самих зібрати те, що понакидали, а коли невідомо, хто це зробив, то нехай прибирають чергові. Це зобов'яже чергових краще виконувати свої обов'язки, стежити за чистотою в класі і не дозволяти своїм товаришам смітити».

Розв'язуючи ці завдання, студенти історичного факультету Київського політехнічного інституту зазначили, що тут справа не лише в авторитеті вчителя, а в загальному стані дисципліни в класі. Крім того, вони зауважили, що це ще залежить і від віку учнів. Одна справа в п'ятому класі, зовсім інша — в десятому.

До цього типу занять близькі семінарські заняття на виробництві. Вони характерні тим, що здійснюються на виробництві і на них обговорюються та розв'язуються практичні завдання, пов'язані із використанням теоретичних знань на практиці. Так, наприклад, у Київському політехнічному інституті при вивченні теми «Розподіл за працею. Суспільні фонди споживання» з політичної економії семінарське заняття проводиться на одному з виробництв м. Києва. Перед заняттям 2-3 студенти ідуть на виробництво і за завданням викладача збирають необхідний до занять матеріал. Вони ознайомлюються там з нормуванням праці, її оплатою, з питаннями матеріального стимулювання та ін. В процесі підготовки до занять ці матеріали використовуються всіма студентами.

Семінарське заняття проходить на виробництві за визначеним планом з участю в ньому представника виробництва. Прослухавши виступи студентів, він потім доповнює їх конкретними фактами з виробництва, коментує і тим самим допомагає студентам краще зрозуміти те, що вони вивчають.

Після обговорення винесених на заняття питань з студентами проводять екскурсію на відповідні об'єкти виробництва. Під час екскурсії студенти не лише спостерігають процес виробництва, а й розмовляють з робітниками, майстрами, начальниками цехів і дільниць.

Цікаво проходять такі семінари в школах при вивченні курсу педагогіки.

У Миколаївському педагогічному інституті при вивченні першої теми курсу «Вступ до педагогіки» викладачі ведуть студентів у свої базові школи і ознайомлюють їх з багатогранною діяльністю вчителів. Це відбувається у формі короткої бесіди директора школи з студентами, в процесі якої вони ознайомлюються з складом педагогічного колективу, розподілом між ними обов'язків, з системою навчально-виховної роботи школи і окремих класів. Потім студентам показують школу, її класи і кабінети, майстерні та інші об'єкти. Після екскурсії по школі студенти ідуть в класи, відвідують уроки, знайомляться з учителями і класними керівниками, з їх роботою. При цьому увага студентів звертається на зміст, форми і методи роботи учителів і класних керівників, на передовий досвід у навчанні і вихованні учнів. Завершується вивчення теми добре підготовленим семінарським заняттям, на якому студенти використовують фактичний матеріал, зібраний у школі. На заняття запрошують директора або його заступників, які допомагають розібратись студентам у складних питаннях роботи вчителя, класного керівника чи вихователя.

Семінар-практичні роботи. Цей тип семінарських занять проводиться в спеціально обладнаних кабінетах, де є можливість використати навчаючі і контролюючі машини та інше обладнання, в тому числі проекційну і звуковідтворювальну апаратуру. В ньому тісно переплітаються як елементи чисто семінарського заняття, так і практичної роботи.

Цікаво проводяться такі заняття в Дрогобицькому педагогічному інституті. В спеціально обладнаному кабінеті кожне робоче місце студента відповідно устатковане, зв'язане з пультом управління викладача. На кожному робочому місці 10 кнопок, за допомогою яких можна подавати викладачеві зворотну інформацію і одержувати від нього відповідні завдання. Тут же є необхідна література та інші навчальні посібники (картки із завданням, тексти задач тощо).

Семінарське заняття в цій аудиторії готується і проводиться так. Студентам дається план заняття — питання, на які вони мають відповідати, літературу і завдання з курсу. Заняття починається вступним словом викладача. Далі студентам даються запитання, на які вони можуть дати відповіді у різних варіантах, користуючись контрольною карткою і сигнальною системою. У різних студентів можуть бути різні відповіді — правильні і неправильні, точні і неточні. На пульті управління викладач бачить, який студент дає ту чи іншу відповідь за допомогою однієї з десяти кнопок. На прохання викладача студенти по черзі коментують свої відповіді, доповнюють один одного, пояснюють певні положення. Так само проходить перевірка і розв'язання завдань

Як показує досвід, такі заняття можна проводити при вивченні не лише природничих наук, де, крім виконання певних практичних робіт, потрібне докладне чи коротке пояснення ходу роботи, окремих операцій, її результатів, а й гуманітарних.

Цей тип семінарського заняття можна використати і для перевірки знань, умінь і навичок студентів як контрольне заняття. Для цього слід підготувати контрольні картки з відповідними запитаннями і завданнями та відповідями на них, з яких одні будуть правильні і повні, а інші неповні, неточні і неправильні.

У літературі, присвяченій організаційним формам і методам навчально-виховної роботи у вищій школі та в практичній діяльності викладачів, виділяється і такий тип семінарських занять, як спецсемінари. Вони розглядаються як окремий вид практичних занять при вивченні спеціальних дисциплін і мають всі ознаки семінарських занять, бо передбачають самостійне реферування спеціальної літератури під керівництвом викладача, виступи з доповідями і повідомленнями в своїй групі

Отже, незважаючи на велику кількість типів семінарських занять, завданнями викладачів є вдале обрання типу заняття і ефективне його проведення, щоб воно відповідало до теми і змісту матеріалу, уникало стандартизації, більше урізноманітнювало і активізувало пізнавальну діяльність студентів як на самих заняттях, так і під час самостійної підготовки до них.

Використана література:

1. А.Д. Бондар Семінарські заняття у вищій школі / Видавниче об'єднання "Вища школа", Київ, 1974, 80 ст.

2. Грищенко М. М. Дидактичні поради молодому викладачеві. К, «Вища школа», 1973.





Реферат на тему: Місце семінарських занять у навчальному процесі вищої школи (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.