Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Педагогіка

Лекція як метод викладання (реферат)

Лекція як метод викладання і навчання у вищій школі широко відома. Вона займає значне місце в загальній системі навчання.

Семантично слово лекція (лат. lectio) означає читання. Хоч щось схоже на лекцію було вже у стародавньому світі, але лекція як читання бере свій початок із середньовічних університетів. Тоді це було буквально читання: педагог читав готовий текст латинською мовою і коментував його. Пізніше (XVIII ст.) лекції перетворюються в метод усного викладу, але назва «читання» зберігається. Цей термін однаково вживається, коли лекція читається за написаним текстом, і тоді, коли лектор вільно викладає свої думки. Головне в лекції не форма (усна чи письмова), а її призначення. Лекція адресована студентам, повинна залучити їх до спільної з лектором розумової діяльності. Цікаво, що і В. Даль визначив лекцію як «учбову годину професора», і в нього йде мова не про форму, а про учбове призначення лекції.

Крім того, в умовах вищої школи лекція є не лише методом викладання, вона є також однією з організаційних форм навчання.

Лекція як метод викладання у вищій школі має своїх гарячих прихильників, є також немало різних заперечень її, висловлено багато дотепних міркувань на користь і проти лекційного методу.

Якими ж аргументами часто оперують при суперечках про лекцію? Чому висловлюються протилежні оцінки її? Чи немає тут різного підходу до визначення функції лекційного методу? Щоб відповісти на поставлені питання, необхідно хоч в загальних рисах дослідити природу вузівської лекції. Проаналізуємо звичайні лекції, які читають кваліфіковані викладачі.

Ніхто не буде заперечувати, що вузівська лекція не є універсальним методом викладання і навчання, що вона не підмінює інших методів занять і самостійної роботи студентів. Провідний метод не виключає, а передбачає систему методів викладання і навчання. Лекції у цій системі займають провідне місце не тому, що інші методи недооцінюються, а тому, що викладач через лекцію спрямовує розумову діяльність студентів, вводить їх у лабораторію науки. Як відмічав В. О. Ключевський, слово викладача потрібне не для того, щоб усипляти свою думку, а щоб будити чужу. Розкриття перспективи і постановка проблеми відкриває перед студентами можливість глибокого опрацювання додаткового матеріалу і необхідного пошуку.

Разом з цим ніщо не може так вплинути на думки й почуття студентів, як глибоко розкритий матеріал лекції, поданий через живе слово викладача. Крім того, особисті погляди на факти і події, методологічна та ідейна позиція викладача не можуть бути виражені ніякими іншими методами, крім ґрунтовної лекції. І якщо викладачеві вдається «примусити себе слухати, піймати непосидющу птицю — юнацьку увагу» (Ключевський), то в такому випадку плив викладача виходить за межі навчання. Лекція стає методом виховання студентів.

І ще одне міркування. Незважаючи на те, що викладач протягом, двох годин встигає «наговорити» біля 10—12 сторінок машинописного тексту, ємкість лекції, об'єм інформації в ній незрівнянно більший. Студентові самостійно довелося б витратити багато годин, а інколи й днів.

Тепер давайте повернемось до суперечок відносно правомірності лекції у вищій школі. Противники лекцій намагаються довести, що лекційна система обмежує можливості студентів для самостійної роботи в бібліотеці. Мало, мовляв, залишається часу, хоч ніхто ще не довів, що означає «мало» і коли можна сказати «достатньо». Крім того, вони недооцінюють той факт, що після глибоких і ґрунтовних лекцій студент працює над літературою більш продуктивніше і фактично за коротший час опрацьовує матеріалу більше, ніж тоді, коли він був би заочником, не слухав лекцій і добував знання лише з книг. Відмова від лекції як основного методу викладання привела б до втрати наукового і методичного орієнтира в самостійній роботі студента, і, що найважливіше, не полегшила б навчання, а ускладнила б його.

Є й інші заперечення. Лекція, мовляв, пасивний метод викладання. Студенти тільки слухають, не працюють активно. Таке заперечення не витримує наукової критики. Пасивність чи активність студента в навчальному процесі зумовлюється не тим, слухає він чи читає, а тим, у якому стані перебуває його мислення. Буває, що й на лекції студент дрімає або займається іншими справами, з книгою працює поверхово, виписуючи готові положення, в лабораторії проводить досліди навмання, не розуміючи суті правила чи закону, що лежить в його основі.

Безперечно, якщо мати на увазі догматичну нудну лекцію, то жаль такого викладача і даремно витраченого часу студентами. Проте й тут справа не в лекції як методі навчання, а у відсутності педагогічної майстерності викладача. Потрібно вдосконалювати майстерність, а не шукати заміни лекції іншими методами. В цьому плані показовим є досвід вільного відвідування лекцій. На цікаві лекції йдуть усі студенти і ті, котрим вони не дуже потрібні.

Таким чином, слід обговорювати питання про те, кому можна доручати читання лекцій і кого не слід обтяжувати непосильним обов'язком лектора, а не те, активний чи пасивний лекційний метод викладання. Проблема полягає не в тому, придатний чи непридатний лекційний метод викладання, а в тому, як цим методом користуватись і як його зробити максимально ефективним.

Актуальною є проблема співвідношення лекційних і практичних занять. Не менш актуальним є питання про те, що включати в лекційний курс і що винести на самостійне опрацювання студентами. Переказ описового матеріалу і номенклатурних відомостей, що є в підручнику, далеко не прикрашають лекції та не роблять її захоплюючими. І, як уже говорилося, постійною проблемою є питання майстерності читання лекції. Лекція в руках майстра-викладача стає чудовим методом навчання і виховання студентів.

Використана література:

І.І. Кобиляцький Методи навчально-виховної роботи у вищій школі (Для аспірантів і молодих викладачів вузів) / Видавництво Львівського університету, 1970, 200с.





Реферат на тему: Лекція як метод викладання (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.