Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Педагогіка

Лекція як метод виховання студентів (реферат)

Яка роль вузівської лекції у вихованні студентів? Аспіранти і молоді викладачі, можливо, й не думали про те, що, читаючи лекцію, наприклад, з векторної алгебри чи зоології безхребетних, викладач не тільки дає студентам знання, але й виховує їх. Широкий досвід нашої вищої школи переконливо доводить, що навчання і виховання студентів нероздільні. Не слід тільки спрощувати проблему і думати, що виховання на лекції відбуваються лише тоді, коли лектор вводить у лекцію «виховні моменти». А коли цих штучних додатків немає, то тоді, мовляв, лекція позбавлена виховної сили.

При уважному аналізі впливу лекції на студентів можна встановити, що виховна дія лекції — багатопланова і психологічно складна. А так звані «виховні моменти» у більшості випадків (особливо, коли викладач не користується повагою в студентів) або нічого не дають для виховання, або тільки відвертають увагу студентів від змісту лекції, отже, знижується й учбова ефективність лекції.

Але ми не проти виховних матеріалів і додатків (прикладів), якщо вони вводяться в лекцію обережно і в повній відповідності до змісту та основної її мети. За їх допомогою ідеї та факти стають більш переконливими і впливають на почуття студентів. А це вже виховання. Якщо приклади не мають прямого зв'язку з основним змістом лекції, то краще відмовитись від них.

Доцент К. на лекції з економічної географії європейських країн говорив про промислові центри Німеччини і ніби мимохідь почав докладну розповідь про Лейпцігський судовий процес 1933 року, витративши на це більше 20 хвилин. Хоч розповідь була й цікавою, але недоречною, бо студентська увага була переключена на питання, які безпосередньо не стосувалися лекції. Можливо, що розповідь про судовий процес І мала виховний вплив на студентів, але викладач втратив можливість виховання через основний матеріал лекції, бо викладений він був формально і схематично. У нас склалася думка, що викладач і не планував згадувати про цей процес, а розповів про нього за асоціацією при згадці міста Лейпціга і подій 1933 року.

Молодий викладач повинен знати, що найважливішим джерелом виховання студентів в аудиторії є основний зміст лекції, її наукові та методологічні ідеї. Ось лекція з хімічної технології, присвячена металургійній промисловості. В лекції переконливо говорилось про металургійну промисловість, було показано наукові основи розвитку промисловості в країні тощо. Доцент Т., що читав лекцію, не вживав гучних фраз, а показав розвиток металургії так природно і своєрідно, що це глибоко вплинуло на свідомість і почуття студентів. Вийшло так, що зміст лекції, поданий не формально, був сприйнятий з глибокою увагою, у студентів народилося почуття задоволення і гордості. В цьому й полягала виховна сила згаданої лекції.

Лекція з історії хімії професора М. була присвячена історії відкриття нових хімічних елементів. Зміст її безпосередньо не зв'язаний із сучасністю, але професор глибоко вплинув на світогляд студентів тим, що природно, на конкретних прикладах розвитку науки розкрив боротьбу різних течій у науці, висвітлив історію атомістики. Лектор не лаяв ідеалістичних поглядів, а викликав у студентів потрібні уявлення і почуття переконливістю розкриття фактів науки. Саме так і відбувається виховний процес через зміст лекцій.

Читач може заперечити: як знайти виховні можливості в лекції з математики, де одні тільки абстракції?

Давайте розглянемо лекцію з нарисної геометрії на тему «Криві поверхні». Читав її молодий викладач Г. Матеріал теми складний, який важко вкласти у звичні дидактичні рамки. Лекція відбувалася чітко і логічно, а теоретичні положення так природно й переконливо розкривались та випливали з фактів і практики, що студенти просто були захоплені нею. Студенти мислили разом з лектором, який мав творчий контакт із студентами, разом з ним відбувалось дослідження матеріалу. В кінці лекції студенти поставили кілька питань, зокрема про принцип роботи стругального верстата, про обробку різних поверхонь і т. п. Ця лекція теж зовні не була гучномовною, але вона мала глибокий виховний вплив на студентів. Тут виховувався інтерес до науки і виробництва, прищеплювався дослідницький підхід до техніки, студенти усвідомлювали роль науки в житті людини.

А ось лекція з математичного аналізу на тему «Знаходження радіуса степеневого ряду». Почалася і закінчилась вона активною бесідою із студентами. Та й основний зміст її розкривався з допомогою студентів. Молодий викладач К досить майстерно вела дослідження, глибоко захопила першокурсників. Висновки зробили разом. На цій лекції теж не було зовнішнього ефекту, але своєю робочою зібраністю, захопленістю викладач добився виховного впливу на студентів.

Мова йде про всебічне виховання студентів, а через лекції кожного фаху виховуються у студентів певні якості, зумовлені характером і можливостями конкретної науки.

Увесь склад викладачів різних кафедр загальним комплексом наук добивається всебічного виховання студента — вироблення світогляду, ідейно-політичних і моральних переконань та багатьох інших якостей людини. В органічному зв'язку з вихованням через учбовий процес будується система виховної роботи у вищій школі шляхом поза аудиторних заходів.

У методиці виховання студентів через лекції є важливі психолого-педагогічні закономірності.

Педагога, що думає про виховне спрямування своїх лекцій, цікавлять не тільки виховні можливості програмового матеріалу, але і її природні зв'язки з практикою і життям нашого суспільства. Виникає багато питань про те, як краще використати зміст лекції та її зв'язок з практикою, яка тут роль самого викладача.

Аналіз лекційного викладання у вищій школі показує, що незважаючи на те, що студенти схильні до самостійності міркувань і нерідко критично сприймають деякі аспекти лекції, на них має глибокий вплив чітка і переконлива позиція викладача. Зрозуміло, кожен має свої міркування і переконання, але більшість студентів, може непомітно для себе, перебудовує свої переконання і погляди під впливом викладача. Навіть і тоді, коли окремі аспекти переконань залишаються ще невизначеними, студент залишає лекцію з новими стимулами для роздумів і пошуків. Тільки не сам по собі матеріал лекції автоматично впливає на студентів, а підхід до матеріалу, оцінка його. Саме тут потрібний суворий науковий підхід викладача до фактів і подій, переконливість його міркувань, чітка ідейна позиція. Ніде так глибоко не розкривається особа викладача, як на його лекції. Інтерпретація фактів і явищ, оцінка подій та осіб, реакція на новини життя — все це створює відповідну ідейну основу для сприймання лекції студентами.

Наші спостереження, а також відповіді студентів на питання анкети показують, що студентам імпонує самостійність думки викладача і виразність його міркувань. З таким викладачем приємно говорити, можна посперечатись і з'ясувати найбільш назрілі та хвилюючі питання.

Нехай тільки правильно зрозуміють нас молоді викладачі. «Власне обличчя» викладача не означає нігілістичного ставлення до інших вчених і їх поглядів. Йдеться про те, щоб педагог виступав у лекції не як простий коментатор чужих думок, або гірше — рупором готових положень науки. При такому нейтральному ставленні педагога до того, що він викладає, у студентів не виникає ніякої зацікавленості й уваги до його лекцій. Їх інтерес обмежений лише тим, щоб при відсутності підручника дещо записати. Причому не тільки на лекціях суспільних чи гуманітарних наук, де більше можливостей для вияву власної позиції викладача, а й у лекціях точних наук, де розв'язуються конкретні питання техніки і виробництва, є місце для самостійних міркувань лектора і визначення свого ставлення до фактів, явищ, подій.

Зрозуміло, самостійність думки лектора залежить від його наукового авторитету як вченого. Якщо він широко відомий, вніс вагомий вклад у науку, або ще й очолює визначну школу вчених, то й лекції його будуть сприйматися як виклад власної думки. Такий зв'язок ученого-дослідника і вченого-педагога добре відомий. Але ніхто не зможе встановити межі, де кінчається вплив на студентів власних досліджень викладача. Немає потреби й шукати цю межу. Адже не сам собою розмір вкладу в науку визначає ідейну та наукову самостійність викладача в лекції, а наявність самих досліджень і дослідний підхід до певних проблем. Тільки за таких умов можлива самостійність наукового мислення викладача в лекції.

З психології відомо, що перші враження найбільш глибокі. Те, що виникло й закріпилося при першому сприйманні, виявляється найбільш стійким. А тому педагогіка виховання через учбовий процес полягає в тому, щоб домогтися найбільш яскравого і глибокого впливу на свідомість і почуття студентів на першому ступені учбового пізнання — на лекціях. Досвід показує, що ті думки й почуття, які виникли на цікавих лекціях, бувають вирішальними у формуванні певних якостей у студентів і зберігаються на все життя. Виховання продовжується на практичних заняттях, в лабораторіях, на виробництві, навіть на екзамені.

Було б не точним твердження відносно пріоритету лекцій у вихованні, якби ми говорили про це тільки на підставі того, що з лекції починається навчальний процес. Слід пам'ятати, що лекції мають найбільші можливості для виховання, якими треба вміло користуватися. В лекції відбувається первинне розкриття матеріалу, на ній всебічно виявляється особа педагога. Лекції дають студентові науковий напрям у його наступній учбовій діяльності.

Ще одна психологічна закономірність виховання через лекції. Відомо, що студенти переважно негативно ставляться до прямолінійності у вихованні. Так, ще в школі, починаючи з п'ятого класу, діти на прямі чи просто дисциплінуючі дії і вимоги вчителя нерідко відповідають протидією. У вищій школі становище зовні інше.

Студенти більш стримані, ніж учні школи, але почуття неприязні до формальних повчань і менторського тону лектора мають місце. Студенти добре розуміють викладача, бачать його ставлення до них. Коли його зусилля йдуть від серця, як вияв щирої турботи про студентів, то йому, буває, простять і менторський тон. А коли студенти побачать, що викладач «виконує обов'язок» вихователя, діє формально, причепливо, то такому викладачеві нічого не прощають, а його виховні вимоги відверто чи приховано ігноруються. З цієї причини мають сенс застереження майстрів-педагогів: уникайте формальних дій і нотацій в лекціях (і не тільки в лекціях). Прямолінійні повчання і вимоги доречні лише в певних умовах і можуть бути застосовані до певних осіб. Академічна лекція є дійовим методом виховання, головним чином в опосередкованому плані. А якщо ми будемо постійно насичувати лекції нотаціями і повчаннями, то вони втратять виховну дієвість.

Виховуючий вплив лекції виявляється і в тому, що вмілою постановкою проблеми і показом шляхів для поглиблення знань викладач прямо і опосередковано заохочує студентів до самостійної роботи. Наші спостереження показують, що прямі заклики до студентів, якщо їх часто повторювати і нічим іншим не підкріплювати, — успіху не дають. Студенти працюють тоді, коли виникає об'єктивна необхідність.

Одним із найважливіших факторів, що створює таку необхідність, є лекція. Відомо, що не кожна лекція, або й курс лекцій викликають у студентів потребу в самостійній роботі. Самі студенти знають, що є лекції, після прослуховування яких створюється враження повноти знань — все вже зрозуміло і з'ясовано, а є також лекції, які створюють іншу картину — здається, що студент хоч і почув цікаве на лекції, але ще більше виникло невідомого, і знайти все можна тільки через самостійну працю.

Не слід закривати очі й на те, що студенти поділяють предмети навчального плану на дві групи: важливі та другорядні. І цей поділ зумовлюється головним чином тим, як відбувається викладання. Є й інші причини, наприклад, потрапить студент випадково на факультет тощо. Але потрібно рахуватись ще й з тим, що об'єктивно існують дисципліни трьох категорій — фахові, загальнонаукові, суспільні. Є й допоміжні заняття. Природно, що і викладач має ставити вимоги до студентів, виходячи з особливостей свого предмета і його ролі в загальній підготовці спеціаліста

Використана література:

І.І. Кобиляцький Методи навчально-виховної роботи у вищій школі (Для аспірантів і молодих викладачів вузів) / Видавництво Львівського університету, 1970, 200с.





Реферат на тему: Лекція як метод виховання студентів (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.