Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Педагогіка

Лабораторно-практичні роботи дослідницького характеру у вищій школі (реферат)

У навчанні і вихованні майбутніх спеціалістів для різних галузей народного господарства важливу роль відіграють лабораторно-практичні роботи, правильна організація яких з самого початку вивчення навчальної дисципліни не тільки допомагає студентам міцно засвоїти важливі розділи теоретичного курсу, а й прищеплює любов до обраної професії, привчає їх до творчої роботи, без якої немислима їхня виробнича діяльність. Лабораторні і практичні заняття поєднують теорію і практику.

Чільне місце у формуванні спеціаліста належить звичайно теоретичним знанням. Справжній інженер, агроном, геолог — це перш за все людина, яка бачить перспективи розвитку й удосконалення виробництва. Спеціаліст був би безпорадним на виробництві, якби не був обізнаний з практикою, не бачив, як теорія знаходить своє практичне застосування.

Пройшовши довгий шлях свого розвитку, лабораторні і практичні заняття безперервно удосконалювались. Сьогодні ця форма організації навчального процесу у вищій школі стає засобом виховання майбутніх спеціалістів-експериментаторів, людей, які не тільки практично доводять вірогідність багатьох сміливих гіпотез, а й визначають нові шляхи творчого пошуку.

Лабораторно-практичні роботи дають можливість студентам оволодіти цінними вміннями і практичними навичками: користуватися приладами, апаратурою, проводити вимірювання, конструювати прилади, створювати оригінальні установки, пристрої, розробляти нову технологію тощо. В процесі виконання лабораторних і практичних робіт виробляється «лабораторна грамотність», яка полягає в більш глибокому розумінні значення будь-якого дослідження, досвіду, експерименту при вивченні природи або її окремих явищ. Практичні роботи виховують у студентів навички високої культури праці: вміло користуватися інструментами, приладами, виконувати завдання в строк, економно витрачати матеріали, приводити їх в належний порядок після занять. Не можна не згадати з приводу цього слова відомого вченого К. А. Тімірязєва: «...люди, які навчилися простим вимірюванням, спостереженням і дослідам, оволодівають навичками і вміннями самим ставити запитання і одержувати на них фактичні відповіді, виявляються на вищому розумовому і моральному рівні порівняно з тими, хто такої школи не використав».

Можливість застосувати на практиці знання і безпосередньо увійти в коло науково-технічних проблем майбутньої професії приваблює студентів. Молоді властиво захоплюватися наукою, її відкриттями. Проведення лабораторно-практичних робіт потрібно планувати так, щоб вони повністю захоплювали студентів, давали можливість поглибити свої знання, виробити у них пошукову творчу діяльність.

Сучасна підготовка спеціалістів вимагає зміцнення і розвитку матеріально-технічної бази лабораторних і практичних занять, використання найновішого обладнання, установок, апаратів і застосування сучасних методів досліджень.

У вищій школі важливе місце займають такі типи лабораторно-практичних робіт, як ілюстративний і дослідницький.

Лабораторно-практичні роботи першого типу пов'язані з виявленням того або іншого процесу за попередньо запропонованою інструкцією і носять в основному навчальний характер. До них належать роботи по складанню схем за розданими інструкціями, по перевірці фізичних і хімічних законів. Так, наприклад, вивчаючи в курсі «Рослинництво» норми висіву насіння різних сільськогосподарських культур, студенти, виконуючи лабораторну роботу, проводять зважування 1000 насінин, обчислення кількості висіву насіння на І га і переконуються, що норми висіву будуть залежати від ваги 1000 насінин, від господарської придатності (процента схожості і чистоти). При виконанні завдань цього типу з фізики і хімії здобуваються вміння і навички працювати з приладами, складати схеми і монтувати устаткування, усвідомлюються закони фізики і хімії, проводяться відповідні досліди. Під час роботи студенти переконуються у вірогідності здобутих знань, набувають уміння фіксувати наслідки спостереження. Ці роботи ще не повністю розвивають у студентів навички творчого мислення.

Другий тип лабораторно-практичних робіт носить дослідницький характер, коли студенти самі шукають ту або іншу невідому ще їм закономірність.

Лабораторні і практичні роботи, пов'язані з елементами дослідництва і конструювання, більшою мірою відповідають підготовці студентів до застосування знань на практиці, тому що вони розвивають вміння оперувати знаннями, логічно мислити, виявляти творчість і припущення, дають змогу виділяти і використовувати допоміжні елементи знань у вигляді опорно-пізнавальних наочних ознак і дій і тим самим сприяють формуванню необхідної структури знань і вміння їх застосувати. Це веде до формування таких важливих якостей знань у студентів, як їх глибина і осмисленість, дійовість і оперативність, що особливо сприяє формуванню переконаності.

Студент повинен знати, на яких теоретичних основах базується дана лабораторна робота, яким шляхом і чого він повинен досягти.

Аналіз літератури, досвід окремих вузів та дослідження дають можливість встановити таку послідовність лабораторних занять:

- організація групи до роботи і постановка завдання викладачем;

- перевірка готовності студентів до роботи; пояснення будови і дії устаткування і правил користування приладами;

- пояснення порядку проведення експериментальної частини роботи;

- самостійне виконання експериментальної частини лабораторної роботи;

- обробка одержаних експериментальних даних; висновки з експерименту і підведення підсумків виконаної роботи;

- приведення в порядок робочих місць; завдання для наступної самостійної роботи.

Звичайно, таку послідовність занять не можна вважати обов'язковою. Лабораторні заняття з різних предметів мають різне призначення і різний характер.

Основний час лабораторних робіт відводять на експеримент, а не на проведення колоквіуму. Опитування студентів, як правило, проводиться на їх робочому місці. Викладач по ходу виконання робіт дає пояснення, що поглиблюють розуміння експерименту. В опитування важливо включати запитання, що стосуються будови експериментальної установки.

Лабораторна робота, яку виконує студент, у більшості випадків є відтворенням якого-небудь відомого явища. Апаратура в лабораторній роботі добирається так, щоб, спостерігаючи явище, можна було після виміру деяких параметрів визначити шукану величину.

При опрацюванні методичного опису лабораторної роботи студент повинен уявити собі експериментальну установку, порядок виконання роботи, мету, зміст і метод роботи.

Опис лабораторної роботи складають коротко, ясно, переконливо. В ньому викладені найбільш важливі теоретичні і експериментальні елементи завдання, описаний порядок виконання роботи, подані зразки таблиці вимірів, контрольні запитання. Останнє особливо важливо при опрацюванні опису роботи заочниками.

У студентському лабораторному журналі завчасно готують схеми експериментальної установки, форми таблиць для запису вимірювань фізичних величин, подають розрахункові формули. Без такої попередньої підготовки неможливе активне проведення лабораторної роботи.

Роботи треба паспортизувати.

Приступаючи до роботи, студент має перевірити наявність всіх приладів і матеріалів, їх справність. Експерименти слід починати після ретельного ознайомлення з експериментальною установкою і вимірювальними приладами. Після збирання схеми перед включенням приладів необхідна консультація з викладачем або лаборантом для перевірки правильності зібраної схеми. Працюючий в лабораторії студент має бути ознайомлений з правилами техніки безпеки, а також повинен уявляти, наскільки точність використаної апаратури відповідає вимогам поставленого завдання. Кращим студентам можна доручати підбір апаратури для виконання даної роботи самостійно.

Після закінчення експериментальної частини студенти за розрахунковими формулами визначають числові значення вимірюваної величини. Розрахунок проводять, як правило, за допомогою логарифмічної лінійки. Результати округлюються. Студентам треба встановити і записати абсолютні й відносні похибки усіх вимірюваних величин. Похибки визначають за результатами вимірювань або виходячи з точності лабораторних приладів.

85

У багатьох вузах для зменшення витрат часу на креслення певних таблиць, а також з метою допомоги студентам у виконанні лабораторних і практичних робіт створені спеціальні робочі зошити, в яких підібрано методичні вказівки і потрібну документацію для написання звітів за виконані роботи.

У практичній діяльності випускник вищого навчального закладу часто зустрічається з необхідністю складання технічних звітів заводських, виробничих випробувань. Подібні звіти складають так, щоб їх зміст, а саме: текст, таблиці, графіки, рисунки і фотографії — повністю і стисло відображали мету, суть і результати випробування чи дослідження.

Лабораторна робота повинна відповідати вимогам, що ставляться до технічних звітів. Особливу увагу слід звертати на відповідне оформлення графіків, рисунків, таблиць і т. ін.

Досліджуючи організацію і проведення лабораторних практичних занять у вузах України, ми переконались у значному педагогічному ефекті під час виконання лабораторних робіт дослідницького характеру: студенти висували гіпотезу і шукали її підтвердження. Особливо важливі такі дослідницькі роботи для розвитку ініціативи, творчої активності, самостійності, для оволодіння методами наукового дослідження.

Дослідницький принцип слід поступово ускладнювати, переходити від простих спостережень і дослідів до розв'язання більш складних і важких завдань дослідження. Роботи такого типу можуть бути успішно виконані тільки після засвоєння студентами теоретичного матеріалу.

Лабораторні роботи тісно пов'язані з лекціями. Як правило, теоретичний матеріал лекції є основою для виконання лабораторних робіт.

При здійсненні дослідницького принципу роботи треба звертати увагу на:

- формулювання теми і завдання, наміченого для розв'язання (що потрібно з'ясувати шляхом спостереження або експерименту);

- необхідну теоретичну основу для постановки досліду або експерименту;

- формулювання гіпотези на основі наявних теоретичних знань (передбачення результатів досліду);

- розробку плану і програми спостереження або досліду (програмування);

- проведення безпосередніх спостережень або дослідів над явищами природи, збір і фіксацію фактів (записи, зарисовки та ін.);

- висновки й узагальнення (формулювання основних висновків, перевірка гіпотез);

- застосування одержаних висновків на практиці.

Так, наприклад, лабораторна робота з фізики повинна мати елемент пошуку, самостійності в одержанні експериментального матеріалу. До лабораторної роботи слід ставитись, як до науково-дослідної праці, яка має самостійне значення.

Студент має усвідомлювати і бути впевненим у важливості, значущості досліджуваного питання. Обстановка занять повинна організуюче діяти на студентів, викликаючи у них бажання працювати творчо. Це забезпечується якістю вимірюваних приладів і установки в цілому, навіть її естетичним оформленням.

Стриманість, терпіння, справедливість — ті якості викладача, які сприяють успішному викладанню предмета, успішному засвоєнню матеріалу студентами.

Суть і значення лабораторних дослідницьких робіт полягає в тому, що кількісні характеристики переводять лабораторну дослідницьку роботу на більш високий рівень, зближуючи її з науковою роботою, при якій використовуються статистичні методи для обробки одержаних результатів і побудови відповідних висновків.

Лабораторні заняття допомагають студентам краще засвоїти навчальний матеріал. У процесі виконання лабораторно-практичних робіт формули, розрахунки, теоретичні положення, що здавались незрозумілими, стають цілком конкретними; при цьому виявляється багато таких деталей, фактів, про які студенти не мали раніше ніякого уявлення, а тим часом вони сприяють виявленню і поясненню складних питань науки.

Слід підкреслити, що саме при дослідницькому характері лабораторних і практичних робіт студенти підходять до них з найбільшим інтересом, одержують міцні знання, переконуються у вірогідності одержуваних ними знань, набувають знання, що мають силу переконань. Лише такі знання дійсно засвоюються студентами, входять у їх світогляд, стають знаряддям у пізнанні й зміні природи. Разом з тим при дослідницькому характері робіт слухачі засвоюють не тільки наукові знання, але і методи науки. В них виховується логічність наукового мислення.

Робота студентів у лабораторіях вимагає від них особливого ставлення, прояву ініціативи, спостережливості і самостійності в прийнятті рішень. Особливу увагу в процесі виконання лабораторних робіт треба приділяти оволодінню студентами сучасною технікою і високою культурою експериментування. Виконання експериментальних робіт на завчасно підготовленому обладнанні вважається вже недостатнім на старших курсах. Роботу тут слід поставити так, щоб готувати студентів поступово до самостійного виконання лабораторних робіт навчально-дослідницького характеру за спеціальністю. Студент сам повинен скласти потрібну установку, налагодити її роботу, і, якщо виникнуть якісь неполадки, усунути їх.

При цьому студенти одержують невеликі комплексні завдання, для виконання яких вони самі повинні скласти план виконання поставленого завдання, підібрати обладнання, визначити методи дослідження, скласти схематичний план проведення експерименту, провести його і підготувати звіт за виконану роботу. Студенти при виконанні таких завдань використовують сучасну наукову літературу, періодику, довідники тощо.

Студенти осмислюють процес експериментування, в них вимальовується загальне уявлення про шляхи виконання завдання, а потім це уявлення конкретизується і знаходить втілення в праці, схемах, відповідних розрахунках, кресленнях, описах устаткування, а також всього процесу проведення експерименту з доведенням його до кінцевих результатів.

Викладач методичне керівництво роботою студентів здійснює так, щоб сприяти розвиткові ініціативи і самостійності, дати студентам відчути відповідальність за роботу, за бережливу і правильну експлуатацію обладнання, за виконання правил техніки безпеки та ін. Викладач спостерігає за роботою студентів, тільки в необхідних випадках допомагає їм, коли впевниться, що власними зусиллями студент не зможе подолати труднощі. Студенти старших курсів відчувають впевненість у самостійному вирішенні складних питань; в них виникає бажання творчо працювати, проявляються винахідливість і кмітливість.

З усього сказаного можна зробити такі висновки:

1. Лабораторні роботи дослідницького характеру збагачують і конкретизують зміст навчального матеріалу, сприяють зближенню методів викладання з методами наукового дослідження.

2. Дослідницький підхід до проведення лабораторних робіт сприяє формуванню і розвитку в студентів правильних уявлень, науково обгрунтованих висновків, узагальнень і понять, знання стають їх переконанням. У студентів розвиваються спостережливість, допитливість, наполегливість у праці.

3. Лабораторні роботи дослідницького характеру викликають в студентів почуття задоволення, збуджують творчу ініціативу і самостійність у роботі, підвищують інтерес до предмета, науки.

Лабораторні роботи з фізики, хімії, біології та інших предметів активно розвивають у студентів спостережливість, пам'ять, увагу, навички, вміння працювати самостійно. Все це створює передумови для більш успішного вивчення різноманітних виробничих процесів майбутніми спеціалістами.

Використана література:

1. Питання дидактики вищої школи Збірник статей / Видавниче об'єднання "Вища школа", Київ, 1976р., 116 с.

2. Малафіїк І. В. Дидактика Навчальний посібник / К.: Кондор, 2009.- 406 c.

3. Автомонов П.П. Дидактика вищої школи: підручник / ВПЦ "Київський університет", Київ, 2008, 368 с.





Реферат на тему: Лабораторно-практичні роботи дослідницького характеру у вищій школі (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.