Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Педагогіка

Кафедра і лекції (реферат)

Аспірантам і молодим викладачам добре відомо, що поряд із виконанням наукових і учбових функцій кафедри проводять ще й методичну роботу. По суті справи методична робота є одним з аспектів учбової діяльності, вона спрямована на удосконалення учбового процесу і надання допомоги викладачам в оволодінні педагогічною майстерністю. Найбільша увага приділяється основному методові викладання — підготовці та читанню лекцій, бо висока якість лекцій зумовлює науково-педагогічний рівень інших видів учбової роботи.

Наші вузи нагромадили значний досвід цікавих форм проведення методичної роботи, що дає цінний матеріал для аналізу і роздумів. Відомо, що робота кафедр по удосконаленню лекційної роботи пройшла кілька стадій. Був час, коли вважалося, що головна функція кафедри — контроль за лекціями. Основними методами цього контролю були відвідування лекцій завідуючим кафедрою, взаємовідвідування, обговорення текстів лекцій (із суспільних наук), стенографування. Об'єктом контролю були окремі, частіше випадкові лекції. Така система науково не виправдала себе, бо більше зверталось уваги на формальні ознаки лекції та насичення її необхідним матеріалом.

Зараз у систему методичної роботи впроваджуються інші методи. Потрібно удосконалювати не окремі лекції, а систему лекцій. Головне завдання — це наукове збагачення курсу і перетворення лекцій у дійовий метод всебічного формування студентів. У багатьох вузах тепер здійснюються такі заходи, як розробки циклу лекцій по курсу. Для цього вимагається насамперед переглянути програмовий матеріал на основі найновіших публікацій, що відбивають розвиток науки і техніки; не йти шляхом механічного доповнення, а перебудовувати теми так, щоб довести науковий рівень курсу до сучасних вимог.

На кафедрі кращим методом стає не метод обговорення ізольованої лекції, а розгляд переробленого циклу, з'ясування позиції викладача у висвітленні найбільш важливих проблем і його науково-педагогічних задумів у читанні курсу і окремих його розділів. Якщо при обговоренні окремих лекцій у відриві від курсу більша увага зверталась кількісному насиченню лекції матеріалами, де кожен пропонував додатки близькі його науковій роботі, то тепер стало можливим з'ясувати загальний науковий рівень викладання.

Зміна методики контролю за підготовкою лекцій привела до змін у системі контролю за їх читанням. Обговорюються лекції передусім у напрямку з'ясування позиції лектора, використання ним найновішого матеріалу. Ходульна формула — «лекція читалась на високому (належному) науковому рівні» — тепер втратила cвій поверховий смисл. Про науковий рівень курсу чи окремої лекції ми повинні говорити конкретно і виразно.

В інший спосіб тепер розглядаємо педагогічну і методичну майстерність викладача. У минулому нерідко бувало, що при розгляді відвіданої лекції говорили переважно про дрібниці, що кидались у вічі — як вимовив викладач якесь слово, що написав на дошці, чи уклався в час, чи слухали його студенти і т. ін. А при обговоренні текстів лекцій про студентів і не згадували, бо лекція не мала адреси. Тепер ставиться завдання так обговорювати і аналізувати педагогіку лекції, щоб з'ясувати, яка активність студентів в аудиторії і як вдалося викладачеві вплинути на їх свідомість і почуття. Адже головна дидактична мета лектора — викликати активну діяльність студентів. Коли викладач бездумно читає лекцію, а студенти його не слухають, то «аналіз» такої лекції буде знущанням з педагогіки. Єдине, що можна про неї сказати, так це те, що вона не відбулася. З'ясувавши ступінь розумової діяльності студентів, можна говорити про конкретну методику, що зумовила цю активність.

Отже, ми бачимо, що методична робота кафедр має бути спрямована на піднесення головних якостей лекції — її наукового зростання і педагогічної майстерності. Окремі питання методики лекції розглядаються лише на підставі з'ясування їх науково-педагогічних основ.

Кілька слів про відкриті лекції. Наш досвід у їх проведенні показує, що користі від відкритих занять набагато менше, ніж це вважалося. Оголошена за кілька тижнів наперед така лекція примушує викладача готуватись до неї особливо. Вона не є типовою для викладача. Відвідувати і аналізувати доцільно звичайні поточні лекції, від чого буде користь і викладачеві, і тим, хто його відвідував.

На закінчення звертаємо увагу молодих викладачів і аспірантів на те, що межі в науково-педагогічному зростанні немає. Ніякі фіксовані «рівні» в протоколах кафедри не можуть заспокоїти викладача. Учбово-виховний процес у вищій школі досить динамічний, він постійно розвивається, професія викладача складна і неспокійна. Захопленість наукою повинна стати і захопленістю проблемами педагогіки, якщо педагог не бажає відстати від загального процесу розвитку науки.

Використана література:

І.І. Кобиляцький Методи навчально-виховної роботи у вищій школі (Для аспірантів і молодих викладачів вузів) / Видавництво Львівського університету, 1970, 200с.





Реферат на тему: Кафедра і лекції (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.