Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Педагогіка

Формування естетичних почуттів у спеціалістів сільського господарства УРСР з комуністичної точки зору (реферат)

У процесі дальшого поглиблення соціального розвитку трудових колективів колгоспів і радгоспів, здійснення ними наміченої партією широкої програми інтенсифікації соціалістичного сільського господарства в радянські часи ставилися все більші вимоги не лише до інтелекту, а й чуттєвої сфери спеціаліста, без них неможлива його творча праця, уміння організувати сільських трудівників на нові звершення.

Естетичні почуття людини, як глибокі ідейно-емоційні переживання, пов'язані із сприйняттям краси навколишнього оточення, мистецтва, не обмежуються насолодою від прекрасного. Важливою ознакою розвинених почуттів є їхня спонукаюча дія до збагачення краси повсякденного життя, своєї праці, взаємин з людьми. Тому в основі вдосконалення естетичних почуттів є не лише рівень розумового розвитку, художньої освіченості, самостійності в сприйманні краси, а й моральна позиція спеціаліста, прагнення служити високим моральним ідеалам.

Формування у студентської молоді естетичних почуттів необхідно розглядати у тісному зв'язку з вихованням інтелігентності. Інтелігентність передбачає високий духовний розвиток спеціаліста, єдність краси почуттів і практичних дій, прагнення бути корисним суспільству, гуманність, нетерпимість до негативних явищ.

Потреба постійної і серйозної уваги до питань формування естетичних почуттів майбутніх спеціалістів сільського господарства випливає, перш за все, із загальнонародного завдання підготовки спеціалістів — будівників комуністичного суспільства, — людей всебічно розвинених, які поєднують у собі високу ідейність, працьовитість, духовне багатство, моральну чистоту, фізичну досконалість. Виховання цих якостей у людини комуністичного суспільства неможливе без виховання почуття прекрасного.

Технічна оснащеність праці в сільському господарстві дедалі зростала. Водночас економіка багатьох колгоспів і радгоспів в радянські часи досягла такого рівня, коли новий крок уперед більше, ніж будь-коли, пов'язаний з необхідністю експерименту, пошуку.

Радянському спеціалістові потрібен був імунітет до штампу, потрібна була інтуїція, виведена з досвіду, щоб знайти правильний шлях і засоби розв'язання нових проблем. Вірним і надійним помічником у цьому були його естетичні почуття, які прикрашали повсякденну практичну діяльність, зміцнювали життєві цілі, давали натхнення у творчих пошуках. Не без підстав радянські психологи відзначали високий рівень естетичних почуттів у кращих працівників сільського господарства.

У вихованні естетичних почуттів студентської молоді є свої особливості. Зішлемось на такий факт. Студентів Української сільськогосподарської академії різних курсів і спеціальностей запитали: «Яка подія у Вашому житті була найбільш радісною, викликала глибоке почуття задоволення?» Більша частина опитуваних заявила, що найбільшу радість вони відчули, коли одержали повідомлення про зарахування до академії. Тим часом понад 40 процентів п'ятикурсників вказали на глибоке почуття задоволення від того, що в скорому часі вони завершать курс навчання, приєднаються до виробничих колективів. Це не означає, що за свої 20—25 років життя більшість майбутніх спеціалістів нічого радісного, крім названих подій, не пережили. Справа не в тому. Але переважна більшість радісних подій у минулому певною мірою забулася, втратила своє значення, натомість навчання у вузі висунуло нові перспективи.

Таким чином, об'єктивним фактором і одночасно особливістю формування естетичних почуттів у молоді є життєві цілі, якими керуються юнаки та дівчата, здобуваючи знання. Життєві цілі і пов'язані з ними емоційні переживання студента посилюються тим, що вони переплітаються, перебувають у взаємозв'язку з головною метою діяльності вузівського колективу, цілями радянського суспільства.

Важливим джерелом естетичного досвіду, художнього світосприймання студентів сільськогосподарських вузів є сама природа, в оточенні якої вони зростали. Важко переоцінити вплив природи на формування майбутнього спеціаліста сільського господарства. «Край мій, який він прекрасний,— писала у вузівській багатотиражці студентка-першокурсниця Одеського сільськогосподарського інституту. — Хто міг не закохатись у його зелені луки, у високе синє небо, у весняну музику пташиного співу... То ж хай собі буркочуть скептики, що нічого гарного нема в селі, що тут нема чим збагатити свою душу... А як солодко йти вулицею села між білими хатами, що виглядають з кучерявих садків... А пройти там увечері — і ти сп'янієш від пахощів. Це дихають квіти, насаджені біля кожної хатини... Говорив мені батько: земля пахне. Я переконалась у цьому, виходячи ранком за село, в поле. Перед очима у мене постали неозорі широкі лани, засіяні хлібами, барвисті луки. І міцно пахла земля...».

Можна з певністю сказати, що, прочитавши рядки цього своєрідного гімну природі, не один студент буде по-іншому вдивлятись і відчувати її красу, цінувати свою майбутню професію.

Подібне можна сказати і про сприймання молоддю сільськогосподарських закладів творів мистецтва. До студентів II—IV курсів ми звернулись з питанням: «Назвіть відомі Вам зразки образотворчого мистецтва». Студенти назвали переважно твори тих художників, у творчості яких провідне місце посідає відображення рідної природи. Із загальної кількості опитуваних (294) назвали полотна Левітана — 74%, Шишкіна — 68, Куїнджі— 57, Бакшая —53, Васильєва — 51, Поленова — 49%.

Ми далекі від думки, що цим студентам невідома творчість інших художників. Але цілком очевидно, що картини рідної природи вони сприймали з більш глибокими почуттями, а тому краще запам'ятали саме цих митців.

Така закономірність цілком зрозуміла. Адже для майбутніх фахівців сільськогосподарського виробництва природа — не лише джерело естетичних переживань, могутній стимул до художнього пізнання дійсності, художньої творчості, а й водночас сфера повсякденної трудової діяльності. Пізнаючи до тонкощів її закони, майбутні агрономи, лісоводи, механізатори вчаться діяти відповідно до цих законів, підвищують продуктивність сільськогосподарських культур, видозмінюють нашу землю стосовно до потреб нашого суспільства.

Таким чином, природа виступає як могутній засіб естетичного виховання студентів сільськогосподарського вузу. Тому формування любові до природи, пізнання її законів, озброєння юнаків і дівчат вмінням і навичками у своїй майбутній спеціальності творити за законами краси — одне з важливих завдань вищих сільськогосподарських закладів.

Слід мати на увазі й іншу особливість естетичного виховання молоді сільськогосподарських вузів, йдеться про те, що навіть у однаково естетично розвинених людей почуття прекрасного виявляється по-різному за різних умов. Агроном ніколи не замилується блакитними озерцями волошок, якщо побачить їх на золотавих ланах, або сучасної форми трактором, комбайном, якщо робота цих машин неякісна. І навпаки, з захопленням, з глибокою емоційною насолодою сприйме поле, раціонально сплановане, чисте від бур'янів, з високою культурою обробітку. Тому й процес формування почуттів включає, так би мовити, утилітарні компоненти, які випливають з характеру обраної професії, життєвого досвіду і майбутніх цілей.

Майбутнього спеціаліста, як нікого іншого, стосується висловлена А. С. Макаренком думка, що естетичне почуття — це почуття якості. Сьогоднішній і майбутній спеціаліст сільського господарства розвиває, збагачує свої почуття за тої неодмінної умови, коли працю свою й інших розглядає через призму якості, виявляє вимогливість до неї, уміє критично ставитись до свого власного досвіду, цінувати досвід інших. Такі якості, однак, не виникають самі по собі, вони є результатом цілеспрямованої ідейно-виховної роботи вузівського колективу.

Які ж основні етапи, шляхи і засоби формування естетичних почуттів майбутніх фахівців сільського господарства?

Вища сільськогосподарська школа необхідною умовою вважає створення відповідної емоційної атмосфери у вузі, що викликає чи поглиблює емоційні почуття студентів. Старшокурсники у перші вересневі дні перетворюються на гідів вчорашніх абітурієнтів, тепер першокурсників, знайомлять їх з історією академії, її традиціями. Урочисті збори, на яких першокурсники дають присягу примножувати славні, діла вузу, свято першого дзвінка, а також загальна доброзичлива атмосфера, увага всього колективу до нового поповнення настроюють першокурсників на активне сприйняття традицій вузу у навчальній, науковій і громадській діяльності.

Відомо, що більшість (близько 70%) першокурсників вже мають практичний стаж роботи в колгоспах і радгоспах після закінчення школи чи технікуму. Закохані в природу рідного краю, в роботу тракториста, агронома, зоотехніка, вони вже відчули красу натхненної праці на благо суспільства. Спостережливість, проникливе чуття природи, поезії праці є характерною рисою кращих вихованців сільських шкіл. Ці риси є основою дальшого планового розвитку особистості у вузівському колективі.

Проте індивідуальні та групові бесіди з студентами, їхні відповіді на питання анкет підтвердили, що не всі першокурсники вміють бачити красу оточуючого їх життя, у багатьох з них незначний безпосередньо-чуттєвий досвід сприйняття естетичного в дійсності і мистецтві, недостатньо розвинене емоційне сприймання. Тому, щоб формувати естетичні почуття і на їх основі комуністичні естетичні ідеали, необхідно враховувати конкретний склад окремих академічних груп, життєвий досвід, розвиненість естетичних здібностей, потреб, рівень художньої вихованості окремих студентів. Це — по-перше. По- друге, створювати умови виховної взаємодії, коли естетичні почуття, досвід, знання, уміння одного студента були б найбільш повно використані в інтересах естетичного розвитку інших, всього студентського колективу.

З цього погляду важко переоцінити значущість традицій, спрямованих на створення умов для всебічного вияву і збагачення краси почуттів студентів. Йдеться про періодичні виставки самодіяльного образотворчого мистецтва, скульптури, графіки, публікацію нарисів і віршів студентів в стіннівках і вузівських багатотиражках, огляди творчості студентських самодіяльних колективів тощо.

Важливим етапом у розвитку глибоких естетичних почуттів є вироблення у юнаків і дівчат вміння заглиблюватися у внутрішній зміст і бачити зовнішню гармонію на перший погляд роз'єднаних явищ у природі, суспільному житті. Виховання почуття прекрасного при цьому відбувається в органічній єдності з формуванням марксистсько-ленінського світогляду, творчим ставленням студента до праці, вдосконаленням моральних почуттів, свідомого і активного засвоєння наукових знань.

Результатом цілеспрямованої роботи з формування естетичних почуттів у студентів є гаряче прагнення їх брати активну участь у примноженні краси навколишньої дійсності. Напружене студентське життя виявляється і в лекторській роботі студентів-старшокурсників на селі, куди вони виїжджають під час виробничої практики, канікул, і в перших успіхах наукових досліджень, і в творчій праці під час третього трудового семестру. На цьому етапі ефективність роботи науково-педагогічних колективів визначається насамперед тим, наскільки зміст її спрямований на формування у майбутніх фахівців прагнення до естетичного самовиховання як необхідної умови всебічного розвитку особистості, збагачення естетики вузівського життя, попередження проникнення в середовище радянського студентства спотворених естетичних смаків, виховання поваги і любові до народних традицій у мистецтві.

Шляхи формування естетичних почуттів студентів в умовах сільськогосподарського закладу охоплюють всі сторони їхньої діяльності. Вони забезпечують організацію такого життя, яке не замикає юнаків та дівчат у колі вузьких інтересів, а максимально включає студентство в громадську діяльність, збуджує інтерес до натхненної праці за законами краси.

Навчальний процес у вищій школі — магістральний і найбільш ефективний шлях формування естетичних почуттів у молоді.

К. Д. Ушинський звертав увагу на естетичний елемент у кожній науці, наголошував на важливості вміння педагога збудити у своїх вихованців захоплення красою істини, навчити одержувати насолоду від оволодіння науками.

Нині це зауваження великого педагога набуває особливого звучання. В умовах соціалістичного суспільства індивідуальний науковий інтерес особи взаємопов'язаний з інтересами суспільства, його прогресом. Глибоке оволодіння знаннями, багатством культури, створеної людством, не тільки збагачує красу почуттів, а й зміцнює зв'язки майбутніх спеціалістів з суспільством, колективом.

В багатьох науково-педагогічних колективах останнім часом усталюється тенденція до пошуків засобів всебічного розкриття краси науки. Йдеться не про окремий предмет чи лекцію, а про вироблення такого підходу до змісту кожної лекції, практичного заняття, який би забезпечував розвиток естетичних почуттів у студентів. Серед таких принципів слід відзначити постійне звернення викладача не лише до розуму, а й до почуттів студентів, увага до естетичної сторони змісту навчального процесу.

Під час виробничої практики студентів сільськогосподарської академії, яка відбувається в передових колгоспних господарствах, оснащених новою технікою, предметом окремих бесід викладача з практикантами стають питання естетики сільськогосподарського поля, виробничих будівель, сучасного устаткування електростанцій, ферм і колгоспних лабораторій, механізованої праці колгоспних трудівників, яка створює достаток у нашій країні.

Доречно тут сказати й про труднощі, які виникають у керівників практикою під час таких бесід про, закони естетики в сільськогосподарському виробництві. Вони викликані відсутністю публікацій, будь-яких теоретичних досліджень проблем естетики поля, сільськогосподарського виробництва взагалі, як це, скажімо, маємо в промисловій естетиці.

Студенти — майбутні організатори та керівники сільськогосподарського виробництва — повинні бути озброєні знанням законів естетики, зокрема законів технічної естетики.

Традиційно склалося, що основним засобом виховання почуттів через навчальний процес є уміння викладача емоційно викладати матеріал, зацікавити студентів своєю глибокою ерудицією, високим науковим рівнем знань з тої чи іншої галузі. Однак психолого-педагогічні дослідження останніх років дають можливість розглянути цю проблему під іншим кутом зору. Відомо, наприклад, що людина найбільшу естетичну насолоду одержує від того, що зроблено нею самою, що є результатом праці її рук, розуму.

У педагогічних виданнях неодноразово наводилися відповіді студентів на питання: «Що Ви змінили б у своїй роботі, коли б стали викладачем?» Переважна більшість опитаних відповідала: «Надав би більше самостійності студентам». Таку ж тенденцію до самостійності ми встановили, коли проаналізували відповіді студентів сільськогосподарської академії на питання «Що саме в навчальній праці дає вам найбільше задоволення?» Типовими відповідями були: «Коли самостійно знаходжу спосіб розв'язання складного завдання», «Коли підтверджується гіпотеза і науковий пошук закінчується успішно», «Коли примусив себе до пошуку» і под. Безумовно, відповіді такого характеру належали кращим студентам, які відзначалися працелюбством і свідомим, активним ставленням до навчання.

Значущість самостійної роботи в системі формування естетичних почуттів через навчальний процес значно зростає, якщо характер такої роботи максимально близький до, особистих уподобань студентів, їхніх інтересів і життєвого досвіду. Тому можна вважати за правомірну практику, коли кафедри дають не лише орієнтовний перелік тем курсових чи дипломних робіт, а й уважно розглядають запропоновані студентами теми, які їх цікавлять, до виконання яких вони психологічно і практично підготовлені.

Самостійні пошуки студентів не виключають, а навпаки, набувають ґрунтовності під впливом особи викладача. Підтвердженням цього факту є численність наукових гуртків у сільськогосподарській академії, якими керують науковці, відомі своїми власними дослідженнями, відкриттями. Наприклад, великою популярністю серед студентів агрономічного факультету користується науковий гурток при кафедрі селекції і насінництва. Члени гуртка під керівництвом відомого вченого, професора М. О. Зеленського проводять спостереження над сільськогосподарськими культурами, вчаться узагальнювати дані досліджень. Копітке вивчення врожайних властивостей насіння озимої пшениці високоврожайного сорту «Миронівська 808», творчий підхід до агротехніки цієї провідної культури дав можливість гуртківцям виявити кращі умови вирощування насіння. Нині наукові рекомендації членів гуртка можуть використовувати колгоспи та радгоспи.

Члени гуртка досліджують також нові гібриди плодових культур; їх приваблює не лише проблема високої врожайності, а й зовнішнього вигляду плодів. Вже зараз нові гібриди яблуні, вивчені керівником гуртка і досліджувані гуртківцями, використовують для посадки в зонах озеленення міст і сіл та в промислових насадженнях; з часом цими декоративними і водночас високоврожайними фруктовими деревами милуватимуться дедалі більше жителів сіл і міст. І в цьому чимала заслуга студентів сільськогосподарського вузу, їхнього гарячого бажання примножити красу рідної землі.

Наведений приклад, як і багато інших, є ілюстрацією того, що формування почуття прекрасного не може обмежуватись тільки навчальним процесом. Систематична, цілеспрямована робота педагогічних колективів, партійних, комсомольських організацій сільськогосподарських закладів з студентами в позанавчальний час є не менш важливим шляхом естетичного виховання майбутніх фахівців. Дійовою формою в удосконаленні естетичних почуттів і водночас формуванні естетичних потреб, поглядів, естетичного підходу до дійсності, мистецтва в Кам'янець-Подільському, Львівському, Уманському та деяких інших сільськогосподарських вузах є університети та факультети естетичного виховання.

Факультет естетичного виховання Української сільськогосподарської академії користується великою популярністю серед студентської молоді. Він створений близько 10 років тому, на його заняттях побувало понад 5 тис. юнаків та дівчат. Слухачі факультету з успіхом можуть прорецензувати фільм, що з'явився на екранах, організувати літературний диспут, захопити своїми розповідями про те чи інше живописне полотно київських музеїв образотворчого мистецтва. Основним напрямком діяльності факультету є перспективне планування роботи з естетичного виховання відповідно до загальновузівського плану ідейно-виховної роботи, ретельна підготовка кожного окремого заходу, аналіз ефективності тієї чи іншої організаційної форми. Успіх діяльності факультету обумовлюється творчим кваліфікованим організаційним і методичним керівництвом процесом естетичного виховання і самовиховання студентів на цьому факультеті.

Значна частина вузівських колективів, в тому числі партійних і громадських організацій, зайняті серйозними пошуками найбільш ефективних організаційних форм діяльності по розширенню естетичних горизонтів, чуттєвого досвіду студентської молоді. Широкої популярності в Білоцерківському сільськогосподарському інституті набули, крім бесід про нові твори мистецтва, зустрічей з мистецтвознавцями, екскурсій в природу, літературно-музичні вечори. Емоційній наснаженості таких вечорів сприяє ретельна підготовка, участь у них викладачів та працівників інституту. Літературно-музичний вечір «Квіти в житті людини», наприклад, розпочався розповідями про історію найпоширеніших у народі квітів, згадувалось про велику любов сім'ї Ульянових до квітів. До вечора була підготовлена спеціальна програма виступів художньої самодіяльності. Студенти і викладачі читали поетичні твори Є. Євтушенка, присвячені квітам, і багатьох інших поетів, а також свої власні вірші. Тут же, в залі, де проходив вечір, студенти ознайомились із цікавою виставкою рідкісних квітів, вирощених працівниками інституту, і це було кращою агітацією за необхідність вносити прекрасне в навколишнє життя.

Прагнення до естетичного самовиховання формується у студентів і в процесі власної мистецької діяльності. Показовим, на наш погляд, є еволюція естетичних почуттів у членів талановитого духового оркестру Української сільськогосподарської академії.

Кілька років тому гуртківці прийшли на своє перше заняття. Художній керівник оркестру Ф. М. Ворончук, ентузіаст своєї справи, педагог за покликанням, приділяв своїм вихованцям багато часу і уваги. Він розучував з студентами спершу найпростіші мелодії, водночас багато і цікаво розповідав про музичну спадщину нашого народу, славетних композиторів, награвав народні пісні, уривки з класичних інструментальних творів, пропонував літературу, а то й квитки на виступи симфонічних оркестрів у філармонію. Щирі невимушені розмови про музику, всебічну розвиненість молодої людини комуністичного суспільства, її ідеали часто перетворювались у гуртку на диспути про культуру поведінки, естетичну розвиненість молодих фахівців сільського господарства, потреби села, його трудівників.

З роками зростала майстерність, а разом з тим і естетичний смак. Тепер у репертуарі цього колективу «Українська рапсодія» С. Творуна, арія Наталки з класичної опери М. Лисенка, хор дівчат з «Аскольдової могили» Верстовського, виконання яких потребує значної музичної підготовки, музичної ерудиції. Нині самодіяльний духовий оркестр, без якого не проходить жодне студентське свято, — бажаний гість у хліборобів Київщини.

Проте естетичне виховання студентів у вищих сільськогосподарських закладах ще не набуло достатньої цілеспрямованості і потребує дальшого удосконалення форм і методів. Тісні контакти з людьми творчої праці — письменниками, композиторами, художниками, а також із студентами гуманітарних вузів, консерваторії, організація постійно діючого семінару, на заняттях якого майбутні фахівці ділилися б досвідом, успіхами в художній самоосвіті, на наш погляд, значно розширили б палітру естетичних почуттів молоді, допомогли б поглибити сприйнятливість і виховати відповідні реакції на прояви прекрасного і потворного в житті, в людських стосунках.

Ми розглянули лише окремі шляхи і засоби формування естетичних почуттів у студентської молоді радянських часів. Не можна при цьому визначити, який з них найважливіший. Успіх роботи залежить від стилю і традицій вузівського колективу, які повинні пов'язуватися з традиціями сільських трудівників, їхньою почесною працею і любов'ю до рідної землі, з тими величними завданнями, які ставила партія і уряд перед висококваліфікованими працівниками народного господарства — будівниками комуністичного суспільства.

Використана література:

Естетичне виховання у вищих навчальних закладах / Авт. кол.: І.А.Зязюн та ін.; Редкол.: В.Ф.Передерій (відп. ред.), В.О.Кудін … І.А.Зязюн та ін. – К.: Вища шк., 1976. – 207 с.





Реферат на тему: Формування естетичних почуттів у спеціалістів сільського господарства УРСР з комуністичної точки зору (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.