Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Педагогіка

Дидактичні особливості самостійної роботи (реферат)

Учбова діяльність студентів поділяється на дві частини. Перша — заняття в аудиторії та лабораторії, на виробництві; друга — праця в бібліотеці, кабінеті або дома. Якщо перша частина регулюється навчальним планом і факультетськими графіками занять, то друга ніякої регулюючої основи не має. У першому випадку студент підкорений режимові учбових занять, у другому — він вільний від режимних регуляторів і може працювати на свій розсуд: у будь-який час і скільки йому буде потрібно. Проте про самостійну роботу студентів на факультетах і в громадських організаціях розмов ведеться не менше, ніж про учбовий процес в аудиторіях. Пояснюється це двома причинами. По-перше, важливістю самостійної роботи, і, по-друге, неможливістю точно її визначити й оцінити. Немає засобу, яким би можна було точно вимірювати ефективність самостійної роботи студентів.

У педагогічному досвіді та в науці добре відомо, що знання, здобуті самостійно, досить міцні, і фахівець легко ними користується. Відомо також, що чим старіша за віком людина, що навчається, тим виразніше діє ця закономірність. Ще у школі заохочується самостійність учнів у навчанні, зокрема в позакласній учбовій роботі — виготовлення моделей, проведення дослідів на пришкільній ділянці тощо. Студенти вищої школи, володіючи широкими знаннями й уміннями розумових операцій, здатні оволодівати значним учбовим матеріалом самостійно і вести елементарні дослідження. Фахівець, що працює на виробництві, цілком переходить до самостійного підвищення своєї кваліфікації або оволодіння аспірантським мінімумом. Зверніть увагу на те, як вимогливо ставляться дорослі люди до лекцій, що читаються на курсах підвищення кваліфікації. Лише ті лекції, на яких дійсно висвітлюється нове в науці та техніці, або пропонується новий підхід чи організація, сприймаються з інтересом. А ті лекції, в яких повторюється відоме, хоч вони й привабливі за формою, викликають незадоволення.

Чим це пояснюється? Тим, що немає бажання марно витрачати час? Зовні це так, а по суті метаморфоза ставлення до лекцій пояснюється й тим, що у сформованого фахівця головним методом поповнення знань є самостійний підбір матеріалу, читання літератури, аналіз фактів життя. Лекції для нього мають додаткове значення.

Яке ж пояснення можна дати тому, що самостійно здобуті знання виявляються досить ефективними? Відповідь можна знайти, дослідивши процес сприймання знань на лекції та збагачення їх через самостійну роботу. Спостереження показують, що і на цікавій лекції при максимальній розумовій активності слухачів студент перебуває у залежності від лектора. Лектор веде студентів від невідомого до нових знань. У самостійній роботі, якщо вона організована свідомо як задоволення потреби в знаннях, «по велінню серця», у розумовому процесі ведучим буде студент. Перед ним стоять питання, проблеми, які потрібно розкрити, висвітлити, знайти підтвердження або заперечення. В самостійній роботі студент включається в пошук, узагальнює, робить записи добутого, обдумує. В такому стані пошуку загострюється увага, глибоким буває сприймання. Якщо, наприклад, на лекції студент чогось не збагнув, недочув, то лекція від цього не припиняється. В самостійній роботі студент повертається до прочитаних сторінок, перечитує, щоб остаточно усвідомити ідею.

Отже, при самостійному опрацюванні учбового матеріалу створюються умови для активного проникнення у зміст прочитаного, щоб знайти свій підхід, реалізувати свої індивідуальні особливості, краще використати власний досвід. А при такому сприйманні відбуваються глибоке осмислення матеріалу і міцне запам'ятовування.

А чи немає тут протиріччя між тим, що ми говорили про ведучу і спрямовуючу роль вузівської лекції в навчальному процесі та твердженням про ефективність знань, добутих самостійно? Може й лекції слід замінити самостійною роботою студентів?

Протиріччя тут ніякого немає. Кожен метод навчання дає найбільший ефект лише у системі методів і що будь-який метод має неповторимі свої особливості. Лекція виконує провідну роль як економний і ємний метод, створює логічну основу для самостійної роботи студентів. Самостійна робота ефективна у вищій школі, якщо до неї студент підготовлений усією системою учбового процесу. Адже важливо не тільки те, які знання добуває студент через самостійну роботу, але і якою ціною він їх нагромаджує. Якщо самостійну роботу відокремити від усієї системи навчального процесу, тобто стати на шлях самоучки, то це значно затримає навчання студента.

Ми не забуваємо, що не всі види самостійної роботи бувають для студентів творчими. Є завдання тренувального характеру, наприклад, з іноземних мов, музичної підготовки, фізичного виховання і т. п., у яких слід завчити, опрацювати техніку. Але й ці заняття теж виконуються студентом на свій розсуд. І тому від його ставлення до тренувань залежить рівень осмислення цих вправ, бо, підкреслюємо, і такі вправи мають теоретичну (граматичну, наприклад, у мові) основу, лише при розумінні якої тренувальні вправи дають високу ефективність.

Важливість самостійної роботи студентів зумовлюється не тільки її дидактичними вигодами, але й характером навчального процесу в цілому. Сприймання і засвоєння знань не може бути раптовим. Все, що набувається в аудиторії — на лекціях і семінарах, в лабораторії та на практикумах, — потребує дальшого поглиблення і закріплення за межами аудиторного учбового процесу. Сприйняте на лекції, випробуване на практикумах знаходить своє поглиблення і зміцнення в поточній самостійній роботі.

Є і зворотний вплив. Систематичне вивчення літератури, виконання домашніх завдань, виготовлення посібників та інші самостійні роботи приводять студента в аудиторію більш підготовленим для сприймання наступних лекцій та продуктивної участі в семінарах і практикумах. Цей взаємозв'язок аудиторної та домашньої роботи зрозумілий і добре відомий викладачам. Тільки буває інколи так, що викладач менше турбується вишукуванням шляхів для зближення аудиторної та домашньої роботи студентів, а більше обтяжений наріканнями на адресу «недбайливих» студентів. Між тим, якщо вивчити стосунки такого викладача із студентами, то можна побачити, що студентська «недбайливість» часто буває наслідком неправильної організації навчального процесу самим викладачем.

Щоб повністю оцінити роль самостійної роботи студентів у підготовці фахівця, потрібно сказати і про виховну роль самостійної роботи. Ця функція самостійних робіт часто не береться до уваги, і від цього багато втрачається. У кращому випадку говорять про це на зборах, декларують про вихованість студента, який вправно виконує домашні завдання, але й тут не все буває зрозумілим. У чому ж полягає виховна сила самостійної роботи?

Розглянемо деякі факти. Ми дослідили вплив самостійної роботи на виховання у студентів відповідного ставлення до навчання і вироблення у них самостійності міркувань. Об'єктом дослідження була академічна група І курсу біологічного факультету з 25 осіб. Разом з викладачем, прикріпленим до групи, був проведений дослід протягом першого семестру. Потрібно було прослідкувати за кожним студентом і вивчити, як він працює дома, готуючись до семінарських і практичних занять, що і як читає з лекційних курсів, а потім, як він виступає на семінарах і практикумах. Ми мали на увазі, що вияв досліджуваних якостей — ставлення до занять і самостійність думки, — міг стимулюватись й іншими факторами (попередній досвід, загальна підготовленість, вплив оточення і т. п.). Для цього необхідно було спочатку встановити рівень розвитку потрібних нам якостей, зробити зріз, а потім, зважаючи, що всі студенти групи мають рівні умови і охоплюються однаковим впливом на лекціях і в колективі, потрібно було слідкувати за студентами протягом семестру.

Наслідки цього досліду вийшли красномовні. Самостійна робота над предметом, який захоплює студента, виховує у нього здатність самостійно мислити і зацікавлює наукою. Викладачам відомо, що самостійність думки можлива лише при глибокому розумінні фактів. Відомо також, що доброзичливе ставлення до предмета, інтерес до нього полегшують сприймання і осмислення матеріалу. Відбувається переплітання освітніх та виховних наслідків правильно організованої самостійної роботи. Це питання ще потребує всебічного дослідження.

Використана література:

1. І.І. Кобиляцький Методи навчально-виховної роботи у вищій школі (Для аспірантів і молодих викладачів вузів) / Видавництво Львівського університету, 1970, 200с.

2. Общие основы педагогики, «Просвещение», М., 1967, стор. 5; Педагогика, «Просвещение», М., 1966, стор. 7.





Реферат на тему: Дидактичні особливості самостійної роботи (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.