Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Педагогіка

Деякі педагогічні вимоги до обліку знань (реферат)

Будь-який метод навчання або обліку знань стає ефективним лише в майстерних руках. Спостерігаючи за діяльністю викладачів, ми бачимо, що в одному випадку хороші методи дають негативні наслідки, а в іншому — позитивні. Щоб оволодіти майстерно методами обліку знань, потрібно керуватись головними вимогами педагогіки, а на їх основі оволодівати конкретною методикою. Розглянемо їх.

В педагогіці відома така вимога до обліку знань, як об'єктивність. Що це за вимога і який її психолого-педагогічний сенс? Відомо, що студенти досить чутливі до того, як їх атестує викладач. Якесь невелике відхилення від об'єктивності ними помічається і викликає недовіру до педагога, а потім і неповагу до нього. А коли втрачена довіра студентів, то й найсправедливіші дії викладача беруться під сумнів. Психологія цього стану така: полонений почуттям неприязні до викладача, студент не тільки не довіряє йому, а й втрачає повагу до його предмета.

Об'єктивність обліку — де передусім справедливість. Оцінки ставляться за наслідки, добуті в процесі навчальної праці. Об'єктивна оцінка ставиться незалежно від особи студента і тих особистих почуттів, що він викликає у викладача. В таких умовах студент переконаний, що єдиним засобом одержати високу оцінку своїх знань є напружена праця. Коли ж викладач відходить від об'єктивності й дає студентам привід підвищити свої оцінки іншим шляхом, то тоді облік знань втрачає виховну силу.

Буває, що викладачі перетворюють метод обліку знань на метод покарання студентів. Починається це інколи непомітно. Спочатку під впливом невдоволення студентом викладач починає потроху знижувати йому оцінки. У студента виникає апатія, байдужість — однаково скільки не працюй, а визнання не буде.

Ці ж викладачі по-іншому ставляться до своїх «любимчиків». Навіть і тоді, коли їх фаворити нічого не роблять, не виконують завдання, викладач «забуває» поставити їм незадовільно. При подібному потуранні й найакуратніший студент перестає працювати.

Не буде облік об'єктивним і тоді, коли викладач ставить свої оцінки в залежності від оцінок з інших дисциплін або підганяє їх до власних оцінок у попередньому семестрі. Оцінка буде об'єктивною, коли вона ставиться незалежно від інших оцінок.

Є й такі аномалії. Це відсутність рівноваги у викладача. Під впливом емоцій він або завищує оцінки, або знижує їх. Оцінка за «настроєм» теж примушує студентів пристосовуватись до емоцій викладача, а виховний вплив обліку втрачається.

Більш суттєвим питанням є загальне ставлення викладача до студентів. Тут зустрічаються дві крайності. Одні викладачі вважаються причепами, дріб'язковими і нестерпними. Ці «сухарі», як їх називають студенти, ніби не бачать студентів, їх цікавить тільки одне: формальні знання. Інші виступають отакими добряками, запанібрата ставляться до студентів. На екзамені вони більше говорять самі, ніж запитують, і разом з цим вихваляють студента за його «знання». Молодому викладачеві, що починає свій шлях, буває важко не спіткнутися, щоб не впасти в одну з цих крайностей.

Але й таке ще буває. Об'єктивність обліку гальмується тим, що деканат або інші керівні інстанції починають «тиснути» на викладача, аби він змінив гнів на милість і підвищив оцінку студентові. Викладач не автономний на факультеті і не гарантований від помилок, але вимагати від нього змінювати оцінку студентові з причин, що не мають відношення до його знань, це означає порушувати елементарну етику педагога і основи педагогічного процесу.

В цьому ж плані слід обговорити і питання про можливість підвищити студентові оцінку «авансом», аби заохотити його. Відповіді на ці питання викладачі дають різні. Кожен виходить із власного досвіду. Ми повинні дати педагогічно обгрунтовану відповідь. Студенти, як відомо, дорослі люди і якихось дитячих заохочень не потребують. Більше того, студент, відверто або про себе, засуджує викладача, який безпідставно завищує (про це, зокрема, говорять студенти в анкетах і у своїх виступах на зборах). Отже, метод «авансування» оцінки не виховує ні окремого студента, ні усю групу, що спостерігає за викладачем.

Для заохочення є інші засоби. Нехай бал буде незмінним. Але викладач, як уже говорилось вище, користуючись словесним методом, відзначить зрушення у знаннях студента і підтримає його в очах групи. Більше звернути на нього уваги, надати допомогу консультаціями, посібниками. Це буде реальна допомога студентові, якщо він і сам намагається працювати.

Такі загальні педагогічні вимоги до обліку знань у вищій школі, на які варто зважити молодому викладачеві.

Використана література:

І.І. Кобиляцький Методи навчально-виховної роботи у вищій школі (Для аспірантів і молодих викладачів вузів) / Видавництво Львівського університету, 1970, 200с.





Реферат на тему: Деякі педагогічні вимоги до обліку знань (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.