Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Міжнародні відносини

Стан справ щодо співробітництва України з Міжнародним валютним фондом (МВФ) (реферат)

Організаційно-правові основи співробітництва

Україна стала членом МВФ 3 червня 1992 року (відповідно до Закону України від 03.06.92 № 2402-ХІІ "Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій").

Кредити МВФ спрямовуються на підтримку курсу національної валюти, міжнародних резервів держави та активних позицій платіжного балансу, згідно з Статутом МВФ.

Україна, як повноправний член МВФ, здійснює щорічні консультації щодо стану валютного регулювання за статтею ІV Статуту МВФ, впровадження статистичних та фінансових стандартів та отримання технічної допомоги.

Отримувачами кредитів МВФ є центральні банки країн, які зараховують їх у свої міжнародні резерви і використовують виключно для інтервенцій на валютному ринку для вказаних цілей.

Для кожної держави – члена МВФ встановлюється квота, в спеціальних правах запозичення (СПЗ). Розмір квоти країн-членів визначається Радою керуючих на основі ролі держави у світовій економіці. Внесок кожної держави-члена дорівнює її квоті та виплачується Фонду у повному розмірі через відповідну організацію – депозитарій. Від розміру квот залежить об'єм ресурсів Фонду.

Не рідше ніж раз на п'ять років Рада керуючих проводить загальний перегляд квот, і у випадку, якщо вона вважає це доцільним, вносить пропозицію щодо зміни розміру квот держав-членів. Так само, Рада керуючих має право, якщо вважає це за доцільне, розглянути в будь-який інший час можливість зміни квоти будь-якої конкретної держави-члена за її вимогою.

Квота України у Фонді в результаті завершення 13 перегляду квот (з 03.03.2011) складає 1 млрд. 252 млн. СПЗ (Спеціальних прав запозичення), що складає 0,576% квоти МВФ.

Активна співпраця з цією організацією розпочалася у жовтні 1994 року з розробки українським урядом, разом з експертами МВФ, програм макроекономічної стабілізації та реформування економіки.

За роки співробітництва України з МВФ (1994 – 2011 рр.) отримано близько 12,259 млрд. СПЗ, що складає близько 18,28 млрд. дол. США кредитних ресурсів. Протягом 1994-2002 років Україною від МВФ було отримано близько 3,009 млрд. СПЗ, що дорівнює 4,29 млрд. дол. США кредитних ресурсів за програмами STF, Stand-by, EFF, що було обумовлено девальвацією курсу національної валюти, слабкістю резервів НБУ та платіжного балансу. Протягом 2008-2009 років в рамках програми Stand-by було отримано кредитних ресурсів близько 7 млрд. СПЗ, що складає близько 10,6 млрд. дол. США.

Крім того, у серпні та вересні 2009 року Україна, як країна-учасниця МВФ, отримала кошти на свій рахунок авуарів в рамках загального та спеціального розподілів на загальну суму 1,309 млрд. СПЗ. В листопаді і грудні 2009 року на виконання рішення Кабінету Міністрів України Міністерство фінансів зверталося до МВФ з вимогою про конвертацію зазначених фінансових ресурсів. За результатами проведеної роботи було залучено 1,228 млрд. СПЗ (еквівалент приблизно 2 млрд.дол.США).

Етапи співробітництва України з МВФ

У співробітництві України з МВФ в межах кредитних програм можна виділити кілька етапів:

Перший етап (1994-1995 роки). У цей період України було надано фінансову допомогу у вигляді системної трансформаційної позики (STF) на суму 498,7 млн.СПЗ (763,1 млн.дол.США.) для підтримки платіжного балансу України. Через невиконання Україною ряду умов програму було завершено завчасно та з боку МВФ по цій програмі не надано залишків кредитування на суму 900 млн.дол.

Другий етап (1995-1998 роки). Україна отримала від МВФ кредити на загальну суму 1318,2 млн. СПЗ. (1935 млн.дол.США.) за трьома річними програми „Стенд-бай”. Головною метою цих кредитів була підтримка курсу національної валюти і фінансування дефіциту платіжного балансу України.

Третій етап (1998-2002 роки). Впровадження Програми розширеного фінансування (EFF-Extended Fund Facility), яка передбачає надання Україні кредиту на загальну суму 2,6 млрд. дол. США. У грудні 2000 року термін дії Програми EFF було продовжено до вересня 2002 року, але в результаті Фонд так і не надав Україні залишкової суми кредитів (визнавши негативними висновки останнього перегляду ходу виконання програми).

Таким чином, Україна отримала у рамках Програми EFF 1.193,0 млн. СПЗ (1.591,0 млн. дол. США.), які були спрямовані на поповнення валютних резервів Національного банку України.

Четвертий етап (2004 – 2005 роки)

Після завершення співробітництва за Програмою EFF Уряд України серед прийнятних форм подальшого співробітництва України з Міжнародним валютним фондом на безкредитній основі обрав попереджувальну програму "Стенд-бай”.

Заходи програми спрямовані на подальше впровадження економічних реформ в Україні та фокусувалися на проведенні зваженої бюджетної політики, удосконаленні податкового законодавства, фінансовому оздоровленні ПЕК та системних перетворень в агропромисловому комплексі, реформуванні житлово-комунального господарства, покращенні інвестиційного клімату, завершення переговорів щодо вступу до СОТ.

11 березня 2004 року Прем'єр-міністром України В. Януковичем та Головою Національного банку України С.Тігіпком було підписано Лист Кабінету Міністрів України і Національного банку України до Міжнародного валютного фонду про наміри економічної політики на 2004 рік та додатки до нього, що містять перелік попередніх заходів, критеріїв ефективності та індикативних цілей на період до грудня 2004 року,(які були схваленні на засіданні Урядового комітету економічного розвитку та з питань європейської інтеграції та засіданні Кабінету Міністрів України).

29 березня 2004 року Рада директорів МВФ затвердила програму «попереджувальний стенд-бай» для України, за якою передбачалася можливість України отримати кредит на суму 411,6 млн. СПЗ, що є еквівалентом приблизно 600 млн. дол. США. Згідно із досягнутими домовленостями, Україна мала право на отримання кредиту у випадку, якщо в країні погіршиться платіжний баланс або стан валютних резервів. Програма «попереджувальний стенд-бай» також мала спрямовуватися на забезпечення поступової трансформації відносин між Україною та МВФ до безкредитних. Угода була підписана терміном на 12 місяців, строк дії цієї угоди закінчився відповідно до її умов.

Наступним етапом у відносинах з МВФ стали безкредитні стосунки між Україною та МВФ. Співробітництво України з МВФ було зосереджено на наданні технічної допомоги, спрямованої на усунення загроз стабільності та вирішення проблем, пов'язаних з макроекономічною, грошовою, валютною, податковою та бюджетною політикою. У середньостроковій перспективі таке співробітництво також може включати надання технічної допомоги з питань, пов'язаних з боргом, тіньовою економікою та прогнозуванням.

Протягом 2005-2006 років технічні місії МВФ кілька разів відвідували Україну з метою надання Урядові допомоги у різноманітних сферах, у тому числі щодо управління державним боргом, фінансово-бюджетної політики та управління митними справами. У 2006-2007 роках експерт МВФ на постійній основі був залучений до діяльності Міністерства фінансів України щодо фінансового аналізу й прогнозування, стратегії планування бюджету й контролю над фінансовою стабільністю.

5 листопада 2008 року на запит української сторони з метою допомоги Україні у забезпеченні фінансової та економічної стабільності під час фінансово-економічної кризи Рада Директорів МВФ в рамках Механізму фінансування за надзвичайних умов (EFM) затвердила дворічну Програму Stand – By (SBA) обсягом близько 16,4 млрд. дол. США (11 млрд. СПЗ), еквівалентних 802 відсоткам української квоти у Фонді. В рамках зазначеної програми Україна отримала близько 10,6 млрд. дол.США кредиту.

У 2008 та 2009 роках Україною за результатами 2 переглядів програми було отримано коштів на загальну суму 7 млрд. СПЗ, частину з яких було зараховано до золото-валютних резервів Національного банку України (3,875 млрд. СПЗ), а частину до Державного бюджету України (3,125 млрд. СПЗ), а саме:

кошти першого траншу (4,5 млрд. дол. США) були зараховані на рахунок Національного банку України та направлені для регулювання платіжного балансу України, підтримки обмінного курсу гривні та ліквідності банківського сектору;

кошти другого траншу (2,8 млрд. дол. США), які Україна отримала 12 травня направлені не лише на підтримку платіжного балансу, частина коштів у сумі 1,5 млрд. дол. США спрямована безпосередньо до Державного бюджету України для фінансування зовнішніх боргових зобов'язань;

кошти третього траншу (3,3 млрд. дол. США) в повному обсязі спрямовані на фінансування Державного бюджету 2009 року.

Залучення коштів Національним банком України дозволило уникнути ситуації різкого погіршення стану платіжного балансу, підтримати обмінний курс гривні та забезпечити ліквідність банківського сектора.

Залучення коштів Міністерством фінансів відбулося відповідно до законодавства України та згідно з внутрішніми процедурами МВФ (з оформленням відповідних боргових інструментів, упорядкуванням договірно-правових відносин з НБУ та включенням сум заборгованості до складу державного боргу України). Кошти, які зараховувалися до Державного бюджету України були включені в загальний обсяг фінансування, передбаченого для покриття бюджетного дефіциту у 2009 році, як це було встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».

Програма була спрямована, по-перше, на вирішення проблем у фінансовому секторі шляхом: 1) підтримки ліквідності та розширення гарантій по депозитах; 2) посилення спроможності банківської системи, включаючи державні фонди; та 3) врегулювання питання боргів домогосподарств та підприємницького сектору. По-друге, на зменшення впливу зовнішніх шоків та скороченню рівня інфляції шляхом проведення відповідної макроекономічної політики.

Впровадження Програми сприяло макроекономічній стабілізації, зниженню рівня інфляції, стабілізації вітчизняної фінансової системи в умовах глобальної кризи довіри на фінансових ринках та структурній перебудові в економіці в умовах погіршення зовнішньоекономічної кон'юнктури.

Фінансові умови надання кредиту з боку МВФ за програмою "Stand-by”

§ Ставка відсотків - SDR interest rate + %(маржа Фонду).

§ Тип ставки відсотків – плаваюча (залежить від зміни SDR interest rate).

§ Ставка одноразової комісії (за резервування коштів) – 0,25% (повертається пропорційно отриманню коштів).

§ Ставка сервісного збору – 0,5% від суми траншу.

§ Термін погашення позики – кожен транш позики погашається наступним чином:

§ Пільговий період – 3 роки (здійснюється щоквартальна виплата відсотків),

§ Погашення основної суми провадиться рівними частинами щоквартально протягом 2-х років.

 

Ключові заходи, які були передбачені Програмою для досягнення її цілей:

Грошово-кредитна та валютна політика мають забезпечити зниження рівня інфляції:

- розглядатиметься можливість запровадження гнучкого обмінного курсу;

- впроваджуватимуться заходи для зміцнення незалежності НБУ;

- вдосконалення функціонування валютного ринку, усунення валютного контролю.

Фінансова політика передбачає відновлення довіри та стабільності, зокрема шляхом:

- стабілізації банківської системи через запровадження гнучкого нагляду за ліквідністю з боку НБУ;

- запровадження щоденного моніторингу за станом ліквідності банків;

- забезпечення кредитоспроможності через посилення зовнішнього та внутрішнього нагляду;

- здійснення рекапіталізаціі життєздатних банків;

- розроблення всеохоплюючої банківської стратегії та зміцнення банківського законодавства.

Фіскальна політика, бюджетно-податкова політика буде спрямована на:

- утримання дефіциту бюджету на низьких рівнях, зокрема в 2008 році - не має перевищувати 1% ВВП, а в 2009 - досягнення збалансованого бездефіцитного Державного бюджету;

- проведення зваженої політики щодо соціальних витрат;

- більша прозорість та фінансова стабільність НАК "Нафтогаз України”;

- захист малозабезпечених верств населення.

Політика підтримки приватного сектору економіки буде спрямована на:

- сприяння вирішенню питання боргів корпоративного сектору;

- проведення структурних реформ, зокрема створення та функціонування ринку сільськогосподарських земель; визначення переліку державних підприємств для проведення прозорої приватизації у 2009 році.

Протягом реалізації Програми Stand – By відповідно до умов Програми з боку МВФ здійснювався постійний моніторинг виконання її результатів.

Щодо продовження співробітництва з МВФ в рамках нової програми

16.07.2010 до Міжнародного валютного фонду було направлено Лист про наміри та Меморандум про економічну та фінансову політику. За результатами роботи місії МВФ відповідні висновки щодо питання про виділення фінансування було передано на розгляд Ради Директорів МВФ, яка рішенням від 28 липня 2010 року схвалила нову Програму співробітництва для України. Дана Програма передбачає виділення Україні коштів у розмірі 10 млрд. СПЗ (15,15 млрд. доларів США), що еквівалентно 728,9 відсоткам української квоти у Фонді. Програма розрахована на 29 місяців, при цьому 29.07.10 відбулося надходження першого траншу у розмірі 1,25 млрд. СПЗ (1,89 млрд. доларів США), з яких 1 млрд. доларів США було направлено на покриття дефіциту державного бюджету, а 890 млн. доларів США - у валютні резерви Нацбанку.

22 грудня 2010 року за підсумками завершення першого перегляду програми співробітництва України з МВФ Виконавча Рада директорів фонду прийняла рішення про виділення Україні другого траншу кредиту Stand-by в розмірі 1 млрд. SDR (1,5 млрд. доларів).

З 1 по 15 лютого 2011 року в Києві працювала місія фахівців Європейського департаменту МВФ під керівництвом пана Атанасіоса Арванітіса з метою здійснення другого перегляду Програми співробітництва Stand-by, а також для проведення щорічних консультацій за Статтею IV Статтей Угоди з МВФ.

Отримання чергового траншу МВФ в рамках Програми (1 млрд. СПЗ) можливе після успішного завершення та затвердження Радою Директорів МВФ результатів другого перегляду.

Таким чином, загальний обсяг коштів, виділених Україні в рамках програми, складає 2,25 млрд. СПЗ (3,4 млрд. дол. США).

Основною метою надання коштів Фонду є підтримка реалізації реформ, спрямованих на економічне відновлення.

 

Ключові заходи, які передбачені Програмою для досягнення її цілей:

Бюджетно-податкова політика має на меті повернути державні фінанси до сталого рівня:

- розроблений план консолідації податково-бюджетного сектору;

- за допомогою корегуючих заходів та введення структурних реформ планується скоротити загальний показник дефіциту (що включає дефіцит сектору загальнодержавного управління та дефіцит НАК «Нафтогаз»);

- планується реформувати пенсійну систему;

- обмежуватиметься швидке зростання фонду оплати праці у державному секторі.

Монетарна і валютно-курсова політика передбачає:

- утримання рівня базової інфляції в межах однозначних показників та подальше зниження загального ІСЦ до рівня не вище 5% у середньостроковій перспективі;

- посилення незалежності та підзвітності НБУ;

- покращення функціонування валютного ринку.

Політика фінансового сектору зосередиться на вирішенні питань проблемних банків і рекапіталізації системних банків, а саме:

- має бути забезпечена повна капіталізація банків не пізніше грудня 2010 року;

- будуть вжиті заходи щодо посилення державних банків;

- буде вирішена проблема неповернення «поганих» позик;

- вживатимуться заходи, спрямовані на зміцнення банківської системи.

Реформи, що сприяють зростанню мають на меті скоротити участь держави в економіці та залучення зовнішніх та внутрішніх інвестицій, що слугуватимуть джерелом цього зростання, зокрема будуть вжиті заходи у таких напрямах:

· Державні закупівлі – введений в дію новий Закон про державні закупівлі;

· Дерегуляція та інвестиції;

· Соціальний захист.





Реферат на тему: Стан справ щодо співробітництва України з Міжнародним валютним фондом (МВФ) (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.