Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Менеджмент

Управління активами. Фінансовий менеджмент (шпора)

Тема 6. Управління активами.

64.Склад, структура, оцінка, принципи формування активів підприємства.

65. Принципи визначення потреби в оборотному капіталі (їх характеристика).

66. Управління виробничими запасами підприємства.

67. Управління дебіторською заборгованістю.

68. Управління грошовими активами підприємства.

69. Управління фінансуванням оборотних активів підприємства.

70. Класифікація необоротних активів підприємства.

71.Управління фінансуванням необоротних активів підприємства.

64.Склад, структура, оцінка, принципи формування активів підприємства.

Активи – ек рес-си під-ва у формі сукупн матер цінностей, які викор в госп д-ті з метою отримання прибутку. Види: *по формам функц –матер, немат, фін, *по хар-ру участі в госп процесі-обор, необор, *по хар-ру обслугов видів д-ті – операц, інвестуц, *по х-ру володіння – власні, арендні, * по ступеню лікв – абсолютно, високо -, середньо- , слабо -,не -.

І. Необоротні активи Немат акт: залишкова вартість, первісна вартість, знос, Незавершене буд-во, Осн засоби: залишкова вартість, первісна вартість, знос, Довг фін інв: які обслуг за методом участі, в капіталі ін під-в, ін фін інв, Довг деб заб-ть, Відстрочені податкові активи, Ін необ активи; ІІ. Обор активи. Запаси: вир-чі, тварини на вирощуванні та відгодівлі, незавершане виробництво, готова продукція, товари, Векселі одержані , Деб заб-ть за тов, роб, пос: чисто реаліз вар-ть, первісна вартість, резерв сумнівних боргів Деб заб за розр: з бюдж, за видан аванс, з нарах доходів, із внутр розр, Ін поточна деб заб-ть, Поточні фін інв, Гр кошти та їх еквів: в нац валі, в іноз валюті, Ін обор активи, ІІІ. Витрати майб періодів.

Зміст і завд упр обор. активами. 1.Форм-ння та упр-ння фін-експлуатаційними потребами в обігових коштах 2. Упр-ня деб зо борг-стю 3. Стратегію фін-ння поточних активів 4. Упр-ня джерелами формування обор. Капіталу 5. Упр. Необоротними активами 5. Упр фін-нням необоротн. Активів 6. Упр-ння гр.. коштами та Корот-ми фін.вкладеннями. Форм акт базується на принципах:облік найб перспектив розвитку опер д-ті, забезп відпов обсягу та стр-ри формув активів обсягу і стр-ри вир-ва, забезпеч оптим складу актив, умов прискорення обороту активів, вибір найб прогресивних активів.

Показники: Кавтономії = Вл кошти/Sактив (чим блище до 1 тим­ рівень фін стійкості); Кфінанс = залуч кошти/Sактив (чим­- тим ­фін стійкість); К довгострок фін-ня = (Вл кошти + довгострок забов”яз)/Sактив (чим ­ - тим краще). Платоспроможність – здатність покривати забов”яз за рах лікв активів. А1-високолікв акт, А2- Акт підвищ лікв, А3- нелікв, З1-невідклад забов”яз, З2- Короткостроков заб, З3- довгострок з-ня. Кабсол ліквідн (межі 0,2-0,4)-хар-є готовність підпр-ва негайно ліквідувати коротк заб-ть =А1/З1; К швидкої лікв (0,6-0,8) показує скільки одиниць найбільш лікв актив припадає на 1 термінових боргів =(А1+А2)/(З1+З2); Кпоточ лікв (2-2,5) хар-є достатність обіг коштів для погаш боргів протягом року = (А1+А2+А3)/(З1+З2); К обор активів =вир від реал/SА; Тривалість оборА = 360/Коба; Кманевреності акт = Обор акт/Sакт

65. Принципи визначення потреби в оборотному капіталі (їх характеристика). Визначення планової потреби в ОК передбачає проведення таких робіт: 1) визначення норм запасів за статтями нормованих оборотних коштів (відносний показник, який обчислюється в днях, відсотках чи гривнях); 2) встановлення одноденного витрачання матеріальних цінностей, виходячи із кошторису витрат на виробництво (розраховувається на підставі даних четвертого кварталу планового року, у сезонних галузях пром-ті одноденне витрачання визначається на підставі кварталу з найменшим обсягом виробництва, одноденні витрати незавершеного виробництва – виходячи із суми витрат на виробництво валової чи товарної продукції. Щодо готової продукції – відповідно беруть для розрахунку виробничу собівартість товарної продукції); 3) визначення нормативу оборотних коштів за кожною статтею в грошовому вираженні (проводиться множенням одноденних витрат в грошовому вираженні на відповідну норму запасу в днях); 4) розрахунок сукупного нормативу, або загальної потреби в оборотних коштах, на підприємстві проводиться підсумовуванням нормативів за окремими статтями; 5) визначення норм та нормативів за окремими статтями оборотних коштів для підрозділів підприємств, де використовуються матеріальні цінності та виготовляється продукція. Найбільш трудомісткою і складною є розробка норм запасу. Норми запасу в днях застосовуються протягом кількох років, якщо суттєво не змінюються умови виробництва, постачання та збуту, розрахунків.

66. Управління виробничими запасами підприємства.

З – активи під- ва, що використов для забезпечення поточн потреб. Склад: сировина та матеріали, МШП, незавершене вир- во , витрати майб періодів, гот прод-я. Запаси: виробничі, тварини на вирощуванні та відгодівлі, незавершане виробництво, готова продукція Мета УЗ – забезп безперерв-ного пр-су вир-ва і реал-ції пр-ції при мінім пот з-т по зберіган та транспрт-ю.Ефект упр-ня тов запа-сами дозволяє ¯ тривалість вир-го і всього операц циклу, ¯ пот в-ти на їх зберіг, вивільнити з пот госп-го оборту ч-ну фін збs, реі-нвестуючи їх в ін активи.

Політика упр-ня тов запасами - ч-на заг політ упр обор актив, що заключається в оптимізації заг розміру і стр-ри запасів ТМЦ, min в-т по їх обслугов і забезп ефект контролю за їх рухом. Етапи форм-ня політики УТЗ: аналіз запасів ТМЦ в попередньому періоді, определение цілей форм-ня запасів (забезп пот вир-ї д-ті, збутової д-ті, накопичення сезонних запасів), оптимізація розмріу осн груп поточних запасів, оптимізація заг å запасів ТМЦ вкл до складу оборотних аткивів, побудова ефективних с\м контролю за рухом запасів на п-ві, реальне відобр-ня в фін обліку в-тості запасів ТМЦ в умовах інфляції.

З метою оптимізації запасів під- во проводить ранжування їх по відношенню до осн вир-ва – Метод АВС(А- осн група запасів, що підлягає оптимізації, В-необхідні, але не визначаються у вир-ві, оптимізуються, якщо доступні у зберіганні, С-допоміжні, не оптимізуються). Для забезпечення досігнення мети розрах оптим партію замовлення EOQ= 2FQ/C, де С-мін витр, F – періодичн поставок, Q – віртість партії. "Модель Вілсона допомогає розрахувати оптимальний обсяг розміру пот запасів ТМЦ.

РПП0 – оптимальний сер розмір партії постаки товарів, ОЗ – план обсяг закупки тов-в, В1 – сер в-ть розм-ня 1 заказу, В2 – в-ть save од товару в певному періоді.

Нз – нормат запасів, О – одноден оборот зап, N – норма зап на день.

На під- вах з великою кільк спеціалізацій оптиміз затрат забезпеч ч\з сис-му Поточ контролю (встановлення норм та нормативів). Ця сис-ма вимагає чіткої розрахунково влатіжної дисципліни та постійних звязків. Для прискорення збуту використовують опціони (право купів та прод встановл обсяга активів за фіксов ціною у визн термін). Для стимулювання збуту- реклама. Пок-ки контролю сук-го запасу на п-ві: 1, Обетрання сир-ни = сир-на*к-ть днів місяця / сб\в заст на місяць 2,Обертанян незав вир-ва = незав вир-во*к-ть днівв місяці/ сб\в заст за місяць 3, Обертанян гот пр-ції = гт пр-ція*к-ть днівв місяць/ сб\в заст в місяць 4,Період обертанян запасу = (запаси ан поч + запаси на кін)*к-ть днів / 2.

67. Управління дебіторською заборгованістю.

Суч етап ек р-тку країни х-ся значним уповільнен плтіж об-ту, що викликають ­ ДЗ. ДЗ – незаверш розрах за відвантаж прод-ю, виконані роб, надані послуги. Види: *за товарн операц, *по розрах з бютжет, *по соц платежах, *по авансах виданих. Види за строками існування: *строк оплати яких не настав, *несплачені вчасно, *безнадійна. å ДЗ залежить: від обсягу кредитного продажу; сер. Трива-лості часу між відвантаженням прод. і отриманням оплати. Задачею ФМ є ефективе упр-ня ДЗ ® оптимізація заг її розміру і забезп своєчасної інкасації борга. Заходи щодо прискорення інкасації: 1)Ранжування дебіторів за ступенем надійності (метод АВС); 2)Визнач макс строку відсрочки (залеж від ранга та фін становища); 3)Визн мах скидок та надбавок для стимулювання оплати (залеж від партії замов, способу вивоза,строків оплати); 4)Розр сист штрафів за несвоєчасне погашення заб-ті. Етапи УДЗ: 1)Аналіз ДЗ. за попередній період; 2)Форм принципів кред пол-ки по відношен до покупців; 3)Визнач розм фін рес-ів: частини ОК, яка може бути спрямована на формування ДЗ 4)Форм сис-ми кред угод [надання тов-го кредиту]. 5)Сис-ма штрафних санкцій за прострочку платежів покупцями. 6)Визнач вимог до оцінки покупців і диф-ція надання умов товарного кредиту: а) кредитоспром покупців; б) експертиза і форм інформац бази для оцінки кредитоспром; в) диференц-я кред умов, надання тов-го кредиту. ДЗ буває виправдана (строк якої не наступив, чи менше місяця) і невиправдана (прострочена, відволікання коштів - створює загрозу неплатоспромож). Управління ДЗ дозволяє використовувати ряд нових форм: шляхом рефін-ня ДЗ - трансформ її в інші форми об активів: грошові кошти, високоліквідні короткострок ЦП. Осн форми рефін ДЗ: 1)факторинг; 2)облік векселів виданих покупцями прод-ії - продажа векселів банкам, іншим фін інстит за певну плату - використ ставка дисконту.Контроль за ДЗ передбачає ранжування строків ДЗ: 0-30 дн, 31-60, 61-90, 91-120, більш 120 днів. Доцільно контролювати безнадійні борги з метою створення необхідного резерву. Контроль рівня ДЗ на під-ві здійснюється за допомогою показника "коеф. погашення ДЗ”. Коеф. погашення ДЗ = сер. ДЗ по основній діяльності/виручка. Рівень показника залежить від строків визначених контрактами. Строк погашення ДЗ = (дебітори* к-ть днів в періоді)/ сума продажу товарів; Кобор Дз = виручка/ДЗ; Тривалість обороту ДЗ = 360/Кодз. Задачі при упр-ні ДЗ: 1)визначення ризику неплатоспроможності покупця. 2)визначення прогнозного значення резерву по сумнівним боргам. 3)розробка рекомендацій по роботі з неплатоспроможними покупцями.

68. Управління грошовими активами підприємства.

Грошові кошти (ГК) – сук-ть залишків на визначену дату в касі під-ва на поточ, валют та ін банк рах-ах. Класиф залишків: Операційний(поточ платежі), страховий(страх ризику несвоєч втрач грош засобів у зв»язку з погірш кон»юктури), Інв(з метою ефект коротк фін вкладів), компенсац(на вкладі банку). Мета УГА постійна платоспроможність. Етапи УГА: аналіз в попер пер, оптим сер залишку грош активів, диф сер залишку ГА в розрізі нац та ін валюти, вибір еф форм регул сер зал гр акт, забезп рентаб викор тимчасово вільн залиш ГА, побудова ефект сис-ми контролю за ГА. Здійсн за допомог бютж мен-нт. ГК включає: 1)визначення часу обертання грошей (фін. цикл); 2)аналіз і прогнозування гр. потоку; 3)визначення оптимального рівня гр. потоку; 4)складання бюджету гр. коштів. (1)фін. цикл – час, на який гроші відволікаються з обороту. Тривалість фін. циклу= період обертання запасів+ період обертання Д-т заборг– період обертання К-т заборг. Період оберт запасів= (сер товар запаси/ затр по запас)*365. Період обертання Д-т заборг= (сер Д-т заборг/ виручка від реалізї)*365. Період обертання К-т заборг= (сер К-т заборг/ затрати по закупівлі товарів (с/в))*365. (2)аналіз гр. потоку проводиться прямим та непрямим методом. Прямий – визначення вхід та вихідн потоків. Непрямий – заснований на обліку операцій, пов'язаних з рухом гр. коштів.Прогнозування гр. потоку зводиться до складання бюджету гр. коштів в плановому періоді (на квартал, місяць). (3)запас гр. коштів на під-ві повинен мати верхню та нижню межу. Упр-ня повинно зводись до визначення оптимального їх розміру. Це передбачає: 1)оцінювати загальний обсяг гр. коштів. 2)визначити частину коштів, яку доцільно тримати на рах-ках ,а яку вкласти в активи, що швидко реалізуються. 3)визначити строк такого вкладання. (4)бюджет готівки під-ва відображає всі надходження і гот платежі за відпов період часу. Складається щомісяця з розбивкою по декадах, тижнях, а якщо треба – щоденно. Гр бютжет складається з дох та видатк частини. У дох виділяють джерела надх ГК від осн, фінанс та інв д-ті. В видатк – усі витрати за напрямком використ коштів. Виводиться сальдо. Якщо в якомусь інтервалі часу готівка (надходження) більше ніж витрати – слід приймати дії по інвестуванню, а якщо їх недостатньо – треба приймати управлінські рішення з питань додаткового отримання готівки (збільшення вхідних потоків). Співставляючи доходи та витрати визнач вільний грошовий залишок (вільн грош потік – CASH FLOOR). Якщо він має відємний рез-т – то необх залучати зовні на суму необхідн гр потоку. Для визн нормативного залишку – м-д середнього залишку: Хсер=(Х1/2+Х2+…Хn/2)/сум n.

69. Управління фінансуванням оборотних активів підприємства.

В залеж-ті від відношення менеджера до вибору джерел покриття фінанс обор активів виділяють стратегії: ідеальна, агресивна, консервативна, компромісна. Вибір тієї чи іншої моделі стр-гії фін-ня зводиться до виділення відповідної частки капіталу, яка є джерелом покриття оборотних активів.

Ідеальна модель- спирається на суть категорій "оборот. активи” і "короткості-ві пасиви” та їх взаємної відповід-ті. Термін "ідеальна” означає сполучення активів та дж-л їх покриття виходячи із їх екон. змісту. Позначає, що обор активи своєю величиною співпад-ть з короткост-ми пасивами, тобто чистий оборот. капітал дорівнює 0. В реальному житті така модель практично не зустріч-ся, оскільки на б.-якому етапі своєї діял-ті підпр-во потребує в певній сумі грош. коштів для підтримки поточ витрат. Найбільш ризикована, оскільки при поганих умовах підпр-во м. опинитись перед необхід-тю продажу частини основ. засобів для покриття поточної кредит забор. Суть - довгост-й капітал використ-ся як джерело покриття позаобігових активів.

Агресивна модель найбільш реальна, в основу положено поняття, що для забезп-ня ліквід-ті як мінімум позаоборотні активи і системна частина оборот. активів повинні покриватись довгост-ми джерелами фін-ня .Різниця між моделями визнач-ся тим, які джерела фін-ня і в якому співвідношенні обираються для покриття частини оборотних активів, що варіює. Агресив. м-ль позначає, що довгостоковий капітал є джерелом покриття позаоборотних активів і сис-ної частини оборот. активів, тобто того їх мін-му, який необхідний для здійс-ня господ-кої діял-ті. Досить ризиковою, оскільки в реальному житті обмежитись лише мін-м оборотних активів неможливо. Хар-ні відносно вис поточ. прибуток та вис ризик потенц витрат від припинення діял-ті або неотр-ня мож-х доходів при зростанні попиту на пр-цію в пікові моменти.

Консервативна модель - частина активів, що варіюється, також покрив-ся довгост-вими пасивами. В цьому випадку короткості-вої кредит-ї заборг-сті немає, відсутній й ризик втрати ліквідності. Чистий оборот. капітал = по велечині оборотним активам. Безперечно, дана модель також носить штучний характер. Найменш ризик-на та одночасно вона супроводж-ся відносно низьким поточн прибутком, оскільки підпр-во повинно нести додаткові витрати для підтримки зайвих запасів. Ек невигідна - підпр-во якби-то відмовляється від кредит. заборг-сті, яка є безкошт. джерелом фін-ня.

Компромісна модельнайбільш реальною. Позаоборотні активи, сист-на частина оборот. активів і приблизно 1/2 частини оборотних активів, що варіюється, фінан-ся за рах-к довгост-х джерел. Чистий оборотний капітал = по величині сумі сист-ної частини поточ. активів та 1/2 їх частині, що варіюється. В окремі моменти часу підпр-во м. мати зайві оборот. активи, що негат-но відзнач-ся на прибутку, однак це розгляд-ся як сплата за підтримку ризику втрати ліквідності на необхідному рівні.

Етапи пол-ка фінанс обор акт: Аналіз фінанс ОА у попер пер-ді, форм принц фін ОА, оптиміз обсягу поточ ОА з урахуванням циклу під-ва, оптим стр-ри джерел фін ОА.

70. Класифікація необоротних активів підприємства.

По функц видам:Осн засоби; Немат активи; Незав кап вклад; Обладжання признач для монтажу; Довгостр фін вклад; Ін види НА. По х-ру обсл окр видів д-ті підпр:опер ;інвест; невиробн. По хар-ру приналежності: Власні; Орендовані. По формах заставного забезпеч кредиту та особл страх:Рухомі; Нерухомі.Загальна сума опер НА у наст пер-ді залежить віднаявн НА на початок звіт періоду, вартості неопер НА, що не беруть участі у вир процесі, приросту обсягу реаліз прод у план пер.

71.Управління фінансуванням необоротних активів підприємства.

Управління фінанс НА зводиться до 2-х варіантів: 1)весь обсяг оновлення НА фінанс за рахунок вл капіталу. 2)змішане фінанс оновл операц НА за рахунок вл та довгостр залуч капіталу. Вибір відповідного варіанту фінансування оновлення операц НА здійснюєтьсяз урахуванням факторів: достатності вл фін рес-ів для забезпеч ек розвитку підпр в наст періоді; вартості довгостр фін кредиту в порівнянні з рівнем прибутку, що генерований оновленими видами операц НА; досягнутого співвіднош використя вл та залуч капіталу; доступності довгостр фінанс кредиту. Етапи форм пол упр ОНА під-ва: аналіз ОНА в попер пер-ді, аналіз заг обсягу та складу ОНА підп, забез своєчасн понов ОНА, забез ефект викор-ня НА, формув принц і оптиміз стр-ри джерел. Процес фінансув оновлення окремих видів операц НА може здійснюв при отриман у власність чи оренді. Лізингові операц здійсн у формі оперативного (з обов'язковим поверненням вл після закінчення строку дії лізингової угоди), фінанс (з обов'язковою наступною передачею права вл-ті на ОЗ орендатору), лізингу з поверненням (продаж ОЗ фін інст-ту з одночасним зворотнім отриманням цих основних засобів в операт чи фін лізинг) та ін форм ліз.





Реферат на тему: Управління активами. Фінансовий менеджмент (шпора)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.