Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Менеджмент

Інноваційна політика підприємства (фірми) (реферат)

План

1. Формування інноваційної стратегії підприємства.

2. Роль менеджменту в інноваційній політиці підприємства.

3. Порядок вироблення інноваційної політики підприємства.


 

1. Формування інноваційної стратегії підприємства

Розвиток будь-якого підприємства неможливий без вироблен­ня ним стратегічних напрямків своєї діяльності, які ґрунтуються на нововведеннях, тобто мають інноваційний характер. Стратегія розвитку підприємства базується на використанні науково-технічних досягнень у сфері організації, техніки і технології, ця стратегія націлена на спроможність підприємства використовува­ти комплексні інновації.

На початковому етапі формування інноваційної стратегії під­приємству слід визначити її тип. Існують кілька типів стратегій, і різні економісти визначають їх по-різному. Одні з них визнача­ють три типи стратегії. Це — наступальна (активна), імітаційна і комбінована стратегії.

Обравши, скажімо, імітаційну стратегію з поступовим перехо­дом до наступальної і досягнувши певного успіху, керівництво підприємства не повинно чекати стадії спаду, а має відразу ж придбавати нову ліцензію або провести розробки з метою підви­щити технологічний рівень інноваційної системи, щоб перейти до виробництва власного нового продукту. Таким чином підпри­ємство перейде до наступальної стратегії, яка ґрунтується не на окремій інновації, а на їх серії. Обравши адаптаційну (пасивну) стратегію, підприємство може у перспективі опинитися серед відсталих спочатку в техніко-технологічному, а згодом і в еконо­мічному відношенні.

За класифікацією X. Фрідмана, існує шість типів інноваційної стратегії підприємства: наступальна, захисна, імітаційна, залеж­на, традиційна, «за нагодою».

Наступальна інноваційна стратегія охоплює: активні НДДКР, орієнтовані на маркетинг; стратегію злиття, стратегію придбання.

Захисна інноваційна стратегія відбиває реакцію підприємства на дії конкурентів і побічно — на потреби і поведінку споживачів.

Імітаційна інноваційна стратегія підприємства пов'язана з ко­піюванням технології виробництва продукції фірм-піонерів і пе­редбачає придбання ліцензії виробництва такого продукту.

Залежна інноваційна стратегія відзначається тим, що характер інноваційних змін на підприємстві залежить від політики інших фірм, які виступають як основні у коопераційних технологічних зв'язках. «Залежні» підприємства не роблять самостійних спроб змінити свою продукцію, оскільки вони тісно пов'язані вимогами до неї провідного підприємства.

Традиційна інноваційна стратегія означає відсутність техно­логічних змін на підприємстві. На таких підприємствах закріп­люються певні інноваційні форми на тривалий період їх життєвого циклу. Традиційна інноваційна політика вважається інновацій­ною як осмислена відмова від оновлення продукції у результаті аналізу ситуації і стану конкурентів. Традиційна стратегія уникає власне інноваційної поведінки.

Інноваційна стратегія «за нагодою» пов'язана з використан­ням інформації і можливостей, які виникають у зовнішньому се­редовищі підприємства. Характерна її риса — відсутність власної науково-технічної діяльності. Такий тип стратегії називають ще «стратегією ніші».

Конкурентні переваги товаровиробника залежать від обраної ним інноваційної стратегії та успішного втілення її у життя.

А. Чендлер у своїй книзі «Стратегія і структура» зазначає: «Стратегія — це визначення основних довготермінових цілей і завдань підприємства, прийняття курсу дій і розподілення ресур­сів, необхідних для виконання поставлених цілей».

Узагальнюючи сутність будь-якої з названих інноваційних стратегій, можна дати таке визначення: інноваційна стратегія, бу­дучи складовою загальної стратегії підприємства, являє собою ціленаправлену діяльність щодо визначення найважливіших на­прямів, вибору пріоритетів перспективного розвитку підприємст­ва і вироблення комплексу заходів, потрібних для їх досягнення.

Інноваційний розвиток підприємства починається з вироблен­ня стратегії управління ним. У більшості розвинених країн така стратегія охоплює етапи: інноваційний задум, інноваційний про­ект, інноваційний план, що використовуються для отримання (у названій послідовності), інформаційного забезпечення інновацій­ного процесу (про інформаційне забезпечення інноваційних про­цесів докладно у розділі 4).

Інноваційну стратегію підприємства треба розглядати як опор­ну для всього кола питань і проблем, які має вирішувати товаровиробник. Ефективна інноваційна стратегія розвитку підприємст­ва передбачає оцінювання всіх форм інноваційної діяльності під­приємства, що мають прояв у нововведеннях різного типу. Треба мати, однак, на увазі, що на практиці дотримання цього поло­ження досить утруднене, оскільки інноваційний процес па під­приємстві має охоплювати всі сторони господарської діяльності і входити складовою частиною до всіх підрозділів підприємства. Наприклад, до основних (до речі, різновекторних) цілей вироб­ничого підприємства входять: випуск високоякісних виробів у заданому обсязі та заданого виду в призначений час; підвищення ефективності використання науково-виробничого потенціалу; ак­тивне ведення зовнішньоекономічних операцій; забезпечення екологічної безпеки виробництва і навколишнього середовища та ще багато чого іншого. І все це має бути скориговане з прова­дженням інноваційної стратегії. Отже, інноваційна стратегія є ціленаправлена діяльність щодо визначення важливих напрямків вибору пріоритетів перспективного розвитку підприємства і ви­роблення комплексу заходів, що потрібні для їхнього втілення.

Інноваційна стратегія підприємства визначається такими най­головнішими складовими: об'єктом і характером ресурсів, які має (або планує мати) підприємство, і ринковими позиціями та загальногосподарською структурою (контрольована частка рин­ку, доступ до джерел фінансування та сировини, стан конкурен­тоспроможності).

На початковому етапі розбудови інноваційної стратегії вирі­шується і тривалість періоду формування стратегії підприємства. По-перше, інновація потребує досить тривалого періоду часу, що, звичайно, відбивається на всьому процесі виробничого життя підприємства. По-друге, період формування нової стратегії під­приємства неможливий без інвестиційної стратегії підприємства.

Взаємозалежність інноваційної і інвестиційної стратегій на­стільки щільна і глибока, що ці процеси, направлені до єдиної мети, стають начебто одним цілим. Є навіть автори, котрі ствер­джують, що інновація — це вкладення інвестиційного капіталу в нововведення. У всякому разі, можна констатувати, що інвести­ційні рішення — це невідокремлювана частина інноваційної стра­тегії будь-якого підприємства.

На початковому етапі інновацій на підприємстві формулю­ються цілі інноваційної стратегії. По-перше, необхідно врахову­вати напрям загальної стратегії розвитку підприємства, а також спосіб організації інноваційного процесу на підприємстві. Відомо три моделі такої організації: внутрішня, коли інновація створюється і засвоюється внутрішніми підрозділами підприємства; зов­нішня, коли замовлення на створення передається іншим органі­заціям; венчурна, коли підприємства для реалізації інноваційних проектів створюють дочірні венчурні фірми.

Формулювання цілей інноваційної стратегії має бути пов'язане з життєвими циклами продукції, які проходять стадії: народження, дитинство, юність, рання зрілість, остаточна зрі­лість, старіння і відродження. І на кожній з цих стадій інновацій­ний розвиток підприємства має свій специфічний характер.

Інноваційна політика підприємства (стратегія нововведень на підприємстві) — це об'єднання цілей технічної політики і полі­тики капіталовкладень і спрямування їх на впровадження нових технологій і нових видів продукції. Інноваційна політика перед­бачає досягнення майбутніх результатів шляхом налагодження інноваційного процесу, який включає в себе стадії дослідження, запровадження нововведень у виробництво, отримання нового продукту, просування його на ринок та отримання результату.


 

2. Роль менеджменту в інноваційній політиці підприємства

Як уже зазначалося, розроблення інноваційної політики має як концептуально-підприємницькі, гак і організаційно-процедурні аспекти, отже неможливе без загального та функціонального ме­неджменту.

Загальний менеджмент визначає генеральну лінію стратегіч­ного розвитку і містить:

• нормативний менеджмент (розроблення філософії підприєм­ницької політики, визначення позиції підприємства в конкурсній ринковій ніші, формулювання загальних стратегічних намірів);

• стратегічний менеджмент (визначення стратегічних заходів, реалізації їх у часі, стратегічний моніторинг та контролінг (відда­ча від введення активів за рахунок контролю), управління страте­гічними рішеннями в цілому);

• оперативний менеджмент (розроблення і реалізація операти­вних заходів щодо практичного впровадження стратегії в дію).

Розробляючи інноваційні стратегії, необхідно враховувати та­кі їх особливості:

1) стратегії підприємств перебувають під впливом змін у нав­колишньому середовищі. Вони можуть самі формувати ці зміни своїм активним впливом або відгукнутися у формі реакції (стратегія пристосування). Зміни навколишнього середовища можуть бути такими, що вже наступили, чи такими, що лише очікуються;

2) стратегії дають змогу встановити, яким чином можна ввес­ти в дію наявний потенціал з урахуванням існуючих та очікува­них у майбутньому подій, щоб можна було ефективно задіяти можливості підприємства;

3) стратегія підприємства дає лише загальний напрямок роз­витку підприємства. Тому їх треба доповнювати заходами тактич­ного порядку;

4) мета стратегії підприємства — формування стійкого успіху та переваг перед конкурентами.


 

3. Порядок вироблення інноваційної політики підприємства

У загальному вигляді порядок вироблення інноваційної полі­тики підприємства має такий вигляд:


 

Стратегічний діагноз

Стратегічний аналіз Формування стратегії

Оцінка програми

Реалізація стратегії

Стратегічний контроль

Центральне питання технології розроблення інноваційної по­літики — прийняття стратегічних рішень на альтернативній ос­нові. До об'єктивно необхідних компонентів такого підходу на­лежать: параметри рішення, альтернативи рішення, цільова настанова. Якщо керівництво підприємства не візьме до уваги ці компоненти, розроблення інноваційної політики підприємства втратить увесь сенс.

Параметри рішення враховують такі показники:

а) екзогенні (зовнішні), які враховують параметри підприєм­ства, які змінюються під впливом зовнішнього середовища. Це правові і соціальні норми, технічні знання, потреби населення, ціна на виробничі чинники, ціна та якість конкуруючої продукції;

б) ендогенні (внутрішні) параметри, що характеризують внут­рішній стан підприємства (виробнича потужність, кваліфікація робітників тощо).

Альтернативні рішення — це можливості продовження полі­тики підприємства, з яких особа, котра приймає рішення, може зробити вибір.

Цільова настанова особи, що приймає рішення, визначає, яку з множини альтернативу можливо задіяти.

Якщо у процесі управління інноваціями всі управлінські дії оцінюються з позиції ринку, такий підхід управління інноваціями називається підходом «від ринку».

Якщо дослідження і розробка інновації відбувається без ви­вчення майбутнього ринку, а створені продукти «проштовхують­ся» на ринок, такий підхід має назву «агресивного».

Крім того, слід зазначити, що серед стратегічних процедур іс­нують такі, що заздалегідь приречені на невдачу. Це нереальні планові завдання; неправильна оцінка ресурсів, відсутність зо­бов'язань керівного складу щодо реалізації стратегії. Щоб мак­симально убезпечити інноваційну стратегію від провалу, існує «каталог запитань». Основні з них такі.

1. Чи забезпечить стратегія стійкі переваги у конкуренції?

2. Наскільки реалістичні головні планові завдання?

3. Чи існують гарантії реалізації стратегії відносно необхідних ресурсів і спроможностей керівного персоналу?

4. Чи є стратегія достатньо зваженою організаційно й проце­суальне?

5. Наскільки чутлива стратегія стосовно чинників ризику і т. п.?

6. Наскільки гнучкою є стратегія?

7. Чи веде дана стратегія до підвищення економічного потен­ціалу?




Реферат на тему: Інноваційна політика підприємства (фірми) (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2017. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.