Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Менеджмент

Еволюція управління (лекція)

Еволюція управління

1. Історія управлінської діяльності.

2. Особливості різних шкіл управління.

3. Сучасний стан теорії та практики управління.

1. Історія управлінської діяльності

Питання про еволюцію управління можна використовувати для включення учнів, їхню актуалізацію та послідуючу мотивацію до вивчання дисципліни. Для цього рекомендується дати хронологію появи управління як специфічної діяльності. При цьому корисно використовувати сукупність історичних періодів – прикладів з історії людської цивілізації.

З тис. років до н. е. Шумери вигадали письменність, що дозволило фіксувати факти та обмірковувати їх.

2 тис. років до н. е. у Стародавньому Єгипті з'явилися великі об'єкти будівництва, які потребували організації, планування та контролю.

Приклад: на будівництві піраміди Хеопса кожного дня встановлювали 300 величезних кам'яних блоків. Їх видобували у верхів'ях Нілу, навантажували, везли по річці, розвантажували, привозили на місце. Працювали десятки тисяч людей на величезних відстанях. То був єдиний синхронізований процес – людський конвеєр. Всю ту армію працівників треба було годувати, забезпечувати найнеобхіднішим та багато іншого, що при великих масштабах викликало необхідність спеціалізації в організації праці. То і був менеджмент, причому досить високого рівня.

2 тис. років до н. е. у Стародавньому Єгипті використовували децентралізацію виконавчих органів державної влади, які спиралися на письмові розпорядження "верховного штабу”.

1 тис. років до н. е. був Китай з бюрократичною, ієрархічною державною структурою.

400 – 500 років до н. е. Греція виробила основні права, перевірені практикою державного управління. Сократ сформулював принцип універсальності управління, а Платон – його спеціалізації. Ксенофонт виділив керівництво як особливий вид мистецтва. Олександр Македонський утворив штаб. Діоклетіан обґрунтував делегування повноважень.

200 – 100 років до н. е. Стародавній Рим мав спеціалістів по розподіленню ресурсів на державному рівні. Їх звали ЛОГІСТАМИ. Вони перш за все забезпечували армію усім необхідним – провіантом, фуражем, боєприпасами. Логісти організовували транспортування, переміщення усіх необхідних ресурсів.

1436 р. – Венеція. Ведеться облік витрат виробництва. Елементи організацій виробництва – чеки для контролю, номера для інвентаризації, контроль товарних запасів та собівартості. Перші елементи конвеєру.

1500 – 1525 рр. Перші оцінки якості керівництва (Томас Мор, Ніколо Маккіавелі).

У послідуючі роки зустрічається все більш прикладів формування управління. Спочатку – як окремих, спеціалізованих функцій. Пізніше – як особлива специфічна діяльність. А. Файоль у 1915 – 1920 рр. теоретично узагальнив ці уявлення.

Приклади управління (менеджменту) є й у нашій історії. О. Суворов, К. Розумовський, С. Строганов. Останній побудував у Санкт-Петербургу на розі Р. Мойкі та Невського проспекту Палац з багатим вбранням з 1 листопада по 20 грудня 1755 року. Ці приклади суперменеджменту від давнини до часів Ф. Тейлора, послідовниками якого у СРСР були І. Семенов та А. Пайкин (сформулювали "основні закони організації виробництва та НОП”), А. Гастєв, П. Керженцев та ін.

Наш час ще багатший на приклади суперменеджменту, блискучих організаційних, підприємницьких ідей. Один з них приніс 2001 рік. Весь світ 22 березня 2001 року очікував затоплення орбітальної станції "МИР” у південній частині Тихого океану. Блискуча підприємницька ідея з'явилася у менеджерів американської сіті закусочних Taco Bell. Вони пообіцяли КОЖНОМУ американцю свій фірмовий бутерброд БЕЗКОШТОВНО, якщо уламки ОКС "МИР” потраплять у плаваючу надувну площадку (12 х 12), яку фірма розташувала у районі передбаченого ймовірного падіння уламків (див. "Комсомольська правда” від 23. 03. 2001 р.).

Спеціалісти визначили ймовірність влучення у одну десятимільярдну. Розуміється, уламки не влучили у площадку. Але весь світ обійшли репортажі CNN та NBC про закусочні, де зібралися десятки людей. Їхні типові слова: «…отримати безкоштовно один бутерброд – це не головне”. Для них було важливо якось прийняти участь у цій справі…

Звичайно, багато з тих, хто зібрався, купували бутерброди. Ця безпрецедентна реклама була виграшною. У будь-якому разі сіть закусочних знайшла нових клієнтів.

2. Етапи розвитку науки управління

Початком визнання управління як науки та самостійної області досліджень вважається вихід у 1911 р. книги Ф.У. Тейлора "Принципи наукового управління”.

Розвиток управління як наукової дисципліни не відрізнявся послідовністю та спадкоємністю ідей. Було декілька підходів, які дуже часто не збігалися. На теперішній час відомі чотири найважливіших підходи, які внесли суттєвий вклад у розвиток теорій та практики управління.

Підхід з точки зору виділення різних шкіл в управління вміщує у себе фактично чотири різних напрямки. Тут управління розглядається з чотирьох точок зору. Це школи наукового управління, адміністративного управління, людських відносин та науки про поведінку, а також науки управління або кількісних методів.

ПРОЦЕСНИЙ підхід розглядає управління як безперервний процес виконання взаємопов'язаних управлінських функцій (планування, організація, мотивація, контроль).

У СИСТЕМНОМУ підході підкреслюється, що керівники повинні розглядати організацію як сукупність взаємопов'язаних елементів (підсистем), такі як люди, структура, завдання та технологія, які орієнтовані на досягнення різних цілей в умовах змінної зовнішнього середовища.

СИТУАЦІЙНИЙ підхід концентрується на тому, що придатність різних підходів управління визначається середовищем. Оскільки існує така кількість факторів як у самій організації, так й у навколишньому середовищі, нема єдиного "кращого” способу управляти організацією. Найбільш ефективним методом є той, який більш за все відповідає даній ситуації.

Уявлення про етапи розвитку теорій управління дає табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Етапи розвитку науки управління. Напрямки та школи управління

Роки

Етапи суспільного виробництва

Завдання менеджменту

Школи управління

Напрямки шкіл

1830-1860

Епоха промислового перевороту

Організація машинного виробництва

-

-

1860- 1920

Масове задоволення попиту

Насичення ринку

Класична школа: «науковий менеджмент» або «наукова організація праці» -Ф.У.Тейлор, Ф. і Л. Гілбрет, А. Файоль

Ф.У.Тейлор: збільшення продуктивності праці будь-якими засобами, за рахунок надексплуатації робітників.

М.Вебер: бюрократична модель організації управління. А. Файоль: управління як особливий вид діяльності (функціональний підхід)

1920-1950

Масовий збут

Задоволення потреб споживачів

Неокласична школа. Школа «людських відносин" М.П.Фоллетт Э.Мейо А.Маслоу

Мейо: розвиток плідних неформальних контактів, встановлення співпраці робочих один з одним і з адміністрацією

1950-1970

Маркетингова орієнтація

Розвиток менеджменту від закритого до відкритого. Аналіз фірмами минулих результатів та планування майбутньої діяльності. Мотивація персоналу

Школа наук поведінки (біхевіоризм).

Ф. Герцберг, Д.МакКлелланд.

Концепція саморегулюючих структур;

П.Друкер, А.П. Слоан

Кількісний підхід Г.Лайкерт

П.Друкер: системний підхід до управління, реорганізація структур управління, принцип самоорганізації.

А.П. Слоан: організаційні принципи децентралізації.

1970-1985

Епоха благополуччя, що вже настало

Формування споживацьких смаків.

Стратегічне планування

Функціональний менеджмент

И. Ансофф, Р. Акофф, Э. Лоулер, Л. Портер

Ситуаційні підходи до управління.

Формування організаційної культури. Мотивація персоналу

1985-2000

Епоха високої якості життя

Стратегічне управління. Інтеграція та конвергенція.

Координація діяльності фірм по « ноу-хау»;

У збуті - маркетингові пошуки

Соціальний менеджмент Р. Блейк, Дж. Моутон.

Менеджмент маркетингу

К. Боумен, Ф. Котлер, В. Глюк, Р.Гендерсон,

Концепція «виробничої демократії» Т. Питерс, Т. Коно, Л. Якокка

Гнучкість структур управління, розвиток трудового потенціалу

Соціально-економічна мотивація персоналу.

Значний перерозподіл організаційних рішень та надання робітникам нижчих ієрархічних ступенів

2000-

Глобалізація

 

Концепція «якості трудового життя»

Дж. Р. Хекман, Р. Уотермен, В. Оучи, Дж. К. Гренсон

Р. Уотермен: менеджмент визначає розвиток людства

3. Особливості різних шкіл управління

Коротка характеристика особливостей різних шкіл управління наведена у таб. 1.3.

Таблиця 1.3.

Внесок різних шкіл у теорію управління

Школа наукового управління

1.

Використання наукового аналізу для визначення найкращих способів виконання завдання

2.

Відбір працівників, які найкраще підходять для виконання завдань та забезпечення їхнього навчання

3.

Забезпечення робітників ресурсами, необхідними для ефективного виконання їхніх завдань

4.

Систематичне та правильне використання матеріального стимулювання для підвищення продуктивності

5.

Відокремлення планування та обмірковування від самої роботи

Класична школа управління

1.

Розвиток принципів управління

2.

Опис функцій управління

3.

Системний підхід до управління всією організацією

Школа людських відносин та школа наук поведінки

1.

Методи та прийоми управління міжособовими відносинами для підвищення ступеню задоволення та продуктивності праці

2.

Застосування наук про людську поведінку до управління та формування організації таким чином, щоб кожний робітник міг бути повністю використаний відповідно до його потенціалу

Школа науки управління

1.

Поглиблення розуміння складних управлінських проблем завдяки розробці та застосуванню моделей

2.

Розвиток кількісних методів на допомогу керівникам, які приймають рішення у складних ситуаціях

3.

Перехід від календарного планування до стратегічного й далі – до стратегічного управління

Основні складові (напрямки) класичної школи представлені на малюнку 1.1. У свою чергу, кожний підхід спричинив розвиток декількох напрямків та організаційно-економічним наукам. Так Ф. і Л. Гілбрети розвинули одну з сторін НОП Ф. Тейлора у самостійну дисципліну "Нормування праці” (див. мал. 1.2). У свою чергу, звідціля розвинулись "ергономіка” та "інженерна психологія”.

Функціональний підхід А. Файоля (див. мал. 13) з часом став більш багатоплановим. У сучасному сприйнятті функціонального підходу основну увагу приділяється комунікаціям. Створення глобальних комунікаційних систем типу "Інтернет”, мобільного зв'язку роблять управлінську функцію забезпечення ефективної комунікації одною з найдинамічніших.

Дуже продуктивною виявилася доктрина "людських відносин”, розвинута Д. МакГрегором та ін. На більш високому рівні вона розвинулась у підході "поведінки” (біхевіоризмі). Цей напрямок вважається найбільш перспективним у формуванні ефективних трудових мотивацій.

4. Сучасний стан теорії та практики управління

Еволюція менеджменту схематично представлена на малюнку 1. 7.

На погляд представників американських ділових кіл, загальна тенденція в управлінському стилі полягає зараз у здвину до більш неформальним, гнучким способам, які ґрунтуються на взаємній згоді між підприємцями та працівниками. За сучасних умов менеджмент повинен менш використовуватися як система влади у вигляді вертикальної ієрархічної піраміди, і більш – як ресурс розвитку горизонтальних оргсистем. Посилюється вплив людського фактору, віддається перевага гнучкості режиму праці, орієнтації на інтереси персоналу, включенню його до управління, участі у прибутках. Докладніше про перспективи розвитку сучасного менеджменту: див. Грейсон Дж. Мол., О'Дейл К. "Американський менеджмент на порозі XXI століття”. – М.: Економіка, 1991.

Наведений тут перелік дає уявлення про деякі теорії у сфері бізнесу з 1960 р. до сучасності.

1960 – 1970

Алгоритми рішень Інструктажі технологічних груп

Управлінські сітки Тотальне управління якістю (NQM)

Заохочення і чистки Менеджмент способом виключення

Теорія Х та теорія У SOFT – аналіз

Мозкова атака SWOT – аналіз

1970 – 1980

Управління за пріоритетами Стратегічні бізнес – блоки

Теорія Z Інженерія праці

Теорія конгломерації Синергетика

Теорія кружків якості Андрогінія

Бюджет нульової відмітки Менеджмент на засадах консенсусу

1980 – 1990

Диверсифікація Стислий менеджмент

Аналіз прибутків Матричний менеджмент

Графіки опиту Канбан-модель

Ланцюжки створення вартості Щохвилинний менеджмент

Делегування повноважень Трансформаційний менеджмент

Погоня за якістю Менеджмент "Зайшов – і – зробив”

JIT "Робота з коліс” Суперлідерство

Реструктуризація TQM (знов)

Сучасний етап розвитку менеджменту (з 1970 р. до нашого часу) пов'язаний з ім'ям Пітера Ф. Друкера. На його погляд, кожне підприємство повинне визначити свою міру соціальної відповідальності перед суспільством. Мова йде про соціальний менеджмент.

Сьогодні менеджмент поєднує ефективне ділове адміністрування, менеджменти людських ресурсів та бізнесу для гармонічного розвитку суспільства (див. мал. 1. 7). Існуючі національні особливості лише змінюють вид менеджменту у різних країнах. Ці, переважно, відносини конкуренції у США, відносини взаємної вигоди у Західній Європі, прихильність традиціям у Японії та Великої Британії.

Використана література:

1. Клівець П.Г. Менеджмент: теорія і практика. – Д.: Вид-во ТОВ "Баланс-Куб”, 2006.





Реферат на тему: Еволюція управління (лекція)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.