Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Менеджмент

Бюджетний процес та його фінансовий контроль (реферат)

Вступ. 3

1.1. Сутність бюджетного контролю.. 4

1.2. Фінансовий контроль у бюджетному процесі 10

1.3. Кредитування та відсотки. 18

Висновки. 20

Список використаних джерел. 22

ВСТУП

Фінансовий контроль у бюджетному процесі охоплює такі види ревізійної та аналітичної діяльності:

— контроль за виконанням основного фінансового плану держави — Державного бюджету і місцевих бюджетів за доходами і видатками;

— контроль за дотриманням вимог податкового законодавства щодо своєчасного і повного виконання фінансових зобов'язань юридичними особами перед бюджетом;

— збір та аналіз фінансової інформації, у тому числі результатів податкового контролю, пошук резервів збільшення обсягу фінансових ресурсів і вироблення пропозицій з додаткового залучення їх у бюджет;

— забезпечення ефективного, раціонального використання бюджетних коштів шляхом удосконалення нормування витрат, контролю за дотриманням установлених лімітів, норм і нормативів, розроблення і впровадження функціонально розвиненої інформаційної комп'ютеризованої системи касового виконання державного і місцевих бюджетів;

— виявлення і ліквідація диспропорцій у розподілі фінансових ресурсів за галузями економіки і територіями, визначення суспільних пріоритетів з метою диференційованого задоволення потреб у фінансових ресурсах галузей і регіонів;

— виявлення фактів «розбазарювання» державних коштів, їх нецільового використання, безгосподарності, розтрат і розкрадання, проведення профілактичних заходів боротьби з корупцією і хабарництвом.

Отримані в процесі фінансового контролю результати перевірок, їх аналіз є основою для складання нових прогнозів, планів, перегрупування фінансових ресурсів, зміни форм фінансових відносин, розроблення фінансової концепції, у тому числі бюджетної політики.

1.1. Сутність бюджетного контролю

Бюджетний контроль є елементом системи державного фінансового контролю, невід'ємною і вкрай важливою складовою бюджетної системи та бюджетного процесу. Для забезпечення виконання бюджету відповідно до прийнятих бюджетних рішень та досягнення цілей бюджетної політики в кожній бюджетній системі має бути встановлений чіткий порядок та правила використання бюджетних коштів.

В процесі розвитку системи державного фінансового контролю України можна виокремити два основних етапи:

етап становлення (1990 - 2000 рр.);

етап удосконалення та оптимізації (починаючи з 2001 р.).

Напрями оптимізації та удосконалення державного фінансового контролю передбачають:

· створення цілісної системи фінансового контролю та її законодавче забезпечення;

· визначення та розмежування внутрішнього і зовнішнього фінансового контролю, організацію їх ефективної взаємодії;

· запровадження нових механізмів щодо забезпечення повної прозорості, посилення контролю за формуванням та ефективним використанням бюджетних ресурсів;

· створення системи державного фінансового контролю за дотриманням чинного законодавства органами місцевого самоврядування у використанні бюджетних коштів;

· створення правових механізмів залучення громадськості до контролю за ефективним використанням державних фінансових ресурсів.

З метою запровадження єдиних норм і правил проведення контрольно-ревізійної роботи установ, міністерств та органів виконавчої, законодавчої, представницької влади були прийняті Стандарти державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна (наказ ГоловКРУ України від 09.08.2002 р. № 168). Стандарти містять ґрунтовну понятійну базу та визначають:

· цілі й основні вимоги до планування державного фінансового контролю;

· засади організації та виконання контрольних заходів;

· загальнообов'язкові норми документування результатів контрольних заходів, їх опрацювання та використання;

· основні критерії оцінки стану внутрішнього фінансового контролю;

· загальні вимоги до заходів, спрямованих на упередження порушень суб'єктами державного фінансового контролю вимог законодавства;

· загальні корми оприлюднення результатів державного фінансового контролю тощо.

Державний контроль за дотриманням, бюджетного законодавства - це система заходів, які здійснюються органами державної влади та органами місцевого самоврядування з метою забезпечення законності дій учасників бюджетного процесу під час складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджетів та звітування про їх виконання.

Бюджетний контроль здійснюється з метою забезпечення дотримання бюджетного законодавства усіма учасниками бюджетного процесу на кожній його стадії, а також запобігання виникненню бюджетних правопорушень.

Завданнями бюджетного контролю є:

· запобігання прийняттю рішень, які можуть призвести до вчинення бюджетних правопорушень;

· запобігання вчиненню бюджетних правопорушень;

· виявлення бюджетних правопорушень, вжиття заходів з їх припинення, накладення стягнень і застосування заходів до порушників бюджетного законодавства.

Бюджетний контроль грунтується на таких принципах:

· об'єктивність, неупередженість та обґрунтованість. Органи, уповноважені на здійснення бюджетного контролю, у своїх діях повинні керуватись державними інтересами, дотримуватись професійної етики і не зловживати наданими їм повноваженнями. Результати бюджетного контролю базуються на даних і фактах, підтверджених документально;

· повнота охоплення всієї сукупності дій учасників бюджетного процесу під час здійснення бюджетного контролю і відображення виявлених фактів вчинення бюджетних правопорушень;

· єдність, що забезпечується завдяки єдиній правовій базі та єдиним стандартам у сфері здійснення бюджетного контролю;

· гласність. Органи, уповноважені на здійснення бюджетного контролю, забезпечують доступність його результатів;

· відповідальність. Уповноважені на здійснення бюджетного контролю органи і посадові особи несуть відповідальність за свої дії або бездіяльність під час здійснення бюджетного контролю.

Об'єктами бюджетного контролю є дії або бездіяльність учасників бюджетного процесу під час складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а також нормативно-правові та розпорядчі акти, що застосовуються у бюджетному процесі.

Суб'єктами бюджетного контролю є:

· учасник бюджетного процесу, уповноважений на здійснення, бюджетного контролю, тобто контролюючий орган;

· учасник бюджетного процесу, за діями якого здійснюється бюджетний контроль.

Сукупність елементів бюджетного контролю (предмет контролю, об'єкт контролю, суб'єкт контролю, методи контролю, процес контролю) складає механізм бюджетного контролю.

Предметом бюджетного контролю є всі стадії бюджетного процесу. В процесі бюджетного контролю проводяться контрольні заходи, що є сукупністю способів і методичних прийомів, які застосовуються суб'єктами державного фінансового контролю в межах повноважень, визначених актами законодавства, і спрямовані на повний комплекс (систему) або окремі процеси (етапи) фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з використанням бюджетних коштів.

Методи бюджетного контролю та порядок їх застосування визначаються контролюючими органами у межах своїх повноважень відповідно до законодавства.

Найбільш розповсюдженим методом бюджетного контролю є ревізія - система контрольних дій, що направлені на всебічну перевірку фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій та фінансових органів щодо формування, виконання бюджету з метою встановлення законності проведених операцій, дотримання фінансової дисципліни, організації обліку та достовірності звітності.

Ревізії (перевірки) проводяться на підставі планів роботи відповідних органів спеціалізованого бюджетного контролю, які з метою недопущення дублювання ревізій (перевірок) погоджують плани їх проведення до початку календарного року. Ревізії проводяться не рідше ніж один раз на два роки, якщо інше не передбачено законодавством.

Перевірка - це обстеження та вивчення окремих сторін фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій, установ. Перевірка коже бути камеральною або документальною.

Залежно від категорії контролюючого органу бюджетний контроль поділяється на:

• загальний бюджетний контроль - контроль за дотриманням бюджетного законодавства, який здійснюють Верхонна Рада України,Верховної Ради АРК, Кабмін України, Рада Міністрів АРК, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, інші державні органи у межах, визначених законом;

• спеціалізований бюджетний контроль - контроль за дотриманням бюджетного законодавства, який здійснюють Рахункова палата України, Рахункова палата АРК, Мінфін України, Мінфін АРК, місцеві фінансові органи, органи Державної контрольно-ревізійної служби (ДКРС )України, органи ДКУ, контрольно-ревізійні підрозділи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Залежно від характеру відносин підконтрольного і контролюючого органу бюджетний контроль поділяється на:

• внутрішній бюджетний контроль, що здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу, коли підконтрольний орган належить до сфери управління контролюючого органу;

• зовнішній бюджетний контроль, що здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу, коли підконтрольний орган не належить до сфери управління контролюючого органу.

Залежно від часу здійснення бюджетний контроль поділяється на:

• попередній бюджетний контроль - дії контролюючого органу, які передують проведенню операції з бюджетними коштами і спрямовані на запобігання порушенню законодавства;

• поточний бюджетний контроль - дії контролюючого органу, які мають місце під час проведення операції з бюджетними коштами і дають змогу здійснювати оперативний нагляд за дотриманням бюджетного законодавства та запобігати бюджетним правопорушенням;

Й подальший бюджетний контроль - дії контролюючого органу, які мають місце після проведення операцій з бюджетними коштами і дають змогу виявити бюджетні правопорушення.

Зовнішній бюджетний контроль та аудит фінансової і господарської діяльності бюджетних установ, моніторинг відповідності надходжень та видатків затвердженим призначенням, платежам або видаткам здійснюється державними органами відповідно їх повноважень з цих питань.

Контроль за дотриманням бюджетного законодавства з боку державних органів здійснюється відповідно до покладених на них повноважень.

1.2. Фінансовий контроль у бюджетному процесі

Фінансовий контроль у бюджетному процесі — це контроль держави на макрорівні, який здійснюється державними органами влади й управління під час складання, розгляду, затвердження бюджетів, їх виконання і контролю за їх виконанням, а також при затвердженні звітів про виконання бюджетів, що входять до бюджетної системи України. Він спрямований на реалізацію фінансової політики держави у сфері бюджетних відносин і за своєю сутністю являє собою комплекс заходів, що вживаються державою з метою забезпечення формування і раціонального використання бюджетних коштів і коштів державних фондів цільового призначення.

Відповідно до ст. 85 Конституції України Верховна Рада може безпосередньо здійснювати функцію контролю, що має назву парламентського. Законодавчий орган здійснює парламентський контроль самостійно на пленарних засіданнях, а також через постійні комітети.

До повноважень Верховної Ради України належить контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу:

• заслуховування звітів про стан виконання Державного бюджету України, в тому числі звітів розпорядників бюджетних коштів про використання коштів Держбюджету;

• контроль за використанням коштів резервного фонду Державного бюджету.

До повноважень Комітету Верховної Ради України з питань бюджету по контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить:

• контроль за відповідністю поданого Кабміном України проекту закону про Державний бюджет України Основним напрямам бюджетної політики на наступний бюджетний період та підготовка відповідного висновку;

• контроль за відповідністю законопроектів, поданих на розгляд Верховної Ради України, бюджетному законодавству.

До повноважень Рахункової палати по контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю за:

• використанням коштів Держбюджету відповідно до закону про Державний бюджет України;

• утворенням, обслуговуванням і погашенням державного боргу України;

• ефективністю використання й управління коштами Державного бюджету України;

• використанням бюджетних коштів у частині фінансування повноважень місцевих державних адміністрацій та делегованих місцевому самоврядуванню повноважень органів виконавчої влади по доходах і видатках.

Міністерство фінансів України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу як стосовно Державного бюджету, так і місцевих бюджетів, якщо інше не передбачено законодавством України. Міністерство фінансів на перший стадії бюджетного процесу відповідає за складання проекту закону про Державний бюджет України, визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, загальний рівень доходів і видатків, дає оцінку обсягу фінансування бюджету. Разом з місцевими фінансовими органами розробляє та доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції щодо підготовки бюджетних запитів, здійснює їх перевірку, аналіз, погоджує розбіжності. На другій стадії бюджетного процесу Мінфін представляє проект закону про Державний бюджет на пленарному засіданні Верховної Ради України, виявляє неточності в розрахунках прогнозних показників податкових надходжень. Мінфін та його місцеві фінансові органи здійснюють організацію та управління виконанням бюджету, як Державного, так і місцевих, тобто контролюють надходження коштів до бюджетів та їх витрачання, забезпечують відповідність протягом бюджетного періоду бюджетного розпису встановленим бюджетним призначенням, проводять перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів, кошторисів тощо. Здійснюючи контроль за дотриманням бюджетного законодавства, Мінфін здійснює функції регулювання - зменшує бюджетні асигнування шляхом коригування бюджетних повноважень розпорядникам коштів в разі необхідності; в разі недоотримання запланованих надходжень за результатами місячного звіту про виконання бюджету встановлює тимчасове обмеження бюджетних асигнувань загального фонду бюджету; якшо за результатами квартального звіту має місце недоотримання доходів бюджету більш ніж на 15% від суми, передбаченої розписом, то готує зміни до бюджету. Місцеві фіноргани готують висновки про перевиконання чи недовиконання дохідної частики загального фонду відповідного бюджету для ухвалення рішення про внесення змін відповідною радою. На стадії підготовки та розгляду звіту про виконання бюджету провадиться перевірка на відповідність бюджетному законодавству.

Державне казначейство України:

• здійснює бухгалтерський облік всіх надходжень і витрат Державного бюджету України;

• встановлює єдині правила ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів, кошторисів, видає інструкції з цих питань, здійснює контроль за їх дотриманням;

• здійснює контроль за відповідністю платежів взятим зобов'язанням та бюджетним асигнуванням.

Основне завдання бухобліку полягає в забезпеченні своєчасного та повного надходження доходів у бюджет, своєчасного фінансування заходів, передбачених видатковою частиною бюджету, забезпеченні чіткої організації використання бюджетних коштів, державної дисципліни в усіх органах управління, які виконують бюджет. У процесі бухгалтерського обліку у відповідних бухгалтерських документах, рахунках відображуються всі операції, які виконуються за рахунок коштів бюджету, згідно з кошторисами видатків або по дохідній частині по видатках доходів.

Державне регулювання бухобліку з боку Держказначейства проводиться з метою створення єдиних правил, які є обов'язковими, гарантують і захищають інтереси користувачів, з метою вдосконалення бухобліку та складання фінансової звітності.

Контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису Держбюджету полягає у перевірці наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухобліку виконання Держбюджету, за відповідністю напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, наївністю у розпорядників бюджетних коштів невикористаних бюджетних асигнувань.

Органи держказначейства реєструють і беруть на облік зобов'язання та фінансові зобов'язання за бюджетними коштами. Подані розпорядниками реєстри зобов'язань з підтверджуючими документами звіряються на предмет відповідності, перевіряється також наявність залишків невикористаних бюджетних асигнувань за відповідними кодами функціональної та економічної класифікації видатків. Зобов'язання розпорядників коштів можуть переоформлятись в разі внесення змін до кошторисів доходів і видатків розпорядників як за загальним, так і за спеціальним фондами.

Органи Державної контрольно-ревізійної служби України здійінюють контроль за:

• цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів;

• цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів, одержаних під гарантію Кабінету Міністрів України;

• порядком ведення бухгалтерського обліку та достовірністю звітності про виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів, кошторисів;

• щомісячно надає Верховній Раді України та Мінфіну узагальнені результати звітів про проведені перевірки.

Верховна Рада АРК та відповідні ради у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства здійснюють:

• контроль за виконанням рішення відповідної ради про бюджет;

• інші повноваження, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до ст. 138 Конституції України до відання Автономної Республіки Крим належить виконання бюджету республіки на основі єдиної податкової та бюджетної політики України. Верховна Рада АРК може здійснювати контроль за виконанням рішення про бюджет автономії самостійно - шляхом розгляду квартальних рішень та звітів про виконання бюджету, та через Рахункову палату Верховної Ради АРК. Реалізуючи повноваження щодо контролю за дотриманням бюджетного законодавства, Рахункова палата здійснює контроль та перевірку: використання коштів бюджету, в тому числі поквартального розподілу видатків відповідно до затверджених показників бюджету; своєчасності й повноти надходжень до бюджету, ефективності управління коштами бюджету тощо.

Місцеві ради народних депутатів, здійснюючи контроль за виконанням відповідних бюджетів (згідно зі ст. 143 Конституції України), розглядають квартальні та річні звіти про виконання бюджету, перевірені комісією з питань бюджету відповідної ради, затверджують звіт про виконання бюджету, а в разі виявлення комісією бюджетних порушень, приймають інше рішення з цього приводу.

Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад здійснюють контроль за відповідністю бюджетному законодавству України показників затверджених місцевих бюджетів відповідного рівня.

Місцеві державні адміністрації, здійснюючи виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, забезпечують виконання вимог Бюджетного кодексу та іншого бюджетного законодавства, підготовку й виконання відповідних бюджетів, звітність про виконання бюджетів і програм. Держадміністрації здійснюють державний контроль за станом фінансової дисципліни, обліку, звітності, виконанням державних контрактів, зобов'язань перед бюджетом. Для здійснення такого контроль держадміністрації наділені повноваженнями отримувати від усіх суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності інформацію, передбачену актами законодавства для виконання бюджету (Закон України «Про місцеві державні адміністрації»).

Виконавчі органи відповідних рад, реалізуючи повноваження щодо бюджетного контролю, щоквартально готують і подають відповідній раді письмовий звіт про хід і результати виконання бюджету, здійснюють контроль за дотриманням зобов'язань щодо платежів до місцевого бюджету на підприємствах, в організаціях незалежно від форм власності (Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відомчий контроль проводять контрольно-ревізійні управління міністерств та відомств. Він полягає в перевірці цільового використання коштів, виділених з бюджету на підприємствах, в організаціях, установах, які знаходяться в їх підпорядкуванні.

Внутрішній контроль здійснюється фінансовими службами підприємств, організацій, установ та полягає в перевірці розрахунків з бюджетом по податках і платежах та використання виділених бюджетних коштів. Внутрішній контроль являє собою сукупність правил, що дозволяють керівникам і внутрішнім аудиторам приймати рішення, керуючись достовірними і точними фіскальними даними. Засоби внутрішнього контролю встановлюються в системі обліку, а використовуються керівником. Внутрішній бюджетний контроль здійснюється з метою:

• забезпечення виконання бюджетних програм;

• забезпечення використання бюджетних коштів на цілі, визначені бюджетом;

• збереження бюджетних коштів;

• виявлення фактів порушення під час проведення операцій з бюджетними коштами та їх усунення;

• запобігання зловживанням посадових осіб під час використання бюджетних коштів;

• забезпечення правильності та достовірності ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності;

• забезпечення зберігання документів, що застосовуються у бюджетному процесі, та контролю за доступом до них;

• об'єктивного розподілу обов'язків (до проведення операцій з бюджетними коштами залучаються не менш ніж дві особи).

Незалежний контроль проводять спеціалізовані аудиторські фірми. Незалежний контроль полягає в перевірці фінансової та бюджетної звітності бюджетної установи щодо відповідності її правилам бухгалтерсікого обліку та чинним фінансовим нормативним актам.

Попередній бюджетний контроль здійснюється під час складання, розгляду та затвердження бюджетів різних рівнів, кошторисів доходів і видатків бюджетних установ, розрахунків для одержання бюджетних трансфертів, розробки та прийняття бюджетного і податкового законодавства. Такий контроль сприяє досягненю узгодженості в бюджетному процесі річних і стратегічних завдань, визначенню пріоритетних бюджетних програм і напрямків діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування. В умовах обмеженого обсягу бюджетних ресурсів такий контроль має сприяти встановленню ефективного і раціонального способу надання суспільних благ та споживання бюджетних коштів.

Поточний бюджетний контроль проводиться в ході виконання Державного та місцевих бюджетів, кошторисів доходів і видатків протягом бюджетного року. Здійснюється на основі первинних документів оперативного та бюджетно-бухгалтерського обліку й звітності. Поточний контроль покликаний регулювати:

• економічність на базі первинних документів, оперативно реагуючи на появу заборгованості, збитків;

• ефективність на базі даних бухгалтерського обліку, реагуючи на ефективність господарської діяльності;

• відповідність дотримання встановлених норм та пріоритетів політики, додержання фінансової дисципліни.

Подальший (наступний) бюджетний контроль проводиться після закінчення бюджетного року або певного звітного періоду (квартал, півріччя) в межах бюджетного року; полягає у виявленні причин відхилень планових і фактичних показників, повноти та своєчасності надходження передбачених бюджетом коштів, у перевірці цільового використання коштів; здійснюється на основі звітних фінансових документів відповідних органів. Метою цього контролю є виявлення:

• порушень бюджетного законодавства, дотримання встановлених пріоритетів;

• законності проведених операцій;

• достовірності звітності;

• зловживань та вжиття заходів з усунення порушень;

• необхідності притягнення винних до відповідальності.

1.3. Кредитування та відсотки

Бюджетним організаціям забороняється витрачати кошти на цілі, не передбачені затвердженими кошторисами доходів і видатків, та допускати понадлімітне використання бюджетних асигнувань; розміщувати за рахунок відповідного бюджету замовлення на продукцію, роботи і послуги, фінансування яких не передбачене відповідними бюджетами чи затвердженими в установленому порядку кошторисами доходів і видатків.

Територіальні органи Державного казначейства здійснюють видатки Державного бюджету в межах коштів, отриманих від вищого органу Державного казначейства.

На підставі поданих розпорядником бюджетних коштів платіжних доручень, до яких додаються відповідні рахунки, рахунки-фактури, накладні, товаротранспортні накладні, трудові угоди, договори на виконання робіт, акти виконаних робіт тощо, орган Державного казначейства перераховує кошти за надані послуги, виконані роботи безпосередньо суб'єктам господарської діяльності.

Перехід до казначейського виконання Державного бюджету означає створення єдиного казначейського рахунка, який об'єднав у систему бюджетні рахунки, відкриті на ім'я органів Державного казначейства, та поточні рахунки розпорядників державних коштів, які були відкриті в установах комерційних банків. Це дало змогу запобігти розпорошенню бюджетних коштів, забезпечити налагоджений попередній фінансовий контроль з боку держави за їх раціональним використанням, дотриманням фінансової дисципліни державними органами, тобто контроль за виконанням вимог законів, що регулюють фінансові взаємовідносини різних суб'єктів господарювання з державою.

Реалізація принципу єдиного казначейського рахунка Державного казначейства в НБУ дає змогу мати точну, вичерпну інформацію про щоденний стан державних фінансів, керуючись якою можна маневрувати державними коштами з метою їх най-раціональнішого використання.

Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, Державна контрольно-ревізійна служба України, місцеві фінансові органи, голови виконавчих органів міських, міст районного значення, селищних та сільських рад, головні розпорядники бюджетних коштів у межах своїх повноважень можуть призупиняти бюджетні асигнування у разі:

— несвоєчасного і неповного подання звітності про виконання бюджету;

— невиконання вимог щодо бухгалтерського обліку, складання звітності та внутрішнього фінансового контролю за бюджетними коштами і недотримання порядку перерахування цих коштів;

— подання недостовірних звітів та інформації про виконання бюджету;

— порушення розпорядниками бюджетних коштів вимог щодо взяття ними бюджетних зобов'язань;

— нецільового використання бюджетних коштів.

У разі виявлення бюджетного правопорушення до винних осіб можуть застосовуватись адміністративні стягнення та зупинятись операції з бюджетними коштами.

ВИСНОВКИ

Створення ефективної контрольно-ревізійної системи в Україні та координація діяльності всіх контрольних органів і служб є одним з важливих напряму в подальшого вдосконалення фінансового контролю. З цією метою необхідно передбачити заходи щодо посилення ролі державного відомчого контролю, розвитку муніципального та аудиторського контролю, комп'ютеризації контрольних органів і створення єдиної комп'ютерної мережі, що б дало змогу координувати їх діяльність.

Не менш важливим завданням є розроблення методичної бази контролю з урахуванням особливостей об'єктів контролю, а також залучення до ревізійної роботи кваліфікованих спеціалістів.

Створення ефективної цілісної системи фінансового контролю пов'язується із розробленням Концепції вдосконалення державного фінансового контролю та прийняттям базового закону «Про фінансовий контроль в Україні». Передбачено, зокрема, закріплення в Законі структури системи та статусу і функцій суб'єктів фінансового контролю, основних засад його методологічного і методичного забезпечення; правових норм взаємодії органів фінансового контролю з правоохоронними органами та дерегулю-вання підприємницької діяльності шляхом законодавчого обмеження створення нових органів фінансового контролю, визначення і розмежування їх функцій, обмеження застосування деяких форм фінансового контролю та втручання правоохоронних органів і органів державного фінансового контролю у діяльність суб'єктів господарювання. За однією із контрольних служб має бути закріплена роль координатора з правом приймати останнє рішення у спірних питаннях. В Україні — це Міжвідомча комісія з питань державного фінансового контролю, створена при Раді національної безпеки й оборони України. Проте і надалі залишається актуальною необхідність створення Державної координаційної ради з питань фінансового контролю, яка взяла б на себе координацію дій усіх структур щодо розроблення і реалізації заходів, спрямованих на удосконалення державного фінансового контролю. Удосконаленню контрольно-ревізійної роботи в Україні сприяло б створення Асоціації зі співробітництва органів державного фінансового контролю, що уже зроблено в ряді країн, у тому числі й у Російській Федерації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Економіка підприємства. За ред. С.Ф. Покропивного. рос. мовою.

2. Економіка: Навч. посіб. для загальноосвіт. навч. закл. / За ред. С.В. Степаненка.

3. Єріна А.М. Організація вибіркових обстежень.

4. Єріна А.М. Статистичне моделювання та прогнозування.

5. Єжова Л.Ф. Інформаційний маркетинг.

6. Жлуктенко В.І. та ін. Теорія ймовірностей і математична статистика. ч. 2. Математична статистика.

7. Завіновська Г.О. Економіка праці.

8. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика.

9. Кардаш В.Я. Товарна інноваційна політика.

10. Керб Л.П. Основи охорони праці.

11. Кіндрацька Л.М. Бухгалтерський облік у банках України.

12. Ковальчук Г.О. Економіка родини.

13. Ковальчук Г.О. Активізація навчання в економічній освіті.

14. Козаков В.А. Психологія діяльності та навчальний менеджмент. У 2-х ч. ч. 1. Психологія суб'єкта діяльності.

15. Колечко О.Д., Крилова В.Г. Французька мова. Підруч. для студентів-економістів.

16. Колечко О.Д., Крилова В.Г., Машкова І.М., Яременко І.А. Збірник економічних текстів для домашнього читання (фр. мова).

17. Колотило Д.М., Соколовський А.Т., Афтанділянц В.В. Міжнародні системи вимірювання в економіці.





Реферат на тему: Бюджетний процес та його фінансовий контроль (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.