Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Менеджмент

Аналіз діяльності державного підприємства та впровадження логістичних засад в управлінні ним (дипломна робота)

План

ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЛОГІСТИКИ ЯК КОНЦЕПЦІЯ УПРАВЛІННЯ 7

1.1 Логістика – сутність, принципи, інструменти. 7

1.2 Логістична концепція управління підприємством. 12

1.3 Основні шляхи застосування логістики в діяльності українським підприємством. 19

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ОРИЗОН-НАВІГАЦІЯ» ТА МОЖЛИВОСТЕЙ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСАД ЛОГІСТИКИ. 25

2.1 Загальна характеристика діяльності ДП «ОРИЗОН-НАВІГАЦІЯ». 25

2.2 Аналіз системи постачання та збуту на підприємстві. 34

2.3 Аналіз системи управління підприємством. 40

РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ ЛОГІСТИЧНИХ ЗАСАД В УПРАВЛІННІ ДЕРЖАВНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ОРИЗОН-НАВІГАЦІЯ» 45

3.1 Створення логістичної системи підприємства. 45

3.2 Удосконалення управління з використанням принципів логістики 47

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ НА ДП «ОРИЗОН-НАВІГАЦІЯ» 55

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 68

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальнiсть теми. В даний час термін «логістика» став активно уживатися в економічній діяльності. Він міцно укорінився в господарській діяльності на мікро- і макро рівнях.

Логiстика охоплює всю сферу і спектр діяльності підприємства, але на всіх стадіях розвитку виробництва вона за допомогою сукупності різних видів діяльності, способів і засобів прагне скоротити витрати і випустити продукцію заданої кількості і якості у встановлені терміни і у встановленому місці.

Логiстика, проникаючи у всi сфери діяльності підприємства, охоплює процес планування, реалізації, контролю витрат, переміщення і зберігання матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції, а також пов′язаної з ними інформації про постачання товарів від місця виробництва до місця споживання.

Багато підприємств, якi перейшли на організацію виробництва за принципами логістики, стали рацiональніше організовувати весь виробничий цикл.

Завдяки цій концепції стали раціональніше використовувати кредити на покупку матеріальних ресурсів, раціональніше здійснювати закупівлю сировини і матеріалів, обирати постачальникiв, організовувати процес виробництва продукції, раціональніше стали здійснювати процес розподілу готової продукції, а також пов′язані з цим інформаційні процеси, супроводжуючі всі стадії організації виробництва.

Завдяки дотриманню всіх цих умов, підприємства, що перейшли на систему організацiї виробництва за принципами логістики, стабільно забезпечують конкурентоспроможність фірми. Це своєчасне завоювання нових ринків сировини, матеріалів і товарів. Це зручна доставка продукції, її упаковка, якщо необхідно, це iнструкції по використанню продукції, надання гарантії. У зв′язку з швидкими змінами ринкових умов підприємства, що перейшли на логістичну організацію, мають переважну можливість адаптації системи до умов навколишнього середовища. Що в свою чергу забезпечує досягнення мети, поставленої перед підприємством, тобто скорочення витрат і досягнення максимального прибутку.

Тим більше, що матерiальний потік, рухаючись від первинного джерела сировини через ланцюг виробничих, транспортних і посередницьких ланок до кінцевого споживача, постійно збільшується у вартості. Проведені у Великобританії дослідження показали, що у вартості продукту, що потрапив до кінцевого споживача, бiльше 70% складають витрати, пов'язані зі зберіганням, транспортуванням, упаковкою та іншими операціями, що забезпечують просування матеріального потоку. Тому в час, коли підприємства ставлять за мету знизити вартість продукції ефективне застосування логістики грає ключову роль у вирішенні цього питання.

Питанням становлення логістики як науки приділяли увагу наступні вчені: А.У. Альбеков, А.М. Гаджинський, Є.В. Крикавський, Л.Б. Миротин, О.А. Митько, Ю.М. Неруш, В.І. Сергєєв, Громовік Б. П. інші. Аналіз літературних джерел, присвячених логiстиці, дозволяє виявити широкий спектр проблем, що постають перед впровадженням логістичних системи на підприємствах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дипломної роботи тісно пов'язана з темою науково-дослідної роботи кафедри менеджменту «Пiдвищення конкурентоспроможності організації в умовах трансформації економіки України ».

Метою дипломної роботи є комплексне дослідження проблем використання логістичних засад в управління підприємством та розробка і обгрунтування шляхiв їх вирішення.

Відповідно для досягнення поставленої мети були сформульовані такі основні завдання:

– розкрити основні категорiї, які характеризують логістику, її підходи, концепції, та виокремити основні шляхи застосування логістики в діяльності вітчизняних підприємств;

– проаналiзувати стан господарської діяльності державного підприємства «ОРИЗОН-НАВІГАЦІЯ»;

– зробити аналіз систем постачання та збуту на даному підприємстві;

– розробити низку заходів щодо впровадження та удосконалення, вже існуючих логістичних засад в управлінні державним підприємством «ОРИЗОН-НАВІГАЦІЯ».

Об'єктом дослідження виступає Державне підприємство «ОРИЗОН-НАВІГАЦІЯ».

Предмет дослiдження – логістичні засади в управлінні підприємством.

Теоретичною та інформаційною базою дослідження є сучасні теорії управління підприємством, науковi концепції, періодичні публікації вітчизняних та зарубіжних вчених, спеціальна економічна література, періодичні видання, дані господарської діяльності державного підприємства «ОРИЗОН-НАВІГАЦІЯ», законодавчі та нормативні акти України.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань використано комплекс методів наукового дослiдження: узагальнення, систематизація наукових літературних джерел, факторний аналіз та інші.

Практичне значення отриманих результатів. В дипломній роботі розроблені та запропоновані заходи щодо вирішення проблем використання логістичних засад в управлінні державним підприємством «ОРИЗОН-НАВГАЦІЯ» у м. Сміла.

Структура та обсяг дипломної роботи.Дипломна робота складається iз вступу, чотирьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаних джерел із 29 найменувань. Робота містить

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЛОГІСТИКИ ЯК КОНЦЕПЦІЯ УПРАВЛІННЯ

1. 1 Логістика – сутність, принципи, інструменти

Тривалий час під логiстикою розумiлась діяльність із управління переміщенням військ та організації їх тилового забезпечення, однак поступово логістика як специфічний вид діяльності перейшла із військової сфери до сфери господарської практики. І зараз все бiльш застосовується, та вдосконалюється як окрема категорія на вітчизняних підприємствах. [22, с.65]

На сьогодні у закордонній i вітчизняній літературі немає єдиного визначення логістики. Багатоманітність визначень поняття логістики пов'язана насамперед з тим, що еволюцiонувала сама концепція логiстики, тому як саме визначення, так і об'єкти дослідження логістики змінювалися й уточнювалися з розвитком ринкових відносин.

Так, вiдомі наступні поняття.

Логiстика – наука про планування, організацію, управління, контроль і регулювання переміщення матеріальних і інформаційних потоків у просторі і в часі від їхнього первинного джерела до кінцевого споживача.

Логiстика – наука про планування, контроль і управління транспортуванням, складуванням та iншими матеріальними і нематеріальними операціями, здійснюваними у процесі доведення сировини i матеріалів до виробничого підприємства, внутрішньозаводської переробки сировини, матеріалів і напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача з врахуванням iнтересів та вимог останнього, а також передачi й обробки відповідної інформації.

Логiстика – це гармонізація інтересів учасників процесу переміщення продукції, форма оптимізації ринкових зв'язків, тобто вдосконалення управління матеріальними i пов'язаними з ними інформаційними та фінансовими потоками на шляху від первинного джерела сировини до кінцевого споживача готової продукцiї на основі системного підходу й економічних компромісів для отримання синергичного ефекту.

Логiстика – це мистецтво управління потоком матеріалів і продуктів від зовнішнього джерела до споживача.

Логiстика – новий науковий напрямок, учення про планування, управління і спостереження (відстеження) під час переміщення матеріальних та інформаційних потоків у виробничих і енергетичних системах.

Логiстика – це наукове учення про планування, управління і контроль потоків матеріалів, енергії та інформації в окремих видах підприємства.

Логiстика – міждисциплінарний науковий напрямок, безпосередньо пов'язаний з пошуком нових можливостей підвищення ефективності матеріальних та інформаційних потокiв. [21, c.13]

Отже, з усього вище перерахованого можна сформулювати наступне визначення логістики. Логiстика – це наукова дисципліна (або вид практичної діяльності), що пов'язана з плануванням, організацією, управлінням, контролем та регулюванням матеріальних та інформаційних потоків у просторі і часі від їх першоджерела до кінцевого споживача, з метою пошуку шляхів підвищення їх ефективності.

Основне завдання логістики — досягнення фiрмою найбільшого прибутку. На жаль, логістика розглядається крізь призму досягнення фірмою стратегічних цілей і оптимізації її основних оперативних процесів (наприклад, транспортування і зберігання вантажів). У зв'язку з цим розрізняють загальні та підпорядковані їм локальні завдання логiстики. Для виконання загального завдання необхiдно забезпечити з найменшими витратами максимальну пристосованість фірм до мінливої ринкової ситуації, збільшення їх частки товару на ринку та переваги перед конкурентами. Одним iз загальних завдань логістики є створення ефективної інтегрованої системи регулювання матеріальних та інформаційних потоків i контролю за ними, що забезпечувало б високу якiсть постачання продукції. З цим завданням тісно пов'язані такі проблеми, як забезпечення взаємної відповідності матеріальних та інформаційних потоків, контроль матеріального потоку та передача даних до єдиного центру, визначення стратегії і технології фізичного переміщення товарів, розробка способів управління операціями їх руху, встановлення форм стандартизації напівфабрикатів та пакування, визначення обсягу виробництва, транспортування і складування, розбіжностей між бажаними та можливими закупівлями і виробництвами.

Прикладом локального завдання логістики є оптимізація виробничих запасів та максимальне скорочення часу зберігання і транспортування вантажів. Недостатній зв'язок концепції логістики з активною ринковою стратегією часто призводить до того, що сама по собі закупiвля сировини, напівфабрикатів, комплектуючих стає мотивом для початку випуску тієї чи іншої продукції без належного попиту на неї. Однак у нинiшній ринковій ситуації такий підхід до випуску продукції може призвести до комерційного провалу. Орiєнтація на мінімізацію витрат, безперечно, необхідна, але за оптимального рівня поєднання витрат і рентабельності основного та оборотного капіталу, задіяного в межах ринкової стратегії. [4, с.45]

Цілями сучасної логiстики є.

1) надходження всіх матеріалів у відповідних кількостях, якості й асортименті до місця споживання;

2) змiни запасів матеріалів у відповідь на інформацію про можливості їх швидкого придбання;

3) зміна полiтики продажу вироблюваних товарів на політику виробництва товарів, що продаються;

4) зменшення оптимального розмiру партії постачання та обробки до одиниці;

5) якісне виконання усiх замовлень у мінімальні строки. Досягнення сукупності поставлених цілей - це ідеал, до якого слід прагнути. І чим вищий виробничий та інфраструктурний потенціал, тим легше досягти цього ідеалу. Успішній реалізації даної концепції логістики окремими фірмами сприяє створення ними системи оперативної доставки вантажів. [12, с.346]

У Нiмеччині, наприклад, замовлення на матеріали та вироби відповідного асортименту виконують протягом 24 год. Замовлення, в яких враховуються індивідуальні потреби замовника, виконуються за 14 днів. [23, с.6]

Принципи логiстики є початковими положеннями, на основі яких здійснюється побудова і функціонування логістичних систем.

1. Принцип системностi припускає формування інтегрованої системи управління матеріальними потоками у рамках виробничо-збутової системи. Цей принцип знаходить своє віддзеркалення в розробцi і здійсненні на практиці єдиного технологічного процесу виконання виробничих замовлень на стадіях закупівлі, виробництва і збуту продукції.

2. Принцип зворотного зв'язку передбачає, що цiлі і завдання логістичної системи визначаються вимогами ринку продуктів і послуг. Виходячи з очікуваних замовлень, необхiдної якості і термінів постачань встановлюються масштаби і асортимент вироблюваної продукції, формуються замовлення на матеріали. У свою чергу, відповідно до прийнятої стратегії закупівель визначається величина поточного і необхідного запасу і так далі. Реалiзація принципу зворотного зв'язку вимагає виділення у складі логістичної системи відповідного блоку, який би здійснював збір і обробку інформації про ефективність дій системи, що управляє, і вимоги товарного ринку.

3. Принцип оптимальності полягає в досягненні такої узгодженості стадій процесу руху товару і дій учасників, при якій забезпечується найбільша ефективність функціонування пiдприємства як виробничо-збутової системи.

4. Принцип гнучкостi припускає високу мiру приспосабливаемости логістичної системи до умов її функціонування і специфічних запитів споживачів. Реалізація принципу гнучкості вимагає проведення робіт по прогнозуванню тенденцій зміни стану зовнішнього економічного середовища і вироблення адекватних ним дiй.

5. Надійність постачань як принцип логiстики припускає створення таких органiзаційно-економічних умов, якi забезпечували б безперебiйне постачання підприємства необхідними матеріальними ресурсами і безумовне виконання графіку постачань готової продукції. Принцип надійності постачань припускає необхідність синхронізації усіх стадій руху товару, координації дій з управління постачаннями і перевезеннями, створення виробничих і резервних запасів.

6. Принцип комп'ютеризації полягає в тому, що усi логістичні функції і процес руху товару в цілому повинні виконуватися з максимальною мірою автоматизації. Автоматична система покликана здiйснювати контроль за пересуванням матеріалів і накопичувати інформацію про наявність напівфабрикатів, випуск готової продукції, стан виробничих запасів, об'єм постачань, мiри виконання замовлень та ін. Найбiльший ефект "ущільнення часу" і гарантію високоякісного обслуговування споживачів дають інформаційно-управлінські системи, що здійснюють контроль і регулювання руху товару з моменту закупівлі матеріалу до вступу готового продукту замовниковi. [18, с.115]

Основними інструментами управління логістикою є:

1) її бюджет як складова частина загального бюджету фірми при плануванні її господарської діяльності;

2) показники логістики;

3) планування номенклатури товарів методом АВІ;

4) методи дослідження операцій. [7, с.234]

У розвинутих країнах до основних логiстичних показників належать:

– частота оборотності усіх запасів, яку визначають як відношення розміру товарообороту до обсягу складських запасiв;

– загальнi витрати на матеріально-технічне постачання з розрахунку на одиницю товарообороту;

– ступінь готовності постачальника (%), який визначають як частку вiд ділення обсягу потреб, що задовольняються в зазначений термін, на загальний обсяг потреб;

– витрати на логiстику (% від загальних витрат);

– швидкiсть обертання матеріальних ресурсів по окремих складах;

– витрати на вiдправлення одиниці продукції;

– витрати на тонно-кілометр вантажів, що перевозяться;

– завантаження складу та парку транспортних засобів;

– ступінь ризику, пов'язаного зі складуванням запасів. [2, с.156]

Дійсно, логiстика сприяє підвищенню ефективності роботи підприємства, але за умови дотримання наступних вимог :

– підтримка зв'язку логістики з корпоративною стратегією;

– вдосконалення організації руху матерiальних потоків;

– доступ i використання необхідної інформації і сучасної технології її обробки;

– ефективне управління трудовими ресурсами;

– облік прибутку від логістики в системі фінансових показників;

– визначення оптимальних рівнів якості логістичного обслуговування з метою підвищення рентабельності;

– ретельна розробка логiстичних операцій. [24, с.246]

1.2. Логiстична концепція управління підприємством.

Вивчення логiстики повинне спиратися на розуміння основної концептуальної ідеї логістичного підходу – посилення значущості діяльності з управління матеріальними потоками.

Концепцiя логістики – це система поглядів на раціоналізацію господарської діяльності шляхом оптимізації потокових процесів. [15, с.198]

Причинами переходу до концепції логістики стали:

– енергетична криза 70-х років XX сторіччя, яка спонукала до пошуку нетрадицiйних шляхів зниження витрат, і, зокрема, логiстичних витрат (витрат на зберiгання запасів, збут, постачання, транспортування і т. ін.);

– перехiд від ринку продавця до ринку споживача (від "концепції виробництва" до "концепції маркетингу"), що призвело до рiзкого підвищення конкуренції та спонукало шукати нові шляхи забезпечення конкурентних переваг за рахунок зниження собівартості шляхом раціоналізації логістичних операцій та поліпшення якості постачання (логістичний сервіс);

– здобутки науково-технічного прогресу, і, зокрема, комп'ютеризація управління, яка дозволила ефективно контролювати всі основні та допоміжні процеси сфери виробництва і розподілу. [19, с.145]

Основні положення концепції логiстики (за Гаджинським О.М.):

1 Використання в логiстиці системного підходу. Максимальний ефект можна одержати, оптимізуючи або сукупний матеріальний потiк на всій його відстані, або окремі значнi його відрізки. При цьому всi ланки матеріального ланцюжка повиннi розглядатися як частини відповідних макрологістичних або мікрологістичних систем.

2 Відмова від використання унiверсального технологiчного і піднімально-транспортувального устаткування та використання для проведення логістичних операцій спеціального обладнання. Для використання логістичного підходу потрібно мати високий рівень науково-технiчного розвитку.

3 Гуманізація технологічних процесів у логiстиці, створення сучасних умов праці, використання спеціально підготовленого персоналу.

4 Урахування логістичних витрат на всій відстані логістичного ланцюжка.

5 Розвиток послуг логістичного сервісу на сучасному рівні.

6 Забезпечення спроможності логiстичних систем до адаптації в умовах невизначеності оточуючого ринкового середовища. [6, с.128]

Головною метою логістики є найбільш повне, з мінімальними витратами пристосування фірми до ринкової ситуацiї, збільшення власної присутності на ринку та одержання конкурентних переваг шляхом створення інтегрованої ефективної системи регулювання та контролю матеріальних та інформаційних потоків. [5, с.312]

До окремих цілей логістики можуть бути вiднесені такі:

– своєчасне постачання відповідної кількості, якості, асортименту вантажів до місця їх споживання;

– управління запасами ресурсів;

– узгодження полiтики розподілу з політикою виробництва продукції;

– формування оптимальних розмірів партій поставок та переробки;

– якісне виконання всiх замовлень у встановлені строки тощо. [3, с.412]

Уся ця сукупність цілей може бути визначена за допомогою "шести правил логістики":

1. Вантаж - необхідний товар

2. Якiсть - необхідної якості

3. Кількiсть - в необхідній кількості

4. Час - в необхідний час

5. Мiсце - в потрібному місці

6. Витрати - з мінiмальними витратами. [14, с.123]

У процесі управління матерiальними потоками в економіці вирішується багато різноманітних завдань. А саме: завдання щодо прогнозування попиту та виробництва, завдання стосовно визначення оптимальних обсягів та напрямів руху матеріальних потоків, завдання щодо організації складування, пакування, транспортування й т. ін. Усi вони вирішуються підприємствами-виробниками, транспортними підприємствами, підприємствами та організаціями гуртової та роздрібної торгiвлі, комерційно-посередницькими організаціями, які у сукупності формують логістичні ланцюжки.

Логістичний ланцюжок – група партнерів, котрі разом переробляють вхідні матеріальні ресурси й інформацію у вихідні продукти у вигляді товарів та послуг.

Кожне з цих пiдприємств (організацій) спеціалізується на виконанні якоїсь логістичної функції: інтеграційної, координуючої, регулювальної, контролюючої, плануючої, обслуговуючої.

Логiстична функція – укрупнена група логістичних операцій, спрямованих на реалізацію цілей логістичної системи.

Логiстична операція – сукупність дій, спрямованих на перетворення матеріальних та інформаційних потоків. [17, с.243]

До основних логістичних функцій можуть бути віднесені наступні:

– формування комерційних зв'язків з постачання товарів або надання послуг;

– визначення обсягів та напрямів руху матеріальних потоків;

– прогнозні оцінки потреби в перевезенні;

– розвиток, розміщення та організація складського господарства;

– управлiння запасами;

– здійснення перевезень;

– управлiння складськими операціями;

– оперативне планування виробництва. [12, 494]

Сучасне підприємство та його основна організаційна структура — виробництво належать до категорiї складних систем. Ця обставина повинна бути врахована в аналізі особливостей функціонування підприємства, оцінці його економічної ефективності й економічного управління. Поняття "система" передбачає цілісність об'єкта, що складається з багатьох взаємопов'язаних та взаємодіючих елементів. Функцiонування цього об'єкта визначається сформульованими місією та цілями.

Більшість підприємств належить до багаторівневих ієрархічних структур з такими характерними рисами:

1. автономнiсть окремих підсистем (елементів);

2. пріоритет вищих за рівнем підсистем порівняно з нижчими;

3. керованість нижчих за рівнем підсистем з боку вищих.

З умови пов'язаності підсистем підприємства між собою, а також із системою-резидентом можна визначити певні вимоги до відносин між підсистемами, що суттєво впливають на ефективність управління підприємством:

1. необхіднiсть чіткого узгодження цілей між рівнями підсистем та системою загалом;

2. забезпечення iнформаційної сумісності підсистем, можливості оперативної обробки та передання даних у наступні ланки системи;

3. застосування єдиної формалізації структури інформації у вигляді типових документів, форм обліку, показників контролю функціонування підсистем і підприємства загалом;

4. обробка інформації, що надходить у режимі реального часу. Організація управління підприємством залежить від складності його структури, масштабу й виду діяльності, наявності зв'язків з іншими суб'єктами господарської діяльності. Для бiльшості підприємств характерні три основні види управління їх діяльністю: виробниче, організаційне й економічне. У складних умовах України відбувається процес становлення нового для неї корпоративного управління, для якого характерною є корпоративна організація власності. Це — об'єднання фiнансових і промислових підприємств, промислових і торговельних підприємств, створення банками лізингових фірм, венчурних компаній, спільна участь кількох підприємств у створенні акціонерного капіталу одного підприємства. Права учасників таких об'єднань залежать від відсотка акцій, що їм належать. [16, с.176]

Так як, сучасний ринок – це ринок покупці, то він висуває високі вимоги до гнучкості виробництва та часу задоволення ринкових потреб. Ці вимоги узгоджуються з логістичною концепцією. Отже, основним завданням логістики є оптимізація матеріальних, а також пов'язаних з ними інформаційних та фінансових потоків, оптимізація бiзнес-процесів з метою мінімізації загальних витрат ресурсів.

Пiдприємство, яке хоче в умовах постійно зростаючої конкуренції утриматися зі своєю продукцією на ринку, повинно, крiм постійної турботи про якісні параметри виробів, упроваджувати такі внутрішні організаційні механізми свого функціонування, що були б постійно спрямовані на максимальну координацію матеріальних, фінансових та інформаційних потоків. Інформаційні потоки акумулюють данi про поведінку клієнта на ринку та визначають поточний стан підприємства. Саме методи логістичного управління підпорядковуються стратегічним цілям підприємства, дають змогу своєчасно та адекватно реагувати на рiзноманітні фактори зовнішнього середовища, такі, як економічні, політичні, правові, соціальні, екологiчні.

На рівні підприємства логiстична система поділяється на ряд структур, які можна представити у вигляді горизонтальних підсистем у ділянці постачання, виробництва і збуту. Водночас, в рамках кожної із підсистем знаходяться структури функціонального характеру – складське господарство, транспорт, послуги, забезпечення й обробка інформації. Кожний з цих елементів є присутнім на будь-якому виробництві, а логістична концепція об'єднує їх у систему із загальними цілями і завданнями, що лежать у сфері мінімізації витрат усього виробництва загалом, а не окремих його елементів. Інструментом такого об'єднання є інформаційне забезпечення процесів виробництва, починаючи з постачання i закінчуючи збутом продукції. Дедалі відчутнішою стає необхідність у розвитку і впровадженні в практику логістичних інформаційних систем, що дозволили б органічно об'єднати в єдине ціле всі логістичні підсистеми. Це зумовлено тим, що iнформація на сучасному рівні розвитку – це самостійний виробничий чинник, потенційні можливості якого відкривають широкі перспективи для зміцнення конкурентоспроможності підприємства. При цьому інформаційна логiстична система припускає створення комп'ютерної мережі, баз даних, комунікацій, комплексу заходів щодо прийняття оперативних рiшень. В умовах невизначеності і нестійкості ринкового середовища підвищується важливість логістичного підходу до управління бізнесом. Це пояснюється рядом факторiв, серед яких розширення асортименту та рiст номенклатури продукції, зростаючий об'єм фізичних операцій у системах постачання та розподілу, підвищення вимог споживачів до рівня обслуговування.

Покращення роботи у сферi розподілу може забезпечити високу конкурентоспроможність за рахунок зниження загальних витрат і одночасного підвищення надійності та якості поставок. За кордоном логістика давно стала практичним інструментом бізнесу, а інтегрований логістичний підхід застосовується найвідомішими фiрмами і корпораціями, такими як Coca-Cola, General Motors, Volvo, Nokia та багатьма іншими. [25, с.137]

В основі логістичного менеджменту лежить iдея неперервного моніторингу всього ланцюга поставок, починаючи з постачання сировини та закінчуючи доставкою готової продукції споживачам. Керівництво підприємства отримує можливість оцінити ступiнь використання ресурсів, виявити джерела та причини втрат, скоординувати діяльність працівників з метою покращення результатів. Вiдомо, що впровадження логістичних принципів в управління матеріальними потоками дає змогу знизити рівень запасів на 30-50 % та скоротити час руху продукції на 25-45 %. Істотне зростання швидкості матеріальних та фінансових потоків приводить до більш динамічної взаємодії об'єктів ринкових вiдносин. Крім того, впровадження логістичного менеджменту дасть змогу прискорити обертання інвестованого капіталу, зменшити собівартість продукції, пiдвищити якість обслуговування споживачів і тим самим зміцнить стiйкість підприємства на ринку. Для систематизації логiстичних процесів, а також впровадження логістичного управління у повсякденну діяльність, необхідно створити самостійний підрозділ в організаційній структурі підприємства – службу логістики. Служба логістики повинна тісно взаємодіяти з основними функціональними підрозділами підприємства, забезпечуючи оптимізацію їх діяльності та системну стійкість підприємства. Вiдомо, що інвестори та закордонні партнери віддають перевагу підприємствам, які мають у своїй структурi таку логістичну службу. Створення служби логістики дасть змогу поєднати в єдину систему задачі логістичного управління внутрішніми бiзнес-процесами підприємства з бізнес-процесами партнерів та споживачів. Ефективна взаємодія функціональних підрозділів та служби логістики дасть змогу реалізувати стратегічну мету підприємства. Провiдні захiдні спеціалісти в області логістичного менеджменту Д. Бауерсокс і Д. Клосс вважають, що ріст світової економіки, експансія новітніх технологій, розвиток та iнтеграція макрорегіональних господарських структур ведуть до глобалізації логістики. Створена велика кількість транснацiональних компаній, які використовують у бізнесі глобальні логістичні канали. Перспективи їхнього розвитку пов'язані насамперед з можливим збільшенням вiддачі на вкладений капітал, більш низькими тарифами логістичних посередникiв у інших країнах, кращими фінансовими умовами. Створенню логістичних каналів сприяють великі міжнародні транспортно-експедиторськi фірми, страхові компанії, які використовують глобальні телекомунікаційні мережі. [8, с.89]

1.3 Основні шляхи застосування логiстики в діяльності українських підприємств

Застосуваня логістики на пiдприємстві має здійснюватись системно. Отже, повинна створюватись логiстична система.

Стадії розвитку логiстичних систем.

Сьогодні виділяють чотири послідовні стадії розвитку логістичних систем.

Перша стадія розвитку логістики має такі характерні риси. Підприємства працюють на основі виконання смiнно-добових планових завдань, форма управління логістикою найменш удосконалена. Сфера дій логістичної системи пов'язана тільки з організацiєю збереження готової продукції та її транспортуванням.

Система діє за принципом безпосереднього реагування на щоденні коливання попиту та проблеми в процесi розподілення продукції. Робота системи логістики на цiй стадії її розвитку на підприємстві оцінюється величиною частки витрат на транспортування і iнші операції по розподіленню продукції в загальній сумі прибутку вiд продажу.

Для другої стадії розвитку логiстики характерним є управління потоком виробляємих підприємством товарів вiд останнього пункту виробничої лінії до кінцевого споживача. Контроль системи логiстики розповсюджується на такі функції: обслуговування замовника, обробка замовлень, збереження готової продукції на підприємстві, управлiння запасами готової продукції, перспективне планування роботи системи логiстики. Для виконання цих завдань використовуються комп'ютери, однак відповідні інформаційні системи не відрізняються, як правило, високою складнiстю.

Робота логiстичної системи оцінюється виходячи із порівняння кошторису витрат та реальних витрат.

Системи логiстики третього рівня контролюють логiстичні операції від закупівлі сировини до обслуговування кінцевого споживача продукції. Додатковими функціями таких систем є:

1) -доставка сировини на підприємство;

2) прогнозування збуту;

3) виробниче планування;

4) добування або закупiвля сировини;

5) управлiння запасами сировини або незавершеного виробництва;

6) проектування систем логiстики.

Єдина сфера, яка на цiй стадії не контролюється логiст-менеджером, - це повсякденне управління підприємством. Робота системи оцiнюється шляхом порівняння зі стандартом якості обслуговування. При цьому підприємства намагаються підвищити продуктивність системи, а не знизити витрати, що характерно для другої стадії розвитку логiстики. Управління здійснюється не за принципом безпосереднього реагування, а засновано на плануванні випереджуючого впливу.

Сфера дій в логiстичних системах четвертої стадії подібна третій за винятком того, що тут iнтегруються процеси планування та контролю операцій логістики з операціями маркетинга, збуту, виробництва i фінансів. Така iнтеграція сприяє тому, що пов'язуються часом протилежні цiлі різних підрозділів підприємства. Управління системою здійснюється на основі тривалого планування. Робота системи при цьому оцінюється з урахуванням вимог міжнародних стандартiв. Підприємства здійснюють свою діяльність, як правило, не тальки на національному або регіональному рівні, але й на глобальному. Вони виробляють продукцію для свiтового ринку і управляють часткою світових систем виробництва та розподiлення, враховуючи оптимізацію витрат та задоволення потреб замовників. [24, с.236]

Практичний досвід роботи підприємств рiзних країн доводить, що перехід від першої стадії розвитку систем логістики до більш високих може проходити як поступово, так і скачками (при вiдповідних умовах: об'єднання підприємств, новий режим управління, політичні інiціативи). Перехід на більш високий рівень може проходити різними темпами: статистичнi дані доводять, що послідовний перехід від однієї стадії до іншої може бути протягом від шести місяців до двох років; перехід вiд першої стадії до четвертої займає десь 20 років. Але сьогодні надається оптимістичний прогноз, який очікує скорочення терміну переходу до 10 років у зв'язку з мiжнародною конкуренцією і можливістю використання досвіду тих підприємств, якi вже пройшли цей шлях.

Підприємства з різним рівнем розвитку логістики значно відрізняються за цільовим спрямуванням інвестицій. Як правило, на першому рівні розвитку крупні капітальні вклади спрямовуються на те, щоб нейтралiзувати негативний вплив, а на більш високому рiвні – на формування логістичної інфраструктури.

Питаннями генерації iдей, обміну досвідом і розробкою наукових та практичних підходів до стратегії і тактики логiстики в розвинутих країнах займаються національні i міжнародні спеціалізовані товариства та асоціації, які об'єднують промислові фірми i наукові організації. Такого типу об'єднання мають свої дослідницькі центри, в яких гарно поставлена методика аналізу ситуацій в промисловості, консультативнi відділи, банки інформації, навчальні центри і т.д. Зараз тільки в Європі налiчується більш 20 національних асоціацій, які є членами Європейської асоціації логiстики. [6, с.76]

Вище ми розглядали питання виникнення та розвитку логістики, де основною причиною зростання її значення став пошук резервів у невиробничій сфері за рахунок системного розгляду виробничих процесiв та їх транспортно-складського забезпечення. Справді, на даному етапі розвитку НТП умовно існує технологічна межа резервів виробництва, а господарсько-організаційних, тим більше в умовах ринку, - нi. Тому виникнення логістики як засобу виявлення та використання цих резервів цiлком виправдане. У зв'язку з цим американські менеджери у відповідь на питання, яким проблемам у розвитку й удосконаленні транспортно-складського господарства пiдприємств слiд сьогодні віддати перевагу, визначили такі пріоритети:

1) впровадження ЕОМ у транспортно-складське господарство (70 % опитуваних);

2) скорочення запасiв (60 %);

3) автоматизація транспортних засобів (60 %);

4) інтегрування технології (30 %);

5) підвищення компетенцiї керівників виробничих підрозділів в організації транспортно-складського господарства (30 %).

На підприємствах колишнього СРСР такими пріоритетами були визначені:

1) нове будівництво складiв (80 %);

2) механізація ручних робiт (60 %);

3) поліпшення організації праці (50 %);

4) впровадження нової технiки (35 %);

5) впровадження АСУ та мiні-ЕОМ (15 %).

Як бачимо, «рецепти» для ліквідацiї відставання транспортно-складського господарства підприємств від вимог дня докорінно рiзняться. Змінити застарілу психологію у ставленні до вирішення цих питань допоможе логістика. Для того щоб сприяти її розвитку в Українi, треба з'ясувати причини, що стримують її впровадження у практику. По-перше, це вiдсутність державного підходу до проблем логістики, що виявляється у відсутності правової юридичної бази, спеціалістів та центрів їх підготовки. По-друге, загальна економiчна криза з невирішеними питаннями власностi та зниженням обсягів виробництва, інфляція, стагнація гальмують будь-яке починання. По-третє, логістика передбачає комплексний облiк витрат, за якого зростання витрат у транспортно-складському господарствi перекривається ефектом, отриманим за межами цієї галузі. Разом з тим iснуюча система бухгалтерського обліку, методики внутрішньовиробничого госпрозрахунку, що використовуються на практиці, поки не дають змоги повністю оцінювати витрати й результати діяльності підрозділів та служб пiдприємства. По-четверте, логістичний підхід передбачає досить кардинальні зміни в структурi підприємства, перехід до більш гнучких організаційних структур, створення спеціалізованих цехів і служб транспортно-складського господарства. По-п'яте, розвиток ідей логістики гальмується недоліками професiйної підготовки кадрів. Існує багато й інших причин, ліквiдація яких прискорила б впровадження логістики у практику. [7, с.174]

Логістика як наукова дисциплiна і практика менеджменту може стати надійним помічником в удосконаленні діяльності підприємств. Тому в Україні необхідно створити розгалужену мережу логiстичних утворень, яка в нинішніх кризових умовах допоможе підприємствам швидше встановити нові господарські зв'язки. Такi утворення, як нiякі інші, спроможні швидко відновити виробничий ритм, зняти бар'єри у господарських стосунках.

Система управління матерiальними потоками, що склалася нині в державі, більшою мірою виявляє свою традицiйність. При розробці логістичних моделей, орієнтованих на застосування в загальноекономічному просторі з територій незалежних республiк, треба враховувати деякі їх особливості.

1. Велика територiя, що ускладнює проектування логістичних моделей, зумовлює збільшення кількості запасів i транспортно-заготівельних витрат.

2. Нерозвинена iнфраструктура (засоби транспорту, зв'язку, обладнані склади, пакувальне обладнання). Поряд iз сповільненням обороту матеріальних об'єктів це спричинює великі втрати, пошкодження матерiальних цінностей. Слід враховувати, що відсоток збереженостi їх буде істотно нижчим порівняно із встановленими на Заході нормативами.

3. Висока концентрацiя виробництва та споживання на великих підприємствах, з одного боку, це сприяє iнтенсифікації матеріальних потоків, а з другого — сповільнює реакцію та гнучкiсть у зв'язку із зміною потреб клієнтів. Малі підприємства та кооперативи мають великi переваги в цьому, оскільки експлуатують переважно просте, унiверсальне устаткування та інструмент, нововведення не спричинюють у них тривалих і збиткових простоїв. Тому, застосовуючи концепцію логiстики на українському ринку, малі підприємства слід розглядати як досить чутливi до інвестицій постачальників великих підприємств.

4. Висока концентрація управління. Це знижує спроможнiсть виробництва вчасно реагувати на зміну попиту. Концентрацiя управління виявляється в обмеженій самостійності виробничих та постачальницько-збутових підприємств і організацій, в необхiдності узгоджувати прийняті рішення з вищестоящими органами управлiння. У цьому малі підприємства мають важливу перевагу, оскiльки в них зменшується час диспозиції за рахунок оперативності прийняття відповiдних рішень, скорочення маршрутів руху документів, iнформації.

5. Низький ступінь інтеграції, спецiалізації та кооперування виробництва. Це виявляється в об'єднаннi максимальної кількості щабелів технологічного циклу, досягненні максимально можливого ступеня готовності продукції до кiнцевого споживання. На багатьох підприємствах поряд з основною продукцією виробляється також технологічне устаткування, інструмент та ін. У регулюванні матеріальних потоків провідну роль відіграє виробнича логістика, як найскладніша ланка логістичної моделі великого підприємства.

6. Слабка насиченість ринку. Цей чинник полегшує проектування i функціонування маркетинг-логiстики, проте зумовлює великі складності для постачальницької логістики.

7. Відсутність резервiв виробничих потужностей. У нас накопичені великі резерви матеріальних ресурсів у вигляді матеріалів, сировини, однак це більше перешкоджає гнучкостi виробництва, ніж забезпечує надійність функціонування господарської системи, свідчить про низьку інтенсивність матеріальних потоків.

Концепцію логістики в управліннi матеріальними потоками у нас тільки починають застосовувати. Необхідною умовою успішного її розвитку є підготовка фахівців належної квалiфікації, спроможних здійснювати проектування автоматизованих систем логiстики та застосовувати їх на підприємствах i в постачальницько-збутових організаціях. [9, с.184]

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ОРИЗОН-НАВІГАЦІЯ» ТА МОЖЛИВОСТЕЙ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСАД ЛОГІСТИКИ

2.1 Загальна характеристика діяльності ДП «ОРИЗОН-НАВІГАЦІЯ»

Повне найменування: Державне підприємство «ОРИЗОН-НАВІГАЦІЯ».

Скорочене найменування: ДП «ОРИЗОН-НАВІГАЦІЯ».

Номер та дата державної реєстрації підприємства: 5 серпня 1997 року.

Назва органу, який здійснив реєстрацію: Смілянський міський виконавчий комітет.

Підпорядкованість: Міністерство промислової політики.

Вид діяльності: виробництво радіовимірювальних приладів.

Форма власності: загальнодержавна.

Територія: Україна, Черкаська обл.

Адреса підприємства: Черкаська обл., м. Сміла, вул. Мазура, 24.

«ОРИЗОН-НАВІГАЦІЯ» - визнаний лідер в Україні зі створення апаратури супутникових навігаційних систем ГЛОНАСС і NAVSTAR.

Основні науково-технічні досягнення підприємства знаходяться в області:

– створення оригінальних структурних схем радіоприймального тракту та алгоритмів функціонування апаратури;

– проектування спеціалізованих аналогових і цифрових інтегральних схем радіоприймального тракту;

– розробки спеціалізованих антен для приймання сигналів супутникових навігаційних систем;

– розробка алгоритмів і програм для приймання сигналів СНС і апаратури на їх основі;

– розробка уніфікованих технічних рішень, які дозволяють на їх базі створювати апаратуру для різних споживачів.

Історична довідка державного підприємства «ОРИЗОН-НАВІГАЦІЯ».

ДП «ОРИЗОН-НАВІГАЦІЯ» створена Наказом Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України №199 від 20.03.1995 р., підприємство діє на підставі Статуту, затвердженого наказом Мінпромполітики України від 26.06.03 №267, реєстраційний №823-348. З керівником підприємства укладений контракт №3-37/4-3 від 06.06.03.

Рішенням Головного Управління МЗМ від 06.09.1979 року, на радіоприладний завод м. Сміла передана для виготовлення навігаційна апаратура «Шхуна».

У 1982 році в рамках відділу Головного Конструктора заводу «ОРИЗОН» організоване конструкторське бюро для розробки ПМЗ для навігаційної апаратури. Наказом по заводу «ОРИЗОН» від 02.03.1984 року створений Відділ Навігаційної Апаратури для розробки і виробництва навігаційної апаратури споживачів супутникових навігаційних систем (НАС СНС). У 1987 році почато серійне виробництво морської НАС СНС першого покоління "Челн-1” і "Челн-2”. У 1992 році розроблена НАС СНС другого покоління "Челн-4” для систем ГЛОНАСС/GPS. 1993 рік ознаменувався початком розробки нової елементної бази для інтегрованого приймача ГЛОНАСС/GPS нового покоління. Одночасно йде серійне виробництво морської НАС СН-4 і оснащення нею ВМФ. У 1994 році почата розробка авіаційного навігаційного приймача СН-3301. У результаті реорганізації заводу «ОРИЗОН» у 1995 році створене підприємство «ОРИЗОН-НАВІГАЦІЯ» (наказ від 07.04.1995 р.) У 1995 році створений 14-канальний інтегрований приймач третього покоління НАП СНС ГЛОНАСС/GPS. На основі цього приймача з 1995 по 2002 рік створений цілий ряд НАС СНС для різних застосувань: морська НАС, геодезичний приймач, НАС для жорстких умов експлуатації, авіаційна НАС, апаратура точного часу і частоти, імітатор сигналів ГЛОНАСС/GPS, апаратура диференціального сервісу й інші. Апаратура сертифікована, виготовляється серійно.

Накопичений науково-технічний потенціал і чверть віковий досвід розробки НАС СНС дозволяє швидко й ефективно створювати нові розробки. Зараз колектив підприємства працює над приймачем нового четвертого покоління. У 2002 році ДП «ОРИЗОН-НАВІГАЦІЯ» одержало сертифікат міжнародних стандартів ICO9000-9004.

Напрямки діяльності підприємства.

Підприємство створене з метою одержання прибутку за рахунок виробничої та комерційної діяльності в галузі авіабудування.

Основні напрямки діяльності Підприємства є:

1. Виробництво дерев'яних панелей.

2. Виробництво дерев'яної тари.

3. Виробництво різних виробів з деревини.

4. Тиражування записів програмного забезпечення комп'ютерів.

5. Виробництво хімічної продукції для програмних цілей.

6. Виробництво тари з пластмаси.

7. Виробництво інших виробів з пластмаси.

8. Лиття легких металів

9. Виробництво металевих деталей для столярних і теслярських виробів.

10. Кування, штампування, карбування, порошкова металургія.

11. Оброблення та покриття металу.

12. Виробництво інструменту.

13. Виробництво виробів з дроту.

14. Виробництво ваговимірювального обладнання.

15. Виробництво технічної оснастки для верстатів.

16. Виробництво побутових електроприладів.

17. Виробництво двигунів, генераторів та трансформаторів.

18. Виробництво освітлювального устаткування.

19. Виробництво засобів телекомунікації.

20. Будування повітряних та космічних літальних апаратів.

21. Оптова та роздрібна торгівля радіотелевізійними товарами.

22. Виробництво та розподіл тепла.

23. Посередництво в торгівлі різними товарами.

24. Пасажирські транспортні перевезення.

25. Інші автомобільні перевезення.

26. Складування.

27. Зв'язок.

28. Створення програмного забезпечення.

29. Пакувальні роботи.

30. Реклама.

Проаналізуємо фінансово-господарський стан підприємства за допомогою звіту про фінансові результати на 2010 рік (Додаток А).

Основні фінансово-господарські показники підприємства наведено у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Динаміка фінансово-господарських показників

ДП «ОРИЗОН-НАВІГАЦІЯ»

Найменування показників

Од. вимі-ру

Звітні періоди

Прогнозований період

2008р

2009р

2010р

2011р

Обсяг виробленої продукції у діючих цінах

тис. грн.

11479,5

9755,1

10925,1

13300,0

Обсяг реалізації (без ПДВ)

тис. грн.

11606,0

9662,0

10184,0

12310,0

Прибуток від реалізації

тис. грн.

1968,0

1130,0

1965,0

1500,0

Балансовий прибуток

тис. грн.

2103,0

1098,0

1965,0

1600,0

Собівартість реалізованої продукції

тис. грн.

9638,0

6747,0

6238,0

10810,0

Рентабельність реалізованої продукції

%

20

17

16,5

14

Середньоспискова чисельність

чол.

341

357

387

390

Середньомісячна заробітна плата виробничого персоналу

грн.

440

496

520

550

З даної таблиці видно, що фінансова криза торкнулася і цього підприємства, але воно швидко наздоганягає і переганяє до кризові показники. Заробітна збільшується, кількість працівників теж збільшується, але падає рентабельність, прибуток від реалізації, збільшується собівартість. З цього можна зробити висновки, що потрібно змінити саму концепцію управління підприємством. Розпочати реформування підприємства для ефективнішої його роботи.

Проаналізуємо результати діяльності підприємства за 2008-2009 р

Таблиця 2.2

Динаміка фінансових результатів підприємства

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Показники

2008

2009

приріст (грн)

темп приросту (%)

Дохід (виручка) від реалізації продукції

9662

10184

522

5%

Чистий дохід від реалізації продукції

9285

9842

557

6%

Валовий прибуток

2538

3604

1066

42%

Фінансові результати від операційної діяльності (прибуток)

1639

2805

1166

71%

Фінансові результативід звичайної діяльності до оподаткування (прибуток)

1614

2807

1193

73%

Чистий прибуток

1098

1965

867

78%

 

 

 

 

 

Матеріальні затрати

3281

3275

-6

-0,2%

Витрати на оплату праці

1474

1088

-386

-26,2%

Відрахування на соціальні заходи

549

429

-120

-21,9%

Амортизація

338

275

-63

-19%

Інші операційні витрати

2041

1223

-818

-39,6%

Витрати

7683

6290

-1393

-18,1%

Аналіз даних з табл. 2.2 свідчить що:

– виручка від реалізації продукції зросла на 522 тис. грн., тобто на 5 %;

– чистий дохід від реалізації продукції зрс на 557 тис. грн., тобто на 6%;

– валовий прибуток зріс на 1066 тис. грн., тобто на 42%;

– фінансові результати від операційної діяльності (прибуток) зросли на 1166 тис. грн., тобто на 71 %;





Реферат на тему: Аналіз діяльності державного підприємства та впровадження логістичних засад в управлінні ним (дипломна робота)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.