Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Медицина та здоров'я

Розпізнавання екологічної патології, пов'язаної з чинниками Чорнобильської катастрофи (лекція)

ЕКОЛОГІЧНА ПАТОЛОГІЯ. ПРИНЦИПИ РОЗПІЗНАВАННЯ ПАТОЛОГІЇ, ПОВ'ЯЗАНОЇ З ЧИННИКАМИ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

 

Мотиваційна характеристика теми. Екологічна патологія формується як окрема значуща проблема, супутня науково-технічному прогресу. Вплив техногенних забруднювачів довкілля на людину призводить не лише до зміни адаптаційних реакцій та патоморфозу відомих хвороб, а й до появи нових – власне екологічних (Д.Д.Зербіно, 1993). Раціональне забезпечення лікувально-профілактичних заходів для великих контингентів населення потребує всебічного вивчення цих явищ.

Людство зазнало багатьох екологічних катастроф, власноруч спричинивши більшість із них – антропогенних (Д.Д.Зербіно, 1991). Часто залишаються до кінця невизначеними причини таких катаклізмів, як, наприклад, у випадку "Чернівецького феномену” 1988 року. Одним з найбільших техногенних інцидентів в історії людства постає аварія на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС) 1986 року. Тоді в атмосферу було викинуто близько 450 типів різних радіонуклідів. Більшість з них – короткоживучі ізотопи. Відбулося радіаційне забруднення величезних територій України, Білорусі, Росії, локальне – багатьох інших європейських держав. Щоб усвідомити собі масштаби катастрофи, порівняймо: сумарний викид із реактора IV блока ЧАЕС в три мільйони разів перевищував такий на американській АЕС "Тримайл Айленд” і за радіоактивним забрудненням еквівалентний вибуху 330-ти двадцятикілограмових атомних бомб. А за оцінками академіка А.Сахарова (1988) – сумарна довготривала дія радіації від зруйнованого реактора адекватна вибуху десятимегатонної водневої бомби, тобто 500 двадцятикілограмових атомних бомб. Директор Національного центру досліджень в галузі атомної енергетики М.Танока (Японія) у 1990 році відмічав, що в результаті вибуху атомної бомби над Хіросимою сумарний викид радіоактивності склав 0,74 кг, в той час як при аварії у Чорнобилі – 63 кг. Такі вражаючі дані переконують у необхідності знань про особливості перебігу та діагностики різноманітної патології для фахівців, які практикують або практикуватимуть в регіонах, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, матимуть справу з учасниками післяаварійних робіт, котрі мешкають в абияких місцевостях нашої держави, їх нащадками тощо. Ці проблеми для України будуть актуальними, на жаль, ще великий проміжок часу. До того ж заплановані ремонтні роботи відомого об'єкта "Укриття” передбачають залучення нових великих контингентів фізичних осіб. На території України розташовані інші АЕС, експлуатація яких не виключає імовірності інцидентів. До ліквідації їх можливих наслідків треба бути готовими.

Головна мета навчання – отримати уявлення про екологічну патологію як окреме відгалуження медико-біологічних знань, ознайомитись з особливостями прижиттєвої та аутопсійної патоморфологічної діагностики щодо осіб, котрі постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС (обмежено прийнятних для верифікації техногенно індукованих патологічних процесів загалом).

Для цього необхідно:

– дати визначення екологічної патології;

– вміти розмежовувати поняття екологічної патології і токсикології та професійної патології;

– усвідомити загальні принципи прижиттєвої патоморфологічної діагностики патології органів і систем у постраждалих від Чорнобильської аварії;

– засвоїти особливості аутопсійної діагностики щодо учасників післяаварійних робіт в зоні ЧАЕС.

Отже, бурхливий науково-технічний прогрес спричиняє постійні трансформації довкілля, змінюючи умови життєдіяльності людини. І хоча потенційна спроможність компенсаційно-пристосувальних процесів людського організму дуже потужна, неминуче виникають відповідні проблеми в інтеграційних системах забезпечення гомеостазу. Власне, двісті останніх років, що характеризуються інтенсивним науково-технічним поступом, для еволюції – аніщо. В цьому знаходить часткове пояснення почастішання онкологічних та інших недуг, які фундуються загальними розладами в організмі, порушеннями ієрархії функціональних зв'язків. Можливо, з цим пов'язані й епідемія СНІДу чи "проривання” свого часу видового бар'єру пріоновою інфекцією.

Екологічна патологія – поняття двояке, але не еквівалентне поняттям "токсикологія” чи "професійна патологія” (В.П.Терещенко, 2003). Так, з одного боку, екологічна патологія (у широкому розумінні терміну) інтерпретується як така, що виникла внаслідок попадання у довкілля потенційно агресивних щодо людського організму чинників. Зрозуміло, що частково ефекти від цього будуть у вимірі дії потужних доз і автоматично "передаються” у компетенцію тієї ж таки токсикології, радіаційної медицини, професійної патології тощо.

У вузькому розумінні термін "екологічна патологія” означає патологічні процеси, які виникають в організмі людини під впливом малих доз низької інтенсивності агресивних чинників довкілля, що переважно діють стереотипно і зазвичай без залежності "доза-ефект”. Отриманню інформації у щойноокресленому вимірі сприяло вивчення медико-біологічних наслідків Чорнобильської катастрофи.

Професійна патологія складає окрему галузь медико-соціальних знань, що відображене у профільній літературі (з конкретними клініко-лабораторними і морфологічними патернами).

Розпізнавання патологічних процесів, спричинених факторами Чорнобильської катастрофи, принципово можливе при використанні не поодиноких, а відповідного спектру ознак (табл. 25.1) та передбачає спеціальну професійну підготовку патолога.

Таблиця 25.1

Узагальнені діагностичні критерії патології органів дихання, шлунка, дванадцятипалої кишки, ротової порожнини та шкіри, інформативні щодо осіб, котрі постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС (В.П.Терещенко зі співавт., 2003)

Інтегральні патологічні стани

Патоморфологічні ознаки

Топографічні особливості захворювання

- більше розповсюдження по досліджуваному органу;

- відмінні від відомих поєднання локалізації патологічних процесів.

Особливості інфекції

- глибока інвазія мікроорганізмів у слизові оболонки (до власної пластинки);

- свідчення реалізації патогенної дії опортуністичної мікрофлори (внаслідок порушень імунної відповіді).

Трансформація кінетики запального процесу

- гіпореактивність;

- переважання продуктивного компоненту над ексудативним;

- гіперплазія асоційованих лімфоїдних тканин;

- депопуляція окремих клітин, які продукують медіатори запалення;

- дефіцит запальної відповіді із-за патології мікросудин.

Особливості дисрегенераційних змін

- гіперплазія камбіальних елементів;

- трансформація фенотипу зрілих клітин, що фундується виразною патологією камбіальних.

Системні порушення мікроциркуляції та їхні особливості

- виразна і розповсюджена патологія ендотелію судин;

- поширені зміни перицитів;

- морфологічні відповідності глибоких порушень мікрогемодинаміки.

Особливості порушень місцевої регуляції в тканинах

- широкий спектр розповсюджених змін апудоцитів;

- патологія клітинних ефекторів.

Інтенсифікація інволюційних процесів

- збільшення порівняно з віковими показниками кількості клітин з ознаками постаріння;

- типова для постаріння патологія базальних мембран судин, ендотеліоцитів;

- розповсюдженість гіалінозу, еластозу, амілоїдозу;

- поширеність метапластичних процесів.

Інтенсифікація фібрилогенезу

- розповсюджені фіброз і склероз.

Верифікація присутності інкорпорованих радіонуклідів

- дані гістоавторадіографії.

Примітка. При виборі об'єктів для розробки критеріїв прижиттєвої діагностики керувалися: 1) пріоритетністю (поширеністю серед потерпілих) тих чи інших захворювань; 2) доступністю об'єктів для структурних досліджень (плановістю їх забору під час діагностичних процедур).

Деякі особливості аутопсійної діагностики щодо учасників післяаварійних робіт (за В.П.Терещенко зі співавт., 2003):

I. Найдемонстративнішим проявом впливу на людський організм складових "чорнобильського чинника” є патоморфоз (змінений типовий перебіг) захворювань, а не якісь специфічні токсичні патерни у вимірі "доза-ефект”. В зв'язку з цим зростає роль підготовленості патолога до аутопсійної діагностики у цього контингенту померлих (ознайомлення з існуючою профільною літературою про індукований пато-(нозо-)морфоз недуг) та досконалого вивчення клінічних даних. Інакше вірогідна неправильна попередня оцінка змінених симптомів хвороби як можливих складових іншої недуги.

II. Ліквідаторам наслідків аварії на ЧАЕС властива невідповідність паспортного і біологічного віку в бік збільшення останнього із-за прискорення інволюційних процесів. Звідси:

– стан внутрішніх органів (як і habitus) померлого може експонувати додаткові 10-30 років життя;

– спектр наявних захворювань часто відповідає старшим віковим групам;

– можливе виникнення патологічних реакцій у геріатричному вимірі при призначенні ліків (чи абияких інших лікувальних заходів) із розрахунку на паспортний вік;

– з огляду на зниження репараційних можливостей тканин із-за їх прискоренного старіння гірше заживляються рани різного походження (в т.ч. – хірургічні), що слід зауважувати при оцінці адекватності терапевтичних заходів (як, до речі, і в судово-медичній експертизі).

III. Учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС переважно притаманна поліорганна патологія, де домінують хронічні поєднані недуги серцево-судинної системи, органів дихання та травлення, засвідчуючи наслідки інгаляційного й аліментарного інкорпорування техногенних забруднювачів довкілля. Привертає увагу поширеність атрофічних і склеротичних процесів, гіалінозу й амілоїдозу (одночасне свідчення прискореного старіння).

ІV. Різнорівневі ураження серцево-судинної системи переважно представлені поширеними патоморфологічними змінами в серці, які можна класифікувати як "міокардіопатію ліквідаторів”, та системними розладами мікрогемодинаміки, котрі суттєво фундують субстрат популярної "вегето-судинної дистонії”.

V. З плином часу частішають онкологічні захворювання, де натепер дуже імовірні:

– гемобластози;

– злоякісні новоутворення бронхів (частіше – плоскоклітинні раки);

– загалом пухлини з мукозоасоційованих тканин.

VІ. У ліквідаторів документуються низький рівень активності запальних реакцій та виразні аномалії імунної відповіді, що може спричинити за життя неадекватність лікування, якщо клінічна тактика була розрахована на пересічного пацієнта.

VІІ. В генезі патологічних процесів щодо учасників післяаварійних робіт зростає роль опортуністичної мікрофлори. У них присутня глибока тканинна інвазія мікроорганізмів (на кшталт такої при СНІДі). Вказані обставини слід враховувати при ретроспективній клініко-морфологічній оцінці лікувально-діагностичних заходів.

VIII. Вірогідність ятрогеній у ліквідаторів, очевидно, вища (із-за своєрідного зниження порогу чутливості до екзогенних агентів), як і "вторинних хвороб” (із-за суттєвих порушень в інтеграційних системах забезпечення гомеостазу).

ІХ. В структурі патологоанатомічного діагнозу стосовно померлих ліквідаторів більша вірогідність (порівняно з пересічними громадянами) конкуруючих, поєднаних та фонових захворювань, що віддзеркалює поліорганний характер патології.

Х. На сьогодні об'єктивна верифікація радіаційних і токсичних складових "чорнобильського чинника” у м'яких тканинах померлих ліквідаторів малоімовірна.

Методики, інформативні для розпізнавання патології, індукованої чинниками Чорнобильської катастрофи: забарвлення гістологічних препаратів за методами: Епштейна, пікро-Маллорі III, Ван-Гізон, Вейгерта (еластичні волокна), Сельє, Шубіча (тучні клітини), Шморля, Гейденгайна, Фьольгена, Браше, Сев'є-Мунгера, а також азуром А-еозином, суданом чорним В за Беренбаумом, суданом III-IV (нейтральні жири), конго червоним; ШИК(PAS)-реакція за Мак-Манусом; комбінований метод Моурі та Ріттера-Олесона; імпрегнація ретикулінових волокон сріблом за Гоморі; виявлення мітохондрій за Альтманом; виявлення кальцію за утворенням гіпсу та за методом Косса; лектинова гістохімія; електронна мікроскопія.

Для перевірки ступеня засвоєння Вами матеріалу розділу "Екологічна патологія. Принципи розпізнавання патології, пов'язаної з чинниками чорнобильської катастрофи" прохання відповісти на поставлені запитання в нижченаведених тестових завданнях.

Еталони відповідей на запитання цих завдань можна знайти в кінці книги.

ТЕСТОВЕ ЗАВДАННЯ № 389

Виберіть одну правильну відповідь. При аутопсії колишнього військовослужбовця віком 50 років виявлено рак легень, численні шкірні геморагії та множинний фурункульоз. Із історії хвороби відомо про наявність апластичної анемії і лейкопенії. Ці зміни імоіврно свідчать про:

1. гостру променеву хворобу;

2. хронічну променеву хворобу;

3. прояви екологічної патології;

4. отруєння ртуттю;

5. інтоксикацію наркотиками.

ТЕСТОВЕ ЗАВДАННЯ №390

Виберіть одну правильну відповідь. При аутопсії чоловіка 37 років, який брав участь у роботах по ліквідації ядерних озброєнь, верифіковано практично повну відсутність нормальної кровотворної тканини (панмієлофтиз). За даними морфологічних досліджень констатована наявність лише незначної кількості ретикулярних клітин. У лімфатичних вузлах, селезінці, лімфатичному апараті шлунково-кишкового тракту відмічено розпад лімфоцитів та пригнічення їх новоутворення. Найвірогідніше у померлого:

1. прояви екологічної патології;

2. гостра променева хвороба (кістковомозкова форма);

3. хронічна променева хвороба;

4. шумова хвороба;

5. вібраційна хвороба.

ТЕСТОВЕ ЗАВДАННЯ №392

Виберіть одну правильну відповідь. При аутопсії чоловіка 43 років, який брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в червні 1986 року, виявлено ознаки прискореного постарішання, зокрема розповсюджені атрофічні і склеротичні процеси, гіаліноз та амілоїдоз в органах. Діагностовано дифузний кардіосклероз, хронічний обструктивний бронхіт, пептичну виразку дванадцятипалої кишки у поєднанні з хронічним гелікобактерним гастритом. Ці зміни засвідчують наявність:

1. отруєння свинцем;

2. гострої променевої хвороби;

3. хронічної променевої хвороби;

4. екологічної патології, пов'язаної з чинниками Чорнобильської катастрофи;

5. хронічної інтоксикації ртуттю.

ТЕСТОВЕ ЗАВДАННЯ №393

Виберіть одну правильну відповідь. Пацієнтові віком 45 років було здійснено діагностичні гастро- і дуоденобіопсії (з приводу пептичної виразки дванадцятипалої кишки у поєднанні з хронічним гастритом) та (через деякий час) бронхобіопсію (у зв'язку з хронічним обструктивним бронхітом). Хворий не палить, алкоголем не зловживає. При патогістологічному дослідженні у шлункові діагностовано хронічний гелікобактерний гастрит з поширеним тотальним ураженням (пангастрит) і атрофічними змінами слизової оболонки, гіпореактивністю хронічного запалення, гіперплазією мукозоасоційованої лімфоїдної тканини, ознаками інтенсифікації інволюційних реакцій, у дванадцятипалій кишці наявний атрофічний хронічний дуоденіт з односкерованістю (щодо шлунка) патологічних процесів. В слизовій оболонці субсегментарного бронха діагностовано поєднання гіперплазії базальних (камбіальних) клітин з ділянками плоскоклітинної метаплазії, а також мікролокусами гіперплазії слизових і війчастих епітеліоцитів. Хронічному запаленню тут також була властива гіпореактивність; верифіковані виразні порушення мікроциркуляції й ознаки прискореного постарішання тканин. Це засвідчує наявність у пацієнта:

1. силікозу;

2. антракозу;

3. хронічної променевої хвороби;

4. екологічної патології, пов'язаної з чинниками Чорнобильської катастрофи;

5. СНІДу.





Реферат на тему: Розпізнавання екологічної патології, пов'язаної з чинниками Чорнобильської катастрофи (лекція)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.