Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Медицина та здоров'я

Охорона здоров’я у Житомирській області у І півріччі 2010 року (реферат)

І. Проблемні питання охорони здоров'я регіону та шляхи їх вирішення

Проблема: при недостатньому бюджетному фінансуванні галузі охорони здоров`я мають місце дублювання медичних послуг, в лікарняних закладах перебувають пацієнти, котрі потребують соціального догляду, високою є собівартість окремих медичних послуг на рівні первинної та вторинної медичної допомоги.

Пропозиції та шляхи вирішення: впровадження напрацювань Проектів Євросоюзу щодо реорганізації медичних закладів у комунальні неприбуткові підприємства, розмежування замовників та надавачів медичних послуг. Для чого необхідно:

· передати відомчі заклади охорони здоров'я у спільну власність територіальних громад (нормативний документ − Постанова КМУ);

· прийняти Закон України "Про заклади охорони здоров'я”;

· визначити статус Центру первинної медико-санітарної допомоги;

· внести зміни до Бюджетного Кодексу України щодо фінансування комунальних неприбуткових підприємств охорони здоров'я за рахунок загального фонду бюджету;

· визначити поняття "глобальний бюджет” у Бюджетному Кодексі України;

· розробити та затвердити порядок визначення вартості медичної послуги.

Проблема: дефіцит лікарів та молодших медичних працівників з медичною освітою в лікувально-профілактичних закладах, особливо у закладах по наданню первинної медико-санітарної допомоги. Першочергово потребують укомплектування лікарями сільські лікарські амбулаторії та дільничні лікарні та створення для медичних працівників первинної ланки по наданню медичної допомоги належних соціально-побутових умов. Фактично не вирішуються житлові проблеми медичних працівників. Щороку виділяється лише 1-1,5% житла медичним працівникам від тих, що стоять на черзі.

Пропозиції та шляхи вирішення: підвищення заробітної плати медичним працівникам (вирішення питання на рівні Уряду), проведення належної профорієнтації серед сільських жителів, шляхом укладання з майбутніми абітурієнтами угод про оплату за навчання, з обов'язковим поверненням у район (на регіональному рівні).

Проблема: сучасний стан фінансування закладів первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) з бюджетів сільських ( селищних) рад призвів до погіршення фінансування даних закладів. Аудиторські дослідження, проведені контрольно-ревізійним управлінням свідчать про недофінансування закладів ПМСД, відсутність поліпшення матеріально - технічної бази, стримування навчання та підвищення кваліфікації працюючих у цих закладах. При наявності вакантних посад медичного персоналу під штатну чисельність виділяється фонд заробітної плати, а фактично використання коштів відсутнє. Кошти сесіями сільських та селищних рад переносяться на інші потреби або утримання самих рад, в той час коли наявний значний дефіцит фінансових ресурсів на покращення матеріальної бази закладів, придбання медикаментів. Не вирішуються питання проведення ремонтів приміщень, придбання меблів, окремого обладнання та інструментарію.

Пропозиція щодо вирішення: Передбачити підвищення заробітної плати медичним працівникам, які працюють у закладах сільської місцевості. Здійснювати фінансування закладів ПМСД за рахунок районного бюджету.

Проблема: будівництво боксованого корпусу обласного протитуберкульозного диспансеру; хірургічного корпусу обласного онкологічного диспансеру

Пропозиція щодо вирішення: включити дані об'єкти до переліку об'єктів, які мають фінансування за рахунок коштів державного бюджету у 2010 році. Орієнтовна вартість будівництва боксованого корпусу обласного протитуберкульозного диспансеру 21 млн. грн.; орієнтовна вартість будівництва хірургічного корпусу обласного онкологічного диспансеру 149,808 млн. грн.

Основні напрямки діяльності галузі у 2010 році передбачають:

- чітке розмежування первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги;

- вдосконалення високоспеціалізованої медичної допомоги;

- подальшу оптимізацію первинної медико-санітарної допомоги та її вдосконалення на засадах сімейної медицини;

- підвищення ефективності та якості надання швидкої та невідкладної допомоги;

- створення Центрів первинної медичної допомоги, комунальних неприбуткових підприємств;

- подальшу спеціалізацію лікарень вторинного рівня шляхом створення міжтериторіальних господарських об'єднань.

Очікувані результати виконання планових завдань:

- наближення лікарської допомоги до сільських жителів та збільшення питомої ваги послуг первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини;

- збільшення партнерських пологів на всіх рівнях надання спеціалізованої медичної допомоги;

- зниження рівня захворюваності та смертності населення на туберкульоз на 1%, питомої ваги занедбаних випадків туберкульозу;

- поліпшення якості лікування хворих на туберкульоз;

- 100% забезпечення препаратами хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД, які отримують антиретровірусну терапію;

- зниження показника смертності від СНІДу – на 5%;

- збереження тенденції щодо зниження захворюваності на інфаркт міокарда, мозкові інсульти;

- зниження смертності від інсультів – на 2,5% та від інфарктів – на 2,5%;

- зменшення ускладнень цукрового діабету;

- підвищення рівня виявлення злоякісних новоутворень на ранніх стадіях – на 5%;

- зниження смертності від онкологічних захворювань – на 0,4% та дорокової смертності – на 1%;

- підвищення рівня задоволеності населення області наданням медичної допомоги.

ІІ. Рейтингова оцінка стану здоров'я населення, діяльності та ресурсного забезпечення закладів охорони здоров'я України за попередніми даними моніторингу

За рейтинговою оцінкою стану здоров'я населення, доступності та якості медичної допомоги, профілактичної роботи, ресурсного забезпечення закладів охорони здоров'я України, за оперативними даними моніторингу 2009 року, Житомирська область посідає 3-тє рейтингове місце (2004 р. – 1, 2005р.– 2, 2006р. – 6, 2007 р. - 3, 2008 – 3).

ІІІ. Демографічна ситуація та стан здоров'я населення області

Характеристика демографічної ситуації

Станом на 01.01.2010 року в області нараховується 1286618 осіб постійного населення, серед них міського населення – 740044 особи та 546574 особи сільських мешканців. Упродовж останніх 5 років чисельність постійного населення зменшилася на 4,41% (2005 рік – 1346031 осіб – 2009 – 1286618 осіб), мінус 59413 особи, у т. ч. міського населення мінус 2,4% (- 17966 осіб) та сільського мінус 7,05% (- 41447 осіб). В Україні за цей період чисельність постійного населення зменшилася на 1,7%.

За 6 місяців поточного року (дані оперативні) народилося 7166 немовлят. Померло – 10883 осіб Рівень народжуваності практично залишається на рівні минулого року і складає 5,6‰. Показник смертності склав 8,4‰ (проти 8,9‰ за 6 місяців 2009 року). Природний приріст за 6 місяців 2010 року становить мінус 2,8‰ проти мінус 3,2‰ за аналогічний період 2009 року (або мінус 12,5%).

Показник малюкової смертності за 5 місяців поточного року склав 9,16‰ на 1000 народжених живими. У 2010 році зареєстровано один випадок материнської смертності. За 6 місяців 2010 року показник становить 13,15 на 100 тис. народжених живими ( у 2009 році випадків не було). За 6 місяців поточного року в області зареєстровано 7548 пологів.

Захворюваність населення

За оперативними даними, рівень первинної захворюваності серед усього населення за І півріччя 2010 року становить 33189,1 на 100 тис. населення проти 31979,6 за аналогічний період 2009 року.

Як і у минулі роки, перше місце у структурі захворюваності посідають хвороби органів дихання –15696,1 на 100 тис. усього населення (47,3%) проти 14715,8 (46%) за аналогічний період минулого року. На другому місці – хвороби сечостатевої системи –2318,4 на 100 тис. населення ( 7,0%) проти 2581,2 (8,0%). Третє місце займають травми, отруєння, інші дії зовнішніх факторів –2671,2 на 100 тис. нас.(8,0%) проти 2427,7(7,6%) за аналогічний період минулого року.

Рівень захворюваності на хвороби системи кровообігу за І півріччя 2010 року, за оперативними даними, складає 1604,7 на 100 тис. ( 4,8%) проти 1584,6 (5,0%) за 6 місяців 2009 року. Захворюваність на хвороби органів травлення - 1378,1 на 100 тис. (4,1%) проти 1461,9 (4,6%). Показник захворюваності на хвороби кістково-м'язевої системи – 928,1( 2,8%) проти 972,9 (3,0%) за 6 місяців 2009 року.

Охоплення туберкулінодіагностикою дитячого населення в сільській місцевості – 700,2 на 1000 дітей, що підлягали туберкулінодіагностиці ( згідно з піврічним планом). Питома вага раку шийки матки ІІІ-ІV стадії серед вперше виявлених у сільських жителів - 8,9%. Питома вага раку молочної залози ІІІ-ІV стадії серед вперше виявлених у сільських жителів – 27,0%

Рівень первинної інвалідності осіб працездатного віку складає 33,4 на 10 тис. працездатного населення проти 32,4 за аналогічний період минулого року. Рівень первинної інвалідності дитячого населення становить 11,67 на 10 тис дитячого населення проти 13,0 за аналогічний період 2009 року.

ІV. Ресурси охорони здоров'я

Мережа закладів та установ

Мережа галузі охорони здоров'я Житомирської області нараховує 1173 заклади та установи: 22центральні районні лікарні; 4 центральні міські лікарні; 1 центральна дитяча міська лікарня; 1 центральна районна поліклініка; 1 районна лікарня; 13 міських лікарень розташованих у селищах міського типу; 20дільничних лікарень; 14 міських лікарських амбулаторій; 181 сільська лікарська амбулаторія (у тому числі 156 амбулаторій загальної практики-сімейної медицини); 833 ФАПи (ФП); 14 стоматологічних поліклінік; 1 станція швидкої і невідкладної медичної допомоги; 4 лікарських здоровпункти; 7фельдшерських здоровпунктів; 21 лікувально-профілактичний заклад обласного рівня; 4 санаторії; 2будинки дитини; 4 медичних навчальних заклади; 26 СЕС (1 обласна; 1 міська; 1 на залізничному транспорті; 23 районних). Крім того, медичну допомогу надають 7 лікувально-профілактичних закладів інших міністерств та відомств: Міністерство внутрішніх справ України - 1; Міністерство транспорту та зв'язку України - 2; Міністерство оборони України -1; Державний департамент України з питань виконання покарань – 1; Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи -1; Північне регіональне управління прикордонної служби України - 1. 231суб'єкт підприємницької діяльності мають ліцензію на здійснення медичної практики.

У І півріччі 2010 року 1 ФАП (с.Сусли Новоград-Волинського району) та 2 СЛА (с. Мирославівка Бердичівського та с. Гульськ Новоград-Волинського районів) реорганізовані в АЗПСМ.

Кадрове забезпечення та підвищення кваліфікації:

За оперативними даними, станом на 01.07.2010 року в галузі працюють 4547 лікаря та 13746 молодших спеціалістів з медичною освітою.

Показник забезпеченості лікарями становить 35,4 на 10 тис. населення, молодшими спеціалістами з медичною освітою - 106,5 на 10 тис. населення. Укомплектованість штатних лікарських посад фізичними особами становить 72,2%, укомплектованість штатних посад молодших спеціалістів з медичною освітою – 96,1%.

Як і попередні роки відмічається низька укомплектованість штатних посад у первинній ланці охорони здоров'я. В дільничних лікарнях та сільських лікарських амбулаторіях у ІІ кварталі 2010 році посади лікарів були укомплектовані на 48,2% (у 2009 – 48,5%). Гостро постає проблема укомплектованості штатних посад дитячих гінекологів (38,1%), дитячих урологів (40%), торакальних хірургів (40%) та бактеріологів (44,4%).

Проблемним питанням залишається збільшення питомої ваги серед працюючих медичних працівників осіб пенсійного віку, як серед лікарів (у ІІ кв. 2010-23,9%,у 2009 р – 23,3%, у 2008р-21,7%), так і серед молодших спеціалістів з медичною освітою (у ІІ кв. 2010-13,2%, у 2009 р – 11,6%, у 2008р-10,9%). 76,1% лікарів області та 60,1% середнього медичного персоналу мають атестаційну категорію. Слід зазначити, що на сьогодні 325 лікарів та 798 молодших спеціаліста з медичною освітою потребують житла. У першому півріччі 2010 року у Ружинському районі виділено житло для медичної сестри.

З 2008 року у Житомирському інституті медсестринства ліцензовано новий освітній напрямок «Медицина» з підготовки фахівців з вищою освітою – Магістрів за спеціальністю «Сестринська справа», у 2010 році в закладі закінчили навчання 25 магістрів медсестринства.

Матеріально-технічна забезпеченість

За рахунок Державного бюджету, в рамках реалізації інвестиційного проекту, установами та закладами охорони здоров'я області отримано медичного обладнання на загальну суму 2581 683 євро (за кошти 2009 року). В основному це високовартісне обладнання, а саме: дефібрилятор HeartStart MRx, cистема ультразвукова діагностична HD 11 XE Standart, апарат штучної вентиляції легень у новонароджених та дітей Leoni 2, апарат штучної вентиляції легень Сarina System, інкубатор модель VISION 2186-CE, апарат для анестезії Leon, cистема ультразвукова діагностична HD 7 Lite, монітор реанімаційно-хірургічний ЮМ 300 Р ТУ та інше. У першому півріччі 2010 року згідно інвестиційного проекту заклади ПМСД одержали 45 автомобілів марки" Орель” на суму 6 млн. 118 тис. 928 грн. (за кошти 2009 року).

V. Економіка, фінанси та майнові відносини.

Фінансово-економічна діяльність

За оперативними даними звіту про виконання місцевих бюджетів за 1 півріччя 2010 року, видатки по загальному фонду бюджету, установами та закладами охорони здоров'я, виконані в сумі 426987,1 тис. грн., при планових призначеннях в сумі 908483,2 тис. грн. Із загального обсягу асигнувань видатки на заробітну плату з нарахуваннями проведені в сумі 322 310,8 тис. грн., видатки на придбання медикаментів – 19270,4 тис. грн., видатки на продукти харчування – 9636,1 тис. грн.

В розрахунку на одного жителя області профінансовані видатки з бюджету склали 340,0 грн. (за аналогічний період 2009 року – 263,76 грн.)

Залучення позабюджетних коштів

За перше півріччя 2010 року закладами охорони здоров'я залучено 23548,6 тис. грн. позабюджетних коштів (за аналогічний період 2009 року – 29427,7 тис. грн.): в тому числі благодійних внесків, грантів та дарунків - 11230,6 тис. грн., гуманітарної допомоги – 1521,2 тис. грн., платних послуг – 10796,8 тис. грн., послуг з освіти – 4200,5 тис. грн.

Майнова діяльність

Протягом останніх п'яти років на баланс місцевого самоврядування, згідно чинного законодавства, передано 6 дільничних лікарень, 11 сільських лікарських амбулаторій, 247 фельдшерсько-акушерських та фельдшерських пунктів. На обліку на 1 січня 2010 року залишається 4 фельдшерсько-акушерські пункти, що не передані до місцевого самоврядування.


 

VІ. Напрями реформування охорони здоров'я регіону

Стратегічними напрямками вважаємо:

· подальше організаційне, адміністративне та фінансово-економічне відокремлення первинної медико-санітарної допомоги від вторинної медичної допомоги (створення окремих Центрів ПМСД, що здійснюватимуть управління та розподіл фінансування між закладами ПМСД).

Щороку заклади, розташовані у сільській місцевості, «недоотримують» понад 3 млн. грн., виділених на охорону здоров'я.

Ці кошти використовуються сільськими радами на потреби, не пов'язані з охороною здоров'я.

· міжтериторіальні об'єднання лікарень на території Житомирської області

· оптимізація стаціонарного ліжкового фонду та клінічного навантаження на заклади вторинної медичної допомоги.

· подальший розвиток мережі швидкої/невідкладної допомоги (з метою забезпечення доїзду до пацієнта в межах 15 хвилин після виклику

· створення: міжрегіональних пологових центрів; створення в області єдиного інсультного центру; створення реабілітаційного відділення для хворих із цереброваскулярними захворюваннями, які перенесли мозковий інсульт на базі обласного реабілітаційного центру

· розвиток високоспеціалізованої допомоги (рентгенендоваскулярної, ендоскопічної хірургії).

 

Список використаної літератури

1. Національний звіт Міністерства охорони здоров'я України про стан охорони здоров'я у регіонах України за І півріччя 2010

 





Реферат на тему: Охорона здоров’я у Житомирській області у І півріччі 2010 року (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.