Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Медицина та здоров'я

Демографічна ситуація та стан здоров’я населення України (реферат)

Демографічна ситуація та стан здоров'я населення України

 

ВСТУП

 

 

1.

Аналіз демографічної ситуації

 

2.

Стан здоров'я населення

 

ВСТУП

Діяльність галузі охорони здоров'я на сучасному етапі спрямована на удосконалення та подальше реформування системи охорони здоров'я у відповідності до програми Президента України В.Ф. Януковича «Україна для людей», Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2010 рік та Програми економічної реформи на 2010-2014 роки.

Здоров'я нації є базовою умовою нормального розвитку країни, її благополуччя, запорукою національної безпеки.

Вже більше ніж десятиліття життя України офіційно характеризується складною медико-демографічною ситуацією та незадовільним станом здоров'я населення.

Непроста ситуація склалася і в охороні здоров'я, система якої успадкована від радянського часу і фактично реально при багаторазових намаганнях так і не була адаптована до сучасних вимог та суспільних потреб.

У той же час можливості нинішньої медичної галузі України суттєво відстають від необхідної потреби, якості медичних послуг та відповідно і середньоєвропейських показників.

Основним завданням Міністерства та Уряду є впровадження реформування системи охорони здоров'я, а фактично - створення нової системи охорони здоров'я.

Основними проблемами діючої в Україні системи охорони здоров'я залишаються:

- невиправдано низька частка первинної медико-санітарної допомоги в загальному комплексі медичної допомоги;

- неефективна побудова системи та реформованість структури медичних послуг;

- відсутність механізму планування та оцінки роботи медичних закладів у прив'язці до наданих медичних послуг та відповідно фінансування за цим показником;

- невиправдано мізерний рівень системи фінансування з інших, крім бюджетних джерел, зокрема, громадських фондів, системи страхування, платних послуг;

- розпорошеність та неефективність використання наявних ресурсів охорони здоров'я.

Реформування системи охорони здоров'я, перш за все, спрямовується на забезпечення рівного доступу до якісної безоплатної медичної допомоги усім верствам населення.

Один із основних кроків на шляху реформи - створення економічних та соціальних умов праці для медичних працівників, зокрема:

У проектах стратегічних документів розвитку держави Урядом визначено шляхи досягнення наміченого, розроблені механізми.

У 2010 році Міністерство охорони здоров'я України працює над підготовкою нормативно-правової бази, зміцнення фінансово-матеріальних, кадрових ресурсів, удосконалення фармацевтичної політики, впровадження стандартизації – як основ процесу реформування системи охорони здоров'я.

Демографічна ситуація та СТАН ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ

1. Аналіз демографічної ситуації

В демографічній ситуації в 2009 р. відбулися певні позитивні зміни, зокрема: ріст народжуваності – до 11,1‰ та зниження смертності населення – до 15,3‰, однак, показник природного руху є від'ємним і складає -4,2%.

Чисельність наявного населення України на 1 січня 2010 р. становить 45962,9 тис. осіб (міське населення – 31524,8, сільське – 14438,1), яка протягом 2009 р. зменшилась на 180,8 тис. осіб.

Основну роль у зменшені чисельності населення продовжує відігравати депопуляція – результат пере­вищення кількості померлих над числом народжених. Слід відзначити, що пере­вищення кількості померлих над числом народжених не є суто українським феноменом — на сьогодні більше 40% європейських країн охоплені депопуляцією. Однак Україну серед цих держав вирізняє масштабність депопуляції і прискорені темпи скорочення чисельності населення.

На сьогодні найбільш складна ситуація спостерігається в селах України: у переважній більшості сільських адміністративних районів число померлих більше, ніж кількість народжених.

В регіональному плані найбільших втрат населення в результаті депопуляції зазнають північно- та південно-східні регіони і деякі центральні області України. За перше півріччя 2009 р. чисельність населення Сумщини, Донеччини, Луганщини, Полтавщини скорочувалась на 0,4-0,5%. У більшості західних областей зменшення чисельності населення виявилось суттєво меншим і становило не більше 0,1%.

Ситуація з народжуваністю у 2009 р. в порівнянні з 2008 р. характеризується збільшенням числа народжених майже на 2 тис. осіб (512,5тис. проти 510,6 тис.). Це відбулось за рахунок збільшення народжених в сільській місцевості (на 3,0 тис. осіб), в містах, навпаки, зафіксовано зниження числа народжених на 1,1 тис. осіб.

Сучасній ситуації у сфері народжуваності властива чітка регіональна диференціація. За рівнем народжуваності Україна чітко розподіляється на регіони з найнижчими показниками народжуваності – північні та східні, відносно високими показниками народжуваності – західні та інші – центральні та південні.

Найгострішою демографічною проблемою України була і залишається несприятлива динаміка смертності та тривалості життя населення.

Найвідчутнішим індикатором суспільно-економічного благополуччя є показник смертності дітей віком до одного року. Обнадійливі симптоми зі зниженням смертності немовлят простежуються у 2009 році, рівень смертності дітей до 1 року зменшився на 7% і становив 9,3 померлих дітей на 1000 живонароджених. Зниження рівня смертності немовлят в 2009 році відбулося в основному внаслідок зменшення кількості померлих від інфекційних та паразитарних хвороб, хвороб органів дихання та органів травлення. Сучасний рівень смертності дітей у віці до 1 року ще дуже високий та нині більш ніж в два рази перевищує аналогічні показники країн західної Європи.

У 2009 р. рівень смертності населення знизився на 6,1% порівняно з 2008 р.: з 16,3‰ до 15,3‰, в абсолютних величинах це 47,8 тис. осіб. Цей процес був відчутнішим в містах (-30,6 тис. осіб), ніж в селах (-17,2тис. осіб). Коефіцієнт смертності в містах знизився з 14,6‰ до 13,7‰, в селах – з 19,9‰ до 18,9‰.

Природний убуток (перевищення числа померлих над кількістю народжених) в 2009 р. також знизився до -4,2‰, проти -5,3‰ в 2008 р. В містах цей процес протікав більш інтенсивніше (зменшення на 23,7%), ніж в селах (зменшення на 15,7%).

Сучасна тривалість життя та її структурні характеристики в Україні мають доволі відчутні регіональні відмінності. Так у 2009 р. очікувана тривалість життя у чоловіків коливалась від найвищої – 68,0 – у м.Києві до найнижчої – 62,1 – у Чернігівській областях. Останній регіон також виділяється найбільшою в Україні різницею тривалості життя чоловіків і жінок (11,7 року). За особливостями рівневих і структурних характеристик тривалості життя всі регіони України можна умовно поділити на 3 групи. Відносно сприятлива ситуація зберігається у західних областях України, в яких спостерігаються менші відмінності між чоловіками і жінками, міським і сільським населенням. Для цього регіону характерний найвищий рівень дожиття до похилого віку.

У більшості областей півдня та сходу України ситуація з тривалістю життя населення, на жаль, залишається вкрай несприятливою. Тут очікувана тривалість життя нижча, ніж в цілому по Україні; відмінності цього показника за статтю найвідчутніші, а частка тих, хто доживає до старості – найменша.

Прогнозна оцінка очікуваної тривалості життя в 2010 р. – 62,5 років у чоловіків, 74,2 – у жінок.

Теоретично резерви подовження тривалості життя в Україні є доволі значними. Для їх реалізації необхідне насамперед визначення цільових груп, тобто груп підвищеного ризику, характеристики смертності яких є найбільш несприятливими і негативно позначаються на показниках життєздатності населення України в цілому, а також оцінка ролі окремих причин смерті у формуванні існуючого режиму доживання населення.

2. Стан здоров'я населення України

Вирішення питань охорони здоров'я є невід'ємною складовою сучасної політики нашої держави. Кінцевою метою реалізації заходів з охорони здоров'я є збереження та зміцнення здоров'я населення, подовження періоду активного довголіття і тривалості життя людей.

Підґрунтям для планування та здійснення управлінських рішень у цьому напрямі є моніторинг стану здоров'я населення.

Аналіз захворюваності та поширеності хвороб серед всього населення України дозволив виявити сучасні характеристики їх рівня, структури та динаміки.

У 2009 р. здійснено 182,8 тис. звертань (на 100 тис. всього населення) в лікувально-профілактичні заклади з приводу всіх хвороб. Показник поширеності захворювань формується переважно за рахунок хвороб системи кровообігу, органів дихання, травлення, кістково-м'язової, сечостатевої систем, хвороб ока та його придаткового апарату; ендокринних хвороб, розладів харчування та порушень обміну речовин (перші сім рангових місць у структурі поширеності).

Кількість відвідувань з приводу захворювань за останні п'ять років коливалася від 50909,2 на 10 тис. у 2004 р. до 59803,2 на 10 тис. у 2009 р. Захворюваність у період 2004 – 2009 рр. зросла на 4,7%, за попередній рік – зросла на 2,2%

У структурі захворюваності всього населення найбільша частка належить хворобам органів дихання, системи кровообігу, травмам та отруєнням, хворобам сечостатевої системи, шкіри та підшкірної клітковини, ока та його придаткового апарату, кістково-м'язової системи та сполучної тканини, деяким інфекційним та паразитарним хворобам.

Сьогодні на очікувану тривалість життя найбільш значно впливає рівень смертності дорослого населення від хвороб системи кровообігу, які з 2000 р. стали найпоширенішою патологією в країні. Щорічно в закладах охорони здоров'я реєструється 20-25 млн. відвідувань з приводу серцево-судинних і судинно-мозкових хвороб, тобто майже кожний третій випадок хвороби, з яким звертаються в лікувально-профілактичні заклади, є патологією системи кровообігу. За останній рік захворюваність на ці хвороби порівняно з попереднім роком зменшилась на -2,2%, поширеність зросла на1,7%. У 2009 р. захворюваність на хвороби системи кровообігу становила 5271,8 на 100 тис. всього населення, поширеність хвороб - 56274,7 на 100 тис. Серед хвороб системи кровообігу сталу тенденцію до зниження рівня захворюваності мають гостра ревматична гарячка, хронічні ревматичні хвороби серця, ревматизм (усі форми).

Найбільш значною мірою стан здоров'я визначається способом життя. Водночас, серед негараздів українського суспільства гостро постають такі проблеми, як малорухомий спосіб життя, високий рівень психоемоційної напруги, надмірне вживання алкоголю, наркоманія, тютюнокуріння тощо, які поряд з надлишковою масою тіла (ожиріння), підвищеним артеріальним тиском, порушенням обміну ліпідів, з одного боку, є чинниками ризику виникнення хвороб системи кровообігу, з іншого, – роблять більш тяжким їх перебіг, призводять до передчасної смерті.

У формуванні показника захворюваності на серцево-судинні хвороби провідну роль відіграють гіпертонічна хвороба (ГХ), ішемічна хвороба серця (ІХС) та цереброваскулярні хвороби (ЦВХ), частка яких відповідно становить 50,7%, 32,7% та 18,2%. У 2009 р. на 100 тис. населення вперше виявлено 25771,8 випадків ГХ; 1721,1 – ІХС; 978,2 – ЦВХ. За останні п'ять років захворюваність на ГХ, ІХС і ЦВХ збільшилася/зменшилася відповідно на -0,3%; +1,4%; -1,3%, за останній рік – відповідно на -3,3%; -3,2%; -1,4%.

Надзвичайно актуальною проблемою для нашої країни є злоякісні новоутворення, які є другою за значимістю причиною інвалідності та смертності.

Щорічно на ці хвороби вперше захворюють більше 150 тис. осіб. Всього на обліку в закладах охорони здоров'я у 2009 р. перебувало 2090,6 тис. хворих (на 100 тис.населення) з онкологічною патологією, з них з вперше виявленою - у 331,5 на 100 тис. За останній рік захворюваність на злоякісні новоутворення зросла на 0,1%, поширеність – на 3,4%.

Упродовж останніх років найбільшими темпами серед окремих локалізацій зросла захворюваність на рак передміхурової залози, нирки, щитовидної залози, тіла матки, глотки, прямої кишки.

 

 


Рис. 1.2.3. Рівні захворюваності на злоякісні новоутворення та їх поширеність серед усього населення України у 2008, 2009 рр. (на 100 тис. усього населення)

Серед окремих локалізацій на 100 тис. населення високими є показники онкозахворюваності на хвороби органів травлення, жіночих статевих органів, на рак молочної залози, органів дихання, чоловічих статевих органів, сечових органів, лімфатичної, кровотворної та споріднених з ними тканин.

У 2009 р. найвищі рівні захворюваності на злоякісні новоутворення на 100 тис. населення зареєстровано у м. Севастополі (475,8), Кіровоградській (421,1), Миколаївській (375,8), Одеській (371,9), Запорізькій (374,8), Сумській (373,1) областях.

Поширеність злоякісних новоутворень у відсотках до всього населення в Україні була на рівні 1,78, у Європейському регіоні – 1,73. За кількістю вибулих із стаціонару Україна знаходилася на 27 місці з показником 1168 (на 100 тис. населення), що нижче, ніж у Австрії, яка знаходилася на першому місці з показником 4328 на 100 тис. і вище, ніж у Таджикистані, який знаходився на останньому місці серед країн Європейського регіону і ННД з з показником 122,0 на 100 тис.

За кількістю нових випадків раку легень Україна знаходилася серед країн Європейського регіону і ННД на 26 місці з показником 36,1 на 100 тис. (на першому місці Угорщина – 100,7 на 100 тис., на останньому Таджикистан – 1,8 на 100 тис.). Частота нових випадків раку молочної залози становила в Україні 61,7 на 100 тис., що менше ніж у 2,5 рази порівняно зі Швецією (152,6 на 100 тис.). За частотою нових випадків раку шийки матки Україна знаходилася на 11 місці з показником 19,8 на 100 тис. (на першому – Румунія – 28,9 на 100 тис., на останньому Албанія – 4,2 на 100 тис.).

У 2009 р. було зареєстровано 4707,2 первинних звертань до ЛПЗ з приводу травм та отруєнь на 100 тис. населення, що нижче, ніж у 2008 р. на 3,9%. Загальний рівень травматизму становив 5002,6 на 100 тис. населення. Рівень травматизму у 2009 р. на 10 тис. населення становив: побутового 369,9, вуличного 74,0, дорожньо-транспортного – 6,5, виробничого – 4,4 (табл. 2). Порівняно з 2008 р. рівень дорожньо-транспортного травматизму знизився на 23,5%, вуличного зріс на 2,9%, побутового знизився на 4,2%, виробничого знизився на 32,3%.

Рівень травматизму серед усього населення України (на 10 тис. населення)

Види травматизму

Побутовий

Вуличний

Дорожньо-транспортний

Виробничий

2008

2009

2008

2009

2008

2009

2008

2009

386,0

369,9

71,9

74,0

8,5

6,5

6,5

4,4

У доповіді ВООЗ "Пріоритети у сфері охорони здоров'я" (2006) мова йде про те, що покращення здоров'я людини може бути значною мірою зумовлено станом справ в охороні здоров'я. Це перш за все новаторські зміни в інституціональних умовах і системах управління: організація та управління системою охорони здоров'я і медичного обслуговування, зокрема застосування нових більш ефективних методів; визначення потреби в медичних кадрах і їх навчання; розробка заходів з розширення доступності та якості послуг з охорони здоров'я. Зокрема, мова йде і про інноваційні методи стандартного лікування – таких як пересадка органів, ангіопластика тощо. Сюди відноситься і прогрес у сфері профілактики захворювань, розробка вакцин, зміни в гігієнічній поведінці.

Стан здоров'я населення визначається також ступенем забруднення довкілля, спадковістю, генетичними чинниками. Найбільше на стан здоров'я впливають спосіб і умови життя населення (трудові і соціально-психологічні чинники у виробничій і невиробничій сферах; фізична активність; діяльність у побуті; медична активність тощо).

За даними Європейського Бюро ВООЗ, до десяти основних чинників щодо тягаря хвороб в Україні у загальному числі DALY (кількість втрачених років здорового життя) належать: тютюн, алкоголь, підвищений артеріальний тиск, високий рівень холестерину, високий індекс маси тіла, недостатнє вживання фруктів і овочів, недостатня фізична активність, небезпечний секс, наркотики, свинець). Ці чинники є однаковими для чоловіків і жінок, але з різницею у їх питомій вазі. Більше 10% у загальному числі DALY у чоловіків становлять тютюн (20,2%), алкоголь (18,3%), підвищений артеріальний тиск (13,9%), високий рівень холестерину (12,7%), у жінок – підвищений артеріальний тиск (20,3%), високий рівень холестерину (16,6%), високий індекс маси тіла (11,4%).

Характеристика спалахів гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь

Протягом 1 півріччя 2010 на території України зареєстровано, розслідувано та ліквідовано 19 спалахів гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь, під час яких постраждало 205 осіб, в тому числі 111 дітей (54,1%).

Більшість спалахів поєднує вживання недоброякісних продуктів харчування та готових страв, виготовлених як у домашніх умовах, так і на харчоблоках в організованих колективах.

Основними причинами спалахів є залучення до приготування страв осіб, які не обізнані з правилами особистої гігієни, а також порушення технології приготування їжі, порушення правил зберігання харчових продуктів. Факторами передачі інфекції найчастіше стають готові страви, кондитерські вироби, які готуються із запасом, що призводить до накопичення збудників гострих кишкових інфекцій.

При виникненні спалахів призупинялась експлуатація об'єктів. За виявлені недоліки вживались заходи адміністративного впливу, справи передавались до прокуратури.

В етіологічній структурі переважали спалахи сальмонельозу – 7 (36,8% від загальної кількості), ротавірусного гастроентероколіту – 5 (26,3%) та інші ГКІ - 4 (21,0%) .

Спалахи реєструвалися в побуті - 6 (Чернівецька-2, Житомирська-1, Київська-1, Полтавська -1, Тернопільська-1), дошкільних навчальних закладах - 4 (Донецька -1, Львівська-1, Одеська область – 1, Харківська – 1,), середніх загальноосвітних школах - 4 (Полтавська-2, Запорізька - 1, Чернігівська-1), дитячих закладах оздоровлення та відпочинку - 1 (Запорізька область), вищих навчальних закладах – 1 (м. Харків), на об'єктах громадського харчування - 2 (м. Київ-1, Рівненська область-1) та на базах відпочинку - 1 (Івано-Франківська область).

За оперативними даними всього з початку року станом на 30.06.10 грибами отруїлося 55 осіб, з них 7 дітей. Померло 10 осіб. Найбільша кількість осіб, що отруїлися грибами, зареєстрована в Донецькій – 14 (померло - 6), Одеській – 9, Луганській - 8 (померла - 1), Хмельницькій -6 (померла-1), Вінницькій-5 та Черкаській - 5 областях.

Кількість харчових отруєнь, викликаних збудником ботулізму, налічує 44 випадки, всі вони зареєстровані у побуті. Кількість потерпілих – 62 особи. Найбільша кількість харчових отруєнь, що викликані збудником ботулізму зареєстрована у Вінницькій області - 6 (потерпіло 6 осіб), Донецькій області – 5 (потерпіло 10 осіб), Житомирській області – 5 (потерпіло 6 осіб) та у Хмельницькій -5 (потерпіло 7 осіб). По 3 випадки зареєстровано у Волинській ( потерпіло 4 особи), Запорізькій (потерпіло 3 особи), Львівській (потерпіло 7 осіб) та Тернопільській області (потерпіло 3 особи).

Список використаної літератури:

1. Національний звіт Міністерства охорони здоров'я України Про підсумки діяльності у сфері охорони здоров'я України за перше півріччя 2010 року





Реферат на тему: Демографічна ситуація та стан здоров’я населення України (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.