Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Математика

Відповіді на питання з предмету "статистика" (шпора)

6. Відносні величини. Від.вел-це пок-ки,які вираж.співвід.між явищами сус-ноек-го життя,їх визначають як частку від ділення 2-х а.в. В.в.можна клас-ти так: 1)відношення одноіменних пок-ів: в.в.динаміки,в.в. просторових порівнянь,в.в.порівняння зі стандартом,в.в.струк-ри,в.в.координації; 2)відношення різнойменних пок-ів: в.в.інтенсивності. Динаміка-зміна соц-ек явищ в часі,а в.в.динаміки хар-є напрям та інтенсивність зміни.

7. Середні величини та способи їх розрахунків. Сер.вел.-узагальнююча міра ознаки,що варіює у ст-ній сук-ті,пок-к у формі середньої хар-є рівень ознаки в розрахунку на один.сук-ті. С.в.→сер.арифметичне,с.геометричне,с.гармонійна,с.квадратична,с.кубічна та ін.

С.арифм.проста .С.арифм.зважена С.гармонійна проста С.гармонійна зважена Медіана-варіант,що є серединою впорядкованого варіаційного ряду,тт. ділить його на 2 рівні частини. Мода-величина,яка найчастіше трапляється в даній сук-ті.

8. Поняття про показники варіації та способи їх обчислення. Варіація(зміна,коливніть,різниця)-такі кіл-ні зміни ознаки в межах однорідної сук-ті,які зумовлені впливом різних факторів. Сер.лін.відхилення(коли дані незгруповані) ,коли згруповані Ступінь варіації(незгруповані) згруповані Квадратичне відхилення-корінь кв.із сер.кв.відхилень варіантів Коеф.варіації . Сер.величини хар-ть сук-ть за варіаційною ознакою,вказують на їх типовий рівень у розрахунку на одиницю однорідної сук-ті. Сер.лін.відх.-середнє з відхилень варіантів від їхньої середньої. Коеф.варіації-порівняння сер.кв.відх. з сер.величиною,яке дає змогу знайти стандартну величину. Ступінь варіації-пок-к,який об'єктивніше оцінюєпок-к середнього квадрата відхилень.

9. Матем-ні властивості дисперсії. Вл-ть 1.Якщо від усіх варіантів віднять б.-я. стале число А, то сер.квадрат відхилень від цього не зміниться ; Вл-ть 2.Якщо всі значення варіантів поділити на б.-я. сталу І,то дисперсія зменшиться,внасл.цього в і2 разів, а сер.кв. відхилення-в і разів σх/і2х/і2; Вл-ть 3.Якщо обчислити сер.квадрат відхилень,від б-я величини А,то тією чи ін.мірою відмінна від сер.арифм.х,то він завжди буде більшим за сер.квадрат відхилення,обчислений від сер.арифметичної σ2А> σ2х.

10. Раціональність та необх.вибіркового спостереження. Ст-не спостереження→суцільне та несуцільне. Суц.сп-ня забез.найбільш повну інф-ю про аг.к-ть одиниць сук-ті і дає вірогідні узагальнюючі ст-ні хар-ки явищ,що аналізуються. Здебільшого суц.сп-ня не доцільне або його не можна провести,в такому разі заст.несуц. сп-ня. Вибірковим наз.таке сп-ня,при якому хар-ку всієї сук-ті дістають за деякою її частиною. Генеральна сук-ть-це та сук-ть,в якій присутні всі об'єкти,в яких є досл.явище. Вибіркова сук-ть-це та част.ген.сук-ті,яку вибірково обстежуватимуть. Вибіркове сп-ня→власне випадкове,механічна вибірка,типова вибірка,серійний м-д,гніздовий м-д,комплексний м-д.

11. Обчисл. і аналіз помилок репрезентативності. Помилка репрезентативності-різниця між пок-ми ген. і вибірк. сук-ті.Помилки→систематичні(виникають внасл.порушення принципів проведення вибірк.сп-ня) та випадкові(різниця між вибірковою і ген.величинами показника за умови правильного проведення вибіркового сп-ня). Помилки→середні та граничні.

Якщо N=n,то помилка=0.Сер.пом.реп-ті:

Для частки сер.пом.=

Якщо відбір без повторний,то сер.пом.реп.= для частки сер.пом.реп.=

Гранична пом.реп. вираховується як ступінь точності х на сер.пом.реп.Гр.п.р.∆х=tMx

Встановлення верхньої і нижньої межі: ,

12. Визначення обсягу вибірки. При орган-ї вибірк.сп-ня необх.встановити чисельність вибірки. Надто велика вибірка призводить до зайвих затрат коштів,а недостатня -до великих помилок. Обсяг вибірки=

 

При визначенні сер.рівня досл.пок-ка при повторному відборі задаються гран.пом.реп-ті:

 

13. Способи поширення даних вибіркового сп-ня. Існує 2 способи розповсюдження даних вибіркового сп-ня: 1) спос. прямого перерахування (заст.тоді,коли на основі вибірки розрах. об'ємні пок-ки ген.сук-ті,викор.для цього вибіркову середню або частк); 2)спос. поправочних коеф.(заст., коли вибіркове сп-ня проводиться з метою перевірки і уточнення рез-в суц.сп-ня).

14. Поняття про ряди динаміки та їх види. Ряд динаміки-це ряди чисел, що хар-ть закономірності зміни сус-х явищ і процесів у часі.Кожен рд скл. з періодів або моментів часу,до яких нал.рівні ряду та ст-х пок-ків,які хар-ть рівні часу. Зал.від часу або періоду, ряди бувають: 1)періодичні - рд, рівні якого хар-ть пок-к за певний період часу; 2)моментні-коли дані представлені на певну дату або момент часу. За рівнем ряду рд поділ. на:1)ряд абсолвеличин-коли рівень рд представлений в абсол.величинах; 2)ряд відносних величин-рівні рд представлені відносн. вел.; 3)ряд сер.величин-рівні рд предст.у вигл.сер. величин.

15. Аналітичні пок-ки динаміки та їх розрахунки. Пок-ки динаміки: абсол.приріст, темп росту,темп приросту, абсол.знач.1%приросту. Абсол.приріст-різн.між поточними і базисними рівнями, щоб зн. на ск. одиниць підвищився або зменшився рівень щодо базисного рівня(базисний і ланцюговий) ;

Темп росту-відношення зіставлюваного рівня з рівнем,прийнятим за базу зіставлення(баз і ланц)

;

Т.приросту-віднош. абсол. прир. до абсол. попереднього або початкового рівня(баз і ланц)

Абсол.знач.1%прир.-ділен. абсол.прир.на темп прир. за 1 і той самий період(л)

16. Методи встановлення тенденції в рядах динаміки. Щоб виявити тенденції в рядах дин., ст-ка викор. певні прийоми обробки рядів дин. Найпрост. прийом–збільшення періодів часу, до яких відносяться рівні динамічного ряду. ІІ прийом обробки-метод плинної середньої-прицьому обчислюється середній рівень спочатку з повного числа перших за лічбою рівнів ряду,а потім з інших рівнів. ІІІ прийом- екстраполція та інтерполяція.Інтерполяція-це приблизний розрахунок,що базується на закономірності роз-ку явища за період,що аналізується.

17. Кореляційний та регресійний методи зв'язку. Кор-й зв.-від-ть кожного знач.факторної ознаки кіл-м знач. рез-ї. Кор.і регр. м-ди зв.вирішують 2 осн.завд.: 1) вивч.за доп.р-ня регресію, аналітичну форму зв.між варіацією ознак х та у; 2) встановлюють ступінь щільності зв. між ознаками. Ті величини,які впливають на певний рез-т,наз.факторними(х),а ті велич.,які обумовлені зміною факторів, наз.результативними(у). За хар-м взаємозв.розрізняють повний(функціон) та неповний(кор.). За напрямами дії→обернені та прямі. Кор.р-ня-р-ня,за доп.якого визначають тип ст-го зв.між корелюючими величинами,а лінії, побудовані на їх основі,-лініями регресії.

18. Побудова та оцінка однофакторних моделей.

Пар-р a0 значення не має і викор.як розрахункова одиниця. Пар-р а1 показує на ск.в середньому для всіх спостережень зміниться у при зміні х ан одиницю його вимірювання. Кіл-м пок-м тісноти прямолінійного зв.рез-ту з одним фактором,є коеф.парної кореляції

Для ек-го пояснення лін.та нел.зв'язків,викор.коеф.кореляції

Коеф.коливається в межах 0-±1.Коеф.має знак-при зворотному зв.,а +при прямому.r<0.3-зв.немає, r=0.3-0,5-слабкий, r=0,5-0,7-зв.середній, r>0,7-тісний.

19. Побудова та оцінка багатофакторних моделей. Р-ня множинної регресії можна виявити у лін.формі у вигл.р-ня:

Y(x)=a0+a1x1+ a2x2+…+ anxn.а0-число,що не має ніякого змісту і носить розрахунковий хар-р. Коеф-ти а при х показують на ск.в середньому зміниться рез-на ознака при зміні від-го фактора. Множинний коеф.кореляції: де ryx1, ryx2, rх1x2-парні коеф.лін.кореляції, які обч

Множинний коеф.кор.коливається в межах від 0 до±1.При R=0 зв.немає, R=1-зв.між досліджуваними ознаками функціональний.

Поряд з коеф.множ.кор. обч. коеф. детермінації (R2).

20. Кореляція в рядах динаміки. У рд має місце автокореляція. При визначенні пок-ків тісноти зв. і р-нь регресії в рд автокореляцію доводиться усувати. Заст-ся такі способи усунення автокор.: 1)замість первинних даних беруть перші чи другі прирости результативного і факторного пок-ків; 2)відхилення від тренду; 3)вводять у р-ня фактор часу.

22. Використання агрегатних індексів. Агрегатний індекс є осн.формою зведеного або заг.індексу. Зведеним або заг.індексом наз.відносні числа,які визначають зміну у часі порівняно з нормою. Величина,яка індексується(тт. розглядається в динаміці), пишеться в індексі на І місці,потім пишеться її вага,тт. агрегатна форма ін. має 2 елем.:1) індексована величина,зміна якої визначається індексом; 2) вага-ознака,яка заст. як пост.величина чи змінна.

23. Середні індекси. Індекси змінного, фіксованого складу та ст-х зрушень. Існують такі випадки,коли ми не маємо всіх даних, а маємо 1 з базових величин,тоді заг.індекси розраховують як сер. з індивід.індексів окр.елем. Сер.арифм.індекс форм. тоді,коли заміну роблять у чисельнику.

24. Завд. ст-ки земельних угідь, клас-я земельних угідь. Земля-продукт природи і лише в процесі вир-ї дія-ті людей вона стає засобом вир-ва. Всі земельні ресурси поділ. на: 1)землі с/г признач.; 2)землі населених пунктів,міст, смт і стр-х населених пунктів; 3)землі пром.-ті,транспортного зв. оборони; 4)землі лісового фонду; 5)землі водного фонду; 6)землі запасу. Зем.угіддя-це ділянки землі,які різняться прир. влас-ми і способом гос-го використання,їх поділ.на землі с/г(придатні і викор.для вир-ва прод-ї росл-ва і тв.-ва:рілля,перелоги,сіножаті,пасовища,багаторічні насадження) і нес/г(землі під лісом,чагарниковими насадженнями,землі під водою,болотами,під дорогами,яри,піски,землі під будівлями і дворами та ін.) призначення. Під стр-ю зем.угідь розуміють частку окр. видів угідь у заг.зем.площі.

25. Ст-ка пок-ів бонітіровки та ек. оцінки земель. Бонітув. гр.-порівняльна оцінка якості грунтів та їх прод-ї здатності. При цьому врах.влас-ті грунтів: 1)товщина гумусового горизонту; 2)вміст азоту і фосфору; 3)кислотність; 4)мех.склад; 5)ін. елем.,які впливають на ур-ть с/г кул.

Ек.оцінка земель-визначення порівняльної цінності землі як засобу вир-ва за ек.пок-ми(урож-ть,вартість валової прод-ї). Пок-к викор.земельного фонду для с/г цілей визначають як віднош. площі с/г угідь до площі земельного фонду. Пок-к викор.с/г угідь-віднош.орних земель до площі с/г угідь. Пок-к викор.ріллі-віднош.площі посіву с/г культур до площі ріллі. Еф.викор.зем.ресурсів у динаміці за кілька років=

26. Орган-я ст-го спостереження у рослинництві. Ст-ка виділяє осн.завд.ст-ки росл-ва: 1)ст-ка розмірів земельного фонду; 2)порівняльна оцінка якості землі; 3)облік розмірів посівних площ с/г культур; 4)визн.площ валових зборів ур-ті кул.; 5)визн.втрат при збиранні і реалізації врожаю. Ст-не спост. у росл-ві зд-ть органи держ.ст-ки разом із кер-ми і сп-тами с/г під-в,складаючи і збираючи ст-ну інф-ю.

27. Ст-ка посівних площ і багаторічних насаджень. Посівною наз.площу ріллі або ін. розораних угідь,яка зайнята посівами с/г культур,розміри посівних площ визначають по кожній кул. окремо. Пос.площі→озимі і ярі,крім того ярі-кул.ранньої і пізньої сівби,за способом сівби-суц.і просапні,безпокривні та підпокривні;міжрядні, повторні і проміжні посіви. Облікові категорії пос.пл.:засіяна(пл..,на якій висіяно нас.с/г кул.), весняно-продуктивна (пл., яка зайнята посівами на кінець весняної сівби), збиральна(пл.,з якої у поточному році збирають урожай с/г кул.),фактично зібрана(пл.,на якій проведено збиральні роботи)Оцінка зміни ст-ри пос.площ:

За віком бн пол..на молоді і у плодоносному віці. Осн. пок-ми ст-ки бн є розмір заг.площі окр. видів насаджень і площі у плодоносному віці.Коеф. приживання-віднош.к-ті росл,що прижилися до заг.к-ті висаджених росл. Коеф.зріджуваності бн-віднош.к-ті росл,що загинули до к-ті висаджених рослин.

28. Ст-ка урожаю і урожайності с/г культур. Урожай-заг.обсяг прод-ї,зібраний з усієї пл..посіву окр. с/г кул.або їх груп. Ур-ть-обсяг про-ї,зібраної з одиниці пос.пл. Пок-ки ур.:видовий ур.(очікувані розміри валового збору в певний період вегетації росл),ур.на пні(ввесь вирощений ур.без врахування втрат),факт.ур.(к-ть факт. зібраної і оприбуткованої про-ї окр. с/г кул.).Щоб оцінити рівень виконання плану валового збору і ур-ті заст. індексний м-д(при аналізі викон.по групі однор.кул.) та м-д різниць(вик.при аналізі викон.плану по окр. с/г кул). Вал.збір:

29. Завд. і с-ма показників ст-ки твар-ва. Важл.завд.-визначення к-ті і складу тварин. С-ма пок-в ст-ки тв.-ва:наявний склад і розміщ.тв.,відтворення і руху худоби,прод-ті тв.,виходу валової і тов.про-ї тв-ва.

30. Ст-ка поголів'я і відтворення стада. Худобу под.на роб.і прод-ну. Кормодень-перебув.в гос-ві 1 голови протягом доби. Сер.поголів'я-ділення заг. суми кормоднів за відпов-й період на календарну к-ть днів у періоді. Оборот стада-с-ма пок-в,що хар-ть к-ть і склад поголів'я за відпов-й період. Відтворення(просте,зужуване і розширене)-процес пост. відновлення стада за рах. одержання приплоду, вирощув.молодняку і заміни цим молодняком тв.,що вибули.

31. Показники продукції твар-ва та продуктивності тварин. Прод-ть тв.-вихід прод-ї на 1 голову за відпов-й період. Валове вир-во молока-все фактичне надоєне молоко, незал. від того, було воно реалізоване чи ні. Сер. надій молока-діл.валового надою молока на поголів'я тв.на поч.року. Сер. надій молока на 1 дійну корову-діл. валового надою молока на сер.поголів'я дійних корів за в-ний період. Валове вир-во вовни-уся тфактично настрижена з усіх овець вовна.Сер.настриг вовни з 1 вівці-діл. валового настригу вовни поголів'я овець на поч. року. Валове вир-во яєць-зібрані за в-ний період яйця від усіх видів дом.птиці. Сер.несучість птиці-віднош. валового збору яєць за досл.період до сер.к-ті несучок. Прод-ю вирощув.і обсяг вир-ва м'яса обч.у живій і забійній вазі.

32. Клас-я та пок-ки руху і стану осн. засобів. Осн.засоби с/г під-в: 1)вир-чі осн.засоби с/г призн.(засоби,пов'язані з вир-м та реалізацією прод-ї с/г); 2)вир-чі осн.засоби нес/г признач.(зас.,які викор.для вир-ва прод-ї ін..галузей); 3)невир-чі осн.засоби(не беруть уч.у вир-му процесі,а викор. для задоволення соц. потреб сільського нас.). У ст-ці викор.такі види оцінки осн. засобів: за повною первісною вартістю(вартість осн.зас.по факт.цінах їх придбання),за первісною вартістю без величини зносу(різниця між повною первісною вартістю і розміром зносу за період викор.он.зас.),за повною відновною вартістю(вартість осн. засобів по суч.цінах),за відновною вартістю без величини зносу(різниця між повною відновною вартістю і сумою зносу осн.засобів).

33. Стан енергетичного обладнання,механізації та електрифікації. Енергетичне обладнання обч. пок-ми енергоозброєності праці(віднош.сумарної потужності енергоресурсів до середньорічної чисельності зайнятих на вир-ві) і енергозабезпеченості гос-ва(віднош.сумарної потужності енергоресурсів до пос.пл. всіх с/г кул). Рівень комплексної механізації робіт у тв-ві –діл.поголів'я тв. на фермах з комплексною механізацією на заг.поголів'я. Рівень механізації праці-віднош. затрат механізованої праці до заг.затрат праці. Рівень електрифікації(у росл.)-діл. обсягу роботи, викон. за доп.електродвигуна на заг.обсяг викон.роботи;у тв-ві-віднош.поголів'я тв.у приміщеннях до заг. поголів'я певного виду.

34. Показники чисельності труд. ресурсів. Тр.ресурси-част.нас.,яка має сук.фіз. і дух.здібностей,що дають їй змогу працювати.Сер. число факт. працюючих-віднош. к-ті відпрацьованих днів до к-ті роб.днів за від-й період. Пок-к обороту роб.сили-віднош.чисельності прийнятих прац-в за певний період до середньоспискової чис-ті за певний період. Середньоспискова чис-ті прац-в за місяць-діл.суми спискової їх чис-ті за всі кал.дні. Пок-к плинності роб.сили-віднош.чис-ті прац-в,які вибули з під-ва за власним бажанням та за поруш.труд.дисципліни.

35. Показники продуктивності праці. Прод-ть праці→повні(хар-ть прод-ть пр. через співвіднош.готової прод-ї і роб.часу, витраченого на її вир-во), неповні(хар-ть рівень прод-ті пр.через співвід. обсягу робіт і роб. часу,витраченого на її викон.) і побічні(співід. 2-х факторів вир-ва,1 з яких-роб.сила) пок-ки;прямі(коли порівнюються прод-я і роб.час) і обернені(виз-ся затрати роб.часу за один. про-ї робіт чи факторів вир-ва.

36. Ек.-ст. аналіз продуктивності праці. Індекс про-ті праці

q0 і q1-к-ть прод-ї у натур.виразі; П0 і П1-затрати пр.на вир-во прод-ї. Індекс про-ті пр. для кіл-х видів прод-ї

Індив.труд. індекс прод-ті пр.

t0,t1-затрати праці на один.вир-ва прод-ї.

37. Суть екон-ї категорії «собівартість». Соб-ть-вартість витрачених засобів вир-ва і новостворена вартість. Соб-ть як ек.на категорія вираж. витрати у грош. виразі на спожиті засоби вир-ва і зар.плату з урахув. на соц. забезпеч. у розрах. на один.про-ї.

38. Ек-ст аналіз собівартості прод-ї. Індив.індекс соб-ті

Заг.індекс вир-х витрат

Приріст вир-х витрат

Зміна соб-ті один.прод-ї

39. Осн. показники фін. рез-в. Осн.фін.рез-ти вир-чофін-ї дія-ті під-ва хар-ся абсол.(прибуток) і відносними(рентабельність) пок-ми. Валовий прибуток-сума приб-ку від реалізації тов.прод-ї, послуг,тов.-матер. цінностей. Чистий приб-к-валовий приб-к мінус податок на приб-к. Рентабельність-відносний пок-к інтенсивності вир-ва,який хар-є рівень прибутковості від-х складових вир-го процесу. Рен-ть реаліз.прод-ї

40. Ек-ст аналіз прибутку і рентабельності. Заг. індекс приб-ку

Заг. зміна приб-ку

41. Показники чисельності, розміщення і складу населення. Нас.→пост. і тимчас. Чис-ть пост.нас=чис-ть наявного нас.- чис-ть осіб, що тимчас. проживають+ чис.осіб,що тимчас. відсутні. Чис.наявного нас.=чис.пост.нас.-чис. осіб,що тимчас.відсутні+ чис.осіб,що тимчас. проживають. Для хар-ки розміщ.нас.важливе знач. має поділ нас.на міське і сільське.

42. Показники руху населення. Рух нас.→ прир.(процес зміни 1 покоління ін. внасл. народж. і смерт-ті) і механічний(переміщ.нас. по терит-ї з 1 нас.пунктів і ін.) види. Пок-ки→коеф. народжуваності ,к.смертності ,к.приросту нас.

43. Ст-ка ВНП. ВНП-узагальнюючий пок-к соц.-ек. роз-ку країни,що відобр. кінцеві рез-ти дія-ті як матер.вир-ва. До його складу вх.доходи невир-ї сфери і амортизація осн. засобів цієї сфери. при аналізі ВНП викор.такі п-ки:п-к чистого нац. продукту(різниця між вартістю ВНП і аморт.осн. засобів). Валовий випуск-пок-к обсягу вир-х мат. благ і обсягу наданих немат. послуг у грош. виразі. Розмір ВНП-підсумовування доходів усіх під-в, орган-й,установ…

44. Ст-ка валового суспільного продукту. Вал.сус-й продукт-вся маса матер.благ,створ.за відпов-й період в усіх галузях матер.вир-ва,його обч.для вир-ї сфери. Вал.сус-й продукт-сума вал.прод-ї галузей вир-ї сфери. Вал.прод-я пром.-ті-сума вал.прод-ї окр. пром.-х під-в. Вал.прод-я мат-техн. забезпеч.-різниця між сумою виручки від реалізації прод-ї та доходів від надання послуг і смою вартості прод-ї в цінах постачальників.

45. Ст-ка валового нац.доходу. Нац.дохід-част.вартості вал.сус-го продукту,яка залишається після відрахування витрачених засобів вир-ва. Розр.3 м-ди визначення нац. доходу: 1)вир-й(підсумовування чистої прод-ї усіх галузей сфери матер.вир-ва); 2)розподільчий(підсумовування первинних доходів зайнятого нас.у сфері мат. вир-ва); 3)кінцевого використання(підсумовування фондів спожив. і нагромадження). Кінц. доходи-первинні доходи +повне сальдо перерозподілу. Для галузей вир-ї сфери сальдо перерозподілу завжди від'ємне,а для невир-ї сфери-додатнє.





Реферат на тему: Відповіді на питання з предмету "статистика" (шпора)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.