Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Математика

Глушков Віктор Михайлович (1923-1982) – видатний математик, кібернетик (реферат)

Народився в Ростові-на-Дону. Закінчив Ростовський університет (1948 р.). У 1948—1956 рр. — асистент, доцент, завідуючий кафедрою теоретичної механіки Уральського лісотехнічного інституту (Свердловськ). У 1956—1957 рр. — завідуючий лабораторією обчислювальної техніки Інституту математики АН України. З 1957 р. — директор Обчислювального центру, з 1961 р. — Інституту кібернетики АН України. Опублікував ряд видатних праць у галузі вищої алгебри, після чого перейшов до розробки таких питань теоретичної кібернетики, як створення теорії проектування дискретних пристроїв. Серед вагомих результатів — створення загальної теорії автоматів та дискретних перетворювачів, розробка обчислювальних машин з інтерпретацією алгоритмічних мов високого рівня. З його ім’ям пов’язано впровадження обчислювальних машин та відкриття принципово нового макроконвейєрного способу організації обчислень, розробка національної мережі обчислювальних центрів, створення засобів інтелектуалізації кібернетичних пристроїв та штучного інтелекту. Створив наукову школу.

У науковій творчості В.М.Глушкова можна вирізнити такі основні напрямки: дослідження в галузі сучасної алгебри; розробка теорії автоматів та електронних обчислювальних машин; створення ЕОМ і систем їх математичного забезпечення; дослідження в галузі економічної кібернетики; автоматизація проектування; розробка теорії автоматизованих систем керування та систем обробки даних; дослідження в галузі штучного інтелекту. В.М.Глушков сформувався як видатний алгебраїст, що розв’язав класичну п’яту проблему Гільберта. Озброєний сучасним математичним апаратом, він починає дослідження у галузі теоретичної кібернетики. У 1962 р. надруковано монографію В.М.Глушкова «Синтез цифрових автоматів», яка дала фахівцям з розробки обчислювальної техніки сучасний математичний апарат. Ця праця містила практичну методику синтезу цифрових автоматів. В.М.Глушков створив формальний математичний апарат, що дозволяв ефективно застосувати абстрактно-автоматні та інші алгебраїчні методи для розв’язання завдань блокового проектування обчислювальних машин. Грунтовні праці В.М.Глушкова з теорії автоматів не лише містять конкретні фундаментальні результати, вони також є джерелом принципово нових та перспективних ідей, на базі яких створюються і створюватимуться надалі нові теорії та напрямки. В.М.Глушков отримав важливі результати по створенню теорії проектування обчислювальних машин. Йому також належать праці з теорії алгоритмів, теорії дослідження операцій, теорії складних систем, проблем керуючих систем із застосуванням обчислювальної техніки. Під його проводом було створено ЕОМ «Київ», «Дніпро», системи автоматизації програмування. Він запропонував засіб спеціалізованих програм (1959 р.), працював над створенням мови машини для інженерних розрахунків (1966р.). В.М.Глушков — один із засновників алгебри алгоритмічних мов. Під проводом В.М.Глушкова здійснювались масштабні дослідження з архітектури, структури та конструкції обчислювальних машин четвертого та п’ятого поколінь. Він був одним з перших, хто зайнявся вивченням проблеми побудови, оцінки ефективності та реалізації систем математичного забезпечення обчислювальної техніки. Розроблена в Інституті кібернетики автоматизована система обробки інформації засобами статистики та теорії ймовірностей отримала велике поширення. В.М.Глушков інтенсивно розвивав дослідження у тій предметній галузі, яку він визначив як центральну для кібернетики, — у галузі загальної теорії цифрових автоматів, яка становить фундамент вивчення та проектування різноманітних перетворювачів інформації (кібернетичних систем та ЕОМ). Запропонована і розвинута ним програма побудови теорії дискретних перетворювачів інформації, теорії мікропрограмних алгебр, алгебри алгоритмів та численні прикладні застосування у галузі машинного інтелекту, автоматизації проектування ЕОМ, алгебраїчних методів у системному та теоретичному програмуванні, спрямованих на повну автоматизацію робіт, була науковим продовженням теорії автоматів, яку В.М.Глушков розвивав на базі раніше отриманих результатів. У 1960-ті роки постала гостра соціально-економічна проблема в найкоротший строк розбудувати науковий апарат кібернетики згідно з державним планом, що передбачав із застосуванням ЕОМ завершити комплексну автоматизацію всього виробництва країни, а також створити єдину мережу кущових обчислювальних центрів. В основу програм розгортання цих робіт було закладено висунуті В.М.Глушковим загальнометодологічні принципи: інтегративність тематики і системність підходів, єдність близьких та далеких цілей, єдність науки та практики. В результаті було сформовано інтегративну концепцію наукового апарату кібернетики. Її наріжним каменем стала теорія побудови різного роду перетворювачів інформації, що вивчається у межах загальної теорії автоматів. Побудову теорії, зручної для практики опису, аналізу та синтезу схем автоматів з пам’яттю, виконав В.М.Глушков. Узагальнену та обгрунтовану працями В.М.Глушкова інтегративну концепцію наукового апарату кібернетики можна вважати феноменом, що не має аналогів у світі. Вона надала можливість підвести комплексний науковий базис під постановку кількох довготривалих національних програм розвитку як самої кібернетики, так і її практичного застосування. На першому місці тут стоять програми розвитку обчислювальної техніки та систем програмування, які становлять базу керуючих систем, пов’язаних з програмами підвищення ефективності їх використання та розвитку штучного інтелекту. За кордоном аналогічні застосування розвивалися відірвано від суто кібернетичних досліджень і сформувались як окремі наукові дисципліни. В.М.Глушков надавав великого значення методологічному осмисленню організації розвитку кібернетики, проблематиці та використанню результатів досліджень з кібернетики як науки про засоби переробки інформації. Саме таке тлумачення кібернетики, подане у статті В.М.Глушкова 1967 р., знайшло місце у тому ж році у «Британській енциклопедії». Ця обставина зіграла велику роль для стимулювання робіт і згуртування інтересів дослідників та інженерів, які працювали над створенням нових обчислювальних систем. Предметна галузь та результати діяльності заснованої В.М.Глушковим школи з теоретичної кібернетики у 1960-ті роки визначили змістову суть низки програм досліджень з обчислювальної математики та математичної кібернетики, а також програм розробки видатних (на той час) зразків обчислювальної техніки, автоматизованих систем управління та обробки інформації, сформулювали передумови інформатизації суспільства. Країна у той час здобула пріоритет у ряді цих напрямків. В.М.Глушков був не лише видатним ученим, але й талановитим організатором, філософом кібернетичної науки та інформатики, який створив вдалий механізм і принципи виробництва кібернетичних знань. Усе це разом, а також самовіддана працездатність та надлюдська пам’ять прояснюють феномен «загадки» В.М.Глушкова.





Реферат на тему: Глушков Віктор Михайлович (1923-1982) – видатний математик, кібернетик (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.