Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Маркетинг

Досконала конкуренція. Її суть та ознаки (реферат)

План.

Вступ

1 Суть та ознаки досконалої конкуренції;

2.Ціни і випуск продукції за досконалої конкуренції;

Значення досконалої конкуренції в мікроекономічному аналізі;

Висновки

Список використаної літератури.

Вступ

Здобувши державну незалежність, Україна розв'язує важливі завдання - формування культурного, політичного, наукового життя. Але надзвичайно важливе завдання є створення економіки, спроможної забезпечити гідне життя народові. Тому Україна здійснює перехід до ринкової економіки. В процесі цього переходу відбуваються глибокі зміни в різних сферах економічного життя. Однією з найвагоміших змін є те, що конкуренцію в роки незалежності почали розглядати, як важливий інструмент мікроекономічного аналізу.

Конкуренція - це боротьба між приватними товаровиробниками за вигідніші умови виробництва і збуту товарів; за капіталізму - боротьба між капіталістами за одержання найвищого прибутку. Конкуренція пов'язана з анархією виробництва і є характерною для всіх ступенів розвитку капіталізму. В епоху домонополістичного капіталізму панувала вільна конкуренція роздрібнених і порівняно невеликих підприємств. З переходу капіталізму в стадію імперіалізму вільна конкуренція змінюється пануванням монополій, що не усуває конкуренції, а загострює її. Запекла конкурентна боротьба між монополістичними об'єднаннями та середині їх, між монополіями і монополістичними підприємствами, а також між державами за ринки збуту та джерела сировини, за сфери прикладання капіталу.

В радянському Союзі не приділяли належної уваги конкуренції, бо вона була зайвою. Існував один власник - держава, від імені якої виступала КПУ. Щоб утворити якийсь розвиток спробували замінити конкуренцію на соціалістичні змагання. Суть якого полягає в широкому розгортанні творчої активності та ініціативи трудівників; одна з рушійних сил зростання продуктивної праці. Переможці цих змагань були винагородженні.

Сьогодні ситуація є зовсім іншою і конкуренцію розглядають, як принцип ринкової економіки; як ідеал ринкової структури. Теорія конкуренції посідає особливе місце в мікроекономічному аналізі.

Повніше досконала конкуренція розглядається у публікаціях західних економістів. До найвідоміших спеціалістів з даної проблематики можна віднести: Семюелсона П. А., Долана Є, Макконнелла К., Брю С., Котлера Ф., Піндайка Р., Фішера С.

Серед вітчизняних учених-економістів, які займаються дослідженням даної проблеми, слід відзначити Реверчука С., Островерха П., Крупку М., Гаврилишина О., та ряд інших вчених.

Інформаційну базу курсової роботи становлять наукові праці українських та зарубіжних вчених, аналізуються дані Міністерства статистики.

Метою курсової роботи є з`ясувати суть і ознаки досконалої конкуренції з проекцією на існуючу дійсність.

Завданням курсової роботи є:

З'ясувати теоретичний аспект конкуренції (досконалої конкуренції).

Відзначити умови появи досконалої конкуренції.

Проаналізувати ціни і випуск продукції за досконалої конкуренції.

Визначити значення і доцільність досконалої конкуренції в мікроекономіці.

1. Суть та ознаки досконалої конкуренції.

Термін "конкуренція” з лат. concurrentia означає - змагання, суперництво.[1] Існує безліч визначень конкуренції, деякі з них:

Конкуренція - це війна всіх проти всіх (Фрідріх Енгельс).

Конкуренція - це боротьба між капіталом за отримання максимального прибутку.

Конкуренція - боротьба між фірмами за один і той же сегмент ринку.

Конкуренція - суперництво між окремими особами, зацікавленими в досягненні певної мети кожний для себе.

Конкуренція - суперництво в який-небуть галузі, боротьба за досягнення кращих наслідків.

Можна зробити поспішний висновок, що конкуренція - це зло, але це не так. За Адамом Смітом, конкуренція - втихомирює егоїзм і регулює ціни, кількість.[2]

Конкуренція має свої позитиви і негативи. До плюсів можна віднести те, що конкуренція - є двигуном економічного прогресу, є знаряддям інноваційного прогресу, знижує витрати на одиницю продукції, підбирає життєздатні фірми. До мінусів можна віднести те, що конкуренція - призводить до економічних криз виробництва, розорення і безробіття, призводить до хижацького використання ресурсів, інколи переростає у недобросовісну конкуренцію.

Економісти виділяють чотири основні ситуації на ринку:

1) досконала конкуренція,

2) досконала монополія,

3) монополістична конкуренція,

4) олігополія.

Під досконалою (чистою) конкуренцією розуміють термін, який відповідає ринку, на якому жодна з фірм, чи жоден із споживачів не є достатньо могутніми, щоб вплинути на ринкову ціну. Результатом наукової абстракції є поняття досконалої конкуренції. Для нашого аналізу цей метод є дуже важливим.

Таким чином, конкуренція має ряд визначень, переваг і недоліків, і одним із видів конкуренції економісти виділяють досконалу конкуренцію.

Конкуренція називається досконалою (чистою), якщо:

Існує дуже велика кількість ринкових агентів.

Основною рисою досконалої конкуренції являється наявність великої кількості незалежно діючих продавці, що звичайно пропонують свою продукцію на високоорганізованому ринку, або існує така значна кількість продавців і покупців, що жоден з них не може істотно вплинути на ціну, тобто стати монополістом. Прикладом є ринки сільськогосподарських товарів, фондова біржа і ринок іноземних валют.

2.Стандартизована продукція.

Конкурентні фірми виробляють однорідну продукцію, споживачеві байдуже у якого продавця купувати продукцію. На конкурентному ринку продукти фірм Б, В, Г, Д і так далі розглядаються покупцем, як точні аналоги продукту фірми А. В результаті стандартизації відсутня основа для нецінової конкуренції на основі розбіжностей в якості продукції, рекламі або стимулюванні збуту.

3. Жодного контролю над ціною.

Ця характеристика випливає із двох попередніх. В умовах досконалої конкуренції кожна фірма виробляє настільки невелику частину від загального об'єму продукції, що збільшення чи зменшення випуску не буде давати відчутного впливу на загальну пропозицію, або, відповідно, ціну продукту. Тобто, окремий конкурентний виробник згоджується з ціною. Конкурентна фірма не може встановлювати ринкову ціну, але може тільки пристосуватися до неї. Інакше кажучи, окремий конкуруючий виробник знаходиться у владі ринку; ціна продукту є дана величина, на яку виробник не впливає. Фірма може одержати туж саму ціну за одиницю продукції, як при більшому, так і при меншому об'ємі виробництва. Встановлювати більш високу ціну, ніж існуюча ринкова, було б марно. Продавці на цих ринках не витрачають багато часу на розробку стратегії маркетингу, до тих пір, поки ринок залишається ринком досконалої конкуренції, роль маркетингових досліджень, діяльності по розробці товарів, політика цін, реклами, стимулювання збуту і інших заходів мінімальна.[3]

4. Вільне входження в галузь і вихід з неї.

Нові фірми можуть вільно входити, а існуючі - вільно покидати досконало конкурентні галузі. Зокрема, не існує ніяких серйозних перешкод: законодавчих, технологічних, фінансових і інших, які могли б помішати виникненню нових фірм і збуту їхньої продукції на конкурентних ринках.

5. Наявність і доступність ринкової інформації.

За досконалої конкуренції необхідно, щоб споживачі фірми - виробника і власники ресурсів мали повне уявлення про відповідні економічні і технологічні умови. Споживачі повинні мати всю цінову інформацію. Фірми виробники також повинні мати доступ до будь-якої цінової чи технологічної інформації. Власники ресурсів повинні знати все про можливості своїх ресурсів. Всі мають рівну можливість брати участь в процесі купівлі-продажу, виробництва і збуту.

6. Висока мобільність ресурсів.

Досконала конкуренція вимагає того, щоб всі ресурси були повністю мобільними. Іншими словами, кожна ресурсна одиниця може входити в ринок чи виходити з нього, переключаючись з одного способу використання на інший і робити це достатньо швидко. Це означає, що:

- трудові ресурси можуть переміщуватися з регіону в регіон, з одного виду діяльності в інший;

- сировинні джерела не є монополізовані.

7. Раціональна поведінка ринкових об'єктів.

Це означає, що виробники і споживачі у своїй поведінці керуються інтересами максимальної вигоди.

Отже, досконала конкуренція має свої особливості (риси чи ознаки), що дає можливість вважати її важливим інструментом мікроекономічного аналізу.

Ціни і випуск продукції за досконалої конкуренції.

Особливість досконалої конкуренції полягає в тому, що окрема конкурентна фірма не може відчутно вплинути на ринкову ціну, встановити ціну вище, ніж ринкова, оскільки на ринку існує дуже велика кількість інших продавців-конкурентів і покупці можуть придбати необхідну кількість цієї продукції у інших продавців за ринковою ціною. Отже, виробник не має можливості впливати на ціну і обмежений у використанні цінових методів конкуренції.

Ринкова ціна формується на ринку під впливом попиту і пропозиції. При цьому потреби у контролі за цінами з боку держави, в умовах чистої конкуренції підприємство повинно уважно вивчити попит споживачів, можливі його коливання. Важливою проблемою є пристосування виробника до цін. В умовах досконалої конкуренції виробник добре знає, що ціна не залежить від обсягу його виробництва; пропонувати більш високу ціну марно, зменшити ціну - означає зменшити прибуток. Однак виробник знає, що однакова ринкова ціна не зумовлює однакову норму прибутку. Пристосування до ціни означає досягнення таких витрат виробництва, які б забезпечували норму прибутку не нижче, ніж у конкурентів. Це примушує виробників вишукувати перспективні шляхи розвитку цієї галузі виробництва.

З`ясуємо виробничу і цінову поведінку фірми в короткостроковому періоді часу. У короткостроковому періоді конкурентна фірма має незмінні виробничі потужності і максимізує свої прибутки або мінімізує збитки. Тобто, існує два підходи до визначення рівня виробництва, за якого конкурентна фірма максимізує свої прибуток або мінімізує збиток.

Перший передбачає порівняння загального виторгу (TR) і загальних витрат (TC). Ринкова ціна на продукт становить перед конкурентними виробниками три запитання: Чи варто взагалі виробляти? Якщо виробляти, то яку кількість? Чи принесе виробництво економічний прибуток? Короткі відповіді можна отримати з таблиці №1.

Таблиця №1: Визначення конкурентного обсягу виробництва в короткостроковому періоді.

Запитання

Принципи порівняння TR і TC

Принципи порівняння МR і МC

Чи треба фірмі виробляти?

Так, якщо TR > TC або TR < TC на величину, меншу за TFC

Так, P > =AVC

Яка к-сть продукції повинна вироблятись, щоб максимізувати прибуток?

Виробляти таку к-сть, коли пере-вищення TR над TC максимальне або, коли перевищення TC над TR мінімальне. При-чому це пере-вищення менше, ніж TFC

Виробляти тоді, коли MR = P = MC

Чи принесе вироб-ництво економічний прибуток?

Так, якщо TR > TC ні, якщо TC > TR

Так, якщо P > ATC ні, якщо ATC > P

Джерело: Макконнелл К., Брю С. Мікроекономіка /за ред. Панчишина С. : Львів: Просвіта, 1999. -Т. 2. - С. 240.

Отже, як бачимо правильна відповідь на запитання "Чи варто взагалі виробляти?” така: фірмі варто виробляти у короткостроковому періоді, якщо вона може: 1) одержати прибуток або 2) зменшити збитки порівняно з її постійними витратами. Правильна відповідь на друге запитання: "Скільки продукції виробляти?” така: у короткостроковому періоді фірмі варто виробляти обсяг продукції, за якого вона максимізує прибутки.

Розглянемо приклад, що ілюструє поведінку фірми в умовах досконалої конкуренції (таб. №2).

Таблиця №2: Обсяг виробництва фірми.

(за ціни: 1) - 131грн, 2) - 81грн, 3) - 71грн)

1) Q

Загальні постійні витрати, грн, TFC

Загальні змінні витрати, грн,TVC

Загальні витраті, грн, TC

Загальний виторг , грн, TR

При- буток, грн, EP

2) Загальний виторг , грн, TR

При- буток, грн, EP

3) Загальний виторг , грн, TR

При- буток, грн, EP

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100

0 90 170 240 300 370 450 540 650 780 930

100 190 270 340 400 470 550 640 750 880 1030

0 131 262 393 524 655 786 917 1048 1179 1310

-100 -59 -8 +53 +124 +185 +236 +277 +298 +299 +280

0 81 162 243 324 405 486 567 648 729 810

-100 -109 -108 -97 -76 -65 -64 -73 -102 -151 -220

0 71 142 213 284 355 426 497 568 639 710

-100 -119 -128 -127 -116 -115 -124 -143 -182 -241 -320

Джерело: Макконнелл К., Брю С. Мікроекономіка /за ред. Панчишина С. : Львів: Просвіта, 1999. -Т. 2. - С. 240.

З'ясуємо випадок максималізації прибутку. Ринкова ціна становить 131 грн. за одиницю продукту, якого фірма може виробляти будь-яку кількість. Загальний дохід відображає різні рівні виробництва. Крім того, ми маємо: загальні постійні витрати, загальні змінні витрати, загальні витрати (що є сумою загальних постійних витрат і загальних змінних витрат). І, нарешті, такий економічний прибуток, що є різницею між загальним доходом і загальними витратами за різних рівнів виробництва. Маємо всі необхідні дані, щоб зробити певні узагальнення.

З'ясуємо випадок максималізації прибутку. Фірма максимізує прибутки, виробляючи такий обсяг продукції, за якого загальний виторг перевищує загальні витрати на найбільшу величину. У нашому прикладі величина прибутку у випадку максималізації прибутку становить 299 грн. за обсягом виробництва 9 одиниць.

Припустімо, що витрати залишаються незмінними, але ціна за одиницю впала з 131 грн. до 81 грн.. За цієї ціни будь-який рівень буде збитковим. Однак фірма не закривається. В цьому випадку фірма зведе до мінімуму свої збитки, тому що отримає загальний дохід, достатній для відшкодування всіх загальних змінних витрат, а також значної частини загальних постійних витрат. З виробництва 6-ти одиниць загальний виторг становить 486 грн.; цього достатньо для покриття змінних витрат (450 грн.) і вагомої частки - 36 грн. - постійних витрат. Очевидно, що краще втратити 64 грн., ніж 100 грн., коли продукцію взагалі не виробляють. Отже, збитки буде мінімізовано за виробництва у випадку, коли загальні витрати перевищують загальний виторг на мінімальну величину і є меншими за загальні постійні витрати.

Припустімо, що ринкова ціна становить 71 грн.. За будь-якого обсягу продукції збитки перевищуватимуть постійні витрати у сумі 100 грн, які є збитками фірми у випадку припинення виробництва. Розглядається випадок закриття фірми. Отже, якщо загальний виторг не перевищує загальних змінних витрат за будь-якого обсягу виробництва, фірма мінімізуватиме збитки призупинивши виробництво продукту.

Другий підхід до визначення того, який обсяг продукції захоче запропонувати конкурентна фірма, - обчислити і порівняти суми, на які кожна додаткова одиниця продукції збільшить загальний виторг і загальні витрати. Фірмі треба порівняти граничний виторг і граничні витрати кожної наступної одиниці продукції. Необхідно пам'ятати правило: максимальний прибуток досягається на тому рівні випуску продукції, де ціна дорівнює граничним витратам, але це правило P = MC є просто частковим випадком правила MR =MC.

Розглянемо приклад, що ілюструє поведінку фірми в умовах досконалої конкуренції (таб. №3).

Таблиця № 3: Обсяг виробництва фірми.

1 Q

Середні постійні витрати грн, AFC

Середні змінні витрати грн, AVC

Середні загальні витрати грн,ATC

Граничні витрати грн,MC

Ціна= гранич-ний виторг, грн,MR

Сумарний ек. прибу-ток(+) або збиток(-), грн, EP

2 грн MR

грн, EP

3 грн MR

грн EP

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

100 50 33.33 25 20 16.67 14.29 12.5 11.11 10

90 85 80 75 74 75 77.14 81.25 86.67 93

190 135 113.33 100 94 91.67 91.43 93.75 97.78 103

90 80 70 60 70 80 90 110 130 150

131 131 131 131 131 131 131 131 131 131 131

-100 -59 -8 -53 +124 +185 +236 +277 +298 +299 +280

81 81 81 81 81 81 81 81 81 81 81

-100 -109 -108 -97 -76 -65 -64 -73 -102 -151 -220

71 71 71 71 71 71 71 71 71 71 71

-100 -119 -128 -127 -116 -115 -124 -143 -182 -241 -320

Джерело: Макконнелл К., Брю С. Мікроекономіка /за ред. Панчишина С. : Львів: Просвіта, 1999. -Т. 2. - С. 247.

Припустімо з початку, що ринкова ціна, а отже, і граничний виторг, дорівнює 131 грн. Ціна, або граничний виторг, перевищує граничні витрати для кожної з перших дев'яти одиниць продукції. Однак десяту одиницю не слід виробляти, бо вона більше додає до витрат (150 грн.), ніж до виторгу (131 грн.). Розрахунок сумарного економічного прибутку наступний:

ЕР = (MR - ATC) * Q

Розрахунок економічного прибутку на одиницю продукції наступний:

EP/Q = MR - ATC

Припустімо, що ринкова ціна становить 81 грн, а не 131 грн.. За обсягу виробництва понад 6 одиниць, граничні витрати перевищують граничний виторг. Отже фірма повинна виробляти 6 одиниць продукції. Розглянуто випадок мінімізації збитків. Розрахунок збитку (Z) наступний:

Z = (MR - ATC) * Q

Припустімо тепер, що ринок встановлює ціну лише у 71 грн. Тепер фірмі вигідніше припинити виробництво, бо за жодного обсягу продукції фірма не може покращити свої середні змінні витрати. Тому найкраще для фірми - закрити підприємство.

Для визначення ціни і обсягу продукції дані про загальну величину пропозиції треба порівняти із даними про загальну величину попиту. Якщо величина загальної пропозиції рівна загальному попиту то на перетині цих кривих встановлюється рівноважна ціна.

З`ясуємо виробничу і цінову поведінку фірми в довгостроковому періоді часу. У довгостроковому періоді фірма вносить зміни, які неможливо здійснити в короткостроковому періоді часу. У довгочасовому плані фірми, які працюють в галузі, можуть скоротити або розширити свої виробничі потужності. Крім того, число фірм в галузі може збільшуватись або зменшуватись залежно від того, вступають нові фірми у галузь чи залишають її існуючі фірми. Виникає питання: як ці довгострокові пристосування або зміни впливають на визначення фірмою ціни і обсягу виробництва продукції, а також на формування конкурентної рівноваги в довгостроковому плані?

У довгостроковому плані максимальний економічний прибуток фірма отримує тоді, коли ціна (Р) рівна її довгостроковим граничним витратам (LRMC). Збитки спричинятимуть вихід фірм з галузі доти, доки ціна продукту знову не покриватиме витрати на одиницю продукції.

Якщо в певній галузі є економічний прибуток і він більший, ніж в інших галузях, то ця галузь буде привабливішою для інших фірм. Інвестори фінансуватимуть створення нових підприємств у цій галузі, щоб отримати економічний прибуток. Це означає, що в ній фірми отримують додатній економічний прибуток.

Якщо економічний прибуток в галузі набуває від`ємного значення, то фірми не відшкодовують повністю свої економічні витрати. Вони будуть змушені залишати неприбуткову галузь і шукати більш вигідні галузі для вкладання коштів.

Якщо в галузі економічний прибуток рівний нулю, то фірми не мають стимулу для входження в галузь або виходу з неї. Кожна фірма покриває свої економічні витрати і не зацікавлена в тому, щоб залишити галузь. Не існує також стимулу для вступу нових фірм у галузь, оскільки вони не можуть отримати в ній більше, ніж в інших галузях. У такому випадку кількість фірм в галузі буде стабільною і це означає, що галузь знаходиться в рівновазі або у спокої.

Отже, рівність ціни та мінімальних середніх загальних витрат у довгостроковому періоді означає, що конкурентні фірми використовуватимуть найефективніші доступні технології та призначатимуть найнижчу ціну, сумісну з їх витратами виробництва; рівність ціни і граничних витрат означає, що ресурси буде розподілено відповідно до смаків та уподобань споживачів.

Значення досконалої конкуренції в мікроекономічному аналізі.

Розглянуту вище ринкову структуру можна віднести до ідеальної. Досконала конкуренція не описує які-небуть реально існуючі ринки, а представляє ідеальний тип ринкової структури. Звичайно, термін "ідеальна ринкова структура” означає не те, що ця структура є гарною, а те, що вона існує як абстрактна ідея. До ідеальних ринкових структур, що існують реально, можуть тільки наближатися.

Дотримання всіх, вище вказаних, умов на практиці досягнути дуже важко. Так, товари не можуть бути цілком однаковими з позиції споживача, адже великий вплив на його рішення справляє те, в якому місці продається товар, як він запакований, яка його ціна. Відсутність бар`єрів для входження в галузь є також нездійсненою у чистому вигляді. Держава надає виробникам ліцензії для певних видів діяльності, великі переваги для започаткування справи велике виробництво має перед середнім і дрібним. А головне - виникають і існують домовленості як між виробниками, так і між споживачами.

Отже, можна твердити, що ідеальних ринкових структур у світі не існує. У ХІХ ст. Л. Вальрас твердив, що "Теорія вільної конкуренції стає різновидом утопії, оскільки вона, як раніше, зображає економіку у вигляді сукупності численних дрібних виробництв, якою економіка вже давно не є”.[4] Подібну оцінку досконалої конкуренції дав і В. Лєонт`єв: "Вільна конкуренція і автоматизм нині стали легендою”[5] Проте, на нашу думку, це аж ніяк не означає, що аналіз досконалої конкуренції є недоцільний.

Виникає питання: Яке значення має аналіз моделі досконалої конкуренції для мікроекономіки?

Значення полягає у наступному:

аналіз досконалої конкуренції розкриває, як би розміщувалися ресурси і встановлювалась ціна, якби не було ніяких ринкових недосконалостей - диференціації продуктів, немобільності ресурсів, поганого знання ринку;

аналіз досконалої конкуренції описує декілька галузей економіки;

аналіз досконалої конкуренції - це найпростіша ситуація, для дослідження якої можна застосувати поняття доходу і витрати. Досконала конкуренція є зрозумілим і виразним відправним пунктом для будь-якої дискусії про визначення ціни та обсягу виробництва.

аналіз досконалої конкуренції показує шлях до найефективнішого розміщення ресурсів за певних умов чи обмежень.

аналіз досконалої конкуренції допомагає нам вивчити таку економічну систему, в якій рух товарів, послуг і ресурсів є безперешкодним.

аналіз досконалої конкуренції дозволяє побудувати точні моделі, які демонструють всі альтернативи відносно обсягу випуску продукції та рівня цін. Досконала конкуренція є моделлю ринку, яка допомагає нам вивчити і оцінювати, що відбувається в реальному світі.

аналіз досконалої конкуренції пропонує нам стандарт або зразок, з яким можна порівнювати і оцінювати ефективність реальної економіки.

Таким чином, досконала конкуренція - ідеальна структура ринку, яка має вагоме аналітичне і деяке практичне значення.

Найбільша відповідність теоретичної моделі досконалої конкуренції є ринки сільськогосподарських товарів, фондова біржа і ринок іноземних валют. Розглянемо сільське господарство, як галузь, яка найближче характеризує модель досконалої конкуренції. Сільське господарство - це відносно велика сфера економічної діяльності суспільства. Розглянемо ринок сільськогосподарських товарів у Львівській області (таб. №4, №5, №6)

Таблиця №4: Кількість виробників сільськогосподарської продукції.(на початок року; одиниць)

Показники

1995

1996

1997

1998

1999

Кооперативи

65

59

44

35

21

Спілки селянських господарств

325

348

302

239

146

Колективні с/г підприємства

58

53

134

112

57

Акціонерні господарства

40

41

47

50

35

Колгоспи

9

9

9

5

-

Радгоспи

80

72

40

25

19

Міжгосподарські с/г підприєм-ства

18

18

7

5

4

Агрофірми і агроторги

29

29

36

70

12

ТзОВ та інші формування

25

18

31

66

218

Приватно-орендні, приватні

-

-

-

59

142

Селянські господарства

1139

1189

1191

1218

1182

Підсобні господарства населення, тисяч

377

390

391

399

400

Власники землі в колективних садах і городах, тисяч

214

212

217

235

245

Джерело: Статистичний щорічник Львівської області за 1998 р., Львів, 1999 р. Державний комітет статистики. С. 180.

Таблиця №5: Зміни розмірів сільськогосподарських угідь.

(на початок року; тисяч гектарів)

Показники

1991

1996

1997

1998

1999

Сільськогосподарські угіддя

Всі категорії господарств

1283,1

1275,8

1275,8

1275,6

1275,6

у тому числі:

с/г підприємства

1139,0

851,1

825,3

795,9

789,4

господарства населення

144,1

424,7

450,5

479,7

486,2

Рілля

Всі категорії господарств

870,4

854,4

850,6

850,6

842,0

у тому числі:

с/г підприємства

754,5

623,9

609,1

583,0

562,3

господарства населення

115,9

230,5

241,5

267,6

279,7

Джерело: Статистичний щорічник Львівської області за 1998 р., Львів, 1999 р. Державний комітет статистики. С. 180.

Таблиця №6: Валова продукція сільського господарства.

91-95рр.

Показники

у середньо-му за рік

1996

1997

1998

у порівнянних цінах 1996 року; млн.грн.

Всі категорії господарств

Валова продукція, всього

1551,7

1289,1

121,0

1148,5

Сільськогосподарські підприємства

Валова продукція, всього

639,4

307,4

244,5

182,1

Господарства населення

Валова продукція, всього

912,3

981,7

976,5

966,4

Частка валової продукції с/г, виробленої с/г підприємствами в загальному обсязі її виробництва у всіх категоріях господарств, %.

Вся продукція с/г

41

24

20

16

Джерело таблиці №6: Статистичний щорічник Львівської області за 1998 р., Львів, 1999 р. Державний комітет статистики. С. 184.

Можна зробити висновки, що у Львівській області є досить велика кількість фірм (у 1999 році: 647,836 тис. виробників сільськогосподарської продукції). Тому жодна з них не спроможна самостійно впливати на умови ринку (попит, пропозицію, ціну). Виробники сільськогосподарської продукції у Львівській області представлені у різноманітних формах. Протягом 1991 - 1999 рр. відбулися певні зміни в розмірах сільськогосподарських угідь. Валова продукція сільського господарства протягом 1991-1999 рр. у порівнянних цінах 1996 року дає нам повну картину стану сільського господарства у Львівській області.

Отже, сільське господарства у Львівській області задовольняє сім вище вказаних умов досконалої конкуренції, тому ця галузь найближче характеризує модель досконалої конкуренції.

Висновки

З точки зору функціонування ринку, "питомої ваги” на ньому виробників західні економісти розрізняють чотири досить несхожі ринкові структури: досконала конкуренція, монополістична конкуренція, олігополія, досконала монополія.

Під досконалою конкуренцією розуміють термін, який відповідає ринку, на якому жодна з фірм чи споживачів не є достатньо могутніми, щоб вплинути на ринкову ціну.

Досконала конкуренція існує за таких умов:

велика кількість ринкових агентів, фірм;

однорідність продукції;

мала частка контролю над цінами з боку фірм;

вільний вхід і вихід в галузі;

наявність і доступність ринкової інформації;

висока мобільність ресурсів;

раціональна поведінка ринкових суб'єктів.

3.Економісти розглядають ціни і випуск продукції у короткостроковому і довгостроковому періодах часу.

4.У короткостроковому періоді часу існує два підходи до визначення виробництва. Перший підхід: співставлення загального виторгу із загальними витратами. Другий підхід: співставлення граничного виторгу із граничними витратами. Існує три випадки, де у першому випадку фірма максимізує свій прибуток, якщо виробляє продукцію. У другому випадку мінімізує збитки, якщо виробляє продукцію. У третьому - фірма мінімізує збитки, якщо закриває підприємство.

5.У короткостроковому періоді, за першим підходом: прибутки фірми максимізуються за виробництва обсягу продукції, при якому загальний виторг перевищує загальні витрати на максимальну величину. Фірма мінімізує свої збитки, коли виробляє обсяг продукції, за якого загальні витрати перевищують загальний виторг на мінімальну величину. Якщо загальний виторг не перевищує загальних змінних витрат за будь-якого обсягу виробництва, фірма мінімізує збитки, призупинивши виробництво продукту.

6.У короткостроковому періоді, за другим підходом: фірма максимізує прибуток чи мінімізує збитки, вона повинна встановити такий рівень випуску продукції за якого граничні витрати дорівнюють ціні. Якщо ціна стає нижчою за мінімальні середні змінні витрати, конкурентна фірма мінімізуватиме свої збитки (припинивши виробництво). За жодного обсягу продукції фірма не може зменшити свої збитки порівняно з її загальними постійними витратами.

7.У довгостроковому періоді входження фірм у конкурентну галузь усуватиме економічні прибутки, а вихід фірм із галузі ліквідуватиме збитки, тому ціна дорівнюватиме мінімальним середнім загальним витратам.

8.Абстрактна модель досконалої конкуренції є ідеальною моделлю ринку, яка має вагоме аналітичне і практичне значення. Для сучасної економіки характерна "недосконала конкуренція”.

9.Сільське господарство, - найближче характеризує модель досконалої конкуренції Тому, сільське господарства у Львівській області теж найближче характеризує модель досконалої конкуренції.

Список використаної літератури.

Гаврилишин О. Основні елементи теорії ринкової системи. - К.: Наукова думка, 1992. - С. 29-35.

Бобров В.Я. Основи ринкової економіки /за ред. Каніщенка Л. О.- К. Либідь, 1995. - С. 20-23.

Долан Є., Линдсей Д. Ринок: микроекономическая модель. - Санкт-Пет., 1992. - С. 134-153.

Макконнелл К., Брю С. Мікроекономіка /за ред. Панчишина С. : Львів: Просвіта, 1999. -Т. 2. - С. 224-258.

Семюелсон Пол. А., Нордгауз Вільям Д. Мікроекономіка /за ред. С. М. Панчишина: К, Основи, 1998. - С. 220-230.

Пиндайк Р., Рубинфельд Д. Микроекономика. - М.: Економика, Дело, 1992. - С. 291-363.

Статистичний щорічник Львівської області за 1998 р., Львів, 1999 р. Державний комітет статистики. С. 180-188.

Селигмен Б. Основние течение современной економической мисли. М: Прогресс, 1969. - С. 105, С. 247.

Економічний словник /за ред. П.І. Багрія, С.І. Дорогунцова. - К.: ГРУРЕ, 1973. - С. 247, С. 517.

Новий тлумачний словник української мови в 4 томах, /укладачі В. В. Яременко, О. М. Сліпушко. - К. "Аконіт”, 1999. - Т2, С.210.

Крупка М. І., Островерх П. І., Реверчук С. К. Основи економічної теорії: вправи і задачі /за ред. Реверчука С. К. - Львів.: "Діалог”, 1997. - С.7.

Крупка М. І., Островерх П. І., Реверчук С. К. Основи економічної теорії. - Львів.: "Діалог”, 1997 - С. 210-230.

Реверчук С. К. Малий бізнес: методологія, теорія і практика. - К.: ІЗМН, 1996 - С. 192.

Котлер Филип. Основи маркетинга: Пер. з анг./ В. Б. Боброва.- М.: Прогрес, 1990. - С. 517.

Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Економика. - М.: Дело, Лтд, 1995. - С. 41-48, 77-80, 125-127.

Янків М. Д., Майовець Є. Й., Реверчук С. К. Попит, пропозиція та ціна на ринку сільськогосподарської продукції: Навчальний посібник. /за ред. Реверчука С. К. - Львів: Діалог, 1998. - С. 4-12.

[1] Економічний словник /за ред. П.І. Багрія, С.І. Дорогунцова. - К.: ГРУРЕ, 1973. - ст. 247.

[2] Адам Смит - соврэменник. За рубежом, 1997р. С. 8.

[3] Котлер Филип. Основи маркетинга: Пер. з анг./ В. Б. Боброва.- М.: Прогрес, 1990. - С. 517

[4] Селигмен Б. Основние течение современной економической мисли. М: Прогресс, 1969. С. 105.

[5] Там само. С. 247.




Реферат на тему: Досконала конкуренція. Її суть та ознаки (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2017. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.