Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Маркетинг

Особливості та проблеми становлення ринку побутової техніки в Україні (реферат)

Зміст

Вступ. 3

1. Загальна характеристика стану ринку побутової техніки в Україні 4

2. Особливості становлення ринку побутової техніки в Україні 7

3. Проблеми існуючого становища ринку побутової техніки та шляхи їх вирішення. 12

Висновки. 18

Список використаної літератури. 20


Вступ

Вже декілька десятиліть поспіль людство не уявляє своє життя без цих «досягнень цивілізації». «Плоди» технічного прогресу увійшли в наше повсякденне життя і стали його невід'ємною частиною.

За останні декілька років ринок побутової техніки в Україні виріс, щонайменше, в п'ять разів. Сама ж техніка стала дешевшою і більш доступнішою для звичайного пересічного українця. І навіть наявність японського телевізора з таким же японським відеомагнітофоном, чи то, як стало зараз модно, DVD програвачем, вже давно не викликає заздрість у наших сусідів, як це було років десять, чи може п'ятнадцять назад.

Підтримка і розвиток власного, вітчизняного виробництва високо конкурентних імпортозамінюючих інноваційних складних виробів побутової техніки тривалого користування: холодильників, морозильників, автоматичних пральних машин, пилососів, кондиціонерів, газових та електричних плит, водонагрівачів і таке інше – повинна стати головною задачею державної підтримки вітчизняного виробника побутової техніки.

Актуальність теми полягає у відсутності державного фінансування на розробку та розвиток виробництва сучасної конкурентоспроможної побутової техніки, через спроможність національних товаровиробників складної побутової техніки використовувати власні засоби для створення нових виробів побутової техніки, їх освоєння та спроможність залучати інвестиції для реалізації власних проектів сумісно з ведучими іноземними компаніями.

Мета роботи : проаналізувати стан розвитку ринку побутової техніки в Україні.


1. Загальна характеристика стану ринку побутової техніки в Україні

Якщо розглядати сьогоднішній ринок роздрібної торгівлі електропобутовою технікою в Україні з погляду конкурентної боротьби між окремими торговцями, то його можна характеризувати, як олігополію. Характерними рисами такого ринку є:

- наявність невеликої кількості продавців (не зважаючи на значну кількість роздрібних точок, більшість з них або об'єднана в мережі, тобто контролюється з одного офісу, або роздрібні ціни в них контролюються якимось одним постачальником)

- стандартизованість продукції (пральна машина відомої марки, придбана на сусідньому ринку нічим не відрізняється за своїми характеристиками від тієї, що стоїть в дорогому центральному салоні)

- та найважливіша риса олігополії: усі члени ринку обов'язково враховують поведінку конкурентів, виробляючі власну стратегію поведінки.

Сукупні доходи українців зростають (за офіційними даними середня місячна заробітна платня киян складає приблизно 1 300 гривень), ринок роздрібної торгівлі електропобутовою технікою в Києві та Україні теж на місці не стоїть, постійно розширюється. Вже багато років на ринку побутової техніки відбувається боротьба – боротьба за покупця. На кожному кроці, з'являються і дрібні, і великі торговельні мережі, що спеціалізуються на продажу такої техніки. Росте попит – росте й пропозиція. Питання, де і як купити, зараз не актуальне.

Взагалі, якщо розглядати магазин, як торгову марку, то рівень його продажу розподіляється приблизно таким чином:

- клубні покупці – (близько 25-30 %) – покупці, що є постійними покупцями даного магазину та робитимуть там покупки, незважаючи навіть на деяку неконкурентність цін;

- разові покупці – (близько 70-75 %) – покупці, що не є прибічниками конкретного магазину, а шукають, де можна купити потрібний їм товар подешевше.

Звичайно, дуже ласим шматочком для усіх цих торговельних мереж є саме разові покупці, бо саме за рахунок них відбувається зростання обороту кожної торгової точки. Та все одно, для них важливо вживати заходів для того, щоб разові покупці переходили в категорію клубних. Адже саме клубні покупці є носіями реклами «з вуст до вуст», та саме вони підтримують магазин у скрутні економічні моменти (наприклад у так званий «мертвий сезон»). Покупців, які роблять повторну покупку, або приводять до магазину своїх друзів та родичів зазвичай додатково стимулюють знижками, клубними дисконтними картками, листівками до свят, тощо. [2, c. 22-23]

Боротьба за клієнта триває.. Але з'являються нові конкуренти … з Інтернету. Інтернет-магазини в Україні з'явилися не так давно, а вже встигли стати досить популярними, особливо серед молоді. До речі, дуже зручно, звісно ж, як що у вас є вільний доступ до всесвітньої мережі. Зайшов в мережу, ввів потрібну адресу, відкрив каталог і вибираєш потрібну тобі техніку (повна технічна характеристика обов'язково додається). Асортимент в Інтернет-магазинах абсолютно такий самий, як і в звичайних, а от ціни відсотків на десять нижчі. Такі ціни зумовлені повною відсутністю торгівельних площ. Магазини віртуальні – за оренду платити не треба. Товар доставляють прямо до дому на протязі доби у зручний для вас час. Але і у них теж конкуренція велика, вони теж за покупців, воюють.

Побутова техніка в Україні стане ще доступнішою з приходом в країну європейських мереж.

Та очікуваний аналітиками у наступному році вихід на столичний ринок ряду європейських мереж із продажу побутової техніки може серйозно підкосити позиції його нинішніх учасників. На думку експертів, прихід західних конкурентів буде супроводжуватися зниженням ними націнок на товари і навіть відвертим демпінгом протягом тривалого часу. Для того, щоб витримати таку серйозну конкуренцію з боку іноземних конкурентів, треба впевнено стояти на ногах, бо якщо в місцевих компаній не вистачить фінансових засобів, на них очікує або втрата ринкової частки, або повне поглинання.

Однією з причин масової експансії західних мереж є досить слабка насиченість регіону спеціалізованими магазинами подібного формату.

У той же час коментатори сходяться в думці, що якщо місцеві компанії не розроблять концепцію захисту від експансії, то з приходом європейських мереж вони можуть утратити свої ринкові частки, а багато хто з них попросту будуть поглинені.

Отже, за останні п'ять років ринок побутової техніки неухильно зростав. Нині через фінансову кризу чимало виробників та реалізаторів побутової техніки зазнали серйозних збитків. Переважній більшості цих компаній, як повідомили менеджери, вдалося убезпечити себе від серйозних наслідків фінансової кризи. Нестабільність гривні сприяла збільшенню обсягів продажу. Втім, якщо за інших обставин пожвавлення попиту, звичайно, радувало б, то нині подібний сплеск активності може спричинити непрогнозовану ситуацію, в тому числі й передувати наступному затяжному спаду продажів. [5, c. 46]


2. Особливості становлення ринку побутової техніки в Україні

Розвиток економіки, забезпечення її сталого росту в сучасних умовах підвищення світової конкуренції, створення нових робочих місць, підвищення матеріального забезпечення й рівня життя населення - це стратегічні завдання України.

Одним з важливих складових елементів державної економічної політики України є підтримка і розвиток власного, вітчизняного виробництва високо конкурентних імпортозамінюючих складних виробів побутової техніки тривалого користування: холодильників, морозильників, автоматичних пральних машин, пилососів, кондиціонерів, газових та електричних плит, водонагрівачів і таке інше.

Сучасний споживчий ринок побутової техніки в Україні характеризується великою розмаїтістю моделей в основному імпортної техніки. Конкуренцію імпортним виробам на ринку складають тільки українські холодильні прилади і, частково, кухонні плити.

Аналіз українського ринку основних видів побутової техніки за 2003-2004 рр. показує домінування імпортної продукції.

Протягом останніх декількох років (2001-2005 рр.) український ринок побутової техніки стабільно росте при значному збільшенні частки імпорту.

В секторі холодильних приладів із загальної кількості країн-імпортерів лідерами у даний час є Литва, Росія, Білорусь, Корея. Стабільну частку ринку займають Німеччина, Туреччина, Словенія, Угорщина і ряд інших країн.

Росте імпорт китайської техніки спрощених конструкцій і, відповідно, порівняно низькими цінами.

Частка вітчизняної холодильної техніки в загальному обсязі ринку постійно зростає й у 2004 році склала 32,6%.

Сектор автоматичних пральних машин на ринку практично на 100% зайнятий імпортною технікою. Частка вітчизняних машин у 2003 році склала 0,37%, у 2004 р. – 6,88%. Виробництво цих машин здійснюється на ряді підприємств України з імпортних машинокомплектів. Власного виробництва автоматичних пральних машин з повним технологічним циклом виготовлення в Україні в даний час немає.

Сектор ринку кухонних плит представлений як імпортними, так і вітчизняними моделями газових, електричних і комбінованих – газоелектричних плит.

Традиційними лідерами – імпортерами є: Білорусь, Туреччина, Польща, Італія, Німеччина, Словенія, Росія. Частка вітчизняних кухонних плит у 2003р. склала 37,1%.

Ринок пилососів України представлений широкою розмаїтістю моделей. На ринку переважають пилососи імпортного виробництва – близько 85% всього обсягу. У структурі ринку лідирують Південна Корея і Китай.

Ринок побутових кондиціонерів представлений практично на 100% імпортними моделями.

За останні 5-7 років накопичувальні електричні водонагрівачі одержали широке поширення на українському ринку. Попит і продаж водонагрівачів постійно ростуть. Цей факт обумовлюється проблемою забезпечення гарячою водою не тільки міських жителів, але й у більшій мірі сільських жителів, де відсутнє гаряче водопостачання. Більшість водонагрівачів на ринку – імпортна продукція. [5, c. 47-48]

З метою забезпечення сталого розвитку виробництва складної побутової техніки в Україні програма підтримки передбачає:

- реалізацію стратегії створення нових і розвиток існуючих українських виробництв складних виробів побутової (домашньої) техніки шляхом інноваційного типу розвитку;

- високі темпи переходу до освоєння нових моделей техніки, ефективне використання нових матеріалів, комплектуючих виробів, устаткування і технологій;

- випуск конкурентоспроможної імпортозамінюючої продукції, що відповідає вимогам споживчого ринку;

- впровадження ресурсозберігаючих та екологічно чистих технологій;

- збільшення обсягів випуску продукції;

- збільшення зайнятості населення шляхом створення нових робочих місць;

- підвищення матеріального рівня забезпеченості трудящих;

- забезпечення національних інтересів держави.

В даний час виготовлення складних виробів побутової (домашньої) техніки в Україні, за винятком холодильників, морозильників та газових плит, перебуває у незадовільному стані.

Виробництво такої продукції, як автоматичні пральні машини, пилососи, кондиціонери, водонагрівачі, посудомийні машини здійснюється у невеликих кількостях на окремих підприємствах методом складання з машинокомплектів, що поставляються виробниками Європи та Азії, чи взагалі відсутні.

Український споживчий ринок складної побутової техніки насичений, в основному, імпортною продукцією. Особливо це стосується автоматичних пральних машин, кондиціонерів, пилососів, посудомийних машин, що займають майже 100 відсотків українського споживчого ринку.

Практично повна іноземна монополія на ринку, за винятком побутових холодильників, морозильників та кухонних газових плит, явище далі неприйнятне, з огляду на високий промисловий та інтелектуальний потенціал України, стратегічні завдання держави по сталому розвитку економіки в умовах підвищення світової конкуренції, створенню нових робочих місць, підвищенню матеріального добробуту населення України. [1, c. 163-164]

В 1998 році досить активно заявила про себе турецька компанія Beko. Цим виробником представлені кухонні електроприлади, холодильники, плити, обігрівачі, пилососи ; пральні та посудомийні машини. Цінова ніша холодильників досить "глибока": від 500 грн. до 6 тис. доларів

Великий ряд холодильників, плит та пральних машин представляє Merloni. За словами керівництва, компанія і в кризовий час вважає український ринок побутової техніки досить перспективним і далеким від насичення. Вкладаючи у рекламу значні кошти (за обсягами Merloni - на третьому місці після LG та Samsung), компанія забезпечує стабільне зростання обсягів продажів уже протягом трьох років роботи в Україні.

Найбільшого в Україні виробника холодильників - заводу "Норд" - зазначають, що в планах "Норду" - активніше просуватися на зарубіжні ринки, на які вже й тепер припадає до 70% продукції. "Останнім часом за рахунок модернізації виробництва якість холодильників значно підвищилась. Вся продукція сертифікована провідними зарубіжними фірмами, а напередодні виставки ми отримали сертифікат якості ISO-9001". За словами фахівців, якщо "Норд" контролює до 50% вітчизняного ринку холодильників і досить вдало стримує натиск іноземної продукції, то в інших сегментах великої побутової техніки, скажімо, кухонних плит, посудомийних та пральних машин, українські виробники не є серйозними конкурентами зарубіжним. На думку експертів, саме в цих сегментах ринку конкуренція посилюватиметься з приходом нових зарубіжних виробників. Хоча, як свідчить практика, ринок ще здатен розширювати свої межі під нового учасника гри. Такого, як, наприклад, чеська фірма Mora - один із помітних східноєвропейських виробників кухонних плит та обігрівачів. Mora вперше провела потужну рекламну кампанію, налагодила широку збутову мережу, й обсяги продажів зросли у кілька разів.

Перші кроки в Україні успішно зробила словенська компанія Gorenje. Вона, зокрема, пропонує міні-кухні площею 1 кв. м (що складаються з холодильника, морозильної камери, електроконфорки та мийки), а також пральні машини зі 100-літровим баком води (призначена для тих, хто має проблеми з водопостачанням).

Те, що ринок малої побутової техніки останнім часом розвивається досить динамічно, засвідчують і постійні виставки по найбільших містах України.

На сьогодні ефективність малоформатних магазинів, що працюють на ринку побутової техніки й електроніки, неухильно знижується. Вони поступаються місцем великим мережним магазинам. А поборотися є за що. За кілька останніх років середньорічні темпи розвитку галузі вже перевищили 20%. А до 2010 року ринок побутової техніки й електроніки, за оцінками експертів, може зрости втричі—вшестеро. [5, c. 46]


3. Проблеми існуючого становища ринку побутової техніки та шляхи їх вирішення

Однією з причин становища, що склалося, є відомі диспропорції в структурі машинобудівної галузі, які існували ще з часів СРСР, коли значна кількість складної побутової техніки вироблялася не на спеціалізованих підприємствах, а на заводах оборонної промисловості.

Кількість спеціалізованих підприємств і в той час була незначною. Слід зазначити, що і технічний рівень виробів побутової техніки , що випускалися, був далекий від світового рівня.

Іншою важливою причиною став відомий складний стан економіки в 90х роках – час становлення України як самостійної держави.

У той період, у результаті швидкого заповнення споживчого ринку великою кількістю різноманітних імпортних технічно досконалих моделей складної побутової техніки, фактора низької конкурентоспроможності вітчизняної аналогічної продукції, виробництво цієї техніки в Україні різко скоротилося.

Особливо показовим у цьому плані став стан виробництва електропилососів, побутових кондиціонерів та автоматичних пральних машин.

Якщо у 1991р. в Україні було випущено 739,4 тисячі електропилососів, то навіть у 2004р. їх було вироблено всього 53,336 тисяч штук (дані Держкомстату України).

Виробництво побутових кондиціонерів (вироблялися тільки моделі, що вбудовуються у віконні плетіння) до початку 2000 р. практично припинилося, не витримавши конкуренції з імпортними моделями нового покоління – кондиціонерами роздільного типу.

За даними Держкомстату України в 2004 році випущено лише 1392 кондиціонери усіх типів, включаючи і не побутові – для транспортних засобів, у кількості 809 штук.

Автоматичні пральні машини в Україні почали виробляти лише з 1991 року (у м. Івано-Франківську на підприємстві ВО «Карпатпресмаш», згодом АТ «IBITA»). Однак, через економічні причини, у першу чергу неконкурентоспроможності машини (модель СМА-5ФБ «IBITA» була морально і технічно застарілою), виробництво машини здійснювалося в невеликих кількостях і в середині 90-х років було припинено.

Майже за рік "Група "Норд" відновила виробництво пральних машин на івано-франківському заводі "Івіта", вклавши в новий проект майже 5,1 млн грн. У перспективі - випуск 100-120 тис. пральних машин на рік.

Налагодження ще одного виробництва побутової техніки під торговою маркою "Норд" - черговий крок у реалізації довгострокової стратегії донецького холдингу, спрямованої на випуск повної гами "білої" техніки.

Від "викруткової" технології відмовились

Останнім часом в Україні зростає інтерес до автоматичних пральних машин: вони, як і холодильники, у хатньому господарстві вважаються предметами першої необхідності. Проте лише від 2% до 8% сімей мають пральні автомати, решта - однопрограмні машини з ручним віджиманням, виробництво яких було раніше поширене в Україні.

Скажімо, 1991 року їх виробляли понад 800 тисяч, але торік лише 6 із 13 підприємств змогли реалізувати близько 60-70 тисяч одиниць. Тим часом вітчизняний ринок пральних машин, який цього року, за оцінками фахівців "Групи "Норд", становитиме 100-150 тис. шт., почали активно заповнювати зарубіжні виробники.

Була спроба організувати випуск пральних автоматів і в Україні. В 1990 році завод "Автопобутмаш", що виник внаслідок поділу івано-франківського заводу механічних пресів та автоматичних ліній, встановив італійське обладнання фірми Siltal SPA, розраховане на випуск 270 тис. пральних автоматичних машин щороку.

Але, як зазначають фахівці, воно вже тоді вважалося застарілим. Тож за весь час випустили 15,3 тис. пральних машин, а торік - всього 83. Замість того, щоб оперативно доукомплектувати застаріле обладнання та ввести в дію заводи-постачальники, колектив "Івіти" втягнувся у суперечки з приводу майна та добору керівництва.

У цих чварах "проїли" запаси якісних італійських комплектуючих. Коли 1997 року нова адміністрація після відчайдушних спроб знайти обігові кошти для пуску заводу вийшла на прямі контакти з продавцем обладнання - фірмою Siltal SPA, остання, м'яко кажучи, відмовилась і від придбання дешевого контрольного пакета акцій ВАТ "Івіта", і від інвестицій у введення в дію заводу.

Кажуть, підняти "Івіту" допоміг випадок. На зустрічі в Івано-Франківську в лютому 1998 року під час передвиборної кампанії до Верховної Ради Валентину Ландику запропонували показати себе на ділі - "оживити" місцевий завод побутових пральних машин. Пропозиція сподобалася пану Ландику, адже підприємство "Норд" уже мало справу з пральними машинами: два роки тому на ньому почали складати їх спільно з турецькою компанією Beko.

Згодом керівництво "Норду" оцінило цей проект як не зовсім ефективний: фахівці заводу мають достатню кваліфікацію, щоб самостійно виробляти пральні машини, а не лише складати їх за "викрутковою" технологією. Невдовзі, після того як Валентин Ландик був повторно обраний до парламенту, "Групі "Норд" передали в управління державний пакет акцій "Івіти" в розмірі 50%+1 акція.

В даний час автоматичні пральні машини в невеликих кількостях виробляють п'ять підприємств України різних форм власності. Однак, жодне з цих п'яти підприємств не має повного технологічного циклу їхнього виробництва – здійснюється складання з закуповуваних по імпорту машинокомплектів.

Загальна кількість вироблених у 2004р. автоматичних пральних машин в Україні – 6275 штук (дані Держкомстату України).

Виробництво посудомийних машин в Україні взагалі відсутнє. [8, c. 94-5]

Наступною й основною причиною ситуації, яка склалася, є відсутність стабільних, постійних джерел фінансування для розвитку існуючих виробництв, створення нових виробництв, у тому числі складної побутової техніки, яка раніше не випускалася в Україні.

Важливою причиною варто вважати і відсутність єдиного центрального органу керування, покликаного в масштабах й інтересах держави координувати, концентрувати фінансові ресурси і направляти роботу існуючих і потенційних виробників складної побутової техніки.

Для вирішення ситуації, яка склалася у виробництві конкурентоспроможної української складної побутової техніки, необхідно створити і реалізувати державну цільову науково-технічну програму з перспективою до 2009 р.

Варіанти вирішення проблеми виробництва в Україні основних видів складної побутової техніки

Одним з варіантів вирішення проблеми є шлях до організації виробництв побутової техніки методом її крупновузлового складання з закуповуваних по імпорту машинокомплектів. Цей варіант, у даний час, використовують ряд підприємств України, але виготовлення виробів здійснюється в малих кількостях.

Другий варіант – організація, створення повномасштабних виробництв виготовлення виробів побутової техніки по всьому технологічному циклу: власне виготовлення деталей, вузлів, комплектуючих виробів, складання, випробування, реалізація, сервісне обслуговування продукції.

Аналіз цих 2х варіантів показує значну перевагу другого варіанту.

При першому варіанті – складання з імпортних машинокомплектів, вітчизняні підприємства попадають у повну залежність від закордонних постачальників – фірм виробників побутової техніки.

Крім того, важливе значення мають такі обставини:

- Закордонні фірми – виробники реалізують українським підприємствам машинокомплекти моделей техніки, що практично морально застаріли, готуються у себе до зняття із серійного виробництва, тобто моделі, які складаються в Україні, свідомо неконкурентоспроможні з новітніми моделями аналогічної закордонної техніки.

- Залишається не затребуваним науково–технічний і виробничий потенціал України в частині підвищення якості зі збільшенням виробництва матеріалів, складних електричних і електронних комплектуючих виробів, а також створення нових виробництв в Україні по виготовленню комплектуючих виробів, що раніше не випускалися і які використовуються в сучасних конструкціях складної побутової техніки.

- Фактор зайнятості населення: при складанні виробів з машинокомплектів, у залежності від загального числа моделей, що складаються щороку до 100 тис. штук – чисельність працюючих обмежується тільки складальниками і випробувачами продукції від 40 до 120 чоловік. При створенні повного технологічного циклу власного виробництва чисельність працюючих на підприємстві зростає до 400-500 чоловік. При потужності підприємства 300-500 тис. штук за рік чисельність зростає до 1000 –1200 чоловік.

При реалізації другого варіанту створюються нові й одержують подальший розвиток існуючі українські виробництва складної побутової техніки з повним технологічним циклом виготовлення цих виробів.

Будуть вирішені проблеми:

1. Створення й освоєння у виробництві нових поколінь власних моделей конкурентоспроможних виробів.

2. Збільшення обсягів виробництва.

3. Заміщення на ринку України імпортної техніки.

4. Збільшення обсягів експорту української продукції.

5. Впровадження ресурсо-, енергозберігаючих та екологічно чистих технологій.

6.Створення нових робочих місць – забезпечення зайнятості населення.

7. Підвищення життєвого рівня населення – зростання заробітної плати.

8. Створення в Україні власної галузі складного побутового машинобудування.

Паралельно потрібно вирішувати питання:

- Підняття на якісно новий технічний рівень і розвиток виробництва технологічно зв'язаних інших галузей української промисловості: виробництва сталевого тонколистового холоднокатаного прокату, листового алюмінієвого прокату, мідних тягнутих холоднокатаних труб малого діаметра, алюмінієвих труб малого діаметра гарячепресованих у бухтах, виробництва полімерних матеріалів (гранульовані полістироли, барвники, поліетилени і т.д.).

- Розвиток українських виробництв складних електричних та електронних комплектуючих виробів, що раніше не випускалися в Україні: електронні програматори режимів роботи автоматичних пральних машин, газових і електричних плит, кондиціонерів роздільного типу, блоки сигналізації, індикації температурних режимів і т.д. [8, c. 134-136]


Висновки

Отже, в ході проведеного дослідження стану ринку побутової техніка, ми прийшли до висновку, що для сталого розвитку виробництва вітчизняних товарів складної побутової техніки необхідні такі основні шляхи і засоби реалізації покращення розвитку ринку побутової техніки на Україні.

1. Створення нових виробництв по випуску продукції, яка не вироблялася в Україні.

2. Розвиток існуючих виробництв.

3. Залучення вітчизняних і закордонних інвестицій у створенні нових виробництв, технічного розвитку й удосконалювання існуючих виробництв із метою випуску імпортозамінюючої продукції.

4. Створення сучасного інтегрованого у світове виробництво, і здатного до саморозвитку промислового комплексу – самостійної машинобудівної галузі складної побутової техніки.

5. Високий темп створення нових моделей і поколінь конкурентоспроможної продукції, створення і застосування матеріалів з новими властивостями, електро- і електронних комплектуючих виробів, які раніше не виготовлялися в Україні.

6. Реалізація сукупності стратегій виробництва:

- стратегія «переслідування» («копіювання»), суть якої в освоєнні конкурентоспроможної продукції, що випускається провідними закордонними виробниками;

- стратегія «лідерних технологій», яка передбачає використання власних (вітчизняних) науково-технічних розробок, що забезпечують створення нових моделей виробів і технологій, формування попиту на них і вихід на нові ринки збуту;

- стратегія «прориву», яка полягає у створенні принципово нових видів продукції (моделей), які випереджали б існуючі моделі продукції на 1-2 покоління. Ця стратегія базується на принципі «обганяти не доганяючи».

7. Тісна взаємодія науково-технічних організацій і заводів машинобудівної галузі України з науковими установами Національної академії наук України для вирішення проблем створення нових матеріалів і технологій.

8. Проведення єдиної технічної політики – координація науково-технічних робіт у створенні виробництва нової продукції, упровадженні новітніх технологій та устаткування.

9. Створення енергозберігаючих, екологічно безпечних виробництв.

10.Створення нових робочих місць.

11. Збільшення заробітної плати в 3-5 разів шляхом збільшення частки заробітної плати в собівартості продукції за рахунок зниження частки матеріальних, енерго- та інших витрат.

12.Розширення споживчих можливостей внутрішнього ринку шляхом підвищення купівельної спроможності населення, проведення зваженої - оптимальної цінової політики.

13.Збільшення обсягів експорту продукції.

14.Досягнення збалансованого співвідношення обсягів внутрішнього і зовнішнього ринків, виходячи з економічних інтересів виробників продукції і держави.


Список використаної літератури

1. Державне регулювання економіки : Навчальний посібник/ Сергій Чистов, Анатолій Никифоров, Тамара Куценко та ін.; М-во освіти України; КНЕУ. -2-ге вид., доопрац. і доп.. -К.: КНЕУ, 2005. -316 с.

2. Мировой рынок бытовых кондиционеров // Финансовая консультация. - 1998. - № 23. - C. 22-23

3. Рудий С. Взаємодія держави, ринків житла та житлових послуг в Україні у контексті перехідного періоду // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 2000. - № 1 . - C. 350-357.

4. Стеченко Д. Державне регулювання економіки: Навчальний посібник/ Дмитро Стеченко,. -К.: Вікар, 2003. -262 с.:

5. Стиратели : Годовой обзор рынка стиральных машин // Бизнес. - 2001. - № 8. - C. 46-48

6. Черевко Г. Державне регулювання економіки: Навчальний посібник/ Георгій Черевко,. -К.: Знання , 2006. -339 с

7. Швайка Л. Державне регулювання економіки: Навчальний посібник/ Любов Швайка,. -К.: Знання , 2006. -435 с.

8. Яковенко Р. В. Технології продажу товарів; М-во освіти і науки України, Кіровоградський ін-т регіон. упр. та економіки, КДТУ. -Кіровоград, 2003. -207 с.





Реферат на тему: Особливості та проблеми становлення ринку побутової техніки в Україні (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.